Князь R.
04.01.2007, 00:34
Натрапив на таку статтю. Яка мене навіть трохи приголомшила. Ясно навіщо фальсифікувати скажімо вибори президента, але тут.. Невже це справді важливий конкурс з великими преміями? Складається враження, що хтось спеціально проштовхує і популяризує дегенеративну літературу...
ПроФФесор Віра Агеєва про конкурс Бі-Бі-Сі: «Жадан підкупив журі»
12:35 21.12.2006
Брехня самозваних «експертів» в засобах масової інформації перевищує наші насміливіші здогадки. Після радіо Бі-Бі-Сі цю тезу підтверджує Радіо-Ера
Програма «Книжковий базар» за участю професора Києво-Могилянської академії літературознавця Віри Агеєвої і радіожурналістки Марини Фіалко пролунала в прямому ефірі Радіо-Ера 12 грудня 2006 р.
Вона почалася з озвучення відверто неправдивої інформації, начебто книги, що потрапили до півфіналу конкурсу «Книга року Бі-Бі-Сі 2006», були вибрані демократичним інтернет-голосуванням. Вочевидь, ведуча передачі просто довірилась пані професорці, адже така поважна людина з такого поважного навчального закладу по логіці не повинна вводити в оману масову аудиторію радіослухачів.
З подачі «експерта» жодного слова не прозвучало про безперечного лідера голосування — книгу Ігоря Каганця «Пшениця без куколю» (1150 голосів), яку без пояснень було вилучено з фіналу, а також про те, що ця книга набрала голосів більше, ніж всі шість книг «переможців» разом узятих. Цікаво, що ні в цій, ні в попередніх передачах на Бі-Бі-Сі вона жодного разу не назвала ні прізвища «Каганець», ні назви «Пшениця без куколю», натомість вживала звороти «цей автор» і «ця книга».
Нагадаємо, що згідно з умовами конкурсу, перші 5 лідерів читацьких симпатій мали автоматично потрапити до фіналу, а решту фіналістів мали визначити «експерти». Проте все було зроблено з точністю до навпаки — три книги з обраної читачами п’ятірки взагалі були зняті з конкурсу, а його переможцем оголосили книгу Сергія Жадана «Капітал», яка набрала всього 20 голосів. Ми розуміємо, що журі мало повне право вибрати переможцем будь-яку книгу, навіть якби за неї взагалі ніхто не проголосував. Питання в іншому: навіщо було порушувати установлені самими ж правила, поширювати відверту брехню, а рішення «експертів» представляти як вибір читачів?
Ну хто тягнув за язик Віру Агеєву, яка заявила: «Конкурс Бі-Бі-Сі вирізняється тим, що тут дуже активна читацька аудиторія... Ми намагалися зважати на її думку. Всі книжки, які увійшли в п’ятірку (експертів), високо стоять так само в рейтингу (читачів)». У таких випадках кажуть «хтось із нас з’їхав з глузду», адже книга Жадана з 20-ма голосами знаходиться майже в самому низу рейтингу інтернет-голосування.
Так само, хто тягнув за язик Світлану Пиркало, яка по телефону в цьому ж прямому ефірі бадьоро доповіла про надзвичайну чесність і демократичність згаданого конкурсу: «Для нас інтернет-аудиторія — це святе... Ми переважно орієнтувалися на інтернет... Я не знаю, який інший конкурс має такий ступінь залучення публіки, як наш. І в цьому наша унікальність, в цьому наша сила... Цього разу ми просто хотіли відзначити найважливішу книжку року». І це говорить голова журі, яке повністю проігнорувало результати інтернет-голосування.
Але найцікавіше почалося у другій частині передачі, коли Марина Фіалко почала отримувати електронною поштою листи від читачів. Вони напряму запитували Віру Агеєву, чому люди голосували за одних, а на переможця витягнули Жадана з його сміхотворними 20-ма голосами?
Ніколи не вгадаєте, що відповіла пані проффесорша. Вона, перебуваючи в здоровому глузді і твердій пам’яті, на повному серйозі сказала: «Сергій Жадан був високо у цьому рейтингу... Я не думаю, що рішення журі кардинально відрізняється від того, що пропонували читачі. Всі книжки, що увійшли в п’ятірку (фінальну), мали високий читацький рейтинг». Німа сцена. Як кажуть, ми їй про індикі, а вона нам про кури дикі.
Схоже, що від тільки що почутої проффесорської нісенітниці обличчя радіоведучої Марини Фіалко виражало лише одне — «не вірю!». Можливо, до пані Агеєвої дійшла безглуздість щойно сказаного, тож у неї почався якийсь істеричний словесний потік, що закінчився словами «а крім того, Жадан підкупив журі. Він же чесно признався». На що журналістка похмуро процідила: «Ну, можливо, поділився премією, яку отримав». На це бідна проффесорша, яка вже не розуміла, що меле, відповіла награно-веселим «Так!»
Що ж, хоч якесь пояснення загадкової перемоги книжки, яка на 80% складається зі старих, опублікованих раніше текстів. Щодо цього навіть один з «експертів» — Юрій Винничук — під час визначення фіналістів 1.12.06 здивувався, як вона взагалі потрапила на конкурс «Книга року 2006»: «Це ж вибране, що публікувалося раніше».
Сам Жадан у цій передачі на Радіо-Ера, а також раніше на Бі-Бі-Сі незмінно називає два секрети своєї популярності: 1) яскрава, епатажна назва — простіше кажучи, паразитування на розкручених брендах; 2) ненормативна лексика. Дуже промовисто як для «найважливішої книжки року», віднайти яку обіцяла Світлана Пиркало.
Після бравурного проффесорського «Так!» обурений народ перестав писати до редакції. Він почав дзвонити. Слово у прямому ефірі надали Галині Бабій, яка також є відомою радіожурналісткою, що спеціалізується на питаннях культури. Вона поставила пряме запитання пані Агеєвій про справжні причини вилучення з фіналу книги Ігоря Каганця «Пшениця без куколю»: «Чи не мала тут вплив так звана політкоректність, яка часто заважає нам приймати правильні рішення, зводячи серйозні питання до якогось епатажу для масового читача на шкоду тому, що дійсно було б корисним для розвитку суспільства?»
І як ви думаєте, що відповіла проффесорша? Тримайтесь за крісла. Вона розповіла про свою чудову книгу «Соломія», яка «досить високо стояла в читацькому рейтингу». В перекладі на адекватну мову це означає, що за книгу проголосувало аж 10 читачів.
Ні, щось тут не так. Або пані проффесорша, називаючи себе членом «елітного журі», не знає, що означає слово «рейтинг», або вона є патологічною брехухою. Цікаво, а що вона «впарює» на лекціях своїм студентам? Вони ж їй вірять!
Це вже зовсім не смішно. Ви тільки послухайте, що ця Віра Агеєва несла в прямий ефір на пару з головою «елітного журі» Світланою Пиркало. Прослухайте інших «елітних експертів» під час визначення фіналістів 1 грудня. Концентрація брехні, безумства і некомпетентності настільки висока, що просто губишся. Може навіть виникнути неполіткоректна думка, що всі п'ятеро членів журі — це не еліта, а якісь гламурні жлоби і моральні виродки, або, за словами класика, «лакеї капіталу, що вважають себе мозком нації; на ділі це не мозок, а г...». Чи все ж таки мозок, але трохи хворий? А, «еліта»?
----------------------
Довідка:
На 01 грудня (відбір фіналістів) читацька п’ятірка мала наступний вигляд:
1 місце. “Пшениця без куколю” (Ігор Каганець), 1150 голосів;
2 місце. “Сімнадцятий поверх” (Дмитро Бондаренко), 703 голоси;
3 місце. “Згори вниз. Книга страхів” (Таня Малярчук), 452 голоси;
4 місце. “Panicoffski” (Ріо Кундер), 380 голосів;
5 місце. “Танці в масках” (Лариса Денисенко), 187 голосів.
Не потрапили у читацьку п’ятірку
6 місце. “Диявол ховається в сирі” (Юрій Андрухович), 164 голоси;
7 місце. “8. Жіноча мережева проза” (група авторів), 142 голоси;
8 місце. “Проект «Міссурі»” (Яна Дубинянська), 122 голоси.
Решта книжок отримали менше 100 голосів.
П’ятірка (насправді шістка) фіналістів. На думку Віри Агєєвої “всі книжки, що увійшли в п’ятірку, мали високий читацький рейтинг”.
1. “Капітал” (Жадан, 20 голосів);
2. “Згори вниз” (Малярчук, 452 голоси);
3. “Диявол ховається в сирі” (Андрухович, 164 голоси);
4. “Намір!” (Дереш, 31 голос);
5. “Квітослава” (Довженко, 51 голос), “Танці в масках” (Денисенко, 186 голосів).
Із п’яти книжок, запропонованих читачами, три лідери голосування серед читачів не потрапили у список фіналістів.
“Пшениця без куколю” (Каганець, 1150 голосів. 1-е місце читацьких симпатій)
“Сімнадцятий поверх” (Бондаренко, 703 голоси. 2-е місце читацьких симпатій)
“Panicoffski” (Кундер, 380 голосів. 4-е місце читацьких симпатій)
http://observer.sd.org.ua/news.php?id=10895
ПроФФесор Віра Агеєва про конкурс Бі-Бі-Сі: «Жадан підкупив журі»
12:35 21.12.2006
Брехня самозваних «експертів» в засобах масової інформації перевищує наші насміливіші здогадки. Після радіо Бі-Бі-Сі цю тезу підтверджує Радіо-Ера
Програма «Книжковий базар» за участю професора Києво-Могилянської академії літературознавця Віри Агеєвої і радіожурналістки Марини Фіалко пролунала в прямому ефірі Радіо-Ера 12 грудня 2006 р.
Вона почалася з озвучення відверто неправдивої інформації, начебто книги, що потрапили до півфіналу конкурсу «Книга року Бі-Бі-Сі 2006», були вибрані демократичним інтернет-голосуванням. Вочевидь, ведуча передачі просто довірилась пані професорці, адже така поважна людина з такого поважного навчального закладу по логіці не повинна вводити в оману масову аудиторію радіослухачів.
З подачі «експерта» жодного слова не прозвучало про безперечного лідера голосування — книгу Ігоря Каганця «Пшениця без куколю» (1150 голосів), яку без пояснень було вилучено з фіналу, а також про те, що ця книга набрала голосів більше, ніж всі шість книг «переможців» разом узятих. Цікаво, що ні в цій, ні в попередніх передачах на Бі-Бі-Сі вона жодного разу не назвала ні прізвища «Каганець», ні назви «Пшениця без куколю», натомість вживала звороти «цей автор» і «ця книга».
Нагадаємо, що згідно з умовами конкурсу, перші 5 лідерів читацьких симпатій мали автоматично потрапити до фіналу, а решту фіналістів мали визначити «експерти». Проте все було зроблено з точністю до навпаки — три книги з обраної читачами п’ятірки взагалі були зняті з конкурсу, а його переможцем оголосили книгу Сергія Жадана «Капітал», яка набрала всього 20 голосів. Ми розуміємо, що журі мало повне право вибрати переможцем будь-яку книгу, навіть якби за неї взагалі ніхто не проголосував. Питання в іншому: навіщо було порушувати установлені самими ж правила, поширювати відверту брехню, а рішення «експертів» представляти як вибір читачів?
Ну хто тягнув за язик Віру Агеєву, яка заявила: «Конкурс Бі-Бі-Сі вирізняється тим, що тут дуже активна читацька аудиторія... Ми намагалися зважати на її думку. Всі книжки, які увійшли в п’ятірку (експертів), високо стоять так само в рейтингу (читачів)». У таких випадках кажуть «хтось із нас з’їхав з глузду», адже книга Жадана з 20-ма голосами знаходиться майже в самому низу рейтингу інтернет-голосування.
Так само, хто тягнув за язик Світлану Пиркало, яка по телефону в цьому ж прямому ефірі бадьоро доповіла про надзвичайну чесність і демократичність згаданого конкурсу: «Для нас інтернет-аудиторія — це святе... Ми переважно орієнтувалися на інтернет... Я не знаю, який інший конкурс має такий ступінь залучення публіки, як наш. І в цьому наша унікальність, в цьому наша сила... Цього разу ми просто хотіли відзначити найважливішу книжку року». І це говорить голова журі, яке повністю проігнорувало результати інтернет-голосування.
Але найцікавіше почалося у другій частині передачі, коли Марина Фіалко почала отримувати електронною поштою листи від читачів. Вони напряму запитували Віру Агеєву, чому люди голосували за одних, а на переможця витягнули Жадана з його сміхотворними 20-ма голосами?
Ніколи не вгадаєте, що відповіла пані проффесорша. Вона, перебуваючи в здоровому глузді і твердій пам’яті, на повному серйозі сказала: «Сергій Жадан був високо у цьому рейтингу... Я не думаю, що рішення журі кардинально відрізняється від того, що пропонували читачі. Всі книжки, що увійшли в п’ятірку (фінальну), мали високий читацький рейтинг». Німа сцена. Як кажуть, ми їй про індикі, а вона нам про кури дикі.
Схоже, що від тільки що почутої проффесорської нісенітниці обличчя радіоведучої Марини Фіалко виражало лише одне — «не вірю!». Можливо, до пані Агеєвої дійшла безглуздість щойно сказаного, тож у неї почався якийсь істеричний словесний потік, що закінчився словами «а крім того, Жадан підкупив журі. Він же чесно признався». На що журналістка похмуро процідила: «Ну, можливо, поділився премією, яку отримав». На це бідна проффесорша, яка вже не розуміла, що меле, відповіла награно-веселим «Так!»
Що ж, хоч якесь пояснення загадкової перемоги книжки, яка на 80% складається зі старих, опублікованих раніше текстів. Щодо цього навіть один з «експертів» — Юрій Винничук — під час визначення фіналістів 1.12.06 здивувався, як вона взагалі потрапила на конкурс «Книга року 2006»: «Це ж вибране, що публікувалося раніше».
Сам Жадан у цій передачі на Радіо-Ера, а також раніше на Бі-Бі-Сі незмінно називає два секрети своєї популярності: 1) яскрава, епатажна назва — простіше кажучи, паразитування на розкручених брендах; 2) ненормативна лексика. Дуже промовисто як для «найважливішої книжки року», віднайти яку обіцяла Світлана Пиркало.
Після бравурного проффесорського «Так!» обурений народ перестав писати до редакції. Він почав дзвонити. Слово у прямому ефірі надали Галині Бабій, яка також є відомою радіожурналісткою, що спеціалізується на питаннях культури. Вона поставила пряме запитання пані Агеєвій про справжні причини вилучення з фіналу книги Ігоря Каганця «Пшениця без куколю»: «Чи не мала тут вплив так звана політкоректність, яка часто заважає нам приймати правильні рішення, зводячи серйозні питання до якогось епатажу для масового читача на шкоду тому, що дійсно було б корисним для розвитку суспільства?»
І як ви думаєте, що відповіла проффесорша? Тримайтесь за крісла. Вона розповіла про свою чудову книгу «Соломія», яка «досить високо стояла в читацькому рейтингу». В перекладі на адекватну мову це означає, що за книгу проголосувало аж 10 читачів.
Ні, щось тут не так. Або пані проффесорша, називаючи себе членом «елітного журі», не знає, що означає слово «рейтинг», або вона є патологічною брехухою. Цікаво, а що вона «впарює» на лекціях своїм студентам? Вони ж їй вірять!
Це вже зовсім не смішно. Ви тільки послухайте, що ця Віра Агеєва несла в прямий ефір на пару з головою «елітного журі» Світланою Пиркало. Прослухайте інших «елітних експертів» під час визначення фіналістів 1 грудня. Концентрація брехні, безумства і некомпетентності настільки висока, що просто губишся. Може навіть виникнути неполіткоректна думка, що всі п'ятеро членів журі — це не еліта, а якісь гламурні жлоби і моральні виродки, або, за словами класика, «лакеї капіталу, що вважають себе мозком нації; на ділі це не мозок, а г...». Чи все ж таки мозок, але трохи хворий? А, «еліта»?
----------------------
Довідка:
На 01 грудня (відбір фіналістів) читацька п’ятірка мала наступний вигляд:
1 місце. “Пшениця без куколю” (Ігор Каганець), 1150 голосів;
2 місце. “Сімнадцятий поверх” (Дмитро Бондаренко), 703 голоси;
3 місце. “Згори вниз. Книга страхів” (Таня Малярчук), 452 голоси;
4 місце. “Panicoffski” (Ріо Кундер), 380 голосів;
5 місце. “Танці в масках” (Лариса Денисенко), 187 голосів.
Не потрапили у читацьку п’ятірку
6 місце. “Диявол ховається в сирі” (Юрій Андрухович), 164 голоси;
7 місце. “8. Жіноча мережева проза” (група авторів), 142 голоси;
8 місце. “Проект «Міссурі»” (Яна Дубинянська), 122 голоси.
Решта книжок отримали менше 100 голосів.
П’ятірка (насправді шістка) фіналістів. На думку Віри Агєєвої “всі книжки, що увійшли в п’ятірку, мали високий читацький рейтинг”.
1. “Капітал” (Жадан, 20 голосів);
2. “Згори вниз” (Малярчук, 452 голоси);
3. “Диявол ховається в сирі” (Андрухович, 164 голоси);
4. “Намір!” (Дереш, 31 голос);
5. “Квітослава” (Довженко, 51 голос), “Танці в масках” (Денисенко, 186 голосів).
Із п’яти книжок, запропонованих читачами, три лідери голосування серед читачів не потрапили у список фіналістів.
“Пшениця без куколю” (Каганець, 1150 голосів. 1-е місце читацьких симпатій)
“Сімнадцятий поверх” (Бондаренко, 703 голоси. 2-е місце читацьких симпатій)
“Panicoffski” (Кундер, 380 голосів. 4-е місце читацьких симпатій)
http://observer.sd.org.ua/news.php?id=10895