Показати повну версію : Роджер Желязни
Фантастику я взагалі-то не полюбляю. Читаю фентезі. Навіть скажу, що обожнюю хороше фентезі! Попав у руки "Лорд Демон" Желязного. Прочитав! І мені сподобалось! У Роджера взагалі більше фантастики написано, але є і твори фентезі. Хтось читав "Лорд Демон"? Що взагалі читали Желязного чи Шеклі? Як воно вам? Що порадите?
п.с. Читав я ще "Історія рудого демона", яку написали ці двоє письменники разом. Але воно ніяке! Нервує, харить, харить. Нічого особливого.
Собсно підпис у мене з "Джека З Тіні". Зауважте:)
Ага! А псевдо з Лорда Демона. Девор - демон-наркоман :)
З Желязни читав тільки "Двері в піску". Особливих вражень не було, але за браком фантастики пройшло.
sunny_girl
11.08.2005, 22:12
Если понравился "Лорд Демон" попробуй почитать "Мастер снов" и "Остров мёртвых". А из рассказов, на мой взгляд, стоит обратить внимание на - "Роза для Экклезиаста", "Игра крови и пыли", "Аутодафе" и "Коррида".
Хотя у Машкова на lib.ru написано, что эти рассказы написал не сам Желязны, они только вышли под его именем.
Подойдя к грани миров, я задумался о своем внешнем виде. Внутри бутЬілки я хожу в своем естесвенном облике. Он человекоподобен - в том смисле, что у меня две руки, две ноги, вполне узнаваемие туловЬіще и голова, обЬічние число глаз и все такое прочее. Но при етом ноги у меня снабженьі когтями (пальцев там п'ять), я возвишаюсь на восемь футов, а моя кожа имеет насьіщенний синий цвет с пурпурньім отливом. Вокруг глаз у меня красуются черньіе треугольники.Некоторьіе полагают, что єто кометика (действительно, тьісячу лет назад єто бьіло модно), но у меня єто от рожрождения. От єтого мои темньіе, лишенньіе зрачков глаза кажутся горящими, что придает мне угрожающий вид, даже если я того и не желяю.
М-да, для мира людей єта внешность не подходит...
Опис головного героя Кая Крапивника з книжки "Лорд Демон". Вражає??? :)
Mercenary
17.08.2005, 01:10
Ну, такое...
З Желязного читала лише "Хроніки Амбера". Зате повністю). Мене вразило, хоч я, взагалі, не люблю твори, які розтягуються на кілька книжок. Шось таки в ньому є незвичайного.
Чув багато поганих відгуків про "Хроніки Амбера". Колись таки почитаю. Але чомусь сумніваюсь, що мені сподобається...
А ти почитай - поки не бачив людей, якім би він не сподобався (інше діло, що хтось фанатіє, а хтось ні :) )
~Pick@chu!!!
09.11.2005, 19:01
Хроніки Амбера - нема слів. лише емоції.
а от щодо Джека З Тіні - то огОГГО!
я й досі пам"9таю як ПРАВИЛЬНО різати вени =)
Років десять тому, після виходу рекламного ролика про якесь пиво серед київських фенів ходив такий анекдот, де натякається на буквальну транслітерацію прізвища Желязного з англійської - як це зробили, здається, у Москві:
- Привіт! Чув, як ті кляті москалі називають Желязного?
- Ну?..
- ЗІ-ЛАЗ-НІ!..
- Перестрів би, то вбив...
:D :D :D :D
Сюзерен Усталий
26.11.2005, 13:08
Я читав тільки "Джек із тіней". Хорша річ. "Хроніки амбера" не читав, але здається, що це схоже на "Ім"я троянди" Еко.
Роджер Желязни, як на мій погляд, дуже цікавий тим, що це - один з небагатьох авторів, який дуже талановито й природньо поєдунє фентезі й сайенсфікшн. Найбільш вдало (знову ж - на мій погляд) це зроблено в романі "Бог світла". Дуже раджу почитати.
Читав, здається, сім частин "Хронік Амбера", перші п'ять сподобались, дві наступні надто важкі. Але вцілому сподобалось, рекомендую
А шо я там прочитав.. А! "Донерджек" і "Лорд демон" - ну дві речі які справили на мене позитивне вражІння
Крилатий Пес
30.06.2006, 20:13
Желязни - титан. От тільки не скажу, чого саме.
Відповідь пошукати можна в "Джеку..". Це, як на мене, найбільш "желязнівський" його твір. Темне-світле, наука-магія і їхнє фантасмагоричне поєднання. Писане в чистих жанрах ("Гонки.." в НФ чи "Амбер" у фентезі) йому, погодьтеся, не дуже вдавалося. А от синтезати - "Джек.." і "Князь світла" (він же бог)... То речі з великої літери.
Ще в ньому приваблює абсолютно нестандартне тлумачення міфологічних образів. Я ніколи не забуду Ями, який став старим не мавши молодості.
А от "Лорд Демон" - то вже слабше. Тим паче, що його дописувала дружина Желязни.
"Фауст..." взагалі відверто не сподобався. Там, як на мене, втілено все найгірше і від Желязни, і від Шеклі.
Ще в ньому приваблює абсолютно нестандартне тлумачення міфологічних образів. Я ніколи не забуду Ями, який став старим не мавши молодості.
а докладніше можна? дуже цікаво, щотаи ще такого є, міфологічного і витлумаченого автором.
Крилатий Пес
06.07.2006, 13:13
а докладніше можна? дуже цікаво, щотаи ще такого є, міфологічного і витлумаченого автором.
Сам-Будда, Яма, Калі, Шива, Брама, Крішна, Кубера, - там половина індійського пантеону. В желязнівському розумінні. Всі вони - люди, які стали богами, здобувши безсмертя і розвинувши в собі паранормальні здібності (і користуючись для цього найрізноманітнішою технікою). З притаманними людям гм... рисами характеру.
Якщо ж іще докладніше, то його треба читати. Бажано не один раз.
;) желязни з задоволенням перечитаю.. і не один раз...
а от з індійським пантеоном в мене слабше... я їх просто не впізнаю... так що є привід почитати якраз не желязни...
Танкистка
05.11.2006, 17:02
Хроніки Амбера - це наше все... варто почитати, рекомендую. Можна просто подивитися, хоча б заради того, щоб дізнатися подобається тобі його творчість цілком, чи лише частково.
Aureliano
05.11.2006, 21:33
Бог света - по-моему это одно из лучших произведений мировой фантастики, истинный шедевр. По-поводу мифологичности - здесь скорее имеет место социальная фантастика, просто мифология очень удачно вплетена в канву произведения, и боги индуистского пантеона в контексте романа - это то же самое что "Большой Брат" у Оруэлла ("1984") или "Неизвестные отцы" у Стругацких ("Обитаемый остров"), т.е. некий управляющий элемент социальной модели общества будущего.
Крилатий Пес
11.11.2006, 15:49
Бог света - по-моему это одно из лучших произведений мировой фантастики, истинный шедевр. По-поводу мифологичности - здесь скорее имеет место социальная фантастика, просто мифология очень удачно вплетена в канву произведения, и боги индуистского пантеона в контексте романа - это то же самое что "Большой Брат" у Оруэлла ("1984") или "Неизвестные отцы" у Стругацких ("Обитаемый остров"), т.е. некий управляющий элемент социальной модели общества будущего.
"Бог світла" - це Річ, і ніхто не мав на увазі, що міфологія є метою, а не засобом, але з приводу соціальності... Мені здається, що там швидше проблема індивіда поставлена.
Історія етичних пошуків Сама - особливо коли він під Будду косив, чи коли після повернення з Нірвани намагався "підключитися" до життя - основна дилема. Як і куди?
Суспільство - максимум тло, до того ж прошу врахувати, що воно посткатастрофічне і боги - це залишки землян, "емігранти". Індійська система була обрана як найбільш "suitable". Вона перед цим себе вже історично виправдала й показала свою ефективність.
Поки читав тільки всі 10 томів "Хронік Амбера". Що тут розповідати. Це одна й з самих моїх улюблених книжок. Мало того, що вона читається дуже цікаво, так і ідеї у книгах досить цікаві. Це вже мабуть класика. Усім раджу прочитати саме усі 10 томів! Гарні враження обіцяю. Нажаль, їх могло б бути ще більше, але Желязни вмер, так і не закінчивши всю ідею, є кілька місць у книгах, які ще потрібно розкрити.
Поки читав тільки всі 10 томів "Хронік Амбера". Що тут розповідати. Це одна й з самих моїх улюблених книжок. Мало того, що вона читається дуже цікаво, так і ідеї у книгах досить цікаві. Це вже мабуть класика. Усім раджу прочитати саме усі 10 томів! Гарні враження обіцяю. Нажаль, їх могло б бути ще більше, але Желязни вмер, так і не закінчивши всю ідею, є кілька місць у книгах, які ще потрібно розкрити.
там, де корвін головний герой - супер.
а як його син виходить на перший план - мені стає нудно. :)
А я про Мерліна навпаки, читаю ще більше залюбки. Хаос, це моє все...
А я про Мерліна навпаки, читаю ще більше залюбки. Хаос, це моє все...
ніц не маю проти хаосу. :) крім того, що не тільки твоє все, а й ще чиєсь.
але якість книг, як на мене, з мерліном - шкутильгає.
знову ж таки, то - суб'єктивно.
занадто сильно я люблю корвіна, щоб читати про когось ще. :)
Ось остання думка й показала твою суб'єктивність. ;)
Якість не впала, ідея в останніх книгах дуже цікава і самі пригоди також.
Народ, а що в першу чергу тепер читати у Желязни?
Хроніки Амбера - це просто супер! Читала все повністю - надзвичайно сподобалося. Хоча я погоджуюся, що ближче до кінця читати стає важче - багато дуже накручено. А щодо решти творів - раджу "Ночь в тоскливом октябре" і оповідання (всі)
kokacher
28.12.2006, 17:54
Значить так. "Хроніки Амбера" ( усі 10 томів) я перечитав три чи й навіть більше разів. Тут як розпочинаєш читати перший том - втриматися неможливо, і так до десятого. Крім того, придбав зараз ще дві книжечки і прочитав тіпа ( як би це сказати) не продовження, а розшифровку деяких "білих плям" у романі, написану іншими людьми на підставі розшифрування чернеток самого Желязни.
"Хроніки Амбера" - це просто колосальна річ ( хоча моїй дружині і не сподобалося ; їй взагалі ніяка фантастика , крім моєї, не подобається :) ). Перший раз я читав врізнобій : 1, 2 , 3,4 , потім 6 чи сьому , ні фіга не зрозумів, аж поки не дійшло, що там уже не Корвін ( Кевін) , а його син. Слово "Кевін" не подобається, треба писати "Корвін".
Читаючи ці твори, я настільки ними проникся, що деякий час мені стало здаватися, наче я - один із Принців. У мене навіть є свій Лабіринт - це певний маршрут у Голосіївському лісі. Між іншим, допомагає.
Коли читав вперше "Дев"ять принців Амбера", якраз по ТВ йшов перший "Горець" ( не серіал, а фільм). Дивним чином воно у моєму мозку скорелювало, я чомусь став гадати, що Дункан МакЛауд - то є один із принців Амбера, можливо, що навіть це Корвін.
Не знаю, НМД у порівнянні з ХРОНІКАМИ меркне навіть трилогія про хоббітів Володар Перстнів.
Довгий час нічого не міг читати із Желязни, крім перечитування Хронік.
Потім осилив "Джек-із-Тіні", але, читаючи цей твір, шукав у ньому алюзії до Амбера.... хоча, в принципі, там нічого такого і нема.
Одним словом, шукаю інших принців Амбера в реалі .
І принцес :)
;) желязни з задоволенням перечитаю.. і не один раз...
а от з індійським пантеоном в мене слабше... я їх просто не впізнаю... так що є привід почитати якраз не желязни...
До речі цікава тема, чи взагалі етично з боку читача читати твори не шарячи семантики тексту, його деталей, в яких впізнаються певні особливості сюжету.
Особисто я важаю, що пофіг:aga:
Цікава річ також, як сприймаються "Хроніки Амбера" різними читачами.
Бішльшість моїх друзів на них гнала бочку, але дочитувала до кінця, знову ж таки з боку етики читача :8, справа в тім - з їхніх слів - що текст занадто розтягнутий, ну аж за дужО. Особисто я не читав, але найближчим часом скажу вам свою думку.
Блукав по форуму і знайшов цікаву тему для себе, оскільки до творчості Желязного відношуся достатньо неоднозначно. Власне відкрив його для себе років п'ятнадцать тому, коли лише починали видавати деяких письменників-фантастів. Зрозуміло, що ці перші видання якості були ще тієї! Починаючи від перекладу дуже низької якості (скажімо в томі можна було знайти декілька книжок, де розрізнялись імена головних героїв, та й "Тени" іноді перекладались як "отображения"- не знаю до сих пір як правильно і як краще) закінчуючи оформленням самої книги..Але.. не дивлячись на це "Хроніки Амбера" вразили. Можливо, тому що це була одна з перших книг такого характеру. ( нагадаю, що "Многоярусный мир" Фармера чимось нагадує "Хроніки", теж не знаю, хто на кого вплинув).Між іншим, щось подібне було і вкогось ще. В цілому, вважаю, що то є все-таки класика і звичайно рекомендую читати. Погоджуюся, що перші п'ять книжок більш цікавіші,але воно й мало так бути - новизна втрачається. Мушу також додати, що "Хроніки" -це та з небагатьох книг Желязного, які я зараз прочитав і не змінив своєї думки щодо неї. Скажімо, я намагався перечитати його оповідання зараз - не сподобалося, ну, хіба що рекомендую "Принцип единорога" ( якщо не помиляюсь в назві), річ сильна. Шаную ще "Этот безсметный". Все-таки переклад багато важить, може варто пошукати гарний?
звісно варто.
а я колись мріяла хроніки амбера в оригіналі почитати. але шось воно забулося... тра здійснити давню мрію. тоді і можна подумати, як правильніше - тіні чи відображення.
:)
а багатоярусний світ - то теж кльово. читала.
З Желязни читала "Джека з тіней" і переші здається 5 "Принців Амбера". Джек здався прикольним, але я його не дочитала, якось не вразило, а принців люблю, хоч дочитувати серію і не тягне. В принципі всім рекомендую прочитати "9 принців Амбера" дуже якісне і цікаве фентазі.
P.S. Я навпаки не люблю Желязниних заїздів в міфологію особисто мене дратує і не викликає інтересу.
Black3012
05.03.2008, 17:48
Історія в "Хроніках Амбера" не нова. Подорожували іншими вимірами задовго до нього, однак він подав класну ідею на рахунок справжності і вторинності світів.
І, звісно, не було б нічого прикольного, якби не антураж пізнього Ренесансу, всі ці шпаги, магія, замки, лицарі, перескакування з "мерса" на гнідого і навпаки, козиряння через карти, класичний сантабарбарівський сюжет про успадковування батьківського майна...
Роджер створив гримучу суміш, але де-не-де не встиг до кінця розробити свій колосальний задум. А герої в нього - просто ікони! Особисто я досі оплакую Дейдру...
Загублена дитина
25.07.2008, 18:58
читала повністю "Хроніки Амбера". ше доволі малою. тато дав, шоб під ногами не плуталася =)
перечитала зараз.
одна з моїх улюблених книг, хоча я не прихильниця цього жанру.
і зараз згадалося - бо дуже пасує до моїх теперішнії думок.
респект йому.
Андрон Кобила
25.07.2008, 20:57
тато дав, шоб під ногами не плуталася =)
гарний тато,)
О, Великий Майстер Желязни....
Один із моїх найулюбленіших письменників, хоча я читав лише всі 10 ромнів "Хронік Амбера". Проте перечитував раз п'ятнадцять))) Колосальний твір. Дивовижний гармонійний сплав фентезі і sci-fi.... Іноді візьму перший том "Хронік", пробіжу очима "Похоже, наступал конец тому, что казалось мне вечностью..." и не зупинюсь, доки не прочитаю останній абзац циклу...
Особисто я надаю перевагу "Хронікам Корвіна" (безсмертний персонаж!), хоча романи про Мерліна теж блискучі (трохи більш заплутані)....
На жаль, в "Хроніках" дуже багато білих плям..... це правда. Якщо я не помиляюсь, Роджер мав намір видати іще один том "Хронік" (тобто третій), але не зумів виконати задумане через смерть. Джон Грегорі Бетанкур продовжив справу Желязни, на основі чернеток и записів Майстра (?), точно не скажу. Читав ці "приквели", мені сподобались...
Найблищим часом маю намір почитати ще щось із Желязни. Скоріш всього, це буде "Джек з тіней")
Загублена дитина
26.07.2008, 09:27
гарний тато,)
ну да =) у мене хороша спадковість =)
а "Хроніки Амбера" таки дійсно чудові.
vBulletin версії 3.7.0 Beta 3, © 2000-2008, Jelsoft Enterprises Ltd.
Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2008