джон фаулз

[acid drinker]

сьогодні дочитала колекціонера.
не знаю, чи можна назвати його страшним - але надзвичайно моторошним таки можна.
не тому, шо дівчинку шкода; не тому, шо лячно маньяків; і навіть не тому, шо воно все до мурашок на спині реальне.
найдивніше те, шо потиху починаєш ототожнювати себе з героями. то з мірандою, якій співчуваєш страшно, в кохання якої до дж. п. віриш дедалі сильніше, за яку починаєш молитися - якшо тільки можна так висловлюватися тим, хто не занадто вірить у бога... то з клеггом - і тут нема ніяких виправдань, його не шкода навіть, просто він є, він живе десь всередині, його нікуди не можна вигнати, він там десь завше був, а фаулз про то розповів, і робиться страшно, шо про твого клегга фаулз розповів не тільки тобі, а й тим, хто біля тебе... шо вони теж помічають в тобі колекціонера...
надзвичайно талановито зроблений текст. психологізм, який змушує тремтіти. вигадка, надто реальна, шоб не знайти втілення...

[Aureliano]

мне у Фаулза понравился только "Волхв", который я прочитал за два дня, не будучи в силах остановиться :) если бы не смазанный конец, то его можно было назвать лучшим творческим воплощением психологической теории Юнга. Все остальное вышедшее из под пера Фаулза просто блекнет по сравнению с Волхвом, впрочем "Дэниел Мартин" и "Коллекционер" еще могут могут представлять како-либо интерес для читателей, а вот "Мантисса" и "Червь" - графоманство чистейшей воды, напрасная трата типографской краски.

[delfineja]

сьогодні дочитала колекціонера.
не знаю, чи можна назвати його страшним - але надзвичайно моторошним таки можна.
не тому, шо дівчинку шкода; не тому, шо лячно маньяків; і навіть не тому, шо воно все до мурашок на спині реальне.
найдивніше те, шо потиху починаєш ототожнювати себе з героями. то з мірандою, якій співчуваєш страшно, в кохання якої до дж. п. віриш дедалі сильніше, за яку починаєш молитися - якшо тільки можна так висловлюватися тим, хто не занадто вірить у бога... то з клеггом - і тут нема ніяких виправдань, його не шкода навіть, просто він є, він живе десь всередині, його нікуди не можна вигнати, він там десь завше був, а фаулз про то розповів, і робиться страшно, шо про твого клегга фаулз розповів не тільки тобі, а й тим, хто біля тебе... шо вони теж помічають в тобі колекціонера...
надзвичайно талановито зроблений текст. психологізм, який змушує тремтіти. вигадка, надто реальна, шоб не знайти втілення...

Теж нещодавно прочитала.
Згодна - не страшно, але дуже моторошно!!!
Надто реально...

А з приводу другого, невідомого нам "Я", що живе в нас -
дуже схоже на виставу "Косметика врага" з Райкіним.
Хто бачив - думаю, погодиться :)

[solla]

також нещодавно прочитала Колекціонера з привеликим задоволенням, дуже сподобався цей мрачнуватий роман! раджу всім іншим теж почитати - не пожалкуєте!:victory:

[кошеня]

згадую своє панічне читання фаулза в ніч перед іспитом з особистості...і прочитала за кілька годин волхва і колекціонера - враження вистачило до сьогодні)))
колекціонер дуже рідко кому не подобається, він цікаво написаний і досить легко читається. з волхвом складніше - бо початок там дуже звичайний. проте далі - це така гра...навіть питання до іспиту було - божественна гра самовідкриття...так шо хто не читав - читайте, бо воно того варте

[Cleric_Preston]

Усе, завтра сідаю за "Колекціонера". А то справді річ якісна і варта того, щоб бути прочитаною.

[SS.]

Не можна обійтись без The Ebony Tower. Та ж Enigma, як акварельна замальовка. А щодо Мантісси, то сам автор десь висловлювався, що це був жарт/провокація, щось такого.

[Giza]

Тривалий саспенс. Проте невдала назва. "Маніяк-початківець", наприклад, було би більш влучно: магістральна ідея твору все ж таки єдина, хай там скільки шарів смислу в терміні колекціонер.

[acid drinker]

Не можна обійтись без The Ebony Tower. Та ж Enigma, як акварельна замальовка. А щодо Мантісси, то сам автор десь висловлювався, що це був жарт/провокація, щось такого.ви вгадали =)
я роздрукувала її одразу, як тільки відчула, шо мені подобається колекціонер... і поки шо вежа мені теж подобається... але, мабуть, читаю її надто маленькими порціями.

[Iryska]

ви як хочете, а мені мантисса сподобалася.
я прочитала твір дуже швидко і на одному диханні.
втім, я взагалі всю творчість фаулза люблю