Треки

[Nike_Велес]

Треками у фізиці називають видимі сліди ("траєкторії") руху "невидимих" мікрочастинок у "сильно нерівноважних середовищах"... тобто, треки можна назвати проявом "мікросвіту" на "макрорівні"...
використовуючи такі асоціації, я колись називав (і називаю) свої тексти "треками"

Трек “молитва мовчання…”
безмовним стати... в землю перейти,
в дерева й трави... в час німий розлуки
за вікнами твоїми процвісти,
не відчуваючи в убогім серці муки...

Життя новий любити буде цвіт, -
і Ти, красива, честь принесеш сильним...
а потім - змовкне гомін... стихне світ...
засохне час у тексті божевільнім...

31.05.1999 - 7.06.1999

Трек “це ж треба так втратити…”
епіграф: “їхня (праведників) надія
повна безмертям…”
/Біблія, Книга Мудрості, 3:4/

це ж треба так
втратити відчуття
тілесності,
це ж треба так
втратити відчуття
часу,
лишити збоку
моди і похоті, -
розумна і грішна
(грішна, бо смертна?
смертна, бо грішна?)
частка грішного світу
шукає ліків від старості-старіння, -
і нерідко тішиться
самообманом…
30.11. 1999

Трек “Гра (Футбол)…”

по окресленому полю
жорстке спокусливе видіння -
захоплююча боротьба…
піду,
набравши повні груди
мужності і свіжого повітря,
забивати спокусливий м’яч у спокусливу ціль,
і - як би хитріше це все
обіграти?… -
така життєдайна радість
повнокровного самоствердження…
21.04.- 23.04. 2000

[Nike_Велес]

і ще -

Трек “серце просить неспокою…”
серце учить неспокою,
серце просить - якнайдальше зайти,
серце хоче
шукати щастя
в минущому -
і мінливому, -
віддаючи себе потомкам
у незвідані світи…

8.06.1999 - 29.01.2000


Трек “ще зривається страх…”
ще зривається страх,
коли жалить
іноді смерть, -
і молитва…
старання, страждання,
зітхання,
злість, надія, відвага -
безглузда жива круговерть; -
ще зривається страх… -
з ним ще жити приходить
бажання, -
зерно Воскресіння…
22.02. 2000

[Андрій Любка]

вельми цікаво і за настроєм аж ніби футуристично. А є в тебе щось простіше?
Загалом мені сподобалось!:yahoo:

[Nike_Велес]

2 Андрій Любка
видно, моє "фізико-математичне" минуле мене дещо сковує... звідси і тяжіння до "формульно"-лаконічного стилю... але такими спробами я прагнув (і далі намагаюся) виробити свій "неповторний" стиль...

"саме тому час від часу продовжую
Свої щоденні ігри з дияволом, смс-переписку з
Тобою, власні вірші..." - це я тебе, Андрію, цитую... :)
однак, такі вже вони - ознаки мого стилю, що постає...

У тебе інший стиль, більш щедрий на слова, емоції... твоя поезія добре улаштована і модерно звучить... просто перечитав твою річ "ти", щоб знову відчути кайф... це, мабуть, дійсно література... але у мене так писати не виходить - я чомусь звик економити слова, "вибирати найкоротший варіант розв'язку" :)

[Nike_Велес]

оце, мабуть, простіше, хоч воно мені не аж надто подобається: :)

В яку б таку Америку втекти, -
як в дні жорстокі вірні пуритани,
де б вільно йти до любої мети,
де на дорозі недруг-кат не стане?

нема, нема... Америка сама
підняла щит, поставила заслони...
весь світ - бардак... весь божий світ - тюрма, -
у паханів звірячі суть закони...

і лиш включи комп'ютер - знов ти цар
в своїх світах... ти вже позбувся гніту...
ти - вільний! :)... ти в Америці чи в ПАР :)))...
і в'язень-смертник водночас лихого світу...

(паписано орієнтовно в 2003 році)

[Nike_Велес]

Сонет


Слуга Господній*

Він, мов той пагін, виріс перед нами
мов корінь з пересохлої землі
цвіт Істини розкрив**,
– та люди злі
від Правди відвернулися серцями

зневажений, останній між людьми,
недуги наші Він узяв на себе
і мук зазнав,
– бо так хотіло Небо,
щоб у гріху не потонули ми

ішов, мов те ягнятко на заріз,
своє життя за нашу жертву ніс –
і не почули стогону лукаві

коли блукали ми, як вівці в полі,
Він серед нас чинив Господню волю –
і в Небеса узятий був –
у славі!..


* – переспів “пророка” Ісайї, гл.52 (13-15), гл. 53.
** – і основне тут: “я – в Отці, і Отець – у мені…”
(Євангеліє від Івана, 10:38)

1997

[Prophet]

банальщина і попса
скидається на підліткову графоманію

[acid drinker]

профет, а хто хотів досягнути більшого?

[Prophet]

еее...

[Nike_Велес]

банальщина і попса
скидається на підліткову графоманію

Ви це про останній "вірш"?... (чи як? :confused: )
Про вірш "Слуга Господній" я теж так думаю :aga: (ха-ха, це в стилі переважної кількості "віршів" М.Т.Рильського)... Просто дехто хотів "простішого"... :8
І, взагалі, я скептично ставлюсь до своєї "поетичної" творчості... це як тренування перед грою, як жонглювання м'ячем у футбольному матчі - у грі цього не має бути забагато... бо тоді це набиває оскому, принаймні...
два такі свої вірші я помістив у роман (заради "понтів"):

“Життя, мій друже, – штука люта, –
щоб не стомився, не погас; –
усе тут – ліки, все – отрута…–
рятує тільки міра нас…”

з приміткою: "* – мій вірш, що входить у збірку “Треки” (Nike Велес); – власне, заримоване мною визнання слушності давно уже сформульованої філософської сентенції. "

Другий - у такому контексті:

"“– прочитай…” – попросила Марина. “– тільки не дуже смійся… – Віктор витягнув листок із текстом і дав коханій, – ось… про щастя…” Марина прочитала таке:
“щастя – кожна зустріч з серцем чистим, –
я не хочу в веснах йти один! –
у краси вселенської намисті
я знайшов найкращу із перлин…”
Юнка розсміялася, аж схопилася за потилицю: “– геніально… ось де таланти пропадають… “найкращу із перлин”… ну, це дуже вже романтично…” – вона знову пригорнулась до Віктора..."

неупереджений "критик", мабуть, зрозуміє, що я "стібаюсь" навіть у такій сцені - такий уже в мене характер...

тепер я пишу, в основному, прозові речі...

Ой, комусь такий мій потужний самопіар не сподобається! Каюсь...

[Nike_Велес]

"Слуга Господній" (зверніть увагу - написаний в 1997 році) - це, у певній мірі, і ностальгія за тою вірою, яка ледь-ледь жевріла в моїй душі десять років тому...
але вона поступово "випарувалась чи (і) сублімувала" під час написання роману "Свідки Абрахама"...

ось ще одна поезія тієї пори:

***
“Музыка – есть –
бунт…”
М. Цветаева


Світ неволить?
Не здайся! –
глянь, новий скоро день, –
гримни дверима!
“прощай” не кажи нікому,
лиш “до побачення”.
Утікай – у зливу пісень,
у стихію –
музику
– грозу стогромну!

Стріне воля тебе,
немов Січ в давнину, –
Гуляй!
– нехай кров закипить у тобі, –
співай, танцюй!
Музика – є – бунт
проти суєти –
імперії світової…


- 1997

І це писалось рівно десять років тому... А Ви що в той час робили, шановна Профет?

[Prophet]

це про все

[Nike_Велес]

відповім Вам не я, а Пастернак Б.Н.
"... и жизнь подведя к концу,
нельзя не упасть, как в ересь,
в неслыханную простоту..."
До речі, я не знаю Ваших творів... наведіть посилання, будь ласка, щоб ми повчилися оригінальності...
судячи з Ваших коментарів, Ви зовсім неоригінальні, більше того - заздрісна нездара...
а Ваші зауваження нагадують квиління творчого імпотента...

[acid drinker]

І це писалось рівно десять років тому... А Ви що в той час робили, шановна Профет?

найку, ви впадаєте в старечий маразм...
а шо ви робили в той час, коли творила цвєтаєва, епіграф з якої ви так сміливо використовуєте?)))

[Nike_Велес]

найку, ви впадаєте в старечий маразм...
а шо ви робили в той час, коли творила цвєтаєва, епіграф з якої ви так сміливо використовуєте?)))

:eek:
так я ж не пишу, що всі речі Цвєтаєвої чи Пастернака - інфантильна (підліткова) графоманія... навіть не називаю будь-що графоманією... з цим треба би обережніше... бо тоді те, чим займається Профет, теж якась манія, в т.ч. і графо-...
плюс дістала ця безапеляційність...

проте "нам своє робить"...

пора би вже усвідомити, що у світі кожен творець (КОЖЕН!!!!) - недосконалий... І взагалі, Творче Начало теж недосконале... вкотре це треба доводити? бо Профет, мабуть, шукає якоїсь "ангельської" довершеності... Шановна Профет, ангелів вигадали для наївних, для діток... Ви ще така?...:confused:

тому вдосконалюватися треба - і мені, і Вам, Ейсід, і тим більше Профет...

[Prophet]

чукча нє пісатєль

ага :)

[Nike_Велес]

чукча нє пісатєль

ага :)

Я Вам, Профет, співчуваю...
бо я впевнений у своїх силах, багатьом читачам подобаються мої твори... і немало таких читачів я знаю особисто...
але є такі, котрим мої твори не подобаються... і це теж нормально... "на колір і смак - товариш не всяк"... я намагаюсь сподобатися Правдою, хоч би яка ця Правда жорстка і неприємна не була, - а не формальними вивертами... навіть коли пишу про "віртуальну релігію"....:aga:

[Nike_Велес]

2 Ейсід і Профет:
і ще - облиште, дівчата, свій безапеляційний менторський тон щодо творів "неугодних" Вам ("чи "непроплачених" на форумі) авторів, - таке не личить недовченим студенткам...
я, автор роману, публікацій у пресі, призер республіканських олімпіад, метикую не гірше Вас... і мені зовсім ні до чого оте ваше "слабо, підліткова графоманія" без доказів... поводьте себе без таких "наворотів"...

[acid drinker]

я, призер всеукраїнських олімпіад (з філології, між іншим) та конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт (з поетичної творчості, до речі), авторка поетичної збірки, публікацій у пресі... коротше, я вважаю, шо зовсім непогано розбираюся в поезії. інфінітивне дієслівне римування (і взагалі граматичні рими)? захоплююча замість захоплива? найку, ви ж усім розповідаєте, як треба писати... стежте трошки самі за собою...
крім того, я вже дер мейстерові пояснювала, що поезія повинна виконувати поетичну мовну функцію... тобто - призводити до деавтоматизації мислення. у вас, натомість, більшість речей передбачувана. навіть не в сенсі того, шо знаєш, чим воно закінчиться - по-іншому взагалі важко.. просто воно клішеве, не несподіване. людині, яка читає, цілком відчутно, що після грішна, бо смертна? буде те саме, тільки навпаки - і ви не підводите її передчуттів...
якісна поезія - то набагато складніше, ніж проза. але це я теж розповідала дер мейстерові. буде цікаво - почитайте. або якобсона почитайте.

[Nike_Велес]

Ось тепер це вже предметна розмова... (за що я Вас люблю)... і про деавтоматизацію мислення я читав... але я також думаю, що потрібно деколи читачам запропонувати щось простіше "про складне"... Ви ж, мабуть, помітили оте: "А є в тебе щось простіше?"... тому не варто, мабуть, занадто вантажити читачів своїм, "жіночим"...
я можу погодитись з Вами - поет з мене, звичайно, нікудишній... ті спроби, які я робив, були тільки кроками до чогось більш вартісного для мене - до "динамічної" прози... просто я вирішив згадати молоді літа... та й похвалитися, що таке ось "поетичне натхнення" і зі мною бувало...

[Prophet]

о, почали мірятись піськами :)
хє-хє

Найку, я маю цілковите право висловлювати тут своє суб'єктивне враження про твори, і Ви мені рота не затикайте. А робити тут усім графоманам теоретичні розбори не маю ані бажання, ані часу.

Ще одна витівка - бан на тиждень.

[Nike_Велес]

хє-хє

А робити тут усім графоманам теоретичні розбори не маю ані бажання, ані часу.



правильно, - займіться чимось таким, у чому більше тямите :aga:

[Nike_Велес]

найку, ви впадаєте в старечий маразм...
а шо ви робили в той час, коли творила цвєтаєва, епіграф з якої ви так сміливо використовуєте?)))

старечий маразм? можливо... :scared:

хоча свідомо вважаю, що це зовсім не так, - але, може бути, це вже такі дзвіночки з підсвідомості...

а щодо "сміливого" цитування Цвєтаєвої, - то вона, напевно, ваш кумир, але не мій...
і мені пофіг, - я цитую кого хочу :aga:

[Nike_Велес]

а ось трек 2003 року

спостерегти Закон, відходячи від себе, -
й уздріти те саме в нових чужих світах...
так, мало нам Землі,
- нам треба конче в Небо!..
(хоча й горять машини,
і гублять нас у прах...)

[Nike_Велес]

вгадайте назву цього трека? з трьох разів :)

[Nike_Велес]

ага, не можете вгадати!

[Nike_Велес]

приємно згадати молоді роки... 1998-1999, мені 27-28...


Трек ‘‘вітер плюндрує листя дібров’’

вітер плюндрує листя дібров, -
подих зими в темні ночі плаксиві…
в жилках листка зупиняється кров:
- кому я винен? де справедливість?

чом я упав для наруги зими?
чим встану я в теплу днину весняну?
і чи прийдуть дні "нової весни"?
і як прийдуть, то чи знову я встану?..

добре б загинуть, та дати Життя
Жолудю з рідного Дуба-Вітця?

а вітер уже - поміж зоряних плям!
все проростає, цвіте... й одмирає...
люди ці спроби назвали Життям, -
світ у мінливому правду ховає...

вже заїбала оця суєта,
ця круговерть, біль прийдешньої днини...
символ же вірний, ба й Правда Життя -
вічність, що вкладена в серце людини...


1994 - не пізніше 1998,
редаговано тепер (29.11.2006)



Трек ‘‘через рік, через сто, а то й завтра’’

через рік, через сто, а то й завтра
може статись, що я помру, –
і покину святу свіжість ранків,
і у росах м’яку траву...

чиста річка – зоря світанкова –
молоденька жива вода...
чи мій внук зрозуміє потім,
що то значать оці слова?

а Життя – переливом пшеничним,
щебетанням духмяних гаїв...
десь мій сон загубився в листі, –
як же мріяти я любив!

як кохав я красуню здалека,
як сміливо надіятись міг!
все приймав – і відліт лелечий,
перший сніг, нерозумний гріх...

я багато побачив-продумав,
справ чимало звершити встиг, –
і скажу:
понад очі розумні
я не бачив у світі Краси!


... через рік, через сто, а то й завтра
може статись, що я помру, –
лиш одне – невмируще –
Кохання
сподіваюсь, Життю поверну...
31.05.1998

Трек “тіні, відбитки…”

тіні, відбитки,
безглуздий хід,
руки розумні
і плач сиріт,
муки,
машини і чадний дим, -
можеш пити,
можеш стріляти, -
все одно минається світ,
все одно розлучатися з ним, -
… тільки – приємно – молодому -
в екстаз поринати,
тільки – приємно – красивому -
Життя віддавати, -
вмираючи
творити агресивну любов…

25.06.-26.06. 1999


Вікторії, свідкові Єгови

ця плоть сира, спрямована
у вічність,
і мудрий дух,
в котрім живий вогонь, –
душа в комірці молиться космічній
і прагне милих доторкнутись скронь...
це я і ти...
так ми росли зустрітись,
такий у Бога був прадавній план, –
не загубитись, не пропасти в світі –
прекрасний поклик
свято
даний
нам...
22.07.1999

[Nike_Велес]

мудре Життя... та і я не простак, -
встиг уже щось зрозуміти...
тільки - чому родять яблуні так,
що аж ламаються віти?
(написано в роки приблизно 1994-1998)

;)

[Dara]

ем... ну я нічогок казати ну буду, бо не літератор, а значить, висловлювати свою думку в даній темі морального права не маю

[Prophet]

Даро, правда ж, це такий сарказм? літератори взагалі-то мали би писати не для літераторів, а для шарящих читачів, ким би ті не були)

[Dara]

ну так звичайно.
:)

[StefanSS]

З тієї всієї Найкової писанини мені сьогодні подобається вірш "тіні, відбитки, безглуздий хід..." Здорово! "можеш пити, можеш стріляти..." Щиро вдячний яко читач за хвилини задоволення.