кар"єра і творчість

[quibble]

власне, питання: чи потрібна кар"єра творчій людині?
бажано під відповіддю писати ім"я та вік (це мені для статті треба), якщо зараховуєте себе до лав творчих особистостей - то й рід занять. наприклад:
так, кар"єра потрібна, бо так кажуть в американських фільмах
Василь, 15 років, музикант

[Prophet]

А чи потрібна кар'єра хоч комусь?

[Prim]

Потрібна. Тільки не творчим людям.
Хоча... Треба зважати на те, що саме ця людина творить

[acid drinker]

не знаю, як кар'єра, але визнання хтиться...
шо поганого в тому, шо тебе люблять ше за життя? ;)

[Авітенцій]

Коли вільний - легше бути творчим.
Коли працюючий - важко бути творчим.

Якщо не художник і не поет,
тоді кар*єра треба = створювання горошей, створювання
чудового настрою/ідей/речей/обставин/дійств/тощо
на базі нудного легитимного заробітку.
Хоча вважаю, що і в поетів/художників є менш чітко виражена кар*єра.



не знаю, як кар'єра, але визнання хтиться...
шо поганого в тому, шо тебе люблять ше за життя? ;)

Ти вже підготувала мемуари? :aga:

[Nike_Велес]

Кар'єра стримуватиме "словесні повені" юних графоманів - і це чудово... тут потрібно знаходити міру між роботою, яка дає "хліб", і мистецькою творчістю... якщо вони не дуже "перетинаються", теж не біда...
і взагалі ідеал у цьому для мене - Кафка... мене "напрягає" і вихолощує робота, а з іншого боку - літературна творчість не дає розради... і тільки при поєднанні цих занять (а ще сім'я, люба донечка маленька) - отож, завдяки змінам "ролей" і занять я отримую справжню насолоду... ну і разом з тим - змінюючи заняття - відпочиваю...

Микола Гайдаш, менеджер, вік - прибл. 35,5 років.
(а також - письменник Nike Велес, молодий ще... а також "тятя" і сімейний чоловік)...

[acid drinker]

Ти вже підготувала мемуари? :aga:
мені ніззя...
у мене поки шо... є шо згадати, та нічого дітям розповісти (с)
а продовжувати алкогольний дискурс в укрліті не хочеться =))

[Hurrem]

Впевнена, що на будь-якій роботі повинно бути просування вперед! Творчість, як річка, повинна обов язково рухатися! А рух той набирає сили, могутності, натхнення, коли є ті, хто цінує роботу, хто відсилає стільки позитивної енергії, що творець ладен ніч не спати і творити, творити, творити ще... Розуміючи під творчою кар єрою визнання, повагу, авторитет, любов, обожнювання твоєї праці іншими, кажу: кар єра творчій людині потрібна!!!


P.S. Хтось розуміє творчу кар єру інакше?

[Mihal]

Потрібна. Тільки не творчим людям.
Хоча... Треба зважати на те, що саме ця людина творить
А творча кар"єра? Теж така є. Властива творчим людям:)

[Tim-Lit]

Кар'єра потрібна і творча, і, так би мовити, "нетворча" також... хоча до певної межі. Просто у творчих професіях свої специфічні "рубежі" сходження.

Наприклад, Володимир Висоцький не мав за життя почесних звань (штибу народного артиста СРСР), а його тексти пісень, вірші та "Роман о девочках" книгами не видавалися. Тим не менш, в одній анкеті він відзначив: "Хочу, чтоб везде крутили [песни]" - і його справді "крутив" весь Радянський Союз.

Щодо себе, красивого. Коли у 1998 році мене взяли на посаду прес-секретаря Мінвуглепрому, я перебував на позиції заступника начальника управління міністерства. Згодом так склалося, що я міг стати начальником управління, який би, можливо, з часом претендував на аналогічну посаду вже у Мінпаливенерго. Але мені то було байдуже - бо тоді я би віддалився від журналістики. Тому залишився прес-секретарем, згодом пішов на нижчу посаду (головного спеціаліста) у Мінпаливенерго, а ще через 1,5 роки повернувся у пресу. Тепер - головний редактор спеціалізованого (на соціально-трудових відносинах) всеукраїнського журналу. Від членства у Національній Спілці журналістів України вистачає "корочки" і посвідчення особи у кишені.

Робити кар'єру в Національній Спілці письменників України також не хочу і не буду: це обертається непродуктивними витратами часу. Не хочу бути навіть головою Творчого об'єднання пригодників і фантастів - годі з мене "з головою", що я є заступником голови з фантастики. А міг би із задоволенням не бути навіть заступником...

Книги, наклади, премії?.. Так, хочеться дуже - але не за будь-яку ціну. І в рамках української літератури (фантастичної)... або разом з нею!

Тимур Литовченко, письменник і журналіст, 44 роки

[Зиновій Зимний]

Дивлячись, що розуміти під поняттям "кар*єра" - службове зростання? В мистецтві цього нема, бо ти або митець, або ні. Тут поняття "кар*єри" замінює поняття "слави" і, відповідно, популярность митця, а якщо точніше- його доробку.
Мені 40 з гаком, львівський літератор.

[Prophet]

Найку, шкода, що Кафка не є для Вас ідеалом стосовно сильної самокритики і небажання оприлюднювати свої твори :)

А щодо кар'єри, то я не знаю, чи це взагалі позитивне явище, коли розглядати не в контексті сьогодення і його реалій, а загалом, зі сторони... Те, що суспільство по-дурному влаштоване - то для мене однозначно.

А зміст питання не зовсім розумію. Що мається на увазі під "кар'єрою"?

[Andrij.7]

Кар"єра задля самої кар"єри, як на мене повний брєд і мені дуже шкода таких людей. З іншої сторони, якщо людина займається улюбленою справою, то рано чи пізно вона досягне успіху, якщо хочете зробить кар"єру. Головне тільки розібратися, що ж тобі подобається найбільше ;)
Андрій, фінансист, 26 років

[Hurrem]

Я таки дещо не врахувала... Для мого повідомлення №8 існує ОДЗ, яку я не зазначила. Як і в загальному варіанті до кар єрного зросту прагнуть не всі. Причиною тому є наявність чи ж відсутність лідерських якостей( я жодного разу не зустрічала кар єристів-нелідерів!!!). Тож ОДЗ в моєму варіанті буде від 0 до + безкінечності. На цьому проміжку будуть всі, хто прагне зростання. На проміжку ж від -безкінечності до 0 знаходитимуться ж ті, чиї творіння ніхто не бачив і не чув, бо вони лежать заховані від чужого ока! А навіщо комусь показувати?!?!?! Навіщо слава?
Висновок: "Кожного вабить до себе своя пристрасть"-Г.Сковорода
Потрібна та специфічна творча кар єра чи ні залежатиме від особистісних якостей людини, тягнеться вона бути "зіркою" чи ні, хоче бути визнаною чи ж й достатньо на вихідних після тижня економічних підрахунків намалювати дивовижний пейзаж зими і отримати неймовірне задоволення!

Отака моя суб єктивна думка. Можете не погодитися.

[Anatoliy]

на мій погляд, кар'єра творчій людині ні до чого. якщо творча - буде визнання, може, з часом, але буде... щонайменше - буде повага. як на мене - цього достатньо. а кар'єристи (знаю таких) - переважно люди обмежені та популісти. якщо і є у них якісь ідеї, то вони з часом закінчуються або ж розчиняються у серед банальних фраз, як у воді. а метою кар'єриста переважно є звичайна влада (так, вони переважно лідери). якщо творча людина - кар'єру робити не варто, як вже я сказав, - саме прийде усе, на що заслуговуєш, а якщо дійсно талановитий, то тебе помітять і допоможуть. а якщо не допоможуть - ну то не біда - шукати звичайну роботу, яка займає небагато часу (якщо вона має мало спільного з вашими зацікавленнями) аби приділяти більше часу творчості просто для власного задоволення та "духовного росту" :)
21 рік, студент

[Hurrem]

на мій погляд, кар'єра творчій людині ні до чого. якщо творча - буде визнання, може, з часом, але буде... щонайменше - буде повага. як на мене - цього достатньо.

Anatoliy, а що тоді саме у твоєму розумінні під творчою кар єрою, якщо не "повага" й "визнання"?
а кар'єристи (знаю таких) - переважно люди обмежені та популісти. якщо і є у них якісь ідеї, то вони з часом закінчуються або ж розчиняються у серед банальних фраз, як у воді. а метою кар'єриста переважно є звичайна влада (так, вони переважно лідери).
Не ображайся, та я не погоджуюся з твоєю думукою.Так вже повелося, що кажуть "кар єрист", а думають "той, хто йде по трупах"! А я зустрічала прекрасних людей, які були зібрані, пунктуальні, комунікабельні, то й ставали вони керівниками, які слова на вітер не пускали, були активними, вміли організувути і себе й інших, заробили прекраснеий авторитет, і поважали їх підлеглі!!!І то були кар єристи !( піднялися від нижчої сходинки до вищої)! Й таких було більше! Я вірю, Anatoliy, що ти знаєш повних протилежностей моєму опису!:) Та не думаю, що правильно вішати ярлички! Тим більше, коли говоримо(пишемо) про кар єру на творчому шляху!

Моя улюблена фраза:можеш не погодитися! Треба було підписом зробити!:D

[Nike_Велес]

Коли я думаю про кар'єристів "від літератури", то насамперед спадають на думку Корнійчук, Бажан, Тичина... а є інші долі - Шевченка, Стуса...
тому "кар'єра" в літературі принципово неможлива - кар'єра передбачає ієрархію-в-організації, але хто з літераторів захоче в "колгосп", в отару?..
звичайно, є спілки, об'єднання, але то не для тих, хто йде шляхом творчості...
2 Профет: Кафка, звичайно, неодноразово читав свої твори на літературних зібраннях - просто Ви там не були... :) та і я не Кафка, звичайно... однак Ви неуважні - бо я писав: "і взагалі ідеал у цьому (себто у питанні "кар'єри") для мене - Кафка..." а взагалі кажучи, важко бути скромним (як підписується стронговський)...

[1CMaster]

Впевнена, що на будь-якій роботі повинно бути просування вперед! Творчість, як річка, повинна обов язково рухатися! А рух той набирає сили, могутності, натхнення, коли є ті, хто цінує роботу, хто відсилає стільки позитивної енергії, що творець ладен ніч не спати і творити, творити, творити ще... Розуміючи під творчою кар єрою визнання, повагу, авторитет, любов, обожнювання твоєї праці іншими, кажу: кар єра творчій людині потрібна!!!


P.S. Хтось розуміє творчу кар єру інакше?



Це іллюзія, мрія. Завжди знайдуться шанувальники і критики. Кар"єра - це ріст, але це особистий ріст, пов"язаний із самореалізацією - внутрішнім нестерпним голодом. Все інше - притягується або відштовхується цією самореалізацією. Самореалізація прагне свободи - прагнення визнання - це залежність. Звільнення від залежностей - усвідомлення їх. Усвідомлення себе - самореалізація.
Іншими словами можна сказати, що потрібно працювати над собою, дізнаватись про себе все більше і більше - а суть уже сама реалізує різні речі. Щоб досягти успіху в роботі (кар"єрі) - потрібно добре знати самого себе. Тому для мене кар"єра - це наслідок, а не ціль.
Прагнення зробити кар"єру - це зрадити багатьом своїм методам роботи.
А власний творчий ріст дає змогу підтнятися на нові сходинки у кар"єрі.
Це два різні підходи. Кожному вибирати своє. Плата теж різна.

[Hurrem]

Це іллюзія, мрія. Завжди знайдуться шанувальники і критики.

З шанувальниками не певна, а от критики знайдуться точно!:) Мабуть, вже така людська натура.І не має значення- прагнеш кар єри чи ні!
Щодо іншого, то говорячи про кар єризм творчий/нетворчий( все далі термін "творча карє ра" стає мені дедалі менш зрозумілим-нонсенс якийсь), я не стала б забувати про соціум. Мій директор-право викладав- весь час на початку уроку говорив: "Люди-и-и-ина- істо-о-о-ота суспі-і-і-ільна!!!!" Чи матиме ж сенс словосполучення: вільний кар єрист?Та навіть "вільна людина"? Лише теоретично... Якщо обираєш "шлях драбини", то є те саме, що шлях залежності! Ось я знайшла тлумачення цього слова:
КАР'ЄРА- Швидке, успішне просування у службовій, суспільній, науковій та інші діяльності; досягнення слави, вигоди тощо. А тепер подумайте: що потрібно для того, щоб "просуватися", "досягати слави", "вигоди"... Тільки самопізнання, праця над собою?
Кар"єра - це ріст, але це особистий ріст, пов"язаний із самореалізацією - внутрішнім нестерпним голодом. Все інше - притягується або відштовхується цією самореалізацією. Самореалізація прагне свободи - прагнення визнання - це залежність.

Я погоджуюся з тим, що кар єра таки пов язана із самореалізацією, навіть досить тісно!!! Однак зовсім не тотожні вони! Хоча б в плані свободи!Іншими словами можна сказати, що потрібно працювати над собою, дізнаватись про себе все більше і більше - а суть уже сама реалізує різні речі. Щоб досягти успіху в роботі (кар"єрі) - потрібно добре знати самого себе.


Абсолютно правильно!Можу додати:"самого себе", справу , якою займаєшся, та особливості психіки людей, з котрими працюєш! А ще трохи фортуни, досвіду, зв язків, підтримки...:D

Можете не погодитися!:)

[acid drinker]

вільна людина на те й вільна, шоб у будь-який момент могти відмовитися від кар'єри. або не відмовитися - вона має право вибрати цей шлях. просто багато хто (і тут також) спекулює на понятті волі. фішка з фразою "вільна людина ніколи не зробить того чи іншого" полягає в тому, шо вільні люди себе словами завжди та ніколи не обмежують =)
митцеві потрібна кар'єра. чи є ріст накладу книжки з трьохсот примірників до трьох тисяч кар'єрним ростом? як на мене, так. тобто дійсно гарний письменник (то як приклад) рано чи пізно стає кар'єристом (якшо пощастить) - він прагне збільшувати наклади своїх книг, причому у випадку гарного письменника написаних справді непогано - бажання публіки, звичайно, впливають, але часто тільки у кращий бік. і чи то погано?

[Hurrem]

вільна людина на те й вільна, шоб у будь-який момент могти відмовитися від кар'єри. або не відмовитися - вона має право вибрати цей шлях.

Я не думаю, що той, хто досяг кар єрного успіху, на стільки вільний, щоб потім відмовитися і to
"make one heap of all your(his) winnings" і покинути. І руки , і ноги, і голова-все прилипає до драбини!
Теоретично то можливо, а от на практиці...Чи acid drinker знає таких людей?(у питанні немає сарказму чи гостроти:)) Я таких, чесно кажучи, не зустрічала! Поширеніший варіант, коли кар єриста люди в білому виносили з кабінету(офісу) з інфарктом! А щоб відмовлялися...

[Nike_Велес]

Кар'є́ра — успішне просування в службовій, громадській, науковій та ін. діяльності.

Вікіпедія

[acid drinker]

Чи acid drinker знає таких людей?(у питанні немає сарказму чи гостроти:))
я знаю людей, які не хочуть відмовлятися - їх цілком влаштовує і кар'єра, й особиста свобода, яку вони мають. головне - розуміти, шо ти можеш багато собі дозволити, і мати право вибору.
знаєте, я знайома з досить багатьма молодими митцями, які вільні робити багато цікавих речей - наприклад, пити портвейн у громадських місцях, носити дерті джинси, спати на замковій горі, їздити автостопом... але головний дотеп у тому, шо в цьому нема ніякої свободи - просто на інше у них рідко вистачає грошей. справді свобода схожих вчинків - це коли ти можеш дозволити собі дороге вино, але п'єш портяк за 5 грн. посеред вулиці; або коли ти можеш носити справжнього армані, а вдягаєш дерті джинси; або коли в гаражі маєш три автомобілі, а вирушаєш у подорож автостопом. розумієте маленьку різницю?
якшо ти сам не зруйнуєш в собі митця, цього не зробить ніяка кар'єра. і якшо ти сам не посадиш себе у клітку, з тобою ніякі гроші такого не зроблять.

[Hurrem]

я знаю людей, які не хочуть відмовлятися - їх цілком влаштовує і кар'єра, й особиста свобода, яку вони мають. головне - розуміти, шо ти можеш багато собі дозволити, і мати право вибору.
А мені таки ріже вухо поєднання слів "свобода" та "кар єра".
Варто задуматися: то чи "можеш собі багато дозволити", коли маєш кар єру? У плані фінасів-звісно: дорогі речі, зіркові ресторани та ще там щось. Та чи є на те час?Та чи є час на свободу та право вибору? Погляньте на наших творчих співачок-кар єристок: будучи повністю забазпеченими, не мають часу навіть дитину народити, бо для того треба ж все полишити, відмовитися, вийти зі гри!Зараз всі працюють за контрактом, а небагато можеш собі дозволити, коли маєш письмове зобов язання, зовсім небагато!

Синонімом до слова "кар єрист" буде "раб". А за словами Е. Маккензі-
"Свобода раба вимірюється довжиною ланцюга".
Ну і те, що для когось здаватиметься повною свободою, для іншого є його тісною в язницею з ароматичним наркотичним наповненням.

[acid drinker]

де ви такий синонімічний ряд надибали? =) я дивилася в словнику українських синонімів (двотомнику), не написано там такого...
а щодо так званих "творчих співачок-кар єристок", які, бідолашні, "не мають часу навіть дитину народити"... мушу вам поспівчувати - ви шалено наївно дивитеся на світ. не може - бо не хоче. якби дуже захотіла - їй би ніщо не завадило. але ж дитина то стільки зайвого клопоту.. яка там потім свобода... вловлюєте? ;)
і ше одна фраза, яка мене просто посміхнула: небагато можеш собі дозволити, коли маєш письмове зобов язання, зовсім небагато!. по-перше, ви пробували? тобто ставали перед дилемою? наприклад, розривати контракт і повертатися в забите село, де свобода абсолютна (от тільки о шостій ранку треба видоїти корову і свиням їсти дати, а потім на бурячки... сім днів на тиждень, між іншим) - чи все-таки виконувати правила контракту і бути страшенно закабаленим, ну просто рабом свого шефа (але ввечері піти на концерт улюбленого гурту, всі вихідні проспати чи дозволити собі омріяну поїздку до стоунхеджу - хай навіть всього на два дні). я, звичайно, утрую трошки, але суть в тому. кожен вибирає ту свободу, яка йому подобається. (ви правильно сказали, якшо забити на натягнуту образність: те, що для когось здаватиметься повною свободою, для іншого є його тісною в язницею з ароматичним наркотичним наповненням. але, як на мене, забули, шо будь-яка медаль має два боки).
а по-друге, ми ж говоримо про кар'єру, яка, за вдалого розкладу, виливається у впливовість, владу, гроші тощо. і тоді вже той, хто зробив кар'єру, підсовуватиме іншим контракти на підпис, розумієте? мета будь-якої кар'єри - мати достатньо, аби могти плювати на всіх. а чи не є це один з найсимпатичніших вимірів свободи? ;)

[Hurrem]

де ви такий синонімічний ряд надибали? =) я дивилася в словнику українських синонімів (двотомнику), не написано там такого...

Зі словника, що знаходиться в голові Hurrem:D ))))))))))))) Навіть не двотомник!!!
а щодо так званих "творчих співачок-кар єристок", які, бідолашні, "не мають часу навіть дитину народити"... мушу вам поспівчувати - ви шалено наївно дивитеся на світ. не може - бо не хоче. якби дуже захотіла - їй би ніщо не завадило. але ж дитина то стільки зайвого клопоту.. яка там потім свобода... вловлюєте?

То що, може, вони "неправильні"??? Не мають материнського інстинкту? Я не думаю, що мамочки самі змінюють підгузники, відводять до дитячого садка та ще щось там.( Була дивувалася зі знайомої: народила 1 дитину-сиділа 3 роки вдома, через рік знову вагітна!!! Я ще думала: це ж з глузду можна з їхати-домашня клітка!!!Та виявилося, що перший рік догляду за дитиною для матері-задоволення!То ж її крихітка, маленьке сонечко, промінчик радості!)
А у зірок для того є ще й навчені люди!!!Вони не особливо і сидять скуті по руках і ногах! Вся проблема у великому животі, що зіпсує їх сценічний образ, а то продюсеру точно не сподобалося б!!!!! Кар єрний поневолювач та кар єристка-сіамські близнюки, що зрослися...Чим вони зрослися?:friends:
по-перше, ви пробували?
тобто ставали перед дилемою? наприклад, розривати контракт і повертатися в забите село, де свобода абсолютна (от тільки о шостій ранку треба видоїти корову і свиням їсти дати, а потім на бурячки... сім днів на тиждень, між іншим) - чи все-таки виконувати правила контракту і бути страшенно закабаленим, ну просто рабом свого шефа (але ввечері піти на концерт улюбленого гурту, всі вихідні проспати чи дозволити собі омріяну поїздку до стоунхеджу - хай навіть всього на два дні). я, звичайно, утрую трошки, але суть в тому. кожен вибирає ту свободу, яка йому подобається.
Мені ще до кар єрної драбини кхе-кхе... Однак перед подібним вибором буває кожен учень в старших класах: бути свинопасом(вакансії завше є))))) чи йти далі вчитися до ВНЗ!
а по-друге, ми ж говоримо про кар'єру, яка, за вдалого розкладу, виливається у впливовість, владу, гроші тощо. і тоді вже той, хто зробив кар'єру, підсовуватиме іншим контракти на підпис, розумієте? мета будь-якої кар'єри - мати достатньо, аби могти плювати на всіх. а чи не є це один з найсимпатичніших вимірів свободи?

А ви думаєте, що є такий вид діяльності, де є вершина кар єри, куди можна видертися і сісти, звісивши ніжки, і плювати в різні боки! Плюв сюди, плюв туди, плюв на тебе, плюв на себе, плюв на нього, плюв на них!!!! Плюю на всіх!!!:D "Людина-істота суспільна!"))))))
Завжди знайдеться той, хто сидітиме вище і за неправильний плювок-за вухо носиком і тикне, і тикне, і тикне в те місце!Так щоб зрозуміло стало.

Я більше схильна говорити, що свободі і кар єрі разом не бувати, однак спречатися не стану, бо ні першого, ні другого не маю! Я впершу чергу раба власних почуттів!))))P.S. А щодо мушу вам поспівчувати - ви шалено наївно дивитеся на світ, то "Наивность - это редкий дар смотреть на мир невооружённым взглядом". (Стас Янковский) То, може, й не треба співчувати, а порадіти...;) Я,правда, знайщла й менш привабливі вислови для мене про наївність, але нехай буде цей...))))))))))))))))))))))))))))!

[acid drinker]

ми всі схильні боятися непривабливого, я вас розумію :)
ех. погано бути циніком (читай - реалістом), коли навколо такі невинні душі. удачі вам... і тільки не кар'єри ;)