Бла-блавське
20.02.2007, 16:14
Сірий пейзаж у вікні ріже око,
Чорною стелею марних надій.
Життя пропагує буття в межах стоку,
Де тхне звідусіль:"Існуючи гний!"
"Чекай вічно сонця, яке не зійде",
З-за обрію Сталість пророчить.
Ірреалій вакцина у вени ввійде,
За молитви сліпих проти ночі.
І штучному світлу вклоняйся чимдуж,
За Нього гріши і спокутуй,
На цвинтарі темнім "надправедних" душ,
Де янгол прощення прикутий.
Тож далі смакуй день-у-день пряну каву,
З помиїв терпким ароматом.
І дітям описуй цей світ наш яскравий,
Давай імена КІМ і АТОМ...
Чорною стелею марних надій.
Життя пропагує буття в межах стоку,
Де тхне звідусіль:"Існуючи гний!"
"Чекай вічно сонця, яке не зійде",
З-за обрію Сталість пророчить.
Ірреалій вакцина у вени ввійде,
За молитви сліпих проти ночі.
І штучному світлу вклоняйся чимдуж,
За Нього гріши і спокутуй,
На цвинтарі темнім "надправедних" душ,
Де янгол прощення прикутий.
Тож далі смакуй день-у-день пряну каву,
З помиїв терпким ароматом.
І дітям описуй цей світ наш яскравий,
Давай імена КІМ і АТОМ...