Буває, ...

[MoyaMorkov']

Крайня криза критики

Буває,
кажуть кумедні речі:
що творчість - хвороба,
або - іще:
"патологічна чесність".
Епіфори* деривацій: ...
АРАХНОФОБІЯ

Павуки
тварини давні - АРХАЇКА;
із кутів напинають
мікросхеми архізоохорд...

Кодлиться вий
котяться навійні вої
котячі.
Код лабіринтів локацій.

КСЕНО-...
У суботу?
В неділю?
У СЕРЕДУ!
Навала - сандала - ксиви косенькі.
Сенк'ю.


А буває, -
лагідно-випробовуючи,
- стелять...
стали би...
пізно. ТИ ЗНОВУ ВМИРАТИМЕШ

* - стилістична фігура, єдинокінцівка
Цей вірш - про різні види людських страхів, об'єднаних спільною словотвірною (тобто дериваційною) основою "фобія". Розглядаються побоювання павуків, кішок, а також за співзвучністю вплетено мініютюрну медитацію про поширену соціальну хворобу. Остання з фобій - страх критичних зауважень.
Верлібр асиметрично ритмізований і щедро оздоблений різноманітними фонічними та стилістико-синтаксичними засобами: це й алітерації (накопичення однакових приголосних), і анафори (єдинопочаток) ... і т.д. і т.п. Гідно доповнюють лексику твору оказіоналізми ("архізоохорди" тощо).
Прозора і суттєва тематико-проблематична основа, подекуди соціальне звучання роблять твір актуальним і цікавим для цілком певних кіл читачів.
Концептуальність даного твору - у тому, що він супроводжується короткими критичними замітками.

[acid drinker]

=)
а по-моєму, якраз це і не є концептуальним - таке враження, шо боїтеся, наче вас звинуватять у "звукових тавтологіях" (до речі, реальний факт... фраза, озвучена на одній із літстудій. я потім довго перлася) чи недостатньо похвалять. а ше псує форму зірочка після слова епіфори і підрядкова зноска. просто не вписується у загальний графічний концепт.

приємно, шо наші суперечки хоч у шось вилилися. написано непогано (навіть якшо це пародія) - хоча мій улюблений критик пан андрусяк сказав би дещо інше...

тільки мені цікаво... от якшо ви вже пояснюєте про багацьоко фобій (наводячи як приклад павуків та котів, хоча не знаю, звідки ви могли таке взяти - котів я обожнюю просто, частково себе з ними ототожнюючи (і, як кожен графоман, вважаючи, шо будь-які збіги у вашій новотворчості і в моїй творчості давнішній - це цитування мене; перепрошую, алюзії; точніше, інтертекст)), то чому б у самому тексті не написати, як називається страх кішок? ну хоча б одним складом про то прохопитися, як із ксенофобією? бо мені ж до біса цікаво...
крім того, якшо вже вживаєте слово оказіоналізми у множині, будьте ласкаві навести їх кілька, бо одне, яким би воно вдалим не здавалося, ситуацію не рятує (чи, може, у архізоорд новий приступ творчої шизофренії? тоді вважатиму це за алюзію на катеринку); і ше одне - ну зосвім смішне, розумію, питання - шо ви мали на увазі під і т. д.? у школі я так зазвичай писала в контрольних роботах з літератури, коли вже не могла нічого сказати на заторкнуту тему... от шось мені підказує, шо ви теж таким займалися (принаймні у школі...)

концептуальністьмого допису в тому, шо чхати я хотіла на його концептуальність (як би це заяложено... банально... ні, ви вжили інше слово... коротше, як би це не звучало (; )

[Андрон Кобила]

Концептуальність коротких заміток у тому, що їх супроводжує короткий
твір. Чесно кажучи, спочатку важко для розуміння, але потім нормально,
пробиває.5+

[MoyaMorkov']

Спасибі.Так приємно. А то я, чесно кажучи, уже хотіла питати у acid drinker, на що це могла б бути пародія - щоб люди не так сміялися...

[acid drinker]

на що це могла б бути пародіяодна з особливостей постмодернової літератури полягає у її наскрізній пародійності. наприклад, сприймаєш фаулзову мантиссу як серйозний твір, прочуваєш її аж до дна - а потім виявляється, шо то насправді був стьоб, пародія, і всі твої прочування ніякого зв'язку з твором не мають... тому варто перестраховуватися - стьоб підступний, іноді він являється навіть просто у вигляді стьобу (с)...

[Prophet]

а по-моєму, дівчинка тут випендрюється із теми в тему. типу слова порозумніше намагається підібрати, і помітно, що вишкрябує вона їх зі своєї пам'яті з великими зусиллями.
не треба тут інтелектуалку із себе зображати, не на тих напала, як то кажуть.

а пояснення слова "епіфора" - це зовсім для тупих? взагалі кумедно часом виглядають оці "літературознавці"-початківці, коли, вивчивши за підручником за загальногуманітарною програмою щось, чого не знали доти, починають пишатися своїми "величезними" знаннями і де треба й не треба розкидатись термінами, значення яких далеко не завжди цілком розуміють, думаючи, що можуть справити тим на когось враження.

[MoyaMorkov']

Profet, мені приємно комусь іще здаватися дівчинкою. Ви просто заздрите, що завдяки відсутності снобізму і лінощів пояснитися читачу у мене відразу з'явилася аудиторія.
Яка, між іншим, поближче до розуміння концептуальної творчості (хоча трішки не зовсім попав - але його версія теж частково підходить).
Зрештою, дуже рекомендую, візьміть щось друковане і прочитайте, що таке концептуалізм у мистецтві. Бо якщо автор-концептуаліст каже, що тут концепція, а ви кажете що випендрьож - учіть матчастину. Мені якось, знаєте, без різниці - чи ви це вважаєте за випендрьож чи ні. Якщо ви під цим словом розумієте "самореалізацію" і маєте за це претензії, то я навіть не маю слів...

[acid drinker]

профет і заздрить?
та нє, ви шось плутаєте...
вона просто адекватно оцінює вік інтелектуальний (не плутати з біологічним) і не любить графоманів ше більше, ніж я... і, в принципі, оцінює набагато строгіше.
автор повинен бути готовим до того, шо його вірші не захаваються. і якшо автор починає зіскакувати на особистість критика (типу ви просто заздрите моїй аудиторії), то це доводить його слабкість. не тільки як людини - більше як автора.
ше раз повторюю - мені сподобалося те, шо ви написали. я почула там гімн собі - і то до біса приємно. концептуально, між іншим...
до речі, жоден шанований автор-концептуаліст на слово випендрьож не ображається... навпаки, він його любить... тому шо знає, шо це для нього - майже все. стьоб, епетаж, біснування... коротше, МАС ТУРБАЦІЯ (сподіваюся, цю алюзію ви вловите...)

[MoyaMorkov']

...якшо автор починає зіскакувати на особистість критика (типу ви просто заздрите моїй аудиторії), то це доводить його слабкість. не тільки як людини...

Моє становище як автора АЖ одного твору дуже непевне і зворотне, ба я, чесно кажучи, воліла б уночі все ж таки спати, а творити удень щось посильне, не напряжне і більш продуктивне.
А щодо людини - зіскакування на особистість критика почав сам критик: про нього ми тепер знаємо, що він не тупий і знає слово "епіфора", також він вважає небажаною інтелектуальність митця, стрибає по всіх топіках і слідкує, хто яке слово скільки часу згадував... "і т.д. і т.п." (доречі, якби хтось у радянські часи писав оце "т.п." в шкільних творах - це б виглядало як наглий виклик особисто учителю).
Якщо "критику" (концепталісту нам відомому, і не питайте, хто чиїй аудиторії має заздрити насправді) хочеться про це поговорити...

[Nike_Велес]

а по-моєму, дівчинка тут випендрюється із теми в тему. типу слова порозумніше намагається підібрати, і помітно, що вишкрябує вона їх зі своєї пам'яті з великими зусиллями.
не треба тут інтелектуалку із себе зображати, не на тих напала, як то кажуть.

Так хто ж переходить на особистості?
Як то кажуть, комусь треба "роззути" очі... :aga:

Не переймайтесь, шановна MoyaMorkov'

[MoyaMorkov']

Не переймайтесь, шановна MoyaMorkov'...

Спасибі за підтримку...
Проте мені хотілося б розвіяти ілюзії щодо власної вразливості.
ЯКРАЗ МЕНЕ перешибти цим досить важко - прошу не плутати мене особисто з моїм ліричним героєм.

[Prophet]

Маркоффь, у Вас якесь збочене уявлення про поняття "інтелектуальність".
бггг
А "стрибати по топіках", до речі - обов'язок головного модератора, ага.

[MoyaMorkov']

Словник іншомовних слів:
інтелект - здатність до мислення, особливо до його вищих рівнів;
інтелектуальний - розумовий, розсудковий, розсудливий;
інтелігентність - освіченість, культурність, розумова розвиненість, підготовленість до розуміння теоретичних питань.