КПК

Показати повну версію : Космос - чи він для людей?


oleksus
09.04.2007, 16:33
Уся фантастика почалася з нього. Почерез науку та фантазію люди шукають відповідей - чи є там щось? Як вкладається в розум те, що цей простір - нескінченний?

Цікаво і вельми примітно, що саме науковці все більше гіпотезують\стверджують, що космос - не для людей. Може се саме тому, що саме науковці першими підійшли до межі, де закінчується царина розуму, і починається щось більше\менше, яке криється не десть ТАМ, а у царині людської свідомості та, якщо хочете, душі?

Здається початок квантової фізики став першим щаблем на шляху від глибин зовні до глибин усередині людської сутності.

Був колись голівудський фільм "Контакт" із Джоді Фостер в головній ролі. Пригадую, він вразив мене своєю нетиповістю для західної фантастики, вона ж бо завжди шукала проблемність\конфлікт\ворогів\протистояння. А тут - тримайте, люди, ось вам весь Всесвіт. Він схований у вас саміх. Ви носите його у собі, кожен окремо, і всі разом. Ви і є Всесвіт.

Потім, здається, були ще Люди в Чорному 2, де якісь інопланетяни ганялися за котом, до ошийника якого було почеплено... наш Всесвіт. Парадокс, (тепер) добре відомий математикам та (астро)фізикам - велике може міститися у малому. Фрактальна математика. Геніяльно просто, математично беззаперечно. Унікальний виклик людському розумові. "Годі дивитися нагору! Ця чорнява - це побічний ефект вашої свідомості. Краще зазирність у себе - ось де на вас чекає справжній космос!"

Але це вже потребує іншого героїзму, інших відкриттів, інших експедицій.

Цікаво, що це принесе в хімерну літературу, та в літературу взагалі?

Зараз читаю роман "LIGHT" авторства M. John Harrison. (думаю навіть спробувати перекласти його, настільки цікава річ). Одна з поки що небагатьох робіт, де те, що ми звикли називати "химерна література" набуває досі небачених рис та відтінків.

Aureliano
09.04.2007, 20:28
Лем "Солярис":
<<Мы отправляемся в космос приготовленные ко всему, то есть к
одиночеству, борьбе, страданиям и смерти. Из скромности мы не говорим этого вслух, но думаем про себя, что мы великолепны. А на самом деле, на самом деле это не все и наша готовность оказывается недостаточной. Мы вовсе не хотим завоевывать космос, хотим только расширить Землю до его границ. Мы гуманны, благородны, мы не хотим покорять другие расы, хотим только передать им наши ценности и взамен принять их наследство. Мы считаем себя рыцарями святого Контакта. Это вторая ложь. Не ищем никого, кроме людей. Не нужно нам других миров. Нам нужно зеркало. Мы не знаем, что делать с иными мирами. Достаточно одного этого, и он-то нас уже угнетает. >>

Phoenix_Ukraine
10.04.2007, 01:01
Не впевнений! Хоча за Бредбері та, якщо не помиляюся, Азімовим, у 2007 році вже мали би бути покореними Марс, Венера і ще кілька планеток.

Spacer
10.04.2007, 17:52
Свого часу був абсолютно згодний з С.Лемом. Та, мабуть, і зараз згодний. Але лише в одній площині. Але ж космос не складається з одних площин. Але ж космос щомиті різний. Тобто, космос постійно розвивається. Людина, до речі, теж. Тобто, вони неминуче зійдуться. І сила спротиву цьому єднанню має назву "час" :)

Veronika Pyatnitskaya
11.04.2007, 12:29
Дуже доречне запитання. Космос завжди прибалював людей як символ безкінечності та певної загадковості. Думаю, що не довго нам вже й чекати мандрівки до Марсу чи Луни.

Ящірка
15.04.2007, 17:47
А я погоджуюсь з думкою, що космос всередині, ми не пізнаємо його поки не пізнаємо себе.
З Лемом я повністю згодна, люди не можуть, не готові прийняти щось, що кардинально відрізняється від них, вони шукають у космосі таких же людей яких можна булоб віднести до бобрих чи злих.

Spacer
16.04.2007, 10:53
А я погоджуюсь з думкою, що космос всередині, ми не пізнаємо його поки не пізнаємо себе.
З Лемом я повністю згодна, люди не можуть, не готові прийняти щось, що кардинально відрізняється від них, вони шукають у космосі таких же людей яких можна булоб віднести до бобрих чи злих.

Мені здається, що у наведеній Aureliano цитаті С.Лем казав про недолугість МЕХАНІЧНОГО пізнання Всесвіту. На відміну від інших різновидів цього пізнання, де механічне може бути лише невеличкою складовою загального процесу. Сам пан Станіслав, до речі, займався саме немеханічним підкоренням Всесвіту.

І до цього:
"І ось настав день, коли Людина була готова відмовитись від думки проникнення до космосу. Перші сумніви з'явилися ще тоді, коли Ван Аллен відкрив навколо Землі пояси радіації. Але Людина занадто тривалий час мріяла про космос, аби здатися, не зробивши ще одну спробу.
І робились спроби одна за іншою, а астронавти гинули, доводячи, що Людина занадто слабка для космосу. Занадто неміцно тримається в її тілі життя. Вона вмирає або від первинної, сонячної, радіації, або від вторинного випромінювання, що виникає в металі самого корабля.
І врешті решт Людина зрозуміла нездійсненність своєї мрії і стала дивитись на зірки, які відтепер були від неї далі, ніж коли-небудь, з гіркотою та розчаруванням.
Опісля тривалих років боротьби за космос, переживши сотні мільйонів невдач, Людина відступила.
І правильно зробила.
Існував інший шлях".
(Кліффорд Саймак, "Що може бути простішим за час")

І ще з останніх повідомлень у пресі:
„Аномалія „Піонерів” підриває устої фізики... Розпочатий пошук причин дивної аномалії, що протирічить законам небесної механіки і такій, що виявляється в незрозумілому УПОВІЛЬНЕННІ РУХУ апаратів „Піонер-10” та „Піонер-11”, які покидають сонячну систему... Згідно наявним даним, аналогічний „аномаліїї Піонерів” ефект виявлений також в русі інших штучних апаратів, що досліджують зовнішні планети Сонячної системи – наприклад, зонду „Кассіні”... З‘ясувалось, що зонди гублять щвидкість набагато швидше, ніж випливає з рівнянь небесної механіки, справедливість яких визнається і класичною, і релятивистською фізикою. Аномальну поведінку можна інтерпретувати, як спрямоване до Сонця пришвидчення, що діє на зонди... Його можна інтерпретувати і як пришвидшення часу...”

NO COMMENTS :eek:

oleksus
16.04.2007, 14:11
переживши сотні мільйонів невдач, Людина відступила.
І правильно зробила.
Існував інший шлях".


Ось, бачите. Інший шлях пролягає не назовні, а в середину. Ця глупа темрява, в глибині якої стільки поколінь мрійників та філософів намагалося відшукати край - чи є це космос насправді?
Чи може це просто віддзеркалення нашої свідомості? Чи не про це казав Гермес Трисмегіст - "Що внизу, то й нагорі."

Емпірічною наукою - математично - наука досконало описує просто фантастичні речі.
Звідси і усі ці "уповільнення часу", які, вочевидь, є наслідком парадоксального спостереження, що в астрономії відоме як закон Хаббла - чим далі нібесне тіло від спостерігача, тим з більшою швидкістю воно віддаляється (а це означає що за певної відстані тіло перевищує швидкість світла).

Парадокси вказують на те, що своєю людською свідомістю через активні органи сприйняття ми спостерігаємо дуже обмежений аспект Всесвіту.
Ааби ЗБАГНУТИ його "в реалі" треба перевести свою свідомість на інший - вищий - рівень.

Кажуть, що час такого "переходу" для людства вже скоро: люди випускники, які закінчують "школу" та тренування у "матриці" і переходять до життя в реальному світі. А от хто вже як вчився - то інша розмова...:cool:

Андрон Кобила
16.04.2007, 17:33
Колись вважав, що Космос - єдине до чого має прагнути людство.
З дитинства найзаповітнішою мрією був космотуризм, ба навіть хотів стати першовідкривачем-астронавтом, побувати у інших світах.
Але - озирніться, на землі повно того, що варте, ні - того, що ПОТРЕБУЄ вивчення і дослідження.
Наш єднальний зв'язок з природою, світ людських стосунків, врешті наше майбутнє на ЦІЙ планеті(нашій 'базі') - чим не космос?
"Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш, а свою полишив."
(Київський Літопис про князя Святослава)

Veronika Pyatnitskaya
16.04.2007, 17:44
Знаєте, останнім часом я думаю про те, які ми необачні на своїй планеті: постійні війни, загострення екологічної проблеми, засухи, смерчи, цунамі...
Може дійсно наша планета і є те, що ми десь шукаємо у просторах великого Космосу.

oleksus
16.04.2007, 21:05
Або ще необачні у своєму внутрішньому космосі - скільки війн та запеклих конфліктів ми маємо із власними думками!
Що саме смішно, що люди досі не вважають власні думки чимось реальним. По типу, дії - то в реалі, а думати можна що завгодно.

А вони як раз тупо матеріяльні, та ще й як. Чи не тому світ сповнений війн, що ми ще не навчилися бути на порозумінні із своїми власними думками?

Aureliano
17.04.2007, 00:24
Кажуть, що час такого "переходу" для людства вже скоро: люди випускники, які закінчують "школу" та тренування у "матриці" і переходять до життя в реальному світі. А от хто вже як вчився - то інша розмова...:cool:

Думаю никакого "перехода" не будет, человеческие категории мышления, наши понятия о времени и рпостранстве сложились эволюционно для жизни в условиях Земли и таковыми и останутся до тех пор пока человечество живо в современном генетическом виде. Возможно в будущем будет создан искусственный интеллект с иными категориями мышления, которые позволят ему понимать Вселенную, ее законы, объять бесконечность вариантов бытия в Метавселенной - но это будет не человеческий разум...

Veronika Pyatnitskaya
17.04.2007, 10:14
Oleksus! Стосовно наших думок, так це точно! Як писалося в одній книзі, там була невеличка глава про війни наших думок, а потім це все втілюється в матеріальному світі. Тоді виходить, що з думками треба бути дуже обережними.

Андрон Кобила
17.04.2007, 16:08
Думка=матерія+енергія+інформація.
Напружено подумав, і вуаля - ключі від нової тачки у тебе в руках!
Хоча це дійсно може стати правдою(за умови щасливого збігу, який ти спровокуєш, або після 10 років невтомної праці).

Veronika Pyatnitskaya
17.04.2007, 16:23
І обов'язково, працювати... Тоді бач і тачка буде... Можна ще кредит взяти...

Giza
17.04.2007, 18:18
Ги! Прелєссстно, прелєссстно! Космос, зрештою, зводиться до тачки... Отака вона, еманація абсолюту...
:rolleyes:

Tim-Lit
17.04.2007, 18:30
Стосовно наших думок, так це точно! Як писалося в одній книзі, там була невеличка глава про війни наших думок, а потім це все втілюється в матеріальному світі. Тоді виходить, що з думками треба бути дуже обережними.
Це точно. Учасники "релігійної" теми можуть засвідчити, що після всіх занадто запальних диспутів я остаточно звалив звідти після того, як "Літфорум" був на добу уражений "трояном". І причину цього не приховував: бо не хотів, щоб наш форум загалом загилився...

Tim-Lit
17.04.2007, 18:36
З приводу самої теми:
Бліннннн, нікуди Космос від людини не подінеться!!!
"Життя" означає "рух".
"Рух" передбачає "експансію".
Тому доки людина жива, вона приречена на експенсію у тій чи іншій формі.
Землю люди заполонили вже настільки, що вона не витримує людської експансії й дедалі активніше очищується від людства. (Про це дуже полюбляє писати шановний Найк_Велес - тільки під іншим кутом зору...)
Далі Землі продовжувати експансію (читайте: жити!!!) можна лише на Космос.
Тому повторюю:
Бліннннн, нікуди Космос від людини не подінеться!!!

Tim-Lit
17.04.2007, 18:43
Цікаво і вельми примітно, що саме науковці все більше гіпотезують\стверджують, що космос - не для людей.

Ага, ага... Побільше тих науковців слухати...

А пустеля Сахара - для людей?! А Земля Франца-Йосифа?!

Жити захочеш - знайдеш можливість жити в нелюдських умовах!..

Veronika Pyatnitskaya
17.04.2007, 18:53
Це точно. Учасники "релігійної" теми можуть засвідчити, що після всіх занадто запальних диспутів я остаточно звалив звідти після того, як "Літфорум" був на добу уражений "трояном". І причину цього не приховував: бо не хотів, щоб наш форум загалом загилився...

А ці, "занадто запальні диспути", ні до чого не призводять. Кожен, залишається при своїх думках...

Андрон Кобила
17.04.2007, 18:55
Ги! Прелєссстно, прелєссстно! Космос, зрештою, зводиться до тачки... Отака вона, еманація абсолюту...
:rolleyes:

Таж там було досить сарказму, в суміші з іронією, якшо хто не зрозумів.:-)

Tim-Lit
17.04.2007, 19:23
Таж там було досить сарказму, в суміші з іронією, якшо хто не зрозумів.:-)
Між іншим, закон взаємного переходу матерії, енергії та інформації вивів професор Доньда - один з літературних героїв Станіслава Лема. Тим ота повість і закінчується: коли щільність запису інформації в електронно-обчислювальних машинах досягла певної порогової величини, про всіх комп'ютерних мережах пішла ланцюгова реакція, й інформація на всіх вінчестерах перетворилася на міріади мікроскопічних (з точки зору людей) Всесвітів. Тоді людство впало у кризу... А все тому, що професора Доньду не послухали!!!

Андрон Кобила
17.04.2007, 19:38
Між іншим, закон взаємного переходу матерії, енергії та інформації вивів професор Доньда - один з літературних героїв Станіслава Лема. Тим ота повість і закінчується: коли щільність запису інформації в електронно-обчислювальних машинах досягла певної порогової величини, про всіх комп'ютерних мережах пішла ланцюгова реакція, й інформація на всіх вінчестерах перетворилася на міріади мікроскопічних (з точки зору людей) Всесвітів. Тоді людство впало у кризу... А все тому, що професора Доньду не послухали!!!

Не підкажете де скачати?

Tim-Lit
17.04.2007, 20:01
Напружено подумав, і вуаля - ключі від нової тачки у тебе в руках!
Хоча це дійсно може стати правдою(за умови щасливого збігу, який ти спровокуєш, або після 10 років невтомної праці).
Та ні, чого там... Я собі на перший комп заробив, коли 7 місяців розвозив на кравчучці і в наплечнику алкогольні напої по кіосках. А вже писанням на першому компі заробив на другий... і так далі.

Tim-Lit
17.04.2007, 20:02
Не підкажете де скачати?
Не підкажу: я читав свого часу в "Технике - молодежи"...

Андрон Кобила
18.04.2007, 15:24
Та ні, чого там... Я собі на перший комп заробив, коли 7 місяців розвозив на кравчучці і в наплечнику алкогольні напої по кіосках. А вже писанням на першому компі заробив на другий... і так далі.

Ого, ніфіга ж собі подвиги!
А, скажіть будь-ласка, в якому році те було? :-)
(насправді я сам назбирав на DVD-ROM подібним методом, того року)

2 Жаль

oleksus
18.04.2007, 18:20
Між іншим, закон взаємного переходу матерії, енергії та інформації вивів професор Доньда - один з літературних героїв Станіслава Лема. Тим ота повість і закінчується: коли щільність запису інформації в електронно-обчислювальних машинах досягла певної порогової величини, про всіх комп'ютерних мережах пішла ланцюгова реакція, й інформація на всіх вінчестерах перетворилася на міріади мікроскопічних (з точки зору людей) Всесвітів. Тоді людство впало у кризу... А все тому, що професора Доньду не послухали!!!

Угу. А ще там люди, аби "добити" кількість інформації до критичної маси, шпарили на машинках якісь повні бздури, аби "була інформація". Тоді за Дондою (чому "Доньда?") у кожного на компі вже є кільканайцять штучних всесвітів. То лажа повна, для журналу Перетць.

Tim-Lit
18.04.2007, 18:23
Ого, ніфіга ж собі подвиги!
А, скажіть будь-ласка, в якому році те було? :-)
(насправді я сам назбирав на DVD-ROM подібним методом, того року)
Було це з літа 1994 року по 8 березня 1995 року. Спочатку пробував возити шампуні-парфуми-косметику, проте все це бралося лише під реалізацію. Довелося переходити на коньячно-винно-лікеро-горілчані вироби + спирт "Рояль" + лимонад + цигарки. У серпні знайшов постійного кіоскера, який погодився постійно приймати товар. За це він платив мені твердих $10 на тиждень, а я йому давав товар без націнки, по прейскуранту. Виходило $40-50 на місяць...

При цьому я залишався останнім інженером в лабораторії високотемпературного паяння Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона - там отримував у перерахунку десь $20 на місяць - удвічі менше, тобто. Тому зранку їхав забирати "карту замовлення" до кіоску, потім на роботу, там забирав кравчучку і станкового наплечника з мотузками - і по фірмах... Всі їздили за товаром на машинах, тільки я - ніжками, ніжками... Тож мене знали на всіх складах і навіть могли притримати для мене ящик-другий чогось. Жаліли. Години до 15-16-ї здам товар у кіоск - і в інститут, там до кінця дня науковою роботою займаюся...

Завершилося тим, що увечері 7 березня 1995 року мені на одній з "точок" свої ж "складські" підмішали в горілку чогось типу клофелінчику, а коли я знепритомнів - пограбували. Потім на ноги поставили й почали випирати - я мало у відкриту шахту ліфта не впав... Відтоді не п'ю нічого, окрім вина - зарікся. На цей Новий Рік тільки потрошку коньячку став вживати - все-таки дюжина років минула. Тим не менш, в результаті я назбирав собі не перший комп'ютер, а дружині - на першу шубу... Й відтоді працюю лише головою. Хоча у Спілці письменників зі мною відтоді дехто не вітається - бо я займався "низьменними справами".

Пху ти! Знов на спогади пробило... Просто розчулився, зустрівши колегу, який приблизно так само на DVD збирав! Бо мені дехто з моїх колег-письменників заздрить: мовляв, у тебе вдома все є - комп, принтер, сканер, ти до біса програм знаєш і головним редактором журналу працюєш, везе тобі... Я всім казав: кравчучку в руки, наплечника за спину - і вперед на вулицю, 6 днів на тиждень, у будь-яку погоду, через рекет і ментів! І заробляйте собі на комп, принтер і сканер!..

Знаєте, в чому загадка?! Чомусь жоден не наважився!!!
;) ;) ;)
А чому?.. Не розумію.

Tim-Lit
18.04.2007, 18:32
Угу. А ще там люди, аби "добити" кількість інформації до критичної маси, шпарили на машинках якісь повні бздури, аби "була інформація".
Ні-ні, просто професор Доньда казав, що головне - щільність запису інформації, а не її якість. Геніальні біти інформації чи кретинські - значення не мало. Головне - щільність запису!

Тоді за Дондою (чому "Доньда?") у кожного на компі вже є кільканайцять штучних всесвітів. То лажа повна, для журналу Перетць.
"Доньда" тому, що це від вигуку "Don't do it!!!" - адже у професора було три матері, здається. Там проводили досліди по штучному заплідненню, давали полизати лабораторне скельце жінці, потім чоловікові. Але "скельце Доньди", здається, лизали дві жінки - коли лаборант побачив це, то вигукнув "Don't do it!!!" - та було пізно. Втім, у сусідній лабораторії скельця лизали жаби... :) Запліднену невідомо як клітину зголосилася виносити інша жінка, проте вона пішла в луна-парк, на атракціонах їй стало зле - довелося робити кесареве. Так і народився майбутній професор Доньда.

Що ж до журналу "Перець"... Не заперечую - Станіслав Лем написав "Професора Доньду" з великим, йому притаманним гумором. Не гірше, ніж Йона Тихого.

І останнє. Ми поки що не досягли щільності запису інфи, про яке йшлося. Наскільки я пам'ятаю... ;)

Nike_Велес
20.04.2007, 13:53
Землю люди заполонили вже настільки, що вона не витримує людської експансії й дедалі активніше очищується від людства. (Про це дуже полюбляє писати шановний Найк_Велес - тільки під іншим кутом зору...)


звичайно

noname Incognito
06.01.2008, 03:41
Дійсно, питання цікаве. Цікаве і одночасно безглузде. Так само як і: "чи потрібна людям теорія відносності, закон Ома, теорема Піфагора і комплексні числа." Та дідько його знає... Справа не у потрібності, а у тому, що людина не може не пізнавати. Завжди будуть з"являтись нові "ейнштейни", які вирішуватимуть ( і, звичайно, знаходити ) все нові й нові питання. Запитувати у них про потрібність цього немає сенсу, це їх потреба, їх призначення.
Ну, а звичайній людині багато не потрібно. Аби ракета при перельоті на Марс не розгерметизувалась. І їй нафіг не треба високі розмови про фізичні парадокси, безмежність всесвіту і неймовірність чорних дірок.
Як ставилось людство до перших автомобілей, літаків, радіотехнічних пристроїв? Ото ж бо. Проте не помилюсь якщо скажу, що "пересічному громадянину" по парабану як то все працює. При паралелі на Космос буде те саме.
Інша справа - іншопланетні цивілізації. От тут дійсно цікаво, як би людство на це відреагувало. Чесно кажучи мені навіть самому важко уявити свої відчуття побач я одного з їх представників... Звичайно будуть нерозуміння і несприйняття, але це аксіоматична складова відносин будь-яких розумних істот. Плюс політика і політики, думаю, теж всюди однакові.
Короче, не все так погано, поживемо - побачимо.

Spacer
29.02.2008, 12:12
Ви хотіли б вигадати ім’я наступного космічного телескопу? Це ваш шанс! Агенція НАСА звертається до широкої громадськості всього світу з проханням запропонувати нову назву для Гамма-променевого великомасштабного космічного телескопа (Gamma-ray Large Area Space Telescope), інакше відомого як GLAST, перед тим, як він буде запущений в середині 2008-го року…
Деталі тут - http://astrogorizont.com/content/read-Daite_imya_kocmicheckomu_teleckopu

Black3012
29.02.2008, 15:43
Якесь дивне запитання.
Земля - частина космосу, тож ми живемо в ньому. Просто не в усіх місцях космосу комфортні умови існування. Але людство, я вважаю, уже розробило достатньо технологій, щоб створювати потрібні умови. Тож справа за втіленням. Вважаю, вихід у великий космос відбудеться тоді, коли дефіцит ресурсів на Землі призведе до того, що добувати їх в космосі буде дешевше, або коли внаслідок цього дефіциту стоятиме руба питання виживання людства. Судячи із зростання цін на газ, нафту, мідь, та інші матеріали, поклади яких дуже обмежені, станеться це років десь за пятдесят.