Не осилила бо Sindarin...

[FaceDancer]

У цій темі я буду відверто висміювати переклад Володаря "перстенів" у виконанні О. Фешовець. (про те, як Одін став католицьким священником, а олень цапом, мова не йтиметься)

От тримаю я цей перший "ліцензований" переклад, виданий у Львові і тихо усміхаюся: Харківська азбука на букву "у" видала слово "утюг", але місту Лева також є чим похвалитися.

Одразу впадає в око речення на звороті книги: "Під час перекладу враховано рекомендації автора і фахівців-філологів". А почитавши розумієш: враховано рекомендації автора перекладу і некомпетентних фахівців філологів.

Слава Україні!

Візьмемо переклад усім нам відомої на пам'ять молитви до Діви Марії...то є Elbereth Gilthoniel. Оригінал у студію:

http://studylit.org.ua/elbereth.png

Транслітерація Толкіна:

A Elbereth Gilthoniel,
silivren penna m?riel
o menel aglar elenath!
Na-chaered palan-d?riel
o galadhremmin ennorath,
Fanuilos, le linnathon
nef aear, s? nef aearon!

[FaceDancer]

Що вийшло у Олени?

А Елберет Ґілтоніель,
сіліврен пенна міріель!
О менел аґлар елєнат!
На-гайред палан-діріель
О ґаладреммін еннорат,
Фануїлос, ле ліннатон
Неф аер, сі неф аерон!

Як бачите, автор уміло замінює міжзубні фрикативи [?] і [?] українськими [т] та [др] відповідно. Останнє за звучанням ну "дуже" нагадує [?]. Та господь з ними. Чомусь О.Фешовець вирішила, що [l] у кінці ельфійських слів стає м’яким. Як у російському слові “дрель”. Певно, суфікс “ель” має визивати у читача думки про ліс і ельфів, що там живуть.

Також, Олена слідкує за тим, щоб довгі приголосні залишалися довгими, а от голосні – ні. Як у слові m?riel [‘mi:ri?l].

elenath – елєнат, тут маємо унікальне явище, йотований голосний у ельфійській мові, відкритий українськими “фахівцями-філологами”.

На-гайред – це просто смішно. Перекладач замінив велярний глухий [х], який існує як у ельфійській мові так і в українській, дзвінким глотковим [?].

Фануїлос – Ще один йотований голосний! Боже, там просто падаючий дифтонг [u?i].

Неф – додатків не читали, що f у фінальній позиції позначає звук [v] не знаємо.

аер – спростили три голосні поспіль [a??a].

Цитуючи Преображенського: «В печку ее!».

"Під час перекладу враховано рекомендації автора і фахівців-філологів" НЕ ВІРЮ.

[acid drinker]

еммм... а про те, шо має ж воно якось звучати українською, ви, певно, не думали... проблема в тому, шо це переклад, якому рекомендовано враховувати особливості як ельфійської (шкода, шо ельфи на перекладача наїхати за недотримання їхніх орфоепічних правил не можуть), так і української. російські інтерпретації теж створюють враження різних текстів, але то ж не трагічно? не подобається - можна користуватися оригіналами, там як придумано, так і написано.
відвертого висміювання не зрозуміла. до речі, мова йтиме, а не йтиметься - але то вже зовсім інша історія...

[FaceDancer]

еммм... а про те, шо має ж воно якось звучати українською, ви, певно, не думали...

А вона і не має звучати українською, про це не подумали перекладачі. Можливо тоді усі тексти у перекладі будемо змінювати, щоб вони звучали як "українські"? Це переклад у стилі 14-го століття. У Котляревського все звучить дуже по-українські.

Ви певно не думали, що в оригіналі воно не звучить англійською. Його й не кожен англієць вимовить. Так хотів сам автор. Хто дав перекладачу право нехтувати словами автора і знахабніло видавати це як "врахування рекомендацій автора"?

[Snowman]

Може я чогось не розумію (хмм. ніби то і рольовик, і з творчістю Толкіа знайомий...) але здається це фігня якась а не топік. Давайте краще всі разом Професора в оригіналі читати? Чи перекладемо на квенью? Я іколи не бачив нормального перекладу Толкіна - завжди знаходиться хтось розумний, що починає доводити його неадекватність.

[Giza]

Не знаю, чи видно вам, але в мене, наприклад, половина звуків у другому пості не відображається – тож, Dancer, усе ваше "обурення науковця", яке, до речі, навряд чи близьке більшості тутешнього люду і, певно, виглядає хитровидрюченою маячнею (гм, перепрошую), ґрунтується на знаках питання, що, погодьтеся, дратує. Звісно, можна здогадатися, що там має бути на їхньому місці, однак враження негативне. Ніби хтось постійно ставить підніжку!
Оце ви питаєте, чому "уї", а не "уі". Перший приклад такого штибу спадає на гадку в зв’язку з Маршаком, який російською зветься Самуилом, а українською – Самуїлом (не Самійлом!). А?
А щодо взаємозаміни "х-г", то маємо в укр. мові таку незбагненну тенденцію. Я сама півжиття дивувалася, чому моє дівоче прізвище, польське з походження, в англійській чи німецькій мало починатися не з [g], а з [h]. А ви говорите про якусь ельфійську мову! Тут з живими не дамо собі ради!

[Leia]

Мене троха нервує коли ельфійське "л" передають пом`ягшеним. Але, зрештою, тоді б Ельдар були Елдар, Гандальф- Гандалфом, а самі ельфи- елфами, чи елвами. Хоча, може це і правильно.
FaceDancer
А далі ви читали? Там більше ніяких муль нема? А то таку транслітерацію ще пів біди можна терпіти, буває значно гірше. Мені раз трапився якийсь переклад "Книги забутих переказів", то це було шось страшне. Видно шо перекладач українською взагалі не спілкується, виходить в нього( чи то в неї) мало не якийсь суржик.