tysovska
01.09.2005, 11:51
З газети "Друг читача" (№15, серпень 2005). Настільки була вражена, що не втрималася від того, щоб із вами поділитися :). Отже:
Деякі літературні вимисли, що стали реальністю, і до найменших подробиць
1) У 1838 році американський письменник Едґар По опублікував оповідання «Повість про пригоди Артура Гордона Піма», у якому докладно описав аварію корабля, що забрала життя майже всього екіпажу - живими залишилися лише чотири матроси. Після довгих блукань по морю, виснажені голодом, троє з них живцем з'їли свого четвертого товариша, на ім'я Ричард Паркер. А в 1884 році з затонулого корабля «Магнонет» на шлюпці дивом врятувалися чотири матроси. Після довгих морських блукань троє з них, збожеволівши від голоду, з'їдають четвертого. Події, описані По, повторилися через багато років до найменших подробиць. А ім'я з'їденого матроса з «Магнонет» було... Ричард Паркер!
2) У 1898 році письменник Морган Робертсон у своєму романі «Даремність» описав загибель гігантського корабля «Титан» після зіткнення з айсбергом у першому ж своєму рейсі. Через 14 років у Англії був спущений на воду найбільший корабель того часу — «Титанік». Усе описане в книзі стало реальністю. Збіглися абсолютно всі деталі катастрофи і подій, що передували їй! Цікаво, що трагічна історія з «Титаніком» ледь не повторилася 1939 року на тому самому місці, де затонули вигаданий «Титан» і реальний корабель «Титанік», із судном з подібним ім'ям «Титаніан». Уночі внутрішнє чуття підказало кермовому віддати команду «Стій машина». Коли судно загальмувало, з темряви виринув величезний айсберг і завдав по корпусу потужний удар. Але цього разу, на щастя, обійшлося без трагедії.
3) І на закінчення. У 1862 році один з англійських гумористичних журналів опублікував жартівливий прогноз того, як буде жити людство через 100 років. Автор з усіх сил постарався позабавляти поважних читачів безглуздістю своїх передбачень. Ось деякі з них:
- у 1962 році люди будуть літати на Місяць;
- вантажі і пошта з Європи в Азію будуть доставлятися по повітрю;
- у Росії, в Сибіру, буде вирощуватися бавовна руками вільних трудівників;
- люди будуть милуватися рухливими фото;
- жінки будуть змінювати риси обличчя в салонах краси і ходити в панталонах;
- людство зробить страшне відкриття, яке буде загрожувати життю на планеті...
І від мене: в американського письменника Дона ДеЛільйо є книжка, де на обкладинці оті два знаменитих хмарочоси, і в один із них ледь не врізається літак. А у "White Noise" він фактично передбачує подію 9/11...
А коли я читала Кожелянка (якраз під час Помаранчевої революції), мене не полишало відчуття дежа вю.
Деякі літературні вимисли, що стали реальністю, і до найменших подробиць
1) У 1838 році американський письменник Едґар По опублікував оповідання «Повість про пригоди Артура Гордона Піма», у якому докладно описав аварію корабля, що забрала життя майже всього екіпажу - живими залишилися лише чотири матроси. Після довгих блукань по морю, виснажені голодом, троє з них живцем з'їли свого четвертого товариша, на ім'я Ричард Паркер. А в 1884 році з затонулого корабля «Магнонет» на шлюпці дивом врятувалися чотири матроси. Після довгих морських блукань троє з них, збожеволівши від голоду, з'їдають четвертого. Події, описані По, повторилися через багато років до найменших подробиць. А ім'я з'їденого матроса з «Магнонет» було... Ричард Паркер!
2) У 1898 році письменник Морган Робертсон у своєму романі «Даремність» описав загибель гігантського корабля «Титан» після зіткнення з айсбергом у першому ж своєму рейсі. Через 14 років у Англії був спущений на воду найбільший корабель того часу — «Титанік». Усе описане в книзі стало реальністю. Збіглися абсолютно всі деталі катастрофи і подій, що передували їй! Цікаво, що трагічна історія з «Титаніком» ледь не повторилася 1939 року на тому самому місці, де затонули вигаданий «Титан» і реальний корабель «Титанік», із судном з подібним ім'ям «Титаніан». Уночі внутрішнє чуття підказало кермовому віддати команду «Стій машина». Коли судно загальмувало, з темряви виринув величезний айсберг і завдав по корпусу потужний удар. Але цього разу, на щастя, обійшлося без трагедії.
3) І на закінчення. У 1862 році один з англійських гумористичних журналів опублікував жартівливий прогноз того, як буде жити людство через 100 років. Автор з усіх сил постарався позабавляти поважних читачів безглуздістю своїх передбачень. Ось деякі з них:
- у 1962 році люди будуть літати на Місяць;
- вантажі і пошта з Європи в Азію будуть доставлятися по повітрю;
- у Росії, в Сибіру, буде вирощуватися бавовна руками вільних трудівників;
- люди будуть милуватися рухливими фото;
- жінки будуть змінювати риси обличчя в салонах краси і ходити в панталонах;
- людство зробить страшне відкриття, яке буде загрожувати життю на планеті...
І від мене: в американського письменника Дона ДеЛільйо є книжка, де на обкладинці оті два знаменитих хмарочоси, і в один із них ледь не врізається літак. А у "White Noise" він фактично передбачує подію 9/11...
А коли я читала Кожелянка (якраз під час Помаранчевої революції), мене не полишало відчуття дежа вю.