Оцініть мій вірш

[Катрін]

****
Квітуче небо , листя шепче мрії
Я йду кудись...
Не знаю, що зі мною!?
Я бачу посмішки довколо,
людей щасливих і люб`язних
Я чую аромати квітів ,що навівае легкий вітерець
І десь за обрій полетіли птахи,
Якби могла, я б з ними полетіла.
В незвіданий далекий край
Та мушу залишатись на землі,
Бо я людина
І така вже доля!
Ходити по землі,
А не літать як птах...:thank_you

[Катрін]

****:yahoo:
Квітуче небо , листя шепче мрії
Я йду кудись...
Не знаю, що зі мною!?
Я бачу посмішки довколо,
людей щасливих і люб`язних
Я чую аромати квітів ,що навівае легкий вітерець
І десь за обрій полетіли птахи,
Якби могла, я б з ними полетіла.
В незвіданий далекий край
Та мушу залишатись на землі,
Бо я людина
І така вже доля!
Ходити по землі,
А не літать як птах...

[D.U.]

Це щось не дуже оригінальний вірш. Про таке вже багато писали... І ритму у вірша немає...

[RockerША]

Сподобались два рядка:
І десь за обрій полетіли птахи,
Якби могла, я б з ними полетіла.
А інше...не римується, а якщо і не має римуватись, то не має ритму, не має стержня, який тримав би слова та рядки докупи зі змістом.