Чи любить держава українську книжку? [Архів]

Mercenary

02.09.2005, 18:01

Чи любить українська держава українську книгу? Це бл...ке запитання з...є мене! (Кінець майже цитати.)
Те, що пани Азаров і Кучма не любили - очевидно.
Років 10 тому влада Росії зняла з тамтешньої видавничої справи практично усі податки. Названі пани не відреагували. Результат такий: у Москві є видавництва, які видають більше книжок, ніж уся наша країна.
90% нашого ринку окуповано російською книжкою. На Петрівці усього 2 ятки з книжками українських письменників.
У Росії друкарська справа стала могутнім прибутковим бізнесом, книжки виходять пристойними накладами. Платять гідні винагороди.
Як ви вважаєте, друзі, чи з"явився шанс в української книжки кардинально поліпшити своє становище за нової влади?

tysovska

02.09.2005, 18:05

На Петрівці усього 2 ятки з книжками українських письменників.
Ну, ну, не перебільшуйте - як мінімум три :D

Mercenary

03.09.2005, 02:20

Ну, ну, не перебільшуйте - як мінімум три :D

Якщо обрахувати мою оцінку по відношенню до Вашої поправки - похибка становимть 50%.
Якщо до загальної кількості торгових місць на книжковому ринку - похибка мізерна.
Вас влаштовують наклади по 1000-2000 примірників? Гонорари, яких вистачає хіба що на каву?
Шкільні бібліотеки, які поповнювалися художньою літературою востаннє ще при Мишкові Горбатому?
Видавництва, які пишаються тим, що видали 100 книжок за 10 років свого існування?
У мене діяльність пані міністерші захоплення не викликає! І кроки пана гуманітарного віце-прем"єра поки що не дають підстав для сподівань на кардинальні подвижки.
Свій оптимізм дехто по"язує із перспективами друкуватись за кордоном...
А що, українській книжці від того, що пан Курков друкується в Англії, а пан Дереш - у Польші, стало краще? Хвалити Бога, що хоч цим письменникам від того хоч трішечки краще.

tysovska

06.09.2005, 13:31

Пані міністра поки що рано звинувачувати. Поясню чому.
1) Коли Ющенко та його команда йшли до влади, вони НЕ МАЛИ програми розвитку країни в галузі культури. На цьому кілька разів (ще тоді, під час виборів) наголошували Капранови. Ми з цим мовчки погодилися - "хай виграють, хай розбудують економіку, а ми вже якось дамо собі раду..."
2) Після виборів все-таки відбулися які-не-які парламентські слухання по культурі, і хоч поки що все лишилося на рівні "говорили - балакали", це краще, ніж глуха мовчанка, як раніше.
3) Пані міністр з самого початку почала закликати, щоб зацікавлені особи подавли свої програми. Поки що написати програму (проект) спромоглися тільки Капранови. Так будемо все валити на уряд??? А навіщо тоді існує Афонін і його Асоціація? Хіба не для лобіювання своїх інтересів такі організації створюються?
4) А з бібліотеками ситуація тим гірша, що вони не тільки фінансуються за залишковим принципом, а ще й закуповують, що їм хочеться. Їх у цьому ніхто не контролює. Тобто за державні гроші у більшовсті випадків закуповується антидержавний непотріб. От тут пані міністрові непогано було б попрацювати й провести ревізію.
5) На моє глибоке переконання українська книжка тільки тоді очухається, коли очухається українська мова. Тільки в такому порядку і в такій залежності.

Prophet

06.09.2005, 13:58

1. Не можна ставити на чолі міністерства настільки некомпетентну людину.
2. почала закликати
Це ж смішно! Закликати і я можу. Чи не здається вам, що заклики - занадто примітивний спосіб дії для людини, яка відповідає за культурні питання на загальнодержавному рівні?
3. НЕ МАЛИ програми розвитку
Біднесенькі... Програму розвитку можна і за одну ніч написати (причому якісну і дієву), якщо цього прагнути і бути відданим своїй справі.
4. навіщо тоді існує
Вони мають повне право самі собі вирішувати, навіщо існують. Й нічого нікому не зобов'язані. А от навіщо існує Міністерство - цілком конкретно усім відомо.
5. українська книжка тільки тоді очухається, коли очухається українська мова.
Ви неправі. Обернений процес ( українська мова тоді очухається, коли очухається українська книжка )також відбувається, причому спостерігаю я переважно саме його.

tysovska

06.09.2005, 14:04

Пані Prophet, дуже приємно, що ви маєте таку критичну натуру, що ніколи ні з чим не погоджуєтеся, але я би воліла, щоб ви не тільки розбивали чужі аргументи, а й училися будувати свої. А стосовно компетентності-некомпетентності... Яким чином ви перевірили компетентність пані міністра? Я би все-таки побоялася називати настільки некомпетентним викладача внз. Хай там що ви про цей внз думаєте. (Я маю досвід викладання в університеті, тому я знаю, про що говорю).

Prophet

06.09.2005, 15:30

Даруйте, вона що викладає? Філософію? Історію культури?
Викладач може бути компетентним тільки у своїй вузький галузі, а для міністра цього мало. Та вона в інтерв'ю два слова зліпити не може!
Я вважаю, що міністром культури має бути людина, яка є дійсно значним і впливовим учасником культурного життя країни. Що вже казати, що міністр має бути досвідченішим, старшим, і непогано було б, щоб мав пару-трійку наукових ступенів у відповідних галузях.
Білозір же абсолютно нічого в цьому не тямить! Не розумію, за що Ви її захищаєте. Із жіночої солідарності? Що вона реального зробила? Почала закликати? Ха-ха.

ніколи ні з чим не погоджуєтеся
Чому? Наприклад, часто моя думка співпадає з думкою пана Mercenary, а під кожним словом ovr'а я готова підписатись, навіть не читаючи.

Не знаю, звідки походять сумніви щодо моєї неспроможності будувати аргументи. Запитуйте - я завжди готова їх надати.
Окрім того, залишаю за собою право на суб'єктивну думку, яка базується не на логічному аналізі, а на відчуттях чи інтуіції.

tysovska

06.09.2005, 15:41

Ось офіційна біографія Оксани Білозір (скорочено мною):
Освіта вища. Закінчила Львівське музично-педагогічне училище ім. Ф.Колеси (1976); Львівську державну консерваторію ім. М.Лисенка (1977-81), Дипломатичну академію України при МЗС України (1997-99), магістр зовнішньої політики та дипломатії.

Народний депутат України 4 скликання з 04.2002 від блоку В.Ющенка "Наша Україна", № 70 в списку. На час виборів: завідувач кафедри Київського національного університету культури і мистецтв, безпартійна.

Заслужена артистка України (1986). Народний посол України (1999). Володіє польською, англійською мовами.
Як на мене, пара-трійка відповідних освіт у неї є. Досвід і в галузі культури, і в політиці теж є. Крім того, Інститут культури - бізнесова, фактично, структура, а нам у владі людей з бізнесовими навичками непогано б мати. Бо культура - це теж бізнес. В усякому разі, на рівні міністерства, яке покликане культуру розвивати, як галузь. Оксана Білозір нічого не зробить для того, щоб письменники краще писали. Але може зробити щось, щоб їм легше було видаватися. Я на це сподіваюся.

Prophet

06.09.2005, 16:50

Як на мене, пара-трійка відповідних освіт у неї є.
А як на мене, нема. Міністр культури, який ніколи не займався науковою/дослідницькою роботою...
Досвід і в галузі культури
Волання в мікрофончик і навчання студентів тому самому?
нам у владі людей з бізнесовими навичками непогано б мати.
Не згодна.
А що, приналежність до викладацького складу ВНЗ гарантує бізнесові навички?
Бо культура - це теж бізнес.
Категорично не згодна. Культура- це передовсім мистецтво. Шоу-бізнес - дешевий сурогат для маніпулювання отупілим суспільством.
Оксана Білозір нічого не зробить для того, щоб письменники краще писали.
А що, проблема у письменниках? Хіба Ви не казали в сусідніх темах, що в Україні просто-таки безліч талановитих письменників, а от з вітчизняним книговидавництвом проблеми?
може зробити щось
Якби вона могла/хотіла змінити становище на краще, то більш ніж за півроку зробила б ХОЧ ЩОСЬ. А вона досі й пальцем не поворухнула!

tysovska

07.09.2005, 10:28

Шоу-бізнес - дешевий сурогат для маніпулювання отупілим суспільством.
Вибачте, Prophet, але на гасла можна відповідати тільки гаслами, а я не хочу. На жаль, розмови у нас із вами не виходить.

Prophet

07.09.2005, 11:54

Даруйте, можливо, це грубо, але те, що Ви написали в останньому дописі, називається "з'їхати".

Це не гасло. Якщо так уже хочете приліпити до цього вислову якийсь штамп, можемо назвати його тезисом. Це моя думка. Якщо є заперечення, скажіть, які крнкретно - поясню.

Liet

07.09.2005, 12:17

магістр зовнішньої політики та дипломатії
А як магістр з цієї дисципліни може керувати культурою? На мій погляд, якщо вона і отримала музичну освіту, то вона не завжди може бути чудовим міністром культури і освіти.
Мені більше подобається звичайно химерна література. Але погоджусь з Профет, що лидина, яка займає таку відповідальну посаду, має мати досвід роботи в цій сфері. Повинен же бути в неї досвід роботи не тільки в сфері шоу-бізнесу.
До того ж я можу назвати у себе лише декількох викладачів, які б мене навчили (на данний момент часу) чомусь цікавому. Те що ви викладач, ще не означає, що ви маєте досвід в практичній діяльності. Теорія і практика завжди відрізняються один від одного.

Mercenary

09.09.2005, 21:01

Подивимось тепер на нового міністра.
Пропоную Капранових (обох) :D . Звісно, це жарт. Хай видають. Проте, хотілося б бачити компетентну особу ( а не видатного митця), менеджера та працівника.
Бо був Ступка, і що? А нічого!

Девор

10.09.2005, 15:48

Давайте повернімося до так відомої співачки и-и-и Білозір..
Як на те пішло, вона прізвище після розлучення з композитором Білозіром не поміняла, зважте.
Подруга Катерини Клімашенко, чи Клімаченко... дружини президента, тось.
Від фірми Росан з Італії почала займатися перевезеннями товарів.
Які великі можливості преед нею відкрились з постом міністра,А?

Mercenary

12.09.2005, 10:07

Давайте повернімося до так відомої співачки и-и-и Білозір..

Поки вона співала пісні Білозора, було ще нічого! Проте, це тема для обговорення у розділі "Музика".
Пропоную не повертатись до її творчого доробку у цій темі!
Японія після Другої світової війни, після атомнох бомбардувань, поразки, контрибуцій вкладала кошти у гуманітарну сферу. В першу чергу - в новітні методики в освіті. У дошкільне виховання, культуру тощо. У розвиток творчого потенціалу дитини.
За кілька років у всі сфери життя прийшли нові люди, а за 15 років Японія стала другою країною за економічним потенціалом. І з культурою та літературою там порядок. Може, і нам треба починати - з дітей та молоді?
Виростити покоління людей, які шануватимуть книжку?

tysovska

12.09.2005, 10:43

Якщо вже заговорили про дітей та освіту, то покиньте Оксану Білозір. Перемийти кістки Ніколаєнку. Хоча вже, здається, запізно...

Prophet

12.09.2005, 11:20

Може, і нам треба починати - з дітей та молоді?
Щось мен ця світла справа видається безперспективною.

Mercenary

13.09.2005, 01:05

Щось мен ця світла справа видається безперспективною.
Що ж нам робити?
В усьому світі у державну політику впроваджується протекціонізм щодо власного виробника. Навесні брати Капранови в УНАН-і розповідали, що пропонували Ю.Єханурову, коли той був нардепом, розглядати книгу як продукцію, а видавничу справу - як виробництво. І він начебто сприйняв таку ідею. Проте, він незабаром став губернатором. Може, у ролі голови уряду він зробить щось? Я точно знаю, що коли в уряді Пустовойтенка він опікувався питаннями бізнесу, то до представників малого бізнесу він прислухався і робив багато чого для покращення їх життя.
Може, письменникам треба спобувати достукатися до нього?
Просто - болить, от я і шукаю шляхів.
Щодо дітей. Якщо вони не читатимуть і не розумітимуть роль літератури у суспільстві - "... всім сподіванням".
Щодо міністра освіти. Попередній пан міністр наробив такого, що не те що Ніколаєнку, а 10 Макаренкам з 20-ма Корчаками на додачу становище одразу не виправити! Це моя особиста думка колишнього вчителя з 10-річним стажем.

Prophet

13.09.2005, 14:11

Prim

13.09.2005, 17:58

Особисто мені книгу ніхто не нав*язував.
У мене був і комп*ютер і все таке інше. Але мені подобалось "відчувати" інформацію в руках. Люблю читати і досі.
Держава не те що українську книгу не любить, вона взашалі не хвертає увагу на культурний процес (поп-музика -- це не культурний процес).
З приводу школи: у шкільній програмі лише 15-20% - література цікава. Все інше - або старезний треш, або я того не розумію.

Prophet

13.09.2005, 18:58

Ну, з приводу програми не знаю. Мені, наприклад все (ну хіба крім 2-3 творів) у школі подобалось. Це вже хто що любить.
Розуміння багатьох книжок приходить пізніше. Класика є класика і наука є наука, а дитячі забаганки, ІМХО, виконувати не треба.

Prim

13.09.2005, 19:40

Класика теж колись була сучасною літературою. Але то вже розмова для окремої теми.

Liet

13.09.2005, 20:43

Я просто не бачу шляхів обережно і ніжно привчити дітей до книг.
Часи міняються, з'явилось багато альтернативних джерел інфорації, масова культура наступає...
Тим паче, більшість (я не кажу - всі) вчителів радянської закалки, й можуть хіба що нав'язувати щось дітям трохи не насильницькими методами, а це дає зворотній ефект.
Просто треба показати дітям, що читати книжки набагато цікавіше ніж грати в комп'ютерні ігри. Треба їх навчити уявляти, а не дивитись на те, що собі наувляли інші люди......
Такі діти працюють по принципу машин. А "машини" в суспільстві непотрібні. Точніше "машини" потрібні тим, хто стоїть при владі.

Prophet

14.09.2005, 12:10

треба показати дітям, що читати книжки набагато цікавіше ніж грати в комп'ютерні ігри. Треба їх навчити уявляти, а не дивитись на те, що собі наувляли інші люди......
Згодна. Але. Можна ще якось навчити цьому свою власну дитину. Але ЯК це зробити на державному рівні?
працюють по принципу машин
Подивіться на так звані "розвинуті" країни. Там усе суспільство складають такі "машини" (виключення незначні). А ми теж хочемо бути "розвиненими".
Це вже, як на мене, глобальна загальнолюдська проблема.

Mercenary

14.09.2005, 12:21

Це вже, як на мене, глобальна загальнолюдська проблема.

А як же з нашою проблемою?
Чи буде поліпшення у галузі книговидання?
Я сьогодні відбуваю на Форум до милого моєму серцю міста Лева. :)
Може, там я знайду відповідь? Або хоч паростки надії...
Про результати поїздки відзвітуюся.

Prophet

14.09.2005, 13:21

Бажаю цікавої поїздки. Заздрю Вам (по-доброму) :)

tysovska

14.09.2005, 15:20

Подивіться на так звані "розвинуті" країни. Там усе суспільство складають такі "машини" (виключення незначні). А ми теж хочемо бути "розвиненими".
Звідки такі дані? Ви проводили спеціальні досліження? Всі опитування показують, що і в Америці, і в Європі люди в середньому читають більше, ніж у нашому недорозвиненому, але так званому "інтелектуальному" суспільстві. Про те, скільки і яких книжок на душу населення видається ТАМ і ТУТ, я вже мовчу. Звідки така зневага до людей, яким пощастило народитись у трошки кращих умовах, ніж нам? Чи то просто заздрість?

Prophet

14.09.2005, 17:08

Тисовська, перестаньте судити по собі! Я людина настільки не прив"язана до грошей та "умов", що Вам годі й мріяти про таке.
А ЩО вони читають, а?
Маса макулатури на душу населення і отупіння та примітивізація суспільного мислення між собою залежності не мають.
Зневаги до інших націй (хіба що крім 1-2) я не маю, людьми маніпулюють, всіма нами маніпулюють, просто в когось це виходить краще, а хтось цьому повільніше піддається...
Хочете ходити в рожевих окулярах - будь ласка, я краще дивитимусь на РЕАЛЬНИЙ світ.
А чим це наше суспільство "недорозвинене"? (може, тими індивідами, які вважають, що в Україні усьо плоха і все життя караються тим, що не народились у прекрасних "розвинених" країнах?)

Liet

14.09.2005, 19:55

Звідки такі дані? Ви проводили спеціальні досліження? Всі опитування показують, що і в Америці, і в Європі люди в середньому читають більше, ніж у нашому недорозвиненому, але так званому "інтелектуальному" суспільстві. Про те, скільки і яких книжок на душу населення видається ТАМ і ТУТ, я вже мовчу.
От і добре...... Бо думаю те, що вони читають, в більшості випадків, це скоріш за все не Мольєр і не Стендаль.
Звідки така зневага до людей, яким пощастило народитись у трошки кращих умовах, ніж нам? Чи то просто заздрість?
А чому саме ми маємо їм заздрити? Тому, що в них зарплатня набагато вища ніж наша? Чи тому, що їхні президенти не знають як привернути на себе увагу громадян і розпочинають війни? Я тоді не хочу жити в такому суспільстві........
Проблема загальнолюдська - згоден. То ж і вирішувати її треба не на рівні якогось (нікого не хочу образити) літературного форуму, який відвідує в середньому 200-300 чоловік за день, а на рівні міждержавного співробітництва........... Якщо вже пішла мова про це........

Mercenary

19.09.2005, 12:00

2 Prophet
У якому розділі я можу розповісти про враження від Форуму видавців?
Про Марініну, Дяченка, Шкляра, Дереша та інших?
Від кожного з них маю враження.

Tim-Lit

07.10.2005, 18:59

Наша рідна держава нашу українську книжку не любить. А Мінкульттуризму книгою ЗАГАЛОМ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ: це питання віддане в компетенцію Держкомінформу! Тож Білозір не тільки нічого не могла зробити для української книжки - вона НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНА була того робити!!! Так само не зобов’язаний і Ліховий. Тож я трохи не розумію того дискусу, що його піднято у даній темі.

Держава ж може допомогти українській книзі в єдиний спосіб: встановити нормальні "правила гри" на книжковому ринку. Про це ми, до речі, неодноразово бесідували з братами Капрановими, про яких тут теж згадували...

Prophet

07.10.2005, 19:13

Чому всі біди звалюються на те, що "держава те не робить і се не робить"... Так можна у будь-якій особистій проблемі державу звинуватити.

Девор

07.10.2005, 21:11

Неодноразово бесідувати, не означає щось вирішувати, хоча це лише придирка до слів.

А чи люблю Я українську книгу? - питання до мінкульту читацького середовища.

"Люблю, звичайно ж люблю, дожену і ще раз полюблю" - впевнено відповів мінкульт
" Серйозно?" - недовірливо, скоса глянув читач.
"Ще й як! ОГого! Ач скільки всього профінансував. Шевченко бестселлером став!"
"Чи бестмейкером?"
"А?"
"Проїхали" - розчарувався читач.- " А що молодим авторам робить?"
"Що-що, хай видаються за власні кошти, а ми їх потом, когда-то, колись, за кільканадцять років звіривши всі за і проти... (ЧИЇ?! - вжахнувся подумки читач) ... всі забаганки читача, проведемо як там його.. незалежне опитування, ач як незалежнимо! Вже незалежні тести вводить міносвіт. а ми ж разом з ним, в руку, тобто в ногу.."
"Ну ви не відволікайтесь, а то для вас це смертельно, щзнову каібнет перенабирати прийдеться..
".. ну от, звіримо голосування, президент нагородить за літературну діяльність, всунемо на Шевченківську премію до Лубківського, а він там вже й розбереться."
" ЕЙ! Мінкульт!!! Ти автора родвігаєш?! Фінансуєш? Обграндуєш?!"
"Ну це вже не до мене, а до нац.банку... вона стерва кредит мені не хоче видати.......................................

-------------
До речі, які там правила гри? як казав антипод мушкетерам: один за себе, йдіть решта в баню!

Mercenary

07.10.2005, 22:02

Держава ж може допомогти українській книзі в єдиний спосіб: встановити нормальні "правила гри" на книжковому ринку. Про це ми, до речі, неодноразово бесідували з братами Капрановими, про яких тут теж згадували...

На "Кальварійських посиденьках" в УНІАН-і десь у травні Капранови майже слово у слово говорили те, що твердите Ви.
І ще про те, що мали бесіди з Єхануровим у часи його депутатства щодо встановлення прийнятних правил у сфері книговидання. І начебто Єхануров усе сприйняв і не був проти... Але, мовляв, Єхануров став губернатором... і розмова зависла.
То, може, повернутись до розмови з Єхануровим? Не тільки Капрановим, а усім: видавцям, письменникам, читачам? У нього турбот тепер дещо більше, але - і влади!
8 років тому Єхануров, друга людина в тодішньому уряді, вирішив питання з дрібними підприємцями щодо податкового тиску - на їхню користь. Вони тиждень стояли під ВР.
Може, і нам - ПОРА? Стукайте - і відкриється?

belle6

07.10.2005, 22:38

Хочу сказати лиш одне, коли ми хочемо отримати прибутки від книговидання, ми повинні забути про "встановлення нормальних правил гри". Бо встановлення таких правил є державним регулюванням, яке не провокує суспільних втрат лише у формі державних дотацій національному виробнику, у всіх інших випадках (як то мито, квота, інші обмеження імпорту) веде зменшення виробництва (у данному випадку накладів) та збільшення ціни. Ситуація, яка склалася у книговиданні жахлива, але "нормальні правила" її остаточно доконають.

Tim-Lit

08.10.2005, 21:12

Ну, в такому разі письменникам загалом нема чого писок розтуляти у подібних дискусіях!

Але я знаю одне: Капранови мене запросили на акцію в лютому 2003 року, коли письменники палили рукописи невиданих книжок під стінами Кабміну; я там спалив публічно рукописи ТРЬОХ книжок; одна з них нарешті вийшла у липні цього року, друга зараз на підході... тільки третю видавати так і не хочуть. Зате видали ще одну - яку я написав цієї весни. Так що ПРАКТИЧНИЙ висновок: цим (або будь-яким іншим) нашим урядовцям потрібні БАГАТТЯ З НАШИХ РУКОПИСІВ - а книжки відродяться, як Фенікс із попелу!

А Капранови казали те, що й я, оскільки ми ситуацію у книговиданні з ними давно обговорюємо. Отже, маємо значною мірою узгоджену позицію.

Mercenary

09.10.2005, 22:31

Ну, в такому разі письменникам загалом нема чого писок розтуляти у подібних дискусіях!

От вже ні! Дзуськи! Якщо душать, треба відбиватися або хоч кричати!
А мені от що цікаво: невже Ви палили єдині примірники своїх романів? :(

Tim-Lit

10.10.2005, 12:09

А мені от що цікаво: невже Ви палили єдині примірники своїх романів?
Звісно, що це була PR-акція! (Зате яка видовищна!..) Бо скільки би ПРИМІРНИКІВ РУКОПИСІВ я не спалив би, головне, що вони є в електронному вигляді. Більш того, я спеціально напросився на поїздку до братів Капранових, аби в них у видавництві роздрукувати те, що потім було спалено.

І загалом, РУКОПИСИ НЕ ГОРЯТЬ!!! :D

Tim-Lit

10.10.2005, 12:24

Якщо душать, треба відбиватися або хоч кричати!
Як той казав, багато галасу даремно... Краще вже книжки писати, бо інакше тебе вважатимуть крикуном.

А український письменник і без того виконує забагато чужої роботи:
- шукає видавця замість літагента;
- консультує сам себе при укладанні з видавцем договора замість юриста;
- допомагає видавцеві продавати власні книги;
- піарить сам себе замість професійних критиків та рекламістів...
А ще треба ж і працювати кимось, аби годувати себе і свою родину! Бо їстоньки хочеться. Причому, як не дивно - щодня.

Ги-ги-ги!.. :D

Mercenary

10.10.2005, 23:42

Як той казав, багато галасу даремно... Краще вже книжки писати, бо інакше тебе вважатимуть крикуном.

А український письменник і без того виконує забагато чужої роботи:
- шукає видавця замість літагента;
- консультує сам себе при укладанні з видавцем договора замість юриста;
- допомагає видавцеві продавати власні книги;
- піарить сам себе замість професійних критиків та рекламістів...
А ще треба ж і працювати кимось, аби годувати себе і свою родину! Бо їстоньки хочеться. Причому, як не дивно - щодня.

Ги-ги-ги!.. :D
Щодо галасу, то це Ви перегнули! Бо якби тоді не палили "рукописи", на проблему ніхто б і уваги не звернув! А то виходить так:тебе душать, а ти , вмираючи від задухи, тихо пишеш, тільки би не вважали крикуном!
А щодо всього перерахованого, то вибачайте, я розумію що це усе за... хм, дістало!
Але Ви це мені так розповідаєте, наче я марсіанський письменник! Те саме і у мене:діти мають хибну звичку їсти, вдягатися, користуватися електрикою та водою, видавець ... (див. Ваш допис) ...критики (далі по тексту!).
Наче Ви не знаєте: сам собі не робитимеш - ніхто тобі не зробить. Хамство, звісно, по відношенню до письменника, але що робити, не сидіти ж без книжок?
Отаке "ГИ-ГИ"!
ЗІ А що смішного було у вашому дописі? Крім того, що він у принципі протирічить Вашому ж попередньому? :rolleyes:

Tim-Lit

14.10.2005, 23:24

А що смішного було у вашому дописі? Крім того, що він у принципі протирічить Вашому ж попередньому? Смішне було те, що "їсти хочеться щодня". Просто я згадав нещоавно почутий анекдот:

- Привіт! Як твоє сімейне життя?
- Та тільки-но розлучились.
- З чого б це?! Ти ж одружився зовсім нещодавно...
- Так моя дружина, виявляється, забагато їсть. Та ще й їсти ж хоче кожного дня, зар-раза... :D

Щодо галасу, то це Ви перегнули! Бо якби тоді не палили "рукописи", на проблему ніхто б і уваги не звернув! А то виходить так:тебе душать, а ти , вмираючи від задухи, тихо пишеш, тільки би не вважали крикуном! Не зовсім так. Знаєте, кричати я пробував іще ого-го скільки. Проте тобі у відповідь заперечують: "Чого пащеку роззявляєш?! Не друкують тебе, бо ти поганий письменник! Теж мені - Пушкін невизнаний..." А сил на те горлання іде!..

Тому краще писати, писати... і по видавництвах носити, носити... :D

Кричати... "Кричати" теж по-різному можна. В тому розумінні, що і КЛФ "Чумацький шлях" я створив, а ще раніше був батьком-засновником КЛФ "Зоряний шлях". Журналістом от став - а журналіста чують значно краще, ніж письменника. Навіть такого, як я - неполітичного і нетелевізійного.

Що ж до акції протесту... Чиновники її все одно проігнорували. Але у ній був якийсь містичний сенс - спалення рукописів в якості протесту... І відгукнулась вона швидше за все - розрадою разом з усім суспільством на Майдані Незалежності. Як би не ставитись до Помаранчевої революції, проте беззаперечно одне: після неї у всіх творчих людей справи пішли на краще! Це своєрідна "відлига". Довго вона триватиме чи ні, не знаю. Та наша задача - не впустити час і не скидати зараз темпів. О!..

Mercenary

15.10.2005, 22:25

Тому краще писати, писати... і по видавництвах носити, носити... :D

Правда Ваша. Писати краще, ніж отією "юриндою" займатися.
АЛЕ!
Як на мене, то краще другу частину твердження замінити: видавати, видавати і видавати!
Хіба ні?

Tim-Lit

16.10.2005, 01:02

Як на мене, то краще другу частину твердження замінити: видавати, видавати і видавати! Хіба ні? Так, це, звісно, краще. АЛЕ... Треба й міру знати, бо "САМ(себе)ВИДАВОМ" можна так усе життя займатися і тим пишатися. Це засмоктує, а ефекту...

Ось є в мене один знайомий поет, котрий ще пару років тому всім гостям демонстрував у себе вдома цілу книжкову полицю, заставлену самвидавівськими брошурками. І всім гордо розповідав, скільки в нього публікацій. А от місяць тому зізнався: "Господи, Тимуре, як же мало в мене книжок порівняно із тобою!.." Я спробував дізнатись, у чім річ. Виявляється - переоцінив ситуацію, подивився нарешті, що в нього "сам(себе)видав", а що видано професійно...

Ні, я теж займався "сам(себе)видавом" - це, загалом, нормально. Але за кожною книгою, профінансованою (або спродюсованою), набраною, зверстаною, віддрукованою, сфальцьованою, зброшурованою та обрізаною власноруч письменником, має бути означена певна мета: показати себе світові! У першу чергу - видавцям: мовляв, ось, дивіться, як мої твори класно читатимуться на папері! За моєю по суті "самвидавівською" книжкою з романом "До коммунизма оставалось лет пятнадцать-двадцать" (хоч я й попіклувався, щоб книга мала і пристойну обкладинку, і ISBN - загалом, презентабельний вигляд) потягнулась низка приємних подій:
- вийшли дві книги у Москві;
- мене прийняли до НСПУ (причому в один етап замість трьох);
- і таке інше...
Та й сам роман потім був перевиданий спочатку в журналі російською, потім в антології українською, а тепер ось готується до видання українською мовою, з перед- і післямовами у видавництві "Кий".

Так що треба розуміти: "видавати, видавати й видавати" - то загалом не справа письменника, а видавця. Отже, письменникові треба показати професійному видавцеві, на що він, письменник, здатний - у тому числі, видаючи самого себе. Але не слід надміру тим захоплюватись!..

Девор

16.10.2005, 19:12

До того ж можна перехилити видавця на свій бік навіть частково, мається на увазі оплата четвертинна, третинна та й навіть половинна (якщо фінанси не підтискають).
А те що писати, писати, писати - то правда. А то сумніваюсь, що мене видадуть найближчим часом, треба ще хоч яксь освіту отримати:).
А вступ в спілку письменників - це круто. Це означає, що окрім визнання ви отримаєте ще й халявну відпустку в котеджі у Криму, Карпатах чи на дніпрвських
лиманах.

Отже я правильно розумію?: Мусить бути не лише професійний письменник, а й професійний видавець?

Mercenary

17.10.2005, 10:44

2 Tim-Lit
Іменем Кліо заклинаю: не чіпляйтеся Ви до слів!
У наших реаліях письменник бере активну участь у процесі видання книги. Починаючи з того, що часто дає художникові ідею оформлення обкладинки.
Потім є ще тривалий процес боротьби з літредакторами (які , як правило, самі на творчість не дуже здатні!) за кожне слово, вичитка макету тощо.
Виходить - процес спільний. Тому коли письменник каже: " Я видав у видавництві "Золотий пуп" нову книжку, він має на це право тією ж мірою, що і видавець, який стверджує: "Я видав нову книжку письменника Дрібнопупського "Сяючі дупеса"!
Це в ідеалі так: ти пишеш, агент рисачить по видавництвах, видавець видає, книгарня продає, ти отримуєш гонорар, а сам пишеш. Замкнутий цикл. І усі чесні, ніхто нікого не дурить!
Думаю, ВАМ не варто розповідати, як усе відбувається насправді?

Tim-Lit

17.10.2005, 10:45

А вступ в спілку письменників - це круто. Це означає, що окрім визнання ви отримаєте ще й халявну відпустку в котеджі у Криму, Карпатах чи на дніпрвських лиманах. Так, окрім Спілки письменників, існує ще так званий Літфонд - щось на кшталт профспілки: путівки до Коктебелю, до Будинку творчості в Ірпіні (що значно популярніше), лікування у Лікарні письменників, допомога на похорон (вінок від НСПУ - це точно).

Але я цим не користуюсь: нехай "на халяву" відпочивають письменники старшого покоління, які неспроможні оплатити путівку в інше місце. До того ж, кримські письменницькі санаторії знадто занедбані. А я, слава Богу, трошки заробляю на хліб з маслом журналістикою, жінка в мене теж, слава Богу, не безробітна. Всевишній також іноді дозволяє вигравати путівки в лотерею у різних турфірм. В сумі все це дозволяє мені відпочити іноді в Туреччині чи Угорщині, а ще краще - в Єгипті. Готелі ** та *** там і дешевші, і пристойніші, ніж у Криму. А їздити у мій улюблений Єгипет ліпше у розпалі нашої зими: якось жінка зробила мені просто царський подарунок - різдвяну путівку для нас двох у Хургаду. То я на свій день народження (4 січня) купався у Червоному морі - уявляєте?!
Отже я правильно розумію?: Мусить бути не лише професійний письменник, а й професійний видавець? Абсолютно точно! А крім того - також інші елементи літературного ринку:
- професійний літагент (пошук видавця та професійний продаж рукописів видавцеві замість ситуації, коли час на це витрачає або сам письменник, або ж видавництво перетворюється на "самого-собі-літагента");
- професійна МЕРЕЖА книготоргівлі (яка не відкидатиме українську книгу тільки тому, що "це продаватись не буде, бо українська книга нікому не потрібна і ніколи не продається");
- професійний інститут литературної критики (замість системи вимагання плати за позитивні рецензії, що стало нормою для переважної більшості ЗМІ).

tysovska

17.10.2005, 10:54

А вступ в спілку письменників - це круто. Це означає, що окрім визнання ви отримаєте ще й халявну відпустку в котеджі у Криму, Карпатах чи на дніпрвських лиманах.От якраз наявність у Спілці халявних відпусток явно перебільшена. Якщо й дають, то просто за зниженою вартістю, у не надто зручний час, та ще й далеко не всім.

Девор

18.10.2005, 16:17

"- професійний інститут літературної критики (замість системи вимагання плати за позитивні рецензії, що стало нормою для переважної більшості ЗМІ)."

Що до ЗМІ ви абсолютно праві, вже стереотип народ склав.
Явним прикладом є ганебна історійка однієї письменниці-депутата, яка даруючи журналістові свою книжку вклала туди 100грв, ведучи розмову під час того про свої якйсь там справи.
А в журналіста є така звичка гортати одразу все, що йому дають - от і знайшов....
Витягнув цю сотку, віддав мовчки депутато-письменниці. Та почервоніла, почала вибачатися, на що журналіст лише відповів: якщо це зацікавить моє видання, то напишу..

Почувши цю оповідку я залився істеричним хохотом, водночас з обуренням:
- якого чорта журналістика зробила з себе підкупну проститутку(адже, коли дають, значить беруть!!)
- і взгалі чого так мало бабла????!!!:)

все таки не перевелись чесні богатирі на землі Руській.

Tim-Lit

18.10.2005, 19:07

Явним прикладом є ганебна історійка однієї письменниці-депутата, яка даруючи журналістові свою книжку вклала туди 100грв, ведучи розмову під час того про свої якйсь там справи. Гм-гм... Умгу... Ще з радянських часів пам’ятаю гумореску, опубліковану в "Юности" - був колись такий радянський літературний журнал. Так от, фабула гуморески така сама: критик почав читати рукопис молодого письменника і знайшов його дуже нудним... Проте сторінок через десяток знайшов "випадково" вкладену десятку і подумав: а що - нічого текстик! І чим далі, тим більше ставало купюр, та й номінал збільшувався. Зростало й захоплення критика рукописом, хоча він вже гортав сторінки, читаючи "по діагоналі"... Закінчується тим, що критик біжить до крамниці купувати якийсь дефіцит (здається, італійські чоботи чи костюм дружині) та й думає: "Ну, перші десять сторінок - погано, погано, треба переробити. А от далі - вищий клас!.."

Так що згадана Вами депутатка-літераторка все-таки неоригінальна. Хоча ідея, виходить, перевірена.
якого чорта журналістика зробила з себе підкупну проститутку
А такого, що люди не думають про завтрашній день. І про себе у дні завтрашньому теж не думають. У мене теж бували в житті випадки, коли мені пропонували або дуже багато бабла за те, щоб я (перепрошую пані модератора PROPHET!) скурвився, або дуже паскудну роботу по "затопленню" інших душ, проте з перспективою виїхати за кордон у якості нагороди. Я не погодився. Але дружина мені й досі іноді докоряє: "Якби не був таким телепнем, зараз мав би пару мільйонів у кишені!.. в Англії би жили!.."

Але як не стати курвою (знов перепрошую!) - то трохи інша тема... :mad:

Девор

18.10.2005, 23:10

Самому колись мама моркву смажила і на сніданок і на обід і на вечерю... довбані 90-ті роки.
Ну ви вибачте мені за моє простофільство, мені лише 16-17. Життя бачу, як воно є у різних фарбах, в залежності, на жаль, від свого настрою.
Злий на своїх батьків за те, що давно вже міг навчатись у Штатах, під гарячим сонцем Каліфорнії, але не смажусь і намагаюся зрозуміти: чому все таки ми така порядна нація?!!!!
Що ж, можливо і це є наша ментальність: порядність. Яка забруднюється у наших стереотипах, а то щось ніяк не можемо відрватись від "совка". Це тут!! На Галичині!!! А що у Центрі й на Сході, навіть, думати страшно!
Сьогодні моя класна керівничка провела урок присвячений творчості нашого класу. І знаєте скільки народу виступило? Один... До того ж я;).

І сподобалося.. це моїм обкуреним алкоголікам, що ходять на футбол - напитись, до школи - молодитись до бабів, а додому - відіспатись:).
читав я їм утопію!!! яка зраштою викладена на цьому сайті, в Майстерні Креативу...;)
Ще не все загублено, панове, не все...

Tim-Lit

19.10.2005, 12:48

Ну ви вибачте мені за моє простофільство, мені лише 16-17. Нема чого вибачати: кожен є таким, яким він є! Тільки поменше песимізму...
Що ж, можливо і це є наша ментальність: порядність. Але можливо, це не так вже й погано - бути порядним?..
Сьогодні моя класна керівничка провела урок присвячений творчості нашого класу. І знаєте скільки народу виступило? Один... До того ж я. Один Ви з цілого класу - це вже класно!!! Бо якщо з усього Вашого класу вийде бодай одна творча людина... це означатиме, що "класна керівничка" та інші вчителі недарма отримували зарплатню.

~Pick@chu!!!

09.11.2005, 18:51

державі зараз книжка - як мені 8 березн9 зараз.
Україні ніколи не була потрібна л-ра на українській мові та ще й за грошики держави видана!
і найближ4і 20 років не потрібна буде!

Prophet

09.11.2005, 19:17

А держава і не має фінансувати будь-яке видавництво, окрім освітнього. І чого ви до тієї держави причепились? Плакатися зручно?
Усе ж треба визначитись, ми хочемо комунізму чи ринкової економіки. Бо у другому випадку видавництво - справа виключно приватних фірм. Так, видавничий ринок ще не сформований, реальна здорова конкуренція відсутня. Але ж не все одразу, панове! Усе буде.
Я не заперечую, що проблемою є неадекватна законодавча база. Але ж це не єдина і не настільки глобальна перешкода, як декому хочеться думати.
До того ж, сам літературний процес не настільки ідеально ще облаштований, щоб видавництво було активним і надприбутковим.

Tim-Lit

09.11.2005, 20:09

До того ж, сам літературний процес не настільки ідеально ще облаштований, щоб видавництво було активним і надприбутковим. Припустимо, видавництва потрошку піднімаються з колін. Й іноді навіть починають самотужки шукати сучасних українських авторів... Але ж окрім законодавчого поля й видавництв, є ще декілька важливих ланок літпроцесу:
- мережі книготоргівлі;
- літературні агенти;
- літературні критики.
Я так розумію, питання ось в чому: з ними як бути?.. :cool:

Prophet

09.11.2005, 20:19

Усі ці елементи взаємозалежні. Мережі розповсюдження я відношу до видавничих питань, агентів та критиків - до літературного процесу. Усе це має (і буде) розвиватись у комплексі.

Tim-Lit

10.11.2005, 11:36

Усе це має (і буде) розвиватись у комплексі.
1. Звісно, мережі збуту книжкової продукції - то справи видавництв, які продукцію виробляють (у вигляді зброшурованих стосів паперу з відбитками тексту і картинок). Та кожне видавництво все одно не може створить свою мережу розповсюдження. Тут їм треба або об’єднуватись в асоціації, щоб створювати торговельні мережі асоціацій - або вчитись використовувати існуючі мережі. І проблема в тому, що існуючу мережу розповсюдження "тримають" зовсім інші люди, котрі слабко спираються на вітчизняних видавців. А власні мережі розповсюдження існуючих видавництв поки слабкі.
2. Літературні агенти з’являться тільки тоді, коли на вітчизняному ринку з’явиться велика кількість видавництв, зацікавлених у виданні сучасної літератури. А за існуючої ситуації видавництва в нас - "самі-собі-літагенти", що і погано, і невірно.
3. Проблема літературних критиків - то окрема парафія. І вона великою мірою залежить від проблематики вітчизняних мас-медіа.

Проте добре, що з’явилась "центральна ланка" - видавництва. Бо ще років 10 тому письменники переважно завмались сам(себе)видавом, а тепер в них хоча б з’явились союзники...

Prophet

11.11.2005, 13:08

І проблема в тому, що існуючу мережу розповсюдження "тримають" зовсім інші люди, котрі слабко спираються на вітчизняних видавців. А власні мережі розповсюдження існуючих видавництв поки слабкі.
По суті, великій розвинутій мережі, якщо вона займатиметься виключно українськими книжками, і розповсюджувати не буде чого. Попиту нема.
А своя мережа буде рано чи пізно. І я гадаю, що таки рано :)
Літературні агенти з’являться тільки тоді, коли на вітчизняному ринку з’явиться велика кількість видавництв, зацікавлених у виданні сучасної літератури.
Для початку має з'явитись достатн кількість якісної літератури, а головне - велика читацьк аудиторія.
Проблема літературних критиків - то окрема парафія. І вона великою мірою залежить від проблематики вітчизняних мас-медіа.
Поясніть, будь ласка.

Mercenary

11.11.2005, 13:34

І чого ви до тієї держави причепились?
Та ніхто до неї не чіплявся!
Це вона чіплялася до нас 14 років з ПДВ, з ідіотськими податками, з придурошною підпорядкованістю видавничої справи недолугому держкомітетові...
З розвалом книготоргівлі, з лобіюванням іноземного виробника.
А ми намагаємось сказати: шановна державо, якщо тобі не "бім-бом"
українська культура, а сама ти не здатна нею опікуватись,
то
зроби нормальну правову базу
і не заважай!
Ми самі напишемо пристойні книжки,
самі знайдемо вітчизняного видавця,
самі сприятимемо розвиткові книготоргівлі (що, як каже в принципі вірно Tim-Lit, і погано, і невірно), повернемо домінування на національному книжковому ринку, тільки не навішуй нам гирі на ноги!
Колись мистецтвознавець Діана Клочко вразила мене запитанням: "Що читатимуть наші онуки?"
Ви, шановна Prophet, маєте гандикап у часі, а мій онук вже бігає і починає говорити!
А виникає це питання до українськогої держави (чи любить вона свою книжку) кожного разу, коли я потрапляю на ринок Петрівка або до книжкового кварталу на Бесарабці і бачу, що російська держава свою книжку любить.
І тільки Львівський форум щоразу надихає: "Ще не усе втрачено!"

tysovska

11.11.2005, 13:39

Tim-Lit

11.11.2005, 15:45

До речі, вчора Президент пару слів сказав про укр. книжку. Такого приблизно змісту: ми надаватимемо укр. книжці адресну допомогу (читай - на соціально значущі видання), для цього в бюджет-2006 закладаються гроші, а не у вигляді всіляких там сумнівних пільг. І буде, як на вибори-1999: Кучма відвалив Спілці письменників гроші на українську книгу, тож там видали 2 серії книжок: "Сучасна поезія України" та "Сучасна проза України" (обидві абревіатури - СПУ: Спілка письменників України). І були у тих серіях сам голова НСПУ Юрій Мушкетик і всі секретарі Спілки... Люди, які є "справжніми письменниками" і творять "справжню українську літературу", а не всякі-різні голопузі...
По суті, великій розвинутій мережі, якщо вона займатиметься виключно українськими книжками, і розповсюджувати не буде чого. Попиту нема. То що, українська книга в Україні справді нікому не потрібна?! Тож мені просто завтра від розпачу у Дніпрі утопитись - чи що?! :eek:
Поясніть, будь ласка. Я вже писав, просто не хочу повторюватись: сучасні мас-медіа прагнуть злупити за позитивні книжкові рецензії гроші, це позиція більше самих керівників та власників мас-медіа, ніж рецензентів. Тому безоплатно проходть на 95% "лайки", а дочекатись "нормальної" рецензії, за яку б з автора не вимагали грошей - це лише 5% з усіх можливостей. Просто, повторюю, на "Літфорумі" з цього приводу вже дискутували...

Prophet

11.11.2005, 16:21

То що, українська книга в Україні справді нікому не потрібна?
Комусь, звісно ж, потрібна. І число прихильників рідної літератури невпинно росте.
Але, на мою думку, зараз ще рано говории про потужний видавничий і розповсюджувальний процес, бо українська книжка з російською конкурувати ще не здатна.
Тож мені просто завтра від розпачу у Дніпрі утопитись - чи що?!
Ні. Вам, як і решті, продовжувати займатись своєю справою, щоб врешті-решт ми побачили-таки ці нескінчеені полиці в книгарнях, завалені якісною, різноманітною і навіть прибутковою українською книжкою!

tysovska

11.11.2005, 17:46

Україна може ввести квоти на імпорт книг

Народний депутат Володимир Цибулько пропонує Верховній Раді ввести квоти на імпорт друкованої продукції, зокрема, книг. Про це сказано в зареєстрованому в парламенту законопроекті про державне регулювання імпорту, захисту конкуренції та прав споживачів на ринку друкованої продукції України.

Проектом закону пропонується з метою захисту та стимулювання українських виробників книжкової продукції ввести квоти на імпорт книг і поступово його скорочувати.

В пояснювальній записці до документа сказано, що наразі на українському книжковому ринку більше 90% займає імпортна продукція та український ринок перебуває під тиском демпінгу іноземних виробників, які поставляють більш дешеву продукцію.

В той же час з метою запобігання дефіциту книг пропонується довгострокова програма поступового скорочення імпорту. Закон передбачає встановлення Кабінетом міністрів щорічних квот на ввіз друкованої продукції та її реалізацію на аукціонах.
Джерело - Освітній портал (http://www.osvita.org.ua/news/?news_id=16843)

Prophet

11.11.2005, 18:09

Ініціатива-то гарна, але.
Отак одразу ввести квоти - це не вихід, ІМХО. Який з того результат, окрім підвищення цін на російські книжки, які все одно куплятимуть? Законодавчо треба допомагати своїм видавцям, а не заважати чужим...

Tim-Lit

11.11.2005, 19:35

Який з того результат, окрім підвищення цін на російські книжки, які все одно куплятимуть? Мне-е-е-е... Якщо російські книжки подорожчають (читайте: наблизяться за ціною до українських), це все одно на краще - бо тоді принаймні за ціновим фактором ці два різновиди товарів наблизяться один до одного. Так, російських книжок все одно буде більше (як книжкової маси), але ж читач тоді зможе вибирати, яку книгу шукати - російську чи українську, - не надто зважаючи на ціновий фактор. :)

Tim-Lit

11.11.2005, 19:36

P.S. А от питання контрабанди книжок - то вже інша річ. І чи буде наш кордон буде "на замку"?..

Spacer

12.11.2005, 14:27

Як на мене, ситуація, що розглядається, дуже докладно й професійно проаналізована братами Капрановими. (http://www.ukr.liter.net/nauk/knyg.shtml)

Tim-Lit

13.11.2005, 17:00

Стаття справді класна. Але найлільш мене потішила дата:
"Друг читача", №16, серпень 1005 р. :D :D :D :D

Маленька

15.12.2005, 02:30

Чим вища конкуренція, тим вища повинна бути якість (принаймні вона повинна зростати).
За такої логіки - українська книга має бути зараз просто супер-пупер якісною, бо ж конкуренція з боку іноземної літератури серйозненька.

Але щось на практиці така логіка не спрацьовує.

Tim-Lit

23.12.2005, 15:41