Показати повну версію : Україномовна Книжка: Чи існує? Якщо ні або вкрай мало, то чому?
Україномовна Книжка
(УК)
Чи існує? Якщо ні або вкрай мало, то чому?
Впродовж останніх кількох років, шукаючи потрібну мені худ. літературу, неодноразово переконувався що майже не існує (прикл.: тема Переклади фантастики: в мережі й на папері: стан справ, посилання http://ukrcenter.com/forum/message.asp?message_id=74867 ). Бо для читача з потребами понад 300...350 сторінок паперової книжки (денне освітлення 23.9.2007) той вибір без вибору в нечисленних місцях продажу укр.-мовної л-ри та сайтах і є неіснуванням.
Тому, вже вдруге чи втретє спитавши себе напередодні виборів: яка влада потрібна, щоб це неподобство змінити (людською мовою: за кого з цих мерзотників проголосувати би...) і вже вкотре вжахнувшись глибині філософської прірви цього, схоже, вічного для України питання, в чомусь навіть священного й обрядового, я раптом натрапив на провідну нитку: почав з’ясовувати, чому нема УК.....
ця тема в Теревенях:
http://www.tereveni.org.ua/forum/index.php?showtopic=6688&st=0&gopid=175836&#entry175836
Чому не існує УК?
Цього разу вдалось знайти відподідь на питання: чому це існує УК?. Дяка братам Капрановим. От так потрошку й просуватимусь до істини. Поспішаю поділитися і з Вами.
Закон братів Капранових
— то назва книжки (збірка статтей). Сам закон (залежність від к-ті книгозбірень в областях — голосів за ПР) зараз не обговорюватиму. Бо на створення теми мене наштовхнуло, крім вже вищевказаного, написане саме в розділі 5: Книжкова революція.
Розділ 5. Книжкова революція
* Сага про 50 копійок
* Книжкова революція
* Виступ на парламентських слуханнях
* Деякі аспекти споживання крові російськомовних немовлят
* Великий кайфун
На жаль, не знайшов посиланнь на Інет-статті. Може колись з’являться тут: http://dali-bude.livejournal.com/363762.html
Тому коротко найістотніше.....
P.S.
дата написання статей не зовсім чітко відома, припускаю інфо могла застаріти
книжка підписана до друку: 16.7.2007р
Переважання неукраїномовних книжок
(витяги зі статті: сага про 50 копійок)
Чому ми проштовхнутися не можемо крізь завали рос.-мовних чи москво-мовних книжок? Що на Петрівці, що в будь-якій книгарні. Кажуть, що навіть у Львові. :( Цікаво, а як було на форумі видавців?
Відповідь від Капранових:
Українські видавці дискріміновані, тому що рос. книжка від природи дешевша. В півтора-два рази. ...
.......
Шановне панство! Зрозумійте, що корінь проблеми — це ОБСЯГ РИНКУ, який у нас В ДЕСЯТЬ РАЗІВ МЕНШИЙ! А значить, і собівартість друку значно вища.
Про податки вони теж пишуть. Мовляв ПДВ для видавців вже давно скасовано. А навіть якщо скасувати ПДВ на все решту (додрукове): папір на кордоні, фарбу, електро..., то навіть тоді зможемо зменшити ціну аж на 5%......
І навіть вносять пропозицію:
Відкриємо страшну таємницю. Сьогодні нема іншого виходу як.... ще й ввести мито на кордоні .... І прослідкувати, щоб податки вирівнювали ціну української (менш тиражної) і російської (більш тиражної) книжки. Нехай конкурують у рівних умовах.
Я так і не збагнув про яку українську книжку мовилось саме в цій статті (укр-мовну чи просто видану в У.; найімовірніше — все-таки УК)
І остаточно все пояснене в статті Деякі аспекти споживання крові російськомовних немовлят:
..... Тож видавці ніяк не дурніші і готові наповнити книгпрні українськими книжками. Тільки б купували. Але поки що купують дешевше, тобто російське.
Не мало. Відповідно до попиту.
Уже просто смішні всілякі скиглення щодо "хто винен".
Strekoza
26.09.2007, 19:17
Хто винен, що українських книжок мало?
А в мене інша відповідь на запитання...
- Як на мене, немає якіскої української книги аби її видавати. Те, що видається - 95% фігня!!!
ліричний відступ:
Не мало. Відповідно до попиту.
...
Чи вдосталь маємо Україномовних Книжок (УК)?
Отже, як люб’язно зауважила Prophet (Модератор Реєстрація: 11.07.2005 Дописів: 1 851)
> Не мало. Відповідно до попиту.
Як я зрозумів — книжок насправді не мало, а саме стільки, скільки визначає попит на них.
Загалом так і є: видавці (тверезі) видають саме стільки, скільки можуть розпродати.
Але чим зумовлений низький попит? Нмсд, сумнівно, що лише небажанням читати. Принаймні, хочеться на це сподіватись... Тому, ймовірніше — неможливістю для укр-мовного читача (а це переважно зунрівці — ті самі, значна частина яких нині “подорожує закордонами”... щоправда не з власної волі) придбати ті книжки...
Дивина.... майже так само пояснено й в статті братів Капранових Деякі аспекти споживання крові російськомовних немовлят:
..... Тож видавці ніяк не дурніші і готові наповнити книгарні українськими книжками. Тільки б купували. Але поки що купують дешевше, тобто російське.
Хоча тут автори чомусь наївно вважають, що люди, не купуючи укр-мовну книжку, купують якусь іншомовну. :)
В попер. повідомлен. (в розділі Переважання неукраїномовних книжок), я писав чому саме рос.-мовна, а особливо москво.-мовна книжка значно дешевші ніж укр-мовні.
Щоправда, я не порівнював як воно нині в книгарнях. Бо не купую ні рос.-мовних, ні, тим більше, москво-мовних книжок вже багато років (фактично зі шкільних років), а особливо після того як навчився читати їх на комп. Певно вони вже про це здогадалися, :D бо переводять ел-книгозбірні в РФ в платний режим. :(
Але коли схотів знайти потрібні мені книжки (саме укр-мовою), хоча би старовинного типу (тобто на папері), то зазнав невдачі (див 1-ше повідомлення)
Тому постає, принаймні для мене, напередодні виборів наступне питання:
Як зробити УК дешевшими, а відтак, і різноманітнішими?
Як зробити УК дешевшими, а відтак, і різноманітнішими?
й притому не втратити в якості
(витяги зі статей:
* Книжкова революція
* Деякі аспекти споживання крові російськомовних немовлят
* Великий Кайфун)
МИТО чи КВОТИ?
чи щось ще?
* Книжкова революція
Наведений в одному з остан. моїх повідомлень витяг зі словами мито на кордоні [на книжки — передусім з РФ] то звісно чудово — надходження в держбюджет:
... За попередніми оцінками мільйонів на 200. Щоправда, за рахунок підвищення цін на книжки. Майже вдвічі. Останній аргумент буде завзято розіграний російськими лобістами різного штибу, і тут важко сподіватись на перемогу.......
Тому Капранови за цю ідею (мито) більше, схоже, не чіпляються. Може не довіряють митникам. А може, все саме так погано як вони й пишуть...
Одразу пропонують інше: Квоти. Причому не все й одразу квотувати, а поступово, до 2015 року. Єством цієї ідеї є обмеження імпорту (в 2015) до рівня <20% від внутрішнього книжкового ринку. І то стосується не лише УК:
Тому дозвольте оголосити програмі дій на наступні вибори. Кожен бере за комір найближчого кандидата в депутати та починає гіпнотизувати. Якщо вони не розуміють слова “культура” — кажіть “захист нац. виробника”. Якщо вони українофоби — наголошуйте на тому, що закон діятиме незалежно від мови видання. Якщо краще розуміють економічну аргументацію — стверджуйте, що це підніме поліграфічну галузь (а це правда), ВВП і так далі. ...
Ну а на солодке ми з вами отримаємо створення нових робочих місць для гуманітарної інтелігенції — редакторів, перекладачів, дизайнерів, верстальників, художників. ...
Все це звісно гарно, але ще нема навіть одненького слова про УК!
Про Украномовну Книжку трохи згадують в іншій статті:
* Деякі аспекти споживання крові російськомовних немовлят:
...коли на твоєму ринку з’являється хтось зі значно дешевшим товаром, це у всьому світі називається демпінгом. ...
..... Тож видавці ніяк не дурніші і готові наповнити книгарні українськими книжками. Тільки б купували. Але поки що купують дешевше, тобто російське.
А значить лишається два варіанти — або за допомогою ринкових засобів вирівняти ціни на укр.— та рос.— мовну продукцію, або змиритися з тим, що укр. мовою послуговуватимуться все менше людей. Адже це дорого. Адже за те, що ти українець, мусиш доплачувати.
...
Але знову замовчують: а як вирівнювати ціну?. Певно з тих самих причин, що були й в мита... Бо то табу...
Про те як нам домогтися від видавців саме УК, враховуючи, що квоти тут допоможуть мало, є в наступній статті:
* Великий кайфун
... Більше за те — заборонивши легальний спосіб виходу на укр. ринок, ми де-факто зіграємо тільки проти європейських видавців, тому що російських від нашої годівниці вже не віднадити жодними законами. Вони тут всерйоз і надовго. То може, спробуємо зробити їх корисними членами суспільства. ...
...
Давайте спробуємо змусити рос. видавця витрачати свої гроші на нашій землі. Які будуть пропозиції? Що ми можемо реально, враховуючи наші “діряві кордони”, їхні запаси книжок та грошей і їхнє ж таки вміння неформально обходити будь-які закони?
І врешті-решт брати Капранови пропонують зобов’язати рос. видавців в У. частину накладу видавати укр. мовою напр., 10%. Єдиний виняток — книжки для розповсюдження не у всій У., а лише “на території компактного проживання нац. меншини”.
І наводять
... приклад укр. видавництва з іноземними коренями, яке вже давно працює на укр. ринку за означеними вище законами, які, щоправда, встановило собі само. ...
Ринок не можна обдурити. І якщо сьогодні донецькі видавництва видають і досить успішно продають книжки укр. мовою — значить на них є попит, і цей попит з року в рік зростатиме.
Мене, щоправда, зацікавило, чому з цього їхнього закону випали так звані “українські видавницта”, а саме — ті , що не спромоглись й досі видавати книжки укр-мовою, але то таке...
Значно більше мене непокоїть те, що Капранови навіть не натякають: а якою ж буде ціна цієї 10%-укр-мовної книжки? Бо й справді: яка є надія, що така ж як і решти 90% рос.- чи моско-мовної? Бо якщо мито, то табу..., то певно й держрегулювання в сучасній У. теж табу...
А пишуть вони, загалом, лише це:
... Адже від запропонованих нововведень виграють не тільки українські видавці, але і українська книжка, якої просто стане більше.
і одразу додають
Мусимо погодитись що попервах кількість не захоче переходити в якість — ...І думай після того: а чи ж змусить видавців хоч би й ринок підвищувати якість своїх укр-мовних видань?
Висновки:
• Брати Капранови пропонують цікавий спосіб урізноманітнити УК;
• “стрибки й кривовиди” (що нам їх люб’язно висвітлили брати Капранови), до яких необхідно вдатись в наших стосунках з владою, щоби перенести книговидання в У., не дають, нмсд, відповіді на першочергове (стосовно поширення і урізноманітнення УК) питання:
як здешевити УК і не втратити при цьому в якості?
І на це питання спробую знайти відповідь в сусідній темі...: вибори 2007: Україномовна Книжка — від якої партії чи коаліції можемо очікувати?
.......
Але чим зумовлений низький попит? Нмсд, сумнівно, що лише небажанням читати. Принаймні, хочеться на це сподіватись... Тому, ймовірніше — неможливістю для укр-мовного читача (а це переважно зунрівці — ті самі, значна частина яких нині “подорожує закордонами”... щоправда не з власної волі) придбати ті книжки...
.......
В попер. повідомлен. (в розділі Переважання неукраїномовних книжок), я писав чому саме рос.-мовна, а особливо москво.-мовна книжка значно дешевші ніж укр-мовні.
Щоправда, я не порівнював як воно нині в книгарнях. Бо не купую ні рос.-мовних, ні, тим більше, москво-мовних книжок вже багато років (фактично зі шкільних років), а особливо після того як навчився читати їх на комп. ...
Нещодавно надибав можливість порівняти ціну книжок.
В неділю заїхав на Петрівку. Мало чи не всі книгарі поставили на видне місце 7-му книгу серії про Гарі Потера.
Ціни на переклад, пригадую, були такі:
україномовний — 37...38...40 грв;
чужомовний (вгадайте чий...) — 40?... 45....50
[+ припускаю, що укр переклад з часом подешевшає — так само як 4-6 частини: 30..31грв]
Тож всі ті заяви братів Капранових (про дорожчість укр-мовної книжки), які я наводив вище, стають трохи непереконливими. Або вони були застарілими або ця книжка — не показник.
Але...
Починаю припускати, що причина не зовсім (чи й зовсім не :) в «дорожчості» україномовної книжки, а просто в її ціні.
Пригадую, як був малим (початок 90-х), й займався масованим скуповуванням книжок, то ціни були якісь все-таки скромніші: здається відповідали 1...2...4грв. Нині (мені чомусь здається) ціни на книжки зросли разів так в 10-20. :( Чи є ще в когось такі підозри?
Чому я стверджую, що причиною зникнення укр-мовних книжок є їх ціна?
(! безвідносно до цін на неУКи) Візьмемо, наприклад, «середньостатистичного» україномовного українця. Не дивуйтесь якщо це виявиться галичанин чи просто людина з заходу (україномовного же ж бо «беремо»...). Яка в нього «середньостатистична» зарплата? Вже подолала межу 400 грв? Скільки книжок вартістю 37...40 грв можемо придбати? Гаразд, не будемо купувати Джоанку, придбаємо укр. письменника (хоча для нього [дивно, але так і є] питома ціна 100 стр інколи навіть трохи більша; менші книжки???). Отже, скільки можемо придбати 200-стр книжок (то вистачить на день школяру) за напр., 14 грв? О, вже більше :rolleyes:
Йдемо далі. Яким може бути розвиток книговидавничої галузі з врахуванням того попиту, який вдалось вирахувати в попередньому абзаці? Гарні варіанти відповідей колись давно почув від Альфа:
питання-тести (працівнику, що наймається в харчівню) Коли слід викидати устрицю?
• коли вона позеленіла;
• коли вона почорніла;
• коли її не стало...
(Альф:).... правильно, не поспішай, питання складне ...
прохання до кермачів (==модератор) форуму:
1) Перейменуйте, будь-ласка, таким чином:
Хто винен, що українських книжок мало? на Хто винен, що україномовних книжок (УК) мало?
2) додайте до опитування вар.відповіді:
• той, хто встановив великі ціни на УК;
• читачі: не можуть заробити на книжки.
8.11.2007
на книжковому ярмарку
о 16:00 був т. з. «16.00 Круглий стіл на тему: "Рік української книги: здобутки й втрати" (ауд. 303, 3 поверх)»
Були видавці, депутат-регіонал (що дивовижно — укр.-мовний), головував дядько на ймення, здається, Афонів (чомусь, починаючи «п-подібний» стіл, він себе не називав...); може той що «Президент Української асоцiацiї видавництв та книгорозповсюджувачiв О.Афонiв.»
Отже, пригадую (трохи записував), вони так визначили основні чинники відсутності УК:
•(1) неможливість виставити свої книги в книгарнях (зокрема київських) — голова видавництва навч. книги «Богдан» (Тернопіль);
•(2) великі націнки в книгарнях серії Буква-Літера (подвоюють ціну!!!) — депутат-регіонал;
•(3) проблеми зі книгозбутом в цілому (мало книгарень) -?;
•(4) здається знову з’явилось ПДВ для книговиданя -???;
•(5) також хтось з них хотів, щоби зняли оподаткування на книговидавничий інструментарій (техніка, фарби....) -?;
як тоді слухав, то все здавалось доволі розумним, крім п.5
про
2-ге: — підтверджую (напр., ціна на книжку В. Кожелянка Третє Поле в Літері — 42.7, в Сяйві — 35, на Петрівці — здається я брав за 19!!!, хоча тут { http://www.thesis.in.ua/index.php?&main_current_page=book.php&&book_id=186 видавець!} ціна 25.1)
4-те: прикро якщо так
5-те: про безглуздість таких заходів (саме для УК, а не для друкарів!) писали брати Капранови в статті сага про 50-т копійок — див. вище мої повідомлення.
Отже перша, названа мною вже раніше (повідомлення 10), причина відсутності УК — їх завелика ціна — зумовлена, як бачимо, не в останню чергу, а може й в першу, книгарями (чужослово книготорговець), тобто їх єдинеправним (ч. монопольний), внаслідок нечисленності книгарів і книгарень, становищем.
Приклад з ярмарку: книга Україна — Козацька держава; ціна 2200 грв; вага 10 кг :)
стосовно питання поганого книгозбуту мене ще під час п-подібного столу гризла думка: а що зробили самі видавництва, щоби заохотити читача придбати їхню книжку? Чи зробили вони якийсь централізований сайт (РФ-ці мають, напр. ІМХО.НЕТ: http://books.imhonet.ru/d30176591/ який може Вам порадити те, що Вам сподобається!!!, дає посилання на тексти!; і мені дійсно гарне порадив) з уривками книжок (початок, шматок з середини + може кінцівка), за якими читач може оцінити й вибрати потрібне саме йому???
про це згодом...
бо почув я біля того П-столу таку ідею, жахливість і навіть, нмсд, злочинність якої зміг збагнути лише надвечір... :(
хтось з них казав таке:
нам потрібен гарний книгозбут..., от якби було наприклад 4000 книгарень... надсилаємо в кожну по одному примірнику і вони (всі 4000) тоді в будь-якому випадку продадуться.
Отже, як бачимо, є корінна різниця між потребами видавця і читача:
• видавець, як я зрозумів, хоче будь-що-будь «впихнути» читачу книжку, незалежно від того: потрібна вона йому чи ні...
• читач змушений порпатись в книжкових завалах, намагаючись знайти щось потрібне, майже як сліпий — навпомацки.
Але я, як читач, з таким розподілом прав і обов’язків не згоден.
І мені здається, що причина таких думок:
А в мене інша відповідь на запитання...
— Як на мене, немає якіскої української книги аби її видавати. Те, що видається — 95% фігня!!!
[quote name='Sergiy_K' date='20.10.2007 11:51' post='185780']
Мені здається щось вузьким місцем є поганий маркетинг УК. Я маю багато класних УК (і зокрема белетристика сучасних українських авторів) і десь лише третину я купив, бо почув про них від знайомих, а дві третини абсолютно випадково натрапив по книжкових магазинах чи базарі. Книгарні це взагалі сумна тема: утворюється замкнуте коло — малі тиражі та звалені ніби макулатура докупи УК на полиці. Може хтось знає нормальний сайт про те що нині видається або хоча б портал на сайти видавців УК?
{в цій темі в Теревенях, допис№57: http://www.tereveni.org.ua/forum/index.php?act=Post&CODE=02&f=5&t=6688&qpid=185780 }
теж лежить в цій площині (з першою думкою я спочатку не згоджувався, але якщо припустити, що людина раз за разом змушена [через видавців, які прищепили їй, напр., рекламою, сліпоту, тобто непоінформованість] купувати те, що для неї є непотребом, то так, власне, і є!)
Тому нині вважаю першочерговими причинами фактичного неіснування УК (тих які ми дійсно хочемо читати, бо на ярмарку було вдосталь всіляких):
• відсутність можливості попереднього ознайомлення з книгами;
• відсутність централізованого класифікатора (деревоподібний сайт в Інеті?)
на http://books.imhonet.ru/ , як і слід було очікувати запити за укр-мовними словами дають такий рез.:
По вашему запросу ничего не найдено
Если вы не нашли интересующую вас книгу, и уверены, что ее сейчас нет на сайте — добавьте ее.
Добавить нового автора и произведение (страница добавленных произведений)
Можливість додавання автора/твору дуже цікава. Може братися самим?
Чи може наші видавництва самі вже щось зробили чи зроблять згодом???
або, чужими словами:
Може хтось знає нормальний сайт про те що нині видається або хоча б портал на сайти видавців УК?
P.S. (трохи може не до теми)
також говорили про навчальну книгу...
мовляв ті підручники, які держава замовила і розсилає школами потім там так і лежать неторкнуті... тому треба скасувати дерзамовлення і оподаткування сімей з дітьми...
спочатку звучало розумно, а як згодом подумав:
1) держава, вчителі, батьки не змогли змусити до сумліної роботи суддів, які вивчали книжки
2) хабарництво освітян в школах вишло (так чув) на одне з перших 3-х місць в державі...
то стало мені страшно за цю нещасну середню держ. освіту й тих школярів, які її не оминуть, бо, як мені відомо, вчитель не є відповідальним за якість освіти і не бере на себе відповідальність :(
12.11.2007
післяслово від працівника видавництва :)
1. Бракує кваліфікованих кадрів. Ви, насамперед, прочитайте наші газети, рівень їхньої граматичної правильності... Що вже казати за худ. і навч. літературу?
2. Податки, податки (і знову "наїхали" на бідну неньку-державу), висока вартість затратних матеріалів (ага, ми ж не листочках з дуба друкуємо, закладаючи в апарат графітний стержень..), висока вартість професійного техзабезпечення (додрукарська підготовка і сам процес друку).
3. Відсутність або неправильний моніторинг ринку поліграфії і потреб споживачів (та про що я кажу?? Найшов спонсора - і видавай собі що хочеш :friends: )
4. Відсутність мінімальної цензури. А про те, куди дивиться Книжкова палата - я взагалі мовчу. :bu:
5. Ну і, звичайно, низька конкурентоздатність (по ціні) з книгами рос. вид-ва.
Маємо те, що маємо. За один рік нічого не вдієш. Але докладати зусиль - потрібно.
До речі, в опитуванні забули варіант про авторів - не забезпечують достатньої кількості й якості літератури. От саме брак авторів мені видається однією з найбільших проблем українського книговидавництва на сьогодні.
Бракує кваліфікованих кадрів. Ви, насамперед, прочитайте наші газети, рівень їхньої граматичної правильності... Що вже казати за худ. і навч. літературу?
Тут питання радше не в цьому, а в ставленні видавців до необхідності редагування й коректури. Фахівці в нас є. Але їх належним чином не цінують.
Відсутність мінімальної цензури.
А можна кокретніше? Бо не зовсім зрозуміло.
Тут питання радше не в цьому, а в ставленні видавців до необхідності редагування й коректури. Фахівці в нас є. Але їх належним чином не цінують.
Я перепрошую, але їх і нема за шо цінувати. "Стара гвардія" - так, безумовно, заслуговує на низький поклін, тому що не тільки якісно працюють, а ще й багато чого навчать молодих спеціалістів вже в самому робочому процесі. Але я мала на увазі молодих фахівців, які не надто рвуться до опанування знаннями, та й рівень викладання в поліграфічних вузах. Звичайно, є свої приємні винятки, але в основній масі їх майже не помітно.
Я сама зараз ще навчаюся, і скажу так: якби одночасно не працювала, і не знала елементарних правил, то б набралася лишнього вантажу дурниць в голові. Мовчу вже про те, що практика і теорія дуже різко відрізняється, хоча б не мала.
«Відсутність цензури»
Видають зараз усе, що тільки в голову взбреде - аби тільки були гроші. Розумію - свобода слова, і всі ці речі, але з другої сторони - навіщо стільки однотипної літ-ри, яка "передирається" авторами із старших джерел з доданням своїх не завжди правильних домислів????
В той же час немає спеціалізованої літератури про окремих напрямках поліграфії. Книги Партико чи Тимошика по редагуванні - це ще не все, а у Львові з новіших джерел в продажі можна знайти тільки їх, при тому, що тут міститься Академія друкарства, Поліграфічний технікум і Ставропігійський поліграфічний ліцей. Соромно!!!!
1. Мені нещодавно сказали, що в Росії книжковий бізнес стоїть на шостому місці. В нас здається теж тільки з іншого кінця. Тобто винна безперечно держава своєю аморфністю і латентністю. Бо не треба було нам стільки прав гарантувати...
2. Але чесно кажучи видавці теж ене дивують. Не знаю, може це стереотипи, але зі сторони здається, що видавці не завжди розуміють, що видавництво- це бізнес. Не хочу переходити на особистості... Але коли відкриваєш де-яких супер-пупер авторів, то... Ну нудні вони. І немає в них ніякої інтелектуальності, елітарності, чи богемності. Зате є бажання гратися в богему, пити з видавцями на фуршетах вино, страждати через нещасну українську літературу ітд. Так, мені так здається. А ще здається, що в середині видавців, які видають нудних псевдоінтелектуалів, що в середині них сидить закомплексований поет/прозаїк. Тому він тягнеться до першого ліпшого автора, який загрався в богему... І видає. А потм наклад покривається пилом і можна продовжувати гру у нещасну літературу.
(Є і талановиті автори, є видавці які відчувають цей бізнес, але я їх імена замовчую, щоб дискусія не перейшла в русло - а чому не цього і не того.)
[QUOTE=Prophet;42116]До речі, в опитуванні забули варіант про авторів - не забезпечують достатньої кількості й якості літератури. От саме брак авторів мені видається однією з найбільших проблем українського книговидавництва на сьогодні.
Саме сучасних українських авторів, я вважаю достатньо. Але вони не мають можливості презентувати свої твори, довести їх до читача. Не розумію по якому принципу українські видавництва вибирають твори для своїх видань. Бачила на книжкових виставках у Києві у 2007 році твори сучасних українських авторів. Майже всі вони були видані в гарних (тобто дорогих) палітурках, імена іх авторів були "розкручені" - Андрухович, Розбужко, Дереш, Жадан. Але якщо чесно, то якщо і змусиш себе (щоб не бути білою вороною!) прочитати якийсь один твір цих авторів, більше не захочеться читати, а тим більше купувати. Якби була б змога купувати книжки сучасних авторів за невелику плату (хай і на газетному папері) і не з гарними палітурками! Тож вихід бачу у тому, що наші видавці повинні видавати якомога більше авторів масовими, недорогими тиражами, доступними всім за ціною та змістом. Як було колись у Росії за царя. "грошові" книжки для пролетаріату
післяслово від працівника видавництва
1. Бракує кваліфікованих кадрів. Ви, насамперед, прочитайте наші газети, рівень їхньої граматичної правильності... Що вже казати за худ. і навч. літературу?
3. Відсутність або неправильний моніторинг ринку поліграфії і потреб споживачів (та про що я кажу?? Найшов спонсора - і видавай собі що хочеш
5. Ну і, звичайно, низька конкурентоздатність (по ціні) з книгами рос. вид-ва.
Маємо те, що маємо. За один рік нічого не вдієш. Але докладати зусиль - потрібно.
1 Я читав відгук одного письменника на книгу іншого:
Це був мед, а зараз піде дьоготь.
Перш за все доведеться змастити ним мову твору. Це не мова. Це щось жахливе. ще б трохи, й розмови, що ними спілкуються між собою герої, стануть одна-в-одну з тими, що ними спілкуються баби з базарів та пролетарі в електричках. І не лише розмови. Авторський текст також.
З першого погляду може здатися, ніби автор просто не вміє розмовляти чистою українською. Каюсь, спочатку я саме так і подумав. Потім дочитався до післямови.
Переконався – вміє.
Як у анекдоті, справді. Хто такий антиімпонент – це той, хто може, але не хоче.
Питання – а чому?
Єдина більш-менш вірогідна гіпотеза, що спала мені на думку – автор намагається зробити роман максимально реалістичним. (Ага, майже каламбур. Фантастичне – реалістичним.) Що тут можна сказати?.. Вдалося. Бажаєте прикладів? Їх десятки!
Ніжки в чулочках (замість панчіх), гніт підземної пітьми (а у гасовій лампі тоді що горить?), півтинка (це не половина невідомо якого “тинка”, а п'ятдесят карбованців), чірвачок (мабуть, черв'ячок, малося на увазі – а чим не сподобався хробачок?). І так далі.
Що тут скажеш? Справді, “київська” українська сильно відрізняється від літературної. Суржик ллється звідусіль, як кислотний дощ з неба. З реклами, з газет, з телевізора... а про радіо шансон я взагалі мовчу, бо вони це роблять, мабуть, навмисне.
Боже, дякую тобі за те, що корови не літають! Але чому ти не зробив також, щоб малописьменні люди не писали?
Це не про автора. Автор, як я вже казав, якщо захоче – то вміє.
Але ж маю в руках не якесь там радіо! Книжка все-таки, не просто купа поєднаних між собою паперів. Джерело знань, хай йому чорт, ніколи б деяких знань не отримувати.
Так, звиклим до київської говірки читачам буде легше. Деяким навіть радісніше – он як, письменник, бач, а теж по-нашому розгаварює . Деяким навіть наука буде – он бач. як, виявляється, в Києві розмовляють, учись, синку, може колись і ти переїдеш. Ви не смійтеся, я сам колись таке чув.
Але ж, шановний пане автор, на біса вам обмежувати коло своїх прихильників такою аудиторією? Чи не краще піти шляхом класиків?
Талант є ...
Пробивна здатність така, що нам би усім повчитись,
А от з приводу мови – на жаль, ні. Не до жартів. Треба задуматись.
але, нмсд, помилка оцінювача (ч. рецензент) в словах обмежувати коло своїх прихильників. Підозрюю, не для того автор саме так робить, а зовсім навпаки... (вони обидва тут є, тому самі скажуть яка то книга, якщо схочуть)
Тому, панове, оцінюючи рівень їхньої граматичної правильності подумайте, а до кого ж заграє, той хто пише/виправляє? Бо кому він то продаватиме?
І більше того, вважаю, ефективно боротись з цим не вдасться :-( . Тому й розпочав проект бУКи (див. у моєму підписі)
3-тє - згоден
5-те - не згоден (я на попер стр. наводив приклад: деяка укр-мовна дешевша аніж рос.-мовна!!!)
До речі, в опитуванні забули варіант про авторів - не забезпечують достатньої кількості й якості літератури. От саме брак авторів мені видається однією з найбільших проблем українського книговидавництва на сьогодні.
Тут питання радше не в цьому, а в ставленні видавців до необхідності редагування й коректури. Фахівці в нас є. Але їх належним чином не цінують.
А можна кокретніше? Бо не зовсім зрозуміло.
>в опитуванні забули
Насправді там [в опитуванні] помилка. Я про це вже писав:
прохання до кермачів (==модератор) форуму:
1) Перейменуйте, будь-ласка, таким чином:
Хто винен, що українських книжок мало? на Хто винен, що україномовних книжок (УК) мало?
2) додайте до опитування вар.відповіді:
• той, хто встановив великі ціни на УК;
• читачі: не можуть заробити на книжки.
У світі дуже багато авторів. Навіть якісне для Вас не перечитаєте (аби лише були переклади).
>питання радше не в цьому, а в ставленні видавців до необхідності редагування й коректури
або, нмсд, навіть не видавців (їм то може й болить, якщо українці), а ставлення читачів :( (як я щойно писав і цитував)
...
2. Але чесно кажучи видавці теж ене дивують. Не знаю, може це стереотипи, але зі сторони здається, що видавці не завжди розуміють, що видавництво- це бізнес. Не хочу переходити на особистості... Але коли відкриваєш де-яких супер-пупер авторів, то... Ну нудні вони. І немає в них ніякої інтелектуальності, елітарності, чи богемності.
...
щойно писав, що вони, як мені здається, надто добре це розуміють :(
щодо супер-пупер авторів
я читаю те що люблю, а не те, що пнеться або всіляко випихається нагору рейтингу
тобто для мене супер-пупер, то, може навіть, будь-кому й невідомий добродій чи добродійка...
>Ну нудні вони.
а для мене напр., майже все, що не фантастика — теж нудне :-(
(крім напр., деяких пригодн. і дитячих книг)
але, як подумати, може воно комусь і не нудне?
Саме сучасних українських авторів, я вважаю достатньо. Але вони не мають можливості презентувати свої твори, довести їх до читача. Не розумію по якому принципу українські видавництва вибирають твори для своїх видань. ..... Тож вихід бачу у тому, що наші видавці повинні видавати якомога більше авторів масовими, недорогими тиражами, доступними всім за ціною та змістом. Як було колись у Росії за царя. "грошові" книжки для пролетаріату
а мене складається враження, що вони не мають бажання презентувати свої твори
приклад:
є Інет.
оприлюднюєш там кілька своїх книг/оповіданнь (цілих);
оприлюднюєш в Інеті уривки з інших книг;
переконуєшся, що їх хочуть читати (статистика, відгуки);
визначаєш потрібний наклад і бажану читачами ціну;
друкуєш;
не треба навіть реклами!!!
де той сайт на якому я можу прочитати цілі твори + уривки + дізнатись де, коли й за скільки купити продовження?
не відомо :dash:
а нині ж бо вже не 60-тий чи 80-ий рік...
[QUOTE=Bobua;44355]а мене складається враження, що вони не мають бажання презентувати свої твори
В бідних країнах , зокрема і в Україні сучасні автори прогодувати себе літературою не в змозі. Вони десь працюють. Хто де може і де ухватить. Так що про якість сучасної літератури можна посперечатися. Як, наприклад, про статтю - рекламу у Львівській газеті про новий роман молодої авторки. І прочитати відгуки простих читачів про таку літературу!
Як на мене, то україномовні книжки є, але в основному переклади творів зарубіжних авторів! А де ж українські? Агов!!!
Як на мене, то україномовні книжки є, але в основному переклади творів зарубіжних авторів! А де ж українські? Агов!!!
Так склалося, що я поїхала до родички в селище, яке знаходиться білі великого міста. Родичка, давно вже пенсіонерка, попросила мене зайти в їх місцеву бібліотеку за книжками. Була здивована тим , що в бібліотеці чимало відвідувачів. Це був, як на мій погляд, дійсно осередок культури в цьому селищі! Майже всі розмовляють українською, а в рядом, в місті українську не почуєш. На стенді побачила книжки сучасних українських авторів - Забужко, Андруховича, Жадана .... І як каже бібліотекарка ці книжки пробували читати, але ..... ніхто не змг дочитати до кінця.
А Ви, панове письменники та видавці, красномовстуєте тут, на форумі. про проблеми української літератури! Так для кого Ви пишете та видаєте книжки? Кому і де вони дійсно потрібні? І які саме?
Так склалося, що я поїхала до родички в селище, яке знаходиться білі великого міста. Родичка, давно вже пенсіонерка, попросила мене зайти в їх місцеву бібліотеку за книжками. Була здивована тим , що в бібліотеці чимало відвідувачів. Це був, як на мій погляд, дійсно осередок культури в цьому селищі! Майже всі розмовляють українською, а в рядом, в місті українську не почуєш. На стенді побачила книжки сучасних українських авторів - Забужко, Андруховича, Жадана .... І як каже бібліотекарка ці книжки пробували читати, але ..... ніхто не змг дочитати до кінця.
А Ви, панове письменники та видавці, красномовстуєте тут, на форумі. про проблеми української літератури! Так для кого Ви пишете та видаєте книжки? Кому і де вони дійсно потрібні? І які саме?
Повністю погоджуюся з Вами! Я сама з маленького містечка, що на Кіровоградщині. Там спілкуються в основному українською мовою. Та зараз навчаюся у Харкові, де української мови і дух простив!!! А якщо десь і теплиться, то його не виказують. Справжньої української книжки в магазинах міста майже нема. Прикро!!!:(
Щодо того, про що пишуть сучасні письменники: вони важко сприймаються- писати треба для народу, а не для літ.критиків!!!
Як на мене, то україномовні книжки є, але в основному переклади творів зарубіжних авторів! А де ж українські? Агов!!!
у мене враження протилежне
я не зміг :( знайти переклади фантастики:
Переклади фантастики: в мережі й на папері: стан справ, посилання
http://ukrcenter.com/forum/message.asp?message_id=74867
...На стенді побачила книжки сучасних українських авторів - Забужко, Андруховича, Жадана .... І як каже бібліотекарка ці книжки пробували читати, але ..... ніхто не змг дочитати до кінця. ...
я Забужко теж не зміг дочитати (правда читав в ел. вигляді, тому не було кривдно :yahoo: за втрачені гроші ): зупинився десь там, де вона спостерігала за повзаючим тарганом...
Але то неправда, що нема гарних авторів
просто знайти гарного саме Вам ой як складно: бо нема чітко структурованого, катагогізованого сайту з уривками книжок для ознайомлення (БукКлуб, нмсд, виняток і то не дуже вдалий), а стояти в книгарні й читати по 20 стр з кожної книги, як то буде???
тому зараз я би відповів в опитуванні так:
видавці — не хочуть видавати (== доносити свої книги до читачів)
Є одна поширена проблема - графомани. Із цієї проблеми витікає інша. Літературні мужі навіть не стараються знайти у морі графоманів дійсно талановитих авторів. Ось і опиняється рукопис української літератури у шухлядах. А у кого є гроші, будь-яку лабуду видасть. Ось у мене грошей нема, от і думаю, опинится мій рукопис роману у шухляді. Бо я не напрацювала собі ім*я, мене ніхто не знає. І я не одна така.
А ви кажете - авторів немає.
А є не менш поширена проблема - ображені на життя графомани з надміром амбіцій.
Бо з Вашого допису випливає, що Ваш твір гідний видання, от тільки погані дяді заважають. Які чомусь ще й мусять Вас спеціально десь шукати. А звідки ж така певність у своєму таланті? І чи Ви щось робите для того, щоб твір опинився не в шухляді, а в книгарнях? Пам'ятаєте притчу про чоловіка, який багато років поспіль щодня молив Бога про виграш у лотереї, аж Бог не витримав і відповів: "То купи ж нарештиі хоч один лотерейний білет!"...
Щодо грошей - це взагалі хвора маячня, причому для ображених графоманів дуже типова. Хто ж, по-Вашому, за гроші видається зараз в Україні?
Що роблю? Відправила рукопис на конкурс "Коронація слова". Сподіваюсь там дадуть гідну оцінку, і з будь-яким їхнім рішенням я згоджусь. Якщо мене не помітять, то, мабуть, перестану писати.
А за гроші видати книгу- запросто, ось тільки сам будеш реалізовувати. У одній передачі журналісти показали приклад. За день написану тим самим журналістом збірку (тоненьку, правда) посередніх віршів благополучно видали за 1000 із малим гривень.
acid drinker
26.02.2008, 10:17
збірку, в сенсі?
ну, знаєте... в такому разі все вже від бажання автора залежить - якшо книжечку хочеться, шо вже аж не можу, і байдуже, потім її на полицю чи в смітник (а, нє... це ж треба ше всім родичам пороздавати - умберто еко знов стоїть за моїм лівим плечем...), чому б і ні? я навіть знаю, в якому форматі можна видати таке щастя та яким накладом.
а реалізацію вішають на самого автора, бо зреалізувати її все одно не вдасться, якшо вона від початку фігова.
і, до речі, такими речами займаються аж ніяк не відомі видавництва - різні маленькі, локальні, які без різних грантів та стипендій давно би вмерли. і вони нітрошки не заважають видаватися хорошим авторам не за гроші (як не дивно, вони видають хороших авторів із власної ініціативи, за безплатно) - розумієте різницю?
....
Ось у мене грошей нема, от і думаю, опинится мій рукопис роману у шухляді. Бо я не напрацювала собі ім*я, мене ніхто не знає. .....
..... І чи Ви щось робите для того, щоб твір опинився не в шухляді, а в книгарнях? ......
Що роблю? Відправила рукопис на конкурс "Коронація слова". Сподіваюсь там дадуть гідну оцінку, і з будь-яким їхнім рішенням я згоджусь. Якщо мене не помітять, то, мабуть, перестану писати.
А за гроші видати книгу- запросто, ось тільки сам будеш реалізовувати. ...
а чому наступний спосіб навіть не обговорюєте:
1) оприлюднення добрячого уривку з початку книги в І-неті в багатьох ел-книгозбізнях; обов’язково!!! у відповідному тематичному розділі;
2) пошук в укр-мовних форумах літ. тем, що мають зв’язок з напрямком книги й подача там посилання + короткого опису книги; бажано, звісно, щоб оцінку (ч. рецензія) давали все-таки читачі;
3) облаштування десь теми (може й тут) чи сайту з опитуваннями, в яких людина зможе проголосувати на питання: чи хочете цю книгу друкованою?
невже тут є щось дійсно складне (крім орг проблем з 3-ім п.) :dash:
Поважний Bobua, а чому ви вирішили, що в і-неті немає моїх творів? Я активна учасниця ЧХА. (російський сайт). До речі сказати, українського подібного я не знайшла. Якщо цікаво, зайдіть у профайл амоєї аськи (448093989), там є посилання на мою сторінку. Це по-перше.
А по друге, тим людям, яким я давала почитати романчик, він сподобався. Звісно, ви скажете, у них упереджений погляд. Саме тому я чекаю вироку від Коронації слова.
(А по третє - невеличке прохання. Підкажіть, будьласка, як вставляти цитати. Не виходить.)
не в тему
про цитати
...
(А по третє - невеличке прохання. Підкажіть, будьласка, як вставляти цитати. Не виходить.)
от щойно
1) на Вашому повідомленні натиснув слово Цитата
2) замінив її (вона в межах дужок типу [ QUOTE=Olgina;46827 ] [ / QUOTE ]) початок на ...
а можу додати ще одну якщо натисну жовту кнопку з чорними рисками й хвостиком :)
хоча може питання було значно глибше? ...інколи позначаю витяги з чужого тексту похилим обрисом
а чому наступний спосіб навіть не обговорюєте:
....
3) облаштування десь теми (може й тут) чи сайту з опитуваннями, в яких людина зможе проголосувати на питання: чи хочете цю книгу друкованою?
невже тут є щось дійсно складне (крім орг проблем з 3-ім п.) :dash:
пізніше згадав, що бачив на поч. текстів ел-книгозбірні lib.ru кнопку оцінити цей текст
тобто, припускаю, можна дуже легко надати читачу уривку [з початку книги] вирішити долю книги в цілому... настільки легко, що краще було би це ускладнити (щоб всілякі гуманоїди чи роботи не наклікали :rtfm: Вам збитків)
Поважний Bobua, а чому ви вирішили, що в і-неті немає моїх творів? Я активна учасниця ЧХА. (російський сайт). До речі сказати, українського подібного я не знайшла. Якщо цікаво, зайдіть у профайл амоєї аськи (448093989), там є посилання на мою сторінку. Це по-перше.
....
що таке ЧХА?
якщо профайл = дані користувача, то там я даних майже не побачив... зокрема й посилання теж
це питання мене цікавить, бо наразі вважаю найосновнішою причиною відсутності УК саме неможливість для читача просто й легко ознайомитись з вже існуючими УКами [т. вибрати, що би придбати]
причин-насл ланцюжок, нмсд, такий:
1) читач не знає, що придбати [щоб потім не шкодувати]
—>
2.1) читач купує мало [менше ніж хотів би]
2.2) читач купує те, що купувати не варт було би для розвитку УК
—>
3) навіть ті УКи, що дійсно гарні [зі вже випущених] не розпродуються [хіба нормально, що я знаходжу в 2007-2008рр у книгарні книгу підписану до друку 26.09.2002.... наклад 2000 прим ???! і вона мені ще й подобається!!!]
—>
4) хто наважиться випускати УКи? та ще й витрачати кошти, щоби зробити їх гарними?
По-перше, дякую за підказку.
По-друге, ЧХА- Це сайт "Что хочет автор" (Знайдіть мій номер ISQ і УВАЖНО проглянте профайл, там Є посилання на мою сторінку) Там будь-який автор, що зареєструвався, може розмістити свої твори. Там нема такого, що якщо автори сайту порахують, що ваш твір занадто слабенький, його не виставлять на огляд. Будь який твір, аби без ненормативної лексики. Оцінюють самі читачі, пишуть рецензії. Безліч конкурсів, де можна випробувати свої сили.
На ЧХА шість моїх творів. Для прикладу, пробувала розміститися на нашому українському сайті (щось на зразок української газети), навіть до публікаціі не пустили. (десь я на цьому форумі потрапила на фразу: "Усі редактори - гади", м*яко кажучі. Підпишусь під цими словами)
Це не реклама. Просто відповідь на питання. Я була б щаслива, якщо б подібний сайт створили українські програмісти. Але поки що такого не знайшла. Ось і приходиться нам, початківцям, "зраджувати" рідній ненці Україні.
acid drinker
28.02.2008, 08:21
ну-ну, пані Olginо, тут ви вже відверто розповідаєте дурниці...
різноманітних майстерень і сайтів, де можна повісити тексти, в уа-неті валом... може, ви просто не туди пробитися намагалися? (між іншим, програмісти тут ні при чому, але то вже таке, нюанси.. а щодо редакторів взагалі не зрозуміла, та припускаю, шо це було якесь закляття...)
вас навіть у нашій майстерні креативу нема (де єдиний ценз - витримати гадості, які буде сказано про вірші, якшо вони заслуговують гадастєй).
/сьогодні привезла книжешку нарешті.. мені подобається. обкладинка значно краща, ніж я сподівалася. на руки видали трошки понад 100 примірників. багато розмовляли з хорошими дядьками про видання книжок - знаєте, я просто в шоці з того, як вони це роблять... але ж роблять, хоча умови практично нульові. за шо страшенно вдячна/
різноманітних майстерень і сайтів, де можна повісити тексти, в уа-неті валом... може, ви просто не туди пробитися намагалися?
Так підкажіть, куди пробиватися.
вас навіть у нашій майстерні креативу нема (де єдиний ценз - витримати гадості, які буде сказано про вірші, якшо вони заслуговують гадастєй).
Я щось і вас там не бачу.
До речі, я тут зовсім недавно. Не все проглянула на сайті.
acid drinker
28.02.2008, 12:53
Я щось і вас там не бачу.
До речі, я тут зовсім недавно. Не все проглянула на сайті.
таке враження, шо в інтернеті ви теж недавно і проглядати ше й не починали :)
тому не варто говорити про мою відсутність в майстерні креативу - а також про відсутність інших майстерень.
тиць пальчиком на будь-яку, яка подобається:
майстерні (http://maysterni.com/)
Літклуб 2.0α (http://litclub.org.ua/)
тепловоз (російський) (http://teplovoz.com/)
клуб поезії (http://www.poetryclub.com.ua/index.php) (з цього я сміялася довго... самі правила чого вартують...)
сподіваюся, вам на першу пору вистачить... (а раптом зрозумієте, шо люди, які вас там критикують, теж ніц не шарять в поезії і їм просто аби когось в грязюці поваляти, - публікуйте тексти в жж... там умови просто божеські)
Так підкажіть, куди пробиватися.
є ел-книгозбірня:
http://ukrcenter.com/library/default.asp
додавати книгу може хто хоче й яку хоче, лиш би вона була укр мовою
клуб поезії (http://www.poetryclub.com.ua/index.php) (з цього я сміялася довго... самі правила чого вартують...)
Нормальні правила. Я там зареєструвалася.
публікуйте тексти в жж... там умови просто божеські)
А що таке жж?
Література навік отруєна, читач отруєний теж. Ось на цю тему:
"Усіх середніх, визначних і претендентів на великих київських письменників я в свій час зустрічав у спілці. А от Б.І. Олійника ні, жодного разу. Це була така слизька риба, яка раз потрапивши в номенклатуру, вже ніколи не ризикувала ходити тими стежками, кудою ходить народ. Людина таланту вище середнього, він перетворив свою душу у російський комуністичний позитивізм, відмовившись бачити, що український народ зникає з лиця землі. Він досяг того моменту вірнопідданства, коли Москва стає повністю довіряти, а Москва довіряє тільки згвалтованим.
Взагалі, для типу українського письменника-посіпаки це вже був крок вперед. Адже попередні наші «великі» письменники, як-от: П. Тичина, О. Корнійчук, М. Бажан і багато інших – це були відверті негідники, які могли відкрито або таємно власним доносом послати товариша, колегу, співплемінника (невинного) на смерть, каторгу, в концтабір. Коли заарештували Сосюрину дружину, то він подумав, що вона, мабуть, таки «ворог народу». Хто і коли ще доходив до такого ідіотизму? Але виродження почалося ще трохи раніше, коли публічно каялись М. Хвильовий, М. Куліш. Не вкладається в голові, як можна було писати справді талановиті твори і писати такі низькопробні покаянні в пресі. Вони не могли у накамуфльованій Леніним фізіономії комунізму розгледіти слиняву пащу російського націоналізму, вони не могли зрозуміти, хто їх пожирає. Вони раптом стали письменниками, вчорашні гречкосії, і коли Пилипенка позбавили літературних заробітків, він бідував, але вже не хотів брати до рук лопату. Він каявся, принизливо просив, щоб його допустили до годівниці, з якої більшовики годували свою партійну літературу. Навіть Плужник (за свідчення Антоненка-Давидовича) фактично підтвердив звинувачення на адресу Антоненка-Давидовича, чим посилав його на розстріл, а за ним і Підмогильний. А на якому ж прикладі виховувати чистоту і божистість елітарної душі народу?
Дехто намагається «врятувати» літературу, замовчуючи це, бо вищеназвані і їм подібні творили українську культуру. Вони творили нашу неповноцінність, вони присипляли, а не будили український народ, осліплювали його і продавали".
Василь Рубан "НА ПРОТИЛЕЖНОМУ БОЦІ ВІД ДОБРА"
http://laoljan.mylivepage.ru/home/index
Black3012
08.05.2008, 16:17
Хочу масліту!
Хочу український комікс про Вія (ну, чим не Ктулху?)!
Хочу нормальний космічний бойовик без вивернутих кишок і без інтелектуальних віршів замість епіграфів!
Хочу козацький вестерн, як у Малика, тільки без ідеї братерства народів!
Хочу жахлик про хутір! Хочу антиутопію про чорнобильську зону!
Хто знає, де знайти - хай підкаже!
Чому нема нормального масліту, де автор знає міру?
Diva Dii
08.07.2008, 22:46
А ось ще така "причина".
Тільки вчора дізналася.
В моїй рідній Херсонській області з обласного бюджету не було виділено жодної копійки на книговидавництво. Це одна-єдина така область на всю Україну.
Гадаєте, нема письменників чи літераторів, літературознавців, які пишуть чудові романи, історичні, культурологічні розвідки тощо?..
Питання, звичайно, риторичне.
І навпаки, на святкування _Дня независимости России_ з того ж самого бюджету було виділено 100 тисяч гривень. Ще раз: _сто тисяч гривень на святкування Дня независимости России_.
Ганьба? Таки ганьба!
Загублена дитина
08.07.2008, 22:50
А що таке жж?
живий журнал... liveinternet...
а хто знає, чи існують в природі і де саме україномовні авдіо-книги?)
Black3012
06.10.2008, 18:22
А що таке аудіокниги?
Пам"ятаю, колись по радіо робили спеціальні постановки. Ото би наша нацрадіокомпанія пошурупала мізками й запустила їх у продаж.
Там же не тільки театр перед мікрофоном, але й авторські читання.
Black3012
06.10.2008, 18:28
От, знайшов статтю:
www.ualogos.kiev.ua/downloadpdf.html?id=962&what=article
Вантажиться як файл пдф. "Пеппі" у мене колись була, зникла під час чергових експериментів з "кватиркою".
www.audiobooks.com.ua
vBulletin версії 3.7.0 Beta 3, © 2000-2008, Jelsoft Enterprises Ltd.
Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2008