КПК

Показати повну версію : Япошечки)


untitled
21.12.2007, 16:40
Акутагава Рюноске


Акутагава Рюносуке народився 1 березня 1892 року в Токіо. Його початковим прізвищем було Сінбара. Мати хлопця тяжко захворіла, втративши глузд, тому його виховували у домі дядька матері, де згодом усиновили.

Рюносуке закінчив кафедру англійської літератури Токійського університету. В універистеті він видавав разом із товаришами аматорський журнал "Течія нових думок".

У 1916 році повість Акутаґави "Ніс" отримала дуже гарну оцінку від авторитетного письменника Нацуме Сосекі, завдяки чому молодий автор стрімко увійшов до літературного світу Японії.

Акутаґава став майстром коротких повістей, в яких у саркастичному стилі він описував людський егоїзм та марноту життя. Інтелектуальні пошуки письменника привели його до написання автобіографічного твору "Півжиття Дайдодзі Сінсуке" (1925). Він цікавився реалістисною пролетарською літературою, але висловлював збентеженість радикальними лівацькими ідеями.

Після написання повісті "Каппа" (1927), а також заповітних творів "Хаґурума" та "Життя одного придурка", Акутаґава наклав на себе руки 24 липня 1927.

У 1935 році, в пам'ять про загиблого письменника, японський драматург Кікуті Кан заснував Премію імені Акутаґави, признечену для підтримки молодих талантів у японській літературі. Відбір творів проводився двічі на рік, найкращі з яких друкувалися у журналі "Весни та осені літературного мистецтва". Першим лауретом став Ісікава Тацудзо


Юкіо Місіма


Юкіо Місіма народився 14 січня 1925 року, в родині яка жила в достатку, батько був чиновником....але до 12 років виховувався у бабці.Ріс обдарованою дитиною, не дивлячись на постійні хвороби , через які пропускав школу.
після школи поступив на юридичний факультет Токійського університету, де вивчав германське право.
В липні 1949 був опублікований його відомий роман Сповідь маски, цим романом Юкіо і звернув увагу на себе в Японії.
Після Сповіді маски були Жага Любові 1950, Заборонені задоволення 1951.
На піку своєї слави захоплює з своїми наслідниками, воєнний завод і вбиває себе під час цього 25 листопада 1970

Харукі Муракамі



між двома попередніми, цей самий такий мейнстрімний, але мені подобається)
Народився в сімї вчителя, який викладав японську літературу та мову.
Вчився по спеціальності класична драма на факультеті театральне мистецтво.
Власник багатьох літературних премій Японії та світу, а також переклав на японську деже багато західних письменників

Кобо Абе



Знаменитий сценарист, драматург і письменник народився 7 березня 1924 року.
Головною темою його творінь було протистояння ворожому суспільству
По основних його романах були зняті фільми, такі як Жінка в пісках,Чуже лице, спалена карта.
Самому дуже подобається Людина ящик.

А що ви скажете про цих письменників)

Prophet
29.12.2007, 11:26
Має бути соромно (і є), але з того всього читала лише "Жінку в пісках" Абе, і сподобалося неймовірно.
Муракамі кілька разів усіляке починала, але не йде ну ніяк.

untitled
03.01.2008, 23:57
ой)раджу почитати інші кобо абе...важко зараза пише трохи, але зацікавлює дико)
і місіма сповідь маски класна, а пєси його то взагалі,а оповідання ще кращі)
також рюноске прикольний і ессе і оповідання, віндо речі один зперших американізовувався в японії)але то фігня...раджу поки збірку табак і диявол,так як сам багато не читав ще його

Prophet
04.01.2008, 00:32
Та треба, треба...
Рюноске, якщо не помиляюся, бачила пару свіжих українських перекладів у книгарні "Смолоскип".

А "Жінка в пісках" мені неважка була зовсім... Навпаки, це для мене з тих рідкісних книжок, які надто швидко закінчуються, а хочеться ще :) Хоча загалом стиль не надто легкий для сприймання, погоджюсь.

Soul
13.01.2008, 11:50
Читаю оповідання Абе "Пес","Життя поета"...
Мурашки по шкірі.Сижу,і вголос перечитую речення.Порівняння захоплюючі!..

Soul
07.03.2008, 12:35
нарештi я дочитала збiрку оповiдань Абе "Урвисько часу"! ух це читання одночасно 5ти книжок...
поки що найсильнiше, що прочитала за останнiй час.

Prophet
07.03.2008, 13:20
Україномовне видання? Якщо так, де й коли видане?

Soul
07.03.2008, 16:06
нi, польське видання. на жаль, в Українi не знаю чи є, але цей переклад- супер! ще й я балдю вiд польської, як наркоманка))

untitled
07.03.2008, 18:29
"Урвисько часу"! гм цікаво...я не читав...а в якому виданні де можна взяти? на рос або укр?

Soul
07.03.2008, 21:44
http://lib.aldebaran.ru/author/abye_kobo_/ -тут тiльки урвисько часу:(, а в книзi ще багато оповiдань...

Aureliano
08.03.2008, 12:53
Кажется в теме еще упомянули нобелевского лауреата Кэндзабурэ Оэ, еще один "японский Достоевский" (этот эпитет часто приклеивают в критических статьях к Мисиме, Оэ и Кобо Абэ).

Кэндзабуро Оэ родился 31 января 1935 года в маленьком японском городке на острове Сикоку. Детские годы будущего писателя пришлись на Вторую Мировую войну, и после гибели на войне отца его воспитывали мать и бабушка. Поражение Японии привело к полному изменению школьных программ, и вместо насаждавшегося милитаристской японской верхушкой националистических идей и преклонения перед императором американская оккупационная администрация попыталась изменить систему образования в демократическом духе, и юный Кэндзабуро всем сердцем воспринял идеалы свободы. В семнадцать лет Кэндзабуро Оэ отправился в университет в Токио, хотя из клана, к которому принадлежала его семья, никто несколько столетий не покидал родных мест. Он поступил на отделение французской литературы Токийского университета, где на его мировоззрение большое влияние оказал его наставник, профессор Кацуо Ватанабэ. Писать Кэндзабуро Оэ начал в 1957 году, еще будучи студентом, и один из его ранних рассказов получил премию имени Акутагавы. В первых романах писателя, в частности, в "Опоздавшей молодежи" (1962), просматривается влияние Жана-Поля Сартра и других современных французских авторов. В книге "Личный опыт" (1964) отразились переживания Оэ, связанные с рождением сына, у которого оказался поражен мозг. Мировую известность Кэндзабуро Оэ принесли романы "Объяли меня воды до души моей…" (1973), "Записки пинчраннера" (1976), "Игры современников" (1979), которым свойственны смешение временных пластов, мифа и реальности, острота нравственных исканий послевоенной молодежи, страх перед ядерной катастрофой. В 1987 году вышел автобиографический роман "Письма к милому прошлому". В 1993-1995 годах писателем была создана трилогия "Пылающее зеленое дерево", и после ее публикации он заявил, что больше романов писать не будет. В 1994 году Кэндзабуро Оэ была присуждена Нобелевская премия по литературе.


Я правда читал у него только "Объяли меня воды до души моей" - странный и довольно непростой роман-предчуствие апокалипсиса, в котором мужчина уединяется с аутичным сыном (способным воспринимать тончайшие оттенки пения птиц и китов) в заброшенном бомбоубежищем в горах, и тамже примкнувшим к странной секте (точнее общине отвергающей социальное устройство общества построенное на взаимной лжи, лицемерии и т.п.) готовящейся к предстоящему концу света.
Иногда его творчество называют гротескным реализмом - и возможно на то есть основания - из его текстов вероятно вырос Мураками, взяв, впрочем, от Оэ только мифологию и социальный протест, но Оэ - это еще и глубокое философско-экзистенциальное описание ощущений, из которых сплетается канва реальности, причем реальности не такой как она есть, а такой как она представляется воображению порабощенному мифом.

untitled
10.03.2008, 14:53
Aureliano дякую)
ну ви взагалі допосуйте як що...японців багато)

4esterfielter
22.04.2008, 17:59
Муракамі читав скоріше не художню літературу, а його інтерв"ю з колишніми членами секти аум-синрикьо, що причетна до організації теракту в Токійському метро 1995 року, - книга "Край обітуваний" (Підземка-2). Оце до біса цікаво... Саму "Підземку" читати не хо - там точка зору тих, хто постраждав від розпилення зарину в метро. Не тому, що я підтримую теракт, а тому, що жертви - вони й у Африці жертви. Набагато важливіше подивитися на подію з боку мотиву. З боку її виконавців. З боку тих, хто в секті був, але нічого про це не знав. Треба буде почитати Муракамі інші книги. Починав "Хроники заводной птицы", але вона була закачана на комп, а він згодом накрився. от. Дивно чувак пише, от що я скажу, - власне про художні твори.

Prophet
25.08.2008, 16:15
А що, Кавабата Ясунарі мні сподобався. Щоправда, поки що тільки "Країну снігу" прочитала - найвідомішу його повість.
Красиво виписує. І з природою так людські почуття переплетено, і зафіксовано миттєвості, ті мої улюблені "кадри", а найвиразніше, що в людській душі відбувається, невисловлене, але при тому чітко окреслене.
Хоча піди збагни тих японців... Вони дійсно інакші, у сприйнятті світу й моральних засадах. Але цікаві, але безперечно гідні уваги.

Prophet
02.09.2008, 03:44
Він таки чудовий, цей Кавабата. "Тисяча журавлів" - це щось таке чарівне й вишукане. Давно так захоплено не читала. Там таке кохання, і пристрасть, і сплетіння образів у головах героїв, і живі й мертві, і батьки й діти, і якась атмосфера надзвичайна, і недомовленість, і ледь вловимі небанальні душевні порухи. Й усе це на тлі чайних церемоній.
Навіть слів не підберу, просто пораджу. Воно таке... японське.
А ще видається, що всі його герої самотні. Геть усі. Геть самотні.

untitled
02.09.2008, 18:05
в укр мові читала?

Prophet
02.09.2008, 18:17
Так, вид-во "Основи". Виглядає, що переклад пристойний.

До речі, схоже, що переклади Абе й Кавабати "Фоліо" перекупило, тож слід чекати на нові видання.

marsh-light
29.10.2008, 22:08
Можна почитати дещо з творчості Банани Єсімото, теж непогані розповіді...

http://spintongues.msk.ru/banana.htm

murasaki
02.03.2009, 04:51
А хтось знайомий з японською класикою?
Хотілося би обговорити, порівняти враження і так далі.

Crazy-Sam
13.01.2010, 17:37
Муракамі, один із найкращих моїх авторів. Є в нього щось нестандартне у манері написання. Ця короткість речень... Щось притягує, навією відповідну твору атомсферу. Дуже сподобалась книга "Страна Чудес без тормозов..." Не зустрічав подібної атмосфери у інших творах.

Мара
14.01.2010, 00:41
Кобо Абе це просто геніально, до речі , може хтось підкаже це можна знати його "Стіну" в електронному вигляді..?
...мій коханий Акутагава Рюноске.. просто захват .. раджу почитати "Зубчаті колеса" ...з Муракамі ,здається ,повністю вартий уваги лише "Норвезький ліс"...
Ясунарі Кавабата теж бездоганно.. "Країна снігу" особливо....ще раджу,якщо когось цікавить Дзюн'ітіро Танідзакі так би мовити "декадент"....і взагалі японські письменники. особливо ближче до модернізму це щось ...<3