С. Лук'яненко

[Liet]

Прочитав нещодавно Лабіринти відображеннь, Фальшиві дзеркала та Прозорі вітражі.
Впринципі ідея доволі цікава. Так, книги тебе затягують в сюжет. Але якось не дуже сподобалось все це. Якось незавершено. Не знаю. З'явилось відчуття порожнечі.
А взагалі твори сподобались.
В кого яке враження від цих творів? І взагалі від творчості Лук'яненка?

[РАКОТ]

Лук'яненко - доволі цікавий, як на мене письменник хоча багато чого з його творчості мені не дуже подобається (наприклад ось те Liet, що ти читав - всі Дозори ). Його справді цікаві книги - це даруйте за рос. мову "Планета, которой нет", " Лорд с планеты земля" та ще третя з цього циклу, та я не пам'ятаю її назви..

[Prim]

Творчість Лук*яненка - приклад поєднання цікавого чтива та змістовної літератури.
Особливу увагу, думаю, треба приділити саме циклу Варт.
Лабіринт відображень - трохи гірше. Ні, "гірше" - не те слово. Тут краще було би вжити "слабіще"...

[Сюзерен Усталий]

Я читав тільки "Лабіринт відображень" і першу частину "Дозору".
Сподобався мені стиль, проста та легка мова. Сюжет такий собі.
Єдине що подобається в цих книгах - якась невимушеність поведінки героїв, дійсно люди так поводяться між собою. Це головний плюс його творчості.

[Гриж]

Лук'яненко - дуже хороший фантаст. Не просто через його книги, а через те що його кожний новий твір демонструє ріст письменника. Принаймні, мені так здалося, тому що Лук'яненка я читав в хронологічній послідовності. Найкращий твір - "Спектр". Філософіїї, а також матеріалу для роздумів, побільше, ніж в Коельо.
Прописні істини в Лук'яненка не лежать на поверхні.

[майк]

Я з Лук'яненка прочитала лише всі Дозори, навіть не в курсі що він написав іще. Дайте хтось список. Плі - і - і - із. :o
Те, що я прочитала мені спочатку сподобалось: образи - реалістичні, людські; стиль - легкий і невимушений і те де і те пе, але потім трохи спантеличило :confused: . Важко зрозуміти могутніх чарівників, безсмертних, майже богів, що чубляться між собою через якісь дріб'язкові речі. Трохи нагадало "Пірамідальний світ" (пардон муа сільвуплє - забула, хто написав), там щось подібне. Принаймні таке враження в мене склалось. може моя думка зміниться після прочитання інших його творів :o .

[Гриж]

Будь-ласка. Пишу мовою оригіналу, щоб не було непорозумінь. "Мальчик и тьма", "Рыцари сорока островов", "Осенние визиты", "Лорд с планеты Земля", "Лабиринты отражений", "Призрачные витражи" и "Фальшивые зеркала",
"Танцы на снегу", "Геном", "Холодные берега", "Близиться утро" "Звезды - холодные игрушки", "Звездная пыль", "Не время для драконов" (vs. Ник Перумов"), а також збірки оповідань і зовсім новий роман "Черновик".

[майк]

Дуже дякую, шаркаю ніжкою і роблю реверанс.

[Prim]

майк, для початку_продовження раджу почиати "Лабіринт відображень" (то трилогія)

[Гриж]

Якщо вже така тема, наведу декілька улюблених цитат цього автора. Знову ж російською.
"Хуже волосатых женских ног может быть только волосатая женская грудь"

"Если один из двух выходов - ловушка, то нужно искать третий"

"Если любовь в тебе - это сила. Если ты в любви - это слабость"

"Я убивал и на Земле, в тот странный возраст..., когда страна дает в руки автомат, но еще не разрешает покупать водку"

[Тол]

Народ! Хтось вже читав "Последний дозор"? А "Черновик"? Яке воно? Прикольне? Підкажіть.

[Iryska]

Читала останній дозор. до речі, я проти того, щоб транслітерувати дозор як варта.
варта - загін, група людей, що охороняють кого-небудь чи що-небудь. дозор - група осіб, що виставляється дл перевірки, охорони чи з метою спостереження(!), розвідки. спеціально залазила в тлумачний словник української мови. а то всі пишуть варта, а це ж слово вужче за значенням і не підходить...
так от, читала я отсанній дозор. супер. особливо, коли читали попередні дозори. особливо закінчення. і не остання третя розповідь, а останні півсторінки, навіть кілька рядків... до мене як дійшло, що мав на увазі автор під останнім рівнем сутінків... а ще привязка до змія, що кусає власний хвіст... просто надзвичайно класний поворот... чи то навіть заворот. читайте, хто що думає з цього приводу - чекаю фідбеку.

[Liet]

Щодо Дозорів.
Уважно вчитайтесь в них, а потім подивіться Зоряні Війни Епізод І. І спробуйте мені сказати, що Лук"яненко сам вигадав все це, що він нічого нізвідки не взяв)))

[silverfish]

Лук'яненко - рідкісний цапище! Подивіться на його дописи щодо України і українців.

http://www.livejournal.com/userinfo.bml?user=doctor_livsy

[Tim-Lit]

Лук'яненко - рідкісний цапище! Подивіться на його дописи щодо України і українців. Ми цю тему піднімали, ще коли перебували на "Перемовинах" в Желема. Я Лук’яненка знаю заочно по фен(дур)дому давненько, щоправда, неблизько - а тому мені говорити про цей його випад проти вибору українців просто огидно.

[Snowman]

Найкраща його річ - Спектр. Щодо хакерської трилогії - Лабиринтов і т. д., то по перше він ламак, а по друге в самому тексті він заявляє про свою нелюбов до класичного (мається на увазі Гібсон та інші) кіберпаку, з якого проте ростуть ноги в книги. Чесно кажучи варта прочитання лише перша книга (Лабиринт отображений) та Фалишивие Зеркала. Це була спроба автора створити альтернативний кіберпанк, який проте за словами Стерлінга вже давно помер.
Щодо варт, то після чотирьох книг, та двох фільмів, я напевне залишу собі лише Ночной Дозор, а інші три томи подарую своєму найзатятішому ворогу :-). Далі - Лорд С Планети Земля. Скажу коротко - дебютний маразм, розтягнутий в трилогію. Не знаю, чи то я просто расист, чи ненавиджу космоопери, але читати небажано - відбиває любов до фантастики надовго.
Також можна згадати смішну, але кирзову книгу, написану із Буркіним - Сегодня Мама, та абсолютно ніяке (ну не люблю я це трикляте фентезі, зщо мені робити) Не Время Для Драконов, написане з Перумовим.
Рицари сорока островов та Осенние Визити, Спектр ледь не єдині книжки, які я можу із задоволенням для себе читати. До цього можна додати декілька ранніх розповідей, і все.
Інколи мені здається, що він балансує на межі написання попсово - массових книг та філософських робіт, скачучи із однієї крайності в іншу.
І останнє - в більшості робіт головні герої, якщо й не є хронічними алкоголіками, то до спиртного звертаються досить часто.
Звісно, це моя субєктивна точка зору, за яку ви можете метати в мене каміння та цеглу, та все ж сподіваюсь, що цього не станеться.
Щиро ваш, Єті.

[Безголовий]

До кращих книжок Лукяненка я б ще міг додати дилогію - Император Илюзий та Линия Грез (для любителів гри Мастер оф Орион рекомендую).
А щодо Дозорів, то варті уваги тільки перших три книжки, все инще це просто заробляння грошей... А про фильми навить і говорити не хочеться..

[Ян Братенник]

До кращих книжок Лукяненка я б ще міг додати дилогію - Император Илюзий та Линия Грез (для любителів гри Мастер оф Орион рекомендую).
А щодо Дозорів, то варті уваги тільки перших три книжки, все инще це просто заробляння грошей... А про фильми навить і говорити не хочеться..
Про фільми та останні творчі тенденції Лук'яненка дуже влучно, як на мене, сказав свого часу у ФІДОнеті Борис Панкін:

"лишь только лукьяненка в белом
крапивинской школы фантаст
дороден упитанным телом
и ликом изрядно мордаст

ступает по жизни вальяжно
добреющий день ото дня
а то что халтурщик неважно
и то что бездарен фигня

15.01.2006"

Воно, звісно, не все так погано, але вектори все ж окреслює добре...

[Ящірка]

Читала всі три Лабіринти, "Не время для драконов" і чотири Дозори.
З усього цього найбільше сподобались дракошки з Перумовим, навіти не знаю чому, я не така фанатка фентазі та і Перумова терпіти не можу, але так вийшло. Лабіринти достить прикольні, дозори нічого, крім останього від котрого мене відверто нудить. Взагалі автор достойний, пише легко, гг прикольні, філософські роздуми доволі цікаві, хоч назвати його геніальним я не можу.

[ww82]

привіт усім!
не зовсім розумію коли ви кажете: це подобається, це мурня..
Тобто я за те, що не дивлячись на зрозумілу субєктивність оцінок, треба розуміти, як, коли, за якого натхнення кожен твір було написано.. У кожного із творів Лукяна є своя "цільова аудиторія" - це як у будь якій справі. Тут дуже просто - якщо ваше життя складалося за таких часів або принаймні хтось розвивався близько до описаного письменником в автобіографічних статтях - все зрозуміло без зносок.
Можна себе перевірити прочитавши статейку "Історія хвороби або ігри що грають в людей" - мені то було дуже близько ;)

[Лєна ДАД]

Цього його випаду не читала, але прочитала всі його твори. Подобається.

[Black3012]

Пише легко, просто і, головне, багато. Про життя пише. Щоправда, "Останній дозор" розчарував. Якийсь простий виявився світ, пять рівнів, змія вкусила себе за хвіст. Сам, либонь, задовбався писати, закруглявся явно наспіх.

[Лєна ДАД]

Про фільми та останні творчі тенденції Лук'яненка дуже влучно, як на мене, сказав свого часу у ФІДОнеті Борис Панкін:

"лишь только лукьяненка в белом
крапивинской школы фантаст
дороден упитанным телом
и ликом изрядно мордаст

ступает по жизни вальяжно
добреющий день ото дня
а то что халтурщик неважно
и то что бездарен фигня

15.01.2006"

Воно, звісно, не все так погано, але вектори все ж окреслює добре...
Борис Панкін, судячи з цього віршика теж на ґєніальність не тягне...(((
+1

[Ломенор]

Мммм, Лук"яненко.... Дуже хороший письменник. Один з найулюбленіших. Читав багато що, і все одно цього мені мало)
"Спектр" - колосальна книга. Сама ідея Ключників і всемогутності, копії дівчини в різних світах, позаземні цивілізації.....
"Лорд з планети Земля" - цікава "космічна опера". Фанги - хороша спроба створити цивілізацію, докорінно відмінну від людської.
"Геном" - теж доволі цікава книга, але... мабуть, занадто цинічна, чи що...
Трилогія "Линия Грез" "Императоры Иллюзий" "Тени снов" - дуже хороша річ. Захоплює з перших сторінок. Доволі цікава ідея платного безсмертя....
Трилогія "Лабиринты Отражений" - цікавий цикл. Мені сподобався.
Дилогія "Черновик"-"Чистовик" - хороший твір, легко читається....
Цикл "Дозори" - тут можна говорити багато)) Багато хто каже, що Лук"яненко опопсився, став писати що-небудь заради грошей. Як на мене, це не відповідає дійсності. Згоден, "Последний Дозор" в композиції, задумі, та і у стилі написання простіший за попередні частини. І що з того? Особисто мені він дуже сподобався. Всі люди протягом свого життя зустрічають якісь зміни. Невже ви думаєте, що Лук"яненко все своє життя буде писати в одному і тому ж стилі? Доречі, я дуже сумніваюся, що це дійсно "Последний Дозор"....
ЗІ: Хоча найбільш мені сподобався "Сумрачный"...

[Катруська Лукіна]

Будь-ласка. Пишу мовою оригіналу, щоб не було непорозумінь. "Мальчик и тьма", "Рыцари сорока островов", "Лорд с планеты Земля", "Лабиринты отражений", "Призрачные витражи" и "Фальшивые зеркала","Танцы на снегу", "Геном", "Холодные берега", "Близиться утро" "Звезды - холодные игрушки", "Звездная пыль", "Черновик"...
Це щоб не переписувати що я прочитала вставила цю цитатку :)

а ще з Лук'яненка я прочитала :
"Калеки", "Атомний сон", "Линия Грез", "Император Иллюзий","Спектр",Усі ДОЗОРЫ включно з "Мелкий дозор" і ще якийсь роман з тими ж героями і про дівчину, яка могла робити "иными" повнюстю цілі міста, що вона і зробила з Петербургом(якщо не помиляюсь) і Києвом. Наше місто було "світлим". Ще я читала першу частину "Войны сорока островов", "Чистовик", "Л значит: люди","Профессионал","Капитан", "Мужской разговор", про - коротше, все шо було в продажі- прочитала. дещо брала з нету

Що не сподобалось:
Лабирин відображень мені просто не сподобався. З'явилося багато питань щодо того чому героїня зробила так, чому пішла туди. Чого, як, навіщо...
Каліки- фе- таке враження що автор вже не знав що писати. Те саме відчуття склалося при прочитанні Геному. - початок-клас, але кінець гірше нікуди.
Складається враження, що більшість своїх творів він не знає як закінчити.

Чесно кажучи найбільше з його творів мені сподобався "Спектр"- внеймовірно детально прописаний світ, величезна кількість інопланетних розумних форм життя зі своїми власними поглядами на світ- подорожі, пригоди- просто клас.

"Чорновик"- проковтнула три рази підряд, супер. Цікава, оригінальна концепція- море позитиву читається легко і швидко затягує. Досить легкий розвиток подій після класної зав'язки, який переростає в таку ж напружену і сильну зав'язку. зараз читаю "Чистовик" так що потім буду коментувати і його.

"Атомний сон"- цю історію прочитала вже не знаю скільки раз. Просто затягуючий, ненав'язливий, глибокозмістовний твір зі справжніми по своєму негативними і позитивними героями.- цей твір раджу всім. Дія відбувається після ядерної катастрофи. В зовсім іншому, мутованому світі. І в цьому світі, поряд із жорстокістю і ненавистю, якимось чином змогли вижити і честь, і гідність, і навіть наївність.

Вражена була історією про рицарів сорока осторовів- автор досить жорстоко обійшовся з юними героями, поставив їх в умови де дорослі люди починиють гинути душею- а тут діти. Такі собі експерименти над юними розумами і те, як швидко можна змінити ставлення людини до оточуючого її світу.
----------
Серія "Линия Грез",- прикольне чтиво, але занадто затягнуте
"Холодные берега", "Близиться утро"- цікаво читати, але від книжки не лишається ніяких позитивних вражень. Постійно присутня алюзія з апостолами і т.д.
Серія "Звезды - холодные игрушки"- так само багато соціального, проблем- реально не розслабляє а тільки напрягає. Звездную пыль навіть не було бажання читати
"Лорд с планеты Земля"-просто мовчу. Ніби і читається класно, ніби і цікаво і прикольно. Але інопланетяни через яких земляни гралися в сіятелів просто трафляють...



Але, чесно кажучи, кожний новий його твір реально програє попередньому. Я маю на увазі великі, масивні романи, а не коротесенькі на пару сторіночок. Особливо це видно на фантастиці.
Ось так :)

[Anatoliy]

теж надумав прочитати дилогію "Холодные берега" та "Близиться утро". цікаво, що воно таке.

[Looser]

Лук'яненка читав я справді мало - тільки два романи і з десяток оповідань.
От що цікаво - пише він легко, доступно, але хоч убий, не отримуєш задоволення і все.
Дилогія "Чорновик/Чистовик" - явний приклад того, як можна легко згубити чудову ідею.
Концепція Віяла хоча й далеко не новинка, але в купі з ідею про функціоналів та блискучою знахідкою - стиранням людей з життя - могла б дати значно більше, ніж псевдофілософський діалог з ангелом та пісяючого песика. Дочитував через силу, справді слабенько, тим більше як для Лук'яненка.
Але от що справді радує око у цій дилогії - перший абзац кожного розділу. Так чітко й влучно описувати наше буденне життя, причому з немалою часткою цинізму - доказ того, що талант і майстерність не проп'єш :)

[Малахай]

Прочитав ”Нічну варту” ще у 2000 році. Сподобалось. Прочитав і продовження. ”Денна варта” ще нічого, а далі він скапарився.
Файний роман ”Спектр”.
Прочитав ще трохи його творів, але не багато.
Тепер не читаю через українофобство Лук’яненка.

[Diva Dii]

Нещодавно трапився роман Сергія Лукьяненка, про який я раніше взагалі не чула жодного слова.
"Конкуренти".

Враження: чтиво. Хоча і досить високого ґатунку.
Захоплює сюжет та ідея. Хочеться дізнатися, у чому ж таки правда...

Дуже сподобається тим, хто любить комп'ютерні космічні ігри, типу: старої "Elite", "X-Beyond" ("За гранью"), "HomeWorld". Там гра називається "StarQuake.ru", але я не знаю, чи існує ця гра насправді.

Відпочити, вбити час, розважитися... - для цього цей роман один з найкращих серед _чтива_. Але не більше.

[Катруська Лукіна]

прочитала я "конкуренти". Не дуже. Хоча, думаю, твір "Каліки" ще гірший. Єдине що цікаво- це забута світом ідея про природній відбір...
Ну і чорна вода- не зрозуміло. Автор не обгрунтовує- яким чином вода поглинає усе світло(інакше вона б не була чорною)

[Anatoliy]

прочитав дилогію "близится утро" та "холодные берега" - страшенно сподобалася, хоча, мабуть, тому, що це перший твір лук'яненка, який я прочитав. гарні та яскраві образи, дуже нагадувало кольорову казку з галерами, еєроплянами, каторжниками, цінність заліза і т.д. чогось запам'яталося, як одна багаденька жінка носила на шиї товстезний ланцюг, а на шиї були сліди иржі. кумедно. негігієнічно, але ж які понти... ааа... і ше дуже оригінальна інтерпретація "слова".
а ще "лорд с планеты земля" - класна річ, просто суперська, але деякі моменти чогось дуже вже безграмотні, особливо описи того, як герой говорить про кохання. попсово якось. до речі, чомусь мені так і здалося з самого початку, що ті всі здоровецькі храми побудували земляни, що вони якимось боком з ними пов'язаними. а коли він бавився зі зображеннями храмів і побачив глобус - теж легко було передбачити.
"спектр" - сподобалося так само, як і згадана вже дилогія, тільки там образи гарні, а тут - думки. всі шукають смисл життя і значення краси.

[Катруська Лукіна]

Лук'яненком дійсно зачитуєшся... але його останні твори не вражають