Життя людини – тільки гра

[Любомира]

Життя людини – тільки гра,
Хоч може погані з нас актори,
Лиш мова наша вічна і жива,
Лиш слово виживає в усі пори.

Невдала вийшла в нас вистава,
Хоч ми обоє гарно говорили.
Та як би не звучала та октава,
Любов уберегти ми не зуміли.

Немає винного, лиш чийсь обман.
А може хтось так і не зміг кохати.
Залишаться лиш тіні від примар
І ті слова, яких не зможу я сказати.

[acid drinker]

погано. не варто писати вірші у стані афекту. особливо, коли без стану афекту не вмієте. =(

[Любомира]

Вдячна за справедливу критику.

[Любомира]

Я не поет і віршів не складаю.
Рядки ж, дещо зримовані, ураз
Розкритикує легко кожен з вас.
Ваш бич з рахунків не скидаю,
Не прошу ласки й добрих слів,
Я пишу те, що маю в серці.
Завершу і закрию дверці:
- Я не поет, - скажу вам вслід.

Знаю, що це назвати віршем надто складно і не треба. Просто дуже хотілося сказати саме ці слова.)

[Soul]

Згодна,що пишемо не для оцінки інших.
Будьте чесними,і пишіть тільки тоді,коли не можете не писати

[Korkuna]

Я не поет і віршів не складаю.




якщо ж так, то навіщо в взагалі пишете?
я звісно не хороню отут усі ваші творчі можливості - розвиватис завжди можна, якщо прикласти зусилля. Лишеь дайте собі відповідь на зипатання насправді хочете чи не хочете ви писати. Бо якщо пишете вірш, де серйозно стверджуєте,що не вмієте писати, то може це краще було викласти прозою