Рос. літ.

[tysovska]

Пам'ятаєте, ми перед черговим "падінням" Форуму говорили про Акуніна? Почала читати його "Шпигунський роман". Ну, те, що він не такий цікавий, як попередні, то ще півбіди. Але в мене виникає запитання: чому німецький шпигун, якого викривають НКВС-ники миттєво, обов'язково має виявитися українцем? Ну, ясне діло, "наші" (теж шпигуни, тільки радянські) над ним всіляко знущаються, а Акунін - заодно зі всіма. Українсько-німецький шпигун скиглить і колеться - аж гай гуде. І найсмішніше, що Акунін до росіян має приблизно таке ж відношення, як я - до балету. От звідки ця ненависть?
Добре, я хоч книжку не купувала, шкода було б грошей.
І ще цікаво: коли наші владні структури, які мають цим займатися, почнуть дивитися, що саме вони пропускають на наш ринок?

[Imagine]

І найсмішніше, що Акунін до росіян має приблизно таке ж відношення, як я - до балету. От звідки ця ненависть?
Добре, я хоч книжку не купувала, шкода було б грошей.
І ще цікаво: коли наші владні структури, які мають цим займатися, почнуть дивитися, що саме вони пропускають на наш ринок?

Гадаю, власне у Акуніна ненависті до українців немає. Просто попускання "хохлів", втім, як і американців, чеченців і т. д. - це те, що добре продається. Це те, що користується попитом в Росії. Те, що дає змогу росіянам бодай у такий зварйований спосіб відчути свою "зверхність" і потішити досі нереалізовані вповні імперські амбіції.
Для прикладу - Тетяна Степанова, авторка дуже оригінальних і розумних, саме розумних детективів. Читала залюбки, але... але... але... І вона не втрималася, щоби не проїхатися (досить жорстко) по Мазепі, і, цитую, "хохлам-хлебопашцам". Було дуже прикро це читати - насправді.
А останнє питання... ну, то певно - риторичне. Бо доки ми не навчимося поважати самі себе, ніхто інший нас поважати не буде. Я, приміром, більше жодної книги Тетяни Степанової не куплю. Так, я позбавлю себе великого задоволення від читання розумної книги, але я це переживу. Як-небудь. Але не хочу, щоби мене принижували за мої ж гроші. :mad: Бо - так сі стало - я не хохлушка. Я - українка.

[tysovska]

Imagine, респект!

[Mercenary]

Imagine, респект!
Приєднуюся.

[ALee]

Якщо вже зачепили таку тему, і висловлюються тут вельми розумні люди ( ;) ), то пропоную продовжити розмову.

Кого з російських авторів ви б могли назвати "якісною масовою літературою", а кого б віднесли до "попси"?
Ну, і звісно, якщо є улюблені письменники-інтелектуали, ласкаво прошу перелічити їх.
Мені дійсно цікаво це дізнатись. :cool:

[Prim]

Пушкін - якісна масова література.
Донцова - масовий треш.

[Dusk]

якісною масовою літературою
Там такої немає. У них є елітарна (Пєлєвін, Набоков) і 100% комерційна - Донцова, Акунін і іже с німі. :D

[Девор]

Набоков?! А його то за що?!
Не кажу вже про Пушкіна..
Елітарна - це тому що це все читає еліта, чи що?:)

[Dusk]

Елітарна - це та, яку правильно розуміє тільки літературна еліта - інші письменники, митці з інших видів мистецтва, літературознавці і прості інтелектуали.

А що ти маєш проти Набокова?

[Prophet]

назвати "якісною масовою літературою", а кого б віднесли до "попси"?
Це синонімічні поняття. Масове і є попса.

[cheh]

Забороняю зачипати Набокова та іже з ним)))
Окрім Пєлєвіна та Акуніна - є ще Толстая, Шишкін, Сорокін (популярне чтиво)...
Далі - Муратов, Казін, "нові-старі"(Єрофєєв, Найман, Волков, Аксьонов) - це також популярна літ-ра, однак трохи подалі від постм-зму... І слава богу...

[Крилатий Пес]

Елітарна - це та, яку правильно розуміє тільки літературна еліта - інші письменники, митці з інших видів мистецтва, літературознавці і прості інтелектуали.
? Що мається на увазі
Як можна розуміти літературу (ЛІТЕРАТУРУ) правильно або неправильно? ЇЇ можна чи розуміти, чи не розуміти, та й то друге зазвичай містить у собі якусь інтерпретацію і має право на існування за умови, що не зачіпає простору мого чи ще там чийогось прочитання.

[Spacer]

Це синонімічні поняття. Масове і є попса.
Не згодний категорично! Масовим є Шекспір, попсою - Виктюк :bu:

[Авітенцій]

Згадав масово-якісну: Толстой. Його за кордоном почитують - розумна людина.
Яким боком він відноситься до масової рос.літ?
Його читали тоді, зараз і будуть. Масово - якщо докупи?! :)

[Aureliano]

Есть еще и массово-элитарная (например Духлесс) и просто хорошая современная литература, к последней я бы отнес "Орфографию" и "Оправдание" Дмитрия Быкова, "Взятие Измаила" и "Венерин Волос" Михаила Шишкина, "Сердце Пармы" и "Географ глобус пропил" Алексея Иванова

[SS.]

Якщо вже зачепили таку тему, і висловлюються тут вельми розумні люди ( ;) ), то пропоную продовжити розмову.

Кого з російських авторів ви б могли назвати "якісною масовою літературою", а кого б віднесли до "попси"?
Ну, і звісно, якщо є улюблені письменники-інтелектуали, ласкаво прошу перелічити їх.
Мені дійсно цікаво це дізнатись. :cool:

Домовимося - є література художня і просто література (тобто тексти). Бо жанрова приналежність популярність/масовість жодним чином не впливає на якість. Воно ж спочатку пишеться, а потім на нього якусь наліпку чіпляють. Тож, з суч (відносно) рос ХУД літ-ри рекомендую:

Анатолий Ким. напр., Посёлок кентавров :) Той же Фазиль Искандер; ранній Михаил Веллер, року до 1996-го. До і включно зі збіркою Самовар. Ще Евгений Попов; кажуть, вартий уваги Виктор Ерофеев, принаймні його Русская Красавица шороху наробила. Остання його книжка Хороший Сталин, здається так.

[oleksus]

Та ви що, пані та панове! В Росії є в кільканадцять разів цікавіші речі, ніж пєлєвіни, акуніни тощо.
Най-найцікавіше, як на мене, вариться у Пітері.
Років чотири тому до київських книгарень (Сяйво-Глобус-Буква) потрапляла пітерська серія. Зараз щось зникла. А дарма! На щастя, дещо можна знайти в неті.

Ось, наприклад.

Павло Крусанов. Це просто смакота без пригарку. Читаєш, перечитуєш і просто кайфуєш. У нього теж можна зустріти "расійську імперську ідею", але вона у нього якось так дуже не по-хамськи змальована, майже космополітично. Але стиль, зміст, проза - вищий сорт! Вельми рекомендую. Його остання річ "Американська Дірка" - вже раритет, але я знайшов в Квадраті.
В неті можна знайти попередні твори. "Укус ангела", "Бом-Бом", збірка оповідань. У нього на сайті лежить усе, крім "Дірки".
http://krusanov.by.ru/

Потім ще, з пітерської тусовки,
Олександр Секацький. Він здебільшого філософ, але є один твір, який просто не можна пропустити. Для мене це була просто бомба без попередження. Усім іконоборцям та войовничим атеїстам - особливо маст рід, задоволення гарантовано. Пєлєвін аддихає.
"Моги и их могущества."
http://www.vavilon.ru/texts/sekatsky1-1.html
Ще декілька посилань з творами Секацького (більш філософськими)
http://magazines.russ.ru/authors/s/sekatskij/
http://litpromzona.narod.ru/sekackii/index.html
(до речі, літпромзона - цікавий портал з рослітом)

А ще ось такий є цікавий писач, Сергій Корнєв. Чомусь позіціонує себе, як "дитячий писач та марґінальний філософ". Є дуже цікаві думки, варто почитати.
http://kornev.chat.ru/