Lejla
13.02.2008, 22:04
Я то зроблю всерівно, лікарю.
Не тримайте мене за руки,
Не зачиняйте, будь ласка, вікна,
Лишіть і забудьте, списавши,
як водиться, на необачність.
Друзі, я прошу, облиште слухавку,
Не кличте швидку, не дзвоніть пожежникам...
Вони ж рятувальники.
Я в нормі, бачите? І тиск не хвилює...
І я не горю...
Принаймні, зовні.
Всередині - інше, всередині - порожньо.
Не стачить бройзбондів і рятувальних драбин.
Так нащо дарма бентежити хлопців?
У них не вийде, вони не врятують...
І взагалі, у них вихідний.
В'язати мене до ліжка,
Кормити мене пігулками
Й писати багато різного в великих блокнотах...
Воно вам треба?
"Це в неї спадкове,
У неї батько дивак", - діагноз.
А я вже далеко.
В гарячій ванні і скельця зготовані.
Різать не впоперек - вздовж, як учили...
Або холодні зимові вулиці,
Де остання надія.
Не тримайте мене за руки,
Не зачиняйте, будь ласка, вікна,
Лишіть і забудьте, списавши,
як водиться, на необачність.
Друзі, я прошу, облиште слухавку,
Не кличте швидку, не дзвоніть пожежникам...
Вони ж рятувальники.
Я в нормі, бачите? І тиск не хвилює...
І я не горю...
Принаймні, зовні.
Всередині - інше, всередині - порожньо.
Не стачить бройзбондів і рятувальних драбин.
Так нащо дарма бентежити хлопців?
У них не вийде, вони не врятують...
І взагалі, у них вихідний.
В'язати мене до ліжка,
Кормити мене пігулками
Й писати багато різного в великих блокнотах...
Воно вам треба?
"Це в неї спадкове,
У неї батько дивак", - діагноз.
А я вже далеко.
В гарячій ванні і скельця зготовані.
Різать не впоперек - вздовж, як учили...
Або холодні зимові вулиці,
Де остання надія.