Франц Кафка [Архів]

Prophet

18.10.2005, 12:03

Один з улюблених письменників! Ґеній!
Прочитала "Процес", "Замок" і багато оповідань. А притчі - це ж взагалі шедеври!
Неймовірно цікаво, майстерно, глибоко.
А відсутність амбіцій і критичне ставлення до власних творів - тільки плюс. Слава Богу, що доробок цього письменника все ж дістався людству.
Звісно, це не для любителів ходити в рожевих окулярах. Писати про квіточки і банальні історії тгагічного кохання незрівнянно легше.
Твори Кафки - заглиблення у сутність цього світу й людського суспільства зокрема. А те, що людству огидно дивитись на своє відображення, давно відомо.

Девор

18.10.2005, 16:39

Як не дивно я з тобою цілком погоджуюсь.
Розкажу один прикол з попереднього уроку по Кафці:

Вчителька:
- Отже, запишіть тему - Франц Кафка, "Перевтілення".
Радісний голос з кінця класу:
- О! Історія про таракана!
- От ти і будеш первим хто розповість про художньо-ідейний зміст твору...

І я розповів:).

Зрештою, в мені також "Перевтілення" викликало огиду і я не позбувся її аж до кінц прочитання. Настав ступор і німе отупіння.. почав медитувати.. а в голову все лізла картина - Грегор Замза на стіні, прикриваючи улубену картину.. або Грегор Замза, що слухає гру скрипки сестри....

Щось краще, психоделічніше не читав ніколи...
Шкода, що прожив Кафка мало і не доробив багато чого...

Prim

18.10.2005, 19:00

Звісно, це не для любителів ходити в рожевих окулярах. Писати про квіточки і банальні історії тгагічного кохання незрівнянно легше.
Твори Кафки - заглиблення у сутність цього світу й людського суспільства зокрема. А те, що людству огидно дивитись на своє відображення, давно відомо.
Так, зміст там, як я вже писав, є і досить солідний. Але реалізація звела його до мінімуму. Завдання письменника (як і режисера) - донести до читача (глядача) свою думку у вельми прийнятній формі.
Наведу простіший приклад. Є надзвичайно смачний шоколад. Але загорнуто його у брудний, обліплений грязюкою папірець. Мало у кого виникне бажання розгорнути папірця і побачити за ним кулінарний шедевр.

Prophet

19.10.2005, 18:08

1. Реалізація досконала.
2. Ще раз повторюю свою думку: письменник нічого нікому не зобов'язаний. Мистецтво, яке під когось підлаштовується - вже не мистецтво.
Приклад абсолютно не відповідає ситуації.

Не подобається - не читай. Знову ж таки: якщо конкретна людина не може осягнути певних речей, це не значить, що ці речі - лайно. Мабуть, навіть навпаки.

Prim

19.10.2005, 23:15

1. "На вкус и цвет товарищей нет".
2. Якщо він хоче донести думку, він зобов*язаний піклуватись про те, аби його думка була "гарно загорнута". Це називається проблемою самореалізації.
Я не кажу що не подобається. Зміст твору мені дуже навіть сподобався, але реалізація далеко не ідеальна.

Ти можеш осягнути вчинки Адольфа Гітлера? А Сталіна? Осягнути не як споглядач, а той, хто ці вчинки робив. Не все у світі можна ділити на групи лайно\не лайно.

Prophet

20.10.2005, 12:45

Мля, ну не читай! Ніхто тобі нічого не зобов'язаний! І якщо я колись надумаю щось написати, то нізащо не буду зважати на те, щоб угодити яким-небудь тупеньким любителям красивих обгорточок. Небажання бачити реальність нікому не робить честі. Хочеш соплей - читай белетристику. Письменник не винен у тому, що писав надто розумні для декого речі!

Можеш ображатись, можеш мене забанити, але втриматись від цього поста я не змогла.

Prim

20.10.2005, 17:40

А за що мені ображатись? Я якраз бачу речі такими, якими вони є насправді. Соплей також нікому не треба. "Надто розумні речі" - сильно сказано. Писав він дійсно розумні речі, але не реалізував їх як матеріал.
Можеш кричати, можеш верещати, але обгортка - перше, що бачить людина. І це реальність.

Сюзерен Усталий

20.10.2005, 18:35

Я теж відкрив для себе цого письменника тільки в школі (нажаль, а може і ні). Скажу відверто - мені сподобалось (цитата із реклами). Однак, не з всіма позиціями автора я згодний. Наприклад з думкою, що всі люди слабодухі покидьки (ну чи щось таке), з тим що людину знищує суспільство, в якому все аморальне та нігілістичне. А якже люди сильні характером, здатні протидіяти системі? Як же ті люди, що знайшли щастя в вірі (будь-якій)? Не все так погано, звісно, якщо ти сильна особистість. Якщо ні - вішайся. Так виходь за Кафкою...

Prim

20.10.2005, 18:40

Протидіяння "Системі" теж згодом заповнює життя сильної людини.
Хоча, загалом, згоден з тобою, Сюзерен.

Сюзерен Усталий

21.10.2005, 20:43

Так, алe згодом людина розуміє, що система - ніщо. Адже, насправді це купка дурнів.

Mari Ana

25.10.2005, 01:33

1. "На вкус и цвет товарищей нет".Ну, це без сумніву.
2. Якщо він хоче донести думку, він зобов*язаний піклуватись про те, аби його думка була "гарно загорнута". А хто його зобов'язав? Автор ні до чого не зобов'язаний, крім як виконати завдання, яке він собі поставив. А він зовсім не мусить (хоча й може) ставити собі завдання сподобатися якомога більшій кількості людей.

обгортка - перше, що бачить людина. Де ви там взагалі бачите "обгортку" (яку, навіть яскраву і барвисту, викидаєш, перед тим як спожити продукт)?

Зміст твору мені дуже навіть сподобався, але реалізація далеко не ідеальна.Якраз реалізація ідеальна. Там слова не викинеш.

Prophet

25.10.2005, 13:22

О! Нарешті з'явився мені однодумець!

Prim

25.10.2005, 21:35

Mari Ana

26.10.2005, 16:29

Ідеальна реалізація - це зовсім не означає "слова не викинеш".
Ідеальна реалізація авзагалі кожним читачем по різному сприймається.
Так що, повторюю ще раз: "На вкус и цвет..."
Значить, ми з вам по-різному розуміємо слово "реалізація". Що ви маєте під ним на увазі? От я вважаю, що реалізація - це здійснення тих завдань, які поставив собі автор (чи навіть сам текст, якщо вірити сучасним теоріям). Тобто, ідеальна реалізація - це коли кожен елемент на всіх рівнях досконало підпорядкований меті, нічого не бракує і нема нічого зайвого - тобто жодного слова ні не додаш, ні не викинеш. Це великою мірою об'єктивний параметр і від смаків не залежить. Можна визнати реалізацію досконалою, але твір може все одно не подобатися - скажімо, поставлена мета читачеві просто неблизька.

Prim

26.10.2005, 17:47

Реалізація - те, як автор втілив свій задум. Просто написати на папері - одне. Написати цікаво - інше. Якщо писати цікаво - не мета автора, то він напише документалістику. Якщо ж це таки мета, то його завдання цю документалістику подати у такому вигляді, щоби вона було цікавою. Тобто зацікавлювала читача. Тільки тоді документальна література стає художньої. ІМХО.

майк

26.10.2005, 21:41

Навряд, щоб біблія була написана чудовим, цікавим і художнім стилем, але саме вона - бестселлер уже протягом багатьох століть і з цим ніхто не посперечається. Її функція і мета написання зрозумілі можливо не всім. І мало хто читає її заради власного задоволення чи релаксації. Так мені здається із Кафкою. У нього було важке життя - він описав той світ, що його оточував похмурим і приреченим. Є чимало детективів, що читаються і пишуться на одному духу, але зміст цієї книги забуваєш уже через два дні після прочитання. А твір Кафки багатьом з вас врізався в пам'ять на стільки, що ви не можете забути його навіть прочитавши його ще будучи у школі. (наперед перепрошую тих літературознавців, що ще навчаються в школі і пам'ять яких щодо цього твору цілком свіжа).

Nevermore

26.10.2005, 23:30

Моя думка щодо "Перевтілення"- гидкішого твору я не читала. Це особисто моє ставлення, я його нікому не нав"язую. Це, мабуть, перша книга в моєму житті, яка далася мені так важко. Страшенно не сподобався стиль, яким написано, оцей німецький педантизм, скурпульзність, чого лише вартий опис того, як Замза перевертався зі спини на свої незліченні лапки. До того ж у мене просто маніакальна ненависть до комах...

ovr

27.10.2005, 01:34

О! Нарешті з'явився мені однодумець!
+1!

Кафка - один з улюблених
раджу почитати його щоденники. людина відкриває душу так, що.. я не знаю навіть..

ovr

27.10.2005, 01:41

і ось, ше

імхо, людина і система - не головне в його творчості, зовсім. не про те він писав.

Mari Ana

28.10.2005, 01:00

Реалізація - те, як автор втілив свій задум. А якщо задумом автора було викликати у вас огиду?
Просто написати на папері - одне. Написати цікаво - інше. Якщо писати цікаво - не мета автора, то він напише документалістику. Якщо ж це таки мета, то його завдання цю документалістику подати у такому вигляді, щоби вона було цікавою. Тобто зацікавлювала читача. Тільки тоді документальна література стає художньої. ІМХО.То ви вважаєте, документальна література а пріорі нецікава?!! :eek: Деякі документальні речі, як от листування, спогади і т.п., такі цікаві, що дух захоплює, а детективи з фентезі нервово курять в коридорі. :rolleyes:
Навряд, щоб біблія була написана чудовим, цікавим і художнім стилем, але саме вона - бестселлер уже протягом багатьох століть і з цим ніхто не посперечається. Не знаю, як в оригіналі, але ті переклади, які я знаю, дійсно написані чудовим стилем, як на мене. Треба тільки до нього звикнути.
Моя думка щодо "Перевтілення"- гидкішого твору я не читала. Я згадала собі одну річ: колись давно я читала "Театр і його двійник" Антонена Арто. Він там говорить речі, які стосуються не лише театру, але й мистецтва взагалі, і літератури також. Зокрема про "жорстокий" театр. Він твердить, грубо кажучи, що деякі речі людина не спроможна зрозуміти, поки її добряче не луснути по голові, тобто позбавити внутрішнього комфорту, вселити неспокій, звільнити від певності і стереотипів. Тоді в неї, образно кажучи, відкриваються різні чакри і вона відкритіша до сприйняття. Це й зробив Кафка, ІМГО, свідомо чи несвідомо: він зумисне викликає у читача фізичну огиду, але якщо читач зможе подолати її, його чекає одкровення. Цілком зрозуміло і природно, що не кожна людина і не в кожен період свого життя до цього готова.

Mari Ana

28.10.2005, 01:32

імхо, людина і система - не головне в його творчості, зовсім. не про те він писав. Погоджуюсь.

майк

28.10.2005, 10:52

Абсолютно згідна із тим, що твір спершу викликає огиду. Я сама коли читала його не могла відкараскатись від думки "Фе, як бридко, як можна було цей маразм видавати за художній твір????!!!!" Та коли почала аналізувати "Перевтілення" зрозуміла глибину цього твору. Мені аж кортіло висловити своє захоплення і захват хоч комусь. Вдома, коли розповідала своїй сестрі про Кафку, вона не могла приховати своєї огиди до ідеї перетворення людини на таргана і попросила ніколи з нею на такі теми не розмовляти. Облом...

Prim

28.10.2005, 14:16

То ви вважаєте, документальна література а пріорі нецікава?!! Деякі документальні речі, як от листування, спогади і т.п., такі цікаві, що дух захоплює, а детективи з фентезі нервово курять в коридорі.
Не цікава. ДЛ - це, як то кажуть, гола правда. Донести інформацію значно легше до читача у вигляді художнього твору.
ДЛ пишуть не для цікавості, а для користі.
Листи та спогади я відношу більше до художньої літератури. Почитати Юрія Олешу та зрозуміти мою точку зору - ось що я можу порадити.

Prophet

28.10.2005, 18:25

Я от взагалі не розумію, що ви у Кафки (наскільки я зрозуміла, конкретно у "Перевтіленні") побачили аж такого гидкого. Як на мене, здоровий натуралізм без крайнощів.

Prim

29.10.2005, 00:19

Так, натуралізм. Але не повністю виправданий.
Утім... Знаєте, чим довше я обговорюю цей твір, тим більше змінюється моє ставлення до нього. Не можу сказати що у позитивну сторону, але і не у негативну...
Обговорюємо...

Mari Ana

29.10.2005, 00:57

Не цікава. ДЛ - це, як то кажуть, гола правда. Голої правди не буває. Розповідаючи будь-що, наводячи документи, факти, людина завжди на свій розсуд відбирає потрібне з наявного матеріалу, а отже інтерпретує. Інтерпретація може бути цікавою (а навіть дууууже цікавою) або нецікавою.
Донести інформацію значно легше до читача у вигляді художнього твору.Далеко не завжди.
ДЛ пишуть не для цікавості, а для користі. Хто б читав нецікаве?
Листи та спогади я відношу більше до художньої літератури. Значить, до документальної літератури можна віднести хіба що свідоцтво про народження, паспорт, диплом, витяг з трудової книжки :eek: Оце справді гола правда :)
Почитати Юрія Олешу та зрозуміти мою точку зору - ось що я можу порадити.Поясніть, будь ласка.

Prim

29.10.2005, 15:15

Поясніть, будь ласка.
У нього є твір "Ни дня без строчки".
Щодня він записував події у своєму житті, свої переживання та почуття. Типу щоденник.

Mcmortygreen

10.11.2005, 02:36

Реагую експромтом

Тут Кафку обговорюють люди у яких зовсім різне розуміння призначення літератури, чи літературного твору. Наступне адресую тим, хто висловлював негативні думки у сторону Кафки, як творця шедеврів.
Назвати Кафку "фантастом"! :)))))) – плач юзере, червоній, видаляй себе )

Кафка - геній, Кафка - талант, яких мало, бо не був письменником за фахом. (і взагалі, що таке письменники за фахом? :) ) Один із перших класиків екзистенційної прози, про яку в той час ще й мови не було…
І те, що стиль його написання не всім вдається легко спожити - означає тільки те, що вам не місце у темі обговоренні цього письменника. Коельйо-Кінга читайте, мля… А «Перевтілення» – це ще занадто легкий текст у порівнянні з «Процесом». Його твори досліджують фразу за фразою.

Поля Рікера для різноманіття погортайте :)
Боряться із системою тільки в голлівудських фільмах :)
Нема чого обговорювати філософські категорії без їх найменшого розуміння.

Щасти!

Prim

10.11.2005, 17:04

Якщо для тебе філософія - важкість читання тексту, то Кафка - 100% геній.
Про Коельо нічого не скажу, а от про Кінга ти дарма так...

Yara

10.11.2005, 17:56

Реагую експромтом
Кафка - геній, Кафка - талант, яких мало, бо не був письменником за фахом. (і взагалі, що таке письменники за фахом? :) ) Один із перших класиків екзистенційної прози, про яку в той час ще й мови не було…
І те, що стиль його написання не всім вдається легко спожити - означає тільки те, що вам не місце у темі обговоренні цього письменника. Коельйо-Кінга читайте, мля… А «Перевтілення» – це ще занадто легкий текст у порівнянні з «Процесом». Його твори досліджують фразу за фразою.
Щасти!
Не люлю Кінга, Коельо і...Кафку. Пане, особисті уподобання людей мають дуже опосередковане відношення до геніальності/не геніальності митця. А Кафка при всій його "екзистенційності" дуже вже своєрідний письменник. Читала і "Процес", і "Замок"...мені його погляди не близькі. А якщо створювати теми, де будуть виключно співатись письменнику оди, то що в них цікавого, ні дискусії, ні діалогу.ІМХО

Prophet

10.11.2005, 18:16

мені його погляди не близькі
А ти визнаєш хорошими тільки тих письменників, чиї погляди близькі?
Це вже сумно.

Yara

11.11.2005, 11:16

Я не сказала, що він хороший чи поганий, я сказала, що він мені не подобається. Відчуйте різницю. І нічого сумного тут немає.

isabell

12.12.2005, 00:42

Спочатку " Перевтілення" здалось мені дуже огидним, але потім, коли я задумалась над змістом, мені стало дуже сумно, бо люди справді дуже самотні.

Isidora

26.12.2005, 10:12

Ф.Кафка - справжній майстер екзистенціоналізму ( модерністичної течії, в основу якої покладене трагічне світосприйняття). Хоча його твори досить похмурі їх, на мою думку, корисно час від часу читати, аби відволіктися від дрібязковості своїх проблем і задуматись над чимось глобальнішим.

Тол

27.12.2005, 23:49

Кафка - дуже оригінальний письменник сам по собі. Читав "Перевтілення і до тепер шокуюся від цього твору! Але не подобається мені одне: Кафка при смерті написав у заповіті своїм родичам і знайомим спалити його твори, а вони цього не зробили (мабуть були такими ж корисливими як і герої з твору "Перевтілення") і напевне добре на цьому заробили! Я вважаю, що прозьба, останнє бажання людини, яка вмирає є майже святим. І ми не мали б читати і вчити творів Кафки зараз, тому що він писав для себе...

isabell

28.05.2006, 22:51

Прочитала нещодавно декілька оповідань. Глибоко вражена. Як на мене, справді геніально. Дещо раніше перечитала "Перевтілення". Навіть не знаю, що я раніше бачила там огидного.
... оцей німецький педантизм, скурпульзність..
це не педантизм, а протокольний стиль, який дозволяє автору виразніше показати сухість і бездушність навколишнього світу, в якому все робиться "за протоколом".
А якщо задумом автора було викликати у вас огиду?
Так, Кафка хотів викликати відчуття огиди, але огиду не від комахи, а від суспільства, яке втратило всі моральні цінності, навіть, здавалося, такі непорушні, як родинні зв'язки. Комаха - це лише алегоричний символ: істота, яку не сприймає, якою нехтує і навіть хоче знищити суспільство. Автор хотів показати весь жах ситуації, коли б ти раптом за якихось причин(наприклад, через хворобу, вчинок проти стандартів натовпу тощо) став тим, від кого відреклося не тільки суспільство, а і найближчі люди, які любили тебе тільки тому, що ти був їм корисним і тому, що "так треба" - всі люблять своїх рідних, зате ненавидять "комах", а головне - це бути як всі. Думаю, саме свою огиду від моральної деградації суспільства хотів виразити Кафка, а також показати трагедію маленької комахи, яку зовсім легко роздушити.

Itanium

05.08.2006, 03:32

"перевтілення":
перевтілення, читав по шкільній програмі, що я дуже рідко роблю :-)
ну що можу сказати. зміст є, не такий глибокий як хотілось би, але є, доречі досить непогано виложений. єдине що мені найбільше не сподобалось, це те що герой - велетенський жук, який то не міг перевернутись, то поранив черевче, з якого текло хто зна що, було бридко читати! чи не можна було б головному герою перетворитись в щось менш бридке для читача?
а можливо це і була частково ідея автора.....

Isidora

11.08.2006, 23:04

"перевтілення":

...ну що можу сказати. зміст є, не такий глибокий як хотілось би....

Жартуєш?!!! От що, що, а зміст таки у цьому творі надзвичайно глибокий, його просто потрібно зрозуміти.

robie

05.10.2006, 21:51

мене Кафка вразив, був період, коли я просто не міг відірватися від його процесу та замку... Америка теж сподобалась, але роман вийшов більш попсовий на мій погляд, можливо сам Кафка на той час просто змінився. Взагалі, говорити про ЗМІСТ, глибокий чи ні, у Кафки просто неможливо, на мій погляд. Те, що він пише - просто ІНШЕ.
Звичайно, можна писати про зміст, що і робили з успіхом останні 70 років усі, кому не лінь, але все ж... чи потрібно??

син миколи

08.10.2006, 15:45

дивно, коли я за шкільною програмою читав Кафку, то ніякої огиди перевтілення в мене не викликало, а навпаки, відразу пішов, і купив книжечку з іншими творами
я кафку дуже люблю, хоча з читаням стилю маю деякі клопоти, деколи..
думаю що кожен, має право на свої погляди на кожного письменника, тому сперечатись ні з ким не буду.
хочу ще додати, що дуже шкода(не можу знайти відповідне слово, жалко?)мені самого Кафку, по прочитанні біографії, він мав дійсно складне життя. :(

Nike_Велес

24.10.2006, 17:46

"Процес" Кафки для мене є одним із найкращих творів художньої літератури, які прочитав... розуміння цього твору у мене - в основному у філософсько-релігійному напрямку, про що натякав його першовидавець (прізвище забув)... це нове оригінальне бачення основ світопорядку... мій роман "Свідки Абрахама" став писатися швидше після прочитання "Процесу", там десь є і цитатка з "Процесу" ("вони такі самовпевнені, бо дурні..."). Незрозумілий суд викликає, звинувачує незрозуміло в яких провинах... і, мабуть, завдяки цьому приводу я чітко "скерував" свою героїню Марину, щоб вона звинувачувала (суд, творця), щоб атакувала, а не чекала, як свиня обуха (в даному випадку Йозеф К) суду... тобто висловився про те саме, але - інакше, в наступальному стилі...

AnastasiUA

17.11.2006, 23:00

Я дуже люблю Кафку. Ну, бувають моменти ,коли я просто не можу його читати (я читаю відповідно до стану душі чи що). Але коли я МОЖУ, я читаю. І отримую чисо естетичне задоволення... Чесно.

Сергей

26.01.2007, 17:21

У Кафки ж ще є Щоденники, листи до кращого друга згодом духовного спадкоємця Макса Брода, до коханої Милени. Це світла зрозуміла всім проза, з її видно, що Кафка не похмурий індивідуаліст, а яскрава особистість гостро реагуюча на всі прояви навколишнього життя. Там Кафка оптиміст люблячій життя друзів і жінок.

Giza

27.04.2007, 15:15

Кафка -- чудовий. І форма, і зміст. Неймовірний лабіринт імпліцитних смислів, у якому не боїшся заблукати. Хай би навіть Мінотавр трапився -- не страшно! Схиляюся перед майстром.

Горицвітик

12.05.2007, 18:54

читала"Сторонній". дуже віє песимизмом:(

Cured

12.05.2007, 19:21

читала"Сторонній"( Даруйте за некомпетентність, та хіба є у Кафки твір за назвою "Сторонній? :confused: От у Камю - так+"Надія і абсурд у творчості Франца Кафки" (доповнення до есе "Міф про Сізіфа").

Горицвітик

12.05.2007, 20:10

ну чого ж некомпетентність? дякую, що вказали на помилку, а то б жила і думала, що "Стороннього" написав саме Кафка:). Якось так виходить, що я їх плутаю. Вони чимось схожі, певно...

Amaranta

15.05.2007, 23:51

Я також чомусь думала, що "Сторонній" - твір Кафки, але перечитала форум і згадала, що його написав Камю. Це дуже в його стилі. Я читала "Чуму" Камю і думаю, що попри всю похмурість, в цьому романі немає тієї безнадійності і розчарування, що у творах Кафки і "Сторонньому". Можливо, тому "Сторонній" асоціюється з Кафкою.

NightKnight

24.05.2007, 22:52

Збираюся почитати Кафку.Чи не підкажете з чого краще почати?"Замок"?

Ящірка

06.07.2007, 07:13

Я Кафку дуже люблю, і якраз зараз намагаюсь вибратись в магазин за "Замком". Чимось мені він дуже близький але я добре розумію людей котрі його не люблять, тут треба мати не тільки специфічні вподобання а і певні спільні з ним глюки, щоб зрозуміті те, що автор намагається показати.
І ще я в великому обурені, по Києву повідкривали купу кавярень "Кафка", кавярні абсолютно ніякі і на мій погляд паплюжеть його чесне імя і світлу память.

Wendetka

09.10.2007, 01:15

Оо, буквально вчора дочитала "Перевтілення". Сподобалось, як не дивно. Сама думка, що сьогодні тебе люблять, а завтра з тобою стається біда і від тебе відрекаються не давала мені сьогодні спокою. Знаю, що Кафка писав " Перевтілення" частково про себе, тяжке у нього життя було, мабуть...
Будь ласка, дайте посиланнячко на його щоденники, буду вельми вдячна

Looser

13.10.2007, 22:24

Ага, твори Кафки - така собі високоінтелігентна суміш готики, сюррелізму, образи на світ і дикого гротеску. Повільні, тягучі, моторошні твори - збуджують розум не по-дитячому!
З віком став сприймати Кафку по-іншому. Років так у 14 вважав його оригінальним фантазером, а тепер Кафка став у один ряд з Лафкрафтом - схожі особистості, схожі твори.
Почитайте для порівняння.

RockerША

24.10.2007, 22:45

Перечитали сторінки теми. Хтось казав про огиду, хтось про педантичність героя, хтось про ще щось...
Мені, особисто, твір надзвичайно сподобався. Ніякої відрази, огиди чи ще чогось-там не було навіть в думках, бо я, навпаки, зрозуміла в котрий раз речі, про які написав Кафка.
Всі ми у житті одинаки, навіть якщо ми щось розповідаємо родичам, друзям, коханим, завжди лишається щось потаємне у нашій душі, є ті речі якими ми не з ким не ділимись. Грегор Замза - він хотів сплатити борги батька, хоча свою роботу він не любив, хотів віддати сестру в консерваторію, хоча нікому не казав, у нього на стіні висів портрет із жінкою,який він ревносно захищав будучи комахою (хоча не відомо, що то за жінка)...
Також є така штука, що коли ти потрібен, до тебе звертаються, з тобою спілкуються, а коли ні, - то вже ні. Грегор приносив гроші в сім'ю, усі звикли до цього, не намагалися працювати, хоча були спроможні. А коли він перетворився на комаху - нащо він кому здався, коли від нього ніякої користі??? Так вони міркували... Так само, раніше відверталися від хворих на проказу, на СНІД (метафора з комахою - це саме ці хвороби чи якісь інші проблеми в людини, які викликають різкі зміни).
Як на відомо, у Кафки були погані стосунки з сім'єю. Не приведу дослівно, але він писав своїй матері: "Так ми родичи за кров'ю, але це ні в чому не виявляється". У своєму творі "Лист батькові" Кафка описав усі свої почуття.
Гадаю, що Грегор Замза - це втілений у книзі Кафка, який мав проблеми з сім'єю, який був готовий відмовитись від усього, аби тільки він міг працювати у літературі, якби тільки він міг творити.
Хтось виказав думку, ніби батьки не виконали останнє прохання Кафки і не спалили його твори аби собі награбити. Але твори опублікува його друг, а він, певно, знався на літературі, розумів що справа не просто в грошах, а й у тому, що такі твори мають прочитати настіпні покоління.

manovervarior

25.10.2007, 15:50

Викладати твори Кафки, на мій погляд треба на 3-5 курсах "вишів", а не у школі.

Вікі

08.12.2007, 13:27

Безумовно, геній! Читала "Перевтілення", "Замок" і "Процес". Блискучі твори! Важкі для читання - так, але ж, дійсно, не про поцілунки під місяцем він пише! Та і читати такі твори, впевнена, треба "під настрій". І мені іноді Кафка "не йде".

Викладати твори Кафки, на мій погляд треба на 3-5 курсах "вишів", а не у школі.
Хех, у школі зараз взагалі ніякі твори не можна викладати...

квітка

05.01.2008, 15:39

прочитала "Процес", а місяць тому прокинулася опівночі з бажанням прочитати "Перевтілення", що і зробила.... =))

безперечно, геній. помічає такі речі, повз які кожен з нас щодня проходить, не звертаючи жодної уваги. неперевершена мова - нічого зайвого, але народжує вихор почуттів та думок.

Андрон Кобила

05.01.2008, 18:00

Якщо книжка народжує вихор думок - вона вже варта уваги, й рекомендації іншим.
Читав, крім Перевтілення, збірку його новел - відкуваю, що ще недоріс..А може просто інше сприйняття світу..Хтозна)

untitled

14.01.2008, 01:19

пробував Замок, думаю іншим разом, якось і дочитаю)))
і процес теж...якось так пише, трохи завтикую під час)

Загублена дитина

10.03.2008, 06:19

мені його у школі проходити ще через рік.
а прочитала я його два роки тому.
У "Перевтіленні" наспрваді нема огидного. в мене воно викликало жалість. і розчарування в собі. тому що, добре подумавши, я зрозуміла, що так само кинула б таргана. і я більше ніж впевнена, що якби кожен, прочитавши оповідання, думав у цей бік і відверто покопався б у собі, то прийшов би до того ж висновку. може, саме це і викликає в читачів огиду????
але мені більше подобається "Шуліка". людина самотня в своїй біді. людина усвідомлює своє лихо, але залежить від нього, якщо хочете - упивається ним. і тому не може позбавитися. і нема нікого, хто хотів би постояти замість тебе під ударами дзьобу твого шуліки. а нвіть якщо такий доброволець і знайдеться. то не зможе цього зробити ні фізично, ні морально (перевірено на власному досвіді). так влаштовано природою. тому це не повчання і не заохочення, а просто майстерна констатація прикрого факту.

Bobua

11.03.2008, 16:31

Франц Кафка - не фантаст.
і то правда
і то наше щастя :)
я би його назвав сюрреалістом
а місце йому — в розділі химерної літератури

Я читала інші твори, але чесно не раджу. Просто там таж атмосфера що й в "Перевтіленні". Настільки гидотних речей немає, але складається враження якогось непросвітнього мороку, щось схоже на "Котлован" Платонова, якщо хтось читав.
не стільки морок страшний, скільки цілковита нелогічність (дій, вчинків, сцен.... всього! :dash:)

Bobua

11.03.2008, 16:38

а в Теревенях нещодавно була річниця цієї теми :)
http://www.tereveni.org.ua/forum/index.php?showtopic=4028&st=0&start=0

[quote]ТітіК @ 1.03.2007 11:52) 89138
Честер! Якшо чесно, Кафка мені ДЮЖЕ не сподобався. Ну не знаю... не пішло мені... я його не роозумію... Чи, може, я такий тупий?
Всі щось не розуміють. Ніхто не тупий, нє... От я Толкієна не можу читати і Роллінг...і Купера...і все таке... Я тупий??? не думаю...
і для мене химерна творчість Кафки неприйнятна :yahoo: : Опитування: химера, химерний…— тлумачення і уявлення про ці слова (http://http://litforum.net.ua/showthread.php?t=1866)

в той же час точить :8 мене якось і думка про те, що для шанувальників сюрреалізму й Кафки зокрема, може бути так, що наукова фантастика (або пригоди, детектив) неприйнятна й нечитна :(

Bobua

11.03.2008, 16:45

[quote name='Мій_Травень' date='4.03.2008 20:11' post='253825']
Скажу так: до таких як Кафка народ не потянеться! Треба щось хоч трохи реалістичніше і прямолінійніше(це для мене особисто, може не доріс).

Ви впевнені?
читав, здається, що 3 літер. гілки з нього «виросло»; а як пишуть, то певно хтось і читає?
.... і це дивовижно: отже є люди з настільки відмінною свідомістю [:paint:], що для них Кафка читний і зрозумілий

Загублена дитина

12.03.2008, 04:42

По-моєму, якщо питання про делікатність у образах Кафки насправді може стояти як таке (ну є, є там деякі огидні з матеріалістичної та моральної точки зору речі), то розуміння... здається, усі, хто відписувався в цій темі, прочитавши тільки (чи принаймні) "Перевтілення", чудово розуміли, про що воно. А взгалі, усе залежить від емоційного стану і т.д. і т.п....
Одна людина, з якою я тут спілкуюся, казала мені, що розлюбила Дереша, коли пройшла через підлітковий вік, бо в нього надто багато реалістичних і життєвих (читай - брудних) моментів. Приблизно те саме, тільки у вишуканішій формі - у Кафки. Зрада, самотність, самопожертва (добровільна і нікому не потрібна), зрештою перетворення не тільки зовнішнє - бо однієї миті герой сам починає сприймати світ по-іншому, і в цьому частково винуваті ті, хто його оточує... А той же вищезгаданий мною "Шуліка" - просто, коротко, майже примітивно за формою, жорстка кінцівка - не найголовніше і призначена лише для того, щоб привернути увагу читача... ЦЕ НЕ РОЗВАЖАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА, яку читають в метро. До різних книжок треба підходити по-різному. Це все одно, що їсти суші ложечкою для морозива. Головне - зрозуміти і сприйняти зміст.

Это был коршун, он клевал ступни моих ног. Башмаки и чулки он уже прорвал и долбил теперь прямо по ступням. То и дело он ударял по ним клювом, потом беспокойно облетал вокруг меня несколько раз и продолжал свое занятие.
Мимо проходил один господин, он немного понаблюдал за этой картиной и спросил затем, почему я терплю коршуна.
- Я ведь беззащитен, - сказал я, - он прилетел и начал меня клевать; я, конечно же, хотел отогнать его, пробовал даже задушить его, но у такого зверя много сил, к тому же он хотел уже броситься мне в лицо, тогда я решил лучше отдать ему ступни своих ног. Теперь они уже почти все разорваны.
- И как только можно подвергать себя таким мукам, - сказал господин. - один выстрел - и с коршуном покончено.
- В самом деле? - спросил я. - И вы бы это сделали?
- С удовольствием, - сказал господин - Только схожу домой и возьму ружье. Вы можете подождать еще полчаса?
- Не знаю, - сказал я и весь застыл на время от боли; потом я сказал:
- В любом случае попытайтесь это сделать, пожалуйста.
- Хорошо, - сказал господин, - я потороплюсь.
Коршун во время нашего разговора тихо слушал и переводил взгляд то на меня, то на господина. Теперь я видел, что он все понял: он взлетел, запрокинулся весь далеко назад для пущего размаха и затем, точно копьеметатель, глубоко вонзил свой клюв мне в рот. Падая на спину, я с облегчением почувствовал, как он безвозвратно тонет в моей заполняющей все глубины и заливающей все берега крови.