Волиняка
15.02.2008, 22:43
слово виникло випадково: одногрупник вдарив рукою по клавіатурі. але я вирішив надати йому значення, а трохи згодом і написав про це вірш. ось що вийшло:
він народився у річці повної крові
крові мертвих людей
і майже одразу ж віддався він снові
і кров потікла через ніс до грудей
з легенями повними падав до дна
і кожна червона краплина
несла до його глибокого сна
все про померлу людину
події знання і усі почуття
крізь мозок малий пролітали
і все абсолютно про людське життя
одразу ж розповідали
і піднявся він з дна і розплющив очі
і посмішку хижу свою спрямував
у морок глибокої хмарної ночі
й іртітом себе він тоді обізвав
роки минали іртіто ріс
поступово навчався новому
і постійну ненависть до всіх людей ніс
у мозкові свому
з пазурів довгих які обстригав
кинджал собі міцний зробив
за пояс надійно його заховав
з собой всюди носив
якось він у полі на косаря наткнувся
до нього тихенько підліз
косар від шуму того не проснувся
й іртіто на лобі зробив надріз
скальп разом з черепом з голови зняв
мозок людський там побачив
і в ньому ножем своїм написав
те як він світ цей бачив
наступного ранку як косар піднявся
тим що написано в мозку було
він одразу ж і зайнявся
кров’ю залите було все село
і дізнався тоді іртіто
що за силу він має
і що нею робити
із тими кого зневажає
голови різав і в мізках писав
те що коритися слід лиш йому
так поступово собі набирав
вірних дружинників цілу аж тьму
але невдовзі про це дізнались
інші всі люди
і проти іртіто негайно повстали
бо знали що в іншому випадку буде
йшла війна і гуляла смерть
майже по цілому світу
й невдовзі розбили повністю вщент
армію злого іртіто
але залишились посвячені
найвідданіші з усіх
голови різати навчені
фрази писати у них
навіть уже не ховаються
голови вдень розрізають
у людських мізках копаються
армії слуг набирають.
гарне слово вийшло. поступово я починаю вірити в те, що сім мільйонів мавп за сімома друкарськими машинками за сім мільйонів років таки напишуть шедевр світової літератури.
він народився у річці повної крові
крові мертвих людей
і майже одразу ж віддався він снові
і кров потікла через ніс до грудей
з легенями повними падав до дна
і кожна червона краплина
несла до його глибокого сна
все про померлу людину
події знання і усі почуття
крізь мозок малий пролітали
і все абсолютно про людське життя
одразу ж розповідали
і піднявся він з дна і розплющив очі
і посмішку хижу свою спрямував
у морок глибокої хмарної ночі
й іртітом себе він тоді обізвав
роки минали іртіто ріс
поступово навчався новому
і постійну ненависть до всіх людей ніс
у мозкові свому
з пазурів довгих які обстригав
кинджал собі міцний зробив
за пояс надійно його заховав
з собой всюди носив
якось він у полі на косаря наткнувся
до нього тихенько підліз
косар від шуму того не проснувся
й іртіто на лобі зробив надріз
скальп разом з черепом з голови зняв
мозок людський там побачив
і в ньому ножем своїм написав
те як він світ цей бачив
наступного ранку як косар піднявся
тим що написано в мозку було
він одразу ж і зайнявся
кров’ю залите було все село
і дізнався тоді іртіто
що за силу він має
і що нею робити
із тими кого зневажає
голови різав і в мізках писав
те що коритися слід лиш йому
так поступово собі набирав
вірних дружинників цілу аж тьму
але невдовзі про це дізнались
інші всі люди
і проти іртіто негайно повстали
бо знали що в іншому випадку буде
йшла війна і гуляла смерть
майже по цілому світу
й невдовзі розбили повністю вщент
армію злого іртіто
але залишились посвячені
найвідданіші з усіх
голови різати навчені
фрази писати у них
навіть уже не ховаються
голови вдень розрізають
у людських мізках копаються
армії слуг набирають.
гарне слово вийшло. поступово я починаю вірити в те, що сім мільйонів мавп за сімома друкарськими машинками за сім мільйонів років таки напишуть шедевр світової літератури.