Показати повну версію : Назвав, як відрубав!
Вельмишановний Шеф PRIM написав:
розділяйте ваші пости на теми І це абсолютно вірно, панове добродії! Тож свято дотримуючись взятих на себе (і на нас усіх) зобов’язань, пропоную першу тему. :cool:
Проаналізувавши багатоденну балаканину щодо НАЗВИ нашого розділу (а раніше ми не менш палко сперечались щодо назви нашого майбутнього порталу, а ще тут виникав маленький дискус щодо "Бочки/Діжки смерті" або "Сейнера "Смерть"...), нам конче потрібно обговорити тему "НАЗВА ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ".
Чим керуватись при створенні назви?
Яким критеріям тут можна довіряти, окрім "відчуття у печінці"?
Які особливості назв у творах фантастичних?
"Ляпи" в назвах?..
І таке інше. :D
Чим керуватись при створенні назви?
Як колишній газетяр з вагомим стажем, авторитетно :o заявляю: лише ступінню ледарства читача, якого треба відразу ж охмурити й тицьнути носом у текст. А потім він, ріднесенький, нікуди вже й не дінеться. :rolleyes:
Якщо не ліньки, :) зайди у тему "Електронне чтиво", й повтори хлопцям, що свою бібліотеку на жанри ділять.
:D Шановне товариство! :D
Для початку - АВТОЦИТАТА:
А між тим, практика довела, що ПОЛОВИНА огидної суперечки, свідками якої стали всі ми, була викликана єдиною причиною: тлумаченням абревіатури "ФУ".
Моя пропозиція - ввести в обіг такі терміни:
1. "УФ-ологи" - адепти "Української фантастики" (УФ);
2. "ФУ-турологи" (менш вдалий варіант - "ФУ-туристи") - адепти "Фантастики України" (ФУ).
:D
А загалом, проблема з назвами існує ще й яка! Кажу це як журналіст, бо постійно стикаюся з проблемами невміння політтехнологів продумати, як їх можуть "обізвати" на побутово-розмовному рівні! Приклади останніх років:
- НДП розшифрували "наш дах - президент";
- "Нашу Україну" називають "нашистами";
- РНБО через російську гру слів розшифровують як "совбєз" (майже "собес");
- блок партій "Трудова Україна", НДП і Партії регіонів зашифрували як ТУНДРу;
- блок "За Україну, за Ющенка!" довелося терміново перейменовувати, бо журналісти миттєво склали абревіатури ЗУЗЮ або ЗаУЗЮ;
- блок "За єдину Україну!" миттю охрестили "За ЄдУ!"...
Так що треба бути вкрай уважним із назвами: бо НАЗВАВ - ЯК ВІДРУБАВ!
Проте особливо дивно, коли виникають проекти штибу "Серія "Український письменник" (СУП). :eek:
tysovska
03.11.2005, 14:48
НСНУ уже обізвали несунами
НСНУ уже обізвали несунами А я зустрічав тільки м’якший варіант - "нусики".
Vivisektor
03.11.2005, 15:06
Фе... Політика... Давайте ще ціни на бензин обговоримо... :(
Олександр Левченко
03.11.2005, 16:12
Моя пропозиція - ввести в обіг такі терміни:
1. "УФ-ологи" - адепти "Української фантастики" (УФ);
2. "ФУ-турологи" (менш вдалий варіант - "ФУ-туристи") - адепти "Фантастики України" (ФУ).1. УФісти, здається, на "УФістів" не ображалися. :)
2. Може, запитати адептів ФУ? :D блок "За єдину Україну!" миттю охрестили "За ЄдУ!"...Андрій Пехник у своїх "Хроніках" пропонував створити блок блок "За єдину багату Україну"! :D
А на мою "Громадську Асоціацію Медійних Незалежних Об’єднань" ніхто й не звернув уваги... :(
tysovska
03.11.2005, 16:19
Бо є ж асоціація німих - з тою ж абревіатурою. Насправжки.
Олександр Левченко
03.11.2005, 16:38
Так це ж теж навсправжки!!! :)
“5 канал” заручився підтримкою ГАМНО у відвертій дискримінації (http://hotline.net.ua/content/view/14595/2/).
Наталю, перепросюю... :)
Фе... Політика... Давайте ще ціни на бензин обговоримо... Ну, то давайте обговорювати інші назви - неполітичні! Але дотепні чи влучні.
Проблемі вдалого підбору назви для фантастичного твору присвячена цікава стаття Леоніда Калганова "КАК НАЗВАТЬ СВОЮ КНИГУ? советы начинающему фантасту". До речі, за запропонованими автором алгоритмами можна зробити нескладну програмку-генератор і не витрачати свій дорогоцінний час на такі дурниці, як придумування назви. Достатньо кинути кілька ключових слів і вибрати пристойний варіант. Ось, наприклад, один з рецептів:
"Первое, что приходит на ум, - позаимствовать готовое название книги, чья удачливость не вызывает сомнений. Но, к сожалению, взять его целиком нельзя. Поэтому постарайся переделать его, заменив одно-два слова. Авось читатель решит, что это старый автор написал продолжение, и радостно углубится в чтение твоего шедевра "Понедельник начинается во вторник", "Трое в лодке, не считая вампира", "Трудно быть Чортом!", "Полет над гнездом зверюшки".
Впізнаваймо себе та своїх колег і сміймося разом.
Посилання на повний текст статті Л.Калганов - Как назвать книгу (http://lleo.aha.ru/arhive/other/nazvania.shtml)
До речі, коли я в журналі "ПіК" писав свого часу злісну статтю про будівництво підземного паркінгу та інших "примочок" під самим Софійським собором, то назвав статтю так (заголовок і підзаголовок):
СОБОР
(майже по Олесю Гончару)
Спрацювало класно! :D
tysovska
04.11.2005, 10:39
Зі спогадів В.Катаєва:
“Маяковский спросил у Булгакова: “Что вы сейчас пишете?” Булгаков оживился: “Я пишу сатирический роман, и вы знаете, там у меня есть профессор, а я не знаю, какую ему дать фамилию. Должно быть видно, что это советский профессор, но фамилия должна быть смешная. Может быть, вы мне посоветуете?” И Маяковский сразу же сказал: “Тимирзяев”. Булгаков страшно хохотал”.
А чим скінчилось?
- С меня при цифре "37" в момент слетает хмель,
Вот и сейчас - как холодом подуло:
Под эту цифру Пушкин подгадал себе дуель
И Маяковский лёг виском на дуло!..
Отже, добре сміється той, хто сміється останнім. Булгаков сміявся після Маяковського... бо судячи з цитати, той не сміявся зовсім. І Булгаков таки пережив його, бо помер 1940 року, якщо не помиляюсь.
До речі, подивився рекомендовану статтю Л. Каганова про назви. Дуже потішився тим, що він подає варіант "Приговоренные к жизни" як вдалий - адже моя остання книга називається "Приречений жити", хоча я цієї статті заздалегідь не читав!.. А передісторія така: авторське оповідання, що лежить в основі роману, я назвав "Фантом" (п.8 статті), проте редакторка "Науки і суспільства" Нінель Сукманська запропонувала для публікації іншу назву - парадоксальну (п.5) "Страта через помилування", під якою воно й вийшло в журналі. Порадою я скористався, і надалі виносив "свою" назву в заголовок, а "редакційну" - в підзаголовок. Чи навпаки. І для третьої "київської" книги (вона лежить зараз у видавництві) зробив так само. Коли ж треба було придумати назву для роману, у який розгорнулось оповідання - з переосмислення "страти через помилування" народився саме "ПРИРЕЧЕНИЙ ЖИТИ". До речі, "Приговоренные к жизни" я би кваліфікував саме як парадоксальну назву, а не виносив в окремий пункт... Хоча то справа смаку. :)
А от "Лактация", "Абсорбент", "Промискуитет", "Метеоризм" я би не став пропонувати у жодному разі! Все-таки медичні терміни зараз вихлюпуються на екрани телевізорів у гомерично-шалених порціях, і мені б не хотілося, аби хтось асоціював мої твори із вздуттям черева або виділенням молока з грудей у період годування немовляти. :eek: :eek: :eek:
Про скінчилось - я мав на увазі роман. Написався, чи ні?
До речі, подивився рекомендовану статтю
А я і не помітив, ось халепа. :D .
tysovska
04.11.2005, 16:34
Про скінчилось - я мав на увазі роман. Написався, чи ні? Особисто мені такий роман не траплявся... хоча я підозрюю, що Тімірзяєв перетворився на Преображенського - теж промовисте прізвище. (До речі, є насправді такий професор - геолог-мінеролог, трапився мені мені випадково в інтернеті).
А я і не помітив, ось халепа. Радію, дивись вчорашнє повідомлення №12 від Кам.Ю!
Особисто мені такий роман не траплявся... хоча я підозрюю, що Тімірзяєв перетворився на Преображенського - теж промовисте прізвище. Шановна пані TYSOVSKA! Щодо Преображенського - такий професор насправді таки був (тільки мінерАлог, мені здається). А от щодо Тімірзяєва... Пригадується мені один з "гусарських" телефільмів часів пізнього СРСР - здається, "О бедном гусаре замолвите слово". То там же одного з головних героїв звали Мерзляєвим, з прізвища якого часом випала літера "Л". Чи не знаєте, була тут використана трансформація a-la Маяковський "Тімірязєв - Тімірзяєв"?..
Ага, читав.
Над ким смієтесь? Над собою смієтесь! (с).
P.S. :)
Ага, читав.
Над ким смієтесь? Над собою смієтесь! (с).
P.S. :)
Чому лише над собою? Продовжую кінематографічний ряд: "Пролетая над гнездом зверюшки" - "Молчание драконов". Хто далі?
Продовжую кінематографічний ряд... Може й невдало, але: "У бій ідуть лише гномики", "Гобліни теж плачуть"... :D
"Кот да Вінчі", роман про іноланетянина, представника феліціоїдної цівілізації, якого врятував великий Леонардо і який відплати йому за це своїми знаннями :)
"Кот да Вінчі", роман про іноланетянина
Українські фантасти просто зобовязані використовувати надбання нашої культури, а зокрема - кіномистецтво.
Отже, "Тіні забутих ельфів"
"Кот да Вінчі", роман про іноланетянина, представника феліціоїдної цівілізації, якого врятував великий Леонардо і який відплати йому за це своїми знаннями СПЕЙСЕР’е, ти стаєш на небезпечну стежку!!! Річ у тім, що незабутній Веле Штилвелд свого часу вивів образ "інопланетного Кота Мурлона", який, за його твердженнями, в нього ВКРАВ Андрій Дмитрук. За що останній удостоївся "честі" потрапити в порнографічний роман Штилвелда "Чорнотроп..." - з нього мені найяскравіше запам’ятався момент, коли сам герой (ВШ) злягається з помічницею Чорнотропа, лейтенанткою КДБ Гульсари, а цей Кіт Мурлон прилаштовується іззаду головного героя... Хоча з часом з’ясовується, що Мурлон проник у той же "таємний отвір" одночасно з головним героєм, а не те, що можна подумати попервах...
Все це неподобство (щоправда, трохи скорочено) було опубліковано в "Лелі", за що Дмитрук нібито телефонував Велочці та лаявся з ним по телефону. Хоча за такі номери треба бити мармизу... :( Та я просто не хочу, аби через рік ВШ написав нову порнуху - тепер вже про СПЕЙСЕР’а. Бо "ншшопланетних котів" Штилвелд нібито "монополізував"...
Прошу звернути увагу, що пропоную назву “Кот да Вінчі”, а не "кіт" чи "кит". ;)
Адже “кот” (не плутати з грецьким гекатонхейром "Коттом") є самоназвою істот з системи Сиріуса, представником якого на Землі у давній давнині була пані Баст, яка в подальшому стала єгипетською богинею з головою кішки.
Таким чином, до чого тут облізлі земні коти (навіть шановний пан Дюшес подружжя Дяченків), я не розумію! :p
Олександр Левченко
07.11.2005, 13:45
Про котів зрозуміло, але хто такий "Тарзанаріум"? :)
Левченко:Про котів зрозуміло... Нічого не зрозуміло! Оскільки Спейсер написав:...представника феліціоїдної цівілізації... Тобто - цивілізація все одно КОТЯЧА! І Веле Штилвелд буде проти... як Баба Яга! :D :D :D :D
...представника феліціоїдної цівілізації... "Феліціоїдної" - від італійського, здається, слова "феліціта". Чи "фелічита"? Пам'ятаю пісенька така була: "Фелічіта... Пам-пам-пам... Фелічіта..." :p
Тобто, значицца, "щастя". Таким чином маємо "представника ощасливленої цівілізації". :confused:
Про котів зрозуміло, але хто такий "Тарзанаріум"?
Дістав, мене Сашко! :D
Не "хто", а "що". Не зараз, а в тридцятому епізоді :eek:
Як я вже зауважував VDV, читай, Сашко, я сію розумне, добре та вічне.
І довжелезне, щоб мало не показалося!
Ні, "феліс" - це таки кішка.
До речі, слово "каттум" ввів якийсь римський письменник - і пішло, та так, що замінило й феліс. Це до питання про неологізми.
"Феліціоїдної" - від італійського, здається, слова "феліціта". Чи "фелічита"? Автор цієї пісні - Тото Кутуньйо. Вона не "була", а є. Просто зараз - не 80-ті роки, зараз той шар італійської естради грають в ефірі нечасто. Проте пов’язувати "феліціоїдну цивілізацію" з "фелічітою"... Пробач, такі речі робити не варто. Наприклад, слова "педагог" і "педель", з одного боку, і "педаль" та "педераст", з іншого, містять один корінь ПЕД. Проте у першому випадку "пед" означає дитину, у другому ж "пед" - нога.
Так що, I'm sorry, "феліціоїдна" - це "котяча"!!! :D
Олександр Левченко
07.11.2005, 18:06
"Феліс" - це кішка, а "фелічіта" - це щастя, і разом їм не зійтися (із класика)! :) Хоча ні, "feliz" іспанською - щасливий!!! :D
А ще кішка - це "нявка", дивіться в "УФ-книжках"! :)
А ще кішка - це "нявка", дивіться в "УФ-книжках"! А загалом-то, з української демонології, НЯВКА - це різновид мавки, тільки, здається, спини в неї нема та іззаду видно нутрощі.
Олександр Левченко
07.11.2005, 18:22
А загалом-то, з української демонології, НЯВКА - це різновид мавки, тільки, здається, спини в неї нема та іззаду видно нутрощі.Наталю, ви чули цю гидоту?!! :eek: Бр-р-р-р... :scared:
Для початку цитата - Львівський національний університет ім. І.Франка, кафедра української фолькролистики ім. академіка Ф.Колесси, Курс української міфології та демонології (лектор - асистент А.Вовчак): 5.2. Українські демонічні істоти, які розвинулися на основі культу природи – лісовик, польовик, водяник, болотяник, земляний дух, русалка польова, водяна, лісова (мавка, нявка), повітрулі та ін. – як результат оживлення, одухотворення та обожествлення явищ та реалій природного середовища. Так от, п. Наталя у своєму "Під знаком шаманського бубна" дуже бережно, вишукано, "одухотворенно" і, що найголовніше, якось ненав'язливо та непомітно для читача, поєднала реальний та міфичний світи. Раджу почитати. :)
Що мені не сподобалось, так це, як на мій погляд, певна "незаконченість" повісті. Чи то автор занудьгував, чи то читач має на продовження очікувати...
Але, в будь якому випадку прийом, знайдений п. Наталею, дуже мені сподобався і, як мені здається, він невідомий широкому загалу фанів. Поетичний такий прийом. :rolleyes:
Крім того: Нявка-тундра — нагорье, лежащее западнее Чуна тундры за рекой Чуна в среднем и нижнем ее течении. В верховьях Чуны расположена небольшая Гарыосная тундра. Основной хребет Нявка-тундры, узкий на юге, расширяется к северу и, расчленяясь на ряд отрогов, полого спадает в долину реки Купись. Высшая точка Нявка-тундры—гора Крепса (около 700 м). Гребень основного хребта полого понижается в обе стороны от этой горы. В южной части можно выделить гору Купяуайв, а в северной — горы Нявка -ундра и Чурпахк. Склоны Нявка тундры выше границы леса имеют мягкие очертания и удобны для передвижения, зона леса местами трудно проходима из-за крутизны... (Путівник по Кольському півостріву")
Відчуваєте, яка вона є - "українська територія"? :p
Е-е-е... я б сказав - потенційно українська. :)
Скинь Станковичу, хай порадіє. Я йому вже дещо скинув,то він, бідолашний, аж примовк.
tysovska
08.11.2005, 13:06
Пане Олександре, про нутрощі я теж читала, але моя нявка - ніколи, нізащо!!! :) :)
Пане Олексію, ви собі навіть не уявляєте, яку ви мені підкинули інформацію для роздумів згадкою про Нявка-тундру!!! Це просто дар небес!
До речі, скиньте мені в ПП свій мейл, я вам відправлю продовження "Бубна", а згодом - і закінчення (зараз редагую).
Пані Наталю, при нагоді хочу запитати: "Під знаком шаманського бубуна", що було опубліковано в "Світі пригод" і одноіменна книга із серії "Сірий кіт" - це одне і те ж?
tysovska
08.11.2005, 13:44
Для Кам.Ю:
Так, це те саме. Зараз часопис "Універсум" друкує продовження - "Шляхом шаманських снів".
Олександр Левченко
08.11.2005, 14:43
Виявляється, крім "Зеленого пса", є ще й "Зелений КІТ" (http://www.greenkit.net/)!!! :D :D :D :D
Виявляється, крім "Зеленого пса", є ще й ["Зелений КІТ"
Найвідоміший український бренд зеленого кольору - Зелений змій. Щоправда, як засіб розширення свідомості вже використовується менше і в основному письменниками старшої генерації. Модернові високочолі українські автори вже користуються іншими засобами. :mad:
Модернові високочолі українські автори вже користуються іншими засобами. Зеленим чаєм? Зеленими конопельками? Зеленим маком?..
Свого часу відомий художник Вісент ван Гог послуговувався, для натхнення, послугами зеленої феї. ;)
vBulletin версії 3.7.0 Beta 3, © 2000-2012, Jelsoft Enterprises Ltd.
Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2008