acid drinker: drinking acid

[Dara]

я скоріше за тебе радію))

[acid drinker]

хє-хє-хє =)))
дяку =)
хоча зі знайомих любих викладачів - нікого в першому тримі... може, незнайомі теж полюбляться. ісіченко, кажуть, дуже кльовий.

[acid drinker]

двійко джонні деппів.
марк селігер:
http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/0/31/583/31583839_mark_seliger_johnny_depp.jpg

альберт вотсон:
http://img202.imageshack.us/img202/2257/aw017oo.jpg

[acid drinker]

буду зараз рефлексувати.
цікавий механізм людської пам'яті. інша ментальність, інша культура, я їх, напевно, ніколи не зрозумію.
сьогодні на ингліцькій (ага, я туди таки ходитиму двічі на тиждень і розвиватиму свої скіли в пабліш спікінг і академік райтінг, але то інше, то не так важливо зараз, як те, шо я хочу написати) викладачка нам поставила запис похоронної промови. ну, знієте, ота традиція стояти й розповідати шось важливе й гарне про покійника. те, шо цю промову виголошувала опра уїнфрі, вже такі да. я ше раз переконалася в тому, шо про неї не варто думати ніц особливо гарного. інша ментальність, інша культура...
сама ж промова мала висвітлити життєві подвиги одної чорної жінки (здається, її звали роуз), яка колись не поступилася місцем в автобусі білому. це було ше тоді, коли опра була маленька, тому я розумію всю важливість цього вчинку. типу протест і все таке. проте тітка встигла постаріти й померти, опра встигла вирости, а всі чотири хвилини промови стосувалися того, який це був великий Вчинок (ага, саме так) - не поступитися місцем в автобусі білому. більше анічогісінько я з цієї промови не дізналася. зате почула багато варіацій цієї ідейної фрази - теж корисно для імпрувінгу мого інгліша.
скажіть мені, нерозумній, з чого такий кіпіш? невже цього справді вистачає, шоб залишитися героєм на всі часи? мабуть, їхня культура таки разюче інша...

[4esterfielter]

напевно це було в часи, коли чорні не були нарівні з білими у правах? навіщо тут шукати логіку? ми за інших обставин не поступилися б в автобусі москалеві, чи не так? міжетнічна ворожнеча здатна на все...

[acid drinker]

ну якби ж у тому була суть. з усього виходить, шо вона зробила тільки це - а в решті була середньостатистичною негритянкою (якшо навіть пані опра не знайшла, шо ше про неї сказати). і робити з цього велике геройство?

[acid drinker]

Законы кошачьей собственности

То, что мне нравится, мое.

То, что я увидел первым, мое.

То, что у меня в лапах, то мое.

То, что похоже на моё - тоже моё.

То, что у меня было, всегда мое.

То, что я могу отнять, мое.

То, чего несколько штук, ВСЕ мое.

То, что ты выпустил из рук, автоматически становится моим.

Если это мое, оно никогда и ни при каких условиях не станет твоим.

То, что никому не нужно или невкусно, МОЖЕШЬ ОСТАВИТЬ СЕБЕ!!

[acid drinker]

Рыцарь не напивается как свинья - он отдыхает от ратных подвигов.
Рыцарь не обжирается - он восстанавливает силы после похода.
Рыцарь не спит как бревно - он изможден тяжкими невзгодами.
Рыцарь не избивает оруженосца - он воспитывает молодое поколение.
Рыцарь не изменяет супруге - он уезжает в крестовый поход.
Рыцарь не предается разврату - он борется с искушениями.
Рыцарь не громит соседний кабак - он тренируется.
Рыцарь не сквернословит - он говорит с народом на его языке.
Рыцарь не насилует - он улучшает генофонд побежденной нации.
Рыцарь не тупит - он выстраивает стратегию!
Рыцарь не бранит жену - он способствует личностному росту супруги.
Рыцарь не грабит - он просто Робин Гуд.
Рыцарь не обрастает грязью - он маскируется.
Рыцарь не воняет - он стремится быть ближе к народу.
Рыцарь не врёт женщинам - он блюдёт культ "прекрасной дамы".
Рыцарь не забывает - он просто не думает о всякой чепухе.
Рыцарь не гонит - он повествует о подвигах.

[acid drinker]

після геніальних мисльов - трошки іншожанрового...

http://img0.liveinternet.ru/images/foto/b/3/664/1789664/f_15747180.jpg

http://i.piccy.kiev.ua/i2/04/35/88f37c240612944dd09928c1ad69.jpeg

http://img0.liveinternet.ru/images/foto/b/3/664/1789664/f_15747177.jpg

[Андрон Кобила]

№2 супер)

[Prophet]

Кальдазар фотав? Або я не шарю, або він іще не навчився професійно працювати зі світлом. Хоча взагалі симпатично, звісно.
Остання фотка дуже й дуже! Надзвичайно ніжна. Кльовий портрет, на поличку можна ставити)

[acid drinker]

кальдазар їх підписує. зі світлом у нього гут, а ше він потім з ними довго колупається, прибираючи різну фігню.
фоткав інший, але теж милий хлопчик. конвеєром :)
дякую =)

[acid drinker]

я люблю цю бубуську.
на думку спадає той уривок з джалапіти, де він побачив дитину, яка колупалася в носі - пам'ятаєте?
Джалапіта з'їхав ліфтом на Вавилонську башту і глянув униз. Серед куряви на одній із центральних вулиць сиділа товста дитина і довбала пальцем у носі. “Дитина ця може бути моїм учнем, - подумав Джалапіта. – Для неї відкрита таємниця життя, як свіжа мушля. “ Він звісив запасну ногу з башти на ту вулицю і сів поруч з тією дитиною. “Учнем?” – сказала дитина і вийняла палець з носа. “Ні, - подумав Джалапіта, - ця дитина не послідовна. Не бути їй моїм учнем”.

http://img0.liveinternet.ru/images/attach/c/0/32/372/32372309_j214.jpg

[acid drinker]

залишати якорики в надії про те, шо він колись це знайде і якось прочитає. не знаючи насправді, шо далі, бо далі тільки дві можливості: або він якимись екстрасенсорними зусиллями зрозуміє, шо то про нього, шо нітрохи не допоможе, або ж не зрозуміє чи принаймні вирішить, шо не про нього, бо справді, ну як же ж можна таке - про нього? аналогічно, це не допоможе ніяк. допомогти собі вдасться тільки й виключно самостійно. перебісившись, наприклад.
перечитувати все, ним написане, шо тільки можна знайти, завчати напам'ять шматки фраз, шоби говорити його словами, шоби мати його в собі хоча б у такий спосіб.
найдивніше, шо він навіть сниться серафічно. майже без дотиків, хіба - як результат марення його красивими руками - у переплетенні пальців. чомусь здається, шо цілувати його навіть у сні можна тільки, якшо він дозволить. так кумедно - чому б, справді, не підійти і не спитати: "а можна, я вас цілуватиму, коли ви мені снитиметеся?" і спостерігати за реакцією. і розуміти, шо цього звести на жарт - не вдасться.
це якась хвороба, яку треба переходити, як нежить. яку треба витримати, як осінь. з якою, мабуть, навіть можна боротися, але в тому й біда, шо боротися не хочеться - це як коли грип стає чудовим приводом годинами сидіти в обіймах теплої ковдри й дивитися фільми під липовий чай. хоч і не зрозуміло, шо мені з цієї хвороби, крім тужних снів і перечитування всього, ним написаного, шо тільки можна знайти.

[Giza]

Дуже лірично й тужно, Есід. Але Ви точно певні, що це треба/можна писати тут?

[acid drinker]

залишаючи якірці? =)
може.
іноді не вдається тут не написати.

речей для писання під замок взагалі не варто писати - кожен текст занадто сильно прагне бути почутим. тому це - не під замок. а тут не найгірше місце, зрештою. мені так здається.

[Загублена дитина]

той, для кого залишено цей якірець, точно цього не нагуглить, імовірно не прочитає, ніколи не зрозуміє, шо воно про нього. а ті, хто розуміють - як-от я - надто люблять/поважають ейсід.

згадалася та штучка з пірогово - з якірцем. знаки долі, ага.

[acid drinker]

доля в останні дні стає дуже символічною, вам не здається?
/а мені - після лотреамона, мабуть - снилося, як я переїжджаю дітей маленьким червоним запорожцем; діти на велосипедиках їдуть мені назустріч, і я намагаюся їх оминути, але їх усе більше, і мій маленький червоний запорожець проривається крізь них, мов крізь товщу води... коротше, лотреамонові на найближчий тиждень дамо відпочити =)/.

[Загублена дитина]

тут не тільки лотреамон винен. менше треба з дітьми тусоваться, ага. і зно перевіряти =)

згадалося, як дехто спитав мене, чи вмію я кататися на велосипеді. - майже. - це як? проїхала трошки і гепнулася? =)

[acid drinker]

у мене якісь консервативні уявлення про поезію, мабуть. але, тим не менш, - стріляти тих хворих людей. метафізичні підараси (с), ага.
а ше я люблю носити капці, завеликі на шість розмірів. як і сорочки. це робить мене добрішою й гармонійнішою. тому уявіть, шо я думала про так званих поетів, з якими сьогодні мала нагоду зустрітися, поки не взула чудових капців сорок другого розміру.

[Загублена дитина]

хм... задумалося, чи тут є більше позитиву, чи негативу.

[acid drinker]

у капцях? позитиву, звичайно.
мені вже добре. а загалом я зареклася - ну, ти читала. шото не розумію я цього російськомовного східняцького авангарду... так, навіть не сперечатимусь - дискримінація за мовною ознакою на рівному місці. але все більше переконуюся, шо мова структурує свідомість. і свідомість дуже обмежена мовою.
прикметно, шо білінгвальні автори зазвичай пишуть значно гірші тексти українською (якшо, звичайно, у них російською - не одиничні випадки).

[Загублена дитина]

хм... знову задумалося. цього разу - про себе і бі*. нє, російськомовні мої тексти не тягнуть вапщє.

[Black3012]

Про білінгвальність - в саме яблучко.
Не знаю, чому це так.

[acid drinker]

тому шо автори мови не знають.

[Загублена дитина]

типу автори знають українську мову... боЄмось* =)

[acid drinker]

написався такий гарний великий пост, шо я його не можу сюди не запихнути. ловіть. поки нік мені не скинув фоток, користуватимусь чужими. за ілюстративний матеріал велика подяка транслітері (http://translitera.org/).

почалося все, як зазвичай починаються такі штуки: я уже доволі мертва тьопала з філософії, переконуючи дашу, шо буде файно і шо обов'язково треба поїхати в бочку, даша казала, шо в неї купа роботи (хє-хє, ну шо за смішна відмазка? я свої купи роботи активно ігнорую, от і зараз... не можу нікуди йти, втомлена, душа вимагає музики й літрів чаю), і так би ми й дійшли до метра, якби не зустріли ніка. нік когось чекав, але дочекався нас, тому вирішив, шо більше нікого йому не треба (або шо просто чекати ше когось після нас - то якесь богохульство )))), і вирішив провести нас трошки. до метра, наприклад. або до петрівки - але вже мене одну, бо даша таки вирішила, шо нікуди не поїде. ну, а потім - чому б не пройтися зі мною до бочки? а раз ми вже тут - можна й зайти хвилин на сорок, нє? ;)
а там ше навіть була знижка - не 20 грн, а 15, і до нас приєдналася профет (тобто приєдналася вона навіть раніше, ніж ми вирішили заходити і зрозуміли, шо там знижка), і якраз вільний столик перед самою сценою трапився... возн'т іт перфект? ну, ми теж так подумали й там приземлилися. Vперше 4ую почали чекатися, ми замовили чаю (нік - пива, профет - кави, але ну шо ж, я же ж тут головний егоцентрик, тому ми таки замовили чаю) і стало вже добре, хоча ніц ше не починалося.
першим почався скиба. а, точно. знайомтеся - один з воістину найліпших українських поетів, роман скиба власною персоною.
http://i.piccy.kiev.ua/i2/c5/b2/5319349800bb902cf426d8f665b5.jpeg
так от, першим почався роман скиба, і було не найліпше, бо люди навколо якоїсь холєри галділи навіть гірше, ніж у смолоскипі на різних тусівках (о, до речі, скоро буде фест у смолоскипі, але про то - потім, я обов'язково напишу, бо сама там читатиму). але вірші, йолки, там були такі вірші, шо і галдьож, і відсутність пива, і післясемінарська втома здалися зовсім неважливими. яка в біса різниця, шо відбувається навколо, якшо є такі вірші?..
хоча коли на сцену вийшли тетраколори (ну... це в мене ше з першого курсу - колись, на одному зі скибиних фестів я їх почула вперше, і то було якесь прозріння, певно, тому шо забути про існування їхньої музики так і не вдалося, а потім, коли я підросло й порозумнішало, а в них виявився альбом... ну, ви в курсі. незважаючи навіть на те, шо коханням з першого погляду це не було жодним боком - наприклад, як із "кому вниз". хоча взагалі-то ця тирада стосується того, шо називати вперше чую тетраколором - це ж нормально, скиба, наприклад, так і робив), менш прекрасно не стало анітрошки.
http://i.piccy.kiev.ua/i2/b2/d4/7133f5af0ee7f361c0efad1c8f26.jpeg
гарні хлопці, правда? там, на жаль, не видко їхнього нескінченно харизматичного ударника, але про нього ше буде.
мабуть, варто трошки ближче.

[acid drinker]

перший - богдан кутєпов.
http://i.piccy.kiev.ua/i2/6a/2e/25536ab81f8c1c6d82109b0b5bb7.jpeg
я його аж зафрендила вчора з тої радості в жж, і, шо найприємніше, він мене зафрендив у відповідь. патаму шо я того варта, і всяку фігню не пишу. а може, це просто програма підтримки фанатського духу :) ммм... власне, для мене він тривалий час був ходячим уособленням тетраколору й стукнутості на всю голову, шо слід розуміти як прекрасну рису. як вони на минулорічному форумі видавців гнали, це шото... стоп, а в мене ж навіть фотки є. іксклюзів =)
ну от, нате вам веселого кутєпова й молодих українських поетів. так, шоб трошки відволіктися від розповіді про те, як мені було гарно вчора, на розповідь про те, як мені було гарно трошки раніше :) інтермеццо, такскаать.
http://i.piccy.kiev.ua/i2/29/0e/394b24484bf3b6e9012db34088fd.jpeghttp://i.piccy.kiev.ua/i2/d6/9f/46f3beb9d59a34fae92e11c7e4a4.jpeg
хоча якшо ви дивилися "натаху", питань про стукнутість у вас не мало б виникнути. це чудово, це феєрично, це "апять нєт повада" їх не любити.
далі - гриць вагапов.
http://i.piccy.kiev.ua/i2/f2/93/79265927581aab594c527d3dfa7b.jpeg
(на цьому моменті ейсід дістає хустинку і в неї сильно шмаркається, патаму шо це несправедливо - всі прекрасні й несамовито чудесні вже зайняті; хоча, мабуть, про мого коханого так теж кажуть, тому нема, на шо жалітися :)). але блін, бачили би ви, як він усміхається... більше того, бачили би ви, як він усміхається особисто вам - і тут в ейсід трапляється ше один ліричний відступ, позаяк (гарне слово, яке надто часто й не завше правильно вживає мій викладач філософії, і яке варто вживати й мені для збагачення словникового запасу, але я постараюся правильно) перша усмішка гриця вагапова (нє ржать! хоча я сама погано стримуюся) зі мною сталася ше на тому самому першому курсі. й учора теж. може, за знання текстів? :)

[acid drinker]

а тепер - ударник, імені якого я не запамнятала й не записала, але який став для нас із профет дастапрімєчатільностью вечора: цей дядько справді виглядає так, наче доля його - грати в мегабрутальних гуртах, і його вирази обличчя доводили нас до масових істерик (хоча профет - більше, я була зайнята спогляданням іншого боку сцени :)).
http://i.piccy.kiev.ua/i2/79/1b/b527386d65382c321a32ff789925.jpeg
не треба тільки думати, шо ми маємо шось проти мегабрутальних гуртів і труйових ударників, навіть навпаки. просто... це було контрастно =))
(контрастно настільки, шо я вже й не знаю, нашо їм з таким харизматичним ударником - помітьте, це слово я вживаю з мінімальною іронією - басіст ваапше... про шо й було оголошено грицеві вагапову, поки скиба підписував книжку для його дружини, а сам гриць комусь казав, шо вони зараз басиста шукають).
дастапрімєчатільностєй вечора було ше кілька. по-перше, стрьомний мальчик женя (то він вже потім прийшов за наш столик і ми познайомилися, попутно ледве не здохнувши від нетолерантної ржаки, і мені так шкода того хлопця, шо підходив з ним, тому шо той хлопець начебто розумів, в наскільки ідіотську ситуацію його втягнули) в рожевій сорочешці, яка, мабуть, і наклала відбиток на розумову діяльність, котрий підійшов до скиби і почав вимагать чогось попрощє - ну, звичайно, разів шість зазначивши, шо роман пише прекрасну філософську поезію. скиба відповів, шо попрощє в нього асоціюється хіба з муркою (як, ви не знаєте? українська версія цього хіта всіх часів і народів - це саме скибина робота). юноша в ружовій сорочешці сказав, шо нє, він не це має на увазі, він хотів просто чогось не такого філософського, а такого, духовного, шоб всім людям було панятна. ггг. мало того, він же ж ше потім підійшов і почав толкать тост... неповторний тост - патаму, шо я такого повторити не зможу, бо вмру від сміху, та й не вмію я так ржачно говорити.
по-друге, ми таки виповзли танцювати. на останню пісню - ну, і, оскільки сідати було вже без сенсу, на ше одну, яку вони грали на біс (це було "у смузі світла", і це дуже гарно, шо вони її зіграли, бо після "дуелянта" вона моя улюблена). ви, канєшно жи, можете побачити (чекали, правда?), як ейсід прецця:
http://i.piccy.kiev.ua/i2/5c/a9/85411ea04ab7bdce63962d9a9999.jpeg
але це ше не "у смузі світла", бо перед нею я таки витягнула шпильки з волосся (чи х/з, може, то було вже по всьому... шкліроз). до речі, скиба сказав, шо з цими шпильками я схожа на якусь фрекен бок :)
інші фотки, канєшно, смішніші, я вибрала найпристойнішу, решту (але мало, на щастя) ви можете побачити на транслітері, але знову ж прошу - сильно голосно нє ржать.
проблема з танцюванням полягала хоча б у тому, шо ми з профет не пили. шо не сприяє вільному вираженню дурнуватих емоцій і змушує приховувати всю міру стукнутості.
ну от. а по всьому нік пішов до якогось дядька (рустам? иии... таки шкліроз), який перед тим ше намагався знайомитися з ейсідом і профетом, але не розрахував нашого особистого постору (читай - обнаглів до тої міри, шо, питаючи "а как вас завут?" поклав нам руки на плечі, чим відбив абсолютно будь-яке бажання толєрантно спілкуватися), після чого нікові було повідомлено, шо ми нєразгаворчіві какі-то. а ми пішли до скиби - розповідати йому, який він кльовий. взагалі-то це варто би було розповісти ше кутєпову, вагапову і їхньому харизматичному ударникові (мені справді прикро, шо я забула, як його звуть), але до них після концерту підбігли дєвучки, і сенсу шото після того казати якось не стало. усе-таки добре бути єдиною фанаткою і всьо таке (ейсід хитро всміхається, хоча, звичайно ж, себе переоцінює). ну, або треба вчитися бігати швидше, шоб казати чудовим чоловікам про їхню чудовість у числі перших :)
отак все і скінчилося, в принципі. відчуттям того, шо добре - страшенно. і я б собі цього відчуття навіть заздрила ))) у зв'язку зі станом афекту прошу пробачення за ламану розповідь. але ж ви зрозуміли, як було файно, правда? ;)

[Загублена дитина]

ти таки мене убила....=)

[Prophet]

ого, оце репортаж - репортажище! до когось завітало натхнення))

а чого не в скибину тему запостила?

а моїх фоток немааа... /схлипує/ таки нефотогігієнічна, мабуть. зато ейсід навикладали за нас двох)

[acid drinker]

а тута стільки особистих рефлексій, шо в скибину тему я ліпше викладу в понеділок фотки, які нік скине.
ну да, ну да. я там смішна така... )))

[acid drinker]

боже, храни інстітут журналістікі.
боже, храни абітурієнтів інстітута журналістікі й дозволь їм туди щороку вступати, інакше вони ж вступатимуть ше кудись.
боже, храни студентів інстітуту журналістікі, а ше більше - його випускників. боже, храни випускників інстітуту журналістікі, які стали журналістами, але особливо храни тих, які журналістами не стали.
боже, храни цих бідних дітей, які, випустившись із інстітута журналістікі, плутають, коли треба родовий, а коли називний відмінок (і якби це було єдине, шо вони плутають...).
і, боже, оскільки ти гарний, і добрий, і милосердний, храни мене від роботи з журналістами - випускниками інстітута журналістікі. не думай, боже, шо я маю шось проти випускників інстітута журналістікі - навіть навпаки, двох із них я щиро люблю й поважаю. але, боже, храни...

[Загублена дитина]

я всьо понял(с).
вчасно я (рік тому) передумала буть журналістом =)

[Загублена дитина]

ейсід, я гальмо.
тільки зараз нормально вслухалась в дуелянта і поняла до кінця про інститут журналістики =) такі да =)
а шо, їм тексти ніхто не коректує???...

[acid drinker]

гггггг...
/ейсід на повному серйозі зайшлося аццьким смєхом/

[Dara]

хи
якщо достатньо погано писати обома мовами то різниця якості майже не помітна :))

[acid drinker]

останнім часом підозріло часто плачу від щастя. сьогодні - ви сміятиметеся - не могла стримати сліз, коли брюховецький вітав могилянку з днем народження. він чудовий. я йому така божевільно вдячна...

[acid drinker]

апять репостинг.
але на лі.ру влазить більше фоток.

книжковий супермаркет. я і консультант.
- день добрий, а у вас є майн кампф?
(реакція миттєва)
- нема.
- а... коран?
шо найцікавіше, він ніби й не здивувався. все одно по мені видно, шо коран я питаю не для себе. зате майн кампф справді хотілося б у нормальному виданні з палітуркою й гарними сторіночками, бо ношуся, як якась дурна, з роздруківками =(
а коран, кстатє, є. і просто так, і з коментарями, і красівий дорогий, і не дуже.
з того всього купила собі дві книги мертвих - єгипетську й тибетську. не знаю насправді, нашо, просто захотілося - і біс із тим, шо часу на читання різного лівого (враховуючи особливо, шо ніцше мене чекає вже понад місяць) майже нема. нехай будуть у хаті, то корисна штука.
до речі. з того всього зареєструвалася на тематичному форумі (http://www.hitlerjugend.net/) - вони досліджують історію питання, у правилах написано, шо будь-які неонацистські випадки заборонено.
гарні діти...

http://img0.liveinternet.ru/images/attach/c/0/33/820/33820685_2079644251_fb84a14798_o.jpg

http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/0/33/820/33820558_BdM01.jpg

http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/0/33/821/33821059_scan0032.jpg

http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/0/33/820/33820635_4.jpg

фоток натибзено з різних ресурсів - з того самого форуму (http://www.hitlerjugend.net/forum.htm), з одного жж (http://kro1975.livejournal.com/221547.html), лінк на який знайшла в одному блозі (http://war-and-weapon.blogspot.com/), чи з отакої галереї (http://www.moonwheel.net/BdM/index.htm).
знаєте, є в цих молодих людях шось неймовірно прекрасне. я хочу, шоб мої діти - коли вони будуть, коли вони вже вмітимуть думати - так носили українську символіку, з таким світлом в очах слухали український гімн, були такими гордими від того, шо вони - українські діти. і най би скільки не порівнювали гітлерюгенд із піонерською системою, все-таки вони принципово різняться, починаючи вже від найгрунтовнішого, найпринциповішого моменту національності.

[acid drinker]

!!!

http://img0.liveinternet.ru/images/attach/c/0/33/824/33824565_c4a7b90a9ea9.jpg

/які капці, ви подивіться.../

[Загублена дитина]

і йому ж їх безплатно видали...

[acid drinker]

підозрюю, це все батьки. надто воно мале =)

[Загублена дитина]

ггг =)

[Касандра]

подивилася фото, діти таки гарні.... але головне, що їхня гордість чи то щаслива, чи то відверта...

[acid drinker]

це ж так прекрасно - щиро любити свою державу, щиро бути готовим за неї вбити і так само щиро - за неї вмерти. їм нічого приховувати, тому відверто. і так, їм щасливо.

[acid drinker]

повернулося. щасливе. сонне.

[Андрон Кобила]

фотку першого чувака (з серії про гітлерюгенд) бачив у газеті. там розповідалося, що це німяць, якому у 45-му було 16ть, його вивезли на примусові роботи до Росії, де найяскравішими його спогадами були - вистів "работать, бл*, с*ка" та те як щоразу на їхню колону полонених-будівельників місцеві жителі (хз, не пам"ятаю місто) виливили помиї.. отак.

[Загублена дитина]

мдя... одразу стало сумно.

[Рудий]

це ж так прекрасно - щиро любити свою державу, щиро бути готовим за неї вбити і так само щиро - за неї вмерти. їм нічого приховувати, тому відверто. і так, їм щасливо.так, це прекрасно. але якщо провести паралелі з сьогоденням, то здатність "щиро вбити" у поєднанні з "щиро вметри" могла б привести нашу країну до демографічної кризи.

подивилася фото, діти таки гарні....
так гарна у хлопчика (того що з права) краватка з черепом та кісточками, цікаво що воно символізує?

[acid drinker]

http://nationalism.org/bratstvo/partizan/08/totenkopf2.gif - це?
символ дивізії сс тотенкопф ("метрва голова").
а демографічна криза у нас і так.

[Рудий]

це?
символ дивізії сс тотенкопф ("метрва голова").
угу, символіка відіграє важливу роль у розвитку подій. так, мертва голова, так-так :aga:.

а демографічна криза у нас і так.тобто немає чого втрачати?

[acid drinker]

тобто патріотизм би не завадив.

[acid drinker]

ну отож. ейсід починає тупати ногами і кричати "хочу!!!" ше з одного приводу.
узагалі-то вони не дуже й дорогі, близько 20 євро. але доставки сюди - нема =(
http://i.piccy.kiev.ua/i2/6c/bd/be92d3d674021e40fc545578710a.jpeg

[Prophet]

а звідки? якщо дуже хочеться - завше можна щось вигадати.

[acid drinker]

із нідерландів.
можна знайти якогось ювеліра й заплатити йому практично те саме, шо коштуватиме брошка + усе-таки-доставка (там понти, якихось 2/3 від вартості виходить), але мати її швидше.
ну та, а можна ж іше пошукати в наших антикварів (підозрюю, різниця в ціні буде мінімальна)ж.

[Prophet]

ну та)

[Загублена дитина]

та штука, шо теліпалася у тебе сьодні на шиї, тоже була нічо =)
чесно, воно якесь... неохайне, чи шо. нема милих дрібних детальок.

[acid drinker]

цікаво, шо сказав би про це дядько фройд.
та, до речі, ейсід зібрався читати фройда. як тільки втомиться - читатиме ніцше. там природніше якось. хоча фройд теж був дуже розумни дядько, і я більше схиляюся до нього, аніж до юнга. але то таке, плани та прагнення. а от чого я взагалі сюди залізла - то шоб розповісти, які цікаві бувають у мене останнім часом сни.

цієї ночі мені наснилося, шо я померла.
причому померла дуже дивно, майже нічого не змінилося, я навіть ходила на семінари й відповідала там, і сиділа за звичною партою, але була мертва насправді. і мене бачили якось вибірково - здається, наша прекрасна вагітна викладачка французької літератури бачила, а одногрупники - нє. чи якось так. а ше я була мертва, але писала в жж та на форум, і мої коменти відсилалися, але їх ніхто не бачив - або майже ніхто, бо все-таки були люди, які то могли. пам'ятаю, як я збиралася на пари з усвідомленням своєї мертвості, і тому - можливості взяти не ті конспекти, тому шо досить мені уявити, шо конспекти саме ті, які треба, і вони такими стануть. а може, це було пов'язано з самим сном - тому шо я останнім часом у снах починаю усвідомлювати, шо це сни, тому там можна багато коригувати (наприклад, якшо виходжу з дому без грошей - просто уявити, шо зі мною саме та сумка, в якій гроші є... шо цікаво, саме в такий спосіб, а не просто науявляти грошей. з мене ніколи не буде абсурдистки, бо навіть у моїх снах причиново-наслідкові зв'язки занадто сильні).
а ше я була дуже гарна в тому сні. і вдягнена теж дуже гарно. і - повторюся, але це дуже важливо - мертва.

(кажуть, коли сниться, шо вмираєш, - це гарна ознака того, шо житимеш довго. але саме проти таких схематичних тлумачень виступав фройд. може, просто варто забити на читання критичних праць проти ночі, а може, то все чудовий роальд даль перекидає меблі в моїй голові).

[Prophet]

мої коменти відсилалися, але їх ніхто не бачив - або майже ніхто, бо все-таки були люди, які то могли.
модератори? :)

[acid drinker]

нє-нє, це не з того розряду =)
просто хтось міг мене - і відтак результати мого існування - мертву бачити, а решта не могли. але знов-таки, я завтикала ключовий момент - може, варто було придивитися, хто саме.

[Андрон Кобила]

може, пора змінювати звички чи коло спілкування?,)

[acid drinker]

та нє, не бачу причин... пора читати фройда =)

[Joghurt]

дивний сон) мені вчора теж шось фігненьке наснилося....ніби один мій иовариш з купою моїх, сорі, ліфчиків по городу бігає)))))))))))

[Загублена дитина]

ти таки завтикала. треба було придивитися, хто ж - бачить.

[Dara]

нє. тут схематичним тлумаченням не обійдешся. скоріше в тебе внутрішній конфлікт міксований з екзистенціальною (чи яктам правильно) кризою - з усіма її чарівностями
якщо це сон і він не викликав прямих асоціацій - то за тим же таки фройдом конфлікт витіснений, але твоє позасвідоме його просто "за замовченням" не приймає. хоче з тобю поговорити)))

п.с. я втратила телефона - впрямому сенсі.. і твій номер в ньому також(((

[acid drinker]

ой, з телефоном погано. а щодо фройда - надто просто. адже зрештою будь-які прояви зводяться до обмеженого кола заздалегідь відомих причин (одна з речей, за які критикував його юнг). шо б мені не снилося - можна сказати, шо воно приблизно значить, і список отих або-або буде дуже невеликий. але чому?

[acid drinker]

ну от. пишу.
замість того, шоб робити англіцьку на завтра, читаю слотердайка на через тиждень. дивуюся з того, як воно все пов'язане - ми почали багато говорити про циніків, і не просто багато, а й майже скрізь. сьогодні - на французькій літературі. якби не цинізм, у нас не було б найпрекраснішого мистецького напрямку, який тільки могло вигадати це людство, - я про сюрреалізм. ви, звісно, можете не погодитися, але то вже ваші особисті проблеми (перепрошую, преференції).
сьогодні святкували вчорашнє професійне свято. сиділи з дівками в "трапезній", пили чай (не тільки я - всі), було добре. але чомусь утомливо. третій день попрасувати не можу. мовчу вже по німецький романтизм, сприймати який мій організм відмовляється в принципі. про реферати навіть не згадуватиму (упс... уже. пішло мучитися докорами сумління, дочитувати слотердайка й дивитися фотки красивих мертвих жінок. от тільки допишу трошки).
андрієва мама намагається переконати мене, шо мені треба записатися на курси до норбекова. це, в принципі, не так весело, як пропозиція подумати на вихідних про шось духовне (яка, на щастя, не від неї пролунала, бо я не знаю, як би зреагувала), проте все одно. невже я так нещасно виглядаю?
радує музика. нестерпно радує. час від часу ловлю себе на тому, шо просто сиджу заслухана й не думаю ні про шо - тобто в момент ловіння вже думаю, але якусь мить до того просто належу цій музиці. може, більше нічого й не треба.

[acid drinker]

валяюся на ліжку, бовтаю в повітрі ногами й читаю "вступ до психоаналізу" самі-знаєте-кого. не тому, шо треба, а тому, шо хочеться, бо треба насправді не зовсім це. п'ю м'ятний чай і слухаю аеросміт й еліса купера. прийде коханий і помасажує мені нижні лапи. а потім я ляжу спатки щаслива-щаслива, як ото зараз. і обзавідуйтєсь /показало язика. так-так, я прийшло це писати саме для того, шоб ви обзавідувалися =))/.

http://i.piccy.kiev.ua/i2/48/82/9bf41946ecb315c84df71490f2eb.jpeg

[Prophet]

нідаждьотєсь :р

[Soul]

привіт. не знаю чому, але виникло бажання саме тобі і саме зараз передати свій привіт. тож- рада, що ти є!

[acid drinker]

дякую =)

[acid drinker]

холєра. я тільки шо писала реферат - і розплакалася.
треба припиняти писати про тих авторів, до яких відчуваєш шось більше, ніж дослідницьку цікавість.

[acid drinker]

заходжу сюди час від часу. думаю, шо варто би шось написати. і згортаю сторінку.
сьогодні склала залік із філософії. дуже шкода. мені справді подобався курс і спілкування в рамках курсу, і пан тарас дуже класний - коротше, це все було би прекрасно, якби не залік. справа навіть не в тому, шо треба було шось напружено вчити чи всьо таке - просто це дуже некрасиве завершення. наспілкуватися не дають. ото маєш підпис у заліковці - свабодєн. а в тебе ше стільки думок не на тему, і стільки цікавого, шо от ну кров з носа треба висловити...
втомлена сильно. але я би з задоволенням ше раз це все переслухала. шкода, шо він незаліків не ставив...

[acid drinker]

кажуть, автори - Беркут Андрей, Медвецкий Александр
стибжено з башу, канєшно.

ПАТОЛОГОАНАТОМ

Я патологоанатом, я беру работу на дом
И лежат друг с другом рядом упакованы в мешки
Ломтик докторской колбаски, чей-то череп, чьи-то глазки
Огурцы своей закваски и фрагмент прямой кишки

Я патологоанатом, если вам чего-то надо
Приходите будем рады и расскажем все как есть
С кем вы жили, что вы пили, отчего вы опочили
Что такого совершили, что теперь лежите здесь

Я патологоанатом, пропитался трупным ядом
Мне давно жениться надо, да с соседями беда
Вот вчера сосед Анискин думал, что украл сосиску
Но поскольку пьян был свински, то совсем не угадал

Я патологоанатом с очень маленькой зарплатой
Вечно денег маловато- я от этого устал
Мне сосед сказал:"Раз надо, ты бери работу на дом
Ресторан откроем рядом, под названьем "Каннибал"

Я патологоанатом , я беру работу на дом
И лежат друг с другом рядом упакованы в мешки
Полсырка и три мениска, небольшой пучок редиски
Два межпозвоночных диска и с печенкой пирожки

хто там шо про циніків розказував? =))

[acid drinker]

це треба в меморіз.
баш:
Camomille: Сердце большое - люблю всех.
Camomille: Но такая голова пустая - быстро забываю.

[acid drinker]

чи знаєте ви, шо таке постмодерн?
нє, ви не знаєте, шо таке постмодерн. хоча... =)
ніхто не знає.
але його прояви можна відстежувати.
наприклад, постмодерн - це коли такий імбецильний тест типу "напишіть своє ім'я і дізнайтеся..." обіцяє розповісти, "який сонет шекспіра вам підходить". кОшмар. от не знаю чого, але шекспір мене добив остаточно. цей світ летить у страшні тартарари =(

[Prophet]

чи знаєте ви, шо таке постмодерн?
хє-хє
цей світ летить у страшні тартарари
але ж цікаво як!

[acid drinker]

я знала. знааала!
слова скінчилися. є тільки німий захват. от який він.
http://i.piccy.kiev.ua/i2/a7/1c/ebc22b50aa2e7c620d1e033cdbf4.jpeg

[Prophet]

???)))

[acid drinker]

бг...

[Prophet]

ну я наче впізнала, але чогось спантеличили слова "от який він". типу хтось, кого вперше бачиш. ну, ночами й не таке примариться)

[acid drinker]

просто... він тут такий справжній і такий просвітлений... я тепер не зможу його по-іншому уявити. я тепер знаю, шо він саме такий...

[acid drinker]

ейсід остаточно вирішив припинити читати російський баш. мало того, шо це москальське бидло з промитими мізками там пише, так ше й усяке хохляцьке - бо по-іншому їх і не назвеш - бидло йому підспівує. депортувати нафіх. і хай собі там тусуються.
накипіло (с)

[acid drinker]

спамери найбільше люблять "науково-популярну й довідкову". бє.
ейсід потиху починає цікавитися класичним мистецтвом. хтоб міг подумати, шо один маленький альбом репродукцій від видавництва phaidon так круто змінить її актуальні зацікавлення.
і це. да вінчі - геній. сальвадор далі теж. але порівнювати їхні величини - то як порівнювати бехерівку з гіннесом.

[acid drinker]

чомусь повертаюся сюди написати про да вінчі.
сиджу от, читаю книжку "світ леонардо" роберта воллейса, слухаю gregorians (але зараз докачається диск бенедиктинських хоралів, і можна буде насолоджуватися справжнім, а не ерзацами... хоча мітла в їхньому виконанні звучить дуже й дуже, мушу визнати). таке високоестетичне нічого-не-робіння. якшо додати сюди останній тиждень зануреності майже винятково в класичний живопис... мені подобається цей стан.