Показати повну версію : Забобони у фантастиці
Spacer написав на самому початку "генеральної" теми нашого розділу:
Казали мені мати: не лазай по форумам тринадцятого числа! Я, наприклад, абсолютно незабобонний, але 13 жовтня сталося те, що сталося. Далі, відбувся маленький дискус на тему 1 квітня...
Тому пропоную ще одну тему:
"ЗАБОБОНИ У ФАНТАСТИЦІ".
:scared: :scared: :scared:
- Наскільки письменнику-фантасту варто розумітись (чи навпаки не розумітись зовсім) на цій тематиці?
- Чи в майбутньому будь-які забобони відійдуть у небуття?
- Хто знає цікаві забобони, використані у фантастичній літературі?
(Штибу якщо чорна кішка перебігла дорогу зорельоту, варто плюнути лівим ротом через праве нижнє щупальце...)
- І таке інше.
Ги-ги. У тій же самій "бочці":
- Та вепри - це ще нiчого, - додав вiн по паузi. - Тут, кажуть i чорти водилися !
Лише зараз хлопцi завважили, що дiвчата не сховалися до кубрику, як минулої ночi, а теж крутяться бiля рубки й прислухаються.
- Це ж як ? - зацiкавилась тендiтнiша. - Кого це чортами називали ?
- Чортiв, i якнайсправжнiсiньких ! - запевнив її оповiдач. - I зафiксовано те у серйозних джерелах.
- Ану-ану, - присунувся й собi Юрiй. - Це ти, часом не про Сiрка ?
- Про нього, - кивнув капiтан. - Ну, хто такий Іван Сiрко - всi знають ?
Запитання було звернуте вже до дiвчат, й тi кивнули - майже одночасно.
- Так от, плив якось славетний отаман Iван Сiрко човном попiд берегом, й раптом завважив у очеретi якийсь наче прохiд. Повернув туди - коли глип ! - а то не просто затока, а цiла рiчка, невеличка, щоправда, зате глибока, можна й чайкою сховатися,не лише довбанкою. Пливе вiн, значиться плесом, коли раптом поруч як забулькотить ! Та просто пiд носом виринає з-пiд води чорт ! Та здоровенний, страшний, суне на нього, iклами клацає, гарчить, як собака !
Юр посмiхався, а дiвчата нашорошили вуха й трохи нервова оглядалися навкруг. На воду знову впав туман i вже на вiдстанi десяти-дванадцяти метрiв годi було щось розрiзнити.
- Суне, значить, лiзе, так так нахабно - ось-ось схопить, та у воду за собою потягне ! Не розгубився тодi Сiрко, вихопив з кабуру пiстоля...
- З-за ременя, - уточним штурман. - Не було ще тодi кабурiв.
- Іди к бiсу. Так от, вихопив з... е-е-е... з-за ременю пiстоля та як стрельнув нечистому межи очi ! Той як крiзь землю провалився.
- Крiзь воду, мабуть, - знов упiвголос пробурмотiв Юр.
- Іди к бiсу, кажу. А Сiрковi те мiсце сподобалося, й назвав вiн ту рiчку Чортомликом, i збудуав на тому мiсцi... ЧОРТ !
Дiвки одночасно вереснули. Просто перед носом з туману вискочив якийсь човен, проторохтiв мотором за метр вiд правого борту сейнера i знову зник.
- Так, - трохи iронiчно прокоментував штурман. - А от Сiрко б на твоєму мiсцi вихопив з кабуру пiстолю...
- Та вiдчепись, Юре ! - вже серйозно заволав капiтан. - Сам оповiдай, якщо щось знаєш. Або когось з мiсцевих чортiв...
- А чортiв тут нема, - засмiявся другий найманець. - І Чортомлик не тут, а нижче за течiєю, кiлометрiв мабуть на триста, або й бiльше. А тут - таке, всяка дрiбнота - водяники, басаврюки,
- Дiзфайндери... - мстиво докинув Вiталiй, Юр набрав було повiтря, щоб вiдповiсти, але:
- ... ЧОРТ !
Ну, як на мене, уся фентезі - художньо оформлені забобони.
Втім, ще Френсіс Бекон зауважив щось на кшталт: "Уникати забобон - забобона". :D
Ну, як на мене, уся фентезі - художньо оформлені забобони.
Так їх, фентезюшників! :) Хай живе hardcore SF!
Так їх, фентезюшників! :) Хай живе hardcore SF!
Вельмишановні вчені улеми НФ-талібану, нмсд, забобони і усіляка чортівня будуть водитися завжди. Водяться вони і в сучасних комп'ютеризованих офісах. Мій сусід по кабінету, економіст, починає шукати якийсь важливий папір лише накривши конторського чортика порожнім гранчаком. А постійні несправності у новеньких винищувачах Спідфаєрах в часи битви за Англію пілоти пояснювали гремлінами. Техніка чортенят не виводить, а навпаки множить. Сапковський вважає, що у комп' ютерах їх сидить не менше десятка на мегабайт.
tysovska
24.10.2005, 11:36
Ну, якщо зважити на легенду, в якій мовиться, буцім коли люди винайшли всілякі машини, чорти мали кидати все й крутити в машинах коліщатка, бо інакше ж не працюватимуть, то зараз, в епоху суцільної механізації та автоматизації, чорти вельми заклопотані й не мають часу збиткуватися з людей :)
зараз, в епоху суцільної механізації та автоматизації, чорти вельми заклопотані й не мають часу збиткуватися з людей :)
А знаєте, чому? Тому що всі вони зайняті на важливій роботі. Крутять всякі мотори.
Ви ж не вірите, що під капотом машини сидить мало не сотня коней? От бачите! Насправді там сидить один чорт, лише великий. А в кулері компа, з якого ви це читаєте - маленький такий. Бісенятко.
А струм туди підводиться лише для стимуляції. Як воно втомлюється, перестає крутити - його струмом, струмом!
Тож вимикайте його на ніч, давайте перепочити.
Про того, хто сидить у Дніпрогесівській греблі я й писати боюсь...
Перепрошую, звісно, але для початку величенька цитата, що стосується розмови radus та tysovska:
"– Так. Я витрачу на вас стільки грошей, скільки ви захочете. Але ми не можемо летіти, тому що в мене є своя теорія щодо літаків.
– Яка ж?
– Думаю, що вони прикидаються, коли ти по-справжньому думаєш про них. Я маю на увазі – дивишся на них... Вони величезні. Як ти гадаєш, скільки вони важать?
– Не знаю.
– Я теж, але, мабуть, багато тонн. І я впевнений, що немає такої сили розуму, яка могла б відірвати їх від землі й перенести через увесь континент зі швидкістю сотень миль у годину.
– Містере Дженюер, вони використовують реактивні двигуни. Вони переносяться не силою розуму, це роблять двигуни. – Пеггі нервово клацнула ножицями.
– Знаю, що так кажуть, але це смішно. У дійсності немає сили, природної чи надприродний, яка могла б підняти ДС-8 у повітря ій перенести за третину години до Нью-Йорку.
– Але, містере Дженюер, це відбувається щодня, сотні разів на день. Якщо ви підете до міжнародного аеропорту, то побачите, що вони злітають щопівгодини. Шум стоїть такий, що ледь можна устояти на ногах.
– Та, знаю, як це виглядає, і саме це маю на увазі, коли кажу, що усі вони великі удавальники. Вони переконали усіх, що вміють літати. Це вид масового гіпнозу. Це слово застосовується, коли говорять про чарівництво, масову ілюзію".
Це – з фентезі, яку, на відміну від безлічі інших, мені подобається не лише читати, а й перечитувати: Джордж Сміт “Королівна відьм Лохленна”. Зав‘язка її, до речі, і побудована на самих, що ні на є, марновірствах та забобонах, завдяки яким головний герой – Дюффус Дженюер, власник книгарні й крамниці окультних товарів, має змогу потрапити до світу фентезі зі світу, який він ненавидить – нашого “жахливого світу атомних бомб, смогів і дівчин типу Пеггі О‘Ші”.
Тобто, він пов‘язує ці два світи. І, може, саме через це цю річ цікаво читати? :eek: Як, скажімо, і “Хроніки Амбера” Желязни. Чудового, до речі, автора “звичайної” фантастики.
Vivisektor
25.10.2005, 16:27
...забобони і усіляка чортівня будуть водитися завжди. Водяться вони і в сучасних комп'ютеризованих офісах...
Дозвольте нагадати у зв"язку з цим найбільший забобон комп"ютерної ери, впроваджений, якщо не помиляюся, славним Левом Кагановим. Йдеться про повірря в те, що кактус біля комп"ютера активно вбирає жорстке випромінення. :) Зараз легше знайти людину, що вірить у це, ніж таку, що не вірить. Чим це краще віри у порожнє відро? Лишився один тільки крок - не підходити до комп"ютера, якщо поруч нема кактуса, бо станеться жорстке випромінення. :) :) :) Та я певен, що вже є і такі випадки.
Хе-хе-хе... А що думають Кактуси про своє невдале неколюче життя, коли поряд немає компьютерів?.. :p
tysovska
25.10.2005, 17:08
Мої кактуси не думають. Вони просто цвітуть.
Помічено, що коли поряд з Кактусом немає комп'ютера з заставкою робочого столу у вигляді Троянди, цвітіння перших, хоча це й марновірство, відбувається значно рідше :p
Ну, як на мене, уся фентезі - художньо оформлені забобони.
Навіть ТЕРМІНОВО готуючись до відрядження, зазирнув сюди, почитав і скажу от що. "Понеділок починається в суботу" братів Стругацьких - це все-таки не фентезі, хоча й за визначенням "казка для наукових працівників молодшого віку". А от подивіться, наскільки майстерно ці НФ-письменники використали там тематику забобонів! Та й "Готель "У загиблого альпініста" фентезюшним твором не назвеш... :p :p :p
Ну, щодо жанру "Готелю..." можна посперечатись. Втім, це - не за темою. За темою, як мені здається, інше.
Наприклад, як з'являються забобони? Приклад з космонавтики. Вчора, скажімо, була одна з найтрагічніших дат у ній - загибель в 1960-му році десятків людей при вибуху на Байконурі міжконтинентальної ракети Р-16. З того часу 24 жовтня - День пам'яті загиблих випробувачів. Але, крім того, тепер є "забобона" - не лише не призначати стартів на це число, а й не робити серйозних робіт на космодромі.
Якщо це - не в тему, то ось інше. Сергій Корольов був трохи марновірним і ніколи не призначав стартів на понеділок. Певною мірою, так було перші три роки космічної ери. Потім це відмініли. І що ж? Після цього відразу відбулось 11 аварій. Таким ось чином. :eek:
Вибачаюсь, ось головне немарновірство - думати й робити одне, тоді нормально вийде. А якщо по іншому... Звісно, я хотів написати, що посперечатись можна про жанр "Понеділка..." :8
Але, крім того, тепер є "забобона" - не лише не призначати стартів на це число, а й не робити серйозних робіт на космодромі. До речі, а у який день в американців "Челенджер" накрився?!
До речі, а у який день в американців "Челенджер" накрився?! Вісімнадцятого січня 1986-го вибухнув. З астронавтами. Я тоді навіть вірш написав. Російською. Там такі рядки є:
"Каждый из нас в миг рождения - гений,
космос обрушивший в сердце и в мозг.
Сталь не выдерживает напряжений:
плавится стали оранжевый воск.
Тело людское всех сплавов прочнее:
в тысячи градусов - жар изнутри.
Нас не сожжёшь. Мы всю жизнь пламенеем
алой
частицей
зари".
В цей же день, до речі, в 1654-му, Переяславська Рада прийняла рішення про приєднання України до Росії. :( Таким ось чином.
Блін, е можу зупинитись на темі забобон! :eek:
Бо тільки-но друзі підкинули мені, не дуже любимого мною, Пелевіна Вііктора Олеговича (скорочено - ПВО): "ДПП(nn)". Це,звісно, не фантастика (свого часу я для себе визначив жанр ПВО та іже з ним як "метафізичний поп-бойовик"), але що цікаво - увесь він побудований на "числових забобонах".
Вісімнадцятого січня 1986-го вибухнув.
Це була субота... не вийшло!
Блукаючи Інтернетом, надибав абсолютно пречудову інформацію про те, як зароджуються СУЧАСНІ ЛЕГЕНДИ. (http://www.moldova.ru/index.php?tabName=articles&owner=47&id=564) :confused:
~Pick@chu!!!
17.11.2005, 13:41
а ти знаєш - зан9тна штукенція =)
все прочитав.. ба9н - але все одно цікаво.
"Челенджер" вибухнув 27 березня 1986-го. Я пам"ятаю це точно, бо наступного дня був мiй день народження, а крiм того я передбачив цю катастрофу, про що вже писав на "Шанi".
"Челенджер" вибухнув 27 березня 1986-го.
?????????????????????????????????????????????????? ???????????????
Я, звісно, розумію, що усі ми фантасти, але... :confused: :eek: :confused:
Так, є ДВІ дати вибуху "Челенджера":
1. За SPACER'ом - 18 січня 1986 року;
2. За VDV - 27 березня 1986 року.
Подивився я на це, "погуглив" трошки. І за результатами пошуку в Інтернеті натрапив на ТРЕТЮ дату:
3. 28 січня 1986 року.
Хлопці, це таки справді ФАНТАСТИКА!!!
:eek: :eek: :eek: :eek:
Подивився я на це, "погуглив" трошки. І за результатами пошуку в Інтернеті натрапив на ТРЕТЮ дату: :scared:
Браття, маю великі підозри, що в порто-франко Кременчук щось відбувається з цифровим позначенням дат. Звісно, 28-го трагедія сталася, а не 18! Точно так само, як і стаття братів Капранових, вивішена у Ейсмонта, написана 2005-го, а не 1005-го року :confused:
Втім, можу запропонувати й іншу версію, яка перегукується з темою альтернативної історії (див. відповідну гілку), а також евереттових всесвітів.
В історії паралельного світу Спейсера катастрофа сталася 18-го, у всесвіті Литовченка - 28-го січня, а у Верховського - 27-го березня 1986-го.
Потім ці світи, що існували невіддалік один від одного, й розвивалися в напрямку зближення, а тому й сконтактували наприкінці 2005-го. :eek:
Цебто зіткнулися? Ой, що буде...
Не "зіткнулися", а "сконтактували". Уважніше, панове, уважніше!.. ;)
Ой, що буде... Буде те, що Литовченко, ВДВ та Спейсер далі - у точці контакту світів "перестрибнуть" кожен в чужу історичну гілку. Потрійний стрибок - потрійний обмін! О... :D :D :D :D
У мене все точно! В США було 27.03, а в нас уже 28.03
У мене все точно! VDV продовжує перебувати на своїй історичній гілці :)
А якщо серйозно, то я хочу повернутися таки до теми забобон. Сама тема загибелі "Челленджера" виникла через з'ясування "ефекта понеділка" щодо здійснення тієї чи іншої роботи.
Tim-Lit зазначив, що помилкове 18-те січня було суботою. VDV вказав на різницю в часі між нами та Америкою. Оскільки справжня дата - 28 січня 1986-го року - була вівторком, то в мене виникли підозри, що старт "Челленджера" з урахуванням різниці у часі відбувся таки у понеділок. Нетривале дослідження вказало, що таки ні.
"Челленджер" стартував 28-го об 11.38 за місцевим часом і вибухнув на 73-ій секунді польоту. Різниця між московським часом (як більш зручним для таких розрахунків) та часом Вашингтону (мис Канаверал, наскільки я розумію, втрапляє саме до цього МІСЦЕВОГО часового поясу) складає (-8) годин.
Тобто, "Челленджер" вибухнув приблизно о 19.40 за московським часом (або за 18.40 київським) у вівторок 28-го січня 1986-го.
Таким чином, "ефект понеділка" в даному випадку зовсім ні до чого, як і натякав про це Tim-Lit.
Але, все одне, згадаймо цю команду: (перший ряд зліва праворуч) М.Смітт, Ф.Скобі, Р.Макнейр, (другий ряд) Э.Онізука, К.Маколіфф, Г.Джарвіс, Ю.Резник -
http://airbase.ru/books/authors/rus/s/salakhutdinov-g-m/adventures_in_orbites/17/files/salah-foto-16-400.jpg
Михаел Смітт – 40 років, пілот, перший рейс, воював у В’єтнамі, троє дітей.
Френсіс Скобі – 46 років, командир, другий рейс (перший - квітень 1984), воював у В’єтнамі, ветеран ВПС США
Рональд Макнейр – 36 років, фізик, доктор наук (працював по програмі застосування лазерів у відкритому космосі – Програма СОІ), другий рейс (перший – лютий 1984)
Еллісон Онізука – 39 років, американець японського походження, народився на Гавайських островах і з дитинства мріяв про політ на Місяць, троє дітей
Криста Маколіфф – 37 років, викладач англійської мови, історії та економіки, двоє дітей
Григорі Джарвіс – 41 рік, інженер-електротехнік, виконував на борту функції фахівця з корисного навантаження та супутників зв‘язку
Юдит Резник – 36 років, друга американка, що побувала в космосу (перший рейс – лютий 1984), не одружена, захоплювалась музикою і дуже добре грала на піаніно
Тільки не подумайте, будь ласка, що я НАСТІЛЬКИ поведений на національному питанні... Але з іншого боку, промовчати теж не можу.
Так от, в екіпажі "Челенджера", котрий вибухнув під час старту у 1986 році, була єврейка - Джудіт Резнік. А тепер погляньте на фотку екіпажа "Челенджера", який загинув при посадці у 2003 році:
http://epizodsspace.testpilot.ru/foto/t2/sts/sts107.jpg
На жаль, я не знайшов його поіменного складу, та євреї там були явно - бо астронавти сфоторгафовані на тлі американського та ізраїльського прапорів!
То може, євреям літати у космос ЗАБОРОНЯЄ Вища Сила?! Може, їхнє місце - виключно на Землі?!
До речі, у "Приреченому жити" в мене це теж показано: коли я "вбив" ребе Шварцманна, Сусанна Черненко спересердя на тиждень відклала книжку - не змогла далі читати. Тільки потім вона зрозуміла по сюжету, чому так сталося. А він же летів на виручку до іншого хлопця, котрого дарма звинуватили у шпигунстві й також стратили, коли ребе не виступив свідком на засіданні трибуналу! Основна ж маса єврейського народу в моєму романі продовжує сидіти на Землі - у своїй країні...
Коли я писав це, то не аналізував катастрофи з "Челенджерами". Ну, що скажеш, Spacer'e?! :eek: :eek: :eek:
P.S. Йой - не помітив спочатку! На скафандрі астронавта, що крайній праворуч у задньому ряду - нашивка з єврейським прапорцем. Це він...
Тимуре, зайди на попередню сторінку, я там вивисів фото "челленджерів" з підписами.
Тимуре, зайди на попередню сторінку, я там вивисів фото "челленджерів" з підписами. Це не той "Челенджер"! Ти вивісив склад екіпажу, який загинув у 1986 році. Я знаю - там була Джудіт Резнік, вона теж крайня праворуч у задньому ряді. А я кажу про "Челенджер", який розбився у 2003 році... І там був зовсім інший космонавт-ізраїльтянин!
Це не той "Челенджер"! Ти вивісив склад екіпажу, який загинув у 1986 році. Я знаю - там була Джудіт Резнік, вона теж крайня праворуч у задньому ряді. А я кажу про "Челенджер", який розбився у 2003 році...
Так. Підемо зараз вгатимо з Евереттом грамів 250 доброї горілки. Для "успокоєниія". Бо дива тривають. Як може в 2003-му в другий раз розбитись "Челленджер", який ВЖЕ розбився 1986-го?!?
Суцільна містика, блін, і цілковитий хоррор :scared:
В лютому 2003-го розбилась "Колумбія"...
В лютому 2003-го розбилась "Колумбія"...
Тут хоррору нема. Це я дійсно помилився: другий корабель називався й справді "Колумбією"! Я хотів просто написати "шаттл", а написав замість того "Челенджер". Це від перевтоми - бо робимо зараз подвійний журнал. Навіть у СУБОТУ!..
Але щодо космонавтів-євреїв, то на колумбії той добродій був таки з Ізраїлю!
Цитата з VDV, з гілки "НФ: наша фантастика":
Я теж наплутав: 27.03.68 розбився Гагарин,а Челленджер вибухнув 28.01.86.
Ну от, дві з трьох (моєї, Спейсера та ВДВ) альтернативні гілки історії таки зійшлися...
:D :D
P.S. Тепер SPACER, як і належить справжньму космонавту, подорожує сам-один, бо ми з ВДВ вже зістикувались. За нашого героя треба буде випити...
:D :D
[QUOTE=Tim-Lit
Але щодо космонавтів-євреїв, то на колумбії той добродій був таки з Ізраїлю![/QUOTE]
У Дж.Резнік перед тим був благополучний політ у 1984-му році.
У 1972-му,останній політ на Місяць,"Аполлон-17": Ю.Сернан,Х.Шмітт,Р.Еванс.
Остання людина на Місяці мала єврейське прізвище!
Так казав Заратустра
Ф.Нiцше
"Земля оточена оболонкою,ця оболонка вражена багатьма хворобами.Одна така хвороба зветься Людина, а друга Вогненний Пес."
З Новим роком собаки!
З Новим роком собаки!
Собака бывает кусачей
Только от жизни собачей!..
+
Конура, луна и кость
Уменьшают нашу злость!
:D :D :D :D
Сьогодні понеділок, 13 березня - як і 13.03.1961 року, в день Куренівської трагедії. Моя стаття з цього приводу на "Іншому Боці":
Понеділок, 13 березня
http://www.otherside.com.ua/news/detail.php?lang=1&id=1852
Кому дорога історична пам’ять - перехиліть ввечері чарку, згадуючи тих людей... Особливо це стосується киян. Особливо - Радія...
vBulletin версії 3.7.0 Beta 3, © 2000-2008, Jelsoft Enterprises Ltd.
Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2008