Показати повну версію : Бібліотека УФ: книжки
Олександр Левченко
20.10.2005, 19:19
Шановне товариство, пропоную нову тему, де буде відображено стан сучасного книговидання фантастики в Україні: реальні книги українською мовою, які можна придбати через Інтернет-магазини, короткі анотації, по можливості - обкладинки. Нехай читачі знають, що україномовна фантастика - Є!!!
Пропоную також розділяти українську фантастику (УФ), фантастику України (ФУ) українською мовою та іноземну фантастику українською мовою.
Олександр Левченко
21.10.2005, 10:27
Оскільки усі УФ-письменники вирішили позмагатися у скромності, то я, хоча й найскромніший з усіх :8, першим презентую свою книжку.
Левченко О. Я, Володар… Київ: Джерела-М, 2003 – збірка фантастичних повістей. М’яка палітурка, pocket-book, 288 с.
http://www.greenpes.com/Images/Items/2093.jpg
Хто знає межу між фантастикою і реальністю? Життя сьогодні випереджає найсміливішу фантастику, а літературні передбачення справджуються частіше за прогнози метеорологів. Олександр Левченко працює у галузі геоінформаційних технологій і щодня своїми руками перетворює фантастику на реальність. А ввечері створює нову фантастику. Карколомні повороти сюжету спираються на точні психологічні портрети, і це примушує читача вірити кожному слову автора. Хто скаже, що знає межу між фантастикою і реальністю? Тільки той, хто не тямить ні в тому, ні в іншому.
Книжку можна придбати в Інтернет-книгарнях:
Книгоноша (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=2093)
Артвертеп (http://artvertep.dp.ua/shop/books/203/1074.html)
Ідея (http://www.idea.com.ua/fullrecord.php3?config_file=Config_UB.inc&fcode=31031)
Вiртуальна Pусь (http://ruthenia.info/cgi-bin/z.pl?kum..1524=1)
Вiртуальна Pусь (http://ruthenia.info/cgi-bin/z.pl?kum..1525=1)
Олександр Левченко
21.10.2005, 10:50
Залишилося додати, що "Я, Володар..." разом із книжкою Радія Радутного "Три життя про запас" започаткували серію "Алфізика", про яку, гадаю, тут іще не раз йтиметься. З цієї серії і моя друга книжка.
Левченко О. Чужий світ. Київ: Джерела-М, 2004 – збірка фантастичних повістей. М’яка палітурка, pocket-book, 288 с.
http://www.greenpes.com/Images/Items/5842.jpg
Одна з традицій фантастики – створення нових світів. Можливо, у такий спосіб письменники намагаються подолати недоліки нашого реального світу. А може, певною мірою претендують на роль Творця – адже Він створив людину за зразком і подобою своєю, а значить, у кожному із нас закладено інстинкт творення. Але так чи інакше, до вашої уваги новий світ, створений не Богом, не дияволом, а Олександром Левченком. Придивіться до нього. Можливо, цей світ не такий уже й чужий, а книга, яку ви тримаєте в руках, незабаром стане підручником з історії майбутнього. Після пригод з американськими марсоходами хіть-не-хіть повіриш й у це.
Книжку можна придбати в Інтернет-книгарнях:
Книгоноша (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=5842)
BOOKS (http://www.books.kharkov.ua/goodscatalog.asp?view=ware&ware=59988&group=1222&b_group=1222&back_url=%2Fsearch%2Easp%3Fwarename%3D%25CB%25E5%2 5E2%25F7%25E5%25ED%25EA%25EE%26searchtype%3Dsimple %26sort%5Ffield%3DW%2ENAME%5FWARES%26goods%5Fview% 3Dware%5Fsmall%26res%3D1)
Ідея (http://www.idea.com.ua/fullrecord.php3?config_file=Config_UB.inc&fcode=32141)
Вiртуальна Pусь (http://ruthenia.info/cgi-bin/z.pl?kum..1526=1)
Пропоную також розділяти українську фантастику (УФ), фантастику України (ФУ) українською мовою та іноземну фантастику українською мовою.
Сашко, я щось не розумію. Чим відрізняється "фантастика України українською мовою" від "української фантастики"? :eek:
Як мені здається, існує такий поділ:
1. українська фантастика (фантастика українських авторів рідною мовою);
2. фантастика України (фантастика українських авторів комерційною мовою);
3. цей пункт ти сформулював сам.
Чи не так?
2. фантастика України (фантастика українських авторів комерційною мовою);
Чудове формулювання!
Написав би хтось щось англійською, чи що...
Олександр Левченко
24.10.2005, 12:43
Сашко, я щось не розумію. Чим відрізняється "фантастика України українською мовою" від "української фантастики"?Дорогий друже, ти мене засмутив… :( За що ж я одежав від тебе унікальну пляшку горілки «Я, Володар», виготовлену в єдиному екземплярі майстрами спирту Кременчука? Чи ж не за статтю «Українська фантастика і фантастика України»?!! Наведу витяг: Безсумнівними є те, що, перейшовши під московську видавничу юрисдикцію, наші фантасти змушені позбуватися залишків того українського, що в них, можливо, й було: хтось замість немилозвучного для чужих вух українського прізвища бере «великорусский» псевдонім, герої інших панічно бояться бути українцями і несуть крізь сучасність у досить віддалене майбутнє виразний душок напівміфічного «савецкава чалавека», а події відбуваються у якійсь дивній країні, де нічого не нагадує про теперішню Україну, проте до болю знайоме… Тим, що цих авторів за старим звичаєм продовжують називати «русскими фантастами», вони чи то пишаються, чи то просто миряться, принаймні мені щось не доводилося чути протестів чи бодай заперечень (…) Тому, звичайно, викликає великі сумніви те, що всю цю фантастику можна назвати українською. Для неї більше підходить інший термін, запропонований одним нашим колегою: «фантастика України». Спробую навести приклади. Про відомого Валадіміра, котрий виходить до українського читача під милозвучним, як йому здається, псевдонімом Арєнєв ;), навіть не буду.
Ось беремо україномовну (переклад з російської) книжку найвідоміших Дяченків «Підземний вітер» і виписуємо підряд усі імена та прізвища, які там є.
Оповідання Демографія: Анюта, Льоша, Лерка, Свєта
Повість Зу: Войков, Рачевський, Федоров, Марков, Коровко, Сич, Смирнов, Синицин
Повість Кін: Тим’янов і Тим’янова, Дегтярьов, Дрізд, Топорова
Якщо я щось і пропустив, то ненавмисно. Коментарі, здається, зайві…
Відкриваємо україномовну (переклад з російської) книжку В. Білинського «Апгрейд для Всесвіту» (за нас це зробив ВДВ): Пояснив по-російськи, що та як… Я гадаю так: давно пора нашій Думі… А якби я почав цитувати книжку украінскіх фантастав Зорічєй «Время московское»!.. Втім, гадаю, самої назви вже достатньо. :rolleyes: Її, правда, українською ще не переклали, але є 4 інші!!!
То що, є ось це все українською фантастикою?!! Як на мене, то це все одно, що називати творчість Гаррі Гаррісона ірландською фантастикою на тій лише підставі, що він живе в Ірландії… :o
Олександр Левченко
24.10.2005, 13:30
Бачу, мій приклад виявився незаразним. Н-да уж, це не курячий грип... :) Тоді даю сам ще одного "батька" "Алфізики". Молодий, а вже встиг наклепати не одну... ;)
Радутний Р. Три життя про запас. Київ: Джерела-М, 2003 – роман. М’яка палітурка, pocket-book, 288 с.
http://www.greenpes.com/Images/Items/2092.jpg
Придивись до обличчя ворога. Не впізнаєш? А може, ти просто стоїш перед дзеркалом? Кілька сміливців ведуть нерівний бій проти цілої армади. Вони захищають мир. Воюють проти війни. Вони вбивають і помирають в ім'я життя. А за що воюють їхні вороги? Візьміть з собою запаси їжі та питної води. Бо ця книга не дасть вам відірватися до останньої сторінки. Бо ви станете учасником галактичної війни. Більшість людей твердять, що голосують за мир. Але слово "війна" у назві книжки збільшує її продажі на 30%. Отож вперед до перемоги, любий читачу! Якщо ворог не здається, його знищують!
Книжку можна придбати в Інтернет-книгарнях:
Книгоноша (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=2092)
BOOKS (http://www.books.kharkov.ua/goodscatalog.asp?view=ware&ware=42596&group=1222&b_group=1222&back_url=%2Fsearch%2Easp%3Fsearchtype%3Dext%26ware name%3D%26waregroup%3D603%26buffer%3D%26price%5Fmi n%3D%26price%5Fmax%3D%26brandname%3D5004369%26manu fname%3D%26goods%5Fview%3Dware%5Fsmall%26sort%5Ffi eld%3DW%2ENAME%5FWARES%26res%3D1%26goodssub%3D%26v iew%5Fpage%3D1%26page%5Fsize%3D50)
Артвертеп (http://artvertep.dp.ua/shop/books/208/1065.html)
Вiртуальна Pусь ( http://ruthenia.info/cgi-bin/z.pl?kum..2267=1)
Вiртуальна Pусь ( http://ruthenia.info/cgi-bin/z.pl?kum..2268=1)
Олександр Левченко
26.10.2005, 11:43
Алфізика - перша україномовна серія фантастики новітніх часів
Видають її брати Капранови у своєму видавництві "Джерела-М". Починалася серія українською фантастикою (УФ), однак потім чогось чи то видавцям, чи то авторам забракло... :( Втім, за моїми даними (хоч я можу й помилятися), до УФ належать ще 3 книжки:
Хоменко І., Фоменко В. Казки для бабусі (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=4176)
Ворзельська Г. Янголятко в кутих черевиках (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=4177)
Ворзельська Г. Янголятко в кутих черевиках - 2 (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=5844)
Якщо я помилився - виправте.
Далі - щось середнє між УФ і ФУ (фантастикою України):
Право на пиво (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=6306)
Арєнєв В. Бісова душа. (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=5422)
Перша - збірка оповідань (тому там може бути все, що завгодно), друга - козацьке фентезі, тільки ось автор дуже одіозний... Він цілком міг написати це іноземною (комерційною, як каже Спейсер) мовою. :)
Далі - суцільне ФУ... ;)
Авраменко О. Жменя вічності (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=5995)
Арєнєв В. Правила гри: 1 частина (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=5821)
Арєнєв В. Правила гри: 2 частина (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=5843)
Білинський В. Апгрейд для всесвіту. Серія Алфізика (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=6307)
Брати Авраменки. Сутінки великих. (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=5423)
Дяченки М. та С. Підземний вітер (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=6115)
Дяченки М. та С. Сліпий Василіск (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=6116)
Дяченки М. та С., Генрі Лайон Олді, Валентинов А. Пентакль (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=6117)
Дяченко С. і М. Оскол ( Містерія часу) (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=9005)
Зорич О. Офіцер магічної безпеки: Частина 1 (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=5928)
Зорич О. Офіцер магічної безпеки: Частина 2 (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=6051)
Зорич О. Ти переміг: Частина 1 (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=6114)
Зорич О. Ти переміг: Частина 2. Серія Алфізика (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=6308)
Корепанов О. Знайти Едем (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=6052)
Васильєв В. Технiк Великого Києва (http://artvertep.dp.ua/shop/books/194/1804.html)
А це новинки, яких ще навіть немає в Інтернет-книгарнях:
Авраменко О. і В. Принц Галлiї
Лайн Олді Г. Пасербки восьмої заповіді
Ще одна новинка - серія "Іноземний легіон".
Прашкевич Г. Школа геніїв. Серія "Алфізика. Іноземний легіон" (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=6610)
Кажуть, що там мають вийти Шеклі і Сапковський, з якими вже підписано контракти.
Сашко Левченко написав:
Оскільки усі УФ-письменники вирішили позмагатися у скромності... Я скромний, хоча й не надто. Але в цьому разі просто забракло часу. Втім, спробую зробити, що можу...
Проте не раніше, ніж все-таки розберуся з картинками! Ось для проби - вставка посилання на обкладинку однієї з моїх книжок:
http://tim-lit.narod.ru/FRAM/gopstop-min.gif http://tim-lit.narod.ru/FRAM/dulcynea-min.gif http://tim-lit.narod.ru/FRAM/dvoye-min.gif http://tim-lit.narod.ru/FRAM/TL-2005-Kij-1-min.gif
Причому на моєму сайті його видно, а тут - чомусь ні?!?!?! У чім річ?!?!?!
Олександр Левченко
27.10.2005, 12:30
Ось для проби - вставка посилання на обкладинку однієї з моїх книжок... Причому на моєму сайті його видно, а тут - чомусь ні?!?!?! У чім річ?!?!?!І ще не бачиш? :p А я ось бачу, але не балдзю... :( Чи ж не краще ось так?
Литовченко Тимур. Приречений жити. Львів: Видавничий дім «Панорама», 2005 – фантастичний роман. М’яка палітурка, 256 с.
http://www.vdpanorama.com/books/img/large/pr_jutu_large.jpg
Сьома Альдебарана... Далека планета, де немає чужого болю і скорботи, чужої радості і щастя, де усе підпорядковане мудрим порадам електронного Моралізатора, базоване на біблійних засадах та витримане в ідеях інтернаціоналізму. І якщо з’являється ворог - він не лише твій, він - ворог народу. А майбутнє народу - це повна жертовність...
Книжку можна придбати в Інтернет-книгарнях:
Панорама (http://www.vdpanorama.com/index.php)
Вiртуальна Pусь (http://ruthenia.info/cgi-bin/z.pl?pano..26=1)
Ну, ні - то ні... :cool:
Vivisektor
27.10.2005, 16:20
Ще є персональна серія Дяченків. Видавництво "Тезис", якщо не помиляюсь, Вінниця. Прекрасна поліграфія, мушу відзначити. От тільки суперобкладинки я особисто не люблю. В цій серії наразі вийшли три книжки:
1) Брамник (перекл. Привратник);
2) Ключ від королівства;
3) Королівська обіцянка.
2 і 3 - підліткове фентезі, що показово, хоч і написане російською, українською все ж таки видане першочергово.
Ще десь у мене дома лежить покетбук львівського ж письменника (автора подивлюся і завтра скажу) - фентезі "Скілур. Пісня скіфського меча". Видавництва львівського ж, щоправда трохи давнього. Усе конкретизую завтра.
До речі, Олександре, дарма ви на Арєнєва-Пузія так наїжджаєте. По-перше, цілком нормальна людина, письменник, критик. І що ви в ньому одіозного побачили? По-друге, "Бісова душа", як мені достеменно відомо, написана українською. "Правила гри" - так, перекладні. А "Душа" - ні.
silverfish
27.10.2005, 16:51
"Зелений Пес" на Форумі книговидавців у Львові на спільній конференції з С. Дяченком запевнив, що має вийти повне зібрання творів Дяченків українською мовою. Мало того - всі подальші їх твори будуть спочатку виходити українською, а потім - російською!
Олександр Левченко
28.10.2005, 10:15
Ось для проби - вставка посилання на обкладинку однієї з моїх книжок...
...
Причому на моєму сайті його видно, а тут - чомусь ні?!?!?! У чім річ?!?!?!Чорт забирай, ще вчора я їх бачив, а сьогодні вже ні... Поверніть людям зір!!! :D Але буде краще, Тимуре, якщо ти переведеш їх у формат jpg. Я тобі ще коли про це говорив! :p
Олександр Левченко
28.10.2005, 10:56
Ще є персональна серія Дяченків. Видавництво "Тезис", якщо не помиляюсь, Вінниця. Прекрасна поліграфія, мушу відзначити. От тільки суперобкладинки я особисто не люблю. В цій серії наразі вийшли три книжки:
1) Брамник (перекл. Привратник);
2) Ключ від королівства;
3) Королівська обіцянка.
2 і 3 - підліткове фентезі, що показово, хоч і написане російською, українською все ж таки видане першочергово. Помиляєтесь, Максиме, помиляєтесь... :( Насправді серію «Світи Марини та Сергія Дяченків» видають ті ж самі Брати, тільки для видавництва використали синонім "Джерел-М" - "Зелений пес":
Дяченки М. та С., Брамник, Київ, Зелений пес, 2005 (http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=fm2&i=6606)
Дяченки М. та С., Ключ до королівства, Київ, Зелений пес, 2005
Дяченки М. та С., Королівська обіцянка, Київ, Зелений пес, 2005
Що це підліткове фентезі - не знав, спасибі. А те, що видає Вінниця - це взагалі для "молодшого дошкільного віку". :)
Що ж до самих Дяченків, точніше, їхньої книжки «Підземний вітер», то можете подивитися мій допис тут же від 24.10.2005, 12:43 (не бачу номера). Я, звичайно, дуже поважаю радянську фантастику (якщо абстрагуватися від неминучої савєтчини), але коли таке видають "українські" фантасти 2004 року!.. Це ФУ, навіть коли його перекласти мовою Юзя Обсерватора! :rolleyes:
Ще десь у мене дома лежить покетбук львівського ж письменника (автора подивлюся і завтра скажу) - фентезі "Скілур. Пісня скіфського меча". Видавництва львівського ж, щоправда трохи давнього. Усе конкретизую завтра.Ну, якщо не знайшли, то це
Яворівський С.В., Хелур. Пісня скіфського меча, Львів, Афіша, 2001
Буде корисно, якщо дасте коротеньку рецензію, я сам не читав.
До речі, Олександре, дарма ви на Арєнєва-Пузія так наїжджаєте. По-перше, цілком нормальна людина, письменник, критик. І що ви в ньому одіозного побачили? По-друге, "Бісова душа", як мені достеменно відомо, написана українською. "Правила гри" - так, перекладні. А "Душа" - ні.Ну, про "як людину" я не казав нічого. :) Звичайно, "одіозний" - це трохи занадто, каюсь: Валадімір - не така вже й крупна постать, щоб вживати такі сильні терміни. Те, що "Душа" - українська, звичайно, приємно, але якщо автор спілкується з україномовним видавництвом щодо видання україномовного тексту іноземною мовою, а також публікує статті, що фантастику в Україні пишуть лише російською, то тут мимоволі засумніваєшся.
Колись один із кращих редакторів популярної літератури - Микола Олексійович Сорока - рекомендував Пузія "Світові пригод" як майбутнього перспективного українського фантаста. На жаль, той не виправдав вісокава даверія. Він вибрав ФУ...
Vivisektor
28.10.2005, 11:44
Відповідаю. :)
1. Так, справді, помилився. Персональна серія Зеленопсовська, а Вінницький "Тезис" - дві дитячі книжки. До речі, Королівства хоча й підліткові - дорослими теж читаються на "ура". Сам прочитав з величезним задоволенням.
2. Щодо допису від 24.10.2005, 12:43 - маєте рацію, нащастя частково. ;) Звісно, писалося під впливом тогочасної кон"нктури (мушу зазначити, що й зараз українців, які розуміють російську краще від української більше ніж тих, що українську розуміють краще. Відповідно і попит на російськомовне більший. А жити ж письменникам на щось треба? "Комерційна мова", так, а що поробиш, не можна тільки їх у тому звинувачувати). Щодо "савєцкого" звучання імен, ІМХО, це біда перекладача/коректора/когось-там-ще. Деякі з наведених пріхвищ, до речі, цілком прийнятні для УФ. На мою думку.
3. Яворівського знайшов, книжку зараз маю в кишені. Можу відсканувати обкладинку, щоб викласти на задекларованих в цьому топі умовах. Точніше попросити когось, щоб виклали, бо сам не обтяжений такими повноваженнями.
По рецензіям я не майстер, але... Непогано так. З огляду на те, що це дебют та, до того ж, писалося як сценарій коміксу і лише потім стало книжкою. Звісно, твір не такий глибокий, як ті ж самі Дяченки, таке собі тверде розважальне фентезі, щось трохи у дусі Конанів, чи що. Проте, здається, відображення скіфського світи зроблене з високою історичною достовірністю.
4. Щодо Пузія. Так, згоден, псевдо явно зроблене "під Москву", що для російськомовною людини й не дивно. Ну а зараз він просто чітко розмежувався на Арєнєва-письменника та Пузія-критика. Щодо ж "а також публікує статті, що фантастику в Україні пишуть лише російською" - це ви дещо спотворюєте дух тих статей. Наскільки я пам"ятаю, він як раз дуже перймався станом УФ, зокрема й мовою написання.
Vivisektor
28.10.2005, 12:03
До речі, підкажіть будь-ласка, кому треба дати хабаря і скільки щоб отримати можливість приднувати до своїх повідомлень малюнки? ;)
Але буде краще, Тимуре, якщо ти переведеш їх у формат jpg. Я тобі ще коли про це говорив! Еге ж - краще!.. Ось у мене картинки у різних форматах то видно, то не видно! Між іншим, з дому GIF видно завжди, а JPG - ніколи! А на роботі GIF не видно тільки на цьому форумі!.. Щось незрозуміле, їй же Богу!
V.Arenev
31.10.2005, 03:25
І що ви в ньому одіозного побачили?
Все дуже просто. Колись пан Левченко дуже хотів надрукуватися російською мовою. Йому відмовили. І порадили звернутися до перекладача (“наприклад, до Арєнєва”). Тоді п. Левченко ще був не такий національно свідомий і снізашол до того, щоб звернутися до мене із проханням прочитати його твір і пояснити, що саме в ньому не так. Одразу й твір надіслав, щоб два рази мейли не ганяти. Я чесно пояснив, що жодного відношення до згаданого видавництва (а це був донецький “Сталкер”) не маю: не працював і не працюю у ньому ні редактором, ні коректором, ні перекладачем, ні навіть позаштатним рецензентом. Тому, власне, моя думка може бути тільки моєю думкою і нічого не пояснить щодо “сталкерівського” рішення. П.Левченко усе-таки настійливо попросив його оповідання прочитати. Я прочитав. І відверто написав, що на мою думку його проблема не в мові, російській чи українській, а в тому, що пише п. Левченко так, як це робили партійні радянські фантасти: картонно і незграбно.
“Минули роки” (с) П. Левченко, певно, збагнув, що його текстам, написаним російською/перекладеним на російську, нічого не світить, а єдиний його можливий “козир” — “українськість”. На жаль, він так і не зрозумів головного: українська мова не є індульгенцією для вторинних сюжетів, картонних персонажів та ідей, які вже відпрацьовані (і набагато глибше) багатьма іншими фантастами десятиліття (sic!) тому. Звідси ж, з уявлень про “українскість” як про індульгенцію, випливають уявлення про те, що топоніми, імена та прізвища мусять бути тільки українські. А якщо хтось напише українською фентезі про давній Єгипет, це, звичайно ж, буде фентезі не українська, а єгипетська; логічно!
Також п. Левеченко чомусь упевнений, що “Ну, про "як людину" я не казав нічого” цілком логічно збігається з його повсякчасним використанням “валадіміра” на мою адресу. Ну, це такий жарт, ясна річ, тонкий український каламбур.
“Колись один із кращих редакторів популярної літератури - Микола Олексійович Сорока - рекомендував Пузія "Світові пригод" як майбутнього перспективного українського фантаста. На жаль, той не виправдав вісокава даверія. Він вибрав ФУ...” Раджу поцікавитися з цього приводу думкою самого Миколи Олексійовича.
ВП/А
Vivisektor
31.10.2005, 09:04
Панове, поважайте себе, не опускайтеся до звичайної брутальної базарної сварки.
Пропоную взагалі забути паскудну звичку переходити з книжок на персоналії...
Олександр Левченко
31.10.2005, 11:27
Все дуже просто...Ура-а-а, нарешті!!! Нарешті спустився з небес корифей, "один із трьох (!!!, чи краще sic!) вчорашніх студентів, які творять нову українську фантастику"! :rolleyes: Так, здається, писав "K-R" кілька років тому? За точність цитати, звичайно, не ручуся, але смисл такий. Але досить приколів, поговоримо серйозно. Проте спершу Панове, поважайте себе, не опускайтеся до звичайної брутальної базарної сварки. Пропоную взагалі забути паскудну звичку переходити з книжок на персоналії...Ось-ось! Якщо хтось читав оригінальні "Перемовини" на "Українській фантастиці" (http://zhelem.com/ua/index.htm) Ігоря Желема, той пригадає, що я не раз з повагою відзивався про ВП/А як про працелюбну, енергійну та пробивну людину, а вся критика стосувалася лише його діяльності як фантаста Украіни. Взагалі такою була позиція більшості перемовників: поважати представників ФУ як особистостей, а критикувати лише їхні ідейні позиції. Але була й меншість... І ось тепер ми на ЛітФорумі. :) Йдемо далі.Все дуже просто. Колись пан Левченко дуже хотів надрукуватися російською мовою. Йому відмовили. І порадили звернутися до перекладача (“наприклад, до Арєнєва”). Тоді п. Левченко ще був не такий національно свідомий і снізашол до того, щоб звернутися до мене із проханням прочитати його твір і пояснити, що саме в ньому не так. Одразу й твір надіслав, щоб два рази мейли не ганяти. Я чесно пояснив, що жодного відношення до згаданого видавництва (а це був донецький “Сталкер”) не маю: не працював і не працюю у ньому ні редактором, ні коректором, ні перекладачем, ні навіть позаштатним рецензентом. Тому, власне, моя думка може бути тільки моєю думкою і нічого не пояснить щодо “сталкерівського” рішення. П.Левченко усе-таки настійливо попросив його оповідання прочитати. Я прочитав. І відверто написав, що на мою думку його проблема не в мові, російській чи українській, а в тому, що пише п. Левченко так, як це робили партійні радянські фантасти: картонно і незграбно.Ви можете сміятися, але це ми також проходили на "Перемовинах"! Декому там не раз діставалося за оприлюднення приватних листів, і ось знову... Але нічого страшного, треба тільки викинути підтасовочку.
По-перше, я не лише хотів, але й далі хочу опублікуватися російською мовою! Правда, не в Україні, а в Росії. А що тут такого? Хіба я щось колись казав проти чесної російської фантастики (РФ)? А ось ФУ (російська фантастика, написана в Україні) - інша річ. Хай, звісно, існує, але треба називати речі своїми іменами - і все.
По-друге, щодо самої суті. Незважаючи на оцінки ВП/А, "Сталкер" був не проти опублікувати мої "картонні і незграбні" твори, але мав претензії до моєї російської мови ("и вообще, такое впечатление, что автор думает по-украински"). Попросили звернутися до фахівця-перекладача, "например, В.Пузия", що я й зробив з єдиним проханням: кинути оком на моє найменше оповіданнячко і сказати, де ж мої помилки в іноземній мові. ВП/А помилок не знайшов, але дав свою рецензію, за що я йому вдячний (без смайликів) - кожен має право на свою, навіть помилкову, думку.
По-третє, боюся засмутити ВП/А, але я завжди був "національно свідомим"... Йому, звичайно, важко повірити, але я писав усі свої твори українською мовою і не називав усіх поголовно героїв Івановими, Петровими та Сидорєєвими. І не робив цього навіть тоді, коли хотів видати свою першу книжку російською мовою - бо УФ тоді друкували майже виключно за кошт автора або іноземні гранти. Принаймні Лєвчєєвим :D стати не намагався. І Брати також не зважили на думку ВП/А, коли започаткували серію "Алфізика". Недобре воно, звісно, вийшло, вибачайте вже...
“Минули роки” (с) П. Левченко, певно, збагнув, що його текстам, написаним російською/перекладеним на російську, нічого не світить, а єдиний його можливий “козир” — “українськість”. На жаль, він так і не зрозумів головного: українська мова не є індульгенцією для вторинних сюжетів, картонних персонажів та ідей, які вже відпрацьовані (і набагато глибше) багатьма іншими фантастами десятиліття (sic!) тому. Звідси ж, з уявлень про “українскість” як про індульгенцію, випливають уявлення про те, що топоніми, імена та прізвища мусять бути тільки українські. А якщо хтось напише українською фентезі про давній Єгипет, це, звичайно ж, буде фентезі не українська, а єгипетська; логічно! Нічого ніколи не казав "про “українскість” як про індульгенцію", а те, що індульгенцією зробили “російскість” - це факт! Достатньо прочитати "Реальность фантастики" - очєнь украінскій, кстаті, журнал (вибачайте, але смайликів катастрофічно бракує - їх дозволено всього 4). А порівнювати "давній Єгипет" із намаганнями за будь-яку ціну сподобатися російським видавцям та читачам - це як "метр" і "секунду", важкувато...
До речі, якщо переходити на особистості, то я також міг би згадати історію з неприйняттям текстів одного автора у "Світ пригод", після чого вийшла статєйка цього автора про "СП", де він, крім загального обпльовування альманаху, намагався відшукати майже цілковиту подібність НФ-повісті Іллі Новака з фентезійним "Відьмаком" Сапковського, а також назвати "бекою" зовнішній вигляд журналу. Але робити цього я не буду.
Що ж до вигляду, то, шановні колеги, порівняйте обкладинку "СП" з аналогічною частиною улюбленої ВП/А "Реальності..."Також п. Левеченко чомусь упевнений, що цілком логічно збігається з його повсякчасним використанням “валадіміра” на мою адресу. Ну, це такий жарт, ясна річ, тонкий український каламбур. Ну, я ж на "Левеченка" не ображаюся. Але якщо автор е-листа з українським прізвищем та вільним володінням українською мовою (принаймні так кажуть) спілкується з тобою іноземною на тій підставі, що... Втім, приватних листів цитувати більше не буду... До речі, зі "Сталкером" я спілкувався українською, і пані Світлана Бондаренко сприймала це цілком нормально.Раджу поцікавитися з цього приводу думкою самого Миколи Олексійовича.ВП/АНу, просю пардону :(. Але передавав я зовсім не власну думку. Може, дехто видав бажане за дійсне... Але, якщо казати відверто, то я цій людині довіряю.
Вибачайте також, що відповідав так довго - обсяг, бачите, немаленький...
Олександр Левченко
31.10.2005, 12:23
...2. Щодо допису від 24.10.2005, 12:43 - маєте рацію, нащастя частково. ;) Звісно, писалося під впливом тогочасної кон"нктури (мушу зазначити, що й зараз українців, які розуміють російську краще від української більше ніж тих, що українську розуміють краще. Відповідно і попит на російськомовне більший. А жити ж письменникам на щось треба? "Комерційна мова", так, а що поробиш, не можна тільки їх у тому звинувачувати).Хотів спершу відповісти Максимові, та не вийшло...
Так от, справа тут не лише у мові. Російською у свій час писала абсолютна більшість, зокрема навіть тут присутні Tim-Lit i Spacer (хлопці, не вбивайте!!! :scared: ). Але ж настає час, коли потрібно відмовлятися від пережитків минулого і ставати українцем! Якщо цього не робитимуть письменники, то що можна вимагати від читачів?!!
Крім того, можна писати російською, але залишатися українським фантастом (хоча мені особисто це страшенно не подобається, але що вдієш - країна така, наслєдіє тьомнава прошлава). Наприклад, взяти Яну Дубинянську: пише російською, але залишається українкою (принаймні моє таке враження). Почитайте початок її інтерв'ю із Сапковським у "Дзеркалі тижня"!!! Розцілував би дівчину! :) (У старих "Перемовинах" було посилання, але зараз немає часу шукати). І почитайте вже згадуване "Время московское" на РеФ...
Але ж настає час, коли потрібно відмовлятися від пережитків минулого і ставати українцем! Якщо цього не робитимуть письменники, то що можна вимагати від читачів?!! Молодець, Сашко - п’ять балів!!!
Просто існує таке поняття, як "пасіонарність" - хоча можна його лаяти, зневажати тощо... Так от, якщо вести мову про пасіонарність культури, то це "саме те". Хтось перший мусить стати пасіонарним - або письменник, або читачі. (Для зрозумілості всі проміжні ланки опущені.) У даному випадку письменник створює продукт (оповідання, повісті, романи, "опери"...), читач його споживає. Якщо книг (продукту) на ринку елементарно не буде, споживачеві нічого буде читати (споживати). Отже, пасіонарний "ривок" мусить зробити насамперед творець продукту. Скільи того продукту може спожити наш перспективний ринок (наприклад, здатен він поглинути 1000 примірників книжок Тимура Литовченка або 3000 примірників книжки Сашка Левченка, або 50000 книжок Радія Радутного) - питання інше. Для початку треба виробити продукт і дати його споживачеві! Інше (розкрутка авторів, конкуренція між ними, продаж, критика, роздача "слонів") - справа десята.
Попит на нашу творчість існує, отже, вперед, пасіонарії!!! Нас можут не визнавати, лаяти, не друкувати, замовчувати - що завгодно. Проте якщо ми не надамо українській фантастиці рис пасіонарності, їй не пробитися. Або за нас це зроблять інші - більш пасіонарні...
Mercenary
31.10.2005, 14:29
Сашко, я щось не розумію. Чим відрізняється "фантастика України українською мовою" від "української фантастики"? :eek:
Як мені здається, існує такий поділ:
1. українська фантастика (фантастика українських авторів рідною мовою);
2. фантастика України (фантастика українських авторів комерційною мовою);
3. цей пункт ти сформулював сам.
Чи не так?
Дуже схоже на правду! Скоріше за усе, приблизно так і є.
"Фантастика українських авторів комерційною мовою" - просто шикарно визначено.
Mercenary
31.10.2005, 14:50
На дописи №№ 21, 22.
Як мені подобається те, що ви, колеги, кажете!
Шановний Tim-Lit, те, що Ви написали у останньому абзацеві Вашого допису, стосується не тільки фантастів (а я, з одним фантастичним романом - фантаст?),
це стосується усіх українських письменників!
Tim-Lit, respect!
Vivisektor
31.10.2005, 14:58
На все, вищенаведене - ну слава богу! Прочитав - полегшало. А то вже збирався наїхати на вас, любі друзі, зі звинуваченнями у українському (точніше - україномовному) шовінізмі. ;)
Бачу вашу помилку лише в одному - ви вважаєте, що час переходити масово на українську вже прийшов. І, на мою думку, це так, та не так. Зрозумійте мене правильно, я цілком згоден бути "пасіонарієм" ;) і визнаю, що це таки так, таки потрібне "літературному рингу" України. Проте не забувайте, що навіть при усьому своєму бажанні далеко не кожен на такий крок спроможний. Ви спроможні - чудово, я щиро радий вам і за вас, ви виростите нове покоління, де комерційною стане украінська мова. Але лишилося безліч людей (в контексті розмови - письменників), на такий крок не здатних з цілком об"єктивних причин.
Пояснити? Поясню. Навіть на власному прикладі. От такий він я. Ніби, сподіваюся, українською володію добре. Сподіваюсь, моя мова нарікань ні в кого не викликає? Втім, я цілком усвідомлюю, що російською володію краще. Відповідно, дебют кропати я почав тією мовою, яка в мене багатша, досконаліша.
Але я - то пусте. Я к би там не було, російську і українську почав вчити майже одночасно, та й живу в середовищі, в принципі, двомовному. А що на те можна сказати про письменника донецького? Кримського? Ба, навіть, київського? Чи я не знаю, як часто у столиці нашій рідну мову почути можна? І добре, років 20-30 мати. А в 50 як воно перевчатися? Отож, підсумовуючи, сумні реалії кажуть, що безліч в нас є письменників-українців (звідси все-таки УФ, незважаючи на усі заперечення), які володіють лише російською мовою (або російською краще), а подекуди, ще й радянським мисленням (так, я читав "Время московское"). Відмовляти таким письменникам в епітеті "український" все одно що стверджувати, що Радянська Україна Україною не була...
Щодо ж зауважень до Дяченківського "Підземного вітру" - взагалі смішно. Нічого з творчості цього дуету ніколи не прив"язувалось до політичних або соціальних реалій як Союзу, так і України. Це приклад, напевно, чи не єдиних у світі письменників космополітичних. Або космосоціальних, як вам зручніше. Міняти імена і прізвища щоб догодити кон"юнктурі часу - оце було б соромно. А от лишити так як є - рішення найкраще - маємо чудові твори, прекрасною українською мовою (за винятком нелюбих вам імен), до того ж фактично є пам"яткою літературних реалій того часу.
Терпимості вам бракує, панове. Терпимості і розуміння до ближнього.
Зате я, здається, вже бачу теми для обговорення на засіданнях КЛФ-у. Ух, і суперечки ж будуть! :)
Олександр Левченко
31.10.2005, 15:06
...Як мені подобається те, що ви, колеги, кажете!Приємно, коли люди тебе розуміють! Mercenary, venceremos!!! :cool:
Vivisektor
31.10.2005, 15:10
Щодо ж теми Володимира Арєнєва/Пузія...
Трохи по-дурному виходить, ніби я його захищаю. Це було нормально, допоки він тут особисто не з"явився, і не дуже гардно виглядає тепер. Та все ж... Знаєте... То особиста справа кожного - якою мовою він спілкується. Більше того, цілком реальні ситуації, коли людина вільно володіючи розмовною українською не наважується нею писати (За прикладами далеко ходити не треба - Сергій Сергійович Дяченко), або навпаки - добре знає "писемну мову", та погано нею говорить. Мушу з соромом зізнатись - завжди їду у Київ з думкою, що вперто буду говорити лише українською, але зазвичай на другий вже день під тиском середовища збиваюся на російську. Та й ввічливо це - відповідати людині тією ж мовою, що й вона до тебе звернулася...
Дуже схоже на правду! Скоріше за усе, приблизно так і є.
"Фантастика українських авторів комерційною мовою" - просто шикарно визначено.
Поясніть мені темному чим відрізняються твори писані комерційною мовою громадянами України від творів питомо російських, крім місця проживання авторів?
Виходячи з цієї логіки, напр. Лем - польськомовний український автор, фон Захер-Мазох - німецькомовний, Булгаков - російськомовний? Чи не варто без жалю віддати їх тим культурам, яким вони належать по праву?
Vivisektor
31.10.2005, 15:28
Можливо, чимось таким невловимим, на кшалт "духу" твора? З іншого боку, чомусь же ми усі вважаємо Гоголя українським письменником? І, не зважаючи на російськомовність, не прагнемо віддавати його Росії? І чи не вважаємо ми все-таки літературну спадщину Булгакова хоча б трохи, але своєю, російськомовно-українською?
І чому б не знати "літературно-соціальну напругу" одним простим подальшим кроком - вважати літературні напрацювання авторів усіх часів і народів спадщиною людства загалом?
Бо й справді, ніхто мене не переконає, що ранній Гоголь - НЕ УФ. З іншого боку, особисто мені важко розмежувати, наприклад, творчість М. Галіної (зокрема повість "Прощай, мой ангел") - це ФУ чи УФ? На мою думку - має ознаки і того і іншого.
Та й "діЯспора" завжди любила свою діяльність (не тільки літературну) називати ім"ям тієї країни, звідки іммігрувала...
Vivisektor
31.10.2005, 15:30
Поясніть мені темному чим відрізняються твори писані комерційною мовою громадянами України від творів питомо російських, крім місця проживання авторів?
Виходячи з цієї логіки, напр. Лем - польськомовний український автор, фон Захер-Мазох - німецькомовний, Булгаков - російськомовний? Чи не варто без жалю віддати їх тим культурам, яким вони належать по праву?
А й справді. А російськомовних українців будемо називати росіянами. От тільки до 52-х мільйонів довго працювати тоді доведеться...
tysovska
31.10.2005, 15:48
А російськомовних українців будемо називати росіянами. А вони такі і є. Частково. Адже мова визначає ментальність. З цією тезою вже мало хто сперечається. Тут треба відрізняти чисту російськомовність і потенційну двомовність. Білінгви - цікаве культурне явище. Їм на Заході зараз стільки досліджень присвячується!
Vivisektor
31.10.2005, 16:12
А вони такі і є. Частково. Адже мова визначає ментальність. З цією тезою вже мало хто сперечається. Тут треба відрізняти чисту російськомовність і потенційну двомовність. Білінгви - цікаве культурне явище. Їм на Заході зараз стільки досліджень присвячується!
Даруйте, не можу промовчати. Ви неправі. Мене також часто дратують російськомовні українці. Та іноді я й сам стаю таким з тієї чи іншої причини (ну, зі мною простіше, я той самий предмет західних досліджень - білінгв). Та все ж таки маю повно прикладів з реального життя - справжнісіньких російськомовних українців.
Згоден, що мова значною мірою впливає на ментальність, та от вищезгаданий Гоголь чудово зобразив українську ментальність російською мовою. Це як давня суперечка - що більше впливає на формування особистості - спадковість чи виховання? Так і з мовою і ментальністю. Є ж і соціум, оточення...
Якщо б я погодився з вами - не захотів би жити у цій країні. Це означало б, що цю країну окупували фактично росіяне. І хоча й справді подекуди щось подібне помічаємо, далебі, в загальному ж випадку - це не так?!
tysovska
31.10.2005, 16:17
Ви неправі. Я просто маю відмінну від вашої думку. Дивина?
Коли ви комусь говорите "Ви неправі", тричі подумайте, чи ви певні, що праві самі. Добирайте слова обережно.
Згоден, що мова значною мірою впливає на ментальність, та от вищезгаданий Гоголь чудово зобразив українську ментальність російською мовою.
Ви привели невдалий приклад з Гоголем - він творив російською через цілковиту відсутність на той час української літературної традиції. Та й мова, особливо у діалогах далека від російського літературного канону.
Я мав на увазі інше: проведіть простий тест: (приблизно так роблять дегустатори вина). Візьміть незнайомі тексти двох сучасних російськомовних авторів що творять по різні сторони хутора Михайлівського і всліпу спробуйте визначити хто з них українець, а хто росіянин. Ви впевнені, що помітите риси цього невловимого національного характеру в російськомовному тексті?
MERCENARY написав:
Шановний Tim-Lit, те, що Ви написали у останньому абзацеві Вашого допису, стосується не тільки фантастів (а я, з одним фантастичним романом - фантаст?), це стосується усіх українських письменників!
Дякую на доброму слові, колего! Проте я сформулював би так: письменників-фантастів це стосується БІЛЬШОЮ МІРОЮ, ніж решти українських письменників. Чому?.. Зверніть увагу на розділ "Українська література" цього форуму, де заблокований нині CLEVER написав:
Зачем мы покупаем эту литературу? Фэнтези и фантастика -
низкоразрядные литературы, они колеблются где-то между
детективом и любовным романом. Не согласны? Да две трети
современных фантастов - бездари и графоманы, те же Пеховы,
Перумовы, Урсулы ле Гуин и иже с ними. Писать фэнтези - раз
плюнуть, главную роль тут играет пиар, чтобы книгу купили. Можна ще пробачити, що всупереч існуючим правилам цього форуму, CLEVER дозволяє собі спілкуватися чістісінькою іноземною мовою. ШЕФ промовчав, МОДЕРАТОР промовчала - хай буде, то їхні справи!
Але... :( :( :(
Але при цьому добродій CLEVER дозволяє собі опускати фантастику та фентезі, грубо кажучи, "ніже плінтуса"! І він аж ніяк не один такий. Наприклад, згаданий на цьому форумі Нікітін теж загалом не вважає фантастику літературою - а він же очолює в "Русском собрании" Алли Потапової секцію прози!!! тобто, з Нікітіним ми добре знайомі, нормально спілкуємось - та при всьому тому він не вважає, що я роблю літературу. Бо я роблю що завгодно, але не літературу - хоча ми обидва входимо до однієї Спілки письменників, і чому мене до неї прийняли, Нікітін пояснити не здатен. От такий виверт свідомості...
Моє резюме таке.
1. Більшості українських письменників не потрібно доводити, що вони - письменники і що українська література була й є зараз. Всі знають класиків (Котляревський, Шевченко, Франко та ін.) і сучасників (Забужко, Павличко, Кожелянко та ін.). Отже, за українськими письменниками залишено право описувати "садок вишневий коло хати" або матюкатися - кому що подобається. ВОНИ МАЮТЬ ПРАВО!
2. Більш того, можна називати Шевченка "вурдалаком", а Лесю Українку - "лесбіянкою" (Бузина). Можна навіть викреслювати з сучасної української літератури того чи іншого автора. Але це не ставить під сумнів існування УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ як такої.
3. На відміну від сучасної української літератури, існування УКРАЇНСЬКОЇ ФАНТАСТИКИ у багатьох випадках ставиться під сумнів. Причому з двох позицій:
- як літератури (позиція Нікітіна);
- як "нормальної" літератури загалом (див. кретинічні сентенції того ж CLEVER'a).
В результаті сьогодення потребує від українських фантастів рівня пасіонарності вищого, ніж від решти письменників - бо ми змушені доводити не просто свою "українськість", але саме право на наше існування (у першому випадку) чи право на створення художньо вартісних творі (у другому випадку).
Бо під час "оксамитової революції" в НСПУ, коли на позачерговому "вуличному" з’їзді голова НСПУ Володимир Яворівський проголошував прізвища живих і мертвих українських письменників, якими по праву пишається українська література, він не назвав ЖОДНОГО УКРАЇНСЬКОГО ФАНТАСТА!!! Звісно, я не претендую на те, щоб Яворівський називав мене - хай я навіть лауреат Міжнародної премії ім. Олеся Гончара. Біс із тим Тимуром Литовченком!.. Але, пардон, хоча б Олеся Бердника він міг же згадати?! Олеся Бердника - який всім відомий, який на той час став загальновизнаним "мертвим класиком" і премія імені котрого була встановлена на "КиївКОНі-2003"...
Але не назвав. І це - ГОЛОВА НСПУ!!! Отже, ми маємо доводити своє право на існування самому Володимиру Яворівському!.. Хоча наша комісія під проводом Миколи Славинського працює найактивніше з усієї спілки. І ніхто з нас не скиглить з приводу невидання книжок - хоча нас видають не краще, ніж інших письменників!
Олександр Левченко
31.10.2005, 17:09
...Чорт забирай, стільки тем, що хоч розірвися!!! :D Втім, не буду мислєю по древу, просто наведу маленький уривок із матеріалу Что в языке тебе моем? (http://www.podrobnosti.ua/analytics/2005/10/14/252382.html):По словарю Даля, "язык - это верное сочетанье слов, для передачи мыслей своих". Вместе, с тем, человек, составивший "Толковый словарь живого великорусского языка вовсе не был этническим русским. Его отец быт родом из Дании, а родился Даль в Луганске. "Я мыслю и говорю на русском языке, значит, я русский", - говорил он. Реклама каже, що ""Штурман" переконує", а Даль? :)
Та й "діЯспора" завжди любила свою діяльність (не тільки літературну) називати ім"ям тієї країни, звідки іммігрувала...Як любив (та й, напевно, досі любить) казати один із учасників старих "Перемовин", "це вже навіть не смішно"... Максиме, ви бачили чи чули хоча б одного діЯспорника, який не володів би мовою своєї держави краще, аніж українською, про що свідчить виразний акцент?!! :mad: Це американці, канадці, аргентинці, поляки, тільки українського походження!!! Давайте ж і ми всі будемо українцями, незалежно від етнічного походження!!! Не в сенсі акценту, звісно, володійте етнічною мовою досконало! :) Але я все-таки хочу у своїй рідній країні спілкуватися рідною мовою, і навряд чи це зачіпає права українців іншого походження. Хіба ж вимагають етнічні українці у Польщі чи Росії розмовляти з ними українською?!!
З приводу україномовності більше схиляюся до думки Vivisektor'а. Хоч того ж Ґоґоля українським письменником не вважаю. Але. Російськомовні українці є! Ба більше - знаю навіть кількох російськомовних українських націоналістів.
Творчість російськомовних письменників-українців можна розглядати як радянську чи пострадянську, але нащо ж віддавати заслуги наших співвітчизників росіянам? (То давайте тоді одразу подаруємо Російській імперії російськомовний Крим ...)
А вони такі і є. Частково. Адже мова визначає ментальність. З цією тезою вже мало хто сперечається.
Тут також погодитись ніяк не можу. Якщо особисто Вам пощастило, й життєві обставини дозволили розмовляти українською, це ще не привід вважати решту меншовартісними людьми.
Vivisektor, а щодо Києва дарма Ви так. Наприклад, моє оточення на 98% російськомовне, але українською спілкуюсь з усіма. Принципово. Навіть з більшістю приїжджих росіян. А якщо зважати на згадану Вами норму ввічливості, то відродження мови затягнеться ще надовго.
Олександр Левченко
31.10.2005, 17:36
Для тих, хто не читає "Перемовин"
Допис № 82
З Пузієм ми підтримуємо нормальні дружні стосунки у межах комісії НСПУ з пригодницької та фантастичної літератури. Тож я не втручаюсь і не втручатимусь у ваші чвари: загалом, для творчих людей це нормально, бо всі ми чутливі та нервові...Господи, і що це ти називаєш "чварами"? Я не збираюся ні з ким чваритися, а про чутливих та нервових нехай говорять молоденькі поетеси :). Ну, поговорили, з'ясували стосунки, до мордобою не дійшло - переваги віртуалу :) Якщо ВП/А щось робить (чи бодай планує у майбутньому робити) для УФ - першим потисну йому руку!
P.S. Карочє, рублята, за УФ можна віртуально побитися, а потім у реалі спокійно піти на пиво. Правда, я пива з дєцтва не п'ю, проте нещодавно навчився пити Бірмікс. Але тільки не вишневий!!!
tysovska
31.10.2005, 17:49
Але, пардон, хоча б Олеся Бердника він міг же згадати?! Олеся Бердника - який всім відомий, який на той час став загальновизнаним "мертвим класиком" і премія імені котрого була встановлена на "КиївКОНі-2003"...Не згадав, можливо, тому, що Бердник - неоднозначна фігура. Адже він один із тих, хто відрікся. Тож момент для того, щоб його згадувати, був явно недоречним. (Я Бердника жодною мірою не засуджую, Боже борони, витримати все, що він витримав, могли одиниці, і він, наскільки пам'ятаю, сидів двічі, але просто в той момент під Будинком письменників, коли за рогом - ОМОН у броньованому автобусі, згадувати його ім'я... самі розумієте... не додало б наснаги...)
Не згадав, можливо, тому, що Бердник - неоднозначна фігура. Ну, то ми обидва можемо назвати багато інших імен - та Яворівський і їх не назвав же!.. А "ОМОН в автобусі за рогом", до речі, я щось не бачив...
Левченко написав:
Але я все-таки хочу у своїй рідній країні спілкуватися рідною мовою, і навряд чи це зачіпає права українців іншого походження. Не зрозумів, яких саме українців ти маєш на увазі... Якщо мене (українця єврейського походження) - то мене дуже й дуже тішить, що ось є гурточок українців, котрі спілкуються українською, творять українську літературу тощо. Коли ж українців-іноземців (або "діЯспорників", як тут було сказано), то і їх це дуже потішило... якби вони сюди зазирнули! Більш того, я був і на ІІ, й на ІІІ Всесвітніх форумах українців - то ці дядьки з канад, англій та аргентин аж стогнали від розчарування: мовляв, ми приїхали в Україну подихати українським повітрям, вдосконалити свою мову - а тут на Хрещатику реклама скрізь або російською, або англійською, і чути лише російську!.. Тому їм це також болить. Отже, тих, кого це питання "не зачіпає", я просто уявити не можу... :eek:
Просто дивовижно, наскільки цікаві і сміливі логічні висновки можна зробити з того твердження, що творчість наших земляків іншими мовами не є надбанням нашої культури.
Наприклад: віддати Крим, рахувати росіянами усіх російськомовних українців, що російськомовні українці є людьми другого сорту, тощо.
Щоб довести це все до цілковитого абсурду, пропоную ввести у школах крім української та світової літератури ще й предмет "іншомовна українська література". Розпочати цей курс можна з Гомера, адже достеменно доведено, що батько літератури народився і жив в одному з причорноморських грецьких полісів на території сучасної України.
V.Arenev
01.11.2005, 00:38
"один із трьох (!!!, чи краще sic!) вчорашніх студентів, які творять нову українську фантастику"! Так, здається, писав "K-R" кілька років тому? За точність цитати, звичайно, не ручуся, але смисл такий.
Не турбуйтеся. Я звик, що за точність цитат Ви не ручаєтеся.
той пригадає, що я не раз з повагою відзивався про ВП/А як про працелюбну, енергійну та пробивну людину, а вся критика стосувалася лише його діяльності як фантаста Украіни.
Щось мені інше пригадується. Фразочки типу “рвуть когті” та ін. Ну, але я пам`ятаю, що “за точність цитат” і т.д.
Взагалі такою була позиція більшості перемовників: поважати представників ФУ як особистостей, а критикувати лише їхні ідейні позиції.
Слухайте, ну можна ж піти на ті “Перемовини” та з архівів натягати цитат. Якраз щодо особистостей. Причому Ваші ж колеги їх точно читали (а дехто і писав). І ті, хто читали, мовчали, не заперечували. Хіба що Тимур Літовченко іноді робив спроби нагадати про власну гідність тих, хто все те писав.
Тоді навіщо ця словесна гра зараз? Будьте вже послідовними до кінця.
за оприлюднення приватних листів
Зауважте, Ваші листи я не цитував, а переповів лише суть “конфлікту”. І сформулював, як на мене, цілком прозорі причини повсякчасного згадування позаочі В.Арєнєва як “валадіміра”, письменника “одіозного”. До речі, нагадати значення слова “одіозний”?
І от скажіть, Ви готові повторити ВСЕ, що писали на “Перемовинах”, прилюдно, висловити своє “фу” тим же Олдям чи Валентинову? Чому, наприклад, Ви по-доброму нє пожурілі Сергія Дяченка, коли він був у Львові на презентації української книжки, яку він з Мариною написав (ой-йой!) російською мовою? Забракло сміливості чи принциповості? Чом не заклєймілі позором “московського запроданця”?
Брати також не зважили на думку ВП/А, коли започаткували серію "Алфізика". Недобре воно, звісно, вийшло, вибачайте вже...
Чому ж, якраз дуже добре вийшло. Брати мають власні голови на плечах. І можуть впевнитися, наскільки “продавабельними” є книжки Левченка. І зробити власні висновки.
Достатньо прочитати "Реальность фантастики" - очєнь украінскій, кстаті, журнал
Цікаво, Ви колись збагнете, що українське — це не тільки те, що написане українською мовою? Між іншим, нагадаю, що в журналі є рубрика “ “Алфізика” представляє”. І всі книжки “Алфізики” були прорекламовані на відповідних сторінках, на деякі навіть були надруковані рецензії, причому українською мовою. Якщо цікаво, запитайте у Капранових чи в редакції “РФ”, хто це ініціював. Будете дуже розчаровані.
А порівнювати "давній Єгипет" із намаганнями за будь-яку ціну сподобатися російським видавцям та читачам - це як "метр" і "секунду", важкувато...
Шаную Вашу здатність читати думки та вгадувати мотиви інших (і, мабуть, делікатно зазирати до чужих кишеней?).
Замініть давній Єгипет на середньовічну Італію. Або на будь-яку іншу країну. Що зміниться?
А ще поміркуйте, навіщо зорієнтовні на Росію українські письменники чи самі перекладають, чи потім, після перекладу, тісно співпрацюють з перекладачами, витрачаючи свій час та сили на абсолютно не вигідне з комерційної точки зору заняття. (нагадати чи не треба, скільки зараз платять в Капранових?). Для довідки: “Правила гри” я переклав на українську, коли серії “Алфізика” не існувало навіть в проекті. І за них, за рукопис українською, ще ніде не надрукований, отримав премію ім. О.Гончара.
Якщо ж Вам все-таки дуже захочеться сподобатися російському читачеві, раджу писати “Конана” чи продовження зі “Світу Вовкодава”, “Світу павуків”, “Світу Ієро”. Чи — космобоєвики. Це очевидно для будь-кого, хто хоча б трохи слідкує за російським книговиданням та накладами.
До речі, якщо переходити на особистості, то я також міг би згадати історію з неприйняттям текстів одного автора у "Світ пригод", після чого вийшла статєйка цього автора про "СП", де він, крім загального обпльовування альманаху, намагався відшукати майже цілковиту подібність НФ-повісті Іллі Новака з фентезійним "Відьмаком" Сапковського, а також назвати "бекою" зовнішній вигляд журналу. Але робити цього я не буду.
Чому ж. Я і сам можу розповісти. Рецензія на “СП” вийшла у “Книжнику-ревю”. К.Родик був із нею згоден. І я її писав, бо мені дійсно не сподобався журнал.
Але “фішка” в тому, чому взагалі вона була написана. Запитайте про це в проф. Шкляра.
Ну, я ж на "Левеченка" не ображаюся.
Це була “очєпятка”. Вибачте.
А Ви — готові вибачитися за “валадіміра”?
Але передавав я зовсім не власну думку. Може, дехто видав бажане за дійсне... Але, якщо казати відверто, то я цій людині довіряю.
А я цілком довіряю Миколі Олексійовичу, людині, яка мене вчила і з якою я спілкуюся досьогодні.
Крім того, можна писати російською, але залишатися українським фантастом
Овва! Нарешті! Дочекалися!
А які критерії?! Хто це вирішує? Де сидить комісія по відбору “чистокровних російськомовних українських фантастів”? Мені, ясна річ, нічого не світить, але хоч знайомим переповім. Може, комусь та пощастить.
А взагалі мене цікавить от що — і це запитання стосується до всіх, хто так вболіває за українську літературу. Яка різниця, російською чи українською було написано твір, якщо видано його (“тільки” чи “в тому числі”) українською? Якщо йдеться про те, щоб було більше україномовних книжок — то чи не все одно, були вони написані польскою, англійською, російською?..
А може, це просто побоювання деяких авторів, що російськомовні колеги, прийшовши на “їхню застовблену ділянку”, виявлять своїми книжками всю неконкурентноспроможність “українських фантастів”? Адже спроба пограти на російськомовному полі вже для більшості закінчилася поразкою — і не тому, що “чужих не пущають”, а тому що (див. вище).
Кам.Ю та Vivisektor-у — дякую за розуміння!
Це було нормально, допоки він тут особисто не з"явився, і не дуже гарно виглядає тепер.
Я скоро щезну. Працювати ж треба (“Москва чекає!” — як сказав би дехто з присутніх :) ).
ВП/А
silverfish
01.11.2005, 08:39
Не згадав, можливо, тому, що Бердник - неоднозначна фігура. Адже він один із тих, хто відрікся.
Я перепрошую, а що означає "відрікся"? Від чого і заради чого? І де свідчення, що це правда, а не плітки? Заснувавши УДР, він, радше прирікся.
tysovska
01.11.2005, 09:32
silverfish, щоб отримати відповідь на ваше питання, почитайте двотомник "Нецензурний Стус". Тут, гадаю, не місце для такої дискусії. Тим паче, що я вже написала, що анітрохи Бердника не засуджую, а, навпаки, виправдовую навіть Селезенка. Кожна людина робить рівно стільки, скільки їй від Бога відведено зробити. А ці двоє зробили навіть трошки більше.
tysovska
01.11.2005, 09:34
А "ОМОН в автобусі за рогом", до речі, я щось не бачив...Значить, пізно прийшли. Бо я на власні очі бачила. До речі, той автобус намагався навіть перед входом стати, тільки його погнали.
V.ARENEV написав:
Я скоро щезну. Працювати ж треба...
Шкода, Володю, якщо письменник зникає з поля зору так швидко - лише після двох повідомлень!. Подобаються отакі от компанії чи ні, ображають літератора у них чи ні (а трапляється всяке - від аплодисментів до возюкання мармизою по столу, наждаком оббитому), та відвідувати форуми корисно. Мізки воно прочищає, як проносні краплі. Тим паче, тут така цікавинка...
А взагалі мене цікавить от що — і це запитання стосується до всіх, хто так вболіває за українську літературу. Яка різниця, російською чи українською було написано твір, якщо видано його (“тільки” чи “в тому числі”) українською? Якщо йдеться про те, щоб було більше україномовних книжок — то чи не все одно, були вони написані польскою, англійською, російською?..
А може, це просто побоювання деяких авторів, що російськомовні колеги, прийшовши на “їхню застовблену ділянку”, виявлять своїми книжками всю неконкурентноспроможність “українських фантастів”? Адже спроба пограти на російськомовному полі вже для більшості закінчилася поразкою — і не тому, що “чужих не пущають”, а тому що (див. вище).
Бо якщо у першому абзаці міститься вічне питання "яка різниця?..", то в другому - інше вічне питання "а може, це побоювання?.."
Це вічні питання, адресовані нам - у тому числі, й нами самими. З моєї точки зору, письменник Володимир Арєнєв все-таки недарма вкотре вже повторив їх. І саме тут - у запальній, дещо занадто жорсткій суперечці... хай вже Сашко Левченко пробачить мені суб’єктивну оцінку рівня пристрастей, що таки вихлюпнули через вінце!
Що мені не подобається, так це ледь вловимі акценти у цих двох цитатах... :( :( :( Я би відповів і Володимиру Арєнєву як письменнику, і добродію Пузію як людині, та заважає оте: "Я скоро щезну"... невідомо ж, скільки триватиме це "скоро", тому доведеться викласти думки у вигляді статті чи есею і десь його розмістити. Сподіваюсь, наш портал на той час вже запацює. А ні - то шукати треба буде на моєму "народному" сайті. А може, на новій якійсь базі - побачимо, як доживемо.
Значить, пізно прийшли. Не пізно, а занадто рано: бо весь з’їзд простояв на відстані витягнутої руки за спиною Яворівського, затиснутий натовпом. З рукою, простягнутою до його потилиці. А в руці - диктофон.
Про мову, як визначення національності.
Даль - це, звісно, авторитет. Але майте на увазі, що, наприклад, у хорошого хірурга руки чухаються щонайменшого прищика вирізати. А у дерматолога - намацюкати якоюсь мазюкою. Це я до того, що професіонали схильні перебільшувати значення своєї професії. Даль впритул не бачить інших чинників, що визначають (у його випадку) "русскость". Або ж навіть силоміць їх применшує.
А є купа народу, які певні, що вони росіяни, тому що належать до Російської Православної Церкви. А є купа, яка певна того, що вони росіяни тому, що народилися на території Росії.
Це я до того, що національність - це комплекс чинників, й мова в ньому не на останньому, але й не на першому місці.
Таким чином, я б не став однозначно викреслювати Дяченків, Олді, Пузія з списків українських фантастів. Але в той же час закликав би їх (і не лише їх) приділяти увагу не лише комерційному успіхові, а й подумати про майбутнє. У декого з них є чудовий шанс стати сучасним класиком. :)
Шановні Олександр та Володимир,
пам'ятайте, що електронні засоби спілкування доносять до абонентів менше половини того, що ви хотіли б йому сказати. Тому в віртуальному просторі люди сваряться значно частіше, аніж вживу.
Ставте смайлики! :)
Не пізно, а занадто рано: бо весь з’їзд простояв на відстані витягнутої руки за спиною Яворівського, затиснутий натовпом. З рукою, простягнутою до його потилиці. А в руці - диктофон.
А іспанці зробили мобілу з пістолетом на чотири патрони. "Диктофонних" пістолетів не бачив, але технічно - нічого складного. Мабуть, і Яворівський так думав. :)
Тимуре! У тебе був шанс змусити його сказати таку промову за українську фантастику, а ти ним не скористався.
ГАНЬБА!
Олександр Левченко
01.11.2005, 12:37
Нда-уж, хоч цілий день сиди і відповідай... А коли ж працювати? Не на Москву, звичайно, як наш дотепник. :) Тому коротко а главнам. Не турбуйтеся. Я звик, що за точність цитат Ви не ручаєтеся.
Цитата:
той пригадає, що я не раз з повагою відзивався про ВП/А як про працелюбну, енергійну та пробивну людину, а вся критика стосувалася лише його діяльності як фантаста Украіни.
Щось мені інше пригадується. Фразочки типу “рвуть когті” та ін. Ну, але я пам`ятаю, що “за точність цитат” і т.д.
Цитата:
Взагалі такою була позиція більшості перемовників: поважати представників ФУ як особистостей, а критикувати лише їхні ідейні позиції.
Слухайте, ну можна ж піти на ті “Перемовини” та з архівів натягати цитат. Якраз щодо особистостей. Причому Ваші ж колеги їх точно читали (а дехто і писав). І ті, хто читали, мовчали, не заперечували. Хіба що Тимур Літовченко іноді робив спроби нагадати про власну гідність тих, хто все те писав.
Тоді навіщо ця словесна гра зараз? Будьте вже послідовними до кінця.
...
І от скажіть, Ви готові повторити ВСЕ, що писали на “Перемовинах”, прилюдно, висловити своє “фу” тим же Олдям чи Валентинову?Ну, це по-нашому: обплював, обплював, - і в кущі, працювати на Москву. :) Ні, щоб самому полізти в "Перемовини" і нашкрябати компромату, краще просто сказати, що він є. Доведеться лізти мені...
Олександр Левченко
Цитата із Перехожого
Інші ж, лауреати премій (Glory, glory, hallelujah!), замість того, щоб чесно сказати, наприклад: ФУ — не любимо, любити не будемо й не обіцяємо. Але бруд лити не бажаємо й златоуста просимо не слухати, бо МИ ТАК НЕ ДУМАЄМО Й НЕ ВИСЛОВЛЮЄМОСЯ. (це такий самий, як ВП/А, бачив лише те, що хотів бачити)
Тшйорт паб’єрі, доведеться лізти у всі 16 колін… (мається на увазі весь архів "Перемовин")
Цитата contra із Тимура Литовченка
Особисто я стільки заперечував Веле Штилвелду, що мені це заняття ну просто набридло! (Але щоб відкопати ті заперечення, треба піднімати архіви за попередні роки — це теж правда...) (надіслано 04.05.05 • 17:18)
Цитата contra із Тимура Литовченка
ПЕРЕМОВНИКИ підтвердять: особисто я ніколи не заздрив ні ОЛДІ, ні Валєнтінову, ні Дяченкам, образливих слів на їхню адресу не кидав і поводився чемно. (надіслано 02.05.05 • 15:15)
Цитата contra із Spacer’а
Що стосується УФ чи ФУ, то я мрію про той день, коли оцих протиставлень не буде. А будуть нормальні українські та українські російськомовні (англомовні, екскимоскомовні, запропонувати своє) письменики, що рухаються в одному літературному процесі.(надіслано 11.03.05 • 12:51)
Цитата contra із Олександра Левченка
І я тут, також до речі, не один раз цитував OldNews, і взагалі з великою повагою ставлюся до Олді. Чи ти чув від мене щось негарне про них? Ми з ними раніше частенько листувалися, і варто було б познайомитися «вживу». (надіслано 11.03.05 • 12:37)
Цитата contra із Олександра Левченка
Із загальної дискусії щодо Порталу вже так вимальовується, що двоє наших колег хочуть стати таким своєрідним «нєслабим звєном» між УФ (українською фантастикою) та ФУ (фантастикою України) — Радій та Ілля (чи Андрій?). Як на мене, було б насправді зовсім непогано простягнути один одному руки. (надіслано 10.03.05 • 16:22)
Цитата contra із radus’а
Ані Олді, ані Валентинов не помічені ні в зверхньості, ні в презирстві. Навпаки, як я вже писав — Ладиженський привселюдно оголосив, що з задоволенням написав би щось українською — аби видавали. (надіслано 09.03.05 • 15:27)
Цитата contra із radus’а
Звісно, є література, яка може й загнати в депресію, але це не Олді. Навпаки, їхній підкреслений гуманізм й хеппі-енди працюють проти. (надіслано 09.03.05 • 10:21)
Дастатачна 7 таблеток? В архіви не полізу…
…
А на останок:
Цитата із Тимура Литовченка
«Трим**************************б!» — сказав капітан і брутально вилаявся». (надіслано 24.02.05 • 10:33)
Двох годин часу як не бувало…
надіслано 06.05.05 • 11:10Це все - один допис, у якому я відповідаю на аналогічні звинувачення Перехожого, лише стосовно усіх перемовників. І все це є у файлі peremovyny_2005.zip\files 01-05_2005\gb3.htm.
Отже, слова "І я тут, також до речі, не один раз цитував OldNews, і взагалі з великою повагою ставлюся до Олді. Чи ти чув від мене щось негарне про них?" є еквівалентом "прилюдно висловити своє “фу” тим же Олдям"? Умом Рассєю нє панять...
А "фразочки типу “рвуть когті”" спеціально виділені курсивом - ну, для цих самих, а часом навіть смайликами - для особливо цих самих. Ну, вживав термін "ФУфісти" та інші від ФУ, чи це вже такий великий злочин? Жоден "УФіст" не образився.Чому, наприклад, Ви по-доброму нє пожурілі Сергія Дяченка, коли він був у Львові на презентації української книжки, яку він з Мариною написав (ой-йой!) російською мовою? Забракло сміливості чи принциповості? Чом не заклєймілі позором “московського запроданця”?А чому б я мав це робити? Це мої особисті кумири (як у декого) чи особисті вороги? Мухи і котлети повинні бути окремо, а ви їх весь час тулите докупи. Якби мене попросили висловити свою думку - я б її висловив. А так я в той день спокійно лежав і читав "Підземний вітер", після чого переконався, що ця книжка (я говорив саме про неї) - не УФ і ніколи нею не буде. І запашок "савецкава чалавека" зразка 2004 року не переб'єш жодними Стародавніми Єгиптами, сучасними Італіями чи навіть майбутніми Китаями.
Якщо ж Вам все-таки дуже захочеться сподобатися російському читачеві...(!!!) Зачекайте, у кого з нас псевдонім Арєнєв? :D А Ви — готові вибачитися за “валадіміра”?Не тільки готовий, але й прошу вибачення. Правда, я вживав його лише з тих причин, які назвав сам, а не з вигаданих... Я не хотів робити цього тут, просто у певний момент трохи розізлився... Мені прикро, справді, без жодних смайликів.
За "прилюдно висловити своє “фу” тим же Олдям" вибачень не чекаю, але хотів би, щоб до них доходили мої справжні слова, а не вигадані.
А ще мені прикро за те, що деякі мої колеги, знаючи мою справжню позицію на "Перемовинах", своїми словами неявно підтримали звинувачення Володимира... Це також без смайликів...
RADUS написав:
"Диктофонних" пістолетів не бачив, але технічно - нічого складного. Мабуть, і Яворівський так думав. Тимуре! У тебе був шанс змусити його сказати таку промову за українську фантастику, а ти ним не скористався. Шо-о-о-о-о?!?!?! Маратися з-за Яворівського?! Та ніколи у житті!..
Левченко написав:
А ще мені прикро за те, що деякі мої колеги, знаючи мою справжню позицію на "Перемовинах", своїми словами неявно підтримали звинувачення Володимира... Якщо це в мій город, то мене головним чином засмутила ТУТЕШНЯ сварка, що спочатку розгорталась без притягнення "перемовинного" матеріалу. Вона починалась як банальний літературний скандал, який хоча й пожвавлює мистецьке життя, проте несе небезпеку розколу. А від нас і без того відкололись Велочка з компанією...
Що ж до моєї позиції, то з Володею Арєнєвим/Пузієм я далеко не в усьому згоден. Зокрема, мене розчаровує його надшвидкий демарш. І саме з причини того, що він збирається полишити цей форум, я написав: шкода - доведеться робити статтю або есей і десь його публікувати. Загалом, отакі от "тупикові" ситуації (наприклад, неможливість провести дискусію на гідному рівні) краще переводити у творчу площину. Хай буде стаття, ніж не буде нчого!
А тепер добра новина: я виявив на цьому форумі такого собі Мелькіадеса - стовідсотково наша людина!!! Ось сайт, там викладені ФАНТАСТИЧНІ твори: http://indept.narod.ru/ Як би нам залучити його у свій гурток?.. :cool:
А тепер добра новина: я виявив на цьому форумі такого собі [B]Мелькіадеса - стовідсотково наша людина!!! Ось сайт, там викладені ФАНТАСТИЧНІ твори: http://indept.narod.ru/ Як би нам залучити його у свій гурток?.. :cool:
Може просто написати листа або лишити повідомлення в гостьовусі? :D
Тимуре, на сайті ж є мейл і гостьова.
Олександр Левченко
01.11.2005, 16:15
А може, це просто побоювання деяких авторів, що російськомовні колеги, прийшовши на “їхню застовблену ділянку”, виявлять своїми книжками всю неконкурентноспроможність “українських фантастів”? Адже спроба пограти на російськомовному полі вже для більшості закінчилася поразкою — і не тому, що “чужих не пущають”, а тому що (див. вище). Господи, як страшно! :scared: А назвіть-но мені, друзі, конкурентноспроможних російськомовних “українських фантастів”, які пробилися до визнання в Україні, як це роблять нормальні українські фантасти? Ну, Яна... чи, може, краще не дратувати... :) Ні, може я справді когось забув? Прошу нагадати.
Можна поставити питання й інакше: хто є відомим із сучасних російськомовних письменників України в інших жанрах? Курков - раз, е-е-е... ну, я не літературознавець. А ось україномовних знаю чимало. Може, я упереджений?
Так що може й справді "спроба пограти на російськомовному полі вже для більшості закінчилася поразкою", але що це за більшість? :p
Гаразд, я розумію, що з'ясування чужих стосунків мало кого цікавить, тому більше не буду... Хіба хтось допече. :) За особисте я перед Володимиром вибачився, а за справу хай звиняє - там я нікого не ображав, але свою думку маю.
Ні, може я справді когось забув? Прошу нагадати. Ні, Сашко, ти справді не забув нікого. Я ж кажу, що позиція Пузія влаштовує мене не в усьому. Проте не згадуючи імен В.І. Ульянова-Леніна або В.В. Путіна, все ж лишуся при своїй думці: опонентів краще перетягувати на свій бік, а не "мочити в сортірах". Можна задавити опонента аргументацією, проте у такому разі він швидше вислизне з суперечки із гордо (на його думку) піднятою головою, так нічого й не зрозумівши, ніж почне ДУ-МА-ТИ. Так і сталося: Арєнєв заявив про швидкий демарш, так нічого й не зрозумівши. Ти переміг - але не зачепив його. Тому схвалювати все, що сталося, просто не можу - зрозумій мене вірно.
Так, можна з кимось посваритися, не побоявшись назавжди зіпсувати стосунки (навіть просто людські). Це може бути цілком правомірним. Але ж Володимир Арєнєв - він все ж таки ПУЗІЙ! І якби йому не так різко, а значно м’якше доводити свою точку зору, можливо, колись би він і відобразив дзеркально напис "ФУ" на своєму віртуальному "щиті", замінивши його на "УФ". І з нинішнього "футика" (за виразом незабутнього Велочки Штилвелда) Арєнєва став би українським письменником Пузієм.
А от чи він зробить це тепер - просто не знаю... :(
Vivisektor
01.11.2005, 19:56
Я просто маю відмінну від вашої думку. Дивина?
Коли ви комусь говорите "Ви неправі", тричі подумайте, чи ви певні, що праві самі. Добирайте слова обережно.
Пані. Відповідально стверджую - я добираю. Читайте слова в контексті, інакше й справді вийде нісенітниця.
Vivisektor
01.11.2005, 20:28
Я мав на увазі інше: проведіть простий тест: (приблизно так роблять дегустатори вина). Візьміть незнайомі тексти двох сучасних російськомовних авторів що творять по різні сторони хутора Михайлівського і всліпу спробуйте визначити хто з них українець, а хто росіянин. Ви впевнені, що помітите риси цього невловимого національного характеру в російськомовному тексті?
Я - не впевнений. Як же тут присутні можуть так впевнено стверджувати, що вони чітко знають, що таке ЛФ, а що таке ФЛ (по аналогії з УФ і ФУ - оскільки проблема, ясно, набагато більше загальна).
P.S. Друзі, даруйте мені, відбиватися продовжу завтра. ;)
V.Arenev
02.11.2005, 02:30
Шкода, Володю, якщо письменник зникає з поля зору так швидко - лише після двох повідомлень!. Подобаються отакі от компанії чи ні /.../, та відвідувати форуми корисно. Мізки воно прочищає, як проносні краплі. Тим паче, тут така цікавинка...
Кожен сам вирішує, корисно воно чи ні. Я поки що мозкового запору у себе не помітив.
Ну, вживав термін "ФУфісти" та інші від ФУ
Ох, шановний Олександре, знову “за точність цитат фірма не відповідає”? Адже були й не “фуфісти” — були “фуфлісти”. Поясніть, які значення слова “фуфло” Ви, Олександре, знаєте? Може, є серед них позитивні, не образливі? Чи, може, до “фуфлістів” Ви зараховуєте не всіх авторів, хто пише російською і живе в Україні?
Ну та це так, дрібничка.
Цікаво було б дізнатися, скажімо, що (не) розсмішило Вас, коли Ви писали:
Результати в номінації «Краща українська книжка 2004 року» теж навряд чи кого вразять – Яна Дубинянська, роман «Козли». Особисто проти пані Яни я нічогісінько не маю, але, як любить говорити Ігор Желем, це вже навіть не смішно...
Можна поцікавитися ще от чим:
Олександр Левченко levch@franko.lviv.ua
Новини Oldnews № 195 ( http://rusf.ru/oldnews/onews195.htm ):
Достигнуты договоренности об издании ряда книг Владимира АРЕHЕВА (Киев).
...В издательстве "ДЖЕРЕЛА М -- ЗЕЛЕHИЙ ПЕС" (Киев) на украинском языке в серии "Пiд партою" выходит сборник фантастических рассказов (название уточняется; состав сборника: "Почтальон в Волшебной долине", "Полезная болезнь", "Сказка со счастливым концом", "Сияние каменного цветка", "Hовый Гутенберг" и "Странный случай на Острове Блаженных"); в серии "Алфiзика" того же издательства -- роман "Круги на земле" (также на украинском языке).
Ну Валадімір молодець! Фант-форвард таранного типу!
Особливо розчулює "сборник фантастических рассказов", яких ніхто не хоче видавати через надцять і одну причину. Я балдзю...
надіслано 09.02.05 • 10:22
Особливо розчулює Ваша, шановний, Олександре, обізнаність! На всяк випадок даю довідку: всі оповідання, що війшли до цієї збірки, мали на той час мінімум одну публікацію (і, уявіть, у видавництві про це знали). А декотрі з оповідань — і не по одній. Скажімо, “Листоноша...” друкувався: українською в студентському альманасі, в журналах “Вітчизна” і “Однокласник”; російською — в журналах “Порог”, “Химия и жизнь”, в авторській збірці “Монетка на удачу”. І т.д.
Але тішить, безумовно тішить, що Ви настільки уважно стежите за моїми публікаціями. Бажаю Вам у цьому подальших бібліографічних успіхів.
А назвіть-но мені, друзі, конкурентноспроможних російськомовних “українських фантастів”, які пробилися до визнання в Україні, як це роблять нормальні українські фантасти?
А як, як же це роблять “нормальні українські фантасти”?! Розкрийте нарешті таємницю таємниць.
Утім, якщо говорити про конкурентноспроможність, можна піти іншим шляхом. Поцікавитися, наприклад, чому саме Дяченкам та зараз іще Олдям роблять у видавництві “Зелений пес” персональні серії. Чи у тому ж такі видавництві дізнатися, які книжки серії “Алфізика” продаються найкраще.
Та менше з тим. Я тут намагався дещо інше пояснити. Ви — це йдеться про всіх учасників колишніх “Перемовин” — не можете (не хочете?) зрозуміти інше.
1. У компанії людей вихованих, що поважають себе і мають хоча б трішки власної гідності, коли хтось один каже відверті дурниці чи зводить очевидний для присутніх наклеп на того, кого в цей час поряд немає, — у такій компанії, скажіть, як заведено реагувати? Відвернутися і зробити вигляд, що ніхто нічого не казав? Чи, може, поставити блазня на місце?
Скільки разів про, за вашою ж термінологією, “фуфлівців” на “Перемовинах” писали відверту брехню? Переважно, звичайно ж, напрочуд проінформований буквально в усьому, Веле Штилвелд. Хтось дійсно хоче, щоб я цитував все те лайно, яке він вивалив — позаочі — зокрема на Дяченків, Олдей, Валентинова? Інколи ви — далеко не всі — намагалися ставити ВШ на місце (писав про Литовченка і забув про Радутного; це, здається, єдині, хто якось вмудрився не переходити межу і не переходити на особисті якості “палко обожнюваних” вами “фуфлівців”). Але це “ставлення на місце” стосувалося уже зовсім абсурдних виступів ВШ, а дрібні мерзотки часто-густо сприймалися відвідувачами “Перемовин” як належне. Чому “як належне”? Та тому, що авторів таких “разаблачєній” не ставили на місце. Отже, своїм мовчанням погоджувалися з їхньою думкою.
А тепер поміркуйте, як би до такого “клубу” ставилися, якби він був не віртуальним, а реальним.
2. У компанії людей вихованих (див. вище) якось не прийнято і не прийнятно зазирати до чужих гаманців.
Також у подібних компаніях не вважають за можливе звинувачувати у чомусь, не маючи для того підстав. Ви ж тільки й робите, що “шиєте” всім українським фантастам, які пишуть російською, бажання заробити якомога більше грошей. Більше того, ви вважаєте за можливе їх за це засуджувати, — даруйте, а на якій підставі? Хто дав вам такі повноваження: вирішувати, хто дійсно український фантаст, а хто — “москальский запроданець” (с) Перемовини.
Шановний п. Левченко так і не відповів на питання щодо Дубинянської та комісії, котра розглядає “достойність” російськомовних авторів зватися українськими. А шкода, дуже цікаво було б почути.
Взагалі, все це тривале віртуальне “судилище” нагадує мені чомусь радянські часи. Зокрема, сцени з роману, що був написаний російською мовою (тому не певен, чи читали його всі присутні): “Собаче серце”. Там теж був такий собі активчик, який жвавенько вирішував, кого можна залишити в багатокімнатній квартирі, а кого слід терміново виселити. На користь “рабочєга класса”. “Мы к вам, профессор, и вот по какому делу...”
Саме тому, даруйте, я починаю сумніватися в адекватності людини, яка пише
Таким чином, я б не став однозначно викреслювати Дяченків, Олді, Пузія з списків українських фантастів. Але в той же час закликав би їх (і не лише їх) приділяти увагу не лише комерційному успіхові, а й подумати про майбутнє.
Що знає Радій про згаданих авторів, чому саме вони у першу чергу приділяють увагу? Чи Олді та Дяченки свого часу відкрили йому таємниці своєї творчої майстерні? Чи — знову ж таки — він готовий прилюдно підійти до Олді та Дяченків і закликати їх “приділяти увагу не лише комерційному успіхові”? Дуже хочу на це подивитися.
Даруйте, з людьми, які настільки чітко “знают, “как надо” “ (с), хай спілкується хтось інший. Сіятєльноє одобрєніє тих чи інших моїх вчинків з боку пп.Левченка чи Радутного, мене, чесно кажучи, мало цікавить. Є інші люди, чия думка для мене дійсно важить. Важить, зокрема, через те, що вони не проголошують себе новими літературними месіями і не намагаються, вдершися не табуреточку, “руліть процессом”. Вони просто роблять свою справу. Чого і вам бажаю.
"Единственный серьезный и реальный спор — делом, не словами. Спорный опыт — поставьте другой, спорная книга — напишите другую, с других позиций, спорная теория — создайте другую. Причем по тем же самым вопросам и предметам, не иначе. Я тоже не хочу спорить, а просто работаю".
И. Ефремов. "Лезвие бритвы".
PS.
пам'ятайте, що електронні засоби спілкування доносять до абонентів менше половини того, що ви хотіли б йому сказати.
Бідахи Шекспір, Стус, Пушкін, Маркес... І як вони обходилися без смайликів?
Vivisektor
02.11.2005, 10:01
Тааааак, панове... День був, фактично, без інтернета - і он воно як тут стало "весело" за той час... :(
Мушу сказати - так чи інакше свою участь в обговоренні збирався припинити, оскільки прийшов до висновку щодо його безперспективності. Щоправда, хотів ще перед тим кілька думок закинути. Тепер же утримаюся й від цього.
Тааааак, немає тут вже обговорення. Ех, і просив же, не переходьте на особистості. :( Даруйте мені (В першу чергу це стосується В. Аренева/Пузія і О. Левченка), але зі сторони УСЕ ЦЕ виглядає просто гидко. Даруйте за брутальний вислів - обсираловка. Але ж старші люди (відносно мене, принаймі). Письменники обидвоє, освічені значить, не дурні... Боже, як же ви себе ведете! Щоро кажучи, дещо розчарувався я в вас обох. :(
А починалося ж так мирно - з обговорення (власне - ОБГОВОРЕННЯ!) дас із ФУ та вот із УФ... Я, наївний, щиро сподівався декого переконати в недоцільності подібного поділу. Принаймі, жорсткого. Ну, може, окрім зовсім вже граничних випадків...
Дивуюся. Невже стриманість у висловлюванні думок - така вже рідкісна чеснота? Невже не можна було не залазити у глибини взаємної ненависті (можете заперечувати - виглядає це саме так)???
Йой, ноги моєї в цьому топі не буде. :(
Олександр Левченко
02.11.2005, 10:46
Така тональність мені подобається набагато краще. Ви можете не повірити, але я страшенно не люблю сваритися. Але так вже виходить: на старих "Перемовинах" мене лаяли (правда, меншість) за недостатню твердість у мовних питаннях, а ви - за недостатню любов до "язичної" УФ. А що робити, синку? (це улюблений вислів одного мого знайомого, не сприйміть за образу). Але беремось до запитань-відповідей.Цитата:
Ну, вживав термін "ФУфісти" та інші від ФУ
Ох, шановний Олександре, знову “за точність цитат фірма не відповідає”? Адже були й не “фуфісти” — були “фуфлісти”. Поясніть, які значення слова “фуфло” Ви, Олександре, знаєте? Може, є серед них позитивні, не образливі?Відповідає, друже, відповідає! А таке маленьке словечко "інші" ви зауважили? Можливо, я повинен був перелічити всі свої терміни, однак для цього потрібно було б справді "перепахати" всі архіви. Що ж до значень... Колись були "фізики" та "лірики", і ніхто не ображався, але ж можна "ліриків" вивести від італійської ліри, тобто це "валютчики" - страшні злочинці тих часів (за що можна було одержати "вишку"), а фізиків подібними міркуваннями (через "фізкультуру") - до "качків" і далі "дебілів"... До речі, україномовних "сучукрлітівців" я не раз ніжно :p називав "сучкАми" (з наголосом на останньому складі), але ж можна мене звинуватити, що я вважаю їх... зрозуміло ким. Але ж це не так.Ну та це так, дрібничка.Ось бачите.Цікаво було б дізнатися, скажімо, що (не) розсмішило Вас, коли Ви писали:
Результати в номінації «Краща українська книжка 2004 року» теж навряд чи кого вразять – Яна Дубинянська, роман «Козли». Особисто проти пані Яни я нічогісінько не маю, але, як любить говорити Ігор Желем, це вже навіть не смішно... Цікавість задовольняю: раніше цей конкурс називався "кращою україномовною книжкою", а "Козли", на жаль, хоча й вийшли українською... Чому тоді не українські переклади Толкієна чи Урсули Ле Гуїн? Назву змінити, цього я не догледів (це ж копіювалося з іншого місця, а не було написане вручну, пояснюю відразу), хоча для мене суть змінилася не дуже (пам'ятаєте, тьомнає наслєдіє прошлава).Можна поцікавитися ще от чим:
Ну Валадімір молодець! Фант-форвард таранного типу!
Особливо розчулює "сборник фантастических рассказов", яких ніхто не хоче видавати через надцять і одну причину. Я балдзю...Має рацію Радій: через Мережу доходить не більше половини... :( Пояснюю думку: Володимир (перепрошую за старе) зумів видати збірку оповідань, хоча оповідань узагалі (всіх!!!) не хоче друкувати ніхто (бо мала форма)!!! Що, "молодець" і "Фант-форвард таранного типу!" здаються образами! Але ж потрібно читати текст "Перемовин" далі! Мені там також хтось дорікнув, навіщо, мовляв, ти так з хлопцем, на що я відповів, що це ніякі не жарти і не образи, а я справді вважаю його молодцем! Тут уже, даруйте, справді без точності, але за смисл ручаюсь. І ніякою бібліографією там є не пахло!Утім, якщо говорити про конкурентноспроможність, можна піти іншим шляхом. Поцікавитися, наприклад, чому саме Дяченкам та зараз іще Олдям роблять у видавництві “Зелений пес” персональні серії. Чи у тому ж такі видавництві дізнатися, які книжки серії “Алфізика” продаються найкраще.О, а про це вже говорено-переговорено: інформаційне забезпечення!!! Скільки знають сучасні читачі про "русских фантастов" (це з Мережі, без образ) Дяченків і скільки, скажімо, про живого класика УФ Віктора Савченка? 100000:1 А ось якщо порівнювати тих же Дяченків з Оксаною Забужко? Як тоді з накладами, а? (Оксана колись говорила про кілька тисяч за кілька місяців). А що фантастику в Україні майже ніхто з видавців не любить, то це факт! І якщо ти вже пробився тут, то, значить, справді попотів!Та менше з тим. Я тут намагався дещо інше пояснити. Ви — це йдеться про всіх учасників колишніх “Перемовин” — не можете (не хочете?) зрозуміти інше.
1. У компанії людей вихованих, що поважають себе і мають хоча б трішки власної гідності, коли хтось один каже відверті дурниці чи зводить очевидний для присутніх наклеп на того, кого в цей час поряд немає, — у такій компанії, скажіть, як заведено реагувати? Відвернутися і зробити вигляд, що ніхто нічого не казав? Чи, може, поставити блазня на місце?
... (і т.д.)Володимире, ви не хочете читати уважно...
Цитата contra із Тимура Литовченка
Особисто я стільки заперечував Веле Штилвелду, що мені це заняття ну просто набридло! (Але щоб відкопати ті заперечення, треба піднімати архіви за попередні роки — це теж правда...) (надіслано 04.05.05 • 17:18)
Ви вважаєте нас роботами, чи що? Чи робітниками за конвейєром? Я особисто ставився до дописів Веле по-філософськи. Веле, ти не ображаєшся? :)
Ви ж тільки й робите, що “шиєте” всім українським фантастам, які пишуть російською, бажання заробити якомога більше грошей.Якби йшлося лише про це, я був би втішений: стань Україна трішки багатшою - і всі ФУ-фантасти стали б УФ-фантастами. :D На жаль, справа значно складніша - перечитайте ще раз "Время московское"... Тому ми просто хочемо, щоб ви були українцями - в державницькому сенсі, невже ви всі цього не розумієте?!! А до етнічних українців особливі вимоги: переставайте ж нарешті бути "хахлами"!!! І це ніякі не образи, Володимире! Це крик душі. Бо держава й далі продовжує вирощувати нові покоління кацапчуків, а ви їм у цьому сприяєте своєю творчістю. І все кажете: ну, колись, колись, може, й ми... А це "колись", не без вашої допомоги, може не настати й ніколи...
Ну, вибачайте, але далі вже не буду, бо ще з роботи виженуть... Тільки скажу, що Радія ви образили абсолютно незаслужено: щодо толерантності до ФУ, то навіть Тимурові далеко до нього (Тимуре, смайлики закінчуються!).
І взагалі, Володимире, якщо я так перед вами мислєю по древу, то це лише тому, що якось з'явилася у мене надія на те, що колись наші погляди можуть бути набагато ближчими, як зблизились колись проросійські політичні погляди моїх центрально- і східноукраїнських родичів з моїми (хоча ще не збігаються). Тим, хто нездатний перейти з "московского времени" на київський час, можна було б просто казати: дивись Даля, дивись Даля, ...
Олександр Левченко
02.11.2005, 11:04
Як кажуть у нас на Заході, "нема такого поганого, щоб не вийшло на краще"! :) Я нарешті зрозумів, чому Володимир почав мені відповідати так різко, і з'ясував (принаймні для себе) походження деяких взаємних стереотипів. Наполовину, схоже, винувата Мережа!
А от закидів у якійсь "об...ловці" не розумію. Ми що, вживали нецензурні слова? Взагалі, у чому я був некоректним? Ну, за одне слово я вже вибачився і перепросився, а решта? Ні, серйозно, скажіть мені, що виглядає "гидко"? Воно зі сторони видніше... А я у подальшому постараюсь цього уникати.
VIVISEKTOR написав:
Йой, ноги моєї в цьому топі не буде. Ну що, Сашко, задоволений? Вже не тільки Володя Арєнєв/Пузій збирається зробити демарш. Вже про це прямо й відкрито заявив VIVISEKTOR :( - а він, між іншим, збирається організовувати КЛФ у Львові, і ми, здається, збираємося з ним співпрацювати!..
Ви розпочали літературний шкандаль на цьому майданчику. Ви ОБИДВА (чуєш?! ОБИДВА!!!) перейшли припустимі межі пристойності. Я старший (за віком) і від тебе, і від Арєнєва. Я міг би бодай із цих позицій втрутитись і набити по с*** вас обох! Але це означало би розширення бази конфлікту - причому конфлікту й без того огидного, що перейшов "на особистості". Добре, що вам обом це сказала майже дитина (для нас, дорослих письменників):
Але ж старші люди (відносно мене, принаймі). Письменники обидвоє, освічені значить, не дурні... Боже, як же ви себе ведете! Щоро кажучи, дещо розчарувався я в вас обох. Добре - бо "вустами дитини промовляє істина". Я вже не кажу про можливе зведення міцної стіни нерозуміння між тобою й Арєнєвим - гризіться на здоров’я, випускайте адреналін, якщо хочете! Біс із вами обома! Я не кажу також про образи Арєнєва на мене й тебе на мене, оскільки:
1. АРЄНЄВ написав:
...(писав про Литовченка і забув про Радутного; це, здається, єдині, хто якось вмудрився не переходити межу і не переходити на особисті якості “палко обожнюваних” вами “фуфлівців”). Але це “ставлення на місце” стосувалося уже зовсім абсурдних виступів ВШ, а дрібні мерзотки часто-густо сприймалися відвідувачами “Перемовин” як належне. Чому “як належне”? Та тому, що авторів таких “разаблачєній” не ставили на місце. Отже, своїм мовчанням погоджувалися з їхньою думкою. Отже, у "дрібних мерзотках" я не ставив колег по компанії на місце - тож я з ними заодно!!! Така собі єзуїтська позиція...
2. ЛЕВЧЕНКО написав:
А ще мені прикро за те, що деякі мої колеги, знаючи мою справжню позицію на "Перемовинах", своїми словами неявно підтримали звинувачення Володимира... Отже, я не проявив належної наполегливості у відстоюванні позицій УФ (до якої належу сам) перед ФУ. Такий собі представник "п’ятої колони" у щільних рядах УФ...
Та ображайтесь! Давайте, давайте! Розбіжимось на три боки... Врешті-решт, ми троє - дорослі люди, якось проживемо і поодинці... не так ефективно, щоправда, як разом, але проживемо.
Та про VIVISEKTOR'a цього ніяк не скажеш! Він - молодь! Він і подібні йому - наше майбутнє! І битись ми мусимо не один з одним (Левченко з Арєнєвим, Левченко з Литовченком, Арєнєв з Литовченком...) - ми мусимо битися за VIVISEKTOR'a і таких молодих перспективних хлопців, як він! Притягати їх на свій бік - ми до УФ, Арєнєв до ФУ. Хто краще це зробить - за тим і перспектива.
Бо зараз книжки Арєнєва, Олдєй, Дяченків, Валєнтінова та інших можуть видаватися величезними накладами, зараз вся ФУ може пишатися своєю популярністю, повчати всіх нас, як жити і творити - але років через 30-40-50 про них, можливо, ніхто в Україні не згадає.
Бо зараз від творів Левченка, Литовченка, Радутного, Сокола та інших УФівців можуть відмахуватись "зеленопесці" і хто завгодно, а якщо їх і видаватимуть, то мізерними накладами у 3000 примірників - але років через 30-40-50 їхні твори можуть увійти до шкільних хрестоматій.
А може все станеться навпаки... А може забудуть і про ФУ, і про УФ... Нам не дано того знати. Але мусимо розуміти, що ми, письменники працюємо не на день сьогоднішній, а на далеку перспективу. Перед нами - вічність, над нами - Всевишній, навколо нас - молодь. Хто забуде це, програє обов’язково. І ти, Сашко, сьогодні крок до програшу зробив. Бо повторюю слова молодого організатора КЛФ у Львові: "Йой, ноги моєї в цьому топі не буде."
Тож повторюю запитання: ЧИ ТИ ЛИШИВСЯ ЗАДОВОЛЕНИЙ РЕЗУЛЬТАТОМ?! Тож їж кулішика, якого зварив, друже мій Сашко!.. :mad:
P.S. До речі, Сашко Левченко припустився, з моєї точки зору, певної помилки ще під час заснування цієї теми. Цитую:
Шановне товариство, пропоную нову тему, де буде відображено стан сучасного книговидання фантастики в Україні: реальні книги українською мовою, які можна придбати через Інтернет-магазини, короткі анотації, по можливості - обкладинки. Нехай читачі знають, що україномовна фантастика - Є!!!
Пропоную також розділяти українську фантастику (УФ), фантастику України (ФУ) українською мовою та іноземну фантастику українською мовою.
Отже, одна справа - публікувати інормацію про книжки і трохи інша - дискутувати з приводу відношень УФ-ФУ-РФ. Коли я пропонував список перспективних тем, то я виносив диспут окремим пунктом.
Таким чином, після надмірно палкої й нестриманої дискусії стає зрозумілим, що відвернувши людей від розділу, ми втрачаємо можливість презентувати книжки УФівців!.. Чи не занадто, га?! :(
Дивуюся. Невже стриманість у висловлюванні думок - така вже рідкісна чеснота? Невже не можна було не залазити у глибини взаємної ненависті (можете заперечувати - виглядає це саме так)???
Йой, ноги моєї в цьому топі не буде. :(
Ми усі стали свідками брутальної бійки в ... Бібліотеці. Прошу усіх присутніх, а особливо МОДЕРАТОРА (!!!) звернути увагу на назву теми.
Кам.Ю написав:
Ми усі стали свідками брутальної бійки в ... Бібліотеці. Прошу усіх присутніх, а особливо МОДЕРАТОРА (!!!) звернути увагу на назву теми. Фактично, наші думки співпадають. Кам.Ю, RESPECT!!!
Олександр Левченко
02.11.2005, 11:59
Дорогі друзі, мені здається, що ви неадекватно реагуєте на події, і це сумно... Так, я відчуваю свою відповідальність, тим паче, що сам спровокував сутичку, вживши два слова, які, втім, у старих "Перемовинах" не викликали жодних емоцій. Скажу чесно, що дві ночі погано спав, гадаючи, як перевести це все у спокійніше русло. Але, якщо б'ють по лівій щоці, то я не міг пересилити себе і підставити праву, тим паче, що під час лайки виникали справді важливі питання, на які потрібно було давати негайну відповідь (наша справжня позиція на "Перемовинах", конкурентоздатність УФ та ФУ, мова та українськість тощо). Однако!
Якби не було цього всього, то я б і далі вважав Володимира ненависником УФ і "агентом Москви" :) , а так я доволі круто змінив про нього думку! Якщо ж і він уважно читав мої пояснення, то теж має зрозуміти, що ми не кровожерливі монстри і не закляті вороги прихильників ФУ, а просто ідеологічні опоненти. Хіба це не позитив? І при цьому нікого не побито. :)
Що ж до особистого, то, Тимуре, не плутай "ображати когось" і "ображатись на когось". Я тебе чимось образив? Тоді пробач, але скажи, за що.
А якщо про вік, то все-таки старший між нами я, хоча визнаю твою перевагу у ваговій категорії. :p А Володимир - ще зовсім молода людина, проте врізати вміє добряче. ;) І я не вважав би це за виключно негативну рису...
Олександр Левченко
02.11.2005, 12:03
А взагалі, хлопці, ви читаєте мої сьогоднішні дописи, чи живете вчорашнім та позавчорашнім днем?
Привіт, Володю,
радий бачити тебе на форумі, але не радий, що розпочалося з наїздів. З обох боків.
Тепер по суті.
1. У компанії людей вихованих, що поважають себе і мають хоча б трішки власної гідності, коли хтось один каже відверті дурниці чи зводить очевидний для присутніх наклеп на того, кого в цей час поряд немає, — у такій компанії, скажіть, як заведено реагувати? Відвернутися і зробити вигляд, що ніхто нічого не казав? Чи, може, поставити блазня на місце?
Згадана тобою "компанія" - це не якась партія зі списками та уставом, де все одноголосно. Ти можеш "поставити блазня на місце" точно так, як й усі інші.
Не буду говорити за інших, але особисто я не наймався модератором і ставити на місце нікого не збирався і не збираюсь. Людина має право на свою думку, може її висловлювати. Якщо вона когось зачіпає - то це проблема того, кого вона зачіпає, хіба ні?
(я про спілкування, а не про мордобиття, звісно).
абсурдних виступів ВШ, а дрібні мерзотки часто-густо сприймалися відвідувачами “Перемовин” як належне. Чому “як належне”? Та тому, що авторів таких “разаблачєній” не ставили на місце. Отже, своїм мовчанням погоджувалися з їхньою думкою.
Див.вище. Чому ти не прийшов не і не поставив нікого на місце, якщо вважав це за потрібне?
Знову ж таки, про те як Олді торгують шифером, я Громову скинув (щоправда, не вказуючи автора чутки), й ми разом посміялися. До уваги ВШ: сміх дружній. Як з жарту.
Що знає Радій про згаданих авторів, чому саме вони у першу чергу приділяють увагу? Чи Олді та Дяченки свого часу відкрили йому таємниці своєї творчої майстерні? Чи — знову ж таки — він готовий прилюдно підійти до Олді та Дяченків і закликати їх “приділяти увагу не лише комерційному успіхові”? Дуже хочу на це подивитися.
З Дяченками особисто не знайомий, суджу виключно по творчості та інтерв'ю.
З Олді - 1) особисто чув на одній великій зустрічі, як Ладиженський чистою українською сказав (не дослівно):
- Ми б з превеликим задоволенням написали щось українською, лише видавайте.
2) в особистому спілкуванні Громов казав майже те саме. На жаль, більш песимістично. На жаль, його песимізм підтверджується.
Щодо закликів до написання українською - підтверджую. Готовий. Прилюдно. А ще можу в ЗМІ. І Олді, і Дяченків, і тебе, і кого завгодно. Нічого аморального тут не бачу. Якщо я чогось не розумію й це таки аморально, поясни, pls.
На жаль, я не настільки вагома фігура, щоб мій заклик щось вирішив.
Всього 102 кг... :)
спілкується хтось інший. Сіятєльноє одобрєніє тих чи інших моїх вчинків з боку пп.Левченка чи Радутного, мене, чесно кажучи, мало цікавить. Є інші люди, чия думка для мене дійсно важить. Важить, зокрема, через те, що вони не проголошують себе новими літературними месіями і не намагаються, вдершися не табуреточку, “руліть процессом”. Вони просто
Можливо, я недостатньо прозоро висловився. Але заклик - це не спроба рулити процесом. Це заклик до допомоги. Бо ситуація з УФ досить погана, й талановиті люди могли б її поліпшити. Мого особистого (фінансового, наприклад) інтересу у тому заклиці нема.
Звісно, виключно твоя особиста справа - допомагати чи ні.
Бідахи Шекспір, Стус, Пушкін, Маркес... І як вони обходилися без смайликів?
І дуже шкода, що ти так реагуєш на мою спробу трохи зменшити накал суперечки. :(
Сашку Левченку
Я тебе чимось образив? Тоді пробач, але скажи, за що. Мене особисто - ні. Просто мені здалось, що ти сам образився на мене за відсутність потужної пдтримки.
А якщо про вік, то все-таки старший між нами я, хоча визнаю твою перевагу у ваговій категорії. Віриш чи ні, але навмисно перед цим шукав сайт із твоєю бографією, шукав - і не знайшов! Тож якось треба поновити списки з датами народження, чи що?!
А взагалі, хлопці, ви читаєте мої сьогоднішні дописи, чи живете вчорашнім та позавчорашнім днем? Я читаю свіжі дописи - і твої, і всіх інших. Просто диспут йде майже у "чатовому" режимі, тож пишеш відповідь, пишеш, відправив - а хтось з іншого міста вже випередив тебе на пару хвилин!.. :D
Але, якщо б'ють по лівій щоці, то я не міг пересилити себе і підставити праву, тим паче, що під час лайки виникали справді важливі питання, на які потрібно було давати негайну відповідь (наша справжня позиція на "Перемовинах", конкурентоздатність УФ та ФУ, мова та українськість тощо). В усій цій сумній історії я вбачаю ЄДИНИЙ позитив - що Арєнєв загалом з’явився на цьому "Літфорумі"! Бо на ПЕРЕМОВИНАХ я його щось не помічав... Хоча може, я й помиляюся - три роки поспіль все ж сиділи "в гостях у Желема"!..
Vivisektor
02.11.2005, 14:26
Добре, аби й залишився. А не просто заглянув, відбився, й пішов. Тоді й буде позитив.
Ой, що це? Це не я писав! Мене тут не було! ;)
Мене тут не було! Добре, якщо лишишся тут "віртуально", на рівні читача!.. ;) ;) ;)
V.Arenev
03.11.2005, 05:54
Щоб хоч якось поставити крапку.
Різниця між “фізиками і ліриками” та “фуфлістами” якраз і полягає в тому, що “фізик” чи “лірик” мають різні значення, причому негативне забарвлення не є для них властивим. А слово “фуфло” та похідні від нього — тільки негативне.
По суті, називаючи авторів “фуфлістами”, Ви давали оцінку не книгам, а людям. Не хотіли? Можливо. Але тоді, може, варто зауважити для самого себе, що це не перший і не другий випадок невдалого використання “неологізмів”? Бо ж “запашок” лишається, навіть після пояснень, що саме малося на увазі. Та й у кожного залишиться своя думка і своє враження щодо того, який зміст вкладався в той чи інший “неологізм”.
Взагалі абсурдна ситуація: це все треба пояснювати письменнику...
На жаль, справа значно складніша - перечитайте ще раз "Время московское"...
Не читав, чекаю, поки вийдуть всі три книжки. Але “Завтра война” мені здалося іронією, глузуванням над великоросійською ідеологією.
Про політику, державництво та ін. Всім дописувачам одразу.
1. Ви дійсно вважаєте, що в Україні можуть жити тільки українці і розмовляти всі тут мусять тільки українською? Ви не припускаєте, що людина може _краще, вдаліше_ писати російською? Як на мене, диктувати комусь, якою мовою він мусить писати і про що саме, — це “совок” в його найогиднішому розумінні.
Уявляю собі, що науковці віришать: треба “двігать вперьод”, наприклад, біохімію і всіх інших вчених примусово перекваліфікують і біохіміки. “Родіна зовьот” і все таке.
Тож писатимемо тільки українською, тільки про Оксан та Тарасів, про шаровари в космосі або про звитяжних козаків. А про Росію — взагалі нічого не писатимемо, або — тільки погано!
2. Бо держава й далі продовжує вирощувати нові покоління кацапчуків, а ви їм у цьому сприяєте своєю творчістю.
Яким це чином? Наші книжки виходять українською (наприклад, у Арєнєва 6 книжок російською, 6 — українською), деякі з них — українською навіть раніше, ніж російською. У Дяченків за останні кілька років українською вийшло книжок десять, якщо брати і дитячі.
Чи у книжках російськомовних українських фантастів, виданих українською, є антиукраїнська ідеологія? Ви дійсно вірите, що ті ж Капранови видали б такі книжки?! (Підказка: не українські імена не означають, що книжка антиукраїнська. А слова “Росія”, “Німеччина” чи “США” не є синонімами слів “ворог” чи “поганий”...)
3. Мені здається, що у більшості “перемовників” існує така собі “сліпа пляма” у свідомості. Коли йдеться про неприємну тему (“російскомовні укр.ф-ти”), логіка та здоровий глузд відмовляють їм.
Я не бачу сенсу і не маю часу вкотре пояснювати, чому саме ваші намагання засуджувати когось та ще й радити “приділяти увагу не лише комерційному успіху” виглядають нетактовно. Якщо вже з двох спроб не вдалося — даруйте.
Шкода, що я так і не отримав відповіді на запитання щодо комісії, котра розглядає “достойність” російськомовних авторів зватися українськими. А це було принципове запитання.
- - - -
ми мусимо битися за VIVISEKTOR'a і таких молодих перспективних хлопців, як він! Притягати їх на свій бік - ми до УФ, Арєнєв до ФУ. Хто краще це зробить - за тим і перспектива.
Даруйте, в мене немає месіанських мотивів. І за когось із кимось “битися” я не збираюся. Я пишу книжки, а не збираю армію.
Радію:
Привіт, Володю,
радий бачити тебе на форумі, але не радий, що розпочалося з наїздів. З обох боків.
Вибач, але “розпочалося з наїздів” від часу існування “Перемовин”. І тривало весь час (скільки років вони існували? вам, “перемовникам”, видніше). Коли це тривало в межах гостьової Желема — одна річ, коли це пролунало і тут... Даруй, терпець урвався.
Згадана тобою "компанія" - це не якась партія зі списками та уставом, де все одноголосно. Ти можеш "поставити блазня на місце" точно так, як й усі інші.
Якщо пам`ятаєш, я з`явився на “Перемовинах” лише один раз. Після того, як ваш ВШ написав мені листа з погрозами від усього КЛФ-у “Чумацький шлях” (точніше, підписав його від імені КЛФ-у). Там я відповів. А після цього не вважав за можливе писати будь-що туди, де нормально сприймали і взагалі спілкувалися з цією людиною.
З Дяченками особисто не знайомий, суджу виключно по творчості та інтерв'ю.
Слухай, і де ж, в якому інтерв'ю, вони писали про те, що зорієнтовані тільки/переважно на комерційний бік справи?! І що саме тому вони пишуть російською?! (Те ж стосується інших фігурантів).
Можливо, я недостатньо прозоро висловився. Але заклик - це не спроба рулити процесом. Це заклик до допомоги. Бо ситуація з УФ досить погана, й талановиті люди могли б її поліпшити.
Повторюю: ці люди витрачають час, працюють із перекладами власних творів (хтось перекладає сам), причому гроші, які вони за це отримують, незрівнянно малі. Наприклад, стільки, скільки я отримую за книжку, видану українською, я зароблю, написавши за день 4-5 рецензій.
Знову ж таки: ти не припускаєш думки, що хтось із авторів пише російською тому, що це для нього природніше, тому, що він краще нею володіє?
Тимуру Литовченко:
Бо на ПЕРЕМОВИНАХ я його щось не помічав... Хоча може, я й помиляюся - три роки поспіль все ж сиділи "в гостях у Желема"!..
Див. вище. Якраз Ви ж мені і відповідали на єдиний мій допис до “Перемовин”, від імені КЛФ.
VIVISEKTOR-у:
Вас дивує агресивність окремих висловів? Можливо, якщо Ви переглянете архіви “Перемовин”, зрозумієте, що саме “навіяло” таке ставлення. Я досі не вважаю, що “ідеологічне опонування” може вестися в такому дусі і з такими висловами, як це було там.
А можливо, Ви вирішите, що мають рацію “перемовники”. Щоб скласти власне враження — просто сходіть та уважно прочитайте ті архіви, від початку та до кінця.
- - - - -
На цьому дозвольте поставити зі свого боку крапку. Я не люблю і дуже рідко пишу на форуми. Не думаю, що є сенс і далі дискутувати з приводу правомірності ваших закидів до російськомовної фантастики та з приводу ваших неологізмів. Ви не чуєте аргументів і не відповідаєте на “незручні” запитання. А моя думка щодо мотивів деяких із висловлювань (не про Арєнєва, а взагалі про “фуфлістів” (с) ), на жаль, не змінилася. “Не верю”.
Якщо тут не буде сегрегацiї на ФУ та УФ - мені на цьому форумі робити нічого...
Книжок пана Аренева не читав , шкода грошей, а з того що було в Мережі скажу одне - СЛАБАК!
Даруй, друже, твоє останнє речення я викинув. (О.Левченко)
Vivisektor
03.11.2005, 08:57
Відразу скажу, що по більшості позицій цілком з вами згодний. Утім, як і по багатьом позиціям ваших опонентів. Взагалі ж, єдині нарікання викликала лише відсутність тактовності у опонентів - інше питання, хоч і спірні, але робочі. І як нема потреби змушувати усіх писати виключно українською, так і нема потреби ображатися на людей, які прагнуть розвитку того самого УФ...
Шкода, що я так і не отримав відповіді на запитання щодо комісії, котра розглядає “достойність” російськомовних авторів зватися українськими. А це було принципове запитання.
А що, я б навіть спробував. :) Боюся, навіть, що у мене непогано вийшло б. :) (Про всяк уточнюю - ЖАРТ)
Щодо Дяченків.
Слухай, і де ж, в якому інтерв'ю, вони писали про те, що зорієнтовані тільки/переважно на комерційний бік справи?! І що саме тому вони пишуть російською?! (Те ж стосується інших фігурантів).
Ну це вже... Вважати Дяченків "зорієнтовані на комерційний бік справи".
Вони ж не надто комерційні і російською. Вони ж завжди були "неформатом" і тому кожне видання ставало подією. Їх же видавництва ледь не як чумних боялися брати. Це зараз ситуація виправилася - персональні серії, те/се. Надіюся лише, Що Олександр насправді так погано про них і не думає. :)
Знову ж таки: ти не припускаєш думки, що хтось із авторів пише російською тому, що це для нього природніше, тому, що він краще нею володіє?
А це я вже озвучував...
VIVISEKTOR-у:
Вас дивує агресивність окремих висловів? Можливо, якщо Ви переглянете архіви “Перемовин”, зрозумієте, що саме “навіяло” таке ставлення. Я досі не вважаю, що “ідеологічне опонування” може вестися в такому дусі і з такими висловами, як це було там.
А можливо, Ви вирішите, що мають рацію “перемовники”. Щоб скласти власне враження — просто сходіть та уважно прочитайте ті архіви, від початку та до кінця.
Дякую. Я, здається, вже склав опосередковано враження щодо якості такого спілкування. Не залежно від того, чию б я сторону прийняв, копирсатися в подібному не хочеться.
Але шкода, Володимире, що ви не хочете залишитись. Не все ж так важко буде спілкуватися? Хоч час від часу заглядайте, чи що...
P.S. Студентський анекдот про крейду у його більш повній редакції ще не забули? ;)
Vivisektor
03.11.2005, 09:04
Якщо тут не буде сегрегацiї на ФУ та УФ - мені на цьому форумі робити нічого...
Книжок пана Аренева не читав , шкода грошей, а з того що було в Мережі скажу одне - СЛАБАК!
Щодо книжок пана Аренева - ви, шановний, достеменно не праві. Цілком варті уваги, особливо дві останні. Та й жаліти 6 грн на книжку - соромно. А примірник Алфізики сами стільки й коштує. (хоча останні партії, здається, до 8-ми подорожчали?) Щоправда, "Отчаяние драконов", до прикладу, як раз би не радив. Але те, що в Алфізиці - можете брати сміливо. Хіба що такий жанр вам не до душі. Чи то пак не жанр, а фантастичний напрям...
Ви дійсно вважаєте, що в Україні можуть жити тільки українці і розмовляти всі тут мусять тільки українською? Ви не припускаєте, що людина може _краще, вдаліше_ писати російською? Як на мене, диктувати комусь, якою мовою він мусить писати і про що саме, — це “совок” в його найогиднішому розумінні.
<...>
Тож писатимемо тільки українською, тільки про Оксан та Тарасів, про шаровари в космосі або про звитяжних козаків. А про Росію — взагалі нічого не писатимемо, або — тільки погано! Шо-о-о-о-о?!?!?! :eek:
1. Насамперед, при ТАКІЙ постановці питання з України треба поїхати мені - єврею! Тож чи не здається, шановний мій друже опоненте, що я просто не міг ставити питання саме так?! Бо як казав нам в КПІ один з викладачів (дотримуючись оригінальної стилістики висловлювання): "Шо занадто, те не здров!"
2. НІХТО НЕ МУСИТЬ примушувати, силувати себе писати чужою мовою. Проте чом би з любові до рідної України не взяти та й не вивчити українську мову, не оволодіти нею на найвищому - ЛІТЕРАТУРНОМУ, а не суржико-розмовному рівні?! У цьому контексті просто відмовляюсь розуміти політичну рекламу, яка йшла минулого року "за Януковича" - з дверей університетського корпусу вибігає хлопчик-студент і добре поставленим голосом починає промовляти: "Я тоже люблю Украину, хотя и разговариваю по-русски..." Любиш Україну - опануй її мову, яка значно пластичніша та досконаліша від мови російської!!!
Пам’ятаєте дитячий віршик:
"Я русский бы выучил только за то,
Что им разговаривал Ленин"???
Чому не можна вивчити українську тільки тому, що це - рідна мова цієї землі, органічна саме для цієї країни?! Про яку гармонію письменника з країною може загалом йтися, якщо він не володіє мовою цієї землі?! Як розмовлятимуть з письменником-фантастом ДУХИ цієї землі, зрештою, духи його предків, що тут жили - невже на "великом и могучем"?! І як може письменник називатися "хворою совістю суспільства" (А. і Б. Стругацькі "Місто приречене"), якщо совість ця не відчуває болю та радості цієї землі - бо знов-таки відрізана від неї у мовному плані?!
3. ЕКС-ПЕРЕМОВНИКИ, які читали мою останню книгу "Приречений жити" - звертаюсь до вас як до експертів! Здається, це - фантастика. Здається, навіть НФ (гіперкоридори, космісна колонізація, чужопланетники тощо). Здається, написана вона українською. Здається, навіть не надто поганою...
Але будь ласка, дорогі мої колеги, скажіть: де там Оксани і Тараси, де там "шаровари в космосі" або козаки?! Бо якщо ви не заспокоїте мене, їй-Богу, кину цей форум і читатиму свою книгу з червоним фломастером, доки не знайду там сліди "шароварництва"!..
(До речі, етнічного героя я до гіперпростору таки закинув, але то... рабин з древнього Хеврону, хоча в романі він також розмовляє українською. Як і решта героїв. Навіть як головний герой - етнічний поляк. І його дружина - етнічна латиноамериканка... Ги-ги-ги-и-и!..) :D
І загалом, щось я ніяк не второпаю, як це шановний добродій Арєнєв уявляє "НФ по-українськи"... Це що, тіпа, кабіна зорельота обов’язково мусить бути оббитою рушниками замість шпалер?! І портрет Тараса Шевченка, як обов’язковий атрибут інтер’єру?! А в фантастичних кнайпах - сало в шоколаді та "буряківка"?! :eek:
4.
Якраз Ви ж мені і відповідали на єдиний мій допис до “Перемовин”, від імені КЛФ. Ну, забув! Ну, даруйте!..
Шкода, що я так і не отримав відповіді на запитання щодо комісії, котра розглядає “достойність” російськомовних авторів зватися українськими. А це було принципове запитання. Комісія така існує: це - ЧАС, який розставить усе на свої місця. Я про це писав - читати мої відповіді треба уважніше... Як казав Кот Бегемот: "Історія нас розсудить..."
І ще: життя - це зйомки фільму, смерть - монтаж.
5.
Даруйте, в мене немає месіанських мотивів. І за когось із кимось “битися” я не збираюся. Я пишу книжки, а не збираю армію. Даруйте, будь-який письменник - людина, по-перше, публічна, по-друге, громадянсько-активна. (Звісно, якщо вона не пише виключно "в шухляду", та це вже інше...) Так чи інакше, вільно чи невільно, але письменник стоїть у центрі суспільних процесів. І так чи інакше, навколо нього або його творів гуртуються інші. Тож ми не владні над цим процесом. І навіть якщо Володимир Арєнєв ні за кого "не б’ється", це ще не означає, що він не веде нікого за собою. Хіба так важко зрозуміти це?..
Олександр Левченко
03.11.2005, 11:16
Вчора я писав, що змінив про Володимира думку, і це справді так. В цьому я бачу позитив дискусії, принаймні для себе.А моя думка щодо мотивів деяких із висловлювань (не про Арєнєва, а взагалі про “фуфлістів” (с) ), на жаль, не змінилася. “Не верю”.А це будь-ласка! Якщо цитати з Даля не переконують, висловлювання Литовченка та Радутного - анітрохи, то куди там "картонному" і ще якомусь там Левченкові... :D Що ж до Ви не чуєте аргументів і не відповідаєте на “незручні” запитання,то кожен може ще раз усе перечитати і побачити, про який тут ідеться "матеріал" :-). Якщо мається на увазі "принципове запитання" про міфічну комісію, то не я ж її придумав, і тому не без підстав вважаю, що автор знає більше. :-) Що ж до визначення приналежності до ФУ, то я особисто роблю це так: написана книжка російською мовою (а особливо видана спочатку в Росії) - відразу відношу її до "фантастики України". Звідки ж я можу знати апріорі, що це російськомовна УФ?!! Даль переконує... Далі ж думку можна змінити, почитавши книжку (якщо хтось дасть), почитавши рецензію, почитавши висловлювання автора тощо. (Я ось тепер, наприклад, можу віднести "Бісову душу" до УФ, хоча, боюся, ВДВ зі мною не погодиться... :-) ). Хіба логічно було б чинити інакше - спочатку визнавати таку книжку за УФ? А змініть-но російську мову на польську, а Москву - на Варшаву! Це буде УФ?! А Польща - така сама колишня метрополія, і багато западенців володіють польською. :-)
Давайте ще раз: УФ і ФУ - це офіційні терміни? Вони є в енциклопедії чи словниках? Вони - для тих, хто поділяє наші погляди, хто хоче бачити нашу країну нормальною європейською державою, такою, як Франція, Німеччина, та ж сама Польща, ба навіть Словакія! (Хто-небудь чув про словацьку літературу чеською мовою, хоча ще недавно це була одна держава з преференціями для чеської мови?! А що чути про сербську у Словенії? Європа...) І я хотів би, щоб таких людей було якомога більше.
До речі, я раніше все думав, чому ніхто з іншого табору не хоче бачити цієї проблеми? І ось вам цитата з Украинского литературного портала (http://proza.com.ua/) (точніше шукати довго): Большинство фантастов на постсоветском пространстве являются частью огромного фэндома – этакой секты фантастических писателей, лежащей на всех землях СССР. По сути, благодаря фэндому территориальный СССР для писателей-фантастов всё ещё существует.
Украинские писатели фантасты в большинстве своем пишут на русском языке, являются коммерческими проектами и продаются громадными тиражами в соседней России, что выводит их за рамки территориальной клетки «Украина», где нет издателей, способных тянуть на своих горбах такие коммерческие величины.Чи ж можна знати наперед, чи повернулися "украинские писатели фантасты" у "территориальную клетку «Украина»"?
І ваапчє, чому так переживати за терміни? Адже ФУ - це "фантастика України", так що прив'язка до нашої держави таки є! :-)
А взагалі радянські видавці були у цих питаннях чеснішими: якщо навіть у Києві виходила книжка російською мовою (не переклад), то в анотації або передмові писали: Ім'ярек - "русский писатель, живущий на Украине"! Погортайте старі книжки!
Ну все, власне цю сторінку давайте перегорнемо. Хоча для дискусій про УФ та ФУ, як бачите, простір широкий! Vivisektor'е, кажи відразу, що у моїх словах такого, у чому "копирсатися не хочеться"? :mad: :D
P.S. Хлопчики-дівчатка, як я розв'язав наукову проблему "чотирьох смайликів"? :)
Ну все, власне цю сторінку давайте перегорнемо. Хоча для дискусій про УФ та ФУ, як бачите, простір широкий! ...І тому його треба було виділяти в окрему ГІЛКУ, а не затівати диспут у бібліотеці!.. :D :D :D :D
P.S.
Большинство фантастов на постсоветском пространстве являются частью огромного фэндома – этакой секты фантастических писателей, лежащей на всех землях СССР. По сути, благодаря фэндому территориальный СССР для писателей-фантастов всё ещё существует.
Я теж вважаю себе частиною цього фен(дур)дому (оскільки там - мої корені), тільки прагну вибудувати у цьому просторо-часі УКРАЇНСЬКУ РЕСПУБЛІКУ. :D :D :D :D
Щоб хоч якось поставити крапку.
Сподiваюсь, це не означає - бiльше не потикатись на форум
У тебе проскочила цiкава фраза:
"Всiм дописувачам одразу. ... 1. Ви дiйсно вважаєте, ..."
"Ми" - не вважаємо. Я багато в чому не згоден з Литовченком, Левченком, Верховським i й усiма iншими. (З тобою теж, нiякої дискримiнацiї. :) ). Не роби помилку, не сприймай форум як одну велику iстоту.
Щодо "антиукраїнської спрямованостi" - не перебiльшуй. Дехто з присутнiх називав книжки Дяченкiв не "антиукраїнськими", а "неукраїнськими". Гадаю, рiзницю помiтно неозбноєним оком.
Я не бачу сенсу i не маю часу вкотре пояснювати, чому саме вашi намагання засуджувати когось та ще й радити "придiляти увагу не лише комерцiйному успiху" виглядають нетактовно. Якщо вже з двох спроб не вдалося - даруйте.
Оце тобі. Людина тоне, кличе на допомогу - то вона нетактована?
Це ж заклик. Це не наказа, і навіть не порада. Он Саберхаген колись закликав написати по шматочку про берсеркерiв - то це що, нетактовно? Ще якийсь фентезюшний серiал теж народився iз заклику.
Інша річ, що людина, до якої цей заклик скеровано, може запросто послати закликальника на. Хай тоне.
Вибач, але "розпочалося з наїздiв" вiд часу iснування "Перемовин". i тривало весь час (скiльки рокiв вони iснували? вам, "перемовникам", виднiше). Коли це тривало в межах гостьової Желема - одна рiч, коли це пролунало i тут... Даруй, терпець урвався.
Аякже. Наїзди були, є, і будуть. Це та сама особливість інетного спілкування, на яку я натякав, коли закликав (гм... ) користуватися смайликами. Людина має власну думку, й повне право її висловлювати. Якщо вона це робить не матом, то я не збираюся ані затикати їй рота, ані "ставити на місце".
ваш ВШ написав менi листа з погрозами вiд усього КЛФ-у "Чумацький шлях" (точнiше, пiдписав його вiд iменi КЛФ-у).
Від слова "точніше" - ключовий момент, чи не так?
Слухай, i де ж, в якому iнтерв'ю, вони писали про те, що зорiєнтованi тiльки/переважно на комерцiйний бiк справи?! i що саме тому вони пишуть росiйською?! (Те ж стосується iнших фiгурантiв).
То ти пропустив. Термін "комерційна мова" (а не справа) запропонував Спейсер. Мені здається вдалим, я його вживаю. Якщо поясниш, чим він невдалий - можливо, перестану вживати.
Повторюю: цi люди витрачають час, працюють iз перекладами власних творiв (хтось перекладає сам), причому грошi, якi вони за це отримують, незрiвнянно малi.
Ну й чудово! Хто як, а особисто я це дуже ціную. Маю підозру, що Левченко теж. :)
На жаль, при перекладі дещо втрачається. Втім, кому я це пояснюю.. сам знаєш краще за мене. Крім того, якщо людина вже прочитала твір російською, і вона не фанатик української, то навряд чи вона купить переклад. Звідси мораль - було б непогано писати ще й українською. А вже потім можна перекладати російською, хто ж проти. Якщо, наприклад, в кінці буде малесенькими літерами написати "автопереклад з української" - замисляться навіть ті, хто до української ставиться дуже погано.
Знову ж таки: ти не припускаєш думки, що хтось iз авторiв пише росiйською тому, що це для нього природнiше, тому, що вiн краще нею володiє?
Звичайно, припускаю. А ти не припускаєш, що хтось пише на макінтоші, а потім морочиться з перекодуванням у .doc тому,що макінтошом він краще володіє? :) Але чомусь потроху, потроху а всі переходять на .doc. До речі, я здогадуюсь, на кого ти натякаєш. Але я чув, що СД трохи соромиться того, що недостатньо володіє українською письмовою мовою. То підказую. Найкращий спосіб вивчити нову мову - спілкуватися нею. Якщо навіть перший млинець буде ляпом, то, гадаю, ніхто сміятись не буде, а навпаки, оцінять.
Не читав, чекаю, поки вийдуть всi три книжки. Але "Завтра война" менi здалося iронiєю, глузуванням над великоросiйською iдеологiєю.
Цікавий погляд. Ти перший, хто таке припустив. Хоча ні, хтось здається чи на нуль-Т, чи на ВІФі - питав "а чи не пародія це?"
Так що ти думаєш? Заплювали!
Не знаю, можливо Зорічі й мали на увазі написати пародію, але вийшло як з тим фільмом за Хайнлайном. Коли режисер бігав й мало не верещав: це ж пародія! - а йому ніхто не вірив.
А піар Зоричів на нуль-Т не бачив? Оооо...
"Яка буде доля автору в Україні, якщо в книжці написано "Служу России!".
Маєш якісь докази, що це таки пародія?
Олександр Левченко
03.11.2005, 11:50
Шановне товариство, а чи не повернутися нам до наших баранів? :) Себто книжок? Напевно, і найбільші оптимісти не знають, що вже у цьому тисячолітті вийшло більше ста книжок україномовної фантастики! Наведу лише відомі мені книжки українських авторів :D за два останні роки:
1. Авраменко О., Жменя вічності, Київ, Джерела-М, 2004
2. Арєнєв В., Правила гри: 1 частина, Київ, Джерела-М, 2004
3. Арєнєв В., Правила гри: 2 частина, Київ, Джерела-М, 2004
4. Бердник О.П., Діти Безмежжя, Київ, АФОН, 2004
5. Бердник О.П., Зоряний Корсар, Київ, АФОН, 2004
6. Бердник О.П., Сердце Всесвіту, Київ, АФОН, 2004
7. Бердник О.П., Чаша Амріти, Київ, АФОН, 2004
8. Білинський В., Апгрейд для всесвіту, Київ, Джерела-М, 2004
9. Ворзельська Г., Янголятко в кутих черевиках, Київ, Джерела-М, 2004
10. Ворзельська Г., Янголятко в кутих черевиках - 2, Київ, Джерела-М, 2004
11. Дубинянська Я., Козли, Київ, Факт, 2004
12. Дяченки М. та С., Підземний вітер, Київ, Джерела-М, 2004
13. Дяченки М. та С., Сліпий Василіск, Київ, Джерела-М, 2004
14. Дяченки М. та С., Генрі Лайон Олді, Валентинов А., Пентакль, Київ, Джерела-М, 2004
15. Зорич О., Офіцер магічної безпеки: Частина 1, Київ, Джерела-М, 2004
16. Зорич О., Офіцер магічної безпеки: Частина 2, Київ, Джерела-М, 2004
17. Зорич О., Ти переміг: Частина 1, Київ, Джерела-М, 2004
18. Зорич О., Ти переміг: Частина 2, Київ, Джерела-М, 2004
19. Козін О.П., Мавпа-чарівниця, Київ, Український письменник, 2004
20. Корепанов О., Знайти Едем, Київ, Джерела-М, 2004
21. Левченко О., Чужий світ, Київ, Джерела-М, 2004
22. Поляков В., Щоденники дракона, Київ, Видавець Вадим Карпенко, 2004
23. Савченко В.В., Монолог над безоднею, Дніпропетровськ, Дніпрокнига, 2004
24. Савченко В.В., Під знаком цвіркуна, Дніпропетровськ, Дніпрокнига, 2004
25. Соколян М., Кодло, Київ, Факт, 2004
26. Токарчук О., Правік та інші часи, Львів, Кальварія, 2004
27. Ходоси С. та Ю., Плуторановий зашморг, Київ, Видавець Вадим Карпенко, 2004
28. Хоменко І., Фоменко В., Казки для бабусі, Київ, Джерела-М, 2004
29. Яценко П., Повернення придурків, Івано-Франківськ, Журнал Четвер, 2004
30. Право на пиво, Київ, Джерела-М, 2004
31. Васильєв В., Технiк Великого Києва, Київ, Джерела-М, 2005
32. Дубинянська Я., Сходовий майданчик, Київ, Факт, 2005
33. Дяченки М. та С., Брамник, Київ, Зелений пес, 2005
34. Дяченки М. та С., Ключ до королівства, Київ, Зелений пес, 2005
35. Дяченки М. та С., Королівська обіцянка, Київ, Зелений пес, 2005
36. Лайн Олді Г., Пасербки восьмої заповіді, Київ, Джерела-М, 2005
37. Литовченко Т., Останній із струльдбругів, Київ, Кий, 2005
38. Литовченко Т., Приречений жити, Львів, Панорама, 2005
39. Авраменко О. і В., Принц Галлiї, Київ, Джерела-М, 2005
40. Гросс П., Счастливцева К., Острiв перевертнiв, Київ, ТзОВ "Торсинг", 2005
41. Гросс П., Счастливцева К., Селище мертв'якiв, Київ, ТзОВ "Торсинг", 2005
42. Гросс П., Счастливцева К., Викрадач душ, Київ, ТзОВ "Торсинг", 2005
Думаю, що пізніше до цього можна буде повернутися з деталізацією. А зараз просто питання на засипку: рецензії або хоча б згадки про які книжки та яких авторів ви бачили у пресі? Я можу здогадатися... :D
Vivisektor
03.11.2005, 12:11
Шо-о-о-о-о?!?!?!
Тимуре, щодо закликів пана Аренева до шаровар в космосі і такого іншого, вам не здається, що ви надміру драматизуєте свою позицію?
У мене склалося враження, що ви хибно зрозуміли дух повідомлення.
Можу, звісно, помилитись - нехай тоді Володимир мене випривить, але усе те ним було сказано антитезою як раз надмірним прагненням деяких "Екс-Перемовників", як ви кажете, усе й уся українізувати. Ну ніби, як ілюстрація на тему неконтрольованої українізації.
Панове весь час забувають, що істина не права і не ліва, але десь посерединці. Мені теж деякі з тверджень Олександра попахували українським (україномовним) шовінізмом. Щоправда, на щастя, він пояснив свою позицію.
Але так, живучи в Україні можна говорити будь-якою мовою, але українську треба знати обов"язково! Хоча ніхто не змушує нею писати книги або спілкуватися дома. З такої позиції ми з дружиною потроху привчаємо до української Крим. Зі своїми тамтешніми підлеглими спілкуємось принципово українською. Тобти ми - українською, а вони вже як хочуть і як можуть. Ви знаєте, спрацьовує! Потроху вчать, постійно звертаються по допомогу щось перекласти...
І не треба нікого ні до чого змушувати. Хто може - робить. Хто не хоче - ліпше не заставляти, бо з-під палки добра не вийде. Письменника можна заставити писати, та от чи якісно це буде?
Я ось тепер, наприклад, можу віднести "Бісову душу" до УФ, хоча, боюся, ВДВ зі мною не погодиться...
Думаю, це виключно особисті проблеми ВДВ. Оскільки навіть за вашими суворими ознаками інакше, аніж до УФ і не віднесеш...
Vivisektor'е, кажи відразу, що у моїх словах такого, у чому "копирсатися не хочеться"?
Сашко! (Я остаточно знахабнів і перейшов на "ти" ;)) Я про твої особисті слова щось казав?! Та загальне враження про в.з. архіви Перемовин не найкраще.
А копирсатися я принципово не хочу ні в чому. Нема такої професії - копирсальник! :)
...І тому його треба було виділяти в окрему ГІЛКУ, а не затівати диспут у бібліотеці!..
Здається, тут ситуацію вже не виправиш. Та й запізно. Шукати тепер презентовані книжки серед усіх цих гнівних постів важко, та й чи треба?
Пропоную започаткувати нову гілку, так і назвавши "Бібліотека. Бійки заборонені!" И складати книжки туди по-новій. От тільки за категоричною умовою - ніяких власних врежень щодо книжок від себе не добавляти! Як треба обговорити - в інші гілки...
Vivisektor
03.11.2005, 12:26
Ну й чудово! Хто як, а особисто я це дуже ціную. Маю підозру, що Левченко теж. :-)
На жаль, при перекладі дещо втрачається. Втім, кому я це пояснюю.. сам знаєш краще за мене. Крім того, якщо людина вже прочитала твір російською, і вона не фанатик української, то навряд чи вона купить переклад. Звідси мораль - було б непогано писати ще й українською. А вже потім можна перекладати російською, хто ж проти. Якщо, наприклад, в кінці буде малесенькими літерами написати "автопереклад з української" - замисляться навіть ті, хто до української ставиться дуже погано.
Ой... Я вийшов фанатиком... Бо прицільно збираю (і читаю звісно!) Триумвірат, Алфізику і персональну серію Дяченків. Таким чином, Дяченки мають бути у мене навіть у трьох примірниках - з яких два - українською. Точно фанатик. Якщо не маньяк. :D
Звичайно, припускаю. А ти не припускаєш, що хтось пише на макінтоші, а потім морочиться з перекодуванням у .doc тому,що макінтошом він краще володіє? :-) Але чомусь потроху, потроху а всі переходять на .doc. До речі, я здогадуюсь, на кого ти натякаєш. Але я чув, що СД трохи соромиться того, що недостатньо володіє українською письмовою мовою. То підказую. Найкращий спосіб вивчити нову мову - спілкуватися нею. Якщо навіть перший млинець буде ляпом, то, гадаю, ніхто сміятись не буде, а навпаки, оцінять.
А от і зовсім некоректна аналогія... А верстують, наприклад і на Маках, і на Пісюках...
А в СД (Якщо я правильно зрозумів про кого мова йде . ССД?) і розмовна іноді шкутильгає. Він деякі слівця кумедно вживає. Хоча акценту ніякого. (До речі, поясніть йому хтось, чи що, що "хіть" - то "похоть", а не "хотение, желание"). Але він же переходить?
А до чого взагалі було це застереження, а, Радію? Адже Володимир теж переходить?
А зараз просто питання на засипку: рецензії або хоча б згадки про які книжки та яких авторів ви бачили у пресі? Я можу здогадатися... :-D
Ну хіба рецензії пера пана Аренева (якщо не помиляюсь, звісно) і Назаренка на Алфізичні книги і на персональну Дяченків. Де тут смайл з до-о-о-овгим єхидним язиком? ;) :p
Олександр Левченко
03.11.2005, 12:28
Дехто з присутнiх називав книжки Дяченкiв не "антиукраїнськими", а "неукраїнськими". Гадаю, рiзницю помiтно неозброєним оком.
...
Ну й чудово! Хто як, а особисто я це дуже ціную. Маю підозру, що Левченко теж.Хотів я щось зі свого "перемовного" про Дяченків, а важко дається: треба або давати "простирадло" із десятка різних дописів, або виривати із контексту... :( Ну, наприклад, чи зрозумілі мої слова:Ти бачиш суперечність у тому, щоб поважати, скажімо, Дяченків як фантастів і водночас не поважати їхню русофільську навкололітературну діяльність?Або:Якщо судити за прочитаним, Олді мають більше підстав називатися українськими фантастами, аніж Дяченки. Втім, я єщьо не прачітал іх паследнюю кніжку. :) Тобто ще не все втрачено, і я готовий змінити свою думку, якщо на те матиму підстави. :)
Пам'ятаєте одного політика, який сказав: "Тільки дурень ніколи не міняє поглядів. А я, до речі, своїх і не міняв" :D
Можу, звісно, помилитись - нехай тоді Володимир мене випривить, але усе те ним було сказано антитезою як раз надмірним прагненням деяких "Екс-Перемовників", як ви кажете, усе й уся українізувати. Ну ніби, як ілюстрація на тему неконтрольованої українізації. Та річ у тім, що я - теж ЕКС-ПЕРЕМОВНИК! А коли добродій Арєнєв починає звертатись до "всіх загалом", тож я і дивуюсь: бо виходить, що "у пакеті" і я такий самий!!! :eek:
А ти не припускаєш, що хтось пише на макінтоші, а потім морочиться з перекодуванням у .doc тому,що макінтошом він краще володіє? Та це ще "квіточки"! От я зустрічав оригіналів, які КНИЖКИ "верстали" (якщо це можна так назвати) в CorelDRAW - саме тому, що досконало володіли КОРЕЛ’ом... :eek:
Олександр Левченко
03.11.2005, 14:15
Шановне товариство,
сходив я в архів "Перемовин", подивився очима опонентів і виявив прикру річ: оце "ФУфлісти" у моїх дописах справді звучить як образа... :( Хочте - вірте, а хочте - ні, але я цього раніше не зауважував... Бо було б справді безглуздо: закликати до толерантності і водночас обзивати! Одного разу Ігор Желем тикнув мене у це носом, але я в запалі полеміки не звернув уваги. :( Отож, перепрошую всіх прихильників ФУ...
Зрозуміло, Володимир не повірить у мою щирість, але ви мені, хлопці, вірите? Дайте електронного попелу... :(
Пропоную започаткувати нову гілку, так і назвавши "Бібліотека. Бійки заборонені!" И складати книжки туди по-новій. От тільки за категоричною умовою - ніяких власних врежень щодо книжок від себе не добавляти! Як треба обговорити - в інші гілки... Сашко! Ти ж у нас МОДЕРАТОР - то давай, спишися із Шефом та дізнайся, чи можеш ти самотужки перенести ОКРЕМІ повідомлення до нової гілки? Або чи може він допомогти тобі в цьому? І чи можеш ти переобзивати гілки у темі?..
Тоді й справді можна буде цю гілку перейменуватина "УФ, ФУ та РФ" + створити нову гілку "Бібліотека УФ (бійки заборонені!)".
:D :D
І ще одне зауваження. Всі якось проігнорували запропоновану мною гілку "Назвав, як відрубав!" :(
А між тим, практика довела, що ПОЛОВИНА огидної суперечки, свідками якої стали всі ми, була викликана єдиною причиною: тлумаченням абревіатури "ФУ". І от я буду такою ска-а-аціною :D , що зараз переаднесую вас усіх саме на цю гілку! Там запропоную дещо з цього приводу...
Не треба нічого нікуди переносити. Може, хтось уже лінкі поробив, а воно пропаде.
Vivisektor
03.11.2005, 14:49
За що я ще вас усіх (тих, хто так робить) не люблю - так це за гидку звичку писати кривою транслітерованою російською. "Дастали"!
Не треба нічого нікуди переносити. Може, хтось уже лінкі поробив, а воно пропаде. Не пропаде - можна лишити допис: "Інформація про книжки перенесена на гілку ЖЖЖЖЖЖЖ".
Олександр Левченко
03.11.2005, 15:09
Сашко! Ти ж у нас МОДЕРАТОР - то давай, спишися із Шефом та дізнайся, чи можеш ти самотужки перенести ОКРЕМІ повідомлення до нової гілки? Або чи може він допомогти тобі в цьому? І чи можеш ти переобзивати гілки у темі?..
Тоді й справді можна буде цю гілку перейменуватина "УФ, ФУ та РФ" + створити нову гілку "Бібліотека УФ (бійки заборонені!)".
Друже, ти читаєш мої думки! Я справді хотів би попросити пана Шефа перенести дописи з 18 і до кінця в нову тему "Українська фантастика і фантастика України", а перші 17 залишити тут, або, якщо це легше, перші 17 дописів перенести у нову тему зі старою назвою "Бібліотека УФ: книжки", а цю переназвати "Українська фантастика і фантастика України". :) Судячи з доступних мені кнопок, я цього зробити не можу...
Отож, якщо до завтра не буде обгрунтованих заперечень, можна надіслати йому приватне повідомлення.
P.S. Заперечення вже є. :)
Vivisektor
03.11.2005, 15:16
І ще одне. Вже в перших же топах тут наявні спроби поділу ФУФ. Що, як ми бачимо, не є підгрунтям спокою. :) Краще лишіть цю гілочку у "пєрвозданной чістотє" (як гидко виглядає це кривляння!) і просто започаткуйте нову.
Отож, якщо до завтра не буде обгрунтованих заперечень, можна надіслати йому приватне повідомлення.
P.S. Заперечення вже є. Не знаю, як модератора Левченка, проте особисто мене ці заперечення не переконали! :D
Наскільки я зрозумів, двоє "за", двоє "проти". Хто ще як думає?
Олександр Левченко
04.11.2005, 09:51
Шановне товариство,
оскільки під час дискусії нам весь час доводилося захищатися, доводячи, що «біле» – це «світле» (я не про пиво :)), а «зелене» – це не «чорне», то я раптом із подивом виявив, що ми випустили з уваги надзвичайно важливу ознаку приналежності до УФ чи ФУ!!! Хоча раніше ми тримали її у полі зору. Наведу цитату із себе, «зоряного» (star-…):Відразу хочу зауважити, що аніскільки не маю на меті когось засуджувати чи викривати: хоча особисто мені ці процеси здаються однозначно негативними, вони справді викликані потужними об’єктивними чинниками. Однак безсумнівними є те, що, перейшовши під московську видавничу юрисдикцію, наші фантасти змушені позбуватися залишків того українського, що в них, можливо, й було: хтось замість немилозвучного для чужих вух українського прізвища бере «великорусский» псевдонім, герої інших панічно бояться бути українцями і несуть крізь сучасність у досить віддалене майбутнє виразний душок напівміфічного «савєцкава чалавека», а події відбуваються у якійсь дивній країні, де нічого не нагадує про теперішню Україну, проте до болю знайоме… Тим, що цих авторів за старим звичаєм продовжують називати «русскими фантастами», вони чи то пишаються, чи то просто миряться, принаймні мені щось не доводилося чути протестів чи бодай заперечень, за винятком хіба що Олега Авраменка (Тимуре, соряю), який уголос заявив, що є українським фантастом. Тому, звичайно, викликає великі сумніви те, що всю цю фантастику можна назвати українською. Отож, ідеться про САМОІДЕНТИФІКАЦІЮ письменника та його ідентифікацію власної творчості! І тут відразу відпадає багато запитань: адже якщо він сам вважає себе російським фантастом, а свою творчість – російською фантастикою, то що ж тут говорити нам?!
Для підтвердження зайдемо на сайт Русская фантастика (http://rusf.ru/) і виберемо сторінку Писатели (http://rusf.ru/authors/index.htm). Одержуємо:
Русская фантастика
Братья Стругацкие
Сергей Лукьяненко
Генри Лайон Олди
Александр Тюрин
Владислав Крапивин
Александр Громов
Евгений и Любовь Лукины
Святослав Логинов
Кир Булычев
Владимир Васильев
Вячеслав Рыбаков
Марина и Сергей Дяченко
Николай Перумов
Заголовок сторінки – «Фантастика в сети - русские писатели-фантасты»
Заходимо, скажімо, на сторінку «Владимир Васильев» (http://rusf.ru/boxa/index.htm). Читаємо новини: [2.10.2005] В Харькове издательство ФОЛИО выпустило сборник "Украинская фэнтези-2006", в котором представлены русскоязычные авторы, живущие на Украине…
[23.09.2005]Еще летом вышел сборник микрорассказов ведущих российских фантастов "Финам-2004: Невероятный мир будущего". Среди прочих там есть и рассказ Владимира Васильева "Семнадцать секунд истины" А тепер скажіть, чи ображаємо ми Владимира Васильева, називаючи його «фантастом України»?
Заходимо на Страницу писателей М. и С. Дяченко (http://rusf.ru/marser/avtor/index.htm). Шапка: «Марина и Сергей Дяченко. Русская фантастика». Вибачте, але хтось із піною на губах (шютка) доводив, що Дяченки – українські фантасти…
Ні, я розумію, що все це хтось чужий може якось пояснювати (немає часу, не знав, не хочеться псувати стосунки тощо), але як ставляться до цього самі «российские фантасты»?
Візьмемо Олді, яких тут, здається, всі поважають. Чи відокремлюють вони себе і свою творчість, а також навкололітературну діяльність від російського контексту? Чи можуть вони сказати: «Вибачте, друзі-росіяни, але ми не російські фантасти, а українські, хоча й працюємо з вами пліч-о-пліч на благо Фантастики».
Сподіваюся, дорогі друзі, що всі ви розумієте, що це все я кажу не для приколювання, а щоб справді розібратися в ситуації. Гадаю, що про Олді багато знає Радій, і тому він міг би багато що прояснити. А яка думка «напіводнодумця» Володимира Пузія – Макса Vivisektor’а (Максиме, смайлик!). Звичайно, було б краще, якби це роз’яснив нам сам Володимир, якого у наведеному списку, на щастя, немає :). А найкраще, звісно, самі «российские фантасты», однак мріяти про таке можуть лише невиліковні українські фантасти :).
P.S. До речі, на сторінці Васильєва виявив україномовні тексти молодих авторів фантастики. Треба вивісити на «Е-текстах». Спасибі пану Володимиру!!! Адже належність когось до ФУ чи УФ зовсім не виключає можливості найкращих особистих почуттів, чи ж не так? Звісно, у правильно-орієнтаційному сенсі! :)
Наскільки я зрозумів, двоє "за", двоє "проти". Хто ще як думає? Як велика паскуда, зауважу: наскільки я розумію, голос Модератора ЛЕВЧЕНКА важить за два - бо він і ЧИТАЧ, і наш МОДЕРАТОР?.. :D
Олександре, наявність напису "русский писатель" на сторінці - це не показник. Про мене теж на багатьох сайтах так написано. І що?
Точнісінько так письменник не завжди має змогу впливати на аннотацію. Я вже не кажу про малюнок на обкладинці.
Так що цей аргумент - мимо.
Ги-ги. Цікаво, чи зміняться мої характеристики після виходу нового роману... :)
Отож, ідеться про САМОІДЕНТИФІКАЦІЮ письменника та його ідентифікацію власної творчості! І про СТОРОННЮ, з російського боку ідентифікацію теж. Колись році так у 2003-му одна моя знайома з Ізраїлю спитала (електронним листом): слухай, а чого тебе нема у "Золотых страницах русской фантастики" - твої ж книги у Росії видавались, ти ж російською писати починав... Що ж, зайшов я туди, за всіма правилами зробив собі "зальчик". І знаєте - парадокс: місяців за чотири мене звідти... викинули!!! Без пояснень! Тож пояснення може бути одне-єдине: я - ніякий не "русский", а УКРАЇНСЬКИЙ письменник, тож і на порталі "Золотые страницы русской фантастики" мені просто нема чого робити! Бо якщо я і вношу "золото", то в ЧУЖУ братам-росіянам українську літературу. :D :D :D :D
Олександр Левченко
04.11.2005, 11:11
Олександре, наявність напису "русский писатель" на сторінці - це не показник. Про мене теж на багатьох сайтах так написано. І що?Так я ж знаю про тебе, що ти - український фантаст! :) А який-небудь Лев Олександренко? Що він про тебе подумає з першого погляду? В уставе ясно сказано: вода кипит при девяноста градусах! Або про якогось Радута Радійного :) написано: "русский фантаст, живет на Украине". Я кидаюсь до нього: "Привіт українським фантастам!". А він мені распальцовку: «Ты че, паря, неграмотный? Тебе прочитать, кто я?» Аргумент? Які підстави не вірити написаному в обох випадках? :eek:
До речі, якби замість "русский фантаст" написати "таджикский" (теж владеють) або навіть "белорусский" (державна мова), чи була б реакція тоді? От особисто від тебе? :D
Крім того, я ж кажу, що все можна пояснити лінню, небажанням і т.д. Головне тут, ким люди вважають себе самі. Я ж тебе запитав про Олді, чи відділяють вони себе від росіян? Це серйозно, без смайликів.
Олександр Левченко
04.11.2005, 11:24
До речі, е-твори провідних російських фантастів англійською мовою можна знайти на багатьох, скажімо, американських сайтах. І хоч би одна підла тварюка захотіла назвати їх "американськими фантастами"!!! :D :D :D :D
Олександр Левченко
04.11.2005, 11:39
Точнісінько так письменник не завжди має змогу впливати на аннотацію... Так що цей аргумент - мимо.Ти вважаєш, що Дяченки, Васильєв та Олді не мають змоги впливати на те, що пишуть про них в анотаціях та офіційних сайтах?!! :eek: Боюся, друже мій, що це вже справді образа відомих та шанованих людей! :mad:
Що, і втретє мимо? :D
Олександр Левченко
04.11.2005, 13:37
Радію, ти що, образився? Признаюся, що в одному е-магазині і мої опуси продають (за кілька років уже наторгували - йо-майо, тільки що подивився на минулорічні е-повідомлення звідти, цього року немає - майже $5 :D ) як "русскую фантастику"... :(
Але ж, погодься, цей трафунок та інформація на офіційному сайті письменника - дві різні різниці! :) Вже якщо загальну "русскую" шапку неможливо зняти, то завжди можна написати всередині, що ти "украинский фантаст". Та й в анотації: ти що, погодився б із "русским"? Що написано в анотації до твоєї "Мозаики..."? Перший раз тебе, звісно, могли б і не запитати, але далі? Ти погодився б бути тричі "русским"? "Не верю!" - як говорив Станіславський, а також Володимир Пузій. :)
Які образи, про що ти.
А от помилка з твого боку є, й не одна. Впливати на аннотація я, звісно, не можу. Олді - лише знедавна. На обкладинку - лише чи то остання, чи то дві останні книжки, та й то з великим рипом. З боєм, можна сказати. Васил'єв, здається теж ще не може,десь він на це скаржився. Дяченки - не знаю.
Що ж до сайтів. А набери-но в яндексі "Олді". Й спробуй усіх поправити. :)
До речі, про самоідентифікацію Олдів.. Олдей... тьху, ДГ та ОЛ. Вони, наскільки я зрозумів, перш за все патріоти Харкова. Крім того вони професіонали. Тобто - писання на першому місці. Ідентифікація на другому. Приблизно як для фон Брауна. Для кого - війну програли, а для нього - от чорт, доведеться траєкторії перераховувати.
Все це, звісно, imho, й вони можуть з цим не погодитися. :)
Олександр Левченко
04.11.2005, 16:06
Що ж до сайтів. А набери-но в яндексі "Олді". Й спробуй усіх поправити. :)Дорогенький, так мова ж про ті сайти, куди письменники самі дають інформацію! Чи, принаймні, можуть давати, якщо захочуть. :) Уявляю, як на нашому майбутньому Порталі УФ модератор Литовченко дасть інфу "Олександр Левченко - маловідомий україномовний російський фантаст", а я буду мовчки на це дивитися! :D
Що ж до обкладинок, то мови про них і не було. Скажеш, що не подобається, то ще запропонують зробити самому... :D
Ну, по-перше, тих сайтів, куди самі надають інформацію - дай боже, 1%. А по-друге... мені он аватар ліньки причепити, а тут - інформацію правити! :)
[Для всіх УФаків та ФУнатиків (http://www.zerkalo-nedeli.com/ie/show/565/51315/), а також для усієї іншої літературної братії, яка страждає за паперовими носіями текстів.
Щодо іншого: цікаво, ви за вашим веселим трепом помітили, що об'єднання двох сайтів української фантастики відбулось на основі рос.мови? :cool:
Щодо іншого: цікаво, ви за вашим веселим трепом помітили, що об'єднання двох сайтів української фантастики відбулось на основі рос.мови? :cool:
А ніхто не відчуває власної провини? Химера намагалася провести літ.конкурс і просто не отримала мінімально пристойної кількості творів. Чому дивуватися? :mad:
А ніхто не відчуває власної провини? Химера намагалася провести літ.конкурс і просто не отримала мінімально пристойної кількості творів
...в основному з організаційних промахів та технічних причин.
Хто крім перемовників чув про той конкурс? Чому інформація про нього не пройшла хоча б Олд-ньоюсом? Чому не було інтерфейсу завантаження текстів з веб-сторінки? (бо, наприклад, мої листи з yahoo, наскільки я зрозумів, доходять один з чотирьох).
До організатора конкурсу: Андрію, це не наїзд. Це висвітлення недоліків, які завадили повноцінно провести конкурс. І натяк на майбутні конкурси. :)
Олександр Левченко
07.11.2005, 10:48
Для всіх УФаків та ФУнатиків...Якби дехто був прихильником УФ, він би негайно образився на цих самих "уфаків". :p Адже зрозуміло, від якого слова воно походить... :p
Із "Незнайки" (не дослівно :) ):– А это – художественное, извините за выражение, изделие.
– А почему «извините за выражение»?
– Потому что «художественный» происходит от слова «худо»! :D
Якби дехто був прихильником УФ, він би негайно образився на цих самих "уфаків". У гілці щодо назв я пропонував свій варіант термінології - УФологи та ФУтурологи. Обидва спрямовані на незвичне, незвичайне, обидва містять корень "лог" - ЛОГОС, слово. Варіанти максимально близькі один до одного. Не підтримуєте - то нікому це не треба! Продовжимо гризтися й ображатись одне на одного...
Мабуть, "воювати" просто веселіше! :eek: :eek: :eek:
Олександр Левченко
07.11.2005, 11:40
У гілці щодо назв я пропонував свій варіант термінології - УФологи та ФУтурологи. Обидва спрямовані на незвичне, незвичайне, обидва містять корень "лог" - ЛОГОС, слово. Варіанти максимально близькі один до одного. Не підтримуєте - то нікому це не треба!На жаль, дорогий друже, обидва слова вже забиті, причому давно і не нами, для інших понять. Так що, як говорить Радій, "цей аргумент - мимо". Придумай щось інше. :)
Продовжимо гризтися й ображатись одне на одного...Тимуре, смайлики!!! :p Які ж тут образи та гризня - "смех и веселье"! :D (Господи, як я мучусь через того Макса Vivisektor'а...) :(
Олександр Левченко
07.11.2005, 18:06
У гілці "Назвав, як відрубав!" розгорнулася дискусія щодо кішок. Тому є привід представити книжку однієї з активних учасниць ЛітФоруму: Тисовська Наталя. Під знаком шаманського бубна. (http://www.universum.org.ua/book/2004/1.html) А погляньте-но лише на цю кицюню:
http://www.universum.org.ua/book/2004/tysov.jpg
Вона стала родоначальницею серії детективу, пригод і фантастики "Сірий кіт"!!!
Дуже симпатично! :D :D :D :D
Якби не оранжові очі, був би точнісінько, як мій.
А може, то контакнті лінзи?
tysovska
08.11.2005, 13:49
Radus, то просто книжка виходила напередодні Помаранчевої революції :)
А з якого фільму ці гангстери? :D
До речі, треба з Verbatim грошей збити за рекламу :o
Перечитав цю гілку і побачив, що ми весь час ухиляємось від одного з двох головних її завдань - презентувати книги УФ. Я би давно це зробив, та із передачею завантажених на російський сервер NAROD'у зображень тут, м’яко кажучи, є проблеми. Тому поки щось надумаю, подам свої українські книги просто списком - аби Сашко Левченко потім не сварив мене, що я не виконую його прохань.
Отже, книги та збірки Тимура Литовченка українською мовою:
1. Гоп-стоп! Оповiдання//Бiблiотечка "Метелики вiд центру" - К: Центр "Свобода слова". 1998. - 8 с.
2. Дульцiнея: Фантастична повiсть//Бiблiотечка "Сучасна проза України" - К: Центр "Свобода слова", Видавничий центр Кухарука. 2000. - 18[2]с.
3. Ґроно червоних ягiд. До комунiзму залишалось рокiв п'ятнадцять-двадцять: Повiстинка в чотирьох снах, з безсонним епiлогом i постскриптумом про жахливу катастрофу мiсцевого значення, кiлькiсть жертв якої досi точно не встановлена//Антологiя українського жаху/Упоряд. В.Пахаренко - К: Асоцiацiя пiдтримки української популярної лiтератури. 2000. - с.490-511; 512-591.
4. Двоє в чужому домi: Роман. Повiсть - К: Факт. 2000. - 137[3]с.
5. Спокуха! Рекетири iз Всесвiту; Гоп-стоп! : Фантаст. оповiдання//У зб.: "Фен Свiт. Том 1. Модерна фантастика" - К: [клуб любителiв фантастики "Чумацький шлях"]. 2000. - с. 5-11.
6. Останній із струльдбруґів (збірка фантастики)//Бібліотека Української Фантастики. - К: Кий. 2005. - 272 с.
7. Приречений жити: Роман//Фантастика. - Львів: Видавничий дім "Панорама". 2005. - 256 с.
Отак!
:) :D :) :D
Олександр Левченко
17.11.2005, 12:31
Шановне товариство,
ось майже щойно :) прочитав "Котигорошка" Василя Кожелянка і замислився: це УФ чи не УФ? Уявіть собі: альтернативна історія, майбутнє, українська імперія (!!!), жодних тобі мос... московитів ;)... Втім, невеличка анотація із Бамбука (http://shop.bambook.com/scripts/pos.showitem?v=1&ite=20567):Злам якихось тисячоліть... "Від Нілу до Балтики, від Аппенін до Кавказу" - імперія Великої України... Від свіжоспеченого чотаря ВНУ (Війська Непереможної України) - до диктатора-президента, звитяжця над споконвіку ворожою Атлантидою, - злет кар'єри українського плейбоя і супермена Вишнеслава Котигорошка...Що це "У", жодних сумнівів немає, але чи "Ф"?!! Сам автор начебто ніколи не називав себе фантастом... :( Так-так, саме на жаль...
До речі, інші книжки цього автора теж у подібному дусі. А хтось, пригадую, навіть пропонував до списку УФ-книжок "Дефіляду в Москві".
tysovska
17.11.2005, 12:33
А вам "Котигорошко" нічого не нагадав? Особливо кінець. Особливо у світлі сьогоднішніх подій...
Читав "Котигорошка" з півроку тому. Вважаю, що це - нормальна фантастика з жанру альтернативної історії. Щоправда сам текстовий виклад мені не дуже сподобався. Але це - справа смаку. І, може, в мене тоді настрою на сатиру не було, до якої потужно залучено "Котигорошка". Крім того, наскільки я розумію, цей роман треба розглядати в межах серії "Дефіляди".
І, загалом, більш цікаво, як на мене, інше: а чи згодились би ми жити в імперській Великій Україні??? :eek:
tysovska
17.11.2005, 13:21
А де краще: в колоніальній Україні чи в імперській Україні?
А де краще: в колоніальній Україні чи в імперській Україні? В обох. Бо це - два боки однієї мендалі. Одне без другого не існує. Але, втім, це справа смаку. Я б, наприклад, згодився б жити в анархічній Україні: типу Карибського Порт-Роялу, або ріднесенького Гуляй-Поля. :p
До речі, як вам отака альтернативна історія (http://pravda.com.ua/news/2005/11/17/35723.htm) ???
А в кого є "Котигорошко" в електронному вигляді?
Олександр Левченко
17.11.2005, 15:33
А в кого є "Котигорошко" в електронному вигляді?Я так думаю, що в самого Кожелянка! :p :p Або у "Кальварії"!!! :D :D
tysovska
17.11.2005, 15:36
До речі, як вам отака альтернативна історія (http://pravda.com.ua/news/2005/11/17/35723.htm)???Вельми наочно :) :) :)
tysovska
17.11.2005, 15:38
Отут (http://exlibris.org.ua/defilada/index.html) є "Дефіляда".
Про альтернативну історію: не наочно! Людині, яка хоч трохи стоїть осторонь політики, абсолютно не ясно, що буде, якщо буде сформовано такий уряд. Автор впав у гріх вузької спеціалізації, й вважає, що те що знає він, знають ще й усі інші. Це неправильно... по собі знаю. :)
От якби з того зародка зробити щось таке, що тягнулося б хоча б до листопада 2005 - було б значно наочніше.
tysovska
17.11.2005, 16:09
Отут (http://review.kiev.ua/sales.shtm) проводиться розпродаж книжок, у тому числі й Кожелянка. Я собі так придбала шість книжок. Перші три мені вислали по пошті післяплатою, а другі три запропонували забрати в офісі, бо поштові послуги значно подорожчали. Але навіть після подорожчання послуг виходить дешевше, ніж у книгарнях.
Такі антиутопії - зворотня сторона відчуття національної меншовартості. Мене колись зацікавив синопсис до "Дефіляди" і я кинувся шукати текст в мережі. Натрапив на винятково цікавий уривок про Миколу Ісаєнка - перелицьовані епізоди з "17 миттєвостей", на 20 сторінках тексту вживається лише три прикметника для опису майже усього - "сірий", "золотий", "багатий". Крім того, я не взахваті від жахливого станіславського суржику. (хоча, враховуючи вселенську славу тамтешніх літераторів, можливо він стане літературним каноном).
Маю новину : нова ШАНА . Я , як завжди у ЙМОВIРНО.
www.shana.org.ua
Такі антиутопії - зворотня сторона відчуття національної меншовартості. Можливо, я плутаю, але презентація цієї книжки Кожелянка, здається, відбувалась в НСПУ. Принаймні, у Спілці її показували - це точно.
Щодо жанру... Так, це - альтернативна історія. Особисто я альтернативну історію до фантастики (в широкому розумінні) відношу, а от інші з цим не погоджуються. Тож не будемо, панове добродії, робити дещо проти вітру: про себе можемо вважати Кожелянка фантастом (принаймні, автором, що створив фантастичний цикл), але давайте не галасувати про це на весь Інет! Тільки у межах цього форуму - і годі. Щоб не чіпати ніжних почуттів решти поціновувачів красного слова...
А от щодо обгрунтованості "Української імперії" імені Кожелянка, то в мене виникають питання. Біда в тому, що я так і не читав цього. Але принаймні зараз, в оточуючій реальності не бачу навіть натяків на перетворення України в "імперський центр". Найулюбленіше наше "ідеологічне" прислів'я - МОЯ ХАТА З КРАЮ. Але ж це не "моя хата у центрі села, звідки я плюю на всіх односельців"! Тобто, хто має "хату з краю", не почне збирати імперію! От якщо Кожелянко обгрунтував таке ментальне перетворення, якщо його українці ОБГРУНТОВАНО почали переносити хату з околиці села у центр - тоді й тільки тоді Україна дістає альтернативно-історичний шант стати колись імперією!
Зараз з'являється певна кількість "альтернативних історій". Але у них я зазвичай не бачу отого "підгрунтя реалізму". Наприклад, робиться припущення: СРСР програв Німеччині Велику Вітчизняну (ІІ світову) війну - маємо сучасну Німеьку імперію та інший світ. Та НЕ МІГ СРСР ПРОГРАТИ НІМЕЧЧИНІ, бо Гітлер ні хріна не готувався до війни з СРСР!!! Так само і Наполеон не міг виграти війни в Російської імперії, бо не готувався до війни з Росією належним чином - не врахував масштабів...
Знаю: можна сперечатись і до наших з Автаменком книжок "Власть молнии" та "Воины преисподней". Але побудовані вони принаймні на ФАНТАСТИЧНОМУ факторі - на появі двох "чаклунів", що "чаклунством" перемогли військо Батухана (Батия). Як на мене, принаймні так чесніше. По-фантастичному...
Маю новину : нова ШАНА . Я , як завжди у ЙМОВIРНО. Почитав. Як на мене, там не згадано про ЧЕТВЕРТИЙ варіант статі дитини - бо окрім хлопчика, дівчинки та "без статевих ознак", може бути ще й гермафродит. А так - цікаво! Молодець, ВДВ!
З приводу "не міг програти" - досить смілива заява. Я з ходу можу назвати два-три стратегічні поворотні моменти, коли все висіло на ниточці.
Наприклад:
1) Не зупиняти роботи над атомним проектом - тоді у сорок четвертому є бомба. Наслідки ясні.
2) Не зупиняти роботи над ракетами й краще готувати агентів - тоді у сорок четвертому-п'ятому є влучання у ВТЦ... тьху, у Емпайр Стейт Білдінг й вельми ймовірний вихід Америки з війни.
3) Не викобенюватись з "Дорами", "Тиграми" та "Пантерами", а розвивати лінію Pz.III- Pz.IV - й задавити СРСР ними кількісно.
Про тактичні моменти я взагалі мовчу, їх можна десятками рахувати. Так що шанси були. А от чи сильно змінився б світ у цьому випадку - це питання. Рекомендую "Фатерланд" - дуже наочно.
P.S. Українською я його не зустрічав. :(
Наприклад:
1) Не зупиняти роботи над атомним проектом - тоді у сорок четвертому є бомба. Наслідки ясні.
2) Не зупиняти роботи над ракетами й краще готувати агентів - тоді у сорок четвертому-п'ятому є влучання у ВТЦ... тьху, у Емпайр Стейт Білдінг й вельми ймовірний вихід Америки з війни.
3) Не викобенюватись з "Дорами", "Тиграми" та "Пантерами", а розвивати лінію Pz.III- Pz.IV - й задавити СРСР ними кількісно.
У такому випадку можна пригадати ще й реактивну авіацію: адже "під зав’язку" війни німці мали реальні реактивні винищувачі, що реально літали. Тоді як в СРСР цього не було...
Перепрошую, все це, від "зброї помсти" до менш значущих проекті - лише ОКРЕМІ ВИДИ ОЗБРОЄННЯ. А от У КОМПЛЕКСІ, в стратегічному відношенні Третій Райх програвав СРСР по всіх параметрах. І програв.
Згоден, реактивній винищувачі - це справді "окремий вид", погоди вони не робили. А от бомба... Японії вистачило двох. Америці й Англій вистачило б, imho, навіть демонстраційного вибуху. Розбомбленого з повітря ЕСБ теж вистачило б - бо через півгодини доктор Геббельс натякнув би, що ракет ще багато, і йому би повірили. А вихід Америки з війни - це грець для Англії, хіба ні?
Що ж до танків. Сам подивись - маючи півтори тисячі Pz.III вони дійшли до Волги. А якби їх було 10 000?
Рейх справді програвав СРСР по кількісних параметрах, але якісна перевага В РАЗИ могла це нівелювати.
До речі, ще одна стратегічна помилки Алоїзича - невдало обрав "образ ворога". Зупинився б на неграх або циганах - не зіткнувся з єврейським фінансовим лоббі. Точніше, зіткнувся би все одно, бо ясно стало б, що список може бути продовжений - але зіткнувся б пізніше. Наприклад, після окупацію Англії.
Що ж до танків. Сам подивись - маючи півтори тисячі Pz.III вони дійшли до Волги. А якби їх було 10 000? Німеччина не могла мати 10000 таких танків - бо Алоїзич перевів країну на воєнний режим лише 1 січня 1942 року. А от Віссаріонич - ще задовго до війни! Крім того, як не крути, а Pz.III по параметрах програвали і Т-34, і КВ, і ІСам...
Системно: німці так і не зуміли перерізати СРСР "нафтову артерію" - бо від Волги їх відкинули. А от Радянська армія таки "грохнула" Румунію - і все, вермахт лишився без пального. От тоді й настав повний капут...
До речі, ще одна стратегічна помилки Алоїзича - невдало обрав "образ ворога". Зупинився б на неграх або циганах - не зіткнувся з єврейським фінансовим лоббі. Точніше, зіткнувся би все одно, бо ясно стало б, що список може бути продовжений - але зіткнувся б пізніше. Наприклад, після окупацію Англії. Так - це справді велика стратегічна помилка. Проте Гітлер недарма обрав євреїв мішенню: адже цигани й негри не мали великої маєтності у Німеччині - а євреї мали! Вони тримали магазини й банки - не негри й не цигани. Тому попри патологічну ненависть до євреїв, "остаточне вирішення єврейського питання" a-la Гітлер+Гімлер+Гебельс містило в собі значне фінансове підгрунтя: пошук грошей на війну!
P.S. До речі, політика щодо євреїв зіграла також на крах "атомного проекту" Німеччини - бо фізики-євреї (чи з єврейськими предками) змушені були емігрувати або потрапили до жорн німецьких спецслужб! А відтак, "фатальна єврейська помилка" від самого початку грала на крах Німеччини. Правда ж цікаво?..
Було б не цікаво - не писав би! :) У питанні про євреїв я з тобою абсолютно згоден.
Але що значить - не могла мати 10 000 танків? Скоріш, не "з"могла.
Тому що Алоїзич крутив руль як йому заманеться. Сьогодні робим "Дору"! Завтра "Бісмарк" Післязавтра - "Пантеру"! Якби ці ресурси кинули на Pz.III - було б і не десять тисяч, а 12-15. Та й четвірок теж.
Що ж до переваг "трійки" над "тридцятьчетвіркою" - мені здається, ти припускаєшся типової для гуманітарія ;) помилки. Віриш пропаганді й мемуарам. Тоді як просте порівняння ТТХ говорить інше. Гармата "трійки" хоч і менша, натомість краща. Й на однакових дистанціях вони "по гарматі" були на рівних. Швидкість... ти знаєш, що на випробуваннях "трійка" обійшла "БТ-7" на колесах? Ергономіка - люди в трійці мали обзір набагато кращий, і оптика, до речі, була набагато краща. Як тобі шість склоблоків у командира + один оглядовий прилад? Порівняно з одним оглядовим приладом на "Т-34".
Ні, трійки явно переважала Т-34-76 (тобто до того самого сорок другого року), й за багатьма показниками переважала КВ. А враховуючи, що КВ сипався сам по собі після сотні кілометрів, то можна вважати що й за усіма.
ІС - то вже інша музика. То Віссаріонич втягнув Алоїзича у "холодну війну" по вартості танків. Алоїзич її виграв! (Бо "Пантера" таки краща за будь-який з перших трьох ІСів), і не помітив що справжню війну програв.
Тоді як просте порівняння ТТХ говорить інше. Ага. І є ща такі важливі ТТХ, як броньова потужність, вага, габарити, висота профілю, маневреність. І як же з цим, цікаво?.. Крім того, добрі німецькі проекти - це далеко не те саме, що запущені в серію реальні радянські танки.
Швидкість... ти знаєш, що на випробуваннях "трійка" обійшла "БТ-7" на колесах? НА КОЛЕСАХ можна воювати на дорогах, а не на радянському бездоріжжі. А танк має бути придатним для використання У БУДЬ-ЯКИХ УМОВАХ НА ТЕРИТОРІЇ СУПРОТИВНИКА!
Ергономіка - люди в трійці мали обзір набагато кращий, і оптика, до речі, була набагато краща. А коли це на радянській техніці приділяли увагу ергономіці?! Навіть танкову башту краще крутити коліщатком вручну, ніж якоюсь "технікою"...
Тому що Алоїзич крутив руль як йому заманеться. Сьогодні робим "Дору"! Завтра "Бісмарк" Післязавтра - "Пантеру"! Єфрейтор Адольф Гітлер загалом був галімим стратегом, тому й метався на всі боки. Для доброго стратега найважливіша особливість - виявити головний напрям і сконцентруватись на ньому. А от він не зміг сконцентруватись навіть у контексті плану "Барбаросса". Тому для удару були визначені ТРИ стратегічні цілі замість ОДНОЇ ГОЛОВНОЇ. Бо треба було одразу цілити на південь СРСР - на "нафтову артерію", до якої він так і не дістався за рік...
P.S. Ось думка не "гуманітарія" (?!) Тимура Литовченка, а тов. Шмєльова - авторитетного експерта у галузі танкобудування:
После французской кампании А. Гитлер потребовал перевооружить "тройки" длинноствольной 50-мм пушкой L/60 (так обозначалась длина ствола в калибрах). К этому вынудила толстая броня английских танков "Матильда". Однако управление вооружений решило по иному и выбрало пушку с длиной ствола 42 калибра и к тому же с низкой начальной скоростью снаряда. Она ставилась на танках Pz Kpfw III Ausf E, F, G, с которыми немецкая армия вступила в войну с Советским Союзом. Инициатива управления вооружений дорого обошлась танковым частям - снаряд 50-мм пушки практически не пробивал броню советских КВ и Т-34.
На появившейся в 1940 г. модификации H за счет экранов увеличили толщину брони лобовых и кормовых деталей корпуса до 60 мм. Возросшая до 21.8 т боевая масса потребовала более широких гусениц, чтобы оставить и без того высокое удельное давление на грунт хотя бы на прежнем уровне.
<...>
С июля 1942 г. стали серийно выпускать модификацию L, а с октября - Ausf M, отличавшиеся усиленной броневой защитой лобовой части корпуса. Вместе с 20-мм экраном ее толщина достигала 70 мм.
<...>
При всем желании немцам так и не удалось уравнять боевые качества Pz Kpfw III с нашей "тридцатьчетверкой", главным образом из-за отсутствия конструктивных резервов. В августе 1943 г. производство этих танков прекратилось. Освободившиеся заводские мощности переключили на выпуск штурмовых орудий на их базе.
Ну що, вистачить?.. :) :) :) :)
Ну давайте по пунктах.
Броня у трійки справді тонша 30 мм проти 45. Лікувалося екранами, причому в польових умовах.
Колеса - ясна річ, гусениці краще. Тимуре, я й гадки не мав, що ти подумаєш, ніби "трійка" рухалась на колесах. :) "Трійка" йшла на гусеницях, й обійшла "БТ-7" (ага, быстроходный танк) на колесах.
Тобто "трійка" значно, мало не вдвічі швидша за "тридцятьчетвірку". Ясна річ, не всяка, й не завжди, й не на болоті - але ж загальна тенденція зрозуміла.
Башти багато хто крутив руками, для легких і навіть середніх танків це нормально. У трійці, до до речі, теж руками крутили, а у "34" - електромотором. Але я мав нна увазі не це, а загальну ергономіку.
Наприклад, КПП тридцятьчетвірку було перемикати ВАЖКО! А трійки - ні, й швидкостей у неї було більше, тобто динаміка краща.
Кількість членів екіпажу теж грала велику роль (у німців командир не займався дурницями на зразок рації та кулемету).
Про огляд я вже писав. Підвіска у трійки краща була, трусило менше. Трофейні "трійки" радо забирали собі товариші командири... для використання у ролі штабних машин.
Радіостанція краща (а на Т-34 взагалі не завжди була).
Про гармати - то, Олександре, ти заплутався у концепціях. Якщо це тебе трохи втішить, то німці теж заплутались. :) Справа в тому, що розглядалося два варіанти танків - для дуелей і для підтримки піхоти. Так от. Для піхота краще, коли гармата коротка, а швидкість снаряду менша. Чому ж і "четвірку" робили з короткою 75 мм гарматою. Довшої 37-мм вистачало для бою з "Т-34", а довгої 50-мм - то й взагалі майже для всіх.
До речі, зверни увагу на конструкцію радянської 45-мм і німецької 37-мм. Здогадайся, чому вони схожі. :)
Таким чином, "трійка" була рівним суперником Т-34, й зовсім не варто було її кидати, й починати морочитися з мало не вдесятеро дорожчими "пантерами".
Колеса - ясна річ, гусениці краще. Тимуре, я й гадки не мав, що ти подумаєш, ніби "трійка" рухалась на колесах. Я теж не це мав на увазі: я мав на увазі, що замір швидкості відбувався НА ДОРОЗІ - якщо її параметри порівнювались із "быстроходным" БТ-7. Тому висновок: Pz.III мав кращі показники НА НОРМАЛЬНИХ ДОРОГАХ, тоді як окрім дурнів, в Росії (читай: в СРСР) одна з двох вікових проблем - саме ДОРОГИ! Тож я не враховую показник "швидкість на автодорозі" як несуттєвий для умов війни в СРСР.
Підвіска у трійки краща була, трусило менше. Трофейні "трійки" радо забирали собі товариші командири... для використання у ролі штабних машин.
Радіостанція краща (а на Т-34 взагалі не завжди була). Штабна техніка - то тема окрема. Якщо нашим штабним літаком був "кукурудзяник" У-2, хіба ж це означає, що його ТТХ треба порівнювати з ТТХ винищувача Ла-5?! Трусило на німецькій підвісці менше, проте компоновка силової частини у Т-34 давала інші переваги. І головне - забезпечувала РЕЗЕРВ (по нарощуванню бронювання й вогневої потужності), якого німецький Pz.III елементарно не мав (!!!) - тому й був знятий з виробництва.
Довшої 37-мм вистачало для бою з "Т-34", а довгої 50-мм - то й взагалі майже для всіх. Ну, тоді виходить, що тов. Шмєльов ніякий не авторитет, а йолоп... Хоча з моєї скромної "кочки зору", на війні буває так, що танк підтримки піхоти встурає в двобій з танком супротивника. І тоді "дуельні" танки покоцають танки підтримки з гіршими гарматами!
А, он ти про що. Згоден, прохідність трійки була таки менша. Це враховували, й рухали її в основному дорогами. Хай навіть грунтовими.
Про Шмєльова - він, звісно, авторитет. Схиляюсь. Але ж він так і написав:
После французской кампании А. Гитлер потребовал перевооружить "тройки" длинноствольной 50-мм пушкой L/60 (так обозначалась длина ствола в калибрах).
...
Однако управление вооружений решило по иному и выбрало пушку с длиной ствола 42 калибра"
Тобто, пани генерали подумали - а, ну його, ці гітлерівські вказівки! Нам видніше. Помилились. Спробували відшукати компроміс - помилилися вдруге. Почали виправляти на ходу... Рідкісний випадок, коли варто було Алоїзича послухати. :)
А от про резерви - то це Шмєльов таки перебільшив. Цілком можна було збільшувати бронювання. Не в лоб, звісно, не екрануванням - а, наприклад, коробками, як на безумовно відомій тобі :) "Меркаві". Вдосконаленням рації з викиданням радиста. Навішуванням димових гранатометів, хоча здається, це встигли на Ausf.G. Коротше кажучи, можна було ще.
Про штаби - то я просто для ілюстрації ергономіки машини. Ясна річ, за "штабізмом" танки порівнювати не треба. І з тезою про доцільність "універсальних" гармат я теж згоден - було б непогано, але ж неможливо. Навіть зараз. Он росіяни мудрять над системою "Айнет" - чув, мабуть. Чому? Тому що швидкісний снаряд з настильною траєкторією. І в "Меркаві" міномет не з доброго дива поставили.
А у 30-40-х це було неможливо. Доводилося викручуватись. Не вдалося. :) Втягнулися в гонку, й програли.
Тобто, пани генерали подумали - а, ну його, ці гітлерівські вказівки! Нам видніше. Помилились. Спробували відшукати компроміс - помилилися вдруге. Почали виправляти на ходу... Рідкісний випадок, коли варто було Алоїзича послухати.
Тобто, пани генерали подумали - а, ну його, ці гітлерівські вказівки! Нам видніше. Помилились. Мня-а-а?.. А я думаю, що за отаку "диверсію" Гітлер підвісив би отих генералів за причинне місце! І ще гадаю, резервів все-таки не було: бо більша гармата означає більшу башту, більша башта - потужніший корпус. Отже, зростає питомий тиск на грунт. Тому повторю цитату зі Шмєльова:
Возросшая до 21.8 т боевая масса потребовала более широких гусениц, чтобы оставить и без того высокое удельное давление на грунт хотя бы на прежнем уровне. Загалом, діалектичне протиріччя в конструкції танку, з яким стикнулись німецькі конструктори було таке - доводилось вибирати: збільшувати калібр гармати (а відповідно - розмір башти й міцність корпусу) - або нарощувати потужність бронювання. Тобто, посилювати "убойну потужність" як наступальну характеристику - або захист екіпажу як оборонну. І резерву, щоб "зіграти", в них не було. А в радянських конструкторів танків Т-34, КВ-1 і КВ-2 такий резерв був.
Згоден, прохідність трійки була таки менша. Це враховували, й рухали її в основному дорогами. Хай навіть грунтовими. Ну от і виходить: аби просунути уперед підрозділ Pz.III, потрібно відбивати в радянських військ ДОРОГИ, хай навіть ГРУНТОВІ. Бо на БЕЗДОРІЖЖІ частину танків буде втрачено навіть просто на марші! Тоді як аналогічний підрозділ Т-34 буде спокійно перти на німців навіть жахливим бездоріжжям!
Навішуванням димових гранатометів, хоча здається, це встигли на Ausf.G. Та на "Пантерах" таки, здається, оті димові гранатомети стояли ще під час операції "Цитадель"!..
Втім, годі про танки - хоча вони й є ударною основою сухопутних сил, що особливо виявилось під час ІІ світової війни. Це все-таки не головне. А в головному ми, здається, співпадаємо: Гітлер був поганим стратегом. :D :D :D Як тактик він щось таки шурупав, але зі стратегічним мисленням в нього явні проблеми. Тому він не вмів сконцентруватись у потрібний момент, вірно вибрати генеральний напрям, розрахувати силу з прицілом далекої перспективи. Окрім провалів з "остаточним вирішенням єврейського питання", атомним, ракетним, танковим проектами, це позначилось багато на чому. Наприклад, Гітлер не зміг забезпечити себе надійними та потужними союзниками. І ще - він так і не зміг уникнути війни на два фронти, що було смертельним для Третього Райху.
Тому Німеччина була ПРИРЕЧЕНА програти СРСР - з таким-то керівником!..
Причини поразки Гітлера лежать в природі його режиму та ідеології. Саме через це у нього не могло бути сильних союзників, адже вони жили зовсім іншими цінностями (ненавиджу штамп "демократичні цінності", та все ж..). Єдина потужна держава, що могла б ним бути це СРСР. До речі, в приватних розмовах Дольфко приязно і з повагою говорив про Йоська і навпаки (якщо вірити різноманітній мемуарній літературі). Щодо закидів щодо поганого стратега - ні защо не згоджуюся. Він був генієм, звісно чорним. Просто диво, як вони стільки протрималися проти усього світу. До речі, єдина держава, що була схильна до сепаратного миру - знову СРСР. Навіщо це морським супердержавам, що відгороджені від ворога незрівняно могутнішими флотами? Історично вірогідна антиутопія може виглядати так: Сталін укладає з Гітлером сепаратний мир. Що далі? Згадаймо І світову. Союзники впоралися з ворогом і самі, Польща відновлена в межах Великого князівства Литовського, Росія починається за Смоленськом. Українські націоналісти знову борються із звичним ворогом - поляками. Їм тихцем через добре законспірованих посередників допомогають брати-росіяни, постачаючи улюблені УПІвцями "фінки" та іншу амуніцію жеби дестабілізувати недружнього сусіда. Ну і так далі...
А не підвісив! Про це добре сказано у "Самогубстві" Суворова. Суворов, звісно, сильно.... е-е-е... перебільшує :), але той бардак, що панував у верхівці показаний добре, й мемуарами підтверджується.
Що ж до гармати - то а) збільшення довжини ствола не вимагає зміни башти, не веде до зменшення боєзапасу й обтяжую танк максимум на півсотні кг, і б) абзацом далі той же Шмєльов каже, що коли поставили l/60, то стало все ок (гадаю, пробивання 75 мм - це таки ок).
Про втрачанні танків на бездоріжжі - це перебільшення. "Трійка" значно надійніша, аніж Т-34, я вже не кажу про КВ (той дох сам по собі через сотню км). Просто трійці слід давати трохи більший коефіцієнт маневру.
Але згоден, це все тактичні моменти, а в головному ми (всі втрьох) сходимося - "Дольфко" :) програв як стратег.
Але конкретну війну проти СРСР цілком міг би виграти.
Причини поразки Гітлера лежать в природі його режиму та ідеології. Саме через це у нього не могло бути сильних союзників, адже вони жили зовсім іншими цінностями (ненавиджу штамп "демократичні цінності", та все ж..). Єдина потужна держава, що могла б ним бути це СРСР. До речі, в приватних розмовах Дольфко приязно і з повагою говорив про Йоська і навпаки (якщо вірити різноманітній мемуарній літературі). Щодо закидів щодо поганого стратега - ні защо не згоджуюся. Він був генієм, звісно чорним. Просто диво, як вони стільки протрималися проти усього світу. До речі, єдина держава, що була схильна до сепаратного миру - знову СРСР. Навіщо це морським супердержавам, що відгороджені від ворога незрівняно могутнішими флотами? Історично вірогідна антиутопія може виглядати так: Сталін укладає з Гітлером сепаратний мир. Що далі?
1. В Радянського Союзу була аналогічна ідеологія - з цією різницею, хіба, Гітлер проголошував: "Німеччина - німцям", а Ленін (слідом і Сталін): "Влада - радам, земля - селянам, фабрики - робітникам"; у Німеччині "ворогами народу" (німецького) ставали всі євреї, а також цигани й інші "другосортні" нації (у першу чергу - "напівкровки"), тоді як в СРСР ворогом народу міг бути проголошений хто завгодно, від пролетаря дяді Васі до дружини голови ВР СРСР дідуся Калініна. Система гітлерівських концтаборів була всього лише блідою копією радянського ГУЛАГу, система якого почала вироблятись ще з часів "червоного терору" початку 20-х років... І попри це, західні країни пішли на союз з СРСР!!! Ті самі США...
До речі, ми тут з Радієм посперечалися трохи про танки. Так от, можливо, інженера-металурга за фахом Тимура Литовченка можна назвати "гуманітарієм" (Бог із ним!), проте коли я був маленьким хлопчиком, батьки резулярно передплачували мені не тільки "Вокруг света" і "Юный техник", але й "Технику - молодежи". У двох останніх регулярно публікувались заміточки про техніку часів ІІ світової й ВВВ. Так от, інформашку про те, що шасі для танків Т-34 насправді винайшов американський інженер Уолтер Крісті, я сам читав... у "Техніці - молоді"! А тепер прикиньте, як би СРСР вигравав війну без Т-34?!
2. Про приязнь між СРСР і Третім Райхом найліпше свідчить початок ІІ світової й вдалий розподіл "зон впливу" між двома імперіями - від розділу Польщі починаючи.
3. Тому не треба переоцінювати "стратегічний геній" Гітлера. Те "диво, як вони стільки протрималися проти усього світу" - ніяке не диво. Уклавши мирний договір з СРСР у 1939 році, Німеччина забезпечила собі "тил" і воювала на один фронт. СРСР тим часом шаленими темпами нарощував міць для нападу на Райх "з тилу", але про те німці не здогадувались. Так от, Гітлер програв війну, тільки-но уклав пакт про ненапад з СРСР! Бо для всього світу одразу став агресором, ініціатором війни! Бо не розумів, що Сталін його елементарно використав! (Здається, це Микита Хрущов згадував, що після підписання пакту Сталін вигукував, радіючи: "Підманув!.. Підманув!..")
Він одразу й чітко програв війну дипломатичну - а після того війну фізичну можна було навіть не починати. Бо на Гітлера разом з СРСР навалились заокеанські США, до яких він би ніякими "Фау" не дістав би й узбережжя яких не зміг би блокувати ніякими підводними човнами! А славнозвісні флоти морських держав... Хіба що американський. Зате флот Великої Британії німецькі "вовки" потріпали знатно!
4. Сценарій укладання сепаратного миру між СРСР і Німеччиною... Не вірю. Надто багато було пожертвувано для того, аби такого сепаратного миру уникнути. Коли його укладати?
Восени 1941 року, коли німці готувалися зайняти Москву? Ще перед війною СРСР настільки нажахав Японію, що вона не посміла напасти на нас у той момент, коли Гітлеру це було конче потрібно! (Ото такий союзник в Німеччини!..) Тож усі можливі резерви були зірвані й кинуті на оборону Москви. І столицю СРСР відстояли. Та згадаймо історію: коли у 1812 році Наполеон таки зайняв Москву, йому це не да ло а-ні-чо-гі-сінь-ко!!! Бо столиця - це ще не вся країна.
Влітку 1942 року? Але невже не зрозуміло, що стратегічний прорив вермахта у напрямі Волги й Кавказу був допущений навмисно?! Нібито "геніальному" Гітлеру знадобилося цілих 2 роки (!!!), щоб зрозуміти просту істину: війну в СРСР можна виграти, тільки якщо перерізати тодішню "нафтову артерію", а тому бити треба на Сталінград! Але на той час вермахт вже втомився після невдалого бліцкрігу, що перейшов у справжню війну, а не "опереточну прогулянку" Європою. До того ж, Сталін недарма обрізав боєпостачання армії героя оборони Києва Власова - після чого він і розлютився на радянський режим, і організував у німецькому полоні РОА... Що, дарма бійці власовської й інших армій їли кору з дерев, доки остаточно не заслабли остаточно?! Звісно, через них вермахт пройшов і перейшов... і опинився у стратегічному "мішку": бо фронт на півдні неймовірно розширився, щільність військ на кілометр фронту на порядок зменшилась, боєпостачання дивізій неймовірно ускладнилось - здається, у Тіппельскірха це описано доволі переконливо. Після того Радянській Армії грохнути німців під Сталінградом, підтягнувши свіжі резерви - діло святе!
А після стратегічної перемоги узимку 1943 року СТРАТЕГІЧНА ІНІЦІАТИВА остаточно перейшла на бік Сталіна! І всі балачки про сепаратний мир відтоді - то така сама геніальна гра, як і пакт про ненапад 1939 року! Просто США не хотіли відкривати другий фронт якнайдовше, аби СРСР максимально вичерпав свої ресурси у війні з Німеччиною. І тільки небезпека перспективи, що Сталін може захопити ВСЮ ЄВРОПУ, змусила союзників на це. І війна на два фронти остаточно доконала Третій Райх. Але й без того їм був би повний "звіздець", бо Радянська армія таки перерізала паливну артерію Німеччині. На відміну від самої Німеччини...
Тож я не вірю в сепаратний мир між Сталіним та Гітлером на будь-якій стадії війни.
Олександр Левченко
22.11.2005, 10:20
Могли би про це розводитися і в "Перемовинах"... :confused: (точніше, легке бурчання)Про гармати - то, Олександре, ти заплутався у концепціях..."Чуть что, сразу - Косой, Косой" (із класики). :)
А не підвісив! От це теж свідчить про відсутність в Гітлера глибинного стратегічного мислення!
Але конкретну війну проти СРСР цілком міг би виграти. Цікаво - за яким сценарієм?! Хоч би приблизно... Хіба що Японія восени 1941 року ламанула би на Близький Схід...
Ну, втратили б Москву - але запасна столиця в Куйбишеві була готова! Вдарили би в район Волги та Кавказу? Але події наступного ж року показали, чим це скінчилось би. Евакуйовану оборонну промисловість розгортали по Уралу й за Уралом - а навіть провальний план "Барбаросса" не передбачав загарбання земель ЗА УРАЛОМ! Отже, місця відродження воєнно-промислового потенціалу СРСР Гітлер у будь-якому разі не зачіпав - і це ще один стратегічний прорахунок! І головне: завдяки тому, що СРСР був фактично переведений на режим воєнного часу ще напередодні війни, а Райх - тільки 1.01.1942, радянський воєнний потенціал навіть за умови шалених втрат швидко відновлювався (та ще й американці по ленд-лізу багато чого підкидали). Тоді як німці відчували явний ресурсний голод, навіть захопивши ресурси західних районів СРСР.
P.S. Коротше, швиденько відновивши воєнний потенціал і розлючені захватом Москви, радянські війська героїчно рвуть вермахт на британський прапор. І війну все одно виграють. Навіть після сепаратного перемир’я - бо тоді США вимушені були би допомагати Великій Британії як своїй союзниці. Й відкрили би другий фронт. Так що з більшими жертвами, але війну СРСР вче-таки виграв би! І альтернативної історії в мене все’дно не виходить...
P.P.S. А от якби товариш Сталін не розкрутив би "справу лікарів" і не помер би в Йом-Кіпур 1953 року... І якби дожив до того, що розпочав би ІІІ світову війну із застосуванням ядерної зброї!.. Оце була би альтернатива!
Вибачаюсь за гуманітарія... вибачаюсь перед гуманітаріями за вибачання за гуманітарія... :)
Що не підвісив - то тот стратегічне мислення ні до чого. Це елементарна відсутність контролю виконання. Правильна вказівка, чи неправильна - а сказано виконувати, значить виконувати. Сталін у цьому питанні пішов набагато далі. :)
Що ж до сепаратного миру... Ну, наприклад, такий сценарій:
Тиждень війни, розгромлено все скупчення військ, заготоване для наступу (за Суворовим) або для оборони (за офіційною ідеологією), і тут Алоїзич виступає: так, мовляв, і так, захоплені документи та полонені кажуть, що маршали Жуков та Тимошенко задумали скинути партайгеносе Сталіна, і з цією метою а) нагнали купу війська б) спровокували війну.
І наводить купу доказів - трупи червоноармійців у німецькій формі (міст атакували), збитий Су-2 з зі свастикою (Київ бомбив) і так далі. Претензій до товариша Сталіна не маємо, дружимо, як і дружили, лише захоплені території, ви вже пробачте, поки що не віддамо, бо війна все-таки, не до бюрократичних питань. Можливо, колись віддамо.
Що робить Сталін? Ставить до стінки Тимошенка й Жукова (формально - за спробу заколоту, реально - за наслідки першого тижня війни), каже Алоїзичу - от і добре, я радий, що все скінчилося майже мирно.
P.S. І так кілька разів. :)
Що робить Сталін? Ставить до стінки Тимошенка й Жукова (формально - за спробу заколоту, реально - за наслідки першого тижня війни), каже Алоїзичу - от і добре, я радий, що все скінчилося майже мирно.
P.S. І так кілька разів. Цікава ідея... Щоправда:
а) якщо вже згадувати Суворова (Різуна), то він переконливо довів, що нікого з маршалів ставити до стінки не було за що - бо нагнавши війська до кордонів, вони лише сумлінно виконували вказівки Сталіна. Хіба що формально...
Але Сталін чудово розумів, що Жуков - його найкращий полководець, спец по несподіваних воєнних "сюрпризах" і такий саме нещадно-несамовитий, як і він сам. Хто ж тоді доколошматить Гітлера?! Ні, Сталін - не кінчений ідіот... А тому не розстрілювати Жукова й Тимошенка, а щось інше... Пару зірочок з погонів на місяць-другий зняти чи що?! Бо розстріляв він інших генералів - і трохи згодом.
б) Сталін у перші дні війни розгубився - бо відсиджувався десь на дачі, гадаючи, шльопнуть його маршали від обурення чи ні - факт відомий. Бо Сталін вперше виступив перед народом, здається, лише 3 липня.
в) Алоїзич мусив дуже злякатись, побачивши приготування Радянського Союзу до війни і зрозумівши: далі буде тільки гірше! А тому час гальмувати й вдавшись до хитрощів, терміново просити сепаратного миру. Та він надто понадіявся на бліцкриг... До того ж, якби бойові дії припинились - де гарантія, що за місяць-другий СРСР не зібрав би в кулак усі рештки сил і не вдарив би по Румунії?! (Отут я повністю погоджуюсь із Суворовим - бо аналогічні оцінки, хоча й не такі розлогі та обгрунтовані, чув трохи раніше, ніж він писав свої книжки...)
Але так, загалом... Що ж, сценарій трохи натягнутий, але і справді нічогенький! :)
Прощай, УФ! :(
Привіт, ФУ! (http://www.svenlib.sandy.ru/booknews/booknews.htm#kacaj_a_a) :scared:
http://www.ozon.ru/multimedia/books_covers/1000283790.jpg (http://www.ozon.ru/multimedia/books_covers/1000283790.jpg)
Ганьба! Ганьба! Ганьба!
Тьху. Спровокував.
Слава! Слава! Слава!
P.S. Гадаю, експортувати культуру Знам теж треба.
P.P.S. А дати почитати в електронному вигляді?
Прощай, УФ! :(
[/URL]
Паздравляю, Алексєй. :D
Паздравляю, Алексєй. Спасіба! :p
А дати почитати в електронному вигляді? Та немає проблем! Лише одне запитання: на якій мові? Річ в тому, що "Ад" був написаний на українській і це АСТ-видання, в принципі, є авторським перекладом з неї. Я свого часу запропонував українське "Пекло" декільком вітчизняним видавництвам. Вони тривалий час чухали потилиці, а потім з одного я отримав звістку про те, що, мовляв, їх не влаштовує обсяг і треба роман рази в два збільшити. Зрозумівши, що це - така собі ввічлива форма посилання куди подалі, я переклав "Пекло" російською і запропонував відповідним видавництвам. Резільтат, як кажуть, - "на ліцо".
Це, до речі, ще один приклад до розмови про те, чим УФ відрізняється від ФУ. Як мені здається, подібна доля може очікувати і другий мій роман - "Тарзанаріум Архімеда" :confused:
Отже, radus'е, на якій мові "Пекло" надіслати?
А це залежить від того, на якій мові бажаєш отримати рецензію. :)
Олександр Левченко
24.11.2005, 11:49
..."Ад" був написаний на українській і це АСТ-видання, в принципі, є авторським перекладом з неї. Я свого часу запропонував українське "Пекло" декільком вітчизняним видавництвам. Вони тривалий час чухали потилиці, а потім з одного я отримав звістку про те, що, мовляв, їх не влаштовує обсяг і треба роман рази в два збільшити. Зрозумівши, що це - така собі ввічлива форма посилання куди подалі, я переклав "Пекло" російською і запропонував відповідним видавництвам. Резільтат, як кажуть, - "на ліцо".
Це, до речі, ще один приклад до розмови про те, чим УФ відрізняється від ФУ. Як мені здається, подібна доля може очікувати і другий мій роман - "Тарзанаріум Архімеда"...Яке ж це ФУ, якщо воно написане українською мовою?!! Це натуральне, без шкідливих ФУ-добавок, УФ!!! :cool: Більш того, це розширення прориву УФ на поле конкурента, започаткованого у новітні часи ще Радієм Радутним (звиняй, Тимуре :) )!!!
Отож, дорогий Олексію, щиро вітаю, обіймаю, тисну руку і навіть трішки заздрю, по-білому, але без гарячки! :D Так тримати!!!
Що ж до українських видавництв, то, можливо, після цього вони тебе й зауважають, бо ще багато хто постійно озирається на дядю Ваню. А тут цей дядя Ваня начебто дозволив уважать! Отож навіть не знаю, чи то розшукувати язичеський варіант, чи то чекати на справжнє "Пекло"... ;)
Наш Кацай SPACER молодець!!!
А всім ненависникам УФ нехай настане -
Т***ДЕЦЬ!!!
[ Варіант: Нехаї їх хватить грець!.. ]
:D :D :D :D
До речi про альтерiсторiю.Хтось читав Г.Тартлдава "Ответный удар"(виданий рос. "Махаоном")? Пишу про нього на УФ , бо там С.Бандера один з персонажiв.
Там бандерiвцi пiдтримали iнопланетне вторгнення в 1942-му...
До речi про альтерiсторiю. Пропоную перенести подальше обговорення у нову тему! Щоб наш шановний модератор Сашко Левченко не робив зауважень на предмет створення офф-топів...
;) ;) ;) ;)
Хлопці, я рапортую:
НАРЕШТІ завершився процес передачі гонорару за книгу "Приречений жити" (а це - 10% накладу!) від Видавничого дому "Панорама" в особі шановного Романа Фернези до автора - киянина Тимура Литовченка!
Отже, наближчими вихідними почну розкидати книги столичними книгарнями... :) :) :) :)
Пропоную ознайомитися з номінантами і взяти участь у голосуванні "Голосуйте за книжку року Бі-Бі-Сі!". Зверніть увагу на результат голосування. (!!!)
Олександр Левченко
13.12.2005, 10:14
Може, даси хоча б адресу? :) Чи потрібно з'їздити в Лондон? :)
Пропоную ознайомитися з кращими укр.книжками по версії УС ВВС і взяти участь у голосуванні "Голосуйте за книжку року Бі-Бі-Сі!".
УС ВВС (http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2005/10/051028_ukrainian_book_contest.shtml)
Олександр Левченко
13.12.2005, 10:48
Пропоную ознайомитися з кращими укр.книжками по версії УС ВВС і взяти участь у голосуванні "Голосуйте за книжку року Бі-Бі-Сі!".Ознайомився. З одного боку, добре, що в номінацію стала потрапляти фантастика, а з іншого - видно, що туди проходять лише книжки, видані у солідних "сучкуватих" :p видавництвах: "Факті", "Кальварії", "Піраміді" тощо. "Зеленого пса" усі уникають, немов зачумленого... :mad: Хоча Олексія Волкова хтось таки згадав! "Панорама" ж поки що просто не дорослА, але я їй цього щиро бажаю! :)
Твори-номінанти пропонувались відвідувачами сайту і солідність видавництв тут ні до чого. Звісно, туди потрапило більше книжок успішних видавництв, але це говорить тільки про те, що вони випускають якісніші книжки і здатні їх продати. Оце Ваше що туди проходять лише книжки, видані у солідних "сучкуватих" видавництвах: "Факті", "Кальварії", "Піраміді" взагалі-то смішно звучить. Чому шановні представники УФ будь-який чужий успіх сприймають як змову проти себе? Краще витратити час на досягнення конкурентоспроможності ваших творів.
Особисто я на ВВС запропонувала "кандидатуру" "НепрОстих" Прохаська, виданих франківським видавництвом "Лілея-НВ".
Олександр Левченко
13.12.2005, 13:08
Твори-номінанти пропонувались відвідувачами сайту і солідність видавництв тут ні до чого. Звісно, туди потрапило більше книжок успішних видавництв, але це говорить тільки про те, що вони випускають якісніші книжки і здатні їх продати.А от якраз "солідність" і "до чого", оскільки ці видавництва мають змогу рекламувати і проштовхувати свої видання, в той час коли бідніші робити такого не можуть. Знову ж це питання інформаційної підтримки: читач завжди прихильніше поставиться до тієї книжки, про яку він щось чув, і навряд чи придбає абсолютно невідому. Як читач може без жодної інформації відрізнити якісну книжку від неякісної?Чому шановні представники УФ будь-який чужий успіх сприймають як змову проти себе?А чому шановні шанувальниці "сучукрліту" будь-яке критичне слово, до того ж приправлене смайликом, сприймають як свідчення чиєїсь лютої ненависті чи смертельної образи? :) Тут ідеться не про змову проти когось, а про цілковите нерозуміння українськими видавцями значення фантастики у національній літературі. До речі, воно тягнеться ще від радянських часів, про що можуть розповісти всі українські фантасти тих часів, продовжилося в еру "кучманізму" (свідчення цього - масова втеча фантастів України до російського книговидання) і триває зараз, коли наші солідні видавництва не беруть української фантастики у принципі і не друкують перекладів навіть світових шедеврів. Поодинокі винятки - це просто прояв особистих зв'язків чи відпрацюваня спонсорських грошей.Краще витратити час на досягнення конкурентоспроможності ваших творів.Абсолютно справедливо! Однак це важко зробити за умови, коли ні "Кальварія", ні "Піраміда", ні "Лілея-НВ", ні "Коронація слова" фантастики не беруть навіть для ознайомлення! Кажуть, що на фантастику немає попиту. Однак у всіх цивілізованих країнах вона завжди стоїть на третьому місці після жіночих романів та детективів, і лише Україна масово читає авангард, приправлений матюками! :p Оце Ваше "туди проходять лише книжки, видані у солідних "сучкуватих" видавництвах: "Факті", "Кальварії", "Піраміді"" взагалі-то смішно звучить. Особисто я на ВВС запропонувала "кандидатуру" "НепрОстих" Прохаська, виданих франківським видавництвом "Лілея-НВ".Взагалі-то після "Піраміди" у мене стояло слово "тощо", так що нічого смішного :). Я теж міг би запропонувати кілька книжок "Зеленого пса", "Універсуму", "Кия" чи "Панорами", однак це не виправить того прикрого факту, що про найкращі УФ-книжки читачі знають набагато менше, аніж про найгірші видання "Лілеї"... :(
Особисто я на ВВС запропонувала "кандидатуру" "НепрОстих" Прохаська, виданих франківським видавництвом "Лілея-НВ".
:eek: :eek: :eek:
Мня-а-а-а?! А що, хіба Вам не подобаються твори жодного письменника, примутнього на цьому форумі?!
Ні-ні, я не кажу про нас, фантастів - багато чув про несприйняття шановною PROPHET творів цього жанру. Але ж є MERCENARY, TYSOVSKA... То з ними як?..
А от якраз "солідність" і "до чого", оскільки ці видавництва мають змогу рекламувати і проштовхувати свої видання, в той час коли бідніші робити такого не можуть.
Це ринкова економіка, звичайна конкуренція. Природній відбір, якщо хочете. Чи Ви бажаєте комунізму, всезагальної справедливості (читай: зрівнялівки і неможливості проявитися)? Я от рада, що у нас хоч якісь видавництва успішно працюють. А Ви що пропонуєте – заборонити нормальним видавництвам видавати нормальні книжки та інформувати про це читача? Чи подавати милостиню «біднесеньким та знедоленим»? Нехай самі видряпуються, хто їм лікар, що вони неспроможні вміло організувати маркетингову частину?
Державна підтримка – це інша тема, яка даної дискусії не стосується.
Як читач може без жодної інформації відрізнити якісну книжку від неякісної?
Я, наприклад, можу (мо’, це винятковий дар?).
А чому шановні шанувальниці "сучукрліту" будь-яке критичне слово, до того ж приправлене смайликом, сприймають як свідчення чиєїсь лютої ненависті чи смертельної образи?
Справа в тому, що я регулярно чую бідкання, і часто необґрунтовані. До речі, не треба перебільшувати, про «люту ненависть і смертельну образу» я нічого не казала.
цілковите нерозуміння українськими видавцями значення фантастики у національній літературі.
Це їх право не видавати фантастики. І ви теж спробуйте оцінити ситуацію більш об’єктивно – про «цілковите нерозуміння» перебільшуєте.
(свідчення цього - масова втеча фантастів України до російського книговидання)
Тут щодо причин і наслідків усе набагато заплутаніше і складніше, але дане питання я обговорювати не збираюся.
коли наші солідні видавництва не беруть української фантастики у принципі і не друкують перекладів навіть світових шедеврів.Знову ж таки, вони не зобов’язані. І це не їх профіль. Ви знайомі з теорією видавничої справи? Видавництво може досягнути успіху, коли його продукція має певну тематичну спрямованість.
Однак у всіх цивілізованих країнах вона завжди стоїть на третьому місці після жіночих романів та детективів, і лише Україна масово читає авангард, приправлений матюками!
І слава Богу, що читає! А у Ваших «цивілізованих» країнах населення тупішає, до речі, а його існування механізується, що призводить до примітивізації процесу мислення і осмислення. І чи Ви дійсно хочете, щоб фантастика стояла на одній щаблині з сопливим «милом» і при цьому ніхто не смів називати її попсою (белетристикою)?
що про найкращі УФ-книжки читачі знають набагато менше, аніж про найгірші видання "Лілеї"
По-перше, надайте мені конкретні приклади «найкращого» і «найгіршого». По-друге – це проблеми видавництв, а не читачів!
Я теж міг би запропонувати
То чого не запропонували?
А що, хіба Вам не подобаються твори жодного письменника, примутнього на цьому форумі?!
Подобаються чи ні, а було запропоновано назвати кращу книжку і я назвала кращу на мою думку книжку. Я б не стала голосувати за інший твір тільки тому, що знайома з автором, навіть якщо я цього автора безмежно поважаю.
Я б не стала голосувати за інший твір тільки тому, що знайома з автором, навіть якщо я цього автора безмежно поважаю. Між іншим, я не сказав "голосувати", я сказав - "запропонувати"... Можете запропонувати й не голосувати - це два різні процеси.
І слава Богу, що читає! А у Ваших «цивілізованих» країнах населення тупішає, до речі, а його існування механізується, що призводить до примітивізації процесу мислення і осмислення.
Дуже цікава репліка, не можу змовчати. Якщо ви судите про те, що читають наші співгромадяни з постів цього форуму, тоді я Вам співчуваю. Тут тусується з півсотні людей, більшість з яких і самі потрохи графоманствують (вибачте присутні тут письменники). Я чомусь не вірю у вищий ніж у Європі інтелектуальний рівень наших співгромадян. Озирніться навкруги, подивіться на обкладинки того, що читають в метро. Чи часто Вам там траплялися твори корифеїв сучасної української прози? А українські історичні романи, детективи, жахлики, вестерни, бойовики, еротичні романи, тощо?
Читають Донцову, Мариніну і інший мотлох, виданий за кордоном і написаний на недержавній мові. Я чомусь сумніваюся, що приїхавши додому, ці читачі одразу ж з нетерпінням беруться за Андруховича чи Забужко. То ж співвідношення жанрів/тиражів у нас буде таке ж саме, якщо рахувати чесно, а не ховати голову у пісок, просто масова література у нас споживається російська.
То ж співвідношення жанрів/тиражів у нас буде таке ж саме, якщо рахувати чесно, а не ховати голову у пісок, просто масова література у нас споживається російська. Кам.Ю, ти молодець! А тому візьми "на кінчик олівця" цей конкурс ВВС, і наступного року можеш запропонувати на нього свіжу книжку Сашка Левченка, я запропоную Тисовську... і таке інше. Навчимось піарити українське - якщо воно вартісне! (А я в цьому не сумніваюсь...) :D :D :D
Дорогі мої побратими, яких я просив "за рецензії"...
Десь число на 23-24 грудня мої жінки підшукують путівку, аби ми поїхали відпочити сім’єю, чого не робили вже кілька років. Фактично, лишається в запасі десь 10 днів, а крім Сашка та Сусанни Черненко, більше ніхто ніяких рецензій не надіслав. Так от, вчона під час мого творчого вечора ми з Миколою Славинським перемовились парою слів, і він підтвердив, що готовий передати рецензії на мої книги в деякі газети. Гадаю, це бажано зробити найближчими днями, бо після 24 грудня мене не буде в Києві, а потім буде суцільне "бухалово" до Водохреща - 19 січня, й народу буде не до цього.
Тож чи не могли б ви поквапитись?..
Радій,
Спейсер...
Ну, якщо
Сашко Левченко
напише ще одну (хоча "Останній із струльдбругів" йому не сподобався, знаю) та
Кам.Ю
спроможеться щось накарябати - я заперечувати не стану, а Славинському теж віддам! Але ж, будь ласка, не баріться!
P.S. Або VDV, який на своєму "острові Крим" чомусь загалом замовк...
Кам.Ю
спроможеться щось накарябати - я заперечувати не стану, а Славинському теж віддам! Але ж, будь ласка, не баріться!
Тимуре, надішли текст милом, я його не маю. Спробую, хоча критик з мене ніякий.
Тимуре, надішли текст милом, я його не маю. Дякую, Юрію! А що, хіба ти у Львові не отримав від мене жодної книжки?! :eek: Але тексти кину, дякую ще раз...
Дякую, Юрію! А що, хіба ти у Львові не отримав від мене жодної книжки?! :eek: Але тексти кину, дякую ще раз...
Маю "Приреченого" і Сашко дав "Двоє у чужому домі". Спробую написати щось на "Останнього із струльдбругів".
Для Кам.Ю:
Ну от, "Приреченого жити" маєш - я ж знав!
Гаразд, все зрозумів - тексти, що увійшли до "Останнього із струльдбругів", за мною поштою!.. А даси адресу - надішлю саму книгу.
Олександр Левченко
14.12.2005, 12:02
Це ринкова економіка, звичайна конкуренція. Природній відбір, якщо хочете. Чи Ви бажаєте комунізму, всезагальної справедливості (читай: зрівнялівки і неможливості проявитися)? Я от рада, що у нас хоч якісь видавництва успішно працюють. А Ви що пропонуєте – заборонити нормальним видавництвам видавати нормальні книжки та інформувати про це читача? Чи подавати милостиню «біднесеньким та знедоленим»? Нехай самі видряпуються, хто їм лікар, що вони неспроможні вміло організувати маркетингову частину? Ніхто нічого не хоче забороняти! Але якщо у країні, де 15-20% відсотків читачів (а серед дітей – ще більше, подивіться будь-які результати опитування читачів) люблять фантастику, а видавництва не хочуть її видавати, то щось тут негаразд! Чи ж не так? То що, будемо мовчати?Державна підтримка – це інша тема, яка даної дискусії не стосується.Абсолютно! Зараз потрібна державна підтримка не книговидання, а книгорозповсюдження, але держчиновники до цього ще не дійшли, вони хочуть давати гроші на видання книжок літчиновників…«Як читач може без жодної інформації відрізнити якісну книжку від неякісної?» Я, наприклад, можу (мо’, це винятковий дар?).Припустімо, перед Вами книжки абсолютно невідомих Іваненка, Левченка, Литовченка, Петренка і Сидоренка. Якщо Ви з одного зовнішнього вигляду, анотацій та перегляду кількох сторінок визначите, що перші чотири – графомани, а Сидоренко – невизнаний геній, і за нього варто віддати кровну десятку, то у Вас, безперечно, надприродні здібності! :) Я був би щасливий, якби всі читачі володіли ними, тоді справді не потрібна була б реклама!Справа в тому, що я регулярно чую бідкання, і часто необґрунтовані. До речі, не треба перебільшувати, про «люту ненависть і смертельну образу» я нічого не казала.Ну чому ж необґрунтовані? Хіба все, про що ми говоримо, жарти?Це їх право не видавати фантастики. І ви теж спробуйте оцінити ситуацію більш об’єктивно – про «цілковите нерозуміння» перебільшуєте.Звичайно, це право кожного! Але якщо у сусідній Польщі 3 видавництва спеціалізуються на фантастиці, 3 – видають окремих авторів, 6 – видають переклади, а у нас – один «Зелений пес», проти якого справді організовано змову, то що це? Це все одно, що у політиці були б лише праві партії, а лівих і центру – ні! Нам не потрібна фантастика? А українська музика потрібна? А українське кіно? :mad: «(свідчення цього - масова втеча фантастів України до російського книговидання)» Тут щодо причин і наслідків усе набагато заплутаніше і складніше, але дане питання я обговорювати не збираюся.Звичайно, весь цей маразм – не єдина причина, однак відомі харківські фантасти казали Радію Радутному, що були б раді видаватися в Україні і навіть українською мовою. А як назвати те, що «Ад» О.Кацая відразу прийняли і видали в Росії, а його ж «Пекло» продовжує поневірятися у рідній країні? А 5-тисячний наклад «Иной жизни» І.Желема, який відразу розійшовся, і нульовий – «Іншого життя»?Знову ж таки, вони не зобов’язані. І це не їх профіль. Ви знайомі з теорією видавничої справи? Видавництво може досягнути успіху, коли його продукція має певну тематичну спрямованість.А чий це тоді профіль? Поляків? Росіян? У книговиданні величезна «фантастична» дірка, і її, повірте, успішно заповнюють колишні «братья». Може, комусь це і не болить, але нам – страшенно… :( І слава Богу, що читає! А у Ваших «цивілізованих» країнах населення тупішає, до речі, а його існування механізується, що призводить до примітивізації процесу мислення і осмислення. І чи Ви дійсно хочете, щоб фантастика стояла на одній щаблині з сопливим «милом» і при цьому ніхто не смів називати її попсою (белетристикою)?Ну, навіть не знаю, чи це потребує коментарів… :p Ще в радянські часи суспільство там «загнивало», та чомусь туди виїжджають не найгірші наші люди – науковці, викладачі, музиканти… Але не хочете цивілізованих країн, візьміть Росію. Там завжди розуміли значення фантастики, і ось тепер маємо результат…
Ось так, хотів коротко, а вийшло… А ще хотів згадати цитату з Петра Мацкевича, головного редактора видавництва «Кальварія», кандидата фіз.-мат. наук: «На жаль, в Україні цей жанр, майже повністю, так само, як і фентезі, перекочував до мови російської… І невипадково майже уся краща «російська» фантастика і фентезі творяться в Україні...». Якщо це не лицемірство, то що?..
Знаєте, я, певно, не відповідатиму по пунктах, тому що Ви не вмієте адекватно вести дискусію.
Зазначу лише, що ніхто не зобов'язаний видавати фантастику, а якщо не влаштовує відсутність такого видавництва - то створіть його! А що, слабо? Звісно, скиглити легше.
Олександр Левченко
14.12.2005, 12:43
Ну от, знову я рєдіска... :(
Хоч і не сезон, пропоную товариству кілька первомайських лозунгів, навіяних нещодавньою дискусією (найкраще виконати білою фарбою на кумачевій тканині), хоч можна використати як кричалки:
Кожному споживачу молокопродуктів - власну корову!
Кожному водію - власний автозавод!
Кожному письменнику - власне видавництво!!!
Але якщо у сусідній Польщі 3 видавництва спеціалізуються на фантастиці, 3 – видають окремих авторів, 6 – видають переклади, а у нас – один «Зелений пес», проти якого справді організовано змову, то що це? До речі, коли я перебував у Львові на форумі видавців, то у приватній бесіді на змову проти українських видавництв та їхньої продукції скаржились не галімі українські письменники, яких не друкують і не бажають друкувати ( :D :D :D ), а... САМІ ВИДАВЦІ!!! Начебто вони навіть власне розслідування провели, чому їхню продукцію не беруть на продаж. Цікаво, що добродійка PROPHET могла би відповісти НА ЦЕ?..
Зазначу лише, що ніхто не зобов'язаний видавати фантастику, а якщо не влаштовує відсутність такого видавництва - то створіть його! А що, слабо? Звісно, скиглити легше. Перепрошую, добродійко PROPHET, але останні Ваші слова засвідчують, що дискусії не вмієте вести саме Ви! Оскільки:
1. приклади, коли письменники створюють видавництва, є - насамперед, ті ж брати Капранови, яких я безкінечно за це поважаю. Але вони казали на те, що довели справу "Зеленого пса" до розуму тому, що їх - ДВОЄ близнюків. Інший приклад - Роман Кухарук, який створив "Видавничий центр Кухарука"... але як буде охота, я розповім, чого це коштувало і йому, і мені - оскільки разом із ним я декілька років упритул займався цим центром (набирав, верстав, друкував...);
2. багато письменників проходять через етап сам(себе)видаву. І я теж пройшов, до речі, бо я і набирав свої книжки, і верстав, і друкував, і брошурував, і рекламував, і продавав (а не тільки роздавав). І не тільки себе, але й інших також: я власноруч робив альманах "Самватас" і колективні збірки КЛФ "Чумацький шлях" - серію "Фен Світ".
Але це - не вихід, бо письменник, видавець і продавець - три різні персони, які працюють у трьох різних сферах літературного ринку. Перекваліфіковуватись письменникові у видавця означає майже завжди "літературну смерть". Капранови витримали лише тому, що їх двоє - повторюю.
Отже, пропонувати письменникові не "скиглити" (а хто це тут скиглить, цікаво?!?!?!), а "створити" власне видавництво - це все одно, що пропозиція повісити жорно на шию та втопитись у річці. Як би там не було, але з Вашого боку пропозиція є вкрай неетичною. не очікував від Вас такої неповаги - тим паче. зважаючи на наше очне знайомство.
Наостанок перепрошую за суворий тон, але Ви все-таки не письменниця, а читатчка (споживачка літератури), тож, очевидно, не розумієте, які образливі для нас речі кажете.
silverfish
14.12.2005, 16:36
Як затятий кейнсіанець, я вважаю, що чтиво, у тому числі фантастичне, це насамперед товар. Ринок діє за співвідношенням попиту і пропозиції. Якщо на фантастичну літературу українських авторів (і українською мовою) відсутній попит, у цьому винні не видавці(підприємці), а виробники товару. Або видаці просто дурні і не хочуть на цьому заробити. Але досвід М.і С. Дяченко та Г.-Л. Олді свідчать про інше. То хто винен у такому стані речей?
Знову ж таки, виходячи з кейнсіанської концепції, держава (суспільство) могли б підштовхнути виробників, але...
Олександр Левченко
14.12.2005, 17:28
Все вірно, справа лише в тому, що ми поки що не є цивілізованою країною і не маємо навіть повністю ринкової економіки (хоча наближаємось до неї). А про цивілізовану структуру культурної сфери, а також розвинуте громадянське суспільство навіть говорити не варто... :( Але говорити потрібно, саме собою воно повзтиме довго!
SILVERFISH:Якщо на фантастичну літературу українських авторів (і українською мовою) відсутній попит, у цьому винні не видавці(підприємці), а виробники товару. Або видаці просто дурні і не хочуть на цьому заробити. Але досвід М.і С. Дяченко та Г.-Л. Олді свідчать про інше. Досвід М. і С. Дяченків та Г.Л. ОЛДІ свідчить якраз про протилежне: про існування перекосу в суспільній свідомості на користь споживання фантастичних творів УКРАЇНСЬКИХ авторів, виданих РОСІЙСЬКОЮ мовою. Отже, висновок: негаразди існують не з нашими авторами, а з нашим суспільством.
Подивіться мою бібліографію, і побачите наочно:
1. вперше моє оповідання потрапило до колективної збірки, виданої у Києві РОСІЙСЬКОЮ мовою;
2. перша моя авторська книжка вийшла у Києві РОСІЙСЬКОЮ мовою;
3. перша моя груба "цеглина" вийшла в Москві у видавництві "ЕКСМО" знов-таки РОСІЙСЬКОЮ мовою.
Маючи у багажі дві московські книжки, я міг би й надалі не звертати з цього шляху, міг би з часом стати отаким саме "Русскоязычным автором, проживающим на Украине" та спокійно отримувати пристойні гонорари там.
Можете вірити, можете не вірити - але мені це НЕЦІКАВО.
Можете вірити чи ні, я не боюся конкуренції. І свідомо згорнувши свою діяльність на російському напрямі, свідомо пішов на український книжковий ринок не тому, що не хотів бути другим у Римі, маючи шанс стати першим у рідній "дярьовнє".
Я просто раптом відчув, що призначений для того, аби бути українським письменником в Україні.
Плюс приховано-хамське ставлення до українців в Росії - з чим зрештою не схотів миритися.
Але кому я це говорю - Вам, дорогий мій SILVERFISH'е?! Ви ж були на моєму вечері. Ви ж бачили головного редактора інформагенції "Главред" Віктора Шлінчака, чули, що він сказав: "Коли ми, Тимуре, починали працювати разом, в одній газеті, в тебе виходили книжки у Москві. Я - український націоналіст, і не радів із цього. Але тепер в тебе вийшло за півроку одразу три книжки тут, у Києві - і це мені подобається значно більше!" І мусили чути, що я сказав у відповідь: "Але ти, Вікторе, не враховуєш, що на той час оця книжка "Останній із струльдбругів" була вже фактично зібрана, просто 50 київських видавництв, які я обходив ніжками або обдзвонив, відмовились її друкувати. Просто мені знадобилось ще 3 роки, аби знайти у Києві видасництво "Кий", а потім ще 6 років, аби воно надрукувало нарешті цю книгу".
Ось ТАКА правда про тутешніх видавців, хлопці!..
А ще Ви були в "Енеї" та мусили чути тост Володі Гусєва - так-так, того самого письменника-фантаста, який успішно видається в Росії. А він сказав от що: "Одна із письменницьких чеснот - вміти доводити справу до кінця. Ти, Тимуре, з однією книжкою обійшов 50 видавництв і таки спромігся видати її за 9 років. Після цього ти для мене - взірець такої чесноти. За тебе!"
І останнє: я тільки-но повернувся з запису на Українському радіо. Бачили б Ви, як за мене вхопились тамтешні журналісти! За мене - письменника, який лобом проломив стіну відчуження!.. Сподіваюсь, обіцяне журналістами з УР продовження теми відбудеться. От і побачимо, з якими це українськими письменниками в Україні негаразд... бо врахуйте, що я - єврей. А у відомому анекдоті чорти у пеклі найбільше пильнували казан саме з євреями - бо "варто одному вислизнути, він і всіх інших до останнього повитягує!"
Дай-то Боже...
чтиво, у тому числі фантастичне, це насамперед товар. Ринок діє за співвідношенням попиту і пропозиції. Якщо на фантастичну літературу українських авторів (і українською мовою) відсутній попит, у цьому винні не видавці(підприємці), а виробники товару.
Якби ж то. А шановний silverfish щось чув про штучне формування ринку? Несуттєво, якого саме, хай навіть прального порошку.
Олександр Левченко
15.12.2005, 11:28
Ви ж бачили головного редактора інформагенції "Главред" Віктора Шлінчака, чули, що він сказав...Хтось його бачив, хтось його чув, але чомусь на сайті "Главред" жодного слова про те, що бачив і чув він... :mad:
P.S. Радій повернувся! ;) А ось ВДВ не видно й не чути, певно, надзвичайний стан на заваді. :( Так і бачу, як повзком пробирається наш колега до веб-точки, і тут перед ним виростає спецназівець у масці... :scared:
Але кому я це говорю - Вам, дорогий мій SILVERFISH'е?! Ви ж були на моєму вечері.
А з ким це Ви silverfish'а переплутали? Він на Вашому вечорі, на жаль, не був...
silverfish
15.12.2005, 15:04
"Але кому я це говорю - Вам, дорогий мій SILVERFISH'е?! Ви ж були на моєму вечері."
Нажаль, не був... Не зміг прийти. Ви переплутали. І в "Енеї" я був востаннє два роки тому...
"А шановний silverfish щось чув про штучне формування ринку?"
Чув щось таке :) Я ж не даремно назвав себе кейнсіанцем. Ще півроку тому я викладав економіку. Саме тому я й наголосив, що видавці навряд чи дурні люди. Нема конкурентноздатного товару, здатного їх зацікавити напевно...
"А шановний silverfish щось чув про штучне формування ринку?"
Чув щось таке :) Я ж не даремно назвав себе кейнсіанцем. Ще півроку тому я викладав економіку. Саме тому я й наголосив, що видавці навряд чи дурні люди. Нема конкурентноздатного товару, здатного їх зацікавити напевно...
Дивно - з одного першоджерела ми робимо різні висновки. :)
Я мав на увазі, що дехто, не будемо тицяти пальцем, але назва його починається на "Ро", а закінчується на "сія", докладає великих зусиль, аби сформувати правильний для себе ринок.
А ми, на жаль, чухаємо потилицю. Хоча мали б докладати зусиль більших, бо нас менше. :(
Хтось його бачив, хтось його чув, але чомусь на сайті "Главред" жодного слова про те, що бачив і чув він... "Главред" - видання ПОЛІТИЧНЕ, інші матеріали вони не розміщують. А фотка Шлінчака на моєму творчому вечорі в мене на сайті є.
Ви переплутали. Перепрошую... просто коли спілкуюся, знімаю окуляри, щоб співбесідникам було зручніше дивитись очі-в-очі - а без них бачу поганенько.
Олександр Левченко
15.12.2005, 17:32
"Главред" - видання ПОЛІТИЧНЕ, інші матеріали вони не розміщують...Демонструю Гасцінную (http://glavred.info/society/guestroom/):
Николай Трубач запел на родном языке
Поплавский поцеловал сцену и ушел ?
Дмитрий Стус: «Я сделал все, чтобы творчество Стуса не включили в школьную программу»
etc...
:D :D :D, бо ще звинуватять у заздрості до Поплавського... :p
Николай Трубач запел на родном языке
Поплавский поцеловал сцену и ушел ?
Мама Таисии Повалий дожила до коммунизма
Тю!.. Слухай, Сашко, я тобі що - попса?!?!?!
Дмитрий Стус: «Я сделал все, чтобы творчество Стуса не включили в школьную программу» Слова нащадка про предка. До того ж, Василь Стус - політв’язень, отже, тут є політичний аспект. А саме питання - ОСВІТЯНСЬКЕ.
Иван Малкович: «Многие любят родину до глубины души, но кому-то надо любить ее и до глубины кармана» Малкович - видавець, а не письменник.
Ets...
P.S. До речі, ти подав мені непогану ідею: треба сфоткати подарунки Шлінчака та повісити на свій сайт! Бо вони просто чудові...
P.P.S. До того ж, Шлінчак публічно радів, що в мене вийшло одразу кілька книг українською - але ж його агенція подає матеріали РОСІЙСЬКОЮ... Отже, і про мої книжки писатиме РОСІЙСЬКОЮ! Я особисто знаю Шлінчака 8 років - а ти не знаєш, тож такий аспект тобі й на розум не спаде!
Фрагмент свіжої статті Юрія Покальчука на веб-ресурсі "Інший бік" (http://www.otherside.com.ua/news/detail.php?lang=1&id=436):
Якщо глянути на сучасну українську літературу, то вона в певному сенсі перебуває в загоні. Погляньмо на історію незалежної України і Росії. Десять років у Росії не було податку на друк книги, і тому там книжковий бізнес - третій за прибутковістю. Десять років росіяни “гнали” на Україну свою літературу. А в Україні був податок на книжку, українська книжка не конкурувала з російською, бо була дорожча, видавалася малими тиражами, тож фактично відбулася російська культурна експансія, яка не тільки спровокована, але й запрошена українською владою. Я б хотів побачити, в якій європейській країні дозволений імпорт чужої культури на шкоду власній. Це нонсенс! А в Україні це реальність.
Візьмемо для прикладу так званий шоу-бізнес. Низькопробні виконавці на кшталт Кіркорова або йому подібних заробляють колосальні кошти на нашій території, в той час коли українські гурти європейського рівня, такі як „Мандри”, „ВВ”, „Океан Ельзи”, ледь животіють. Чому? Я знаю чому. Схоже, що в державі немає політики підтримки національного виробника! Нині в Україні дуже багато цікавих сучасних гуртів, які треба трішки підтримати, а вони легко завоюють не лише терени СНГ, але й Європу. Я констатую: проводиться цілеспрямована культурна експансія Росії в Україну на державному рівні. Це цілеспрямована ідеологічна експансія російської влади, яка через культуру стратегічно розмиває автентичність української нації.
Це ж стосується так званого українського телебачення та FM-радіостанцій. Там питання функціонування української мови та українського національного культурного продукту й надалі в підвішеному стані. Доходить до того, що продюсери FM-радіостанцій відмовляються брати твори українських молодих виконавців тільки тому, що вони виконані українською мовою. І це не лише злочинна байдужість власників цих радіостанцій. Це насамперед відсутність державної національної політики стосовно української культури, яка б мала своє обличчя, у результаті чого ми зараз маємо культуру зі спотвореним обличчям.
Цікаво, чи нагадують підкреслені слова щось комусь?.. Ну-у-у, про що не надто давно велась дискусія у цій гілці... :D
Хлопці - ВОНО таки сталося! Здоров’я директорки "Кия" покращилось, і в суботу я забрав у неї нарешті сигналку другої "київської" книги! Возив її на клуб, але окрім Сокола, дивитись на неї нема кому. В Інтернеті можна глянути, наприклад, тут:
http://tim-lit.narod.ru/books-ukr.html
Якщо комусь, звісно, те цікаво...
Олександр Левченко
19.12.2005, 13:46
Пошукав в електронному каталозі (http://www.nbuv.gov.ua/db/opac_r.html) Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського україномовну фантастику за 2005 рік, виявив:
Литовченко Тимур Іванович. Останній із струльдбругів: Збірка фантастики. — К. : Кий, 2005. — 271с. — (Серія "Бібліотека Української Фантастики"). — ISBN 966-8825-00-4.
Чемерис Валентин Лукич. В сузір'ї Дракона: Фантастичні повісті та оповідання. — Д. : Пороги, 2005. — 546с. — ISBN 966-525-569-X.
Все інше - російськомовне, переважно російське. Хоча є цікавинки:
Часов Антоний. Бремя учеников: [Сб. фантаст. произведений] / Владимир Серегин (пер.с укр.) — Луганск : ЧП Медведева, 2005. — 80с.
Часов Антоний. Все одинаково / Владимир Серегин (пер.с укр.). — Луганск : Издательство "ЧП Медведева", 2005. — 76с.
Як вам оце "пер.с укр."? :rolleyes:
Хлопці - ВОНО таки сталося! Здоров’я директорки "Кия" покращилось, і в суботу я забрав у неї нарешті сигналку другої "київської" книги! Возив її на клуб, але окрім Сокола, дивитись на неї нема кому. В Інтернеті можна глянути, наприклад, тут:
http://tim-lit.narod.ru/books-ukr.html
Якщо комусь, звісно, те цікаво... Ну, Тимуре, ти справжній гігант фантастіческой мислі і атєц нової серії УФ, а також неперевершений покращувач статистики виданої україномовної фантастики!!! :cool: І ще - найкращий УФ-піарщик у найкращому розумінні цього слова! :D А от всяких манірностей і кокетування треба рішуче позбуватися! Цього нас учив іще Веле на автентичних "Перемовинах"! :p
А от всяких манірностей і кокетування треба рішуче позбуватися! Цього нас учив іще Веле на автентичних "Перемовинах"! Тільки що мав важку розмову з Веле. Виявляється, він таки читає наші репліки на "Літфорумі" (тобто, присутній тут ВІРТУАЛЬНО). І виявляється, якимись своїми зауваженнями на "Літфорумі" я йому ненавмисно зашкодив - бо "хвилі" по Мережі від моїх слів розбіглися! Тому прошу, Сашко: давай не будемо згадувати більше про Веле! Я ж його добрий десяток років знаю (як не більше), знаю, як з ним важко. І не хочу нашкодити йому вдруге. І не хочу, щоб він УП’ЯТЕ обзивав мене негідником...
Тому висновок: Веле є - хай собі буде окремо!!! Мені й без Веле головного болю вистачає.
Бо оскільки ніяких рецензій на мої книги (окрім твоєї та Сусанниної) ніхто так і не надіслав, я попросив Сокола з Веле зробити рецензії - бо Славинському щось давати треба, а часу обмаль. (Я 24 грудня їду на відпочинок.) Так от, Веле відмовився писати рецензію категорично! І ще, я розумію, Соколу щось негарне на ситуацію зауважив... Так що не будемо чіпати його, прошу. Все, крапка! Я його зі згадок виключаю і решту ЕКС-ПЕРЕМОВНИКІВ дуже прошу про аналогічний крок.
Пошукав в електронному каталозі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського україномовну фантастику за 2005 рік, виявив:
Литовченко Тимур Іванович. Останній із струльдбругів: Збірка фантастики. — К. : Кий, 2005. — 271с. — (Серія "Бібліотека Української Фантастики"). — ISBN 966-8825-00-4. Так, про бібліотеку Вернадського я думав. І про Парламентську бібліотеку теж. Як будуть канікули, закину туди "Приреченого жити" і "Апокаліпсис по-київськи" - бо сподіваюсь, на той час вже матиму пару пачок нових книжок!..
Бо оскільки ніяких рецензій на мої книги (окрім твоєї та Сусанниної) ніхто так і не надіслав, я попросив Сокола з Веле зробити рецензії - бо Славинському щось давати
Яааак... а мій наїзд на комунізм не дійшов, чи не сподобався?
Яааак... а мій наїзд на комунізм не дійшов, чи не сподобався? Не дійшов! Прошу повторити!!! Бо ду-у-уже вчасно...
Повторив. Autoreply від тебе йде.
Повторив. Autoreply від тебе йде.
Himmelgott!!! Я так розумію, поштова скринька забилась, а жінки прочистити її не здогадуються. Це все дружина: вона напередплачувала новин від турагенцій, займається нашею відпусткою. А турагенції перед святами роблять масовані зливи інформації...
Ось вивалю на гак - і будеш хапатись за голову. :)
Бо оскільки ніяких рецензій на мої книги (окрім твоєї та Сусанниної) ніхто так і не ...
Я написав! Але маю надію прилаштувати у відомій усім газеті самостійно.
Можу "проїхатися " й по "Аду",якщо Спейсер надішле не файл,а книжку:)
Ось вивалю на гак - і будеш хапатись за голову. Радію, дорогенький, не треба - я вже все отримав!!! Дякую! Хоча я розраховував, що це буде рецензія на книгу (тобто, одразу на ДВА романа) - вже відправив поштою в "Літ. Україну".
Я написав! Але маю надію прилаштувати у відомій усім газеті самостійно. Красно дякую, ВДВ! Якщо берешся прилаштувати самостійно - будь ласка, роби, не заперечую!..
Радію, дорогенький, не треба
Ага, злякався...
Хоча я розраховував, що це буде рецензія на книгу (тобто, одразу на ДВА романа) - вже відправив поштою в "Літ. Україну".
Буде й на другий... якщо перша тебе не дуже налякала. :)
Буде й на другий... якщо перша тебе не дуже налякала. Налякала?!?!?! Та ти, хлопчику, мене злякай спочатку, а потім кажи!..
Олександр Левченко
22.12.2005, 11:47
Так, про бібліотеку Вернадського я думав. І про Парламентську бібліотеку теж.Тимуре, поки ще не вийшли новорічні Олдньюс, кинь їм інформацію про свій "Апокаліпсис...", а то я знов щось наплутаю... :8 Можеш також повідомити про книжку Чемериса:
Чемерис Валентин Лукич. В сузір'ї Дракона: Фантастичні повісті та оповідання. — Д.: Пороги, 2005.
Так куди ти їдеш: на Багами, Канари, Мальдіви чи Лаккадіви? ;)
Тимуре, поки ще не вийшли новорічні Олдньюс, кинь їм інформацію про свій "Апокаліпсис...", а то я знов щось наплутаю... Я вже позавчора кинув - тільки-но обкладинку відсканував та в себе на сайті інформашку повісив. Олді обіцяли, що в наступному "Олдньюсі" все буде!
А про Чемериса напиши їм сам:
1. тобі теж треба з ними контакти встановлювати - це корисно;
2. у даному разі першоджерело - ти, а не я.
Так куди ти їдеш: на Багами, Канари, Мальдіви чи Лаккадіви? В Єгипет, до Хургади у Червоному морі купатись. І дивитися, яку країну колись мої далекі предки полишили, пішовши за Мойсеєм. :) :) :)
Олександр Левченко
22.12.2005, 19:21
1. тобі теж треба з ними контакти встановлювати - це корисно;
2. у даному разі першоджерело - ти, а не я.Контакт встановлено ще у 2000 році і не переривається й досі; а коли ти писав про себе, то міг би кинути й про "дідуся Валю" ;), а не лінуватися і вишукувати приводи... :p
В Єгипет, до Хургади у Червоному морі купатись.Щось у мене є така туманна згадка, ніби ти там уже був. ;) А жарт, повторений двічі... :p
А жарт, повторений двічі... Я там справді бував - причому вже двічі. Тепер їду втретє. Але пірнати у Червоному морі можна до безкінечності - бо в одну й ту саму воду не можна зайти двічі - навіть якщо вода не річка, а море!.. :p :p :p До того ж, ми ні з дружиною, ні з дочкою не їздили ще на деякі цікаві екскурсії по Єгипту. Тому сподіваюсь...
Олександр Левченко
16.01.2006, 16:29
Доволі несподівано (напевно, у зв'язку з екранізацією) виник ажіотаж навколо «Хронік Нарнії». Дніпропетровське видавництво «Проспект» з великою помпою (Друга книга «Хронік Нарнії» з’явиться на прилавках 16 січня (http://artvertep.dp.ua/news/748.html)) презентувало книжку другу - «Лев, Біла Відьма та Шафа» (http://artvertep.dp.ua/shop/books/203/2333.html) (а де ж перша? :eek: ). Однак мало хто знає, що львівське видавництво «Свічадо» вже видавало три книжки серії. У цьому легко переконатися, відвідавши Вiртуальну Русь (http://ruthenia.info/db/query/book.booknov.htm) і пошукавши на "Люїс" (без м'якого знаку).
Vivisektor
16.01.2006, 16:53
Реклама - рушій прогресу. Сашко, вгадайте, Нарнію чиєго видавництва купуватимуть краще? А ті дві дівчинки з новин (і перекладачка і письменниця) мені особисто сподобались. Ще один плюс рекламі. Приємно, коли представники сходу і столиці, усупереч заведеному, вміють і говорять гарною українською мовою.
А що воно взагалі таке, ті Хроніки? Хвалять їх, чи сварять? А кіно? Бо кіно я дістав, але ніяк додому не донесу подивитись. Варто, взагалі? Бо от Харрі Потера Четвертого так усюди хвалили - а то така гидота...
Олександр Левченко
16.01.2006, 17:12
Привіт, Максиме! Радий тебе чути! Чи жива ще КЛФ-ідея? :)
Що ж до "Хронік", то можеш подивитися спеціальну тему за http://www.litforum.net.ua/showthread.php?t=15 . Сам же я ні не читав, ні не бачив, але десь промайнуло, що це для дітей :). Але ж твій "Харрі" теж не для дорослих, а тітоньки читають... :)
Vivisektor
16.01.2006, 17:29
Привіт-привіт. :) Ідея ще жива, але от ідеолог щось того... не дуже. Мені вже й Остапенко дзвонила, цікавилась - як там та що (як раз на день народження мій попала). Поки що ніяк. :( Все ще дописую статут. Чекаю виходу з лікарняного нашого юриста - консультуватимусь у нього. Є чорнетка програми клубу. До перемовин ані з ким так справа і не дійшла.
Дякувати Добрим Духам (скорочено - ДДД :)), Харя не мій. А "тітоньки" і "Не родись вродливою" дивляться. Аж ніяк не критерій якості. Люди на загал сірі і стадо. Що яскраво помалюєш - те й куплять. От Харю і юзають, хоч таких двадцять на дюжину. І сотні кращих на декілька порядків. От якби, до прикладу, Той симай "Ключ від королівства" якісно екранізувати - успіх не меншим був би. Ех, де ж зогнив наш кінематограф?...
А що взагалі треба, щоб пристойне кіно зняти?..
А що взагалі треба, щоб пристойне кіно зняти?.. Гроші, насамперед. В мене є пара знайомих режисерів, які тільки й мріють зняти художній фільм. Є сценарист, який тільки й мріє написати сценарій. Акторів режисер підбирає. І так далі... Але чим все це оплатити?!
І біда в тому, що від "простоювання" всі втрачають кваліфікацію. От так і гине наше кіно - на корню!
Втім, на "Літфорумі" в "Кахве" є цілий кіношний розділ - ліпше там народ спитати... Бо велика кількість форумчан пов’язана саме з кіно!
Vivisektor
17.01.2006, 10:08
Та я розумію, Тимуре...
Vivisektor
17.01.2006, 11:35
До речі, подивився учора Хроніки. Сумно і радісно водночас. Радісно, бо не витратив гроші ані на кінотеатр, ані на диск. Сумно, бо краще б спати раніше ліг. Туфта повна. Хотілося б вірити, що книга краще, але фільм туфта настільки, що не віриться.
Міні-рецензії.
Останній з...
Цікаво. Похмуро й готично. Мені таке подобається.
Але. На біса стільки знесок? На очевидні, загальновідомі речі. Втім, визнаю, може вони не всім загальновідомі.
Знайдений ляп: "сопляки".
Каїн.
Трохи гірше. Філософія - це добре, але у такій кількості це вже рефлекції.
Знайдений ляп: відвідати плід з райського дерева.
Так і уявилось - плід лежить, скажімо, у госпіталі... й делегація у складі Адама та Єви його відвідують. Аби не нудьгував. :)
Навчениця.
Написано добре, але ці жіночі чвари за чоловіка... як для чоловіка досить неприємна й нецікава тема. Принаймні, для мене. Втім, може, було задумано створити почуття легкої огиди? Тоді вітаю.
Далі буде.
А як же ж незручно читати паперові книжки! Правильно Вівісектор писав - півгодини перед сном, та й то кіт на грудях моститься, заважає. Всі - на ebook!
А як же ж незручно читати паперові книжки! Правильно Вівісектор писав - півгодини перед сном, та й то кіт на грудях моститься, заважає. Всі - на ebook! Так і я про те саме!.. Просто виникають ситуації, коли змушений врешті-решт прибирати електронний текст з безкоштовних ресурсів!!! Бо треба, щоб аби книги купували, або електронні тексти... Тож "по блату" можу надавати текст. Проте у книзі він проходить додатково через редакторські руки, а в електронному вигляді - ні!
До речі, про електронні тексти. Ось що нещодавно мені втрапило до скриньки разом з усілякими розсилками:
Здравствуйте, уважаемые авторы!
Интернет-издательство TERRARUS приглашает вас к сотрудничеству.
Если у вас есть не изданные произведения и вы хотите их издать, наше
издательство может помочь вам в этом.
Наше издательство специализируется на издании электронных книг,
предназначенных для чтения на дисплеях различных компьютерных систем:
персональных настольных, карманных (КПК), смартфонах, сотовых телефонах.
Электронные книги представляют собой сайты отдельных произведений.
Электронные книги реализуются через специализированный интернет-магазин
http://kniga.terrarus.ru. в виде файлов специализированных форматов.
Авторские гонорары составляют 50% от продажной цены каждого экземпляра
электронной книги.
Подробности об издательстве TERRARUS вы найдете на сайте http://kniga.terrarus.ru.
С нами вы можете связаться по электронной почте mailto:terrarus@mail.ru
Ваши электронные адреса получены нами из открытых источников в
Интернет.
Ждем ваших предложений и желаем успехов!
Издательская группа TERRARUS.
Издательская группа TERRARUS Щось десь я таке бачив - ясна річ, маю на увазі не ТНТ43... Якесь АВС або АБВ... Продаж електронних книг шляхом розсилу через пошту...
Знаєте що, хлопці? Все-таки для нас основний варіант поки що - це ПАПЕРОВА книга. Тільки якщо точно відомо, що якийсь текст ніхто не надрукує у найближчі 30-40-50 років... або якщо навпаки - текст всім відомий... Тільки тоді варто.
Або як Володимир Савченко: відчуваєш, що земне життя наближається до фіналу - вивалюй все в Інтернет!..
В усіх інших випадках варто педалювати видання паперових книг. А електронні нехай будуть - проте як запасний варіант.
Післямова...
http://uamedia.visti.net/cgi-bin/uamedia.sh?CGIQUERY=3&lng=UKR&query=visti.local.uk]+++&smo=1&mro=0&cli=51&rnm=0&dst=1&dtb=234&sub=&next.x=22&next.y=12&cdb=234&cdn=8157&dbc=1&group=visti.local.uk
[QUOTE]Чи постане книжковий фенікс із попелу?
– Форум видавців у Верховній Раді, в якому взяли участь майже 80 видавничих брендів України і який мав більший резонанс, ніж традиційний щорічний форум у Львові, – це маленьке дзеркало нашої великої країни, в якому можна було спостерігати наднизьку зацікавленість депутатів українською книжкою, – поділилася враженнями від книжкової виставки-ярмарку, яка відбулася 7-10 лютого, президент громадськогої організації «Форум видавців» Олександра Коваль. – На жаль, вітчизняна книжка мало кому потрібна, її мало хто читає, а українську сучасну літературу депутати не лише не знають, а й не цікавляться нею.
А письменниця Марія Матіос навіть назвала перший день форуму в стінах будівлі під куполом траурним, бо нардепи якщо й заходять, то переважно збирають дарунки, а не купують. Хоча цінова палітра книжок сягала від 10-15 грн до 5 тисяч грн за подарункові видання і відповідала їх дійсній вартості.
– Мета заходу, – розповів президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, -ознайомити депутатів з українськими книгами і зробити їх запеклими читачами здобутків українських письменників, показати, що в Україні є все, щоб робити свою книгу, -талановиті автори, сучасні технології, успішні книгопродавці. І одержати відповідь на запитання: чому в такому випадку українська книга займає сьогодні лише жалюгідних десять відсотків на книжковому ринку країни, чому лише кожна десята продана у нас книга є виданою в Україні?
Для діалогу з депутатами у центрі фойє навіть був поставлений спеціальний стіл, а на форум завітали відомі письменники Андрій Курков, Богдан Жолдак, Іван Малкович, брати Капранови, Андрій Кокотюха, Світлана Поваляєва, Юрій Покальчук та інші. Щоправда, діалог якщо і був, то дуже короткий і не за столом, адже на виставку в кращому разі заходило до двадцяти депутатів на день.
– Таке враження, що ми зібралися, щоб розказати самим собі про свої ж проблеми, – зазначила Олександра Коваль. – «Карта проблем» видавців, з одного боку, суттєво зменшилась після прийняття Закону України «Про державну підтримку видавничої справи», а з другого – розрослася. Оскільки поки видавнича братія намагалася зберегти видавництва, була зруйнована мережа книгорозповсюдження. Лише в Києві протягом останніх років з подачі Київради з центральних вулиць зникло 15 книгарень. Тож нині, коли відбувається 10-відсоткове нарощування за накладом і тиражем книжкової продукції, її нема де продавати. До того ж, ще жоден уряд системно не досліджував проблем книжкового ринку, і це при тому, що жителі деяких регіонів не бачили в продажу вітчизняних книг з 1990 року, – резюмував Олександр Афонін.
Це підтвердив і меценат конкурсу «Коронація слова», гендиректор компанії «Крафт Фудз Україна» доктор Юрій Логуш. За його словами, вітчизняні видавництва не витримують російського імпорту через те, що правила гри, які діють у нашій країні, працюють, по суті, не на власну користь, а на користь сусіда. Європейські країни отримують від експорту книжок до 30 відсотків додаткового доходу в бюджет, а Україна від експорту лише втрачає. З подібним станом треба боротися всім разом, і передусім видавців має підтримати влада усіх рівнів. Адже соромно, підкреслив Юрій Логуш, що бестселер на Заході – це 300-700 тисяч примірників, а в Україні лише 10 тисяч, бо нема ринку збуту. При цьому українською книжкою цікавляться на Заході.
Бібліоман, книговидавець, головний редактор часопису «Книжник-Рев‘ю» Костянтин Родик висловив сподівання, що жоден документ щодо видавничої справи з моменту створення екпертної ради з питань видавничої і бібліотекарської справи при Президентові України не проходитиме через органи влади без погодження з видавцями, оскільки донині чимало проблем їм створювали помилки законодавців.
Наразі видавці сподіваються, що найближчими тижнями Президент України підпише підготовлений проект указу «Про сприяння організації системної торгівлі вітчизняною книгою». Він передбачає введення мораторію на перепрофілювання книжкових магазинів, проведення перевірок дій місцевої влади, пов‘язаних з виселенням книжкових магазинів протягом останніх п‘яти років, розробку Кабміном комплексних заходів з підтримки видавництв і книжкової торгівлі. Крім того, якщо указ буде підписаний, то для державних і приватних підприємств запрацюють механізми довгострокових кредитів за зниженою обліковою ставкою під створення суб‘єктів книжкової торгівлі, для закупівлі широкого асортименту продукції вітчизняного виробника; оподаткування капіталу, залученого до розвитку книжкової торгівлі з інших сфер народного господарства, стане преференційним, відродиться система продажу книжок поштою за відповідними тарифами на пересилку в межах України, а також держава виступить одним з акціонерів в акціонерному товаристві суб‘єктів видавничої справи тощо.
Директор видавництва «Світ дитини» Тетяна Фещенко звернула увагу на необхідність розв‘язання гострих проблем, які виникли з виданням освітньої книжки після запровадження шкільної реформи:
– Вже майже рік ми не можемо налагодити діалог з Міністерством освіти і науки і якому видавці намагаються донести думку, що не можна верстати книжку у березні і друкувати її у червні 200-тисячним тиражем без апробації, відбору, обговорення тощо. Підручники, які «ліпляться» з шаленою швидкістю, – це продукція сумнівної якості, вони підривають освітній рівень цілого покоління – за законом, вони живуть у школі п’ять років і щороку ними користуються два мільйони дітей. Крім того, досі нема механізму заміни неякісних книжок такими, що виправдали себе в процесі апробації; конкурс підручників, як правило, закритий і непрозорий, а грифа Міносвіти можна чекати роками без будь-яких пояснень.
Директор видавництва «Мистецтво» Ніна Прибєга додала, що через непрозорість конкурсів видавці опиняються у нерівних умовах, а 50-відсоткове відрахування від прибутку виробництва госпрозрахункових видавництв (22 на Україну) розмиває базу для розвитку. За словами представників видавництв «Зелений пес», «Фоліо», «Грамота» та інших, 900 книжкових видавництв України потребують хоча б тимчасово пільгової реклами, аби був поштовх до розвитку. Якщо буде лобі, реклама та мережа торгових точок по всій Україні, то вже згодом вітчизняне книговидавництво стане прибутковою справою, переконані видавці.
9 лютого на Форум видавців у Верховній Раді завітав Президент України Віктор Ющенко. Він поспілкувався з видавцями і придбав кілька книжечок, випущених видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», для своїх дітей та близько десяти видань для себе.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин, який не лише читає, а й пише власні книжки, під час відкриття Форуму зізнався, що сам потерпає від дискримінації української книжки в Україні, і пообіцяв переглянути документи, подані у парламент протягом останніх десяти років щодо розвитку української книги, розробити державну програму «Українська книга». На це видавці зауважили, що така програма вже є, треба лише дати їй хід.
Галина ІЩЕНКО, «Урядовий кур’єр»
«Урядовий кур’єр» 2006.02.17
Олександр Левченко
02.03.2006, 18:51
Виявив ще один мережеву книгарню - EuroStar - on-line. Заказать музыку, кино, книги, игры. (http://www.kieves.com/) Поки що з УФ є лише "Алфізика". Може, далі буде... :p
Вітаю!
Вінницькою "Тезою" видані чотири книги Марини і Сергія:
- "Габріель і сталевий Лісоруб"
- "Пригоди Марійки Михайлової"
- "Олена й Аспірин" (роман, 2005 р.)
- "Дика енергія. Лана" (українською і російською, роман, 2006 р.).
Олександр Левченко
04.05.2006, 15:33
Вітаю!
Вінницькою "Тезою" видані чотири книги Марини і СергіяНа жаль (в сенсі збільшення кількості книжок україномовної фантастики :)), це все дитяча література... Чи не все?
І що означає нік "Теза"? Ви представник видавництва? :)
Vivisektor
04.05.2006, 17:03
"Дика енергія", якщо не помиляюся - то доросле. Але що значить - "нажаль дитяча"?! Дитяча теж потрібна. Ба, може й потрібніша за дорослу...
Олександр Левченко
12.05.2006, 18:00
Радутний Радій. Металом об метал. Серія: Дволиций детектив. Львів: Видавничий дім "Панорама", 2006144 стор. ISBN: 966-8084-67-5.
http://www.vdpanorama.com/books/img/large/mom_large.jpg
Його покликання – філологія, його переконання – упевненість і рішучість, його доля – найманий вояк невідомої армії. Він один змушений вистояти проти неперевершеної сили людського творіння надсучасного танка. Силою супроти сили, кулею супроти броні, із вірою в єдиний шанс.
Олександр Левченко
16.05.2006, 17:01
Нарешті маю змогу оприлюднити список віднайдених мною нових книжок фантастики українською мовою.
Васильєв В. Відьмак великого Києва. Київ, Джерела-М, 2006
Дубинянська Я. Фiнал новорiчноi п'єси. Київ, Факт, 2006
Дяченки М. та С. Дика енергія. Лана Вінниця, Теза, 2006
Дяченки М. та С. Шрам. Київ, Джерела-М, 2006
Завітайло Т. Зброя вогню. Київ, Наш час, 2006
Олді Г.Л. Обитель героїв. Київ, Джерела-М, 2006
Сапковський А. Божі воїни. Київ, Джерела-М, 2006
Сапковський А. Вежа блазнів. Київ, Джерела-М, 2006
Шеклі Р. Остання збірка. Київ, Джерела-М, 2006
Може, хтось має щось додати? Непогано було б щось з УФ... :(
Vivisektor
18.05.2006, 17:21
Дяченки М. та С. Дика енергія. Лана Вінниця, Теза, 2006
Це вже сто процентів УФ. Купив. Читаю. Тащуся. :) Не дитяча вона, це точно.
Але промоушен безпрецедентний для українських книжок. Принаймні я такого ще не зустрічав. Досить сказати, що Теза одну й ту саму книгу у двох кардинально різних дизайнах випустила! 8-) Але як я мучився - як з двох взяти... :)
Олександр Левченко
25.05.2006, 16:57
Надибав на цікавий е-сервіс Russian Books, Standards, Periodicals, Microforms online (http://www.eastview.com/default.asp)! ;) Знаєте, що там є? Відкрийте двері до клозету... :D
Chuzhyi svit
Levchenko, Oleksandr 2004 285 Dzherela M Kiev $12.21
Ia, Volodar... : fantastychni povisti
Levchenko, Oleksandr 2003 285 Dzherela M Kiev $18.45
Try zhyttia pro zapas : roman
Radutnyi, Radii 2003 281 Dzherela M Kiev $8.72
Dvoie v chuzhomu domi: Roman. Povist'.
Lytovchenko, T.I. 2000 140 Fakt Kiev see note
Ostannii iz strul'dburhiv (zbirka fantastyky)
Lytovchenko, Tymur Ivanovych 2005 270 Kyi Kiev $18.45
Ось так-то, панове Russian! :p
Ні х... ріна собі!!! :eek: :eek: :eek:
(ПРОФІТ, вибач!)
1) Отже, ми шо - пишемо на "малорасєйському" діалекті російської мови?!?!?!
2) І як стикується з цим припущенням ВІРНЕ написання латиною моїх імені та прізвища: "LYtovchenko TYmur" замість "LItovchenko TImur", як зробили б зазвичай росіяни - проти чого У МЕРЕЖІ я не заперечую навіть, скрізь вибираючи нік або логін tIm-lIt?!
:eek:
Коротше, не розумію...
Вибачаюсь, я письменник-початківець, а тут дивлюсь люди поважні та сєрьйозниє, але хочу дещо запитати. Чи є можливість у автора-початківця, який до цього дня тільки тіснул два-три оповіданнячка (до речі на рускам язикє в періодичну прессу, видати повноцінний роман на українській мові? Мабуть, що ні! Видавництва у нас не благодійні, а комерційні, тому гнати будуть потік російськомовної літератури, бо тих хто зараз читає на Україні па руски, набагато більше. Я тицьнувся зі своїм твором в одне видавництво, друге, третє... Можливо, я просто графоман і не дуже добре пишу, але отмазка у видавництв була - пішітє на руском! В сердцях викинув той рукопис, а тепер по пам'яті переписую російською. Ось так!
До речі, ім'я та прізвища. Можливо це не показник, але... Я живу на Харьківщині, працюю приватним охоронцем на великому підприємстві і тому маю під рукою списки прізвищ робітників. Так ось, переважна кількість (десь 90%) прізвищ та імен - російські, або "неукраїнські". Тому вважаю, що навіть коли описуєш українське місто (особливо на сході України) не обов'язково всі персонажі повинні бути "щирими українцями".
Олександр Левченко
29.05.2006, 10:56
Вибачаюсь, я письменник-початківець, а тут дивлюсь люди поважні та сєрьйозниє, але хочу дещо запитати. Чи є можливість у автора-початківця, який до цього дня тільки тіснул два-три оповіданнячка (до речі на рускам язикє в періодичну прессу, видати повноцінний роман на українській мові?
Шановний пане Джура,
звичайно, на рускам язикє :p можна відразу видати й епопею у 5 т., однак завжди бажано розпочинати з оповідань, а потім - повістей, щоб відпрацювати авторські мову та стиль (хоча, звісно, серед авторів є й винятки). Можете спробувати зареєструватися на ГАКу (http://gak.com.ua/), виставити кілька своїх творів і почитати рецензії на них - деяке уявлення про свою творчість одержите. :) Тоді можна рухатися й далі, зокрема, показатися "Зеленим псам", "Панорамі" і взагалі всім, хто щось друкує - так роблять багато авторів, і ви знаєте - часом спрацьовує!Можливо, я просто графоман і не дуже добре пишу, але отмазка у видавництв була - пішітє на руском! В сердцях викинув той рукопис, а тепер по пам'яті переписую російською. Ось так!Н-да уш... Як говорить приказка, "зрозуміти можна, а пробачити - ні"! :p До речі, ім'я та прізвища. Можливо це не показник, але... Я живу на Харьківщині, працюю приватним охоронцем на великому підприємстві і тому маю під рукою списки прізвищ робітників. Так ось, переважна кількість (десь 90%) прізвищ та імен - російські, або "неукраїнські". Тому вважаю, що навіть коли описуєш українське місто (особливо на сході України) не обов'язково всі персонажі повинні бути "щирими українцями".Шановний Джуро,
імена, звичайно, справа авторська і залежить від того, що той автор хоче написати. Якщо про якесь місто без назви, розташоване невідомо де, то й імена можна брати будь-які, але якщо писати про Жмеринку, мешканцями якої будуть Адамс, Дуглас, Сміт, О'Рейлі та інші, то, боюся, читач просто не повірить... :(
Тому вважаю, що навіть коли описуєш українське місто (особливо на сході України) не обов'язково всі персонажі повинні бути "щирими українцями".Ми - фантасти. І нас більше турбує, чи повинні всі персонажі в далекому майбутньому на іншому боці Всесвіту мати українські імена-прізвища...
:D :D :D
Vivisektor
31.05.2006, 17:41
Не втримався... Сноби ви, а не фантасти... Дістали своїми потугами все на світі поділити на ФУ і УФ а потім плакати, що УФ менше...
Вот. Тепер вибачте за грубість, а потім можете й камінням закидувати. Але майте наувазі - зі сторони це все реально стрьомно виглядає...
Олександр Левченко
01.06.2006, 10:05
Не втримався... Сноби ви, а не фантасти... Дістали своїми потугами все на світі поділити на ФУ і УФ а потім плакати, що УФ менше...
Вот. Тепер вибачте за грубість, а потім можете й камінням закидувати. Але майте наувазі - зі сторони це все реально стрьомно виглядає...Максе, шото я тебе не пойнЯв... Де це ти побачив "потуги" і "плакання"? :confused: Йде нормальна спокійна розмова, демонстрація книжок, поради молодьожі... ;) Ні, щоб писати нові оповідання, навіть на наречії :p, так ти взявся дядьків ганяти...
Mercenary
01.06.2006, 10:31
Прочитав «Апокаліпсис по-київськи» Тимура Литовченка.
Ідея відплати за забуття - клас! Сподобалось.
Тим-Літе, браво!
так ти взявся дядьків ганяти...Сашко, дорогенький!
"Молодіж" - вона на те й молода, щоб наїжджати на "дядьків"...
;) ;) ;)
P.S. Шановний MERCENARY! Красно дякую за гарний відгук. Радий, що книга сподобалась.
:D
Олександр Левченко
05.06.2006, 11:29
Цікава і, на жаль, правдива (чи принаймні така, що викликає довіру) стаття про роботу українського видавництва (українських видавництв?) на книжковому ринку: «Дуліби»: тихое издательство - мертвое издательство (http://proza.com.ua/opinions/dulbi.shtml)... Все у издательства «Дуліби» хорошо. Премии, авторы, бабки - все здесь есть. Что же не так?
Издательство «Дуліби» не знает, что Бог - это телевизор. Издательство «Дуліби» не знает, что Бог - это газеты и журналы. Издательство «Дуліби» ничего не знает о рекламе, пиаре и книжном продвижении. Издательство «Дуліби» - это черный рот, засасывающий во мглу информационной тишины едва не лучших литераторов сегодняшней Украины. А дальше? А дальше запор! Издали, а что делать опосля не знают.Зрозуміло, що стороньому легко критикувати видавців за те, що вони не рекламують і не просувають свою продукцію, однак... Як не співчувай видавцям української літератури за їхнє подвижництво, все одно без агресивної книгопросувальницької політики тут не обійдешся...
Ну й на біса суржикові книжки рекламувати?
Ole-Gunnar
11.09.2006, 20:42
Сьогодні після роботи забіг до "Букви". З українських авторів побачив - Дяченки, Олді, і збірки - "Українська містика", ще щось... Все - "комерційною" (с) мовою :) Зауважити не можу нічого - мати твори і не видаватися - напевне ( ще не відчував ) для автора - дуже болісно.
Побіг в розділ книг для кіндерів. Там звичайно україномовних книг - набагато більше. Розцвів. Теж до речі бачив Дяченків.
І визріває питання : цікаво, чи пише хтось пригодницьку дитячу фантастику наразі в Україні - щось на кшталт піонер, чи то пак пластун :) Сашко, обхитривши охорону космодрому, тишком пробрався на корабель "Геракл", який курсує за маршрутом Земля-Плутон. А там - космічні пірати. А на Плутоні - їхня база... І т.д. ;) Ех, були часи...
Капітан Небреха не здається!
Ole-Gunnar
12.09.2006, 09:27
Знайшов у Зеленого Пса, дякую :
http://www.greenpes.com/cgi-bin/main.cgi?f=showitem&code=6037
З дозволу автора публікую по матеріалах приватного повідомлення MERCENARY:
Виходить до Форуму. Фантастика (фентезі?). Плануєтьсія ще кілька.
http://www.calvaria.org/book.php?isbn=9666632071
http://www.calvaria.org/i/books/9666632071s.jpg
Сергій Батурин
Леґенди іншої Тери. Сказання перше
ISBN: 9666632071
Жанр: Сучасна українська художня література. Проза, драматургія, есеїстика
К-сть сторінок: 160
Папір: офсет
Серія «Легенди іншої Тери»
Роман
«Легенди іншої Тери» Сергія Батурина будуть цікавими для читачів будь-якого віку. Це не просто історія морського королівства народу прангів, які живуть на величезних вулканах, пасуть кіз, ловлять рибу, промишляють морським розбоєм і вміють по справжньому кохати. Легенда провіщає, що вони прийшли з неба...
«Меч королів» — лишень початок, Сказання перше.
ну ось прочитав радієву книжку "металом об метал". одразу спало на думку, що її просто таки необхідно включити до шкілької програми (хоча б з дпю,:)) і програм вишколу молодіжно-патріотичних організацій типу "пласту", позаяк військо українське на ніц не здатне, окрім створення усіляких халеп власному мирному населенню.
загалом - динамічно, цікаво, читається на одному подиху (читав до 3-ї ночі). одне, що трафляло - мабуть у друкарні був у гострому дифіциті символ "*" і розриви - не роділені діалоги найманців і ічкерійських партизанів з розмовами російськими чудо-богатирів-танкістів. взагалі - верстка не дуже і, як на мене, шрифт задрібний,:(.
...й ілюстрації не влізли. :(
а що таке дпю?
vBulletin версії 3.7.0 Beta 3, © 2000-2012, Jelsoft Enterprises Ltd.
Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2008