Василь Головачов

[Black3012]

Нещодавно купив український переклад Головачова. "Релікт".
Чого воно так туго йде?
Українській мові бракує фантастичного лексикону? Чи це вади перекладу? Чи справа в мені?
Колись, років десять тому, кілька разів перечитав "Джина", він був моєю улюбленою книгою, а потім почав стрягнути на кожному новому творі.
А як іншим?

[Андрон Кобила]

з Головачова знайомий лише з "Корректировщиком". свого часу книжка для мене була дуже "в тему".
чому йде "туго"?
а який сенс перекладати фантастику з російської на українську? по-перше це не класика, переклад якої ше хоч якось виправдовують. хоча не бачу сенсу читати Толстого чи Достоєвського у прекладі.
Якби це була американська фантастика, то за рівних умов, за одночасного перекладу, український переклад міг би бути кращим за російський. Як ми того "Гаріка" не заюзали, але українською "поттера" читати набагато цікавіше.
тож читайте Головачова в оригіналі. звісно якщо він Вам цікавий.

[Diva Dii]

"Релікт" - це, можливо, єдина книга Головачова, яку я прочитала. Вже дуже давно. Трохи навіть пам'ятаю сюжет. Враження залишилось ще звідтоді: мені категорично не сподобалось.
Причому, звісно, читала російською. Тому, можливо, що справа взагалі не в перекладі... ;)
Ні, здається, ще за щось бралася (але точно не за "Джина") - і просто кидала, не могла дочитати.

У мене приблизно така класифікація книжок:
- чтиво другого гатунку (намагаюся утримуватися якомога далі від подібного. І, як мені здається, Головачов відноситься саме до цієї категорії);
- чтиво першого гатунку (іноді можна почитати, нічого особливо видатного, але розважитися і відпочити можна);
- Література (з великої літери).

У мене зараз щодо книг деяких, навіть супер-популярних, авторів є правило: "Якщо одна книжка не сподобалась, то більше читати тільки у тому випадку, коли рекомендує людина, думці якої я довіряю".
Читати зараз є багато чого - і першого гатунку, і навіть Літератури. Тому витрачати свій час на "другорядне чтиво", навіть "розкрученого" автора - ні, дякую!