наздожени тепер...

[Ундина]

Наздожени тепер зів*ялий червень
В роках почавлених в печалІ:
ЗапІзним вІдгуком повернеш
ХІба що стлілі папірці..
Чиєсь наївне чатування
одружувати з принцем мертвим,
кресать безжалісним мовчанням
безцільні смужки на руці...
У ніч обійми розчахнути,
шлях розкришився за тобою,
Приблудна змучена примара
іде-блукає за водою...

[Soul]

мені подобається. кожне слово- сильне.
наповнено. концентровано.( смішно таке писати Тобі- але раз ми на форумі- пишу)))

[acid drinker]

шо ви зробили зі словом печалі?
/йде вбиватися об стіну або хоча би читати лєбєдєва - він мене розуміє.../

[Soul]

то це лише випадково велика І - наголос на А(чи що вас засмутило?)

[acid drinker]

мене засмутили його сусіди =(
в перших двох чотиривіршах наче римування якесь має бути? а там сиротинку лишили...
про останній чотиривірш просто мовчу... не склалося.

[Ундина]

acid drinker
шо ви зробили зі словом печалі?
/йде вбиватися об стіну або хоча би читати лєбєдєва - він мене розуміє
ваші поради тут абсолютно недоречні,адже всі,КРІМ вас чомусь зрозуміли,що то механічна помилка,а треба мати багату хвантазІю,аби уявити лише наголос в слові печалі на *лі*.
P.S/між іншим,фамілії пишуться з великої літери

[Soul]

мені здається- це своєрідний вільний вірш- нє?;)
і форма якась незвична. не бачу нічого поганого)))

p.s.але, Ундіно, повір мені- я теж спочатку не розуміла- чого до мене чіпляються?! тепер бачу. у мене, як не як, прогрес помічається( і скромність теж))). і ти теж, як почитаєш тут при нагоді вірші інших( я тобі радила, здається, кого в першу чергу)), то не так- то усе безпідставно. пиши ще!))

[Prophet]

Ундіно, недоречна самовпевненість...
Якщо відписала тільки Ейсід, то мали би бути вдячною, що їй було не ліньки то зробити. Я от, наприклад, взагалі волію не коментувати того, що важко назвати поезією навіть із великою натяжкою, коли його розміщено в розділі "Поезія".
Але, щоб ви не перебували в омані, ніби "всім зрозуміло" і, не дай Боже, не подумали, що Ваш текст має мистецтку цінність, скажу: оцей "віршик" абсолютно ніякий, це суцільне жахіття.

[acid drinker]

між іншим, фамілії взагалі не пишуться...

[Ундина]

1998
(утро)
как зубы в сочную твёрдость яблока
звук разлетевшихся вдребезги капелек
радостно-светлое солнечно-свежее
мягкостью красок пространственность осени
* * * *
дождливый дождик дождикАет
дождём с дождИльной дождины
дождИт дожденствует дождяет
дождюрничая дождярит
* * *
Что там на завтрак-
оттаявшие градусы тепла
плескается трепещет
в ладонях лучик солнца

[Ундина]

2002
Кого придумывать -счастливей
В этой весне,исполненной свежести,
В вековечных объятьях природы
Перед дыханием неизвестности!
Симфония леса
У мирозданья в ладонях
Задыхающиеся
В водопаде света и зелени-
Двое влюблённых
* * *
Навзрыд плачет дождь
после скучного вечера,
В помутневшем окне
воспалённые
глазницы ночных фонарей.
Как в сотый раз прочитанная фраза-
комната...Въедливость
неизменившегося с детства.
Бесцельность,безвыходность,
внепространственность.
Ничего- беспардонного,кроме
хаоса извечного- книг.
и только краешек воспоминаний,
изредка вспыхивая,
рисует улыбку...
Самообман-оправдание:
во всём виновата погода...

[Soul]

дзвінкі вірші з 98 року! подобаються!
а 1й вірш можна доробити- в ньому хороша основа. а може- такий він має бути- розгублено- загублений( але я б посиділа над ним. рядки "Чиєсь наївне чатування
одружувати з принцем мертвиx" у мене звучать в голові цілий день!)

[Ундина]

Они были вместе-- и были счастливы,
Они шли рядом-- и им было просто.
Такие родные-- и такие разные...
Здесь всё было их...этот вечер и воздух...

И всё было так неподдельно и искренно,
Что души, казалось, танцуют за руки,
И рвутся, и тонут в безудержной радости...
И петь от восторга хотелось безумного....

()
То был всего лишь сон,
Что ты от меня далеко,
Что мы разлетаемся вдаль.
Просящими взглядами взмахивая.

Что между- пространства обвал.
Бездушного поезда стук,
Пустая дождливая ночь
И-- разъединённые руки

Беспомощно ищут во тьме
И,будто слепые котята,
Друг друга не могут найти
Совсем где-то рядом...

Я чувствую это тепло,
За ним будет солнечный свет...
То был всего лишь сон,
что нас друг у друга-- нет...