Показати повну версію : Повість в стилі "треш", сміття тобто.
Пізнього вечора Він зайшов до інтернет-салону і вирішив пошукати, де б Йому знайти однодумців. Оскільки все життя читав, почав шукати любителів літератури. І таки знайшов. На свою голову. Не отримавши естетичного задоволення, вирішив перед сном пройтись нічними вулицями. Жовтень-підлабузник дарував останній теплий вечір, і його не можна витрачати марно.
Через декілька поворотів незнайомими перевулками, ліхтарі закінчились. Щось чекало в темряві...
Никита Живой
29.10.2005, 14:48
Спочатку було важко визнати у цьому зловісному волохатому силуетові щось людське. Сутність цієї істоти стала зрозумілішою лише після того як вона зробила крок уперед та високим дитячим фальцетом запитала:
-"Й-йєсть куріть?"...
Тепер потрібно назвати героя. Нехай буде Чарівник. Адже він вміє творити дива. Хоча де-кому вони здаються простими фокусами. Чарівник достав пачку "Muratti", і пртягнув Волохатому. За ним Чарівник розгледів ще дві постаті, які не поспішали підійти.
- А огоньку?
"Дай гівна, та ще дай ложку..." - про себе подумав Чарівник і дістав запальничку, попередньо сховавши пачку. Не відпускаючи, підніс вогонь.
- А катли нічего - розгледів волохатий годинник на руці - правда, рєбята?
Тіні відділились від чорної стіни і почали наблидатись. Правиці обох були обтяжені кастетами.
Чарівник вирішив не тягнути з дивами...
всі мовчать, ну я сам..
День для Волохатого видався досить вдалим. Були гроші і на похмелитися, і на пообідати, і на догнатися після обіду. Під вечір кишені спорожніли, і довелось вийти на невеличкий гоп-стоп. Волохатий з двома друзяками майже годину вичікували здобич, і вона здалася їм досить легкою.
Принаймні, доки Волохатий не прошурував по асфальту на сраці попід ноги своїх співучасників. Здавалося, цей поц в чорному навіть не торкнувся невдахи-рекетира. А далі стало просто страшно.
Чарівник вирішив не поспішати, аби горе-грабіжники дійсно налякались. Він відчув перші парости страху, ввібрав його в себе, і почав творити Мару.
Никита Живой
01.11.2005, 21:35
.. але ж часу на сильнодіючі бойові ритуали або ж хоча б на банальний Ериксоніанський гіпноз вже не було. Залишалась лише мить або дві (у кожній - з десяток вічностей) на те, щоб просто остаточно обміркувати доцільність подальшого життя. У мозку спалахнуло "ХОЧУ ЖИТИ", а далі Чарівник підступно ламає усі рамки магічного реалізма, бо робить зовсім несподіваний, навіть єретичний у цьому жанрі крок: бере руки у ноги. Наступним, що побачили Волохатий із товаришами, були Його синьо-білі смугасті кєди, які поступово танули у темряві запльованої вулиці. Та Демонічні Неформали дуплили недовго...
Вони схопили створену Мару, змінили її полярність і нацькували на втікача. Волохатий почухав неголену репу, зойкнув, торкнувшись сідниць, і побіг за "корєшами". Мара наздоганяла свого творця...
... і раптом, коли Мара вже наблизилась до Чарівника, вона почала розчинятись у повітрі. Обриси її танули, й за кілька секунд від містичного створіння лишилась лише хмарка їдкого диму...
Дим потроху розсіювався. "Нічого собі, оце погребло" - перша думка Чарівника, коли він отямився. Він лежав голим посеред кімнати. На підлозі розкидані були: недопалки, пляшки, презервативи (використані), і все це припорошене великою кількістю коноплі. Самотній буль стояв на підвіконні.
А за вікнои горіла Москва. Наполеон втікав із міста...
"...оце так погуляли..." подумав Чарівник. Може, й текли ріки водою, та його серце вмивалося чистим 90% спиртом.
Він зробив декілька ковтків "недопитого", й вийшовши під зоряне небо Лапландії закурив цигарку, одразу дві.
"Де ж це Тузік?" згадалось героеві.
Никита Живой
10.11.2005, 16:11
Триглавий цербер Тузік тим часом розривав смердячими щелепами чергову повію на Кільцевій. Але отримавши телепатичний месідж Чарівника він швидко зковтнув залишки окривавленої білизни, та зник, залишивши після себе вже знайому нам хмарку їдкого диму..
Червоні оченята блимнули за поворотом +немовби+ фари якогось "ТАХІ".
Чарівник, викинувши на сміття "лампу аладіна", одразу перейшов до діла.
-Де ковбаса?
-Там!- викрикнув Тузік тикаючи собі у кишеню.
Чарівник обережно подивився на труп біля кегельбану і додав:
-Холодно сьогодні. Пішли авип купим?-Тузік мовчки махнув головою і пішов до "дроту".
"Дроту" знаходився в пів години їзди від мавзолею, та вони взяли скальпіль і зробили отвір у головах, щоб можна було дивитись мультики.
- А.- сказав Чарівник.
- А?-перепитав Тузік.
- а А.- повторив Чарівник.
- а-а-а...-промовив Тузік.
І був день, і була ніч. Ранок третій після першого Приходу. Чарівник прокинувся, голова його паралепіпедоподібна, а вроті сухо і огидно. Тузік хропів поруч. Чарівник заїхав поміж очі всім тьом головам по черзі. Відгукнулась лише ліва. На жаль, не змогла вичавити з себе нічого зрозумілого, лише лизнула сухим шершавим язиком, натякаючи на сушняк.
Не бажаючи витрачати магічну енергію, Чарівник дістав амулет телепортації, який подарував колишній Архімаг всія Русі і Близького Сходу, а нині тихий алкоголік Дімєнтій. Телепорт був налаштований на ганделик з багатообіцяючою назвою "Здибанка".
Того чудового ранку кахве було майже порожнім. Лише в кутку за пивом грали в преферанс четверо студентів. І все ж Тузіку пощастило здибатись саме з їхніми пивними бокалами. Можна зразуміти обурення гравців, коли пиво залило і карти, і "пулю". Поки ліва голова отримувала затріщини, дві інші прокинулись і почали похмелятись розлитим пивом, паралельно злизуючи карти...
Раптом,
Здригнулась стеля а звікон попливло масло,
що це кричали люди,
та ніхто окрім нього незнав, окрім БАРАБАШКИ!!!!
Никита Живой
21.11.2005, 14:00
бо барабашка, синхронний герой мультяшних видіннь Чарівника та його собаки, прорвав завісу вимірів, та усі слова почали зливатися у одне, Те Саме Слово. А поки Слово ще не відродилося, Булгаківська Аннушка вже заляпала олією бруківку біля кахве, олія розтікалася Праокеаном невідомої геологічної монографії..
А тим часом у приймальній комісії по "неповнолітнім"
засідала дружина героїв котрі вирішували що їм робити з кашею яку їм треба розхльобувать та немае ложки:
-Може памперс?-спитав коренастий чолов"яга злівої ноги від броколі котра сиділа попереду стільця і розгойдувала лампу.
-А-а. А ааа а Ааа а ааа ааааа аааа- промовив Чарівник так як досі з Тузиком не відійшов від кайфа.-АААаа ааа аАА аа АА ааааа?
-Ні нетреба, це шкідливо для пацюків котрі їдять ласощі.
-Я знаю вихід- зареготали всі- він з права біля пожежної драбини!
-Та ні дурню ми не про це- сказала Свідома Людина.
СССтаніслав
06.01.2006, 20:50
-А що робити з Генієм Нації, Великим Балалайщиком, Пророком, Прорепом і Пропопом України, який підслизнувся на тій олії біля шикарного ресторану? - перебив Людмилу Свідому Пєтя Мультиміліціонер. Вивільнивши свою скривавлену ногу з пащі Тузика, він додав:-Сссс!!!... Ссстаніслав, здається...- і ніжно потріпав за волосся голову, шо лежала у нього на столі і на яку вже явно націлив свій зголоднілий писок песик (його пробило на хавчик дещо раніше за Чарівника).
Але тут звідкілясь потягнуло морквяним сморідом, і в щойно прорубане локальним теслям Петром Першингом вікно в Уєропу устряг прийдешній Віслюк Баляндрас, якого занесло несвіжим вітром за мадярських цегляних підвалів. "Дрись!" - привітавсь Віслюк Баляндрас з присутніми та відсутніми, а відтак став гепцяти по столах, пружно та хвацько підстрибуючи піддуп'ям по недоїдкам на недолюдкам, усюдибіч посилаючи міцні морквяні плювки. "Ахержипа-глем-фляц-шипержуфляк!" - вигукнув Віслюк Баляндрас древню формулу люмістричного гіпердумкостану і... заспокоївся.
Задумливо блямцяючи очиськами, Віслюк уздрів єдиного кабальєро, що був залишився присутнім в павільйоні після морквяної веремії. "Охержиптагум!" - схвально озвався Віслюк і тупонув рогом.
Кабальєро підвівся з уламка стільця, на якому досі зручно сидів, ніби в нидітації, а потому відповів: "Дуже приємно і мені. Жираф Батискахвович Жуйкоплюєв, дозвольте осьо і мені, гм, привітатися з чемним товариством."
- Фю как нєкрасіво - фюкнув зам голови личаківського жеку проходячи біля ресторану де штиняло прілою морквою. Але не довго він бідкався, бо натрапив на голодну і здичавілу від морального струсу, компанію неформалів-унтірів. Ті невимовно туго спочатку підвели з асфальту голову, а потім й очі. Нагло так вчепились, з надією на світле майбутнє від колишнього комсомольця, в ногу.. Результатом був відірваний ніс, і дві сторони залишились щаслими. А особливо зам личаківського жеку, котрий вже не відчував запаху і зміг спокійно випити перегрітого пива в смердючому . Але при вході послизнувся об чиєсть блювотиння і провів новий день в калюжі крові непотрібним згортком сміття.
- Шось банально так, может виручіть, дядю жалко... -Пєтя Мультиміліціонер вклинився в справу - а ктсаті, а нафіг, а тим, а нєформа, а ніс той а?
- Ааааа... - вібрував Тузік.
- Нєкраманти-вудісти - визначив хворобу Чарівник.
...А ТИМ ЧАСОМ
У надрах секретної лабораторії Шри-Хамаль-Штаурмбвагель Фармац'ютікалз ГМБХ йшла завершальна стадія роботи з синтезування та запровадження на масове виробництво новітнього психокорегулянта "MO-39" з революційною формулою, розробленою відомим австралійським лікарем-хіміотерапевтом Йохамельдом Шрунге.
Аби спростувати цілком безпідставні закидання з боку конкурентно-свідомої спільноти стосовно невиправних наслідків дії препарату на робітників мозкової діяльності, препарат був використаний на тарганах.
ДЕН БРОВАН
"Кіт Пікассо"
рев'ю
У знаменитого художника Пікассо, як виявляється, був двійник, Піпіссо. Такого висновку дійшла група вчених, які досліджували незбагненну спадщину великого генія.
Вчений-мистецтвознавець Хуан-Пабло Де Гамадрілья під час щоденного медогляду в невродиспансері №315 натрапляє на сліди іншої людини, яка могла б виконувати художні роботи за титана абстрактного живопису.
X_EMO_I'mOFucknK
13.06.2006, 19:14
Свідомій людині не доставало одної ноги, тож вона шкутильгала, і завши присідала на стільчик, та ось, у залі не було достатньо стільців, і СЛ упав прямо на ногу Броколіі, та ронила лампу, та у свою черг підпалила засідання і засідаючих, чим викликала великий переполох у світовій культрі поезії, "Що ж ім робити бе з героїв?"!!!
Чарівника та недугане заділа, і він поспішав на потяг у Стамбул!
X_EMO_I'mOFucknK
13.06.2006, 19:15
Тузик здох.
vBulletin версії 3.7.0 Beta 3, © 2000-2008, Jelsoft Enterprises Ltd.
Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2008