Рушійна сила

[Black3012]

Питання про рушії (двигуни) виникає в кожного автора, який починає писати космічну фантастику.
Багато хто намагається обходити цю слизьку тему. Одне зрозуміло - хімічні реактивні двигуни в своєму розвитку досягли максимуму і резерву до збільшення тяги лишається дуже мало.
Хотів би запитати, хто як бачить майбутнє космонавтики в плані двигунобудування, і які з ідей стосовно цього у фантастичній літературі вам сподобалися?
Мені, наприклад, видається, що буде розвиватися два класи рушіїв (до речі, щось я заплутався в термінології, чим рушій відрізняється від двигуна?).
Перший - для планетарних польотів (всередині планетних систем).
Другий - для міжзоряних.
Ще актуальною є проблема виведення вантажів на орбіту (треба ж і про екологію думати, годі вже палити кисень та дірявити озоновий шар).

[Tim-Lit]

Навіть найфантастичніші двигуни здатні розігнати зореліт максимум до світової швидкості. До Альфи Центавра (Кентавра) так доповзти ще можна, а от далі... Тому, як на мене, перспектива здійснення галактичних та міжгалактичних перельотів полягає не в розвитку плазмових (фотонних тощо) двигунів, а у пошуку можливостей пересуватися у четвертому, п'ятому (тощо?!) вимірах (гіперпросторі).

[Spacer]

По теме: http://kuasar.narod.ru/ideas.htm

[Spacer]

А от для Tim-Lit'а Варп-технології :aga: - http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%BF-%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D 1%8C

[Tim-Lit]

А от для Tim-Lit'а Варп-технології :aga: - http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%BF-%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D 1%8C
Така технологія видається мені вельми небезпечною. Наприклад, треба перелетіти з одного кінця нашої Галактики на інший - то якщо потрібно згортати простір перед зорельотом і розгортати його позаду, це доведеться робити... разом із зірками, планетами, астероїдами (і таке інше), що трапляються на шляху!!! Нічого собі... Так можна і структуру Галактики дестабілізувати. А тоді вона розлетиться до біса на всі боки... А з нами що буде?!

Не кажучи вже про те, що так можна догратися і до дестабілізації структури Всесвіту в цілому... :bu:

От в якості зброї ВАРП-технології годяться! Але ризик колапсу Всесвіту як такого - на свій рахунок... :bu:

[Black3012]

2Спейсер: дякую за адресу!

[Uncle Creepy]

Аналогично.
Мне о пластмассовых кораблях понравилось. Ведь, если посудить, наиболее богатые места в любой планетной системе - область газовых гигантов. А там есть все для производства полимеров. Правда, возникает много вопросов. Как насчет утечки кислорода сквозь корпус из материаллов такой низкой плотности?

[Spacer]

Така технологія видається мені вельми небезпечною. Наприклад, треба перелетіти з одного кінця нашої Галактики на інший - то якщо потрібно згортати простір перед зорельотом і розгортати його позаду, це доведеться робити... разом із зірками, планетами, астероїдами (і таке інше), що трапляються на шляху!!!

Tim-Lit'е, ну треба якось уважніше ставитися навіть до найсиріших ідей! :(
По-перше, ВАРП-технологія більше пов'язана з часовими змінами, ніж просторовими. Цитата з наведеного сайту: "искажает временной континуум космического пространства, перемещая его".
По-друге, як можна плутати обмежену частину простору та увесь це простір! Цитата з наведеного сайту: "принцип работы варп-двигателей заключается в деформации пространства перед и сзади звездолета". Тобто, виходячи з твоєї логіки, а не з запропонованої технології, хвилі від руху колумбівської "Санта-Марії" мали б зруйнувати увесь американський континет.
І, по-третє, ну ясно ж сказано навіть для скептиків: "На звездолёты класса «Интерпид» устанавливались специальные гондолы с изменяемой геометрией, позволяющее двигаться с еще более высокой скоростью без причинения вреда окружающему пространству и объектам, в нем расположенным. На более новом классе звездолётов «Суверин» устанавливаются более совершенные гондолы искривления, позволяющие двигаться с большими скоростями без изменения геометрии." :yahoo:

[Tim-Lit]

По-перше, ВАРП-технологія більше пов'язана з часовими змінами, ніж просторовими. Цитата з наведеного сайту: "искажает временной континуум космического пространства, перемещая его".
Ще краще! Спотворити часовий контінуум?! Це означає "підпресувати" у часі певну просторову область! А що станеться у "часовому розрідженні" або навіть "часовому розриві"?! До того ж, якщо просторочас являє собою єдиний чотиривимірний контінуум (принаймні у нашому чотиривимірному просторі!), то деформація часового контінууму (часової складової?!) неодмінно вплине на простір...

По-друге, як можна плутати обмежену частину простору та увесь це простір! Цитата з наведеного сайту: "принцип работы варп-двигателей заключается в деформации пространства перед и сзади звездолета".
Спейсере! Тобі написали нормальною російською мовою: деформація простору попереду і позаду зорельота!!! Мало того, що ми знов приходимо до деформації простору - це ще півбіди. Уяви, що на шляху такого кораблика - не космічний вакуум (до речі, заповнений не тільки різноманітними полями, але й дуже-дуже розрідженою міжзоряною речовиною та всякими різними нейтрінами, кварками...), а кавалок матерії. Можливо, астероїд. Можливо, планета. Або навіть зірка. Зореліт стискає цей кавалок матерії разом із простором попереду себе. Чи "розтиснеться" ця матерія позаду?! Не певен... А раптом корабель "виплюне" позаду себе "карлика", який стане центром грандіозної "чорної дірки"?!

Тобто, виходячи з твоєї логіки, а не з запропонованої технології, хвилі від руху колумбівської "Санта-Марії" мали б зруйнувати увесь американський континет.
"Санта-Марія" не змінювала просторово-часовий контінуум на своєму курсі, тим паче його структуру. До того ж, у проекті ВАРП-двигуна підкреслюється грандіозність, масштабність його дії.

І, по-третє, ну ясно ж сказано навіть для скептиків: "На звездолёты класса «Интерпид» устанавливались специальные гондолы с изменяемой геометрией, позволяющее двигаться с еще более высокой скоростью без причинения вреда окружающему пространству и объектам, в нем расположенным. На более новом классе звездолётов «Суверин» устанавливаются более совершенные гондолы искривления, позволяющие двигаться с большими скоростями без изменения геометрии." :yahoo:
Механізм роботи ВАРП-двигуна змальовано хоча б у загальних рисах. Що ж до згаданих "спецгондол викривлення", то тут я не бачу жодних механізмів - сама порожня балаканина про неушкодження оточуючих об'єктів та незмінність геометрії... До речі, в останньому реченні, геометрії кого й чого?! Простору?! Тоді що це за "гондоли викривлення", які не викривляють геть нічого?! Це вже не проект, це - суцільне словоблуддя...

Я теж можу отаким чином вигадати якийсь "депробліт" і написати просто: натиснув пупочку - миттєво опинився на іншому кінці Всесвіту! А хто не вірить, той дурень... І не намагайтеся розкрити механізьму - все одно ви не настільки розумні... Це вже не фантастика. Це - повна фігня.

[Tim-Lit]

P.S. Насправді ідея ВАРП-двигуна виводить на дуже глибоку філософську проблему. У школі та інституті (в рамках діалектичного матеріалізму) принаймні мене вчили, що простір і час є неодмінними атрибутами існування матерії. Але тоді можна задати таке контрзапитання:
а що ж станеться з матерєю, якщо здійснити описані процедури з просторово-часовим контінуумом, як-от деформації (стискання-розширення) простору і спотворення (переміщення) часової складової цього контінууму?
Я чомусь певен, що це може спричинити колапс матерії! Адже до моменту Великого Космічного Вибуху матерія була стиснута до нескінченно малої точки, розігрітої до нескінченно високої температури, і поза тією точкою не існувало ні простору, ані часу... а що існувало (і в якій формі?!) у цій нескінченно малій та незмірно гарячій точці - нікому невідомо. Оце і є колапсована форма матерії - без просторово-часового виміру.

Отже, якщо почати деформувати простір (або спотворювати час), це може позбавити матерію її необхідних атрибутів. А чи існуватиме матерія без того, що їй необхідно?! Може, це і є той випадок, коли від хитання дерев (або поруху крильців метелика) здіймається буря?!

Що ж до хвиль від каравели Колумба і берегів Америки... Знаєш, якщо добре стиснути два каменя, вони розкришаться. Якщо стиснути свинцеву і золоту пластинки, атоми двох металів почнуть взаємне проникнення через механізм дифузії. Якщо ж добре стиснути два кавалка збагаченого урану - станеться ядерний вибух з причини запуску механізму ланцюгової реакції. Отже, результат залежить не тільки від роду дії, але й від об'єкта, на який спрямована одна і та сама дія.
:cool:

[VDV]

А як стосовно "радiоракет" описаних у №3 за 1982 рiк у "Технике- Молодежи"?
Iдея Мюнхаузенiвська - залiзна карета, магнiт...Магнiт електричний,висока частота змiн полярностi...

[Black3012]

У мене виникло питання стосовно навігації.
Чи розроблено вже якусь систему координат у Чумацькому шляху? Як визначити своє положення відносно Землі? Зрозуміло, що наша планета не може бути початком відліку, це незручно. Тоді як? Відносно квазарів? Ядра Галактики?
І ще, якою має бути ця система координат - тривимірною ортогональною чи сферичною?
А, може, краще радіальною (адже Галактика в грубому припущенні пласка, тож легше розділити її на кластери, а вже всередині кожного кластера ввести місцеву ортогональну)?

[radus]

Тю. Так само, як зараз наводять МБР - вибираються опорні зірки з характерним спектром, наводять на них фотоелементи й отримують потрібні кути до напрямку руху. Гадаю, не видам великої таємниці, якщо скажу, що в основному "прицілюються" по Канопусу.
Точку відліку можна вибирата таку, яка потрібна на поточний момент. Наприклад, для зенітних ракет за початок координат править місце старту - здавалося б, нічим не примітне.
Коротше, все вже вкрадено до нас (с), двигуна нема.