Показати повну версію : Фантастика - яка вона?..
ВЕЛЬМИШАНОВНЕ ТОВАРИСТВО!
Тутечки у "химерному" розділі спливла на поверхню тема, що завершилась запитанням Шефа: "А хто тобі сказав, що фантастика - розважальна література?" - і запитанням у відповідь Модератора Prophet: "А яка?"
Вважаю, що це СТОВІДСОТКОВО НАША ТЕМА!!! :D :D :D
А оскільки у липні нас тут ще не було (а відтоді вона закрита!), з моєї точки зору, варто поновити диспут - тепер вже зважаючи на наявність на "Літфорумі" нашої команди ЕКС-ПЕРЕМОВНИКІВ.
________________________________________
Тож відтворюю кінець тієї дискусії у своїх коментарях:
PRIM запитує:
А хто тобі сказав, що фантастика - розважальна література? Тобто, як це - хто?! Почитайте уважно, що написав CLEVER під час заснування цієї теми:
Зачем мы покупаем эту литературу? Фэнтези и фантастика -
низкоразрядные литературы, они колеблются где-то между
детективом и любовным романом. Мене, щоправда, обурює не тільки його нагла маніра спілкуватись на форумі іноземною мовою (хоча у правилах спілкування, якщо не помиляюсь, обумовлена українська). Як письменника-фантаста, мене обурює настільки легковажно-зневажливе ставлення до цього виду літератури.
Далі PROPHET запитує у відповідь:
А яка?
Відповідаю відверто: РІЗНА!!! Бо і в середовищі "нефантастичної", "нормальної" літератури існує як розважальне чтиво, так і серйозне. Те саме і у фантастиці. Просто відмінність, винятковість фантастики полягає саме в тому, що вона дозволяє поставити літературних героїв у такі умови, в які їх не поставиш в "нормальній" літературі.
Втім, можливо, це лише моя індивідуальна точка зору. Пропоную продовжити дискусію в нашому розділі "Українська фантастика", де "для затравки" я повторюю свою відповідь з усіма цитатами. Гайда до нас - приєднуйтесь!
________________________________________
Ну що - розповімо непосвяченим, яка вона - ФАНТАСТИКА?..
А що тут розповідати? "Фантастика" - такий самий інструмен, як гіпербола, метафора, епітет або ліричний відступ. (Що там ще, з шкільного курсу, не пам'ятаю.)
Так само в тексті можна зробити фантастичне припущення. А можна й не робити. Але якщо все пишеться лише для існування цього фантастичного елементу, виходить щось на зразок Нємцова. Цебто - ніяк.
Те саме, що писати повість навкруг одного епітета. Виходить Коельо. :)
tysovska
01.11.2005, 09:54
Та про що тут сперечатися? Хто такий Булгаков, якого ми в іншому розділі вже по кісточці розібрали? Чистої води письменник-фантаст. Чи робить це його меншим класиком?
Хто такий Булгаков, якого ми в іншому розділі вже по кісточці розібрали? Чистої води письменник-фантаст. Ого! А коли я кажу декому, що Булгаков є фантастим, на мене та-а-акого чорного рота розкривають!.. :D
Ніякий він не фантаст. Могли б навести доречніший приклад (Жуль Верн - фантаст-класик).
І давайте не будемо у диспутах впадати в крайнощі. А в порівнянні з Біблією (саме про це йшлося наприкінці тієї теми) фантастика чистої води розважальна.
Знову ж таки, відносити до фантастики усю літературу з бодай якимись елементами нереального - абсурд.
tysovska
01.11.2005, 13:20
Prophet, те, що ви заявили, що Булгаков - "ніякий не фантаст", ще не робить із нього нефантаста. Аргументуйте свою позицію. Доведіть мені, що "Роковые яйца" - не фантастика. Інша справа, якого та фантастика рівня.
А Жуля Верна я не наводжу тому, що класиком його не вважаю та й серйозним письменником - також. Серед класиків-фантастів можу хіба ще А.Н.Толстого навести - справді видатного письменника.
Prophet, те, що ви заявили, що Булгаков - "ніякий не фантаст", ще не робить із нього нефантаста.
Класифікація письменників - справа невдячна й називати когось фантастом чи не фантастом, нмд, - нісенітниця. Якщо назвати Булгакова фантастом, тоді що ви робитимите з "Білою гвардією", "Театральним романом", "Бєгом" ?
Те ж саме з А.Толстим - чи є фантастикою "Хождєніє по мукам"?
Чи не краще відносити до жанрів лише твори, а не нести цілих письменників, бо ж вони, як правило, туди не влазять?
Мабуть краще скористатися зручною логічною формулою, що виникла в іншому розділі цього форуму: відчуваєш себе "украінскім пісатєлєм" - ти ним і є, відчуваєш себе фантастом - будь-ласка. Тобто, нести до фантастики цілого автора можна лише коли він сам себе так номінує. :D
tysovska , чесне слово, хочеться аргументувати, а не можу... Я взагалі не знаю, як людині довести, що біле - це біле. Не знаю засобів заперечення повного абсурду. Ви спочатку доведіть, що він - фантаст, може, тоді мені і вдасться щось заперечити.
tysovska
01.11.2005, 15:16
Не знаю засобів заперечення повного абсурду. А вам не здається, що варто іноді вибирати вирази? Культура спілкування - вона і в інтернеті культура.
Серед класиків-фантастів можу хіба ще А.Н.Толстого навести - справді видатного письменника. Цікаво, а як щодо іншого Толстого-класика - Олексія Костянтиновича, співавтора "Козьми Пруткова"? В нього є два суперкласні фантастичні твори - "Опир" і "Сім’я вурдалака". Звісно, це лише два романи, але у деяких моментах вони мені подобаються навіть більше, ніж "Князь Серебряний". До речі, одного з героїв тих "вампірських" романів звуть РибаренКО... хоча українським класиком О.К. Толстой від того, звісно, не став... :D
І окремо - щодо Михайла Булгакова. Так, "Біла гвардія" та інші подбні твори - це не фантастика, не сперечаюсь. Але "Собаче серце" - перепрошую, типова НФ. Бо в основі - експерименти лікаря-хірурга Преображенського в руслі євгеніки: хай вона і лженаука, та все ж... А "Майстер і Маргарита", хто б і що б мені не каза - це фантастика вищої проби! Хоча й абсолютно ненаукова... Згідно з Біблією, для доведення чогось достатньо двох свідків. Ось два твори, що свідчать: Михайло Булгаков - таки фантаст, у якого трапляються і реалістичні твори!
Просто річ у тім, що для російської літератури термін "фантастика" - це мало не тавро. Бо якщо письменник позначиться цим терміном бодай раз, йому на все життя "світить" ходити у "недописьменниках". Якщо сучасний російський письменник "засвітиться" як фантаст, йому "світитимуть" майже тільки профільні нагороди, різні "улітки" та "мечі", а не "серйозні" премії. Це не моя думка - таке казали мені деякі колеги з Росії. Бо як вірно зазначав тут Сашко Левченко, колись давно я починав писати російською мовою, до 1998 року видавав у Росії книжки - тому дещо про тамтешні справи знаю з першоджерел.
Але коріння тут, безумовно, давнє. Глибше, ніж нинішній часовий шар. І саме з подібим ставленням до фантастики, на мій погляд, пов’язаний один з епізодів з біографії Олександра Гріна. Якось редактори видавництва заявили йому, що "Блискучий світ" - це типова фантастика. На що Грін обурився, заявивши у відповідь: "У фантастичних романах герої зазвичай літають за допомогою якихось пристроїв, але політ Друда - це політ душі!" Наявне не тільки звуження поля фантастики до суто НФ (чим грішила вся радянська література). Тут міг спрацювати і фактор психологічний: типовий письменник-фантаст не хоче називатись фантастом - бо не хоче все життя ходити в "недописьменниках"!
Парадокс - але факт... :(
Річ у тім, що Ви виявляєте крайній фанатизм. Чудово, що Ви пишете фантастику, але ставитесь до всього, що з нею пов'язане, з хворобливою відданістю, яка, звісно ж, не дозволяє оцінювати ситуацію об'єктивно.
Сперечатись с фанатиками - безнадійна справа. Тому цю тему вважаю для себе вичерпаною.
З повагою.
Так, я загубив саму причину дискусії. Але маю деякі думки. Деяких сучасних і не дуже фантастів потрібно давно включати до шкільної програми замість всіляких Бальзаків та Толстих. Тому що
1. Нарешті учень зацікавиться, тому що це ЦІКАВО.
2. Якісна фантастика несе не меньш глибоку і розумну думку, ніж класика.
3. А від "Гобсека" та "Війни і миру" більшість школярів нудить!!!
Доречі, для затравки, а Екзюпері - філософ чи фантаст?
В школі література не тільки для того, щоб "нести глибоку і розумну думку", а й для того щоб ознайомити учнів з класикою світової літератури, з "усілякими Бальзаками і Толстими". А "Маленький принц" Екзюпері - це філософська казка, не зациклюйтесь на штампах пане Гриж, майже всі письменники в чомусь філософи ;).
ГРИЖ написав:
Так, я загубив саму причину дискусії. Але маю деякі думки. Деяких сучасних і не дуже фантастів потрібно давно включати до шкільної програми замість всіляких Бальзаків та Толстих. Ну-у-у... сподіваюсь, з часом так і станеться. Принаймні по деяких університетах наших сучасних фантастів студенти вже вивчають.
Далі YARA:
В школі література не тільки для того, щоб "нести глибоку і розумну думку", а й для того щоб ознайомити учнів з класикою світової літератури, з "усілякими Бальзаками і Толстими". Пізніші твори містять спресовані ідеї попередників у так званому "знятому" вигляді. Тому шкільні програми час від часу варто переглядати у бік вдосконалювання. Інакше (якщо не викидати час від часу деякі твори, замінюючи їх новими) ходити у "школяриках" доведеться до самої смерті, під фінал все одно так і не закінчивши школу!.. :D
Vivisektor
02.11.2005, 13:52
складається враження, що ви, як завжди (даруйте за категоричність) побачили проблему (чи, як мінімум, питання) там, де її нема й не було.
Раз - впираємось в дві фантастики, як жанр і як метод. Тема, нмд, обсмоктана вже до краю. І це все пояснює (хоча поділити - отут у нас жанр, а там метод - не вийде, звісно ж). Але! Не дає суспільна думка назвати Булгакова фантастом - скажіть, що він використовує фантастику, як метод.
Взагалі, нмд, виходить, що якісна фантастика може бути й жанром, звісно, але й обов"язково методом. Оскільки фантастика заради фантастики - те саме розважальне чтиво, що теж має право на існування, але високо не котується.
А вже фантаст-не фантаст якщо пише і фантастику і не фантастику - повний абсурд! Ну звісно ж фантаст! І звісно ж ні! :) Усе в контексті ситуації, себто твору. Ну а що ж за автор без книжок?..
Vivisektor
02.11.2005, 14:01
Ну й щоб нагло не передирати чужі думки - пошлю-но я вас усіх... До першоджерела. ;) Дуже, як мені здається, непогана стаття. Принаймі, висвітлена у ній позиція (яку я спробував скорочено передати вище) особисто мені вельми імпонує. Ну хоч би з принципу "всем сестрам по серьгам". :)
http://rf.com.ua/article/240
Сподіваюсь, той факт, що автором статті є В. Пузій не стане причиною нового шкандалю? ;) :)
Сподіваюсь, той факт, що автором статті є В. Пузій не стане причиною нового шкандалю? Та чудова стаття - що там казати?! :D
Свою думку про те,що таке фантастика, я висловив у ШАНI ще навеснi.
www.shana.org.ua, але треба шукати в архiвi... "Професiя мрiйник".
Anatoliy
03.08.2006, 23:17
для мене фантастика - це спосів відійти від надокучливої реальності, розслабитися, та дати волю всоїй уяві та фантазії ;)
Ole-Gunnar
09.09.2006, 15:28
Фантастика - це така річ, яка особисто мені дає відчуття зустрічі з чимось приємним.. Це як зустрітити щось таке, про що вже підзабув, що залишило позитивні емоції, і тут раптом - знову воно :)
Згоден з тезою, що дещо з фантастики варто вводити в шкількі курси. Зізнаюсь, що для мене в часи школи набагато більше важили "Кінець Вічності", "Я - робот" та "Марсіанські хроніки", ніж "Война и мир" - важко було розбиратися в минулому, коли вдома лежать на столі невідомі світи майбутнього ;)
"Фантастика - яка вона..." - буває будь-яка - варто зайти в найближчий книжковий магазин, хе-хе.
Фантаст(ика) чи не фантаст(ика)?
У будь-якій темі, для початку не завадило б (як у законі) прописати вихідні положення та терміни. Тобто встановити точку відліку. Тоді й сперечатися простіше було б. Якби кожен прописав для початку свої критерії фантастики, простіше було б розуміти один одного і, можливо б, шановн. Профет не траснула б дверима...
Всі згадують класиків минулих епох (не стосується ТімЛіта). А от сучасний Радутний - він хто? Я б швидше відніс його Дізфайндера до бойовика, а він сам вважає це фантастикою. Знову ж таки проблема вихідних положень :rolleyes:
sventitsleyf
23.04.2007, 00:28
Один мій друг звинуватив фантастів в тому, що вони, мовляв, читають тільки фантастів. Такий-собі замкнений цикл. Сказав він це напів-жартома, але в кожнім жарті, як відомо... Я так думаю, що, можливо, таке має місце. І саме воно псує фантастам стиль. Тобто, безумовно, всі фантасти читають і іншу окрім фантастики літературу, але який відсоток вона займає на нашій книжковій полиці? Що останнє було прочитано або перечитано вами з класики чи сучасної нефантастичної літератури?
Що останнє було прочитано або перечитано вами з класики чи сучасної нефантастичної літератури?
1. Тора.
2. Біблія.
3. Юкіо Місіма, "Мій друг Гітлер".
4. Микола Гоголь, "Ревізор".
5. Речкалов, "Кто ты, Русь" (буквально позавчора придбав на "Медвіні", вчора читав півдня).
Вистачить?..
Один мій друг звинуватив фантастів в тому, що вони, мовляв, читають тільки фантастів.
"Наркотики и яды: психоделики, и токсические вещества".
:) :) :)
Але одразу кажу - це не джерело натхнення :), а лише джерело деяких корисних відомостей.
sventitsleyf
23.04.2007, 12:23
1. Тора.
2. Біблія.
3. Юкіо Місіма, "Мій друг Гітлер".
4. Микола Гоголь, "Ревізор".
5. Речкалов, "Кто ты, Русь" (буквально позавчора придбав на "Медвіні", вчора читав півдня).
Вистачить?..
Е-е-е...Мабуть ви мене не зовсім правильно зрозуміли. Я ж питання не для того аби "натупляти" ставив. Головловний акцент полягав у тому, аби визначитися правда це, чи ні. Звичайно, що фантасти класику читають. Але в якому обсязі?
sventitsleyf
23.04.2007, 12:26
"Наркотики и яды: психоделики, и токсические вещества".
Але одразу кажу - це не джерело натхнення :), а лише джерело деяких корисних відомостей.
Та невже оце і є джерелом натхнення??? :eek:
Е-е-е...Мабуть ви мене не зовсім правильно зрозуміли. Я ж питання не для того аби "натупляти" ставив. Головловний акцент полягав у тому, аби визначитися правда це, чи ні. Звичайно, що фантасти класику читають. Але в якому обсязі?
Та по-різному в різні часи. Принаймні у мене... Так сказати важко.
З іншого боку, особисто я загалом не читав деякі речі, що вважаються обов'язковими з "джентельменського набору" будь-якого фена. Наприклад, не читав "Улитку на склоне" Стругацьких чи "Основание"... здається, Айзека Азімова?!
Ну і шо з того?..
Наприклад, не читав "Улитку на склоне" Стругацьких чи "Основание"... здається, Айзека Азімова?!
Ну і шо з того?..
Багато втратив. Що стосується "Равлика...", то без нього не можна цілком зрозуміти сві Стругацьких, світ "Повернення. Полудень. ХХІ сторіччя". Щодо "Фундації", то я особисто якраз закінчую читати п'яту книгу цієї епопеї "Фундація й Земля". Дуж-ж-же цікавий світ.
З нефантастики - "За межами мозку" Грофта, "Чуже обличчя" Абе Кобо та українські народні казки :)
sventitsleyf
23.04.2007, 13:38
Та по-різному в різні часи. Принаймні у мене... Так сказати важко.
З іншого боку, особисто я загалом не читав деякі речі, що вважаються обов'язковими з "джентельменського набору" будь-якого фена. Наприклад, не читав "Улитку на склоне" Стругацьких чи "Основание"... здається, Айзека Азімова?!
Ну і шо з того?..
Мабуть-таки, що і нічого. Просто сьогодні, коли з"явилося багацько нових книг, ми часто не встигаємо поглянути назад, або дивимось фрагментарно. В чомусь - то не проблема. Але втрачається дискурс, він дробиться на такі-собі маленькі дискурси і буває й так, що складно подивитися кудись за межи звичної теми. Але наші попередники на фантастичній ниві не читали фантастику, бо її не було (окремі елементи завжди були, маю на увазі як окремої літератури), і через це були оригінальними, знайшли влавсний шлях. Чи не гадаєте, що штампи у фантастичній літературі з"являються саме через оцей "замкнений цикл", перечитування більшою мірою фантастичної літератури?
sventitsleyf
23.04.2007, 13:44
Багато втратив. Що стосується "Равлика...", то без нього не можна цілком зрозуміти сві Стругацьких, світ "Повернення. Полудень. ХХІ сторіччя".
Ось-ось воно! Примара книжок з "і"мям" над нами завше висить. Нам соромно через те, що не читали того чи іншого. Це добре відчуття? Чи потрібно цього цуратися? Мабуть в чолмусь добре, бо не дає нам остаточно втратити отой континуїтет, зв"язок як з минувщиною, так і з оточуючими, бо коли ми зануримось у потрібнені тексти сучасності, навряд зможемо в них розгрестися і не потонути. Але ж це комплекс, який болимть, заважає жити...
Один мій друг звинуватив фантастів в тому, що вони, мовляв, читають тільки фантастів. Такий-собі замкнений цикл. Сказав він це напів-жартома, але в кожнім жарті, як відомо... Я так думаю, що, можливо, таке має місце. І саме воно псує фантастам стиль. Тобто, безумовно, всі фантасти читають і іншу окрім фантастики літературу, але який відсоток вона займає на нашій книжковій полиці? Що останнє було прочитано або перечитано вами з класики чи сучасної нефантастичної літератури?
На мою думку, якщо взяти кількість прочитаної фантастичної літератури та іншої, то оптимальною була б пропорція 70%х30%. Хоча це моя субєктивна думка. Хтось може думати інакше. Десь я зустрічав думку, що людина, яка виросла наприклад, виключно на класиці, якщо б вона взялася писати фантастику, то привнесла б у неї дещо нове, на відміну від тієї, яка читає виключно фантастику.
:rolleyes:
Я, наприклад, з нефантастики останнім часом прочитав тетралогію В. Малика "Таємний посол", Н. Яковенко "Нарис середньовічної та ранньомодерної історії України", М. Гоголя, І. Нечуя-Левицького.
Ось-ось воно! Примара книжок з "і"мям" над нами завше висить. Нам соромно через те, що не читали того чи іншого. Це добре відчуття? Чи потрібно цього цуратися? Мабуть в чолмусь добре, бо не дає нам остаточно втратити отой континуїтет, зв"язок як з минувщиною, так і з оточуючими, бо коли ми зануримось у потрібнені тексти сучасності, навряд зможемо в них розгрестися і не потонути. Але ж це комплекс, який болимть, заважає жити...
У Леона Фейхтвангера виведена чудова "двоїчна" формула митця: "Господи, дякую тобі, що на світі існує NN - але дякую тобі, що я не NN..."
Замість NN може бути будь-яке ім'я авторитетного митця. наприклад, в романі "Гойя, або Тяжких шлях пізнання" це - Веласкес.
Формуоа чудова тому, що перша її частина вказує на отой зв'язок з "авторитетним вчителем", а друга - на самоідентифікацію митця в мистецтві, здатність відштовхнутися від напрацьованого "авторитетом" і йти далі власним шляхом. Водночас, без першої частини виходить не художник, а пестопорожній хвалько, ні на що вартісне реально нездатний - окрім лише як безпідставно лаяти "авторитети". Якщо ж прибрати другу частину - лишиться схвильований шанувальник "авторитета", але не самодостатній митець. здатний йти далі.
Я це все до того, що митцю (зокрема, і письменнику) важливо вчасно "стати на крило". Я не шкодую, що не прочитав "Улитку на склоне" або "Основание" - бо тоді, можливо, писав би зовсім по-іншому... або не писав би загалом, морально розчавлений "авторитетами". не шкодую, що "майстра та Маргариту" прочитав вже після того, як написав свій (досі не опублікований) роман "Наздогнати чорну кішку": хто читав його в рукописі, той намагався провести паралелі з Булгаковим - не помічаючи при тому впливу Гоголя й Лесі Українки, що насправді мало місце. Не шкодую також, що уперше прочитав Стругацьких ("Понеділок...") вже після того, як 5 років писав оповідання: бо встиг виробити "щось своє" і не став їх мавпувати...
Так що добре, дуже навіть добре, що жив Азімов, Аркадій Стругацький і живе Борис Стругацький. Добре, що вони створили "Основание" та "Улитку..." відповідно. Але добре, що я - не Азімов і не той-таки Борнатанич...
;)
sventitsleyf
23.04.2007, 22:20
Н. Яковенко "Нарис середньовічної та ранньомодерної історії України"
:friends: Схвалюю! Добрий смак:aga:
sventitsleyf
23.04.2007, 22:42
:aga: Справді чудова формула. Не знаю, наскільки це добре, що ви не Азімов - зізнайтеся, фраза доволі двозначна (жартую, жартую). Не знаю, наскільки добре, що та чи інша книга прочитана в один якийсь день, а не у інший. Мабуть в цьому є елемент ДОЛІ. :)
Ноель Даат
19.09.2007, 14:52
Для мене особисто фантастика була та буде серйозною літературою. Розважальні твори, звичайно ж, є, але інтелектуальною роботою, якої потребує фантастичний сюжет, не можна нехтувати.
Я наприклад, дуже поважаю Хайнлайна. Важко навіть уявити, яку треба фантазію, щоб писати такі романи, як напр. "Фрайді".
Фентезі я чогось не люблю. Чи може, я його мало читала? Єдине, що сподобалося - оповідання "Відьмак" Сапковського, найперше оповідання, з якого починався цикл "Відьмак".
Але ж, панове, фентезі впливає навіть на моду, хочемо ми цього чи ні.
Мені дуже цікаво спостерігати, як змінювалася фантастика за останні 150 років. Що тоді вважалося фантастикою - і що зараз вважається. Які ідеї тоді були фантастичними, і які зараз, і т. ін.
Якраз Фрайдi писати неважко.
От Лiнiя життя або Реквiем - сильно, або Прожектор...
Фантастика - змаг брехунiв, але фентезi то брехня без правил, а НФ брехня за правилами :)
Чому фантастика тозмагання брехунів?
Фантасти не називають свої твори правдивим відображенням минулого чи майбутнього і провидцями себе не називають. Фантастика це творчість великої уяви, уяви без границь реалізму.
І фентазі теж іноді буває дуже цікавим...
Навіщо навішувати ярлики і знову зводити якісь границі та рамки особливо в світі уяви і фантазії?...
Якраз Фрайдi писати неважко.
Ви весь роман читали, без купюр? Ну, то подивіться, скільки там державних устроїв, різних видів сімейних стосунків, а не зациклюйтеся на синтетичних створіннях. Хайнлайн перш за все соціолог.
sventitsleyf
20.09.2007, 12:57
Чесно, не люблю Хайнлайна. Якесь воно грубе...
sventitsleyf
20.09.2007, 13:00
Чому фантастика тозмагання брехунів?
Фантасти не називають свої твори правдивим відображенням минулого чи майбутнього і провидцями себе не називають. Фантастика це творчість великої уяви, уяви без границь реалізму.
І фентазі теж іноді буває дуже цікавим...
Навіщо навішувати ярлики і знову зводити якісь границі та рамки особливо в світі уяви і фантазії?...
Гадаю, треба правильно розуміти пана VDV - то був жарт. А так, звичайно, фантастика - це дуже серйозна річ, і НФ і фентезі. Я, наприклад, не любив НФ, а ось фентезі любив. А опісля фентезі спокійнісінько почав читати НФ і все мені подобалося.
Як на мене, наймісткіше визначення фантастики дав Сергій Пєрєслєгін. Воно каже про те, що фантастика є літературою, що оперує абстрактними моделями ДІЙСНОСТІ.
А ще в розвідці "Фантастика 80-их: причини кризи" він дав дуже образне уявленння про взаємозв'язок фантастики та реалізму. Обидва вони, мовляв, є двома світами, що лежать по цей і по той бік дзеркала пізнанння. Знищити хоч один з них за С.Пєрєслєгіним означає розбити це саме дзеркало.
Якщо вже така розмова пішла... Я завжди казав, що особисто для мене фантастика - це розкрити наш світ за умови тієї чи іншої зміни існуючих законів нашого світу. В залежності від того закону, що змінюється, реальність тим чи іншим чином виходить за існуючі рамки - отже, маємо той чи інший різновид фантастики. Зміна фізичних (хімічних... загалом природничих) законів дає НФ. Зміна законів розвитку соціуму - соціальну фантастику (утопію або антиутопію). Зміна причинно-наслідкових законів - або різновид НФ (подорожі у часі), або альтернативну історію, або прогностику. Зміна духовних законів - містику...
А зміна чого гумористичну фантастику дає? :D
А гумористичну фантастику дає зміна відношення до всіх вище зазначених змін... :)
А зміна чого гумористичну фантастику дає? :D
Її дає така зміна законів буття, що перетворює ситуацію на смішну!
:p
Як, наприклад, народження професора Доньди від жаби та трьох жінок!
:p
Ви весь роман читали, без купюр? Ну, то подивіться, скільки там державних устроїв, різних видів сімейних стосунків, а не зациклюйтеся на синтетичних створіннях. Хайнлайн перш за все соціолог.
Видання почаку 1990-х читав.Соцiалку завжди писати легко. Не треба вчити нi астрономiю нi знатися на ракетах...А найбiльше несподобалось у цьому роман вiдсутнiсть мрiйностi.
Соцiалку завжди писати легко. Не треба вчити нi астрономiю нi знатися на ракетах...
Н-ну... Ще з часів "соціалки" Платона "Тимей та Критій" вважалося, що для написання оної треба знатися хоча б на суспільних науках.
Це, до речі, стосується і кращих зразків фентезі, для якісного виконання якої просто необхідно знати міфологію.
Тобто, не варто спрощено підходити до фантастики. (Звісно ж, до кращих її зразків. Дня "некращих" і дійсно ані хріна знати не потрібно.)
Чесно кажучи, цитату, наведену нижче, можна було запропонувати увазі літфорумчан на іншій гілці. Наприклад, на тій, де абсолютно тупо – перепрошую за різкість! – вже декілька років з наполегливістю, гідною кращого застосування, відстоюється термін «химерний» стосовно фантастики людьми, які фантастику просто не розуміють і не поважають. Не хочеться влазити в ці розборки, тім більше, що я вважаю, що наша тема «Фантастика – яка вона?..» набагато правильніша й цікавіша. Отже…
«Дуже часто під фантастикою розуміють або чисто НАУКОВУ фантастику – літературу про проблеми науки та долі природно-наукових відкриттів, або фентезі – сучасну авторську казку про демонів, чарівниках та різноманітних ельфів, або навіть «космічну оперу» - зубодробительні історії про війни галактичних імперій поміж собою. При цьому люди якось забувають, що фантастика – це і Гоголь, і Булгаков, і Кафка, і Курт Воннегут, і Орвелл… Можна не любити космічні пригоди із впокорюванням інших планет, але як не любити «Майстра та Маргариту»? Чи гоголівський «Ніс»? Чи «Колиску для кішки»? Фантастика надзвичайно різноманітна, і надзвичайно різноманітний її читач».
(Аркадій Стругацький, інтерв‘ю «Комсомольській Правді – Санки-Петербург», 15.04.08)
«Дуже часто під фантастикою розуміють або чисто НАУКОВУ фантастику – літературу про проблеми науки та долі природно-наукових відкриттів, або фентезі – сучасну авторську казку про демонів, чарівниках та різноманітних ельфів, або навіть «космічну оперу» - зубодробительні історії про війни галактичних імперій поміж собою. При цьому люди якось забувають, що фантастика – це і Гоголь, і Булгаков, і Кафка, і Курт Воннегут, і Орвелл… Можна не любити космічні пригоди із впокорюванням інших планет, але як не любити «Майстра та Маргариту»? Чи гоголівський «Ніс»? Чи «Колиску для кішки»? Фантастика надзвичайно різноманітна, і надзвичайно різноманітний її читач».
(Аркадій Стругацький, інтерв‘ю «Комсомольській Правді – Санки-Петербург», 15.04.08)
У-у-у-у, яка кльова цитата!!! Отже, виходить, не я один настільки шизонутий, що вважаю великими фантастами Гоголя і Булгакова?! Дуже приємно!!! Красно дякую, Спейсере!..
Тільки от з підписом щось незрозуміле!!!
1. Здається, Аркадій Натанович давно помер - а цитату датовано буквально вчорашнім днем!!!
2. Дивне якесь місто - Санки-Петербург. Де це?!?!?!
:eek:
Тільки от з підписом щось незрозуміле!!!
1. Здається, Аркадій Натанович давно помер - а цитату датовано буквально вчорашнім днем!!!
2. Дивне якесь місто - Санки-Петербург. Де це?!?!?!
:eek:
:8 Ну, звісно, не Аркадій, а Борис!!! Втім, і про Аркадія Натановича можна сказати, що помер він відносно :)
А цитата - з інтерв"ю БНС щ приводу своо 75-річчя в САНКТ-Петербурзькій газеті (15 квітня)
Фантастика - яка вона?.. А от така:
Фільм «Термінатор» визнали культурним надбанням США - http://www.unian.net/ukr/news/news-292976.html
Фільм «Термінатор» визнали культурним надбанням США -
Мій дідо любив говорити: "Яка хата, такий тин..."
Яка країна, такі й культурні надбання. Згадаймо, хто переселявся і "освоював" той континент - люди, які з тих чи інших причин не прижилися у Європі: бандити, втікачі від судів, дезертири, шукачі легких заробітків (романтиків серед таких дуже мало). І, як наслідок "освоєння" - залишки корінного населення (ДІЙСНО КУЛЬТУРА) в резерваціях.:bu:
Не здивуюсь, якщо американські французи зарахують до свойого культурного надбання салат "Олів'є":yahoo:
А що, хіба поганий фільм?
А що, хіба поганий фільм?
Відмінний фільм!!! Що стосується іншого... Штати за чотириста років свого існування з отого, про що казав шановний Said, спромоглися створити й державу, і культуру. Наша країна майже з того ж самого терміну і з тієї ж самої речовини спромоглася все лише зруйнувати й руйнує далі. Тож не треба про американську культуру :(
І ще. Знайдіть усіх літературних преміантів Нобеля. Вивчите. Скільки з них ви знаєте?.. І скільки залишилось для читачів.
Потім візьміте простий маскульт і теж прорахуйте. Зауважуючи лише на те, що вистави Шекспіра це були такими собі маскультовими виставами Кіркорова, епопеї Гомера - античними фентезі, "Дон Кіхот" - плутовським романом середньовічного Гашека і т.д., і т.п.
Поки ми сперечаємося на тему "Фантастика - яка вона?" , Волгоградські сіьгоспакадеміки вже мають значні доробки у царині фантастикознавства і дають відповідь на питання "Фантастика - що воно таке?"
http://www.jurnal.org/articles/2007/art.php?art=fill2.htm
:rtfm:
Краще б вони займалися сільским господарством. Ляп на ляпі. Ніколи не думав, що фанфік - це публікація у фензині, а фантастичний анекдот смішний лише тим, хто переглянув відповідний фільм або прочитав книжку-першоджерело.
Але дисертацію в царині сільськогосподарського фантастикознавства хтось таки захистив. :clapping:
vBulletin версії 3.7.0 Beta 3, © 2000-2012, Jelsoft Enterprises Ltd.
Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2008