acid drinker
09.12.2008, 19:45
чарльз паллісер (charles palliser) - нар. 1947 - американський письменник, про якого я бачила два доволі цікаві відгуки.
перший звучав приблизно так: "якщо ден браун - це умберто еко для бідних, то паллісер - це умберто еко для середнього класу".
другий був дещо інший: "уявіть собі роман, написаний цілковито у стилі дікенса, але з яскравим гумором і неймовірною кількістю загадок".
мене заінтригувало. нє, це не зовсім правильне слово. я приблизно прикинула, чого від нього можна чекати, й вирішила, шо книжку прочитати можна.
зараз до мого рід-лісту додався "непохований" (the unburied) паллісера, який справді викликає спогади про умберто еко - усе в найкращих традиціях: бібліотека зі старовинними манускриптами, багатоплановий конфлікт (між двома друзями, що давно не бачилися, між жителями містечка, між університетськими викладачами історії, між представниками різних релігійних поглядів... там ше багато), загадка з глибини середньовіччя, множинність інтерпретацій... не здивуюся, якшо наприкінці буде пожежа або шось у цьому стилі.
але читати його приємно. за ним не треба стежити аж так напружено, як за "маятником фуко", проте рівень "затягувальності" достатньо високий. дуже важко говорити про горизонт сподівань і виповнення читацьких очікувань, позаяк мені ше половина лишилася, а там тільки-тільки найцікавіше починається. але є підозра, шо буде приємно.
тим більше, порівняно з гайдегером, бартом і фуко він доволі контрастний, шоб дозволяти собі розслабитися, й інтелектуальний на рівні, шоб після нього не соромно було повертатися до тих трьох =)
перший звучав приблизно так: "якщо ден браун - це умберто еко для бідних, то паллісер - це умберто еко для середнього класу".
другий був дещо інший: "уявіть собі роман, написаний цілковито у стилі дікенса, але з яскравим гумором і неймовірною кількістю загадок".
мене заінтригувало. нє, це не зовсім правильне слово. я приблизно прикинула, чого від нього можна чекати, й вирішила, шо книжку прочитати можна.
зараз до мого рід-лісту додався "непохований" (the unburied) паллісера, який справді викликає спогади про умберто еко - усе в найкращих традиціях: бібліотека зі старовинними манускриптами, багатоплановий конфлікт (між двома друзями, що давно не бачилися, між жителями містечка, між університетськими викладачами історії, між представниками різних релігійних поглядів... там ше багато), загадка з глибини середньовіччя, множинність інтерпретацій... не здивуюся, якшо наприкінці буде пожежа або шось у цьому стилі.
але читати його приємно. за ним не треба стежити аж так напружено, як за "маятником фуко", проте рівень "затягувальності" достатньо високий. дуже важко говорити про горизонт сподівань і виповнення читацьких очікувань, позаяк мені ше половина лишилася, а там тільки-тільки найцікавіше починається. але є підозра, шо буде приємно.
тим більше, порівняно з гайдегером, бартом і фуко він доволі контрастний, шоб дозволяти собі розслабитися, й інтелектуальний на рівні, шоб після нього не соромно було повертатися до тих трьох =)