Брати по розуму. А. і Б. Стругацькі [Архів]

Tim-Lit

18.11.2005, 16:08

А яке ваше ставлення до творчості цих рубанків у фантастиці? Коли був малим, Стругацьких, здається, читав якісь оповідання - але які, що і де, вже не пам’ятаю. Чесно. По-справжньому ж відкрив їх для себе аж у 1988 році - коли вже серйозно писав фантастику 4 роки. Почав з "Понеділка..." - мені цю книгу дала співробітниця на ніч. Потім дістав "Важко бути богом", "Казку про Трійку", "Далеку Радугу", "Пікнік на узбіччі" і ще щось п’яте - зараз вже не пригадаю. Але то була не книга, а роздруківки, зроблені на АЦПУ електронно-обчислювальної машити матвідділу Інституту електрозварювання ім. Патона, де я на той час працював. Потім я знайшов "Країну багряних хмар", що виходила у Дитячій бібліотеці 50-х років - їхню першу книгу... Ну, і таке інше.

Стругацьких ціную дуже високо - але лише їхню спільну творчість, а не те, що Борнатанич став робити сам після смерті Аркадія Натановича. Найбільше ж ціную "За мільярд років до кінця світу": це - адресна допомога двох великих письменників усім, хто прийшов в літературу з ними і після них, а також приходитиме потім. Щоправда, проблему "вибора під тиском" герої повісті вирішують специфічно... але за радянських часів іншого очікувати було просто неможливо. Коли я сам потрапив під тиск, принаймні я зробив інший вибір... Можливо, мені було трохи легше... І не виключаю - з-за Стругацьких. :cool:

майк

18.11.2005, 16:14

Для тих, хто ще не читав жодного роману Стругацьких, але хотів би прочитати, я для початку порадила б "Важко бути богом", а продовжити можна "Пікніком на обочине", а далі піде саме собою. У них хороші речі "Хищные вещи века" і "Гадкие лебеди", раджу також "Жук в муравейнике" і продовження "Волны гасят ветер" ("Волни..." - це продовження "Жука.."), "Град обречённый". Твори пишуться легким стилем і читаються на одному духу. Причому іноді важко встановити межу позитивний герой чи негативний. В них немає ідеальних героїв, непогрішимих, які не помиляються, вони - просто люди, такі ж як і ми з вами. Тому мабуть і події, описані письменниками в своїх творах, хоч і зображають інші виміри, часи і планети, здаються правдоподібними, перетворюються на таку собі версію нашої реальності на зразок, "а що якби..."

Tim-Lit

18.11.2005, 16:36

У них хороші речі "Хищные вещи века" і "Гадкие лебеди"... О, точно! П’ята річ у тій саморобній збірці - про тих "огидних лебедят"! Що ж до "Міста приреченого", то є особлива тема. Тут я знаходжу деякі паралелі з... Києвом. Бо у тому дивному експериметнальному місті була така собі "площа пам’ятників" - і тут мимовільно напрошуються паралелі з Майданом Незалежності.

До речі, під час Помаранчевої революції я був з шеф-редактором у відрядженні у Чернівцях. Коли їхали машиною назад, в районі Житомира він спіймав FM-станцію, де у прямому ефірі якийсь "біло-блакитний" журналіст цитував місця з "Міста приреченого", де йшлося про тамтешню "дику революцію" й на повному серйозі порівнював її з Помаранчевою.

майк

25.11.2005, 17:32

Думаю йому можна було б процитувати уривок із твору Стругацьких, той же "Град...", де описано Еллізауера.

А от 22 жовтня один з блакитно-білих посадовців (пардон, шановні, не пригадую хто цей поганий дядя) уривки з біблії, цитуючи апокаліпсис Іоанна, в якому згадується "рудий кінь", що за біблійними канонами символізує розбрат і війну. Цим він вочевидь прозоро натякав на те, що прихильники помаранчевої революції є носіями руйнівничих антидержавницьких ідей. :o

LanceloT

06.12.2005, 10:36

Думаю йому можна було б процитувати уривок із твору Стругацьких, той же "Град...", де описано Еллізауера.

"Йому" Це кому?

Tim-Lit

06.12.2005, 12:06

"Йому" Це кому?
МАЙК відповідала мені на допис:
До речі, під час Помаранчевої революції я був з шеф-редактором у відрядженні у Чернівцях. Коли їхали машиною назад, в районі Житомира він спіймав FM-станцію, де у прямому ефірі якийсь "біло-блакитний" журналіст цитував місця з "Міста приреченого", де йшлося про тамтешню "дику революцію" й на повному серйозі порівнював її з Помаранчевою.
Отже, я так розумію, МАЙК мала на увазі того "біло-блакитного" журналіста з Житомирської FM-станції.

Spacer

07.12.2005, 11:09

В районі Житомира він спіймав FM-станцію, де у прямому ефірі якийсь "біло-блакитний" журналіст цитував місця з "Міста приреченого", де йшлося про тамтешню "дику революцію" й на повному серйозі порівнював її з Помаранчевою

"Потім він виявив, що не може згадати свого прізвища, і це знову змусило його засумніватися в реальності оточуючого. Він озирнувся. "Тік-дзанг, тік-дзанг", - підморгнуло цому помаранчеве око".
(Брати Стругацькі "Хто скаже нам, Евідатте?..") :p :p

Masoret

04.01.2006, 15:09

Свого часу я відкрила для себе "Населений острів". З тих пір все пішло не так як в людей: стало важко бути богом і понеділки починалися в суботу. А яке ваше ставлення до творчості цих рубанків у фантастиці?

Читаю їх і перечитую, чогось подібного ще не знаходив. Найбільше подобається "Пікнік ..." "Гидкі лебеді" "Понеділок починається..."

Mercenary

25.01.2006, 20:25

Пізня творчсть - не подобається.

LanceloT

26.04.2006, 16:29

Прочитав "Населений острів" - нажаль "захоплення духу" не було! Тим паче прочитав двома мовами.

Девор

12.05.2006, 22:12

Я от чотири тижні відходив від "Пікніка на узбіччі"

acid drinker

14.05.2006, 17:35

спочатку був пікнік, потім - понеділок, равлик на схилі, якого я взагалі не зрозуміло, місто приречене, важко бути богом, гидкі лебеді, та багато чого було... досі не можу забути "Отягощенные злом, или Сорок лет спустя" - вразило трактування біблії, натяки на хіппі, взагалі сприйняття світу - стільки болю...

LanceloT

20.05.2006, 12:51

Я от чотири тижні відходив від "Пікніка на узбіччі"

Ну що ж спробую і це "ковтнути", як раз під настрій , може піде... ;-)

acid drinker

21.05.2006, 00:46

ех... після прочитання тої книжки я просто прифігіла - виявилося, шо частина цитат на моїй гуртожитській стіні з пікніка на узбіччі. про гроші, наприклад. і потім домалювала туди "и пусть никто не уйдет обиженным" - може, банальщина в загальному контексті, але тоді воно було настільки доречним...

Liet

21.05.2006, 01:08

Знайшов радянський фільм "Трудно быть богом". Подивився. Не сподобалося. Не так я все уявляв. :confused:

acid drinker

21.05.2006, 16:37

буває))
до речі, фільм я дивилася ше до того, як прочитала книжку. зовсім різні речі. фільм у них ідеологічно правильним вийшов якимось, чи шо...

Spacer

23.05.2006, 19:47

Чомусь ніхто не згадує знакову річ БАБС - "Повернення. Полудень ХХІ століття". Це, як на мене - точка біфуркації. В ній сконцентрувалася рання творчість Братів ("Планета Багрових Хмар" чи "Стажери") і саме з неї розпочалося справжнє будівництво нових світів. І, як на мене, доволі непоганих світів: усіляки та "Равлики", ""Пікники", "1.000.000.000 років" та таке інше.
А сам "Полудень" і дійсно - сонячний світ. Добрий. Як на мене, по великого рахунку більше подібного Брати не створювали. Ані вдвох, ані поодинці.

LanceloT

25.05.2006, 13:08

"Полудня" не читав і не чув. З ним мабудь буде затримка....

Ящірка

16.04.2007, 04:37

Стругацькі мої без перебільшення улюблені фантасти, я на них виросла і до сих пір читаю і перечитую.
Читала майже все, переповідати не буду, бо вийде захоплена ода на три сторінки.
Зара думаю перечитати "Далеку райдугу", обожнюю Каммєра і спокійну, гармонійну атмосферу в якій відбувається ця глобальна катастрофа на далекій планеті.
Всім раджу, читайте Стругацьких не пожалкуєте.

Giza

05.05.2007, 18:33

Усе аж до найменшого оповідання читане-перечитане.
"Отягощенные злом", "Гадкие лебеди", "Жук в муравейнике" -- майже напам"ять. "Хромая судьба" рятує від найчорнішої депресії.
Люблю соло БНС. "Поиск предназначения", "Бессильные мира сего" -- коани. Рай для інтерпретаторів. Прекрасно.

Горицвітик

12.05.2007, 17:16

Читала "Отель у погибшего альпениста".розчарувалася.
а найпечальніше те, що читала нещодавно, а вже позабувала й імена головних героїв:(

Giza

13.05.2007, 00:03

Нещасна дитина! Ви й назву підзабули, як я подивлюся... :D
Хоча "Альпініст" і справді не найкраща річ. Наслідування британської детективної схеми. Читайте ще щось. Рекомендую "Пошук призначення" і "ОЗ".

Iryska

13.05.2007, 18:02

lприслухаюся до порад для тих, хто не читав ще жодного роману.
дякую.

Spacer

12.03.2008, 15:04

На Українському Центрі - цікава стаття Вл.Гакова з останнього числа "Єслі" щодо майбутньої екранізації "Важко бути богом" - http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=7009

Seifer

17.04.2008, 11:12

Погоджуюсь із більшістю, - Стугацькі письменники великі і надзвичайно знакові, як для своєї епохи. Читаючи зараз, розумієш, яка у їх творчості велика кількість пророчих моментів.
Особисто з того, що читав найбільше сподобалося "Отягощенные злом". Дуже сильний і глибокий твір, як на мене.
А "Трудно быть богом" читати усім!

Spacer

12.09.2008, 17:17

Всім любителям АБС читати останнє число "Кореспондента"! :)
Втім, не любителям теж, бо інтервью з Борисом Стругацьким - доволі цікаве. І різнопланове. Загальне враження можна скласти отут: http://korrespondent.net/showbiz/582959
Раджу також звернути увагу на коментарі.

Masoret

13.09.2008, 16:26

Цього року з"явились 2-і екранізації: "Трудно быть богом" (реж. А. Герман) і "Обитаемый остров" (реж. Ф. Бондарчук). Ніяк не можу знайти їх у порядній якості. Мо хто поможе?

Giza

13.09.2008, 18:48

Цього року з"явились 2-і екранізації: "Трудно быть богом" (реж. А. Герман) і "Обитаемый остров" (реж. Ф. Бондарчук). Ніяк не можу знайти їх у порядній якості. Мо хто поможе?
Ви певні, що можна знайти в поганій?
"История арканарской резни" пройшла лише тестовий показ, якщо довіряти Гуглу, а на "Обитаемый остров" чекати ще 3 місяці:
""Обитаемый остров" зрителям предстоит увидеть и оценить в январе 2009 года, когда первая часть выйдет в прокат." [http://www.oostrov.ru/]

P.S. Маю сумніви, що Бондарчук упорається.

Masoret

13.09.2008, 20:17

Так, на торентах вдалось надибати

Giza

14.09.2008, 11:47

А можна поцікавитися, на яких?

Aureliano

14.09.2008, 12:15

Судя по трейлерам Бондарчук убил "Обитаемый остров" превратив его в некое подобие "Безумного Макса" - панки с лазерными пистолетами гоняют на бронемашинах...

Хотя честно говоря в целом творчество Стругацких представляется мне банальнейшими и скучнейшими фантазиями на тему избранности и мессианства (тема изжившая себя уже 2000 тыс. лет назад), все же "Остров" стоит неким особняком, в нем нем есть весьма сильно описанные мотивы заката инструментально-технологической эры, присутсвующие впрочем в творчестве многих писателей (например можно вспомнить "Эдем" Лема)

Giza

14.09.2008, 12:33

А мені здається (навпаки), що "Острів" якраз таки штука простенька і за формою, і за змістом.

Masoret

14.09.2008, 13:36

А можна поцікавитися, на яких?
Можна. Але як би ж я памятав

А мені здається (навпаки), що "Острів" якраз таки штука простенька і за формою, і за змістом.
Банально наводити парелель між простотою і геніальністю. Хоча про фільм не скажу, не бачив. Екранізація "Гидких лебедів" мені не сподобалась. Як з цими? Тре дивитись

Giza

14.09.2008, 14:04

Можна. Але як би ж я памятав
Бо таких не існує. На трекерах лежать лише трейлери.
Воно ясно, адже фільми ще не вийшли в прокат.
Банально наводити парелель між простотою і геніальністю.
А що, хтось наводить? До чого тут взагалі "паралелі"? Ще й банальність існування чогось поза контекстом іншого. От чому я зазвичай утримуюся від висловлення думки. Доста буде й без мене: і бузина, і дядько в Києві.
Екранізація "Гидких лебедів" мені не сподобалась.
Бо дуже далека від оригіналу, мабуть. Лише припущення, перепрошую. Без банальних паралелей геніальності. Чи просто геніальних паралелей?:rolleyes:

Masoret

14.09.2008, 16:04

Бо таких не існує. На трекерах лежать лише трейлери.
Воно ясно, адже фільми ще не вийшли в прокат.

Можливо, я не дивився повністю.

Бо дуже далека від оригіналу, мабуть. Лише припущення, перепрошую. Без банальних паралелей геніальності. Чи просто геніальних паралелей?:rolleyes:
Кінець інакший, тай, загалом, не так як я собі бачу...

Spacer

14.09.2008, 16:54

творчество Стругацких представляется мне банальнейшими и скучнейшими фантазиями на тему избранности и мессианства (тема изжившая себя уже 2000 тыс. лет назад)

Як приємно зустріти людину, яка знайшла відповіді на усі запитання, якими люди снувалися від Платона до Єфремова, від Бержерака до Стругацьких, від Лукреція до Володимира Савченка!!! :clapping: Ви просто брила духу й думки, шанобливо знімаю перед вами шляпу :thank_you

Aureliano

14.09.2008, 18:20

Як приємно зустріти людину, яка знайшла відповіді на усі запитання, якими люди снувалися від Платона до Єфремова, від Бержерака до Стругацьких, від Лукреція до Володимира Савченка!!! :clapping: Ви просто брила духу й думки, шанобливо знімаю перед вами шляпу :thank_you

Увы, не нашел, особенно в творчестве Стругацких и Ефремова... Извините за резкость, но когда читал "Туманность Андромеды" и "Час быка" Ефремова у меня возникало стойкое ошушение что эти произведения писал олигофрен... Со Стругацкими иначе, они просто мне не понравились (имею право на собственное мнение), слишком у них все просто и надуманно, хотя ни коим образом не могу их назвать примитивными авторами (в отличие от Ефремова). Если хотите искать ответы - читайте Камю или Шопенгауэра, если хотите найти ответы - читайте энциклопедию... но только не советскую фантастику

Что же до Обитаемого Острова - это самое динамичное из того что читал у Стругацких, да - простенько, но это произведение и рассчитано на опредленную возрастную аудиторию (см. возраст Максима Кемерера).

Aureliano

14.09.2008, 18:22

Кстати в фильме Бондарчука башни ну никак не похожи на Останкинскую телевышку, а жаль :D

Spacer

14.09.2008, 19:01

Если хотите искать ответы - читайте Камю или Шопенгауэра, если хотите найти ответы - читайте энциклопедию... но только не советскую фантастику

Читав. Шукав. Майже знайшов (в сенсі світовідчуття) :) Але не в Шопенгауера з його нашим світом в якості "найгіршого зі світів". Набагато цікавішим для мне є Готфрід Лейбніц з його відчуттям того, що ми живемо "в найкращому з можливих світів". Ну, хіба що, як на мене, чи не найскладнішому :aga: Чим, втім і цікавим.
Може ще запропонувати світогляд Епікура, але в жодному разі не Фрейда - той не сприяє нормальній роботі органів :D
І не варто зверхньо ставитися до радянської фантастики. Булгаков - він теж звідти. Єфремов і мені не дуже подобається, але чисто в літературному сенсі. Цілковита тобі "солженіцинінща" :) А от "Посаду у Всесвіті" В.Савченка настирливо раджу. Як на мене - велика річ без усіляких навороченного моралізаторства. Погано лиш, що вона побачила світ наприкінці перебудови і не була в той час ані розкручена, ані зрозуміла.
Що ж стосується саме АБС то вони і є чудовими екземпляром радянських епікурейців, якщо такий термін можливий. В їхніх творах смуток йде від розуміння можливої радісності життя, у ваших прикладах - навіть радість є лиш однією з граней всесвітнього спліну та галактичної мізантропії.

Tim-Lit

15.09.2008, 14:42

Судя по трейлерам Бондарчук убил "Обитаемый остров" превратив его в некое подобие "Безумного Макса" - панки с лазерными пистолетами гоняют на бронемашинах...
До того ж, усе це відбувалося на Казантипі, з приводу чого Олег Андрос накатав лайливу статтю в передостанньому (№2(4)-2008) числі "УФО".

Хотя честно говоря в целом творчество Стругацких представляется мне банальнейшими и скучнейшими фантазиями на тему избранности и мессианства (тема изжившая себя уже 2000 тыс. лет назад), все же "Остров" стоит неким особняком, в нем нем есть весьма сильно описанные мотивы заката инструментально-технологической эры, присутсвующие впрочем в творчестве многих писателей (например можно вспомнить "Эдем" Лема)
У мене специфічний погляд на творчість Стругацьких, тому найцінніший для мене твір - нібито малопримітна річ "За мільярд років до кінця світу". Як на мене, то є заповіт усім письменникам - не скурвитися, якщо навіть проти тебе весь Всесвіт!..
:victory:
До речі, екранізація мені не сподобалася... на відміну від "роззвіздяйської" музики до екранізації!..
:D

Tim-Lit

15.09.2008, 14:58

Увы, не нашел, особенно в творчестве Стругацких и Ефремова... Извините за резкость, но когда читал "Туманность Андромеды" и "Час быка" Ефремова у меня возникало стойкое ошушение что эти произведения писал олигофрен...
Шо-о-о-о?!?!?!
:eek:
"Година бика" - це геніальне передбачення нашого часу!!! В одній зі своїх статей в журналі "РоботодавецЬ" я провів паралель із сучасним станом ринку праці в Україні та на Тормансі, змальованому Єфремовим. Геніальний фантаст підкреслював парадокс одночасного існуканні "кжі" (короткожителів) та фабрик з виробництва дітей. В сучасній Україні те саме: з одного боку, кадровики намагаються розшукати 20-річних робітників з вищою освітою, знанням декілької мов, володінням ПК і мінімум 3-річним досвідом роботи (це не просто моє спостереження - ще 5 років тому у нашому журналі публікувались результати професійного дослідження на цю тему), тоді як старші категорії населення їх цікавлять меншою мірою - з іншого боку, нав'язливі розмови про необхідність всіляко підвищувати народжуваність... аж до заборони абортів!

Абсолютно той самий парадокс... бо йде боротьба за молоді кадри, які стають абсолютно непотрібними після досягнення 40-річного (у випадку сучасної України) віку. Тільки й різниці, що у Єфремова "кжі" жили, здається, до 28 років. Але категорія "за 30" серед української робочої сили вже не дуже затребувана. Отже, фантаст не надто промахнувся.

Повторюю: це не зорвсім моє спостереження (хоча я також підтверджую наведені цифри) - на цю тему ми мали професійну експертну статтю ще 5 років тому!..

Black3012

15.09.2008, 16:13

Здається, назріває створення теми про Єфремова?
Рекомендую Ауреліано прочитати його роман "Таїс Афінська". Єфремов більше історик і філолог, ніж фантаст. А в п"ятдесяті роки важко було написати псевдореалістичну фантастику - тоді в моді була романтика зоряних подорожей (у американців був свій Єфремов - Е.Гамільтон).

Tim-Lit

15.09.2008, 16:23

Здається, назріває створення теми про Єфремова?
+1

Рекомендую Ауреліано прочитати його роман "Таїс Афінська". Єфремов більше історик і філолог, ніж фантаст. А в п"ятдесяті роки важко було написати псевдореалістичну фантастику - тоді в моді була романтика зоряних подорожей (у американців був свій Єфремов - Е.Гамільтон).
Тим не менш, у "Годині бика" Єфремов розглядає суспільство, що є гібридом капіталізму та "мурашиного лжесоціалізму". Як не дивно, в сучасній Україні також маємо суспільство, яке наш журнал "Роботодавець" називає "недокапіталізмом" - бо і у нас має місце атавізм старої командно-адміністративної системи управління радянською економікою (у вигляді тих-таки функціональних міністерств і замкненої на себе "владної обойми"), схрещений із зародками капіталістичної економіки. Отже, єфремовська модель суспільства планети Торманс цілком придатна для аналізу суспільних явищ в сучасній Україні - хай це і видається дуже дивним...
:cool:

Spacer

15.09.2008, 16:49

До речі, в гілці "Світова література" з давних давен існує тема "Іван Антонович Єфремов".

Giza

16.09.2008, 20:36

Не знаю, чи хто зацікавиться (а раптом є любителі порпатися в деталях?), та от учора закінчила втретє перечитувати "Бессильные мира сего" і подумала собі, що не до кінця, мабуть, вірно розумію, нащо потрібні сюжетні лінії: а) зустріч П.П. Романова, шефа Юрки Поліграфа, з червоноволосою пані на автобусній зупинці (хто ся пані й для чого, чи має якесь відношення до Аятоли); б) розповідь Тельмана Івановича про вкрадену марку "Британська Гвіана", яку ніхто в нього не крав, хоча маємо ясну вказівку на Академіка, що вхожий до будинку сенсея (нащо це переплетіння, чому Академік з'являється аж двічі -- і... без видимих результатів?).
Ще цікаво, звідки походить дівчинка-зло, антагоніст Аліка Хусаїнова, якщо відволіктися, звісно, від "Мойри Лахесис чоловічої статі", чиїм протеже вона є.

Aureliano

21.09.2008, 10:25

Предлагаю продолжить обсуждение Ефремова в одноименной теме

Aureliano

21.09.2008, 10:40

І не варто зверхньо ставитися до радянської фантастики. Булгаков - він теж звідти. Єфремов і мені не дуже подобається, але чисто в літературному сенсі. Цілковита тобі "солженіцинінща" :)

Не стоит сравнивать Ефремова с Солженициным - разного масштаба и ума фигуры. К тому же у Ефремова нет практически никакого серьезного диссидентсва - он просто немного "наехал" на одну из возможных моделей социализма, отождествялемую по его же словам с Маоистской моделью общественного устройства. Антикоммунистическим его творчество назвать невозможно (особенно если вспомнить "Туманность Андромеды"), только благодаря тупости КГБистских цензоров Ефремов был воспринят как потенциальная угроза строю.

А что до Булкакова - я бы не стал назвать его "советским фантастом" - его произведения это нечто внежанровое, более близкое магическому реализму, от которого к томуже веет "старым режимом". Все-таки М.С. - человек до глубины души из Старой России, из той где не мочатся мимо сортиров и не поют революционных песен, где Мастер живет не общественно-полезной жизнью, а духовной, где человек остается Человеком, а не превращается в "идейного строительства коммунизма". А его пьеса Батум со славословиями Сталину - продиктована ничем иным как желанием жить и творить, в те времена без подобного низкопоклонства было увы, невозможно.

Giza

21.09.2008, 20:37

сравнивать Ефремова с Солженициным
:scared:

Цікаво дізнатися у наших тутешніх фантастів (і не лише) про їхнє ставлення до опусів тих літераторів (?), що плідно творять за мотивами гри "S.T.A.L.K.E.R.". На кшталт Єжі Тумановського, наприклад.
На офіційному сайті Стругацьких про думку БНС щодо того не згадується. Здогадуюся, чому.

Spacer

22.09.2008, 15:57

...любов до Стругацьких, дійсний критерій, по якому ми взнаємо своїх... :aga: -
http://prm.ru/blogs/2008-09-22/23516

Tim-Lit

22.09.2008, 17:23

...любов до Стругацьких, дійсний критерій, по якому ми взнаємо своїх... :aga: -
http://prm.ru/blogs/2008-09-22/23516
Найцікавішим у цій статті мені видається той момент, коли Стругацьких записали у "не зовсім фантастів"...
Фантастика ли Стругацкие? Пожалуй, их книги просто хороши, в один ряд с мукулатурой в глянцевых обложках с драконами-ракетами-грудастыми эльфами не стоит их ставить.
Себто, фантастика - це макулатура, а отже, творчість АБС варто виділити з огрому макулатури, щоб не викидати на смітник?!
Бугагаааа!..

Aureliano

22.09.2008, 17:49

Себто, фантастика - це макулатура, а отже, творчість АБС варто виділити з огрому макулатури, щоб не викидати на смітник?![/B][/COLOR]
Бугагаааа!..
речь похоже шла о фэнтези (грудастые эльфы и драконы), которое если честно является макулатурой за исключением может быть нескольких имен...

Tim-Lit

22.09.2008, 17:58

речь похоже шла о фэнтези (грудастые эльфы и драконы), которое если честно является макулатурой за исключением может быть нескольких имен...
ІМХО, як фентезі, так і НФ є складовими єдиного літературного жанру - фантастики. Якщо автор розглядає творчість АБС разом з творцями фентезі, він вже користується саме таким - розширеним поняттям фантастики. Тому я не згоден, що мова - тільки про фентезі... Тут йдеться про всю фантастику.

Giza

22.09.2008, 19:53

як фентезі, так і НФ є складовими єдиного літературного жанру - фантастики.
На жаль. Маю сподівання, вічно такий термінологічний дискомфорт не викликатиме непорозумінь у читачів обох напрямів.

А стаття попсова. Нема про що говорити.

Aureliano

22.09.2008, 19:54

ІМХО, як фентезі, так і НФ є складовими єдиного літературного жанру - фантастики.
позволю себе не согласится, все-таки НФ и фентези - кардинально разные жанры, несущие в себе совершенно разную смысловую и культурологическую нагрузку, и если НФ играет некую социально-воспитательную роль, то фентези в массе своей - это просто чтиво для времяубиения...

Tim-Lit

22.09.2008, 20:20

НФ играет некую социально-воспитательную роль...
З такими тезами варто повертатися до висновків І з'їзду письменників СРСР щодо ролі фантастики, як "науково-просвітницького" жанру з метою інтелектуального розвитку радянських дітлахів...
:bu:
В царині НФ також створено певний масив текстів для "вбивання часу". Як і в будь-яких жанрах, включаючи радянський реалізьм. Отже, я не вбачаю різниці між НФ та фентезі принаймні за цим параметром.

Aureliano

23.09.2008, 19:48

В царині НФ також створено певний масив текстів для "вбивання часу". Як і в будь-яких жанрах, включаючи радянський реалізьм. Отже, я не вбачаю різниці між НФ та фентезі принаймні за цим параметром.
хорошо, давайте тогда опредлимся что считать научной фантастикой, иными словами не подразумевает ли научная фантастика некоторой научности (наукообразности)? или хотябы неких не вполне обычных идей, которые могут стать поводом для размышлений?

Spacer

23.09.2008, 19:53

хорошо, давайте тогда опредлимся что считать научной фантастикой, иными словами не подразумевает ли научная фантастика некоторой научности (наукообразности)? или хотябы неких не вполне обычных идей, которые могут стать поводом для размышлений?

Давайте! Але спочатку давайте визначимось, чи була "Природа речей" Лукреція фантастикою в очах тодішньої літературної громадськості :)

Tim-Lit

24.09.2008, 11:12

хорошо, давайте тогда опредлимся что считать научной фантастикой, иными словами не подразумевает ли научная фантастика некоторой научности (наукообразности)? или хотябы неких не вполне обычных идей, которые могут стать поводом для размышлений?
Так. Але ідеї ж можуть бути різного рівня...

Наприклад, ніколи не забуду одну бесіду з покійною нині Людмилою Козинець. Не те, щоб ми були добрими знайомими. І не те, щоб вона дуже високо цінувала мою творчість. Проте, я до неї приїздив у гості кілька разів. Це відбувалося в її київській квартирі (Борщагівка) році десь у 1994-95-му, коли я ще був у фантастиці ніким... Кажу це для того, щоб Ви зрозуміли всю несподіваність її слів, бо тільки-но я увійшов за нею в кухню, як Людмила мовила буквально наступне: "Тимур, ты хоть представляешь, что сейчас пишут?! Вот мне прислали на рассмотрение рассказ, вся соль которого - в изобретении робота, собирающего хлопок. Это - фантастика?!"

Оскільки був я ще ніким (письменником-без-книжки), то ніяким чином не сподівався навіть, що така відома авторка обговорюватиме зі мною, "зеленкою" отакі фундаментальні речі, як сучасна українська фантастика в цілому. Людмила постійно бідкалась на майже повну відсутність в сучасній (середини 90-х років) українській фантастиці гідних активних авторів. Вона говорила, що їх усіх можна перелічити по пальцях двох рук - навіть з нею самою, Г.Л.Олді, Валєнтіновим, Штерном, Дяченками, мною й Олегом Авраменком (ми тоді товаришували й почали у співавторстві першу "московську" книгу писати). Я постійно доводив, що вона помиляється, що гідні автори є - їх тільки розшукати треба. В голосі Людмили звучав справжній біль, спричинений відчаєм - я не здивувався, коли вона невдовзі виїхала з Києва до Криму, а потім померла... Бо зламалася...

Та написав усе це не для того, а щоб Ви оцінили рівень наукової фантастичності центральної ідеї згаданого Людмилою Козинець оповідання. Отже, твір про робота для збирання хлопку - це НФ чи ні?!

Spacer

24.09.2008, 13:14

Отже, твір про робота для збирання хлопку - це НФ чи ні?!

Ну, як на мене, набагато фантастичнішим є твір про хлопок, який збирає роботів :D
А якщо серйозно, до чого тут АБС? (Це я борюся проти флуду в якості побічного продукту виховання дуже розумних модераторів :dash:)

Tim-Lit

24.09.2008, 13:19

А якщо серйозно, до чого тут АБС? (Це я борюся проти флуду в якості побічного продукту виховання дуже розумних модераторів :dash:)
АБС тут ні до чого. Але тоді шановному Ауреліано варто було би не задавати своє запитання тут, а перенести його в тему шановного Бобуа: саме він полюбляє з'ясовувати, що вважати фантастикою, а що - ні...

Aureliano

24.09.2008, 14:33

Отже, твір про робота для збирання хлопку - це НФ чи ні?!
почему нет? хотя я не знаю литературной состовляющей и фабулы, мне кажется тема для НФ вполне подходящая.

Tim-Lit

24.09.2008, 19:35

почему нет? хотя я не знаю литературной состовляющей и фабулы, мне кажется тема для НФ вполне подходящая.
Ну, тоді - писець із довгим хутром!!! В такому разі, мені обговорювати нема чого... Звиняйте, пане добродію!
:8

Spacer

25.09.2008, 10:40

Ну, тоді - писець із довгим хутром!!! В такому разі, мені обговорювати нема чого... Звиняйте, пане добродію!
:8

Угу :( Рівень ведення суперечок аж зашкалює. І чимось нагадує рівень деяких дуже розумних модераторів :)

А в мене до шановного Aureliano інше запитання, пов'язане з наступним:

М.С. - человек до глубины души из Старой России, из той где не мочатся мимо сортиров и не поют революционных песен

Читаю, і плакати хочеться. Без іронії. Бо і мені дуже подобається ота Стара Росія: ківера, канделябри, бакенбарди, еполети, начищені чоботі.. Чоботі?.. Чоботі-чоботі-чоботі. Казарма. А в казармі й дійсно ані того не роблять, ані іншого. І ще дещо багато чого не роблять.

Мнні здається, що у Вас тому таке критичне ставлення до АБС, що в їхньому виконанні (на відміну від Єфремова) комуністичне (?) майбутнє жодним чином не було схоже на казарму. І саме тому не подобалось, ані "сусловим", ані "солженіциним", ані іншим геніям вільної думки.

Єфремов їм подобався набагато більше. Але справа в тому, що Єфремов, на відміну від АБС, писав не про людей. Про гуманоїдів. Зовсім з іншою психологією. Яка, може, й краща, ніж у нас, їхніх предків, але кардинально ІНША.

Порівнювати в запропонованому ракурсі наш світ, світ АБС та Єфремова, це все одне, що порівнювати таким чином цивілізації неандертальців (ми), кроманьонців (АБС) та сучасної (Єфремов) людини. :D

Tim-Lit

25.09.2008, 11:14

Угу :( Рівень ведення суперечок аж зашкалює. І чимось нагадує рівень деяких дуже розумних модераторів :)

Вибач, Спейсере, проте якщо робот-хлопкозбирач - це тема для фантастичного оповідання, то мені справді нема про що говорити. Бо що ж тоді?!

Ну, давай вигадаємо робота для видобування вугілля в українських шахтах (де найскладніші у світі умови, порівняно з іншими країнами), робота для ведення "подвійної бугалтерії" в українському бізнесі й навіть міні-робота для "полювання" на собачих бліх!.. Давай гатити фантастику про те, як люди висадилися не тільки на Марсі й Венері, а й на Меркурії, на Юпітері (із застосуванням спеціальних послаблювачів гравітації) та Плутоні. Давай робити центровою ідею не тільки польоту на Альфу Центавра, але й фіг знає в яку галактику! Давай я, зрештою, або перепишу "Приреченого жити" (зробивши центровою хроніку процесу освоєння сьомої планети Альдебарана) - або зроблю пріквел до цього роману про поступ мужніх землян-колоністів, керованих мудрим і безгрішним Моралізатором...

Це не фантастика. Це - той-таки соціалістичний реалізм, екстрапольований на майбутнє! План дій (з розвитку науки і техніки) на кільканадцять найближчих п'ятирічок. Комусь це, може, й цікаво. Проте не мені. Вибач...
:bu:
Не я таку "фантастику" вигадав: приклад такої фантастики наводить Олег Романчук в романі "Зоряний кристал" - є там фрагмент, як молодий науковець потайки від інших пише в зошиті оповідання про якийсь винахід Архімеда...

Нехай таку фантастику роботи читають - їм це цікаво!!! Або краще не белетристику творити, а докторські дисертації на відповідні теми захищати: "Робот для збирання хлопку". Я хочу іншої фантастики - про людей, про їхні долі!..
:aga:

Aureliano

25.09.2008, 12:09

Мнні здається, що у Вас тому таке критичне ставлення до АБС, що в їхньому виконанні (на відміну від Єфремова) комуністичне (?) майбутнє жодним чином не було схоже на казарму. І саме тому не подобалось, ані "сусловим", ані "солженіциним", ані іншим геніям вільної думки.

как я уже отмечал выше, у меня критичное отношение к АБС по той причине что большинство их сюжетов - это рассуждения и фантазии на тему "одиночка против серого общества" реализованные с помощью довольно скучных и банальных фабул. Несомненно что во времена общественно-идеологической казармы (я подразумеваю СССР) при опредленном информационном голоде (ни Сэлинджера ни Камю ни Кена Кизи ни Оруэлла тогда не печатали) творчество АБС было популярно и актуально среди людей образованных и свободомыслящих. Я не спорю что темы затронутые АБС выжны и по сей день, однако на мой взгляд (я разумеется не смею навязывать никому свои вкусы), есть множество произведений где эти же самые идеи изложены гораздо в более интересной и привлекательной манере. Иными словами для меня творчество АБС - неоригинальные идеи со слабой литературной реализацией.

Что же до казармы - свобода разными людьми воспринимается по разному, увы для многих людей свобода - это в первую очередь свобода от знаний, от мыслей, от личной ответственности, от каких бы то ни было уссилий направленных на собственное развитие - я против такой свободы, ибо она несет с собою невежество и в конечно итоге порождает либо ту самую казарму о которой вы упоминаете либо психопатов-одиночек вроде Чарли Мэнсона или Марка Чэпмена (который начитавшись "Над пропастью во ржи" расстрелял Леннона)... сон разума как известно порождает чудовищ.

Aureliano

25.09.2008, 12:18

Нехай таку фантастику роботи читають - їм це цікаво!!! Або краще не белетристику творити, а докторські дисертації на відповідні теми захищати: "Робот для збирання хлопку". Я хочу іншої фантастики - про людей, про їхні долі!..
:aga:
Почему свою точку зрения вы считаете истиной в последней инстанции??? Если вам не нравится именно научно-техническая сторона, научной опять же, фантастики - почему вы считаете что это же не понравится и другим? Есть доволно известные ученые (как например покойный астрофизик Карл Саган) которые используют НФ для попурязации научной картины мира, под видом фантастичных идей они рассказывают как устроен наш мир, открывают парадоксы квантовой физики (Эндрю Круми), переспективы генной инженерии, рассуждают об экономике (Лоуренс Норфолк, Дэвид Лисс), рассказывают о компьютерных технологиях или о том как работают математические алгоритмы (произведения Нила Стивенсона), - и все это облачено в очень яркую фабулу и интеллектульный литературный сюжет.

Spacer

25.09.2008, 14:17

Вибач, Спейсере, проте якщо робот-хлопкозбирач - це тема для фантастичного оповідання, то мені справді нема про що говорити. Бо що ж тоді?!

Андрій Саломатов
Грибники
(фантастичне оповідання)

Хатній робот на ім‘я Феофан усе літо жив зі своїми господарями на дачі, і це йому дуже подобалось. Кожнісіньку ніч він з нетерпінням очікував сходу сонця, а коли розпочинало світати, виходив на ганок і стояв там доти, допоки з-за лісу не викочувалася величезна золота куля. Зустрівши світанок, Феофан брав невеличкий кошик та й відправлявся до найближчого гайку, набрати на сніданок грибів для своїх господарів. Так саме трапилось і цього разу.
Аби до країв наповнити кошик Феофанові вистачало однієї години. В нього були дуже зіркі фотоелементи й добрий нюх. Тому гриби він бачив та відчував здалеку.
Набравши майже повний кошик, Феофан зненацька помітив попереду сусідського робота на ім‘я Чапек. Господарі назвали його так на честь чеського письменника Карела Чапека, котрий і вигадав слово «робот». В маніпуляторі Чапек теж тримав кошика, і Феофан гукнув до нього:
- Доброго ранку, Чапеку! Чи багато назбирав грибів?
- А, привіт! – зрадів сусідський робот. – Повнісінька скринечка. Самі білі та красноголовці.
Вони влаштувалися поряд на двох пеньках та й розпочали правити теревені.
- Як шарніри, не іржавіють? – ввічливо поцікавився Феофан.
- Дякую, нормально, - відповів Чапек. – От тільки ліктьовий гвинт на лівому маніпуляторі увесь час відкручується. Так і дивися, що загубиш. Приходиться із собою викрутку тягати.
- А в мене електропроводка десь пробиває, - в свою чергу пожалівся Феофан. – Акумулятори швидко сідають. Але це дрібниця. Ти бачив, яке чудове сьогодні було світання?
- Мабуть що чудове, - неуважно відповів Чапек. – Тільки я його не помітив.
- Як можна було не помітити сонця? – здивувався Феофан.
- Вчора ми усією родиною та гостями їздили до міста на ярмарок, - почав розповідати Чапек. – В машині не вистачило місця, і господарі поклали мене нагорі, на багажнику. Але, вочевидь, погано припнули. По дорозі тросик розв‘язався, я впав на шосе і дуже вдарився головою об асфальт. Господарям нічого не сказав, але в мене щось трапилося із зором. Я став поганіше бачити.
- Так, це погано, - поспівчував Феофан.
- Нічого, повернемось до Москви, мене віддадуть на ладнання, і все встане на свої місця, - сказав Чапек.
В цю мить Феофан подивився на кошик сусідського робота і побачив, що він повний неїстівних грибів.
- Чапеку! – вигукнув він. – Ти ж назбирав поганок!
- Не може бути, - відповів Чапек і дістав з кошика тонконогу бліду поганку. Він понюхав її, уважно обдивився зблизька й задумливо мовив: - По-моєму, це самий справжній білий гриб.
- Так-так, здорово ти шандарахнувся, - співчутливо проказав Феофан. – Це добре, що ми з тобою зустрілися, а то б ти нагодував своїх господарів. Люди ж на грибах не знаються. Вони ж як діти – їдять усе, що ми їм подаємо.
В цей час Чапек дістав з кошика мухомор, підніс його до самісіньких фотоелементів і знову промовив:
- А це красноголовець.
- Викинь ти ці поганки, - порадив Феофан. – Якщо хочеш, я допомогу тобі назбирати нормальних грибів.
- Ти чого мені дуриш голову! – спалахнув Чапек. – я ж бачу, що це їстівні гриби! Не буду я нічого викидати. В мене вже немає часу збирати нові. За півгодини прокинуться господарі, а мені ще треба встигнути нарвати овочів.
Феофан більше не став пробувати переконати сусідського робота. Він вже зрозумів, що від удару в Чапека у голові щось зрушилося, а може й перегоріло. Феофан лише подивився вгору, де в кроні розкидистого дуба теркотала пташина, показав туди маніпулятором і мовив:
- Он, бачиш щигля?
- Де? – Чапек теж закинув голову, але листя було таке густе, що і Феофан навряд чи міг роздивитися пернатого співака. – Бачити я його не бачу, але чую, - відповів Чапек. – Здається, це ґава. Хоча, ні, не ґава. Це, мабуть, страус. А може й пава.
- Ти правий, це співає тетерка, - сказав Феофан і непомітно поміняв кошики місцями. Свій, наповнений білими та красноголовцями, від поставив поряд із ногою Чапека, а його – прибрав за пеньок.
- Ну гаразд, мені пора, - піднявшись, сказав сусідський робот. Він взяв кошик Феофана, відійшов на декілька кроків і обернувся. – А ти жартун! – несподівано розсміявся Чапек. – Тетерка – це не птах, а парнокопитна тварина сімейства тюленів.
- Так, так, я пожартував, - відповів Феофан.
Коли сусідський робот нарешті зник за деревами, Феофан вигорнув з його кошика отруйні поганки і не поспішаючи пішов далі за їстівними грибами.
- Шкода, що я всього лишень машина, - тихесенько бурмотів на ходу Феофан. – Був би я людиною, я зміг би допомогти Чапеку. – Потім він нахилився, акуратно зрізав міцний, молодий красноголовець і додав: - Бідний-бідний Чапек.

http://www.pereplet.ru/detstvo/salomatov/gribnik.html

Tim-Lit

25.09.2008, 14:47

Не зрозумів?!
Если вам не нравится именно научно-техническая сторона, научной опять же, фантастики - почему вы считаете что это же не понравится и другим?
А-а-а... звідки Ви це взяли?! Де я сказав, що мені не подобається науково-технічний бік фантастики?! Де я про це писав?! Будь ласка, цитату - в студію!!!
:eek:
Есть доволно известные ученые (как например покойный астрофизик Карл Саган) которые используют НФ для попурязации научной картины мира, под видом фантастичных идей они рассказывают как устроен наш мир, открывают парадоксы квантовой физики (Эндрю Круми), переспективы генной инженерии, рассуждают об экономике (Лоуренс Норфолк, Дэвид Лисс), рассказывают о компьютерных технологиях или о том как работают математические алгоритмы (произведения Нила Стивенсона), - и все это облачено в очень яркую фабулу и интеллектульный литературный сюжет.
Ну, то це прекрасно! Прекрасно, коли "все это облачено в очень яркую фабулу и интеллектульный литературный сюжет" - проте сам сюжет не має вичерпуватися цими ідеями!!! То є лише "духовний" (у моїй термінології) компонент твору, не більше. Але є ще принаймні два компоненти - "душевний" і "тілесний"!.. Тож художній твір не мусить концентруватися виключно на "духовному" компоненті (що винайшли, куди полетіли тощо) - я проти відсутності інших компонентів. Я - тільки "за" потужний літературний текст!..

Наприклад, роман Олексія Толстого "Гіперболоїд інженера Гаріна" насправді зовсім не про той гіперболоїд, і художня вартісність цього роману виходить далеко за межі ідеї гіперболоїду (яку, до речі, досі не реалізовано - адже лазер, як реальний прототип змальованого в романі винаходу, працює за зовсім іншим принципом). Так само "Аеліта" - зовсім не про політ землян на Марс... Але якщо вся цінність твору обмежується отаким винаходом (гіперболоїд, політ на Марс тощо) - тоді навіщо писати твір?! Краще дисертацію захистити. Або принаймні науково-популярну книгу накарябати...

Отже, вертаючись до наших баранів, повторюю: робот для збирання хлопку не може бути темою НФ-твору, бо я тут не бачу жодних цікавих мені моментів (суспільства і людей, які зробили того робота, їхніх стосунків, наслідків винаходу тощо).

Tim-Lit

25.09.2008, 14:52

Андрій Саломатов
Грибники
(фантастичне оповідання)

Хатній робот на ім‘я Феофан усе літо жив зі своїми господарями на дачі, і це йому дуже подобалось. Кожнісіньку ніч він з нетерпінням очікував сходу сонця, а коли розпочинало світати, виходив на ганок і стояв там доти, допоки з-за лісу не викочувалася величезна золота куля. Зустрівши світанок, Феофан брав невеличкий кошик та й відправлявся до найближчого гайку, набрати на сніданок грибів для своїх господарів. Так саме трапилось і цього разу.
Аби до країв наповнити кошик Феофанові вистачало однієї години. В нього були дуже зіркі фотоелементи й добрий нюх. Тому гриби він бачив та відчував здалеку.
Набравши майже повний кошик, Феофан зненацька помітив попереду сусідського робота на ім‘я Чапек. Господарі назвали його так на честь чеського письменника Карела Чапека, котрий і вигадав слово «робот». В маніпуляторі Чапек теж тримав кошика, і Феофан гукнув до нього:
- Доброго ранку, Чапеку! Чи багато назбирав грибів?
- А, привіт! – зрадів сусідський робот. – Повнісінька скринечка. Самі білі та красноголовці.
Вони влаштувалися поряд на двох пеньках та й розпочали правити теревені.
- Як шарніри, не іржавіють? – ввічливо поцікавився Феофан.
- Дякую, нормально, - відповів Чапек. – От тільки ліктьовий гвинт на лівому маніпуляторі увесь час відкручується. Так і дивися, що загубиш. Приходиться із собою викрутку тягати.
- А в мене електропроводка десь пробиває, - в свою чергу пожалівся Феофан. – Акумулятори швидко сідають. Але це дрібниця. Ти бачив, яке чудове сьогодні було світання?
- Мабуть що чудове, - неуважно відповів Чапек. – Тільки я його не помітив.
- Як можна було не помітити сонця? – здивувався Феофан.
- Вчора ми усією родиною та гостями їздили до міста на ярмарок, - почав розповідати Чапек. – В машині не вистачило місця, і господарі поклали мене нагорі, на багажнику. Але, вочевидь, погано припнули. По дорозі тросик розв‘язався, я впав на шосе і дуже вдарився головою об асфальт. Господарям нічого не сказав, але в мене щось трапилося із зором. Я став поганіше бачити.
- Так, це погано, - поспівчував Феофан.
- Нічого, повернемось до Москви, мене віддадуть на ладнання, і все встане на свої місця, - сказав Чапек.
В цю мить Феофан подивився на кошик сусідського робота і побачив, що він повний неїстівних грибів.
- Чапеку! – вигукнув він. – Ти ж назбирав поганок!
- Не може бути, - відповів Чапек і дістав з кошика тонконогу бліду поганку. Він понюхав її, уважно обдивився зблизька й задумливо мовив: - По-моєму, це самий справжній білий гриб.
- Так-так, здорово ти шандарахнувся, - співчутливо проказав Феофан. – Це добре, що ми з тобою зустрілися, а то б ти нагодував своїх господарів. Люди ж на грибах не знаються. Вони ж як діти – їдять усе, що ми їм подаємо.
В цей час Чапек дістав з кошика мухомор, підніс його до самісіньких фотоелементів і знову промовив:
- А це красноголовець.
- Викинь ти ці поганки, - порадив Феофан. – Якщо хочеш, я допомогу тобі назбирати нормальних грибів.
- Ти чого мені дуриш голову! – спалахнув Чапек. – я ж бачу, що це їстівні гриби! Не буду я нічого викидати. В мене вже немає часу збирати нові. За півгодини прокинуться господарі, а мені ще треба встигнути нарвати овочів.
Феофан більше не став пробувати переконати сусідського робота. Він вже зрозумів, що від удару в Чапека у голові щось зрушилося, а може й перегоріло. Феофан лише подивився вгору, де в кроні розкидистого дуба теркотала пташина, показав туди маніпулятором і мовив:
- Он, бачиш щигля?
- Де? – Чапек теж закинув голову, але листя було таке густе, що і Феофан навряд чи міг роздивитися пернатого співака. – Бачити я його не бачу, але чую, - відповів Чапек. – Здається, це ґава. Хоча, ні, не ґава. Це, мабуть, страус. А може й пава.
- Ти правий, це співає тетерка, - сказав Феофан і непомітно поміняв кошики місцями. Свій, наповнений білими та красноголовцями, від поставив поряд із ногою Чапека, а його – прибрав за пеньок.
- Ну гаразд, мені пора, - піднявшись, сказав сусідський робот. Він взяв кошик Феофана, відійшов на декілька кроків і обернувся. – А ти жартун! – несподівано розсміявся Чапек. – Тетерка – це не птах, а парнокопитна тварина сімейства тюленів.
- Так, так, я пожартував, - відповів Феофан.
Коли сусідський робот нарешті зник за деревами, Феофан вигорнув з його кошика отруйні поганки і не поспішаючи пішов далі за їстівними грибами.
- Шкода, що я всього лишень машина, - тихесенько бурмотів на ходу Феофан. – Був би я людиною, я зміг би допомогти Чапеку. – Потім він нахилився, акуратно зрізав міцний, молодий красноголовець і додав: - Бідний-бідний Чапек.

http://www.pereplet.ru/detstvo/salomatov/gribnik.html
Ну, і що ти цим хочеш сказати?!
:confused::confused::confused:

Spacer

25.09.2008, 16:09

Та то я припічок колупаю :8

Tim-Lit

25.09.2008, 16:39

Роботи, як частина людського світу, продукована людьми... штучний інтелект... люди, які повністю передовіряються техніці, які зробили з роботів-служників черговий "чарівний" артефакт... Класні філософічні ідеї для НФ-творів!..

То колупай і надалі.

Spacer

25.09.2008, 17:19

Коли сусідський робот нарешті зник за деревами, Феофан вигорнув з його кошика отруйні поганки і не поспішаючи пішов далі за їстівними грибами.
- Шкода, що я всього лишень машина, - тихесенько бурмотів на ходу Феофан. – Був би я людиною, я зміг би допомогти Чапеку. – Потім він нахилився, акуратно зрізав міцний, молодий красноголовець і додав: - Бідний-бідний Чапек.

Колупаю далі :8

4esterfielter

25.09.2008, 17:35

тащуся від "Гадких лебедей"...

таке враження. що два тижні поспіль діти з лепрозорію неподалік Києва думали дощ...

Tim-Lit

25.09.2008, 17:52

Колупаю далі :8
+1
Роботи, як частина людського світу, продукована людьми... штучний інтелект... Класні філософічні ідеї для НФ-творів!..
P.S. Хоча... щось ми по колу побігли. Аби повернутися до теми про Стругацьких, зазначу лише, що "Країна багряних хмар", де весь сюжет занадто "технічний", занадто сконцентрований на героїзмі радянських космонавтів, які штурмують Венеру й підкорюють "Уранову Голконду", критики ніколи не вважали найсильнішим твором АБС. Я також не вважаю, що цей твір - найсильніший у їхньому доробку. І не тільки тому, що це - їхній перший роман. І не тільки тому, що це - "паровозик" для "протягування" решти творів на радянський літературний ринок.

Giza

26.09.2008, 12:07

тащуся від "Гадких лебедей"...
Чудова річ. Безперечно.
"Країна багряних хмар", де весь сюжет занадто "технічний", занадто сконцентрований на героїзмі радянських космонавтів, які штурмують Венеру й підкорюють "Уранову Голконду", критики ніколи не вважали найсильнішим твором АБС. Я також не вважаю, що цей твір - найсильніший у їхньому доробку. І не тільки тому, що це - їхній перший роман. І не тільки тому, що це - "паровозик" для "протягування" решти творів на радянський літературний ринок.
"Страна багрових туч" -- книженція примітивна в усіх розуміннях. За всієї моєї великої поваги до АБС.

Tim-Lit

26.09.2008, 12:28

"Страна багрових туч" -- книженція примітивна в усіх розуміннях. За всієї моєї великої поваги до АБС.
+1!.. Але ж це - техногенна фантастика!.. Там же такі чудові ідеї - підкорення Венери, розробка іншопланетних уранових копалень, венерохід "Хлопчик"...
:eek:
Як раптом починаємо замислюватися: який же твір "виріс" з отакого техногенного "духу"?!
:cool:

Spacer

26.09.2008, 12:49

"Страна багрових туч" -- книженція примітивна в усіх розуміннях. За всієї моєї великої поваги до АБС.

Думка самих АБС про «Країну…»

Аркадій: ««Країна багряних хмар» - річ, з нашої точки зору, дуже безпомічна… але навіть у ній відмовлятися нема від чого».

Борис: «Я… по-справжньому не люблю одну нашу книжку, найпершу, «Країну багряних хмар». Для свого часу – це було явище, мабуть, навіть, прогресивне. Але зараз вона мені здається безнадійно застарілою».

Мені ж особисто важко щось казати про цю книжку. Адже це була чи не найперша фантастика прочитана мною. І враження від неї наклало відбиток на все подальше життя. Бо, на жаль, психологія дитини завжди відрізняється від психології дорослої людини. І. здається, в кращий бік :) А зараз за моїми спостереженнями навіть молодь з дитинства вже надзвичайно доросла.

Але от що цікаво. В повісті описується таке явище, як «червоне кільце» - небілкова форма життя, що живиться радіацією. Її поява на поверхні передує ядерним вибухам. Чим не сатира, неуважно пропущена Головлітом? Або, з погляду на Чорнобиль, взагалі певне передбачення?!? :eek:

Нехай і на рівні підсвідомості.

Tim-Lit

26.09.2008, 14:17

Але от що цікаво. В повісті описується таке явище, як «червоне кільце» - небілкова форма життя, що живиться радіацією. Її поява на поверхні передує ядерним вибухам. Чим не сатира, неуважно пропущена Головлітом? Або, з погляду на Чорнобиль, взагалі певне передбачення?!? :eek:

Нехай і на рівні підсвідомості.
Це саме той аспект, що не лежить у техногенній царині!.. І, як бачиш, саме його можна кваліфікувати як справді цікавий...

Spacer

29.09.2008, 13:52

тащуся від "Гадких лебедей"...

Тільки-но прочитав на Газеті.Ру статтю пам'яті чудового російського фантаста Володимира Михайлова (http://www.gazeta.ru/culture/2008/09/29/a_2844695.shtml). Там є згадка про епізод, що стосується і "Гидких лебедів":

...саме завдяки Володимиру Дмитровичу побачила світ повість Стругацьких "Гидкі лебеді". Михайлов, що працював тоді в журналі "Даугава", випросив примірник рукопису в Аркадія Натановича, і в 1987 році ця, як всі завіряли, "не для публікації" і тому така, що ходила у "самвидаві" повість була надрукована там під назвою "Час дощу"

Spacer

30.09.2008, 10:15

Борис Стругацький:

- Чи занапастить наукова цікавість світ? Коли ставлять такі запитання, зазвичай згадують Вавилонську вежу: люди вирішили бути вищими за Бога і були покарані нерозумінням одне одного. Я думаю, що скоріше нас занапастить відсутність цікавості. «Найрозумніша людина Росії» сказала адже (з гіркотою): «Ми ледачі й нецікаві». Втім, світ занапастити – завдання не підйомне. Хіба що цивілізацію? А нерозуміння – природний стан розуму. Якщо в розуму взагалі є сенс, він полягає якраз у мініманізації нерозуміння…

Цілком тут: http://www.rg.ru/2008/09/16/kollayder.htmlhttp://www.rg.ru/2008/09/16/kollayder.html

Spacer

16.04.2009, 15:31

Дивлячись на «восторженниє» відгуки про фільм «Залюднений острів» я останнім часом відчував себе якимсь тупезним виродком. Бо щось мені дуже не подобалось в цій самій екранізації, не дивлячись на те, що сам Борис Натанович Стругацький про неї відгукнувся дуже тепло.
Відповідь на це питання, я, атеїст, як не дивно відшукав у православному російському журналі «Нєскучний Сад». Там є з чим подискутувати, але основний напрямок думок дуже й дуже мені імпонує. Раджу почитати всім отут:

http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=7779

В статті, до речі, є три, як на мене дуже цікаві думки:

1. Бог – основний прогресор нашого світу :)
2. Творчість Толкієна є виключенням з загального напрямку будь-якого прогресорства (в гарному сенсі - виключенням).
3. Щасливою людину можна зробити лише насильно!!! (Останнє - цитата БНС з дуже вагомою аргументацією. Ця аргументація «поколєбала» мої власні установки на те, що цього ніколи не може бути. До речі, саме з цим «ніколи не може бути» свого часу й завершувалася перебудова :( )

Ще раз раджу всім прихильникам фантастики (і не лише їм) прочитати наведену статтю. :thank_you