Панове критики до вашої уваги...

[Юрко Дарбог]

Прошу критики і оцінки.


Сніг...


Тихо
лягає сніг.
До ніг,
До серця, і у душу.
У мушлю часу ,
як молюск
тікає день,
і я молюсь…
стихає пульс.
Лягає сніг,
і все біліє,
все більше білого
навколо - коло,
замкнене із середини.
Гардини нові,
та у вікні все теж :
одні питання,
вічний пошук,
вже повний кошик
але все ж,
от би знаття
де та скарбниця.
Радіє серце тому снігу,
мов стару книгу
знов відкрив.
Давно не було в місті
білих крил.
На стіл накрив,
вечеряю один,
смішне кіно,
і я смішний.
Я вмію гарно розсмішити,
собою тихо біль зашити,
спалити те що відцвіло.
Було так гарно певно ще за діда ,
Біліла ніч…
Річ в тім аби знайти дорогу,
посеред снігу й льоду
до Бога йти ,
ступаючи у терні
і тихо сповідь принести.
І може там
посеред божих зернят,
як білий сніг,
ти полетиш …



Нитка життя...

Минуле - майбутнє,теперішнє - втрачене.
Вкрадене ,сховане, страчене.

Щастя - омріяне днями повіями,
віра у серці ,з пухнастими віями.

Мрії - надії ,спроби і кроки,
прожиті в пошуках істини роки.

Крила за спиною ледь не обрізані,
очі ще світлі ,ще світом не зімкнені.

Вогник життя до цілі донесений,
кроки у хмарах... шлях вже завершений.



Що ти малюєш як тобі сімнадцять?

Що ти малюєш як тобі сімнадцять?
Червоне й чорне,без середини й субтонів.
Твоя революція, твій надірваний спів,
Незнайомого світу твої очі бояться...
А він розлитий з того ж урожаю що і ти,
Така ж палітра хіба пензель інший.
І бє він краскою лиш так між іншим,
Бо ще боїться розміняти я на ти...

[acid drinker]

вас ше не лаяли, то я буду перша.
може, ви на гітарі гарно граєте? або спортом займаєтеся? або програмуєте? якшо з віршами так сумно, мусить же бути шось ше... чорт, навіть не знаю, за шо тут зачепитися. всьо плоха (с).

[Юрко Дарбог]

Не знаю чим зумовленна така емоційна реакція, підозрюю що безумовну роль відіграють якісь зовнішні людські обставини . Може спробуєте критикувати більш конструктивно і розгорнуто, був би дуже вдячний. З повагою Юрко Дарбог.

[acid drinker]

емм.
шоб критикувати більш-менш конструктивно, треба мати, за шо зачепитися. у вас відсутні рими (на вершині хітпараду - рима "інший - іншим" і "ти - ти", не уявляю, як до такого ше ніхто не додумався; втім, там, де слова трошки відрізняються, ситуація не краща; єдине, шо сподобалося - "молюсь - молюск", але це ше більше підкреслює загальну безпомічність, бо показує, як можна римувати і як ви загалом не римуєте) й кульгавий ритм (навіть калічення наголосів у словах не допомагає), дуже слабка грамотність (здається, до синтаксису ви ше не добралися, тому ставите симпатичні закарлючки й рисочки там, де вони гарно виглядають у рядках), абсолютно банальні змісти ("прожиті в пошуках істини роки" - щодо грамотності теж... тут мають бути рокИ, а не рОки; "одні питання, вічний пошук" - ага, у мене теж питання, якої холєри я це три хвилини читала й уже п'яту хвилину відповідаю... за той час можна було три сторінки тенесі вільямса), проблеми зі змістом (яке навантаження червоного й чорного в останньому вірші, я ше розумію, але до чого тут світ, розлитий (!!!) з того ж урожаю, шо й сімнадцятирічний ліричний герой (ви про спирт?), і "боїться розміняти я на ти" - зовсім неясно, в принципі, як і сенс самого розмінювання я на ти). кидайте цю фігню, є стільки прекрасного, шо можна робити.
шо вам ше сказати? я намагалася бути гуманною в першому повідомленні.

[Юрко Дарбог]

Ну от це вже інша справа!!! З батьма вашими зауваженнями погоджусь і сперечатись немає ніякого сенсу , так як я і не претендував на звання великого поета а лиш хотів почути критику грамотної у цій справі людини , за яку безумовно вас вважаю .На рахунок синтаксису і пунктуації, то дійсно для мене є трохи проблемою, бо всієї механіки написання я не знаю.Якось позабулось зі школи. А от що до банольності текстів то вже інше питання. Нерозумію чому ви вважаєте "прожиті в пошуках істини роки" банальністю. Як на мене це дуже глибока і прадива фраза. Я пишу у символічні формі, тому багато речей є не простими фактами але формої відображення реальності. На рахунок "розлитого світу" то ви просто не вірно зрозуміли. У вірші, а саме у другому стовпчику мова ведеться про хлопця дівчини. Це така сиволіка. А розмінювати я на ти, це означає бути готовим до відносин, де головним є єдність двох людей а не власного Я. А в цілому дякую вам що відгукнулись, я багато зрозумів із ваших слів. З повагою Юрко Дарбог!

[acid drinker]

цю глибоку і правдиву фразу про пошуки істини й плинність життя я позавчора чула шість разів, учора - вісім, сьогодні вже чотири. десь так. саме це я маю на увазі під банальністю. звісно, еміль чоран теж писав банальності, зате в нього був стиль. матимете стиль - зможете писати банальності. а банальності заради банальностей - це нецікаво. нашо мені читати ваші, якшо я можу почитати якісь гарно оформлені?
еее... хлопця дівчини? це ви так думаєте. читач не бачить там ні дівчини, ні хлопця, зате бачить ліричного героя пубертатного періоду, наприклад. тим більше двох людей не видно. є протиставлення суб'єкта й об'єктів, а другий суб'єкт не приходить - мабуть, украли. з цього можна зробити висновок, шо слова вас не слухаються.
якшо хочете писати символічно - почитайте символістів (хоча б французів; до російського символізму з його літургійністю й абсолютно іншою конструкцією реальності вас не відсилатиму). узагалі просто почитайте. це корисно.

[Деяк Томаш]

трішки розбовтано і місцями ритму немає, але в цілому є кілька гарних моментів... не знаю правда чому цілісно не можу сприйняти зміст... але то вже певно й від читача залежить, не можу бути обєктивним у цьому аспекті

[Maf]

Зміст? А він тут є?