КПК

Показати повну версію : Посмішка


bob_liberman
21.09.2009, 17:46
Сашко точно знав коли в неї закохався: вони сиділи однин напроти іншого, він розповідав бородатий анекдот про ефект Доплера, а вона... вона... посміхалася, це важливо...такої чарівної посмішки він ніколи не бачив, трохи відкритий рот...великі рівні зуби (в іншої б це було негарно, але в неї...божествено) трохи жовті від вже третьої чи може четвертої склянки чаю (як вони його називали "з риби" бо в ньому плавало щось дивне) котрий вони вже години так з півтори разом пили. Він сидів і мовчав, а вона говорила...говорила дурниці, дрібниці, щось ну зовсім неважливе...а він підпер рукою голову і слухав часто кліпаючи очами, Жванецький в таких випадках казав: "...говорите, говорите, мне ваш голос приятен...". Вона розказала про свою бабусю що нелюбила кішок і собак, про те як в дитинстві старший брат коли небуло батьків розповідав їй страшні історії, про свого колишнього хлопця...

Сашко ненавидів кохати, коли він бачив закоханих оюдей він кривив обличчя з огиди, він ненавидів своїх закоханих друзів, і часто говорим "незакоханим друзям": "чому коли в твого друга з"являється дівчина він втрачає гордість". Всі ці умовності..."дай почитати твої СМС"..."чому ти мені не побажав доброї ночі"..."навіщо тобі Вконтакті стільки друзів-хлопців? повидаляй їх!...", це було навкруги, всюду і це його виводило з себе, він до деяких пір не робив нічого "дурного"...

Її звали Іванка, і це була наймиліша істота в світі, здається навіть якщо б їй хтось відрубав ліву руку вона б з вічливості спитала б "може ще одну відріжете?" і при цьому з румянцем на щоках посміхалася б... Вона була ДОБРА...доброта для Сашка завжди здавалася хворобою, яка зустрічалась дуже рідко, зараз певне ще в пологових будинках від цього щеплення роблять. Вона була така природня, наївна...ну зовсім не пристосована до життя. Ще іванка мала одну дивну властивість - завжди втрапляти в халепи. Кожного дня воно розкажувала як вступила в калюжу, потрапила в аварію, зламався трамвай, порізала палець, як обрахували в магазині... Сашко називав її "Невдаха" а вона відмахувалась посміхалась і починала розказувати про наступну халепу...

Всі знали що він в неї закоханий, крім неї... Сашко відчував це і що тут сказати, йому було приємно посміхатись їй, випадково торкатись її завжди червоних і мокрих рук, бути просто поряд...

Одного разу коли вони вкотре сиділи пили чай і дивились фільм про ямайських бобслеївстів Сашко мабуть вперше відчув що він щасливий...подивився в стелю...посміхнувся і зробив ще один ковток "чаю з рибою"...

finta
21.09.2009, 21:01
о. чергове мило з уймою трикрапок

Девор
12.01.2010, 15:01
це загальна тенденція, яку, нажаль, й сам практикував до певного часу

Фрау Де
18.01.2010, 16:03
Принаймі написане не від першої особи, а це вже "level up"

"бабусю що нелюбила" - не любила. виправте одруківку :)

samnasam
06.06.2011, 20:20
Ось, якби пакетик чаю заварили на відро води, то і щастя у цьому творі було більше! Одне незрозуміло - ГГ був щасливий від того, що всі знали, що він закоханий у свою подружку і тільки вона цього не відчувала? Чи щасливий він був через те, що не треба було особливо нічим не доводити свою закоханість? На місці його подружки я би теж нічого не відчула, коли б у мене був такий кавалер!