Показати повну версію : Забужко
Ну от. Оскільки думки є, і вони розділились, пропоную обговорити.
Я читала з прози тільки "Польові дослідження...", окрім того якісь кавалки поезії. Непогано цілком. Ставлю тверду четвірку. Деякі історично-філософські роздуми досить влучні.
Що скажете?
oddysseus
28.11.2005, 18:55
Я читав лише "Польові дослідження...". Пані Забужко - безперечно, мудра, хороша письменниця, зазирає вона досить глибоко. Єдине - якщо брати вищезгадану повість, то можна сказати, що заглибленість у сексуальні деталі трохи надмірні, а тому не виправдані. Відразу кажу: нічого не маю проти сексу, і в літературі зокрема, різну порнографію можу читати спокійно, а часом і з інтересом. Але все-таки порнографія - то одне, а високе мистецтво, як на мене, - зовсім інше.
Тільки я там порнографії не побачила взагалі. Чи, може, чогось не пам'ятаю.
Читала "Польові дослідження" - твір написано професійно і якісно, але мені було нуднувато.
Може я просто не цільова аудиторія ? :))
забужко настільки вплинула на літ. процес в україні, на розвиток
сучасної укр. літ. і на вихід її з гетто, що як не крути, а просто увішла в канон.
це вже незалежно від наших оцінок.
oddysseus
29.11.2005, 14:37
Від наших-то оцінок, може, й незалежно, але канон теж люди встановлюють. В епоху радянщини та-а-акий канон був! Але Забужко - постать в українській літературі справді знакова... (це кажу, незважаючи на мою особисту антипатію до неї як до людини :8 )
silverfish
29.11.2005, 16:26
Мені не подобається Забужко. Псує образ ЖІНКИ своїми рефлексіями...
oddysseus
29.11.2005, 16:28
Мені не подобається Забужко. Псує образ ЖІНКИ своїми рефлексіями...
А яким, на Вашу думку, має бути образ ЖІНКИ? Питаю без підколок - справді цікаво.
Ви подивіться, яка хвора тема... Дійсно, Срібна Рибко? Ну створив ти сам собі образ. А у Забужко він інший. Де тут "псування"?
Образ = стереотип = деформоване сприйняття.
Думки щодо твочості пані Оксани суттєво розділились...
oddysseus
29.11.2005, 18:43
Ви подивіться, яка хвора тема... Дійсно, Срібна Рибко? Ну створив ти сам собі образ. А у Забужко він інший. Де тут "псування"?
Образ = стереотип = деформоване сприйняття.
Думки щодо твочості пані Оксани суттєво розділились...
Ур-р-р-я-а! Дайош плюралізм стереотипів! ;)
silverfish
30.11.2005, 10:58
Дійсно, Срібна Рибко? Ну створив ти сам собі образ. А у Забужко він інший. Де тут "псування"?
То в тому ж і річ! Вона псує створений МНОЮ образ! Своїми прихованими фаталістичними скаргами на життя, ниттям, виттям та іншими шмарклями. Ще й бреше, навть не з першої сторінки, з обкладинки! Де секс? Де дослідження? Де метод? Де статистика? :mad:
До oddysseus: А яким, на Вашу думку, має бути образ ЖІНКИ? Питаю без підколок - справді цікаво.
Та якби ж я знав... :o Але не таким :)
Маленька
15.12.2005, 01:57
забужко настільки вплинула на літ. процес в україні, на розвиток
сучасної укр. літ. і на вихід її з гетто, що як не крути, а просто увішла в канон.
це вже незалежно від наших оцінок.
Згодна.
Але чомусь розмови зводяться до "Польових досліджень..."
У Забужко є суперові оповідання і повісті.
Наприклад, "Дівчатка" - про стосунки між дітьми у школі, мотиви їх вчинків.
З приводу "Польових досліджень..." О. Забужко відповідала на веб-конференції "Оглядача" на питання:
"Читав Вас тільки з Інтернету і тільки "Дослідження..." - тому є специфічне сприйняття автора. А чи достатньо для Вас "Досліджень...", щоб бути Оксаною Забужко - письменником? Наприклад, вважаю, що Шевченку вистачило б "Катерини" і "Заповіту", Д. Павличку - "Двох кольорів", Газманову - "Офіцерів", В. Івасюку - "Червоної рути". А Вам ?"
Оксана Забужко: Який же Шевченко без «Кавказу», «Сну», «Марії», «І мертвим, і живим», «Минають дні»?! Жодного автора не можна міряти одним твором. Якщо вже хочете порівнянь, то «Польові дослідження» - це всього на всього мої «Страждання молодого Вертера». А взагалі починати мене читати найкраще, за відгуками читачів, із «Казки про калинову сопілку». Чомусь вона найлегше сприймається". Отак!
А хто читав щось з нового Забужко? "Другу спробу" (це поезія) або "Let my people go:15 текстів про українську революцію". Поділіться враженнями!
стронґовський
05.01.2006, 15:33
1. Забужко одна з найцікавішиї українських есеїстів і оті її 15 текстів - ліпший тому доказ.
2. "ПДУС" це ганьба для української літератури, і ганьба, що його так піарять. Бо книжка лайнова і нічого не містить.
3. Забужко-шевченко- та українко-знавець рулить. Мені ся сподобало.
4. Вона непогана поетка. Дійсно. З усією моєю нелюбоввю до силабо-тоніки.
До теми:
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_culture&key=1133401170&first=&last=&pattern=%C7%E0%E1%F3%E6%EA%EE
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_culture&key=1133319420&first=&last=&pattern=%C7%E0%E1%F3%E6%EA%EE
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_culture&key=1132838537&first=&last=&pattern=%C7%E0%E1%F3%E6%EA%EE
абсолютно не розумію пункт 2. поясніть, якщо можна, чому така негативна оцінка?
Маленька
14.01.2006, 02:55
Дійсно було би цікаво про пункт 2 детальніше почитати
Mercenary
16.01.2006, 12:42
забужко настільки вплинула на літ. процес в україні, на розвиток
сучасної укр. літ. і на вихід її з гетто, що як не крути, а просто увішла в канон.
Дозвольте спитати, ЧИМ ЦЕ?
Як поет вона - одна з вісімдесятників разом з Римаруком, Матіос, Білоцерківець, Маленьким, Воробйовим, Герасим"юком, Фішбейном тощо...
Романом, який не має ознак роману?
Як на мене, після того , як російська поетеса за 80 років до Забужко написала: "О вопль женщин всех времен// Мой милый, что тебе я сделала?" - "Польові дослідження..." з їхнім гендерним реваншизмом можна було і не писати.
Згоден, вона - яскравий, непересічний літератор, симпатична жінка, цікава особистість...
Але - КАНОН?.. :confused:
Прорив з гетто здійснили Андрухович, Курков (так!) та Дереш. Після них Схід і Захід зацікавилися українською літературою!
А Забужко здійснила хіба прорив? Світ зацікавився виключно нею. А це не прорив літератури, а у ліпшому випадку - прорив Забужко. :D
Змогла - гідна поваги! Але при чому тут прорив літератури і канон?
Інтерв’ю Оксани Забужко "Високому Замку".
Про нові книжки, переклади, моральний обов’язок, Європу й Україну.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=54290
Інтерв’ю Оксани Забужко "Високому Замку".
Про нові книжки, переклади, моральний обов’язок, Європу й Україну.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=54290
Ну, і де ж там Забужко?!
Творчість Оксани Забужко люблю неймовірно. Перше, що потрапило колись на очі - її колонка, здається, у газеті "День". То було дуже давно, точно згадати не можу. Потім читала все підряд. Найбільше люблю її поезію, тому тішилася з книги "Друга спроба", бо всіх отих перших поетичних книжок навіть в бібліотеках знайти не могла. Дуже класна річ - "Репортаж з 2000-го". З прози найбільше сподобалися "Дівчатка". Навіть колись ксерила собі з "Кур'єру Кривбасу". А "Let my people go" про Помаранчеву революцію викликала якийсь такий настрій - плакати хотілося. Особливо, хто читав, про отой образ старенької бабусі з оранжевим чайником у вікні...
Коротше, люблю я все, що пов'язане з творчістю Забужко...
забужко дуже гарно читається, коли у самої стан ваління всього з рук. тоді принаймні заспокоююєшся і дозволяєш собі посмакувати літературою, справді якісну. "дівчатка" і "казка про калинову сопілку" чи не найчуттєвіші з усього доробку авторки..принаймні, для мене...
Приємний стиль. Читається легко. Щоправда, є трохи "фемінізму", хоча сама пані Оксана це заперечує. "Сопілка" -- передусім енергетика, а потім художній твір.
IMHO, кращі прозові тексти Забужко увійшли до збірника "Сестро, сестро".
Особливо класні, відверті речі "Сестро, сестро" та "Калинова сопілка".
Мова - вишколеної інтелектуалки.
Образи - глибокі. Автор розуміється на психології.
Фемінізм від Забужко не агресивний, а скоріше такий, що викриває вади патріархального суспільства та відповідних відносин.
Вона єдина поки що з наших жінок-письменниць, хто дійсно находиться в контексті сучасності та її активно творить.
Те, що інші наші авторки відмовляються від феміністичного дискурсу робить їх малоцікавими, неідейними, беззмістовними.
Інеса Арманд
17.02.2007, 22:28
Підкажіть де можна її придбати в Києві... бо лишень в зіпі знайшла, а аудіокнижки точно ще немає...
ВІДМІННО. Вірші, проза, публіцистика, наукові дослідження, виступи на міжнародних зібраннях. Твори перекладені польською, угорською, англійською... Може дякуючи саме Забужко, світ якось побачить різницю між українками(цями) і росіянами.
св. киць
20.02.2007, 17:30
читаю її "Другу спробу", дуже класно. як казав Коцарев: Забужко - п**дата поетка %) важко з ним не погодитись :)
Miranda_
24.02.2007, 16:52
Проза - не моє, а от вірші - супер. І як особистість вона мені дуже імпонує.
Окрім "Досліджень.." нічого не можу пригадати, ала знаєте. в 20 років якось не дуже переймаєшся передклімаксними проблемами. та й брутальна форма викладення викликає відразу місцями...
в 20 років якось не дуже переймаєшся передклімаксними проблемами Гарний вік для жінки - 20 років - ще далеко до проблем :) . Коли вийшли ПД (1996), пані Оксані було 36 років. А задумала/писала вона мабуть в 33-34 віці. Я не лікар, але плутати вік Христа з передклімаксом, це вже занадто. Навіть для 20-літніх.
(Книжки бажано самостійно читати, щоб про них говорити, а не слухати (за)розумних критиків)
Miranda_
24.02.2007, 17:31
(Книжки бажано самостійно читати, щоб про них говорити, а не слухати (за)розумних критиків)
Це закид мені? ;) Безпідставний.
Я читала книгу "якісно" і досить непогано її пам'ятаю. Проблематика твору мені не близька. й справа навіть не у віці - а в психологічній нетотожності. І у формі викладення.
щодо "медицини" - не втішайте себе! ;) юз Яндекс. Чи гугл. За бажанням ;)
і ще - порада за пораду: якщо письменник - ваш улюбленець, це не означає, що так є і в інших ;)
Це закид мені? ;) Безпідставний.
Я читала книгу А якщо читали, то до чого тут, на літ сайті, говорити про (уявний) фізіологічний стан авторки, якщо це не тема твору (хоча і цей стан жінки, та й чоловіка, має право на художнє осмислення). А З-ко не є моїм улюбленим автором, добре, що є така укр авторка, ваш допис привернув увагу нелітературним підходом до оцінки літератури. ІМХО.
Miranda_
24.02.2007, 18:17
To SS.
Уважніше читайте, плз, то не була оцінка авторки - а героїні. Літературний підхід для вас - то викладка на 8 аркушів? ;)
до речі, у вашому пості по темі набагато менше аналітики - тільки схвальні вигуки ;)
Окрім "Досліджень.." нічого не можу пригадати, ала знаєте. в 20 років якось не дуже переймаєшся передклімаксними проблемами.
To SS.
Уважніше читайте, плз, то не була оцінка авторки - а героїні.
Прочитав уважніше - цього не побачив. Але, менше з тим, хоч героїні і сорок років, але книжка не про фізичну недолюбленість чи інші особисті проблеми героїні.
Літературний підхід для вас - то викладка на 8 аркушів?
до речі, у вашому пості по темі набагато менше аналітики - тільки схвальні вигуки Літературний підхід для мене - це обговорення літературних якостей, незалежно від кількості аркушів. А оскільки в темі йдеться про оцінку, ще й за 5-бальною шкалою, то, без аналітики, просто оцінив.
Miranda_
24.02.2007, 23:15
Прочитав уважніше - цього не побачив. Але, менше з тим, хоч героїні і сорок років, але книжка не про фізичну недолюбленість чи інші особисті проблеми героїні.
Літературний підхід для мене - це обговорення літературних якостей, незалежно від кількості аркушів. А оскільки в темі йдеться про оцінку, ще й за 5-бальною шкалою, то, без аналітики, просто оцінив.
1. Ну, да проблемы куда глобальнее, канэшна. Книга - поднимает проблему все...сторонней "недолюбленности" не одной кризисной, замшелой и истеричной дамы - а тысяч, подобных ей (здесь нет моего любимого смайла)
2. Ещё раз повторюсь: прежде чем указывать другим на недостатки их постов - поищите их у себя. Вам не нравится моё мнение - изложите своё, предваряя им критику моего. Пресловутая пословица про бревно в глазу.
3. Вы читали статью Гайнцмахера "За пределами разума?"? (с)
1. Ну, да проблемы куда глобальнее, канэшна.А це вже офтоп - відповідь в приваті.
Добродій Юрко
17.03.2007, 01:37
Вірші з "Другої спроби" вражають...
Не можу сказати чим саме, просто вражають.
І читати їх буває боляче.
Джерельце
10.04.2007, 12:48
Поставила Забужко двієчку... :p
Читала її "Польові дослідження..." як найбільш розпіарену книжку. Чесно - розчарувалася... Не того від неї чекала, після ознайомлення з її інтерв"ю. А нещодавно прочитала "Казку про калинову сопілку". Краще попереднього твору, але не вразило. Чогось в цьому творі серйозно не вистачає, щось недосказане і невисловлене, яке, в той же час, не викликає зацікавленості у читачів.
Veronika Pyatnitskaya
10.04.2007, 13:07
Знаєте, я думала, що тільки мені її ці дослідження в сексі не пішли... А дивлюся, що багатьом теж не подобається... Там і про секс нічого не написано. Хоч кажуть інші її твори начібто кращі...
acid drinker
10.04.2007, 13:16
про секс написано в бульварних романах, якшо хочете - почитайте. у забужко книжка про інше... чесно-чесно ;)
збірка "сестро, сестро" мені сподобалася. трошки жорстока, але гарна.
Veronika Pyatnitskaya
10.04.2007, 13:21
Да, я не про те... Я вже давно такі романи не читаю... Для мене там нічого нового... Просто всі кажуть, почитайте, бо це ж Забужко написала... А виходить, що саме в цьому творі нема про що читати.
Джерельце
10.04.2007, 14:41
ну я й не чекала, що там про секс. Але ж нуднувато й не побачила я там головного: сенсу чи що... ;) Не достойна ця книга такого піару. Думаю, що в Забужко повинні бути й інші твори, набагато кращі, але вони ж не розкручені, тому й не відомі загалу...
Veronika Pyatnitskaya
10.04.2007, 14:44
Та може в тій книжці сенсу і не потрібно... Головне, назва...
2 Acid drinker
+1. Стопудово не про секс! То хтось, либонь, короткозорий.
І збірка "Сестро, сестро" -- гарна річ. Особливо "Казка про калинову сопілку".
2 Т-Х Pyatnitskaya
Ви би читали спершу, а потім "фе" висловлювали (а то ваше "начебто" "звучить" убогенько).
Veronika Pyatnitskaya
10.04.2007, 15:55
Якщо вам, Giza, особисто, подобається О.Забужко, то я не проти. Любить її собі як авторку.
А я про "Казку про калинову сопілку" нічого й не казала, бо не читала ще цю книгу...
І нема чого тут на форумі людей ображати, я ж нічого такого про вас поки що поганого на цьому форумі не казала... Хоча могла б... Із вреднощів...
І ще, а якщо я іншу аватару вставлю, то ви мене будете називати як та аватара?
Хто ж вас ображає, серденько? Я так само, як ви, маю право на власну думку (форма її викладу теж моя особиста справа). Якщо я здаюся вам дещо... м... різкою, перепрошую дуже. Душевність -- не моя чеснота. На жаль. Але то вже краще обговорювати в приваті.
Veronika Pyatnitskaya
10.04.2007, 16:10
Я думаю, що вас мабуть хтось колись дуже образив... І ви тепер ображені на всіх людей... І нема в вас дійсно м'якості. Я теж висловлюю свою особисту думку.
acid drinker
10.04.2007, 16:58
moderatorial: дівчата, припиніть гризтися. бо на думку приходить старезне, але таки актуальне chicks fight =)
ше раз повторюю - на цьому форумі нема демократії та толерантності, є висловлені суб'єктивні думки. ображатися і самостверджуватися - в приват.
Veronika Pyatnitskaya
10.04.2007, 17:53
А я і не хочу гризтися.
Та може в тій книжці сенсу і не потрібно... Головне, назва...
Книжка дуже і дуже хороша. Можливо, не-українцям вона і не буде такою близькою, адже там саме про українські національні проблеми йдеться. Але вона точно не про секс. Проблеми сексу і близькості між людьми там зображено лише як зовнішній прояв глибинних комплексів у свідомості українців у тоталітарному совковому режимі. Мене книжка дуже пройняла, бо у моїй сім"ї були "пригноблені і меншовартісні вороги народу". На жаль, наслідки буття "ворогом народу" таки даються взнаки...
Вирішив щось почитати із сучасної укр. літератури, бо давно відстав у цьому відношенні. Ну, думаю, стільки говорять про цю книжку, треба почитати. Подолав першу сторінку- це там де в дужках весь текст і кинув. Не йдуть мені суч. письменники...
Джерельце
23.04.2007, 21:45
Не йдуть мені суч. письменники...
Дуже дивне твердження! Ти ж прочитав лише одного автора (до-речі, на моє глибоке переконання, далеко не найкращого) та й то лише кілька сторінок. Я вважаю, що ти просто шукаєш "відмазку" щоб не читати. Мовляв, спробував - не пішло... Тому вибачайте - не моє!
А якщо хочеш і дійсно підсісти на сучасну укр. літ., почитай краще "Дефіляду в Москві" Кожелянка чи щось із Дяченків...
Дуже дивне твердження! Ти ж прочитав лише одного автора (до-речі, на моє глибоке переконання, далеко не найкращого) та й то лише кілька сторінок. Я вважаю, що ти просто шукаєш "відмазку" щоб не читати. Мовляв, спробував - не пішло... Тому вибачайте - не моє!
А якщо хочеш і дійсно підсісти на сучасну укр. літ., почитай краще "Дефіляду в Москві" Кожелянка чи щось із Дяченків...
В тому то й річ, що траплялися мені автори- проплачені нездари, які уявили себе письменниками, можливо завдяки їм у мене склалася така суб'єктивна думка про сучасну укр. літературу. Іноді навіть шкода витрачати час і гроші.
За пораду дякую, обов'язково почитаю.
Veronika Pyatnitskaya
24.04.2007, 10:34
Книжка дуже і дуже хороша. Можливо, не-українцям вона і не буде такою близькою, адже там саме про українські національні проблеми йдеться. Але вона точно не про секс. Проблеми сексу і близькості між людьми там зображено лише як зовнішній прояв глибинних комплексів у свідомості українців у тоталітарному совковому режимі.
Може в чомусь ви і праві, може я ще не дозріла до цієї книги... Я, взагалі, українка, але російськомовна... Це зараз я пробую розмовляти та писати українською.
Джерельце
24.04.2007, 11:22
А ось я україномовна корінна за діда-прадіда українка і мене все одно книга не пішла... Мабуть у нас із Забужко просто погляди різні...
Veronika Pyatnitskaya
24.04.2007, 11:26
Скажу більше, я намагалися прочитати її іншу книгу під назвою "Let my people go: 15 текстів про українську революцію" і чомусь вона мені теж не сподобалася, своєю мовою, а може судженням своїм... Щось десь не привабило.
Рекомендую "Хроніки по Фортінбрасу". Може, щось десь...
Романом, який не має ознак роману?
А Забужко здійснила хіба прорив? Світ зацікавився виключно нею. А це не прорив літератури, а у ліпшому випадку - прорив Забужко. :D
Змогла - гідна поваги! Але при чому тут прорив літератури і канон?
У сучасній літературі рідко який твір має ознаки роману, новели і т.п.
А Хіба "Маліна" Інгеборг Бахманн має більше ознак роману? Але вже тридцять років залишається чи не найвідомішим романом австрійської літератури 20-ого століття. І таких прикладів в літературі вдосталь.
Я думаю, що перш за все зацікавлення викликала назва роману, яку різноманітні видавництва світу розцінили дуже позитивно. Книжку з такою назвою куплятимуть. І купляють. Тому й перекладають.
Андруховича люблять перш за все за його стиль і жарти. Тому коли він приїздить за кордон, зали заповнені. Але те ж саме з Забужко. Люди люблять видовища. Андрухович це забезпечує своєю неординарністю, Забужко - назвою своєї книги. Коли приїздив Жадан, мало хто прийшов, і навіть почесний гість таких міроприємст як українська громада на цю зустріч з автором не прийшла.
[QUOTE=Ircya;27998]Книжка дуже і дуже хороша. Можливо, не-українцям вона і не буде такою близькою, адже там саме про українські національні проблеми йдеться.
Я скажу більше. Я пишу по цьому романі дипломну в Австрії. Викладачі в захопленні від стилю письменниці, віршів, що в романі, але героїня твору і її поведінка для них не зрозуміла.
Деякі мені казали, що поведінка і висловлювання Миколи настільки жахливі, і описані настільки відверто, що це неможливо читати.
А наші жінки з тим живуть все життя...
LanceloT
22.05.2007, 13:37
[QUOTE=Ircya;27998]...
А наші жінки з тим живуть все життя...
Скажу так: З КИМ ПОВЕДЕШСЯ ТАК ТОБІ І ТРЕБА!!!
А я би додала: як читаєш, так і маєш...
Загалом, радила б просто уважно читати, навіть ту ж Забужко і виловлювати те, що там є хорошого. Все одно як полунички з сиропу...(даруйте за порівняння!) І так усе. Остання її книга про Лесю Українку, яку вона три роки в усамітненні писала - "Нотр дам дЮкрейн" теж прикольна, раджу почитати, щоб мати цілісне (байдуже як марковане) але своє уявлення.
Мені подобається Оксана Забужко. Читала і "Польові дослідження..." і збірку "Сестро, сестро...", "Хроніки від Фортінбраса". Особисто для себе знайшла багато корисного. але чомусь я впевнена в тому, що не кожен сприйматиме Цю авторку.
Amaranta
29.05.2007, 21:52
Мені теж Забужко подобається, хоча спочатку її "Польові дослідження..." читалися складнувато, можливо, через незвичайний стиль письменниці. Мова дійсно трохи складна для сприйняття, але в тому, мабуть, і полягає ізюминка. Зараз із задоволенням читаю збірку "Сестро, сестро", читається легше, ніж роман, можливо через те, що я вже звикла до її стилю.
От прочитайте останню - "Нотр Дам..." Ото штука! Забужко три роки над нею коптіла ... і таки викоптіла.... Цікаво, що ви би на це сказали? Хто читав?
Дивно, що ви мішаєте белетристику й літературознавство (нехай і не зовсім академічне) в одну купу...
От прочитайте останню - "Нотр Дам..." Ото штука! Забужко три роки над нею коптіла ... і таки викоптіла.... Цікаво, що ви би на це сказали? Хто читав?
приїду до України влітку і обов"язково перечитаю!...
Горицвітик
13.06.2007, 17:06
Можливо Забужко і гарна письменниця. Я ні в чкому разі не сперечаюся. Але навіщо у творі ("Польові дослідження українського сексу") нецензурна лексика?????Її і так вистачає в реальному жииті! Читаючи книгу хочеться чогось гарного і світлого,та відкриваючи першу сторінку...Навіть бридко стає читати, загублюєш головну думку твору відразу, бо починаєш задумуватися чогож це автор прибіг до використання цих самих слів?навіщо?що він хотів цим підкреслити?
... навіщо у творі ("Польові дослідження українського сексу") нецензурна лексика?????Її і так вистачає в реальному жииті! Читаючи книгу хочеться чогось гарного і світлого,та відкриваючи першу сторінку...
То читайте світле, які прблм?
Навіть бридко стає читати, загублюєш головну думку твору відразу, бо починаєш задумуватися чогож це автор прибіг до використання цих самих слів?навіщо?що він хотів цим підкреслити?
Ех!
Читаючи книгу хочеться чогось гарного і світлого,та відкриваючи першу сторінку... Давня дискусія на тему для чого існує мистецтво. Для розваги, для навчання, щоб відволікти від нудних буднів тощо. А якщо в "Польових дослідженнях..." вас зачепив той нечисленний матюк, значить в книжку ви не вчитались. Бо інакше ви б на них і не відреагували.
Оксана Забужко: Я приблизно знаю, які книжки хочу написати, але ж, холєра, як довго треба жити! http://umoloda.kiev.ua/number/164/0/34502/
А як Вам ця стаття?http://www.fact.kiev.ua/articles/article_13/
Особливо про українських студентів за кордоном... Мене особисто обурило, коли вперше прочитала...
:)
А як Вам ця стаття?http://www.fact.kiev.ua/articles/article_13/
Особливо про українських студентів за кордоном... Мене особисто обурило, коли вперше прочитала...
:)
Класне інтерв'ю (бо це не стаття). Як викладач внз абсолютно погоджуюсь - сучасний студент часто не може самостійно проаналізувати просту статтю. За кордоном за такого соромно, вдома - страшно, бо це майбутнє країни.
Цікаво, а коли ви вдруге прочитали, що ще вас обурило? :) А може навпаки - розбурило :)
Цікаво, а коли ви вдруге прочитали, що ще вас обурило? :) А може навпаки - розбурило :)
Все що мене обурило, я написала в коментарі до інтерв"ю.
Моя особиста думка така: наші українські студенти не є розумово відсталіші за західноєвропейських. Лише наша система освіти не прививає навиків чи здібностей аналізу.
Знаєте, я вже 2 рік вчусь в Австрії, і там теж є деякі студенти, які нічого мудрого не можуть сказати до певного твору, але вони говорять.! А викладач відповідає: це Ваша думка, але хотів би Вам заперечити... І так за три-чотири роки вони вже по-іншому відповідають...
А в нас в Україні що в школі, що в університеті, як щось не правильно скажеш, зразу ж викладач починає як не критикувати, то просто перед усіма висміювати. І це притуплює в першу чергу... !
І тому в нас студенти шукають в інтернеті реферати, бо немають сміливості або й не знають як це правильно сформувати, зібрати докупи і щось від себе додати.
Це соромно, і я згідна з Вами. Але чи лише за студентів соромно?
Моя особиста думка така: наші українські студенти не є розумово відсталіші за західноєвропейських. Безусловно!
А викладач відповідає: це Ваша думка, але хотів би Вам заперечити... Мабуть це дуже категорично. Мудріше запропонувати свій варіант і щоб студент/ка зрозумів/ла самостійно різницю.
в Україні що в школі, що в університеті, як щось не правильно скажеш, зразу ж викладач починає як не критикувати, то просто перед усіма висміювати. гнати такого викладача.
І тому в нас студенти шукають в інтернеті реферати, бо немають сміливості або й не знають як це правильно сформувати, зібрати докупи і щось від себе додати. Тут посперечаюсь, бо мабуть не тому. Або не тільки тому. Просто якщо це проходить, а часто так буває, то чому б так не списувати.
Але чи лише за студентів соромно? Безусловно, і за викладачів часом теж. Але додамо ще батьків, які цих (майбутніх) студентів виховували і орієнтували на життя і... отримаємо все суспільство - хворе укр-ке суспільство
4esterfielter
07.12.2007, 20:18
не проголосував, бо не можу знести її стилю... начебто гарно, але заскладно чи що? і таааак депресивно, що не хочеться насолоджуватись її словом... а смисл, може й зрозумілий, але з того, що я читав у критиці (схвальній), я дізнався глибше, про що вона пише , бо не вистачило духу осилити навіть "Сестро, сестро" до кінця, а "Польові дослідження..." почав і прочитав багато... але нічого не запам"ятав. Може й класно бути феміністкою, не сперечаюсь, може жінкам і скрутно живеться, але її письмо мені не подобається. через стиль. грузить вона, а не пише. от шо я скажу.
тю, блін. навісили на гарну тьотю ярлик. ніяка вона не феміністка.
а взагалі, дивно, що так багато людей не сприймають її творчості зовсім... так би не подумала.
4esterfielter
08.12.2007, 15:16
тьотя красивіше говорить, аніж пише... на Ювілеї "Факту" аж заслухався...
тьотя красивіше говорить
бо інтелектуалка. яких мало, між іншим.
4esterfielter
10.12.2007, 11:19
я ж не сперечаюсь)))
Читав спочактку, як і більшість, "Дослідження". Після "оригінального стилю письменниці" більше нічого від неї читати не хочеться.
Галицько-волинський діалект легко сприймається мабуть лише його носіями, я от з Києва, мені ті лексичні виверти видалися важкими для сприйняття, навіть неприємними. Взагалі, весь твір справив неприємне враження, наче щось бридке схопив, після чого виникає бажання вимити руки та прополоскати рот (чи то пак, промити очі). Мені, як лікарю, явно дається в знаки, що щось не склалося в авторки з протилежною статтю. Принаймні, на той час.
Щоправда, заглянув таки ще у "Let my people go".
Думаю, за рейтингом "найпафоснішого літератора" Оксані Стефанівні перше місце гарантоване було б після того "доробку". Цікаво, після всіх політичних подій (як то, - премєрство Януковича, сучасний рейтинг Ющенка та ін), що може бути наступним? Може щось на кшталт - "Let those lusers die"?
Може щось на кшталт - "Let those lusers die"?
:)
Мені, як лікарю, явно дається в знаки, що щось не склалося в авторки з протилежною статтю.
А хіба цікаво було б читати, коли б усе склалося? Мусить же бути в твору певна проблематика...
Не знаю, чого всі так на ті "Польові дослідження" плюються. Я давно читала і направду не пам'ятаю вже подробиць, але пам'ятаю, що враження склалось цілком позитивне й читалося нормально. Хоч киянка, а "галицькі виверти" люблю) Щоправда, в пані Оксани стиль сам по собі важкий. От у нещодавно прочитаному "Шевченковому міфі України" перечіпалась по кілька разів на речення. Але ж яка розумна жінка!
acid drinker
16.04.2008, 14:51
як сказав пан ростислав, українська література дуже виграє від існування в ній двох неперевершених риторів - забужко і грабовича.
а польові дослідження - то просто великий плювок в обличчя прихильникам калинової і солов'їної україни. до речі, Seifer'е, були б ви не тільки лікарем - зрозуміли б, шо їй в той час не з чоловіками не склалося, а з державою передовсім. і патріархальність звідти, і якісь комплекси, і меншовартість...
... їй в той час не з чоловіками не склалося, а з державою передовсім. і патріархальність звідти, і якісь комплекси, і меншовартість...
Пам'ятаєте, що героїня відповідає жебракові, коли той бідкається їй, який нещасний та безпритульний? Ага. I'm homeless myself.
Що може скластися, коли нема в тобі того дому, який потрібен, якого би хотілося? Чоловіка -- і того нікуди запросити погрітися.
Нестабільний фундамент -- звідти розхитаність, непевність, побоювання, тривожність...
Втім, у розумних жінок досить часто не складається з усім. Бо планка зависока. Для себе.
Ти ба, як переполохалося вельмишановне читацтво. Мабуть, без пояснень не обійтися.
Щоправда, в пані Оксани стиль сам по собі важкий.
О, тут двох думок бути не може, чого варті лишень речення на сторінку-півтори.
Але ж яка розумна жінка!
Так, розумна – «аж страшно»© Старий Сірко, "За двома зайцями"
двох неперевершених риторів - забужко і грабовича
Ритор Забужко, кажете? Згода! Найнеперевершеніший ритор, коли ваша ласка! Тільки от були б ви acid drinker, не тільки читачкою, а принаймні, читачкою ерудованою, то пригадали б мабуть, що слово «ритор» означає. Ну, взяти хоч би тлумачний словник Ушакова, (перепрошую заздалегідь у «надсвідомих», що кацапське видання, просто не знайшлося іншого під рукою). Ну так от, читаємо:
РИТОР а, м. [греч. rhētōr].
1. В древней Греции — учитель красноречия, ораторского искусства (истор.).
Ні, не те – все таки, сучасниця наша, та й курсів з красномовства не започатковувала, здається (слава тобі Господи). Одне слово – не підходить. Читаємо далі:
2. Оратор, говорящий пышно и красиво, но малосодержательно, прибегающий к искусственным приемам красноречия (книжн. неодобрит.). Тут ритор мой, дав волю слов теченью, не находил конца нравоученью. Крылов.
Оце воно! Просто, в яблучко, даруйте за кальку з «північносусідського».
А про плювок, це ви влучно – так понапльовували, що вже й ступити ні куди, не втрапивши у якусь гидоту. А так, знаєте, хочеться іноді солов’їв під калиною послухати.
Ну, і на десертик, всіх, хто цікавиться «доробками» вищеназваної «мисткині» прошу сюди (http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/lesja/crit/oz.html#).
Там доволі цікава і докладна характеристика останнього з творів.
Попереджаю лишень красне панство, що поціновувачам на кшталт acid drinker'a пляшечку валокордину тримати під рукою обов’язково.
Пане Seifer, у нас не вітається такий тон щодо інших учасників. Будьте ласкаві прочитати правила форуму й запам'ятати, що тут люди прагнуть до взаємної поваги. Маєте усне попередження.
acid drinker
17.04.2008, 19:25
пане Seifer'е, шо ж ви такий злий-то? вас особисто зачепило? аж так пані забужко не любите, шо будь-яка нейтрально-позитивна оцінка її - особиста образа? хм... ви ж лікар, мали б знати, про шо се каже...
по-друге, я прекрасно знаю, шо я кажу, і не треба мені словниками тицяти - цитата про забужко і грабовича була цілковито усвідомлена (до речі, а про грабовича ви шо думаєте? знаєте такого? і знаєте, чому він до контексту цитати втрапив?).
по-третє, якшо не плювати такою кислотною й інтелігентною слиною, іржу просвітництва й рустикально-патріархального дискурсу не розчиниш. але кому я то кажу... ви ж тут на таку книжку посилаєтеся...
а щодо книжки - ага, таким, як я, точно треба мати шось під рукою, але не валокордин, а коробку хустинок - шоб сльози від сміху читати не заважали. страшенно адекватний науковий текст... а я думала, у мене курсова трагічна.
до речі, Notre dame d'Ukraine - книжка, цікава передовсім через відображення стосунків забужко з ліною костенко й лесею українкою. гарольд блум і його "страх впливу", до речі, хочу цю книжку в паперовому варіанті.
і це... на обкладинку не наїжджати - по-перше, це факт зробив, забужко ні при чому, і я просто шалію від їхніх обкладинок для "високої полиці", а по-друге, автор мав би подумати про можливі причини такого "спотворення", перш ніж...
взагалі, так прикольно виїжджати на матюканні гарних авторів... на щастя, зараз ця техніка вже мало працює.
Соломія Журба
20.04.2008, 16:11
Захоплена її відвертістю, внутрішнім світобаченням, стилем написання своїх творів.
Це геній - ххі віку, але у нас не бачать апостола на землі при жітті, а жаль. Проте, час скаже своє і я вірю, що колись вона ввійде в десятку найкращих! По - доброму їй заздрю...
Якщо ви критикуєте "польові дослідження..." за меншовартість, непевністьть, образу головної героїні, то ненвже ви не помічаєте, що зараз більша половина таких жінок? Оксана Забужко написала дійсно про те, що відбувається з жінками у часи державної нестабільності, а не тільки з нею одною. А щодо її інших творів - оповідань, поезій і т. д., то вони написані на високому рівні. І нічого розглядати автора тільки за одним твором.
Дякую, acid drinker!
Все ж таки літфорум цей - розкіш...
У голові зараз мільярди думок...
Теж люблю "Калинову сопілку...", вважаю цей твір одним з кращих в сучасній літературі. Люблю поезії, особливо збірку 90-го "Диригент останньої свічки".
А от проголосувати, оцінку поставити мені чомусь важко.
Ромка Позаяк
28.10.2008, 16:20
Оксану Забужко гвіздками в українську культуру вбили, сперчатися тут зайве. Але пише вона занадто "понтово" - випендрьожу багато та відвертих жіночих негараздів (ні в якому разї не маю на увазі її особисті негаразди - може вона грає в таку гру, але з текстів її наскрізь сочаться певні проблєми). Завжди неприємно її читати - без пояснень, просто неприємно і все тут. Усе, чого вона торкається в текстах, теж стає неприємним чомусь. А торкається вона - як на зло - дуже важливих речей... Отакі в нас є загадкові, "містичні" письменниці :-)
acid drinker
28.10.2008, 17:02
це ваше суб'єктивне сприйняття, яке, знову ж, не може в жодному разі значити, шо забужко - неякісна авторка. читайте карпу (ой, епрепрошую, забула, ви її теж не любите). чи у вас є підстави сумніватися в законності місця пані оксани в українській літературі? а якшо ше скажете, хто її сюди цвяхами вбив, буду страх яка вдячна. написати, шо це ужос, фігня й фє - легко. але ж фє теж мусить мати підстави.
ох же ж ці польові дослідження - то пані Оксані водночас лавровий вінець і клеймо! вчепилися ж усі в них. а мала проза? а поезія (доволі цнотлива й із ухилом у традиційність, до речі)? і, врешті-решт, - чимала кількість якісних, глибоких, грунтовних, актуальних наукових праць! а есеїстика? оох, не вміють у нас цінувати жінок, які досягли успіху й визнання завдяки високому інтелекту й старанній праці.
ну і вкотре дивуюся наріканням на "жіночі проблеми" у "Польових дослідженнях" - усім що, хочеться тільки про самовпевнених курв читати? а отаке справжнє, щире, проаналізоване й гарно виписане - не подобається їм, бач.
Ромка Позаяк
28.10.2008, 18:59
ох же ж ці польові дослідження - то пані Оксані водночас лавровий вінець і клеймо! вчепилися ж усі в них. а мала проза? а поезія (доволі цнотлива й із ухилом у традиційність, до речі)? і, врешті-решт, - чимала кількість якісних, глибоких, грунтовних, актуальних наукових праць!..
"Польові дослідження" - найпоказовіша річ у даному випадку. Саме ними Забужко "увійшла" в літературу. І дуже, до речі, добре усвідомлювала, що саме так в неї є шанс встрибнути на свого коня української культури - чим епатажніше, чим брутальніше, тим більш гарантовано, що не пройдуть повз... Люди, які пам'ятали її як лектора з філософії (марксистсько-ленінської діалеХтики!) тоді були дуже здивовані таким перетворенням усім зрозумілої на ті часи особистості в богемну письменницю. Тоді гендерна тема тільки-но входил в раж, "чеку" з цнотливої моралі наших читачів тільки-но висмикнули - мало хто з митців здогадався, що треба саме так і саме у той час викинути в атмосферу кіло... (скажімо, "тексту"). Це по-перше. По-друге: так чи так, але щоб увесь той бруд та невгамовану жіночу снагу було заціловано збочинцями та недопокидьками, тре було відвертого душевного та ментального стрептизу - інакше не протяти! І, зауважімо, саме це й вдалося Забужко найкраще - і саме тому вона особисто в "Дослідженнях" є головною героїнею БЕЗПЕРЕЧНО. І от зараз та сама ... "героїня" (не вже ж мене переконають, що за ті часи Забужко як людина встигла змінитися?) пише наукові монографії й таке ін., що нам пропонують... І от така собі горемезна діхотомія: лірична героїня "Досліджень" з одного боку, і культуролог, історик та ін. - з другого! Хто шизофренік - тому легше :-) А чи подобаються нам такі жінки-сестри, чи ні - то вже наші з вами особисті справи. Можна навіть погодитись із тим, ща найкращі педагоги й знавці дитячої психології - педофіли, а найкращі андрологи - гомосексуалісти, але довірити дітей цим "фахівцям" - злочин... Так само й тут: за бажанням можна читати, наприклад, вранці тексти Подерв'янського, а ввечорі йти на його лекції, скажімо, з античної літератури або строслов'янської мови, але як вам далі жити в культурі?.. Публічне самороздягання та виставляння на осуд своїх генітальних потреб - мовітон, хоча й особиста справа. А от братися після цього за серьозні теми і очікувати адекватної реакції від людей - ??? Є довіра до такої особи, як Оксана Забужко - читайте собі, насолоджуйтесь, хто ж проти. Але мені ГИДКО - не хочу ані вірити ій, ані читати її есеї. Один мій знайомий сказав про неї: "Я б із нею на груповушці відтянувся, мабуть, але читати вже не цікаво..." Аморальна він людина, неінтелігентна і некультурна - це точно! А от Забужко, Покальчук, Карпа та ін. - фахівці, культуристи та українолюбці :-)
Загублена дитина
29.10.2008, 02:35
та блін, нашо так серйозно ставитися до текстів - як до істини в останній інстанції? чи то тільки я така збоченка - читаю переважно просто заради розваги?
Anatoliy
29.10.2008, 03:14
Можна навіть погодитись із тим, ща найкращі педагоги й знавці дитячої психології - педофіли, а найкращі андрологи - гомосексуалісти, але довірити дітей цим "фахівцям" - злочин...
яскраві приклади.
Так само й тут: за бажанням можна читати, наприклад, вранці тексти Подерв'янського, а ввечорі йти на його лекції, скажімо, з античної літератури або строслов'янської мови, але як вам далі жити в культурі?..
знаю схожу людину: на перший погляд страшенно розумна (власне, дохтір наук, проффессор), культурна і т.д. і т.п. людина, а коли познайомишся ближче, то бачиш, що за тою культурністю насправді криється щось ну страшенно вже огидне. а потім думаєш: а може, всі розумні люди (з часом впевненість у їх розумності, звісно, трохи зменшується) такі "культурні"?
Є довіра до такої особи, як Оксана Забужко - читайте собі, насолоджуйтесь, хто ж проти. Але мені ГИДКО - не хочу ані вірити ій, ані читати її есеї. Один мій знайомий сказав про неї: "Я б із нею на груповушці відтянувся, мабуть, але читати вже не цікаво..." Аморальна він людина, неінтелігентна і некультурна - це точно! А от Забужко, Покальчук, Карпа та ін. - фахівці, культуристи та українолюбці :-)
"польові дослідження" я особисто не сприйняв. досі пам'ятаю одну цитатку, яку навіть гидко писати. кажуть, що забужко гарні речі пише зараз (типу, вумні), щоправда після того, як я переглянув її писанину про лесю українку і прочитав кілька цитат, то зрозумів, що недалеко вона побігла від того ж навіть андруховича і йому подібних, принаймні за культурним рівнем (таки ж вона культуролог, млинець). таке враження, що єдині проблеми, які її цікавлять, то "імпотенція" чиєїсь думки (ну, запам'яталася мені цитатка з її книзі - ніби вона навмисно їх туди визбирує, хоча, можливо, то вона так почала перейматися екологією, яка впливає на здоров'я сильної половини людства, а внаслідок цього "страждає" від нестачі любові слабша... хе-хе). або ж це такий прийом - "впасти комусь в око", - хоча більшість людей таких штук вже й не помічає.
acid drinker
29.10.2008, 09:23
пане ромку, скажіть, ви рорті читали? про іроніків і меланхоліків? так от, ви - меланхолік. я - іронік. і мені не заважає читати подерв'янського перед лекціями з... ну гаразд, німецького романтизму. вам, якшо рорті не помиляється, мало б заважати. пані оксана теж, шо найімовірніше, іронік. дуже розумна, дуже цікава жінка, яка б не стала відомою, якби інші розумні й цікаві люди не знайшли в ній чогось розумного й цікавого (вловлюєте?). я багато в чому не згодна з її теоріями (постколоніальний фемінізм - то просто страшно; однак треба погодитися, шо з пальця його теж не виссано), але ці теорії цікаві й сприяють розвиткові. якшо ви після "досліджень" ніц не осилили, нашо говорити про забужко загалом? якшо ви осилили шось понад дослідження, які психічні особливості змушують вас забувати про це все поруч із її першим романом (який, до речі, мені сподобався страшенно - внутрішній пласт - те, що на споді, - там достобіса сильний)?
"Польові дослідження" - найпоказовіша річ у даному випадку. Саме ними Забужко "увійшла" в літературу. І дуже, до речі, добре усвідомлювала, що саме так в неї є шанс встрибнути на свого коня української культури - чим епатажніше, чим брутальніше, тим більш гарантовано, що не пройдуть повз...
По-перше, Ваша певність у тому, буцім хтось щось добре чи погано усвідомлює, – інфантильна екстраполяція власного образу мислення на іншу особистість. За таке, знаєте, вільно поставитися поблажливо до носія крихкої неоформленої свідомості, що саме долає рубіж пубертатного періоду, проте інші "досвідчені й сезоновані" представники роду людського того вочевидь не варті. От що справді показово. По-друге, слово "брутальність", як на мене, абсолютно поза контекстом у випадку "Польових досліджень". Однак обговорювати можливість мізінтерпретації Вами ідеї даного твору вражаю за непотрібне. Бо хтось їсть яблука ради задоволення, а хтось – бо вони містять залізо.
вона особисто в "Дослідженнях" є головною героїнею БЕЗПЕРЕЧНО.
Хтось таки недовчив "матчасть", гм... Безперечно.
не вже ж мене переконають, що за ті часи Забужко як людина встигла змінитися?
Саме поставлене питання не є логічним, бо можливий висновок не включає в якості посилки знання про пані Оксану як про людину жодною зі сторін. До того ж, не бачу сенсу в процедурі висвітлення якоїсь інформації про автора для пояснення персонажних характеристик. Ви, певно, не маєте й гадки, що автор помер (будь-який), коли берете до рук його чи її книгу, а волієте читати мемуари. Ваше право. Розважайтеся. Але нащо втягувати співрозмовників у свою софістику?
Можна навіть погодитись із тим, ща найкращі педагоги й знавці дитячої психології - педофіли, а найкращі андрологи - гомосексуалісти, але довірити дітей цим "фахівцям" - злочин... Так само й тут: за бажанням можна читати, наприклад, вранці тексти Подерв'янського, а ввечорі йти на його лекції, скажімо, з античної літератури або строслов'янської мови, але як вам далі жити в культурі?.. Публічне самороздягання та виставляння на осуд своїх генітальних потреб - мовітон, хоча й особиста справа.
Моветон – оголошувати "генітальними потребами" те, що ними не є. І можна навіть погодитися з тим, що це таки особиста справа – бути в тому "фахівцем".
не хочу читати її есеї.
Пан Оккам неодмінно поплескав би Вас за цю заяву по плечу. Воно би й приємно – мати таке визнання, якби не абсолютна незастосовність середньовічної схоластики до даного питання. Тож знову постає проблема "матчасті" (у Ваших же термінах). Інакше ця розмова не має сенсу.
Ех... /заряджає бісером свій старенький метальний апарат/
"Польові дослідження" - найпоказовіша річ у даному випадку. Саме ними Забужко "увійшла" в літературу.
По-перше: та ну?
По-друге: тут ще питання, чи пані Оксана в неї увійшла, чи все ж її вивела. На світ Божий, ага.
чим епатажніше, чим брутальніше,
Та де ви там епатаж бачите?!
увесь той бруд та невгамовану жіночу снагу
Де, деее?
саме тому вона особисто в "Дослідженнях" є головною героїнею БЕЗПЕРЕЧНО.
Господи, це ти?
І от така собі горемезна діхотомія: лірична героїня "Досліджень" з одного боку, і культуролог, історик та ін. - з другого!
У чому, власне, проблема? А, ну та, науковець має бути занудною, брудною, непристосованою до життя викопною істотою - у найкращих радянських традиціях. І ще бажано тупуватою й зашореною. А різнобічно розвиненою, творчою й безмежно ерудованою особистістю науковцю бути - ні-ні!
А з іншого боку - писати актуальну художню літературу мають трактористи, доярки і домогосподарки, і в жодному разі не інтелектуали, а то потім до адептів радянської мистецької естетики не доходять змістові шари тексту, а невинні й цілком життєві образи в їхніх покалічених замолоду табуйованою сексуальністю головах розростаються до майже мітологічних потвор.
Хто шизофренік - тому легше
Не знаю, як щодо шизофренії (до речі, Вам відомі абсолютно здорові психічно генії й видатні особистості?), а нервуєтеся тут найбільше Ви. (Добре, що не в реалі, а то були б ми тут усі забризкані слиною).
Можна навіть погодитись із тим, ща найкращі педагоги й знавці дитячої психології - педофіли, а найкращі андрологи - гомосексуалісти, але довірити дітей цим "фахівцям" - злочин...
Люблю метафори й гіперболізовані аналогії в дискусіях, але не терплю при тому незграбних хитрощів і підміни понять, розрахованих на недолугість опонентів...
Публічне самороздягання та виставляння на осуд своїх генітальних потреб
Де, ну де, ну де?
А от братися після цього за серьозні теми і очікувати адекватної реакції від людей
"До" чи "після" - яка, в біса, різниця... А реакція якраз адекватна. Бо все ж освічений загал пані Оксану цінує, хоча б як науковця. (Ви, до речі, висловились кривувато - визнали свою реакцію неадекватною).
Але мені ГИДКО
А секс, мабуть - взагалі смертний гріх, да? Ну а хто вже його ще й урізноманітнює собі - то вже не інакше, як посланці нечистого.
ані читати її есеї
Так і не треба - все одно не допоможе.
Один мій знайомий сказав про неї: "Я б із нею на груповушці відтянувся, мабуть, але читати вже не цікаво..."
Найк? :)
яскраві приклади.
Шкода, що не з тієї опери...
як я переглянув її писанину про лесю українку і прочитав кілька цитат, то зрозумів, що недалеко вона побігла від того ж навіть андруховича і йому подібних, принаймні за культурним рівнем (таки ж вона культуролог, млинець).
То Ви, мабуть, терміни й невідомі Вам "розумні" слова за матюки прийняли.
Узагалі от дивуюся, як люди без відповідної освіти чи бодай якихось знань у певній галузі так завзято й категорично "критикують" наукові чи науково-публіцистичні праці.
таке враження, що єдині проблеми, які її цікавлять, то "імпотенція" чиєїсь думки
Во-во, дійсно актуальна проблема. Нічо, імпотенція рано чи пізно починає хвилювати кожного.
хоча більшість людей таких штук вже й не помічає.
Більшість людей взагалі нічого не помічає, окрім проблем власної попи.
Я от думаю, чого ті "Дослідження" так аж муляють переважно чоловікам, і переважно не найінтелігентнішим?
Круто пані Оксана витягає назовні чоловічі комлекси, еге ж, дівчата?
Ромка Позаяк
30.10.2008, 12:14
...Круто пані Оксана витягає назовні чоловічі комлекси, еге ж, дівчата?
Гаразд, докомплексую :-) Ви модер, чи особистий секретар Забужко? :-) Хто Вас навчив накидуватися на учасників, які висловлюються ПО ТЕМІ форуму? Вам, модере, не здається, що Ви займаєтесь банальним ФЛУДОМ? Ми тут хіба дописувачів обговорюємо? Я відверто написав про те, що думав про письменників, чому б Вам не написати про те, що саме Вас приваблює в них? У Вашої Забужко банальні жіночі прикрощи - що очевидно УСІМ, хто її читав. Манера в неї дурна, істерична й нецікава. Як і у Андруховича. З ЦІКАВИМ взагалі в нашій літературі ВЕЛИКІ СКЛАДНОЩІ, і це, нмд, її смертельна хвороба. Література може бути якою завгодно, але вона не може бути НЕПРИВАБЛИВОЮ. Ви вважаєте, що вона зараз квітне, а я спостерігаю стагнацію. То й що? Судитися зі мною? Ви на мене накинулися ТІЛЬКИ за те, що я заперчую вигаданий Вами й Вашими однодумцями культурний "ренесанс", бо вважаю, що минуле української літератури не потребує переписувань - воно таке ж саме, як і минуле нашого народу, яке мені, до речі, не здається поганим. І не гавкайте на людей, будьласочка :-) Так, як Ви, себе раніше поводили камсюки, коли хтось "не так" відгукувався про історію КПРС, леніна і сталіна. Огидно, шановний(а)!
Anatoliy
30.10.2008, 13:05
Шкода, що не з тієї опери...
невже? а ви в суть вчиталися? спробуйте
То Ви, мабуть, терміни й невідомі Вам "розумні" слова за матюки прийняли.
якщо ви думаєте, що я аж такий обмежений - помиляєтеся. принаймні терміни від матюків я відрізнити можу (а якщо вже мене аж так замучить "розумність", то я можу словник взяти, чи ви не чули про існування таких штук?)
Узагалі от дивуюся, як люди без відповідної освіти чи бодай якихось знань у певній галузі так завзято й категорично "критикують" наукові чи науково-публіцистичні праці.
кхе-кхе. з чого ви робите висновки про мою освіту і "бодай якісь знання у певній галузі"? пані профет, перепрошую, але у вас манія величі. а поки я ще ніц не критикував, а висловив власну думку (чи це вже заборонено? якщо так, то впишіть то у правила форуму).
Во-во, дійсно актуальна проблема. Нічо, імпотенція рано чи пізно починає хвилювати кожного.
хехе. я поки ще занадто молодий, щоб воно мене хвилювало (нагадаєте років за 20, хоча сумніваюся, що то мене хвилюватиме). крім того, про "імпотенцію" писав не чоловік, а жінка :)
Більшість людей взагалі нічого не помічає, окрім проблем власної попи.
не робіть таких узагальнень, беручи за приклад лише себе кохану.
Я от думаю, чого ті "Дослідження" так аж муляють переважно чоловікам, і переважно не найінтелігентнішим?
Круто пані Оксана витягає назовні чоловічі комлекси, еге ж, дівчата?
хто сказав, що мені муляють її дослідження??? до речі, не вам говорити про інтелігентність (та й взагалі сумніваюся, що ви добре усвідомлюєте, що то таке).
ггггг :) у мене є тільки кілька комплексів (та й насправді то не комплески, але назвімо їх так, щоб вам легше було), які навряд чи хтось взагалі помітить, якщо я сам не скажу, але жоден з них ніяким боком навіть приблизно не має нічого спільного з пані оксаною та її літературною діяльністю.
acid drinker
30.10.2008, 13:24
юначе, та яке по темі? нє чітал, но осуждаю, - дуже навіть тематично...
Anatoliy
30.10.2008, 15:08
ну, по-перше, "чітал", а по-друге, "нє осуждаю". просто не сподобалося місцями (а за інші її твори я й не заїкався - говорив лише за "дослідження"). невже важко зрозуміти?
пи.си. а щодо "по темі": то не пригадую, щоб я обговорював в цій темі особисті якості пані профет (на відміну від неї), але якщо хтось буде мені вказувати на "мої вади" і т.д. і т.п., чому ж я маю мовчати? :) стриманість, на жаль, то не зовсім моє :) і надмірної зверхності не люблю, особиливо у випадках, якщо вона ну зовсім не обгрунтована. хоча я й так стараюся бути стриманим (форум же, правила :) ). перепрошую за другу офтопську частину цього допису.
acid drinker
30.10.2008, 15:36
анатолію, фраза стосувалася не вас (вас тут, по-моєму, взагалі майже ніхто не чіпає), але гаразд.
я тут бачу досить дивну ситуацію. людина приходить, приносить своє (до речі, малообгрунтоване) імхо - і як тільки приходять люди із протилежним імхо, починає обурюватися, шо ви тут ета, секретарі забужко (ну канєшна, вона всім платить за те, шо її люблять). на вимогу пояснити своє ставлення людина каже, шо не читала, але не хоче й не буде, а забужко всьо равно дура (причому - перечитайте пости - не вибираючи слів). розумію, шо в людини може бути коло спілкування, манера дискутувати якого трошки відмінна від загальноприйнятої. але людина забуває, шо її імхо має таку самісіньку вартість як кожне інше, причому вага отого імхо падає з кожною ідіотською фразою чи граматичною помилкою (важко вимагати академічних знань від людини, яка регулярно помиляється в написанні слів іншомовного походження, нє?).
сподіваюся, людина надалі трошки схаменеться й усвідомить, шо в цій темі йдеться не про еротичні фантазії щодо пані оксани забужко (у нас є тема про секс-символів, між іншим, там можете), а про її тексти (шо ви й не тільки ви, анатолію, гарно помітили), які треба спочатку прочитати, шоб їх обговорювати. це, якшо хочете, таке модераторське побажання.
Ромка Позаяк
30.10.2008, 15:54
...на вимогу пояснити своє ставлення людина каже, шо не читала, але не хоче й не буде, а забужко всьо равно дура (причому - перечитайте пости - не вибираючи слів)...
Ну добре, що хоч хтось мене повчить грамоті :-) І добре, що я не шукав у Вас помилок, бо знайду чимало :-) Але брехати навіщо? По-перше, я ніде не писав, що я не читав Забужко, по-друге, я ніде не писав, що вона дура, - якби вона була просто дурою, було б краще... І взагалі, дорогенька acid, Вам від мене "вимагати" чогось не раджу - усі Ваші вимоги підуть ... до Забужко, я пишу тільки те, що вважаю за потрібне. А до Вас, як до шанувальниці пані Оксани, я вже звик, так що Ви, як і вона, взагалі можете робити все, що завгодно: стригти при мені нігті на ногах, голити литки, залишати по собі ванну несполісканою, в прилиплих до стінок темних завитках волосків, підмиватись, мастурбувати й таке інше. Так приємно Вам? :-)
Ромка Позаяк, що це Ви так різко на особистості перейшли? Чого мені на Вас нападати - Ви що, їстівний? Ліпше відповіли б по темі. Там питаннячка були, ага.
Ми тут хіба дописувачів обговорюємо?
Я ні, а Ви - так. До речі, до письмового попередження - плюс ще усне. Окремо за репліку про флуд.
чому б Вам не написати про те, що саме Вас приваблює в них
Писала. І не раз.
У Вашої Забужко банальні жіночі прикрощи - що очевидно УСІМ, хто її читав.
А кому не очевидно - ті Вам сняться, та? Чи як? Ви б за всіх не розписувалися.
До речі, а навіть якби було так - то чим "банальні жіночі прикрощі" гірші за інші предмети висвітлення в літературі?
З ЦІКАВИМ взагалі в нашій літературі ВЕЛИКІ СКЛАДНОЩІ, і це, нмд, її смертельна хвороба.
У літературі в принципі не може бути жодних складнощів. От у читачів - так, але це не проблеми літератури як такої.
Ви вважаєте, що вона зараз квітне,
Поміряйте температуру, може? Ви марите.
Ромка Позаяк
30.10.2008, 16:47
"Колишній чоловік Оксани Забужко народився в родині художників. Сам малював, хоч за освітою був фізик. Побралися вони зовсім молодими. Пані Оксана три тижні носила обручку. Але вона заважала їй говорити та рухатися, тому скинула й більше не вдягала. Забужко не терпить наручних годинників та браслетів. Зате любить сережки. У письменниці дзвонить телефон.
— Підповзай до Хрещатика, — говорить вона у слухавку. — Я теж скоро виповзаю. Цьом.
Бути самотньою Забужко не може: їй потрібно, аби хтось її слухав." :-) "Високіє отношенія" :-) А який образ у вас складається про письменницю Забужко з цього уривку (http://www.gazeta.ua/index.php?&id=166447&eid=383)? Але ж як треба було кохати колишнього чоловіка, щоб такого бруду нагородити на нього в "Дослідженнях", і якою треба бути взагалі, щоб написати такий бруд про власне життя...
крім того, про "імпотенцію" писав не чоловік, а жінка
Вочевидь, жінки таки більше знаються на імпотенції.
хто сказав, що мені муляють її дослідження?
А до чого тут Ви? Палитеся. Про Вас не йшлося.
То дійсно помітна тенденція, яку було б цікаво обговорити.
Анатолію, наступне Ваше порушення правил потягне за собою бан. Надто вже знахабніли.
І добре, що я не шукав у Вас помилок, бо знайду чимало
Не лестіть собі. Вивчіть спочатку, як пишеться назва Вашого улюбленого гурту.
Ваше, пане Ромку, наступне порушення так само спричинить до бану. Людям, які категорично вімовляються чемно вести дискусію й не вміють висловлювати свої погляди, не намагаючись облити брудом опонентів, не місце на цьому форумі. Ми тут усе ж про літературу спілкуємося.
acid drinker
30.10.2008, 16:56
Але мені ГИДКО - не хочу ані вірити ій, ані читати її есеї.
У Вашої Забужко банальні жіночі прикрощи - що очевидно УСІМ, хто її читав. Манера в неї дурна, істерична й нецікава.
хм...
По-перше, я ніде не писав, що я не читав Забужко, по-друге, я ніде не писав, що вона дура, - якби вона була просто дурою, було б краще...
і це тільки в одному дописі.
Але ж як треба було кохати колишнього чоловіка, щоб такого бруду нагородити на нього в "Дослідженнях", і якою треба бути взагалі, щоб написати такий бруд про власне життя...а на теорліті нас так по носі били за ототожнення ліричних героїв із автором... правда, ми тоді були малі й не занадто розумні, тому не завжди допомагало. у мене зараз просто дежавю. треба шось із цим робити.
/мдя, якшо у людини під аватарою не написано, шо вона модератор, значить, її можна не поважати - з цим теж треба шось робити/.
Ромка Позаяк
30.10.2008, 17:39
Ваше, пане Ромку, наступне порушення так само спричинить до бану. Людям, які категорично вімовляються чемно вести дискусію й не вміють висловлювати свої погляди, не намагаючись облити брудом опонентів, не місце на цьому форумі. Ми тут усе ж про літературу спілкуємося.[/COLOR]
Я на особистості форумчан не переходив, на відміну від Вас та Ваших однодумців - чого б себе та їх не забанити? Що таке "чесна дискусія"? Це коли людину називають ідіотом, а вона не може дати відсіч? :-) Або коли моїм постам приписують те, чого в них немає? Або коли заперечують усім відомі речі - що Забужко описувала в "Дослідженнях" власні стосунки з колишнім чоловіком? Дорогенькі, та не соромтеся ж ви так - то хоч почитайте щось про це. А за улюблений гурт - дякую. Дійсно не помітив, що літеру переплутав. Так тепер будете чіплятись до літер? :-) Та ні, справа тут не в літерах, а САМЕ В ЛІТЕРАТУРІ, яку ви ідеологізуєте на свій кшталт - заціловуйте своїх улюбленців, але це ж ФОРУМ - чи я помиляюсь?
Останнє усне попередження. Ідіть читайте правила.
Ромка Позаяк
30.10.2008, 17:52
...а на теорліті нас так по носі били за ототожнення ліричних героїв із автором... правда, ми тоді були малі й не занадто розумні, тому не завжди допомагало. у мене зараз просто дежавю. треба шось із цим робити...
Мало Вас били по носі - бо матчасть Ви не вивчили. "Дослідження" Забужко автобіографічні - вона сама це визнавала. "Риси колишнього чоловіка-художника дещо перебільшені", зізнавалсь пані Оксана, - але то дрібниці, в пірвнянні із тим, що людина написала про своє минуле кохання,та й взагалі... acid drinker - вам раджу почитати "Дослідження", бо Ви їх таки не читали. От я вам їх у попердньому пості зацитував, а Ви й не впізнали геніальну руку свого куміра :-) Вересня, Таран почитайте про автобіографічність цього твору - якщо вже наукові статті Вам нудні.
acid drinker
30.10.2008, 21:42
мдя, а ви не слухаєте. автобіографічні елементи в тексті - так (знайдіть мені текст без якоїсь міри автобіографічності). але автор і той, хто описаний у тексті - різні люди. про це, між іншим, попереджено.
Роман, як легко довiдатися з термiнологiчних словникiв, - це жанр художньої лiтератури, а не роздiл iз особової (чи то судової) справи автора, - вiдповiдно вiд усiх можливих аналогiй мiж описаним у цiй книжцi, з одного боку, та реальними особами й подiями, з другого, авторка наперед вiдмежовується (французи в таких випадках кажуть: хай буде соромно тому, хто погано про це подумає).
(кстатє, про істеричність стилю - а це як? от щодо пані забужко мене це взагалі страшно зацікавило, аж "хроніки" дістала - може, там є, думаю. але нема, навпаки, транквільність така, інтелектуально напружена, звичайно, проте аж ніяк не емоційно - а про істерику взагалі мовчу... поясните?)
Ромка Позаяк
30.10.2008, 22:57
мдя, а ви не слухаєте. автобіографічні елементи в тексті - так (знайдіть мені текст без якоїсь міри автобіографічності). але автор і той, хто описаний у тексті - різні люди. про це, між іншим, попереджено.
"Попереджено" може бути про що завгодно :-) Те попередження - пізніша дописка (в першій редакції не було!), і вона є частина твору, інтригує читатча письменник так, як йому заманеться. Але головна героїня - це сама Забужко. А 100% співпадіння з реальною історією не під силу було б їй, навіть якби вона того хотіла. Так, вона визнавала те, що свого чоловіка-художника занадто "ідеалізувала" (!), але ж того, що саме з її чоловіка здебільшого писався образ - не заперечувала. Як не заперчувала й того, що писала з власного життя свої веселі світоглядні картинки. В решті решт по самому тексту видно, що пані Оксана пише про своє :-) Раджу пошукати праці про її его-біографічні мотиви й таке ін. От почитайте, наприклад, Грабовича ("Кохання з відьмами") - він там перекунливо доказує (і показує) маскування особистих біографічних фактів у другій - Українській - версії "Досліджень". І от та її дописочка (передмова), себто відхрещування від реалій свого життя, є тільки в українській версії. І змінено імена, які в американській версії співпадали з конкретними людьми її оточення. Так що не треба нас дурити :-)
(кстатє, про істеричність стилю - а це як? от щодо пані забужко мене це взагалі страшно зацікавило, аж "хроніки" дістала - може, там є, думаю. але нема, навпаки, транквільність така, інтелектуально напружена, звичайно, проте аж ніяк не емоційно - а про істерику взагалі мовчу... поясните?)
Ну то вже на Ваш власний розум Ви там не побачили істерики - або вперто не захотіли. Не буду вдаватися до психології, зверну Вашу увагу лише на лексику: довбаний, ні фіга, хрєновіше, на хера, блядська, придурок, мудак, паскудна, підйобувати, суки, хрін з ним, падли, бляха, блін, ну блін ваще... Мало Вам? Ще не побачили істеричности? А як Вам такі діагностичні речі: казна-якій-з-ряду-йому-же-несть-кінця, сякого-не-якого, діорівські-сен-лоранівські, болісно-жаждиво, розпити-лащiння-сюсю-пусю-ну-скажи-менi-жебонiння, промінно-заворожене, тонюня-провисла, грубувато-хлоп'яцьким, мiнливо-ряхтючий, смолисто-тягучiше, нiжно-золотавого, боляче-вiдчужений, як-же-ж-менi-жити-далi, фрашками-придабашками, любовно-чуло, таємничо-мерехку, всьорбування-цмакання, пожованi-пом'ятi, зойкаюче-стогнуче, обдемкувато-бридливому. Це в нормальному, розважливому стані свідомості так словотворчість пре? :-) Чи будете мене переконувати зараз у літературності того всього? :-) Люди про то все вже навіть наукові праці понаписували... Подивіться, доречі, на її живу манеру говорити - її то аж підкидає, то вона засинає за бесідою, то вона думку сформулювати не може з десятої спроби... Емоція невгамовна. Там діагноз таки є - згоден, що то особиста справа. Бува й не таке. Однак в тексті я того не терплю. Десь Забужко говорила, що "Дослідження" вона писала, коли була зла - не вірю. Не зла, а хвора...
Ромка Позаяк
30.10.2008, 23:07
...автобіографічні елементи в тексті - так (знайдіть мені текст без якоїсь міри автобіографічності). але автор і той, хто описаний у тексті - різні люди...
То що, закриємо це питання? :-) Хай то краще зробить Грабович: "Головне - і цього не можна перенаголосити - що фіктивність "роману" таки не спрацьовує - ані до кінця, ані, може, й до половини. Сам текст показує і контекст постійно нагадує, що межа між фіктивним і реальним, автобіографічним, постійно затирається, й ніяке ретушування імен або натяків (і після цього аж надто прозорих), і повчання (аж надто елементарні) про те, що це таки роман, того факту не змінять. Від обізнаної читацької публіки ці белетризаційні прийоми заховають менше, ніж традиційний фіговий листок - а відтак знову постає питання про те, якою мірою автор (будь-який автор) стоїть або може стояти поза межами добра і зла - постає в тому числі в зовсім приземних, дехто навіть сказав би перестарілих, категоріях порядності.
Для справжньої відьми - це все на фіг. Вона є тим, чим вона є, і має ту силу, яку вона має, бо не звертає на такі деталі уваги. Якраз у переступленні цієї межі, межі конвенційного й суспільно апробованого, є її raison d’etre, і це почасти пробивається в "Польових дослідженнях...". Але тільки почасти. Бо центральною цінністю для поетеси є відвага (саме безстрашність художника Миколи К. в переступленні цієї межі їй так імпонує), - відтак наголошування своєї власної відваги стає її лейтмотивом. І оскільки принцип граничної гостроти, нещадності, оголення (себе та інших) стає менш-більш адекватним словесним сурогатом цієї відваги, то її позиція, навіть по той бік добра і зла, може здаватися переконливою, в кожному разі ефектною. Але врешті-решт авторці, чиєю проекцією є ця поетеса, цієї відваги забракло - і між першою та другою версією "Польових досліджень..." вона заходиться маскувати себе і свій твір. Із відчайдушного виклику-сповіді він перетворюється на "роман". Поетеса, здається, хоче водночас показати обличчя з демонічним реготом відьми й приховати його поважною маскою літератора-лауреата-автора бестселера. А це навряд чи може вдатися. Поза незграбна".
acid drinker
30.10.2008, 23:10
у такому разі перечитайте власні пости. окрім лексики, яка, звісно, бідніша, ніж у пані оксани, проте теж не без перлів, можна відзначити ще надмір окличних знаків, слова, виділені всуціль великими літерами й відверту спрямованість на особистість автора тексту (мовчу вже про одруківки - у самої буває, тому знаю, шо це не завжди від прагнення начіпятать побільше і позліше). вам теж не дуже здорово?
/а бітники, наприклад, - істеричні? чи у них це від стилю просто, а жінкам, які ше й науковці, так не можна?/
щодо її живої манери говорити довелося лізти аж на ютуб (це теж, між іншим, показово - вам-то не довелося... звідки така увага до нелюбих авторів?) - цікаво, шо ніц такого не помітила. нормальна тітка з нормальними мовними особливостями, перед мікрофоном не губиться, на дурні питання відповідає цілковито притямно, мені навпика подобаються люди, в яких жестикуляція жива, не бачу там нервовості... може, посиланнячко скинете, де вона засина?
апдейт (тільки зараз помітила, шо в цитованому дописі - ше й ваша репліка). звичайно, пізніша дописка, - коли вагон не дуже здогадливих аматорів-психоаналітиків навалюється на твій текст і починає перебирати те, шо вважає твоєю брудною білизною, виникає потреба пояснити їм, шо хлопці, ви чого? між іншим, у ніцше на цю тему є геніально влучна цитата: "те, що переконує, саме по собі не стає істинним, воно тільки переконливе. примітка для ослів". у ніцше так і написано, чесно-чесно. його теж, мабуть, діставали.
і дуже навіть зрозуміло, чому в американській версії цих приписок не треба - там, певно, й без уточнень зрозуміли, шо роман - це роман, а не стенограма сповіді й не кримінальна справа. менталітет інший, та й за роки нормального розвитку літературознавства (до речі, американська критична школа відкидає автора, коли бере до рук текст, чего и тебе не помешало бы, бэйби (с) - це не особисто вам, це так, узагальнення) американці зрозуміли, шо кричати "о! тьотка матюкається! о!!! тьотка розказує, з ким трахалася!!!" - глупство якесь, яке ані розумінню тексту, ані життю загалом ніц не дає.
щодо того, скільки всього написано - почитайте, скільки всього про особисте життя канта і вплив цього особистого життя на його філософію написано... а скільки про ісуса христа писали - це ж жесть просто. і ви всьому вірите? (до речі, цитувати грабовича у зв'язку з оксаною забужко - такий самий моветон, як цитувати оксану забужко у зв'язку з грабовичем. у них ета... протистояння на всіх фронтах, зокрема на літературознавчому - представники різних шкіл, розумієте... і ця ворожнеча, дуже корисна, між іншим, для розвитку українського літературознавства. але написане грабовичем більше говорить про самого грабовича - звичайно, якшо він там ніде не приписав, шо будь-які збіги з реальними особистостями випадкові й цей есей належить до художньої літератури... але дякую шо нагадали, я колись так щиро сміялася з цієї статті, піду ше перечитаю).
Ромка Позаяк
30.10.2008, 23:24
...щодо її живої манери говорити довелося лізти аж на ютуб (це теж, між іншим, показово - вам-то не довелося... звідки така увага до нелюбих авторів?) - цікаво, шо ніц такого не помітила. нормальна тітка з нормальними мовними особливостями, перед мікрофоном не губиться, на дурні питання відповідає цілковито притямно, мені навпика подобаються люди, в яких жестикуляція жива, не бачу там нервовості... може, посиланнячко скинете, де вона засина?
acid, Вам не здається, що то Ви вже затягуєте програну Вами дискусію і розмінюєтеся на дрібниці? :-) Розумію, що моя думка на форумі не може бути авторитетом - я вже Вам порадив: поспілкуйтеся з Грабовичем. Дивно тільки, що Ви як жінка самі не відчули сповідь жінки-автора, а побачили в тому ганебному наклепі на рід людський - на жінок теж, доречі - тільки фікцію, себто літературний твір :-) Живу Забужко я мав можливість бачити неодноразово - і в бесіді, і на лекціях, і на презентаціях, тому знаю, про що говорю. А в Інеті - то ж мабуть не дуже викладуть її во всєй красє, я так гадаю :-)
Ромка Позаяк
30.10.2008, 23:38
...цитувати грабовича у зв'язку з оксаною забужко - такий самий моветон, як цитувати оксану забужко у зв'язку з грабовичем. у них ета... протистояння на всіх фронтах, зокрема на літературознавчому - представники різних шкіл, розумієте...
Та при чому ж тут їхні стосунки? Людина пише про факти різних редакцій тексту - імена змінено, і ті імена відомо чиї. І відомо це їхнім знайомим насамперед, і вони не заперечують, що текст автобіографічний. Її колишній чоловік зараз, якщо не помиляюся, живе у Луцьку - то може він Вас переконає :-) Досить гратися - визнайте очевидне :-)
acid drinker
30.10.2008, 23:49
очевидне - шо? шо текст написано на підставі власного досвіду і з власних думок? та без проблем, по-іншому тексти й не пишуться. чи ви маєте на увазі шось більш глибоке й сакральне? і в чому мене має переконувати колишній чоловік успішної й усесвітньовідомої жінки, який досі живе в луцьку? питання не риторичні.
/щодо тих моментів моїх дописів, яких ви не коментуєте, можна вважати, шо ми дійшли консенсусу?/
і я таки перечитаю "дослідження" - може, нарешті побачу, чому деяких осіб вони так глибоко обурюють. вам, звичайно, ліпше знати, шо має відчувати жінка, читаючи цей текст, але я також спробую зрозуміти.
Я от теж перечитуватиму. Бо щось нічого такого страшного не пам'ятаю :) Бачте, Ромку, Ви продажі пані Оксані збільшуєте.
Ндя, півночі думатиму, чому голити ноги чи мастурбувати - це зло...
acid drinker
31.10.2008, 10:03
профет, а може, то чорний пєар був, а ми повелися?
Nike_Велес
31.10.2008, 11:23
о, давно такої цікавої дискусії не було.
звичайно, автор за героя не відповідає. однак і те, що у своєму творі кожен автор пише насамперед про себе - також зрозуміло.
"польові дослідження..." - цікавий твір, хоча й ніякої америки мені не відкрили. просто утвердили мене в переконанні - не треба соромитись своїх слабкостей, будь-яких слів, будь-яких "некритичних" помилок. від них можна звільнятись, проговоривши їхних. це так, як із сексом - тільки втамувавши спрагу, можна звільнитись від (сороміцького для когось) бажання. тому принаймні в літературі такі тексти повинні існувати. хоч це і не є література "для дітей".
дивно, що дехто може гидливо сприймати якесь волосся у ванні... коли це волосинки коханої, то приємно відчувати "інтимну, довірливу близькість"... так само, як і прощати слабкості, - бо тільки коханій пробачаєш практично усе, навіть мастурбації... :)
чи гоління лобка або ж мастурбації, чи описані пані оксаною забужко речі на кшталт того - це зло? аж ніяк! це новий досвід (в даному випадку - для української літератури), а досвідом є досвідом, і "нема в тому аж стільки поганого, аби на добре не вийшло" ;). імхо, звичайно.
Ромка Позаяк
31.10.2008, 12:48
...чи гоління лобка або ж мастурбації, чи описані пані оксаною забужко речі на кшталт того - це зло? аж ніяк! це новий досвід (в даному випадку - для української літератури), а досвідом є досвідом, і "нема в тому аж стільки поганого, аби на добре не вийшло" ;). імхо, звичайно.
А я й не ставив питання про "добро" чи "зло" - я писав, що то все мені читати було гидко, і "Дослідження" досить специфічне чтиво. І я писав, що людина, яка так пише про власне життя й близькі стосунки, навряд чи може бути цікавою із сумнівними "академічними" монографіями про Лесю Українку та Кобилянську (чи лесбі вони, чи ні), а тим більше, розвідками про давнє християнство, гностиків й таке ін. І роздягатися на людях (як і купати в бруді своїх колишніх), як на мене, то не література - можливо, то своєрідний жанр документалістики (белетристики). Почуття естетичного в кожного своє, але я повертаюся до того, з чого почав - вона неприємно пише. Краще дивитися відверту порнографію, ніж читати таку відверту літературу зіпсованих почуттів та бабського фрустрірованого маразму, замішаного на феміністичних фантазмах. Брудні слова та думки більш огидні, ніж сексуальний натуралізм. "Виповзаю, і ти виповзай. Цьом!", - кидала на мобілу своєму черговому самцю пані Оксана... Дуже цікаво було б узнати його враження від "королєви високих почуттів" :-)
Nike_Велес
31.10.2008, 14:58
ну нє... жінок треба любити, і прощати їм... тим більше щось таке, чим вони заробляють, і то непогано... а чоловік її колишній (той що в луцьку) для неї не рівня...
у мене гидливе ставлення викликають хіба що кілометрові речення пані оксани в "дослідженнях ... " (але то вже такий мій смак), а так усе інше - зовсім нехіло...
далась вам та біографічність... є твір "Польові дослідження...", і я, напр., у якийсь період ним в цілому був дуже задоволений... українська література зазвучала по-новому... ну чи трохи інакше... честь автору і хвала...
( тут є ще такий радус, який пише: через те, що найк велес - аморальна особа, на рецу його роману в "УФО" накладаю вето! бугога... якщо й реца такого ж штибу, як радус, то це для мене дуже добре)... ;)
acid drinker
31.10.2008, 15:02
юначе, ключове слово - як на мене. дивуватися, чому інші цього не відчувають, і активно поливати лайном авторку (чим займалися ви, коли прийшли в цю тему... заспокоїлися трошки - от і прекрасно) - ваше право, але будьте готові, шо вам заперечать, і будьте готові обгрунтувати свою думку. і не вимагайте погодитися з очевидним, оскільки очевидного не існує, а навіть якшо - то ваші висновки не очевидні взагалі.
з усієї нашої розмови можна виділити таке:
- ви не уявляєте, як може людина, яка цинічно пише про сєкс, інтелігентно писати про гностиків;
- вам неприємно читати, як ця людина цинічно пише про сєкс, тому читати її про гностиків - хоча б для того, шоб уявити, як таке взагалі можливо - не будете. але права на обговорення творчості оксани забужко загалом то у вас не забирає;
- ви вважаєте, шо якшо людина цинічно пише про сєкс - значить, у неї проблеми зі здоровлям;
- ви не вважаєте за доцільне відповідати на нериторичні запитання;
- вам більше подобається порнографія, ніж "польові дослідження" - шо, між іншим, показово, бо рецепція кожного відповідна його інтелектуальному рівневі. не хочу сказати про вас нічого поганого, бо порнуха - це теж по-своєму прекрасно... у деяких ракурсах. але навіть зараз, коли дискусія йде в спокійних тонах і майже без переходу на особистості, вам не дають спокою відчуття, які все-таки були в чоловіків, що мали честь стати прототипами героїв "польових досліджень" - добре, шо у мене в гостях нема психоаналітиків, а то б розмова звелася на ваші дитячі травми. а я психоаналізу як до текстів, так і до різного типу рефлексій застосовувати не люблю, то нецікаво;
- ви прочитали "тексти й маски", серйозно їх сприйняли і вважаєте достойними серйозного цитування. з цього можна зробити висновок, шо ми з вами належимо до кардинально різних літературознавчих шкіл і шо ваші цінності (як і погляди на завдання літератури) мало в чому збігаються з моїми.
/до речі, шо дуже весело. я тут у зв'язку з пані оксаною й неоднозначною рецепцією її тексту згадую багато смішних історій - ну, про "сексуальне життя канта" не пригадаю якого французького автора говорити багато й смішно, а як коротку ремарку можна згадати, наприклад, історію надзвичайно інтелігентного дядька зі шкільної програми гійома аполлінера, який у 20-х роках почав заробляти на життя писанням еротичних романів - припускаю, у нього без залучення власного досвіду теж не обійшлося. мало того, до самісінького кінця життя він курував оте еротичне видавництво, яке колись його друкувало, був там редактором і меценатом. отаке... сподіваюся, хтось до цього місця дочитає, тому шо історія справді варта уваги й малознана/.
2Ромка-шкода звісно що Ви поза "сексуальним натуралізмом" у "Дослідженнях..." нічого більше не побачили
Ромка Позаяк
31.10.2008, 16:34
2Ромка-шкода звісно що Ви поза "сексуальним натуралізмом" у "Дослідженнях..." нічого більше не побачили
Чому ж, побачив. Інколи ота гидота навіть викликала співчуття. Це ж треба такого пережити з коханим чоловіком: "Замахалась ти, "золотце". Ох, замахалась. Зовсім до ручки дійшла - третій місяць у м'язах трем не вщухає, вранці, прокидаючись (а надто тепер, коли прокидаєшся - сама), перше, що відчуваєш, - своє прискорене серцебиття, якого нічим не заспати, - гаразд, хоч спиш уже без транквілізаторів, і оті страшні приступи сухої блювоти, які змагали були ночами, нагадують про себе хіба як, чистячи зуби, заглибоко засовуєш щітку - коротким нудотним вивертом, несвідомою клітинною пам'яттю про власне тупе улягання негайним, від першої хвилини, - попервах іще хоч збудно-пристрасно вишептаним, а по кількох тижнях уже просто сухим, розпорядчим звертанням: "Візьми в ротика... Глибше візьми... Глибше, ну!"
acid drinker
31.10.2008, 16:46
коркуно, ти ж бачиш, тут діагноз. нашо людині постколоніальне становище, мовна філософія й національні питання, якшо там тьотю трахають?
ейсід - питання не риторичне підозрюю залишиться без відповіді
і повертаючись до "теми" диспуту:
2Ромка: а шо про секс, як про небіжчиків - або добре, або ніяк?
Зовсім до ручки дійшла - третій місяць у м'язах трем не вщухає, вранці, прокидаючись (а надто тепер, коли прокидаєшся - сама), перше, що відчуваєш, - своє прискорене серцебиття, якого нічим не заспати, - гаразд, хоч спиш уже без транквілізаторів, і оті страшні приступи сухої блювоти, які змагали були ночами, нагадують про себе хіба як, чистячи зуби, заглибоко засовуєш щітку - коротким нудотним вивертом, несвідомою клітинною пам'яттю про власне тупе улягання негайним, від першої хвилини, - попервах іще хоч збудно-пристрасно вишептаним, а по кількох тижнях уже просто сухим, розпорядчим звертанням: "Візьми в ротика...
Фу, тьотя *уячить дійсно кілометровими реченнями, викликаючи справдешні "страшні приступи сухої блювоти".
acid drinker
01.11.2008, 01:35
у нас наче не прийнято матом крити, якшо тільки це не цитати. це так, попередження.
щодо синтаксису - є таке, до нього важко звикнути, але потім - якшо приймаєш ці правила гри - отримуєш від нього своєрідний кайф. це, до речі, один із перших аргументів щодо нечитабельності забужко =)
у нас наче не прийнято матом крити, якшо тільки це не цитати. це так, попередження.
щодо синтаксису - є таке, до нього важко звикнути, але потім - якшо приймаєш ці правила гри - отримуєш від нього своєрідний кайф. це, до речі, один із перших аргументів щодо нечитабельності забужко =)
Я шо Вам, girl, мазохіст від такого кайфувати? Цю Забужко треба пльоткою відшмагати. Я б з нею таким занявся. :aga:
acid drinker
01.11.2008, 02:23
ше один прийшов. тут уже були претенденти на груповуху. по-моєму, це заразне. закриймо тему, га?
Загублена дитина
01.11.2008, 04:25
блін, цей "ше один" підозріло нагадує мені когось із наших старих тутешніх знайомих. і до речі, інтуїція мене ще ні разу не підвела =)
ІМХО, немає там сексу і не в сексі там цімес, є нормальна вікова криза та розпач жінки через відсутність дітей. Ото аж бринить.
читала десь 1,5 роки назад... чесно? на ці гидкі цитати не звернула увагу( певно, хто що шукає...) далеко не з усім згодна. зараз тим паче, мабуть.
але вірші і мова у неї класні.
Сьогодні вперше чула поезію пані Оксани, декламовану авторкою. Ще раз переконалася в її надзвичайності. Якось раніше не приглядалася особливо до її віршів, тепер же - читатиму. У цій країні, без перебільшень, мало хто пише так глибоко й водночас так струнко.
Просто-таки не може виникнути сумнівів щодо внутрішньої суті людини, яка пише таку поезію. Дякую, пані Оксано!
А на цьому вірші я розплакалася нестримно:
ЗАДЗЕРКАЛЛЯ: ПАНІ МЕРЖИНСЬКА
У світі, найбільш реальнім з усіх можливих, —
у такому самому Києві, тільки трохи інакшім
(всі знайомі кав’ярні — по другому боці вулиць,
рух екіпажів і авт тече в супротивну сторону), —
по хіднику, освітленім плямами листя,
Лариса Петрівна Косач-Мержинська котить дитячий візочок, —
бліда, ще дрібку знервована по пережитім уранці
(підгоріла молочна кашка: розрахувати няньку!);
дитинча чеберяє в повітрі ніжками; пані Мержинська
спиняє візочок — поправити укривальце,
нахиляється, рвучко роздутими ніздрями спрагло вбирає
теплий, хлібний, дурманливий пах немовлячої шкіри,
не втерпівши, з вибухом щасного сміху втискає обличчя
в піну мережив, в курчачий, піддатливий лоскіт,
ніжно сюркоче, прицокує язиком
(а бачиш, Лесюню, добре казав тоді лікар:
всі ті дівоцькі сухоти — то просто од нервів,
вийдеш заміж, народиш — і все минеться).
У кав’ярні внизу Прорізної (з лівого боку)
чекає вогненний янгол, сховавши крила
під попілавий плащ; замовляє вже шосту каву.
Входить жінка у чорній сукні,
різко стягує рукавички, шпурляє на столик.
Янгол підводить на неї очі — і тут же відводить: помилка.
Тимчасом Лариса Петрівна Косач-Мержинська
котить візочок мимо:
не забути зібрати вишневий трусок на розпал самоваря —
тільки вишневий-бо вугіль дає правдиву духмяність,
так, як любить Сергій; до вечірнього чаю стіл
на терасі накрити білим обрусом (чи нова куховарка
втрапить почистити срібло?). Вертаючи з праці,
Сергій Костянтинич Мержинський іще од хвіртки
широко розводить руки з портфелем, мов хоче обняти всіх разом:
пані Ларису з дитям у садовім плетенім кріслі,
прощену няньку і куховарку на задньому плані.
Ліля з мужем і Людя Старицька будуть пізніше — знаєш,
Людіна Рона старша за нашу, а ще не ходить!..
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Потім пані Лариса сидить із шитвом при лампі.
Смерком стають чутніші вологі надихи саду.
У сусідів грюка вікно; десь гукають додому дітей.
І коли — то, либонь, од єврейських дільниць — розтинається крик:
— Міріам!
(Міріам! Міріам! — захлинулась горбами луна), —
мов здригнувшись зі сну,
Лариса Петрівна Косач-Мержинська вколює голкою палець.
— Що тобі, серце? — Нічого (ряхтюча рубінова крапля
на підмізинній пучці — батистова хусточка — пляма
розтікається і підсихає, немов іржа).
Міріам. Міріам. Ах ти, Господи. Ні, не згадати.
— Ти просто втомилась, — цілунок в долоню, — не час нам лягти?
(Руки круг шиї, глибоке зітхання і трем).
У кав’ярні на Прорізній (з протилежного боку) вогненний янгол
замовляє дванадцяту каву; ніхто не приходить; дзигар
б’є дванадцять разів — отже, північ. Щасливі жінки
сплять, наморені любосним трудом. Лариса Косач-Мержинська
непорушно лежить горілиць коло мужа, що вже заснув,
і гарячими, як після сліз, хоч сухими, очима —
широко розкритими — дивиться в порожнечу.
acid drinker
09.11.2008, 13:08
/приєднуюся. я вже думала, шо мене отак порвало від пані косач-мержинської, і тепер попустить, а потім вона почала читати монолог міріам - і все знову... нащо любов, яка не воскрешає?/
Загублена дитина
10.11.2008, 19:47
це ТАК прекрасно...... я тільки-но одержиму перечитала, і тут таке... я плачу............
А мені подарували "Notre Dame D’Ukraine", отак!
vBulletin версії 3.7.0 Beta 3, © 2000-2008, Jelsoft Enterprises Ltd.
Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2008