один з моїх віршів

[просто Я]

Я просто йшла по вулиці й мовчала…
І слухала акорди дощові.
Я мріяла, надіялась, чекала
Знайти розраду у дощу струні…

А він все лив на мене сльози
Та листя жовте падало до ніг…
Стікали тихо краплі по волоссі
І раптом падати почав вже сніг…

Надія щезла, зтліла і погасла,
Забравши разом й мрію навіки…
А ще недавно все було прекрасно:
Йшов дощ… а зовсім поряд ти…

[просто Я]

У ночі я шукаю порятунку,
Бо вже давно нема для мене дня…
Вдивляюсь пильно в ночі візерунки.
Душа спокійна…хоч вона й одна…

Ти лише вслухайся у тишу ночі!
Забудь про все, поринь в її обійми…
Поглянь рішуче у її відкриті очі
Й знайди тепло під чорними крильми.

О ніч! Для мене ти єдина
Заступниця, розрадниця і друг…
Не зрозуміє так жоднісінька людина
Мене як ти… і твій незримий дух.

Я б рада вічно в ночі жити,
Не бачить сонця й зрадників-людей!
Та я не в силах світ оцей змінити…
То як же ж будь?! Не відкривать очей?!.