герман гессе

[замазура]

прочитав "сіддхартху" - подобається
хотів би почути ще чиюсь думку про повість або письменника

[Yara]

Своєрідний письменник, а "Сідхартха", як на мене, з тих творів, які можна сто разів перечитувати знаходячи щось нове для себе

[LanceloT]

Так. Це все цікаво, але я обшукався того твору- немає. Про що твір?

[Yara]

Так. Це все цікаво, але я обшукався того твору- немає. Про що твір?
Якщо стисло - то про життя, а переказувати зміст це якось по дурному. Треба читати ;)

[LanceloT]

Якщо стисло - то про життя, а переказувати зміст це якось по дурному. Треба читати ;)

Це філософія? Чи точніше теологія?
В стилі "заратустри"?

[Yara]

ну трохи простіше, але взагалом так

[LanceloT]

"Сідхартха" на українській чи на російській мові?

[Yara]

Це по пам'яті :) а взагалом я читала в російському перекладі, з українського маю тільки Гру в бісер, яку так ще і не прочитала :(

[LanceloT]

Знайшов цей твір. Зараз читаю! Поки що великих вражень не маю від цього творіння...

[Helluin]

Його "Гра в Бісер" просто неймовірна. Дуже складна проза, для розуміння іноді доводилось одне речення перечитувати сотні разів. Але це того варте.

[LanceloT]

Його "Гра в Бісер" просто неймовірна. Дуже складна проза, для розуміння іноді доводилось одне речення перечитувати сотні разів. Але це того варте.

Не читав! Шукаю зараз!

[Iryska]

Гессе читала Степной волк. російською. цікаво. "Замысловато". але щось в мене особливого захоплення не викликав... правда я читала в перыод надзвичайного насичення художніми творами, то може тому не вразив. А було то перед здачею чергового екзамену з зарубіжки.
Що саме неймовірного в романах гессе знаходите ви? звертаюсь до всіх дописувачів цієї теми.

[кошеня]

коли я почала читати "гру в бісер", то після перших сторінок двадцяти відклала книжку і взялася до чогось альтернативного на той момент...прочитала повністю вже в могилянці, в літньому триместрі минулого року. читалося не зовсім легко, але дуже багато думалося з того приводу. життєпис самого Кнехта - це просто як шлях до становлення сильної, розвиненої, цілком незалежної особистості. хоча скажу чесно, три короткі життєписи вкінці книги мене вразили більше ;) особливо про шамана...
відносно "степового вовка" - оце було шось, прочиталося на одному диханні, причому воно якесь таке зворушливе, життєве, а головне - читала я його в правильний час, тоді мені якраз щось таке потрібно було)
"Сідхартху" мені дала подруга, коли в мене був якийсь такий стан ...апатія чи як?..словом, сприйнявши то все, як науку щирого кохання, мене попустило і відпустило :) але то не головне..справа в тому, що гессе - справді майстер слова, він цими ж таки словами вміє передавати життя

[ganja]

"Гра в бісер" -

http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=7327
http://www.litagent.com.ua/showbook.php?id=gra (DjVu або дещо засмічений txt)
http://geocities.com/enej_zeus/Pagez/gra.html

[oleksus]

Гессе - з тих письменників, геніяльність творів яких проступає гостро тоді, якщо читати твір вчасно. Тобто, для кожного читача є найкращий час у житті, коли до рук йому\їй має потрапити ця книга.

"Гру в бісер" я читав ще у школі (саме тоді вона мені була вчасною), і дуже тоді вразила, оскільки мене завжди (а тоді - особливо) непокоїла проблема нудної школи як тотально сплюндрованої світлої ідеї колективного навчання.

(Тема організації процесу навчання взагалі, як ключова екзистенційна проблема людства, непокоїть мене з тих пір постійно, оскільки я вважаю, що основна завдача людства (після розмножування) - це вчитись.)

Потім повернувся до Гессе вже в певній мірі опанувавши німецьку, і через це зараз маю вдачу час від часу насолоджуватись творами в оригіналі.

Зараз знову таки пощастило, бо читаю "Der Steppenwolf", який лежав зо три роки, чекаючи на свою чергу. Дочекався.
В повному захваті від роману. "Nur für die Verrückte!" ("лише для божевільних" - нім.) - ось фраза, яка стала для мене провідною в останні кілька місяців, бо невідомо яка сила штовхає робити якісь вар'ятські штуки. (Наприклад, влаштуватися знову працювати у школу і т.п.) :dash:
Це роман про пошук сенсу, про оголошення війни проти усього "нормального", "прийнятного", "зрозумілого", про непередбачуваність та гостроту справжнього досвіду, про кризу, крізь злам якої, як пара з вулкану, б'є життєдайна сила життя, і зносить дах, якщо не підставити під неї парашут.

Роман "Siddhartha" - це вже твір із тих, які мають потрапити до рук дуже вчасно. А саме - тоді, як питання пізнання себе (а точніше - власної свідомості) стає настільки ж актуальною і життєво необхідною, як і пізнання світу навколо.

Йдеться в творі про юнака-монаха, який шукає просвітлення і хоче йти кроками - як раз мандруючого в той час - вчителя Будди Гаутами. Сідхарта, мандруючи зі своїм другом, відкриває для себе оманливість ідеї просвітлення, бо ідеї як такі - це царина розуму і думок що їх він породжує, в той час як справжнє просвітлення - це стан, який сягає далеко за межі розумової діяльності, і задля досягнення якого доводиться йти на справжній подвиг, метою якого є знову ж таки пізнання - себе, і світу навколо..

Древній символ "Інь та Янь" набуває після читання цього роману ще одного глибинного тлумачення, як символ двох взаємозплетених світів - нашої свідомості та світу, що оточує нас - які зберігають ключі один від одного, і лише пізнавши обидва, і знайшовши в кожному ключ до пізнання іншого, можна досягти справжнього просвітлення.

[Шіфра]

Якщо чесно, то Герман Гессе не справив на мене великого враження, мабуть, через те, що прочитала його не в той момент. А три розповіді (чи то притчі, не пам'ятаю точно) з "Гри в бісер" - це справжні маленькі перлинки, вони мають ту ж думку, що і весь твір, але виписані набагато колоритніше, змістовніше і лаконічніше. А "краткость - сестра таланта"

[finta]

А три розповіді (чи то притчі, не пам'ятаю точно) з "Гри в бісер" - це справжні маленькі перлинки, вони мають ту ж думку, що і весь твір, але виписані набагато колоритніше, змістовніше і лаконічніше.

там навiть у самому творi зазначаеться, що "ТРи кратких жизнеописания" складають чи не найголовншу частину книги.
а взагалi Гессе - це iжа для мозку, яку треба споживати регулярно невеликими порцiями. пишу зараз курсову i "Гра в бiсер" якраз дуже доречнa)))

[замазура]

"Гра в бiсер" якраз дуже доречнa)))
але чому російською?! невже наш переклад гірший?!

[finta]

незнаю, чомусь росiйcькою бiльше подобаэться. не сперечатимуся, мoжливо украiнський переклад кращий...

[Nata Li]

"Гру в бісер" Гессе я прочитала десь у 16 років і "вибачила" світові існування математики, бо раптом зрозуміла, що такі осоружні мені цифри описують (чи витворюють?) світ так само, як такі милі мені літери та нотні знаки... Власне, Гессе став для мене першим автором, що змінив мій світогляд, бо, скажімо, Р. Бах лише заспокоїв, що таких, як я, ще десь є трохи, головне - їх знайти )))
Згодом, учителюючи, частенько читала сторінку-другу, щоб не втратити внутрішній камертон - ось так це - по-справжньому: Учитель, Учень. Біда була в тому, що Гессе навіть не натякнув, як формувати Колег.
Текст мені й тоді, й нині видається напрочуд легким в читанні. Але це як джерельна вода - більше потреби не випєш.

[PsyClip-R]

А Степового Вовка ніхто не читав ?
з огляду на цей твір, Гессе мені імпонує.
можливо й тому, що прочитав твір у потрібний момент.
Головна проблема твору - самотність людини, людини яка не хоче жити стандартами, е слідувати міщанським звичкам

[Marichka]

А Степового Вовка ніхто не читав ?
з огляду на цей твір, Гессе мені імпонує.


:drinks:
Я читала. Гарний твір, змушує замислитись. Але "Даміан" мені ще більше сподобався.

[SimAni]

Гессе лежить тихенько у мене в сумці і чекає, коли я за нього візьмуся.... А часу нема, хіба що по дорозі додому в маршрутці((((( Початок дається важко, маю на увазі "Ігри в бісер", але потроху починає розвиднятися....

[Мара]

читала деякі невеликі твори і "Гру в бісер"....збираюсь прочитати "Степового вовка".....взагалі люблю німецьких авторів

[Diva Dii]

Гессе лежить тихенько у мене в сумці і чекає, коли я за нього візьмуся.... А часу нема, хіба що по дорозі додому в маршрутці((((( Початок дається важко, маю на увазі "Ігри в бісер", але потроху починає розвиднятися....

"Гра в бісер" у маршрутці... - ги!.. - це з розряду "ненаукової фантастики". :)
як на мене, будь-яку книгу можна читати у маршрутці. Крім цієї.
Вона - виключно "диванна". Аніщо не повинно відволікати від тексту, від ідей, сприйняття.

---
"Степовий вовк" - сильно!
Спочатку я повністю не сприймала позицію ГГ.

(можна я просто скопіюю уривок зі свого відкугу в Імхонеті?):

==
Да и с героем я была не согласна, хотя понимала его тоску «по новой осмысленности человеческой жизни, утратившей смысл”.
«Как же не быть мне Степным волком и жалким отшельником в мире, ни одной цели которого я не разделяю, ни одна радость которого меня не волнует!»
Но постепенно я прониклась духом книги. Осознала, что автор показывает духовный путь героя. И мне стало любопытно: к чему же в результате придет «Степной волк» Гарри?
«Но не научился он одному: быть довольным собой и своей жизнью. Это ему не удалось, он был человек недовольный».

И выводы, к которым «Бессмертные» подводят главного героя Гарри – абсолютно бесспорны:
«Научитесь серьезно относиться к тому, что заслуживает серьезного отношенья, и смеяться над прочим!»

«Вы сделали из своей жизни какую-то отвратительную историю болезни, из своего дарованья какое-то несчастье.
Образумьтесь наконец! Вы должны жить и должны научиться смеяться. Вы должны научиться слушать проклятую радиомузыку жизни, должны чтить скрытый за нею дух, должны научиться смеяться над ее суматошностью. Вот и все, большего от вас не требуют».

Это просто великолепно!
==
(насправді відгук там довший... але оце найголовне враження).

[SimAni]

а коли читати, якщо більше нема часу??? у мене пам"ять і концентрація уваги хороша, так що я можу читати і в маршрутці))))
книгу ще не дочитала, але потроху розвидняється. спочатку текст ішов дуже важко, але тепер до мене почало доходити. раніше творів такого плану не доводилось читати - вважайте мене якого хочете рівня розвитку - але цей текст, думаю, не мені одній нелегко йшов

[Marichka]

а коли читати, якщо більше нема часу???

Як на мене, то краще взагалі не читати, ніж читати такі книги в маршрутці.

Щодо читання можу порадити цікаве дослідження Сергія Поварніна "Як читати книжки".
http://www.t-e-x-t.ru/write/write-004.html

[Prophet]

Дивні ви якісь люди. Якщо для вас особисто оточення під час читання має значення, то не означає, що у всіх такі ж проблеми. Для мене, наприклад, зовнішні умови при сприйманні тексту нічого не важать. Аби настрій відповідний.
І досить офтопу.

[Nata]

Читала давніше книгу "Гра в бісер". Постійно згадується поговірка - метати бісер перед свиньми....

А взагалі, там є непогані віршики в кінці твору, про життя, про гру , життя - це гра і т.д.

[finta]

метати бісер перед свиньми....

"Метати" - це щось з області спортивних змагань. може, "кидати" або "розкидати"...

[Nata]

а можна і метати, але це вже офф-топ))

[andreusDADA]

Читала давніше книгу "Гра в бісер". Постійно згадується поговірка - метати бісер перед свиньми....

А взагалі, там є непогані віршики в кінці твору, про життя, про гру , життя - це гра і т.д.

Размен речи и понимания не есть передача даннаго содержания (с рук на руки): в понимающем как и в говорящем это содержание должно развиться из собственной внутренней силы; все, что получает первый, состоит только в гармонически настраивающем его возбуждении (Гумбольдт).

[LanceloT]

Прочитав і "Сідхартха" (на українській і на російській), і "бісер" прочитав... чомусь немає чого сказати :(

[божеВІЛЬНА]

Прочитала "Степовий вовк". Сильно, емоційно, нестандартно, глибоко.
Книга змінює світосприйняття, раджу прочитати.
Почала читати "Гра в бісер", потім поділюсь враженнями

[Князь R.]

Тут можна скачати "Степовий вовк"
http://rozum.info/load/11-1-0-25

А взагалі раджу ще прочитати Мігеля Серрано "Герметичне коло", ця книга відкриє багато цікавого про Гессе

[Joghurt]

германа гессе треба читати в оригіналі. оце взагалі позбавляє власного розуму. почала сидахтху. вже подобається!