КПК

Показати повну версію : Гендер


silverfish
06.12.2005, 15:53
Давайте тут філософствувати на тему рівності статей. Зокрема про полігамію. Вважаю, що це одна з небагатьох суспільних радостей, яка жінці не рекомендується з природних причин...

Yara
07.12.2005, 10:38
А чого це жінці не рекомендується, якраз полігамія природніша в тому, що за неї майже немає самтніх жінок, та й з народжуваністю ситуація краща. Але будучи панною досить егоїстично - віддаю перевагу моногамії. Хочеться будти єдиною і неповторною, а не третьою дружиною.

Упс щойно зрозуміла, що пан Сільверфіш мав на увазі поліандрію щодо жінок.То таки річ досить незвична, але не факт що неприродня, хіба що з погляду чоловіків.

Prophet
07.12.2005, 12:17
Моногамія - оце неприродньо для людства.

Prophet
14.12.2005, 12:10
А що ви скажете на це:
http://www.unian.net/ukr/news/news-92386.html ???
:)

oddysseus
14.12.2005, 15:59
Занятно. Хоча теорія щодо чоловічої статі, попри свою зовнішню переконливість, потребує інших доведень (можливо, не всі як кажани). А щодо зв`язку між розміром жіночих грудей та інтелектом, то дуже хотілось би почути пояснення цього. Щось тут не в`яжеться...

silverfish
14.12.2005, 16:55
А що ви скажете на це:
http://www.unian.net/ukr/news/news-92386.html ???
:)


Навіщо ти так??? Ти знаєш, що це не відповідає дійсності. Це провокація? Тепер мусиш знайти щось подібне про жінок...

oddysseus
20.01.2006, 13:30
Це провокація? Тепер мусиш знайти щось подібне про жінок...
Та ні, не панна Профет повинна, а хтось із нас! Дайош войну полов! Давайте забомбардуємо одне одного (маю на увазі male та female склади Літфоруму) стереотипами й псевдонауковими теоріями :p Aut cum scuto, aut in scuto!

Prophet
20.01.2006, 21:27
А чого, цікаво. Твій хід :)

Mirra
20.01.2006, 22:33
Не бачу нічого поганого в полігамії ні для жінки, ні для чоловіка.
Але в такому випадку трохи важче слідкувати за відповідальністю обох сторін щодо дітей. І, так як, народжувати все ж буде жінка - є ризик, що вона одна з тією дитиною і возитимиться. Не надто цікава перспектива, як на мене.
Але це тільки ще один привід краще добирати собі партнерів у відповідності до того, що від них вимагатиметься.

Mercenary
25.01.2006, 20:35
Давайте тут філософствувати на тему рівності статей. Зокрема про полігамію. Вважаю, що це одна з небагатьох суспільних радостей, яка жінці не рекомендується з природних причин...
Бо в жінок це ( зв"язок/шлюб з кількома чоловіками одночасно) зветься поліандрією! :D :D
Ти виграв гендер! Ні - тендер!

Prophet
08.06.2007, 11:39
А що, панове, давайте відродимо цікаву тему?
Тільки без релігії, прошу.

D.U.
19.06.2007, 17:03
Цікаво. Кожен говорить, що полігамія - це природньо. Але чи змінилась би Ваша думка, коли б Ви дізнались, що Ваш чоловік чи дружина, хлопець чи дівчина Вас поряд з Вами ще має двох трьох сексуальних партнерів. Ви б тоді теж сказали: "так це з природньо... На здоров"ячко!" ?
:)

acid drinker
19.06.2007, 20:35
ну, сказали б... а шо?
цей фактор треба враховувати завжди - і чомусь це один з улюблених доказів, які наводять проти полігамних стосунків, так, неча за останні сто років ніц цікавішого вигадати не вдалося. якшо мені можна, а йому нє - це вже не полігамія, а, перепрошую...

Prophet
20.06.2007, 02:27
тю, а шо?

я б сказала "па-па" і поцілувала б у щічку на прощання, але від того полігамія не стала б менш природною.

D.U.
20.06.2007, 13:19
тю, а шо?

я б сказала "па-па" і поцілувала б у щічку на прощання, але від того полігамія не стала б менш природною.

Але Ви б не залишились з тією людиною надалі вдвох. Чому?

Мені здається, що в цій дискусії під полігамією розуміють протест проти твердження "Одне життя - один сексуальний партнер". Але полігамія - це дещо інше. Це власне бути сьогодні з одним, завтра - з іншим, післязавтра - знову ж з першим, не розриваючи стосунків ні з першим, ні з другим, ні з десятим. Я думаю до такого мало хто, якщо взагалі хтось, готовий. Особливо знаючи, що твій сексуальний партнер ще з кимось іншим, крім тебе, має ті ж самі відносини.

Prophet
20.06.2007, 14:14
а може, й залишилася б. від ситуації залежить.

коли б не залишилась - то тому, що мене не влаштовує чоловік, якого не влаштовую я (аж настільки, щоб мати ще кількох постійних партнерів).

Giza
20.06.2007, 21:38
Цікаво. Кожен говорить, що полігамія - це природньо. Але чи змінилась би Ваша думка, коли б Ви дізнались, що Ваш чоловік чи дружина, хлопець чи дівчина Вас поряд з Вами ще має двох трьох сексуальних партнерів. Ви б тоді теж сказали: "так це з природньо... На здоров"ячко!" ?
:)

Особисто я потрактувала би таке зізнання як вияв абсолютної довіри до мене. Так тяжко, їй-богу, від тої соціальної умовності, що насаджує ідеал лебединої вірності. Це ж просто антигуманно! Почуваєшся загнаною твариною, хіба що лишилося на місяць поскавучати з безсилля! Ніззя бо кохати більше однієї людини водночас! Неаргументоване "табу"! Порядна жінка мусить триматися одного партнера – і баста кОзі. А як, цікаво, розірватися між моральним приписом берегти домашнє вогнище і старезною істиною, що спалах між людьми – це дар божий? Подарунок себто, щастя отаке раптове на голову -- перспектива загинути к бісу від неможливості, невідомості, невизначеності… Як порядна жінка. В чотирьох стінах. В обіймах з телефоном. Кусаючи руки, бо фізичний стан нічим не відрізняється від лихоманки. Кому від того ліпше, га? Невже хтось виграє, якщо кілька людей мучитимуться через фата-моргану моральності? Та навпаки! Табуювання почуттів волею – певна на всі сто! – аморальне, бо жінка є винною перед обома чоловіками, яких кохає: перед одним, бо буцімто має намір зрадити його фізично (чи там подумки, у фантазіях, межі гріха в різних верствах розмиті), і перед іншим, бо зраджує свої та ЙОГО (передусім!) почуття, відмовляючись зближуватися через "заповідь вірності єдиному". Отже, що маємо? Зашморг на шию -- і на тамтой світ! Зате в ореолі, бляха, порядної жінки!
Але ж хіба мужність нести відповідальність за всіх -- не найвища порядність? Надто ж, якщо їх (коханих) кілька, тобто більше двох.

acid drinker
20.06.2007, 22:42
я сьогодні гуляла з таким неймовірно кльовим одруженим чоловіком...
не хочу заміж.

Aureliano
20.06.2007, 22:56
Моногамия настолько же естественна сколь и полигамия - это две эволюционные стратегии мирно сосуществующие и ни у одной из них нет существенных преимуществ. Полигамия - позволяет разнообразить (а следовательно и уссилить) генофонд, моногамия - позволяет качественно воспитать потомство. В сложных условиях обитания в человеческих популяциях более распространена моногамия - т.к. большая семья и совместное воспитание потомства становится необходмым условим выживания, в стабильных популяциях где потомству и индивидуму ничего не угрожает напротив возрастает необходиость разнообразить генофонд. Отсюда вывод - полигамия становится наиболее выгодным видом гендерной организации общества для экономически развитых формаций. Кстати гендерные роли с экономическим и технологическим развитием общества становятся менее дифференцированными.
Впрочем сам я сторонник моногамии, как наиболее приемлемого мироустройства для лентяев :)

Giza
21.06.2007, 12:14
...сам я сторонник моногамии, как наиболее приемлемого мироустройства для лентяев :)

А что предпринимаете на локальном уровне, если вдруг лень отступает, а организм требует активности, устраивая гормональные теракты?:)

Nike_Велес
21.06.2007, 19:11
поки мені не йшлося про народження дитини - я був прихильник полігамії ;)

а от після народження дитини - підхід і розуміння змінились... у випадку ВИЯВЛЕННЯ стороннього зв'язку з моєї сторони я би почувався винним (і то дуже) перед СВОЄЮ дитиною, бо дитина прагне бачити СВОГО батька, який любить ЇЇ (своєї дитини) маму (знаю по собі, бо мої батько і матір розлучились ще до мого народження)... коли ж донечка стане дорослою - там можливі варіанти... а от дитячу психіку травмувати не варто... я й дотепер ненавиджу свого фізичного батька, ніколи б не помирився з ним, навпаки, при нагоді поміг би здохнути... у мене стійка НЕНАВИСТЬ до батька - я вважаю, що це правильно, бо він мене теж зрадив, худоба...

навіщо одружуватися, коли це не назавжди? ;) [а до того можна трохи нагулятися, "чтоб не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы" ;... Ейсід некепсько робить, що дає собі відірватися)]... такі ото реалії...

D.U.
21.06.2007, 19:19
я й дотепер ненавиджу свого фізичного батька.

Видно - що Ви в минулому вчитель фізики :)
А як у Вас з біологією? :)

Nike_Велес
21.06.2007, 19:27
Видно - що Ви в минулому вчитель фізики :)
А як у Вас з біологією? :)

фізичний - я розумію і як біологічний, бо "фізіс" (чи "фюзіс" з грецької) - природа... а фізика, хімія чи біологія - все'дно науки про природу... зараз ідеться про їх злиття, існують численні точки (множини) їх перетину ("мічені атоми", генетика і т.ін.) :)

Giza
21.06.2007, 19:56
навіщо одружуватися, коли це не назавжди? ;) [а до того можна трохи нагулятися, "чтоб не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы" ...

Та чого ж не назавжди? Назавжди! Он яка-небудь шведка, припустімо, вертається додому з роботи ввечері й чекає на свою сім"ю: двох чоловіків і дружину (якщо вона, звісно, бісексуальна фру). І шо? Невже хтось звинувачує її в непорядності, дорікає, що тре було нагулятися спершу, а потім...? До чого тут узагалі розваги?
Коротше, ми, слов"яни, справжньої свободи й не нюхали, бо не маємо про неї елементарного поняття. Звикли заганяти себе за ґрати норм. Банальний приклад: "Як ся маєш? -- Нормально." Яка норма? Що є норма? Чия норма?

Дітей не можна кидати напризволяще. Авжеж. Та хто сказав, що їх не вийде виховати гуртом? Маю подругу, чию дитину виховують двоє чоловіків: біологічний батько і прийомний. Ніхто не скаржиться. Подарунки від обох татусів. Отаке. Єдина проблема -- наш охочий до пліток народ, що, ясний пень, вважає ситуацію НЕНОРМАЛЬНОЮ.

D.U.
21.06.2007, 20:29
Дітей не можна кидати напризволяще. Авжеж. Та хто сказав, що їх не вийде виховати гуртом? Маю подругу, чию дитину виховують двоє чоловіків: біологічний батько і прийомний. Ніхто не скаржиться. Подарунки від обох татусів. Отаке. Єдина проблема -- наш охочий до пліток народ, що, ясний пень, вважає ситуацію НЕНОРМАЛЬНОЮ.

То ті татусі виховують, чи подарунки приносять?
А як вони дитині пояснюють, що в усіх один тато, а в неї два. Чому є тоді не дві мами? :)

Giza
21.06.2007, 20:37
То ті татусі виховують, чи подарунки приносять?
А як вони дитині пояснюють, що в усіх один тато, а в неї два. Чому є тоді не дві мами? :)

Та виховують, виховують. Уроки з дівчинкою вчать по черзі, до школи водять, подорожують. І подарунки, ясно, не бачу суперечності.
А пояснюють елементарно: обидва кохають маму, іншим дітям так не пощастило. Дідусів і бабусь теж, до речі, більше, ага.
А питання про двох мам, перепрошую, дивне навіть як на семирічну дитину, яка його, до речі, не ставить.

D.U.
21.06.2007, 21:02
А питання про двох мам, перепрошую, дивне навіть як на семирічну дитину, яка його, до речі, не ставить.

Чому ж недоречне?
Я б сказала логічне...
А чому тоді лише 2 а не три татусі? Мама не постаралась? ;)

Giza
21.06.2007, 21:07
Гм... Сарказм не новий. Даєш нормальність! ;)
Кілька жінок навряд чи здатні народити одну й ту саму дитину. Словом, про логічність я, як логік, тут не міркуватиму. Бо маячня.
Трьох татусів не трапилося. Не лягли карти. А лягли би -- поговорили б.

Андрон Кобила
21.06.2007, 22:38
Моя формула: 1.ми - вдвох 2. якшо вона хоче ше когось - то її вибір
3. якшо більше не хоче мене - я її не тримаю

acid drinker
21.06.2007, 22:51
люди, а таке дебільне питання... нікому з вас не довдилося свідомо ставати другим? тобто прекрасно знати, шо істота полігамна, і ви цій полігамії тільки потакаєте, але не могти втриматися? )
2 Анлрон Кобила... тільки цікаво, чи не трактуєте ви це як "вона хоче інших - значить, вже не так сильно хоче мене".. особисто мені цікаво.

Giza
22.06.2007, 00:01
"Я її не тримаю" -- то нарцисична поза, що не має нічого спільного з розумінням дорогої (рідної, коханої) людини. Тут навіть натяку нема на спробу бодай якось пройнятися тим, що гризе (може гризти) жінку, яка розривається між кількома чоловіками, щиро кохаючи їх усіх, бо всі різні, і порівнювати їх -- гріх проти особистої унікальності кожного. Зневага до кожного, розумієте? Виділення кращого! Ляпас!

Nike_Велес
22.06.2007, 10:26
свобода вибору повинна бути, безперечно... до речі, десятирічний син моєї знайомої, яка розлучилася рік тому з чоловіком, не проти мати і трьох татусів, лиш би вони дарували йому компи, мобіли, ролики і т.і...
його можна зрозуміти... і все ж дитина має право знати "біологічного" батька, а той повинен мати пріоритетне право спілкування з дитиною з-поміж інших "батьків"...

проблема гендеру складна, і Гіза справедливо зауважує, що тут є нюанси, індивідуальні прояви, які не варто і порівнювати... один не потерпить іншого газду у власній хаті, а інший згідний мирно співіснувати... тож це питання особистого смаку, вибору, можливостей... "широка людська натура, - я би звузив..." (себто поправив Творця :) ) - говорив один герой Достоєвського... ;)

Андрон Кобила
22.06.2007, 16:58
Анлрон Кобила... тільки цікаво, чи не трактуєте ви це як "вона хоче інших - значить, вже не так сильно хоче мене".. особисто мені цікаво.

;) Може бути, не задумувався...
А може просто хочеться різноманіття ,)

Андрон Кобила
22.06.2007, 17:06
жінку, яка розривається між кількома чоловіками, щиро кохаючи їх усіх, бо всі різні, і порівнювати їх -- гріх проти особистої унікальності кожного

Всі люди рівні... Тільки одні трохи 'рівніші' за інших ;)

Андрон Кобила
22.06.2007, 17:17
О, згадав формулу Шопенгауера:
2 чоловіка живуть з 1 жінкою,
а коли вона 'старіє' то беруть іншу,
а про першу піклуються.

Giza
22.06.2007, 18:52
Всі люди рівні... Тільки одні трохи 'рівніші' за інших ;)

Не в тему Оруел, бо про особистостей говоримо, а не про антиутопічні автомати.

Андрон Кобила
22.06.2007, 22:53
Не в тему Оруел, бо про особистостей говоримо, а не про антиутопічні автомати.

Чесно кажучи, вперше про такого чую.;)
просто цитував 'древню єврейську мудрість',)

Cured
23.06.2007, 00:26
Знаю одну "шведську" сім'ю: 2 дружини 1 чоловік, діти як від однієї, так і від другої. Разом перуть, готують їсти, прибирають (по черзі, зазвичай), відвідують друзів, батьків...Як на мене, то це рідкість і у сенсі наявності такої "ситуації", і у сенсі "внормованості", "злагодженості" стосунків...

Giza
23.06.2007, 14:52
Чесно кажучи, вперше про такого чую.;)


Прикро.

D.U.
23.06.2007, 15:40
Знаю одну "шведську" сім'ю: 2 дружини 1 чоловік, діти як від однієї, так і від другої. Разом перуть, готують їсти, прибирають (по черзі, зазвичай), відвідують друзів, батьків...Як на мене, то це рідкість і у сенсі наявності такої "ситуації", і у сенсі "внормованості", "злагодженості" стосунків...

Цікаво... А як батьки н це реагують?...О, та це ж друга дружина нашого зятя... Найкраща подруга моєї доньки... А внуків скільки... От зять, молодчина!

Чи вони мусульмани?

Андрон Кобила
23.06.2007, 16:27
Прикро.

Це він написав 1984?,)

Giza
23.06.2007, 20:46
Цікаво... А як батьки н це реагують?...О, та це ж друга дружина нашого зятя... Найкраща подруга моєї доньки... А внуків скільки... От зять, молодчина!

Чи вони мусульмани?

Слухайте, панянко, вам хіба хто заважає жити в нормальному шлюбі з нормальним чолов"ягою в оточенні купки нормальних малят? Дозвольте іншим бути ненормальними, надто якщо ті інші вбачають у ненормальності гармонію.

Перепрошую за тавтологію. Трохи напрягає іронічно-зверхній "тон", що скидається на знання істини в останній інстанції. Будьмо толерантні до виявів індивідуальної свободи. Адже ВАШОЇ ніхто начебто не зачіпає, га? Чому ви вирішили, що здатні уявити себе на місці тих батьків, котрі розуміють щастя своїх дітей отаким?

Це він написав 1984?,)
Угу.

Андрон Кобила
23.06.2007, 23:46
Угу.

Тоді знаю,)

D.U.
24.06.2007, 08:07
Слухайте, панянко, вам хіба хто заважає жити в нормальному шлюбі з нормальним чолов"ягою в оточенні купки нормальних малят? Дозвольте іншим бути ненормальними, надто якщо ті інші вбачають у ненормальності гармонію.

Я не хочу Вам нічого доказувати про "нормальність" чи "ненормальність"...
Але колись Ви зустрінете людину, в яку сильно-сильно закохаєтесь, то тоді Ваше уявлення "нормального-ненормального" без сумніву зміниться...
Теорій багато, але в реальному житті дуже часто все відбувається не теоретично. А на практиці - все трохи по-іншрму... І якщо одна "сім"я" щаслива в трьох, то це великий виняток... Бо кожен з нас перш за все егоїст (в позитивному значенні цього слова) і обов"язково хоче сам-один "володіти" тим, що для нього найдорожче. Тому коли йдеться про справжні почуття, а не про гру "ми не такі, як усі, а усі занадто дурні, щоб нас зрозуміти", тоді і змінюється ставлення до "занадто модетного", і кожен з нас стає трохки "традиціоналістом"...

Giza
24.06.2007, 12:02
Але колись Ви зустрінете людину, в яку сильно-сильно закохаєтесь, то тоді Ваше уявлення "нормального-ненормального" без сумніву зміниться...

Серденько, я вже майже десять років -- заміжня пані, і навряд чи хтось, хто знає мене досить добре, насмілиться сумніватися в щирості моїх почуттів до чоловіка, в тому числі він сам. Тож пророкувати якісь зміни в стосунку мого ставлення до людини, яка є, безумовно, рідною, аж надто зухвало з вашого боку. Ви не уявляєте, скільки разів мені доводилося вислуховувати отакі псевдодосвідчені балачки. Втім, то все "дно, що відмовитися від матері, брата, сина -- родича, словом, без якого жити буде порожньо. І неможливо! Навіть якщо я нестямно люблю ще когось. Як ви не розумієте, що то цілком вірогідно -- кохати кількох. По-різному. Бути ладною вмерти за кожного, бо він -- велика частина тебе? Хіба ви надаєте перевагу котрійсь нозі? Навряд. Бо ходити не зможете, якщо забрати одну з них. Порівняння, звісно, поверхове, однак я не знаю, як ще до вас достукатися, щоб ви облишили свій великорозумний сарказм. Перепрошую за різкість.

D.U.
24.06.2007, 14:56
Серденько, я вже майже десять років -- заміжня пані, і навряд чи хтось, хто знає мене досить добре, насмілиться сумніватися в щирості моїх почуттів до чоловіка, в тому числі він сам. Тож пророкувати якісь зміни в стосунку мого ставлення до людини, яка є, безумовно, рідною, аж надто зухвало з вашого боку. Ви не уявляєте, скільки разів мені доводилося вислуховувати отакі псевдодосвідчені балачки. Втім, то все "дно, що відмовитися від матері, брата, сина -- родича, словом, без якого жити буде порожньо. І неможливо! Навіть якщо я нестямно люблю ще когось. Як ви не розумієте, що то цілком вірогідно -- кохати кількох. По-різному. Бути ладною вмерти за кожного, бо він -- велика частина тебе? Хіба ви надаєте перевагу котрійсь нозі? Навряд. Бо ходити не зможете, якщо забрати одну з них. Порівняння, звісно, поверхове, однак я не знаю, як ще до вас достукатися, щоб ви облишили свій великорозумний сарказм. Перепрошую за різкість.

По-перше, я Вам не серденько!
По-друге, Ви вказали Ваш рік народження 1992! Звідки мені було знати, що у Вас вже десятирічний досвід сімейного життя та ще й не на одній, а на двох ногах! ;)
Але в мене інше бачення інтимних стосунків і я маю право його висловити. Зовсім не маю наміру Вам щось пророкувати...
Мені не приємно навіть уявляти, що я в один і той же час з двома чоловіками можу мати секс... Тому що це настільки особисте і сокровенне, яке можна ділити ні з мамою, сином, донькою, а лише з одним єдиним. Тим і відрізняється любов до чоловіка від любові до батьків чи дитини. Коли ж з часом розумієш, що ти цю людину не любиш, то за певен час зустрічаєш іншу. Але в один день з двома чоловіками... Для мене б особисто було гидко...

Giza
24.06.2007, 17:37
Власне, я поняття не маю, чого відображається 92 рік, адже я взагалі його не вказувала. Оце щойно двічі намагалася виправити. Марно. Глюки, певно, якісь. Ну то таке.
Усе інше в приваті.

Cured
24.06.2007, 23:02
Власне, я поняття не маю, чого відображається 92 рік,
Я підозрював, що то якась туфта, але соромно запитувати, адже джентльмени такого не чинять :p

Cured
24.06.2007, 23:05
Але в один день з двома чоловіками... Для мене б особисто було гидко...
Для мене теж :D :D :D

D.U.
24.06.2007, 23:31
Для мене теж :D :D :D

Хоч хтось мене на цьому форумі підтримує... :)