Ігор Калинець

[Девор]

Що не кажіть, але знайти сьогодні у Львові справжнього поета - проблема із нелегких. І хоча у столиці Галичини є десятки людей, які пишуть вірші, Поетами, з великої літери, абсолютну більшість із них назвати важко. Літераторами – старшими чи молодшими – так! Але не поетами.

Надіюсь серед шановних літераторів знайдуться поцінувачі поетичних майстерень України. Тому назву вам прізвище - Ігор Калинець.

[Ket]

А чому ніхто не відповів на допис?:confused:
Не чули про Ігоря Калинця?:eek:
на свій сором, сама почула зовсім недавно. :8 Була у школі на практиці, і діти на уроці літератури вчили. Чесно кажучи, заслухалася й дико перлася весь урок.
Шкода. Зара діти у школі дуже багато класного учать такого, що ми не вчили.:(

[Pusik]

Цілком згодна.
Чомусь про Калинця-поета не так багато чути...
А те, що він цікавий - то таки правда. Є що почитати і що зрозуміти..

[Ket]

Ну, добре, тримайте.

http://www.ji.lviv.ua/n5texts/kalynec.htm
http://maysterni.com/user.php?id=111&t=1&sf=1

ну і

Ігор Калинець
ПАЛКА НІЧ

Танець жаги витинала троїста всоте,
в духмяні ложа манила лукава гречка.
Медом кохання гусли очі, як соти,
і пазух шукали парубки негречно.
Екстазу люльку розкурював бог кохання,
обпікав цнотливим хтивістю білі крильця.
У ту ніч ласки спраглі жінки прохали,
паленіли дівчатам від сорому лиця.
У гармонію згоди зливався тіл тьохкіт,
лопотіли спідниці по перелазах.
Заздрісний місяць зеленим дьогтем
всі ворота у ту ніч обмазав.