Джек Лондон

[Злодій Злович Злодюжко]

Ну чого мовчите?? постіть тут свої пости. Що , про видатного новеліста нічого сказати? ;)

[Mercenary]

Можна. Видатний. Це так очевидно, що й спірка не виникає.

[Девор]

Мартін Іден просто супер!
Моя подружка яка вогулє не читає книжки, прочитала ось цю і була задоволена.. тепер думаю, як її плавно на Маркеса перевести;)

[Оксі]

Цього літа після сесії першою книгою, яку я прочитала, була "Дочка снігів" Джека Лондона. (Комп'ютер не працював,я знічев'я сиділа на дивані і мій погляд випадково натрапив на неї).Цікаво, що чіткої розв'язки в ній нема.Але від книги важко було відірватись.
Уже від багатьох чула схвальні відгуки про "Мартіна Ідена".Мабуть, найближчим часом візьмуся читати.

[Доктор_Зло]

" Біле ікло" , "Зов предків", "Мартін Іден"... А що ще можна почитати у Лондона?

[Девор]

А далі читай Умберто Еко "Маятник Фуко" :)

[Доктор_Зло]

Не хочу - це Бред!!!!!! напевне :)

[Liet]

А ти краще прочитай, а вже потім говори.........

[Доктор_Зло]

А до чого тут Лондон?

[Liet]

А ні до чого. Тобі просто порадили прочитати цю книгу, якщо тобі вже так сподобався Джек Лондон.

[Девор]

+ якщо зрозумів ще його тонкі натяки, а не просто прочитав..
я наприклад книжку з бізнес курсу прочитав, і що? став після цього розумнішим?:)

[Доктор_Зло]

Не ти один книжку з бізнес-курсу прочитав :) Я її плюс ще й вивчаю в школі :)

[Mercenary]

Не ти один книжку з бізнес-курсу прочитав :) Я її плюс ще й вивчаю в школі :)
Про бізнес ( щоправда, американський і колишній) у нього також є: "Время -Не-Ждет". Читав колись російською, не знаю, чи є переклад і як його назвали.

[Dusk]

Джек Лондон - єрунда, напівбелетристика. Деякі ідеї є хібащо в Мартіні Ідені, та й то навряд чи Лондон про ці ідеї знав :D . Вся психолгія його героїв зводиться до тваринячих інстинктів (там де вона взагалі є) ну і далі по Дарвіну, тіпа прогризти собі шляг нагору, завоювати місце під сонцем і т.д. Примітивізм, хе-хе. Читай Еко, краще за все його роботи по семіології :D

[Prophet]

А що ще можна почитати у Лондона?
Повне зібрання творів - більше десятка томів. Позичити? ;)
це Бред!!!!!!
Маячня
напівбелетристика
Не знаю, не знаю... Просто на любителя.

[Dusk]

Не знаю, не знаю...
А я знаю :D
Прочитай 30 томів його писанини, одразу стане ясно шо воно таке :D

[Prophet]

Чемно дякую, Лондон - то не моє.
Кажу ж - на любителя.

[Dusk]

Кажу ж - на любителя.
Та ми ж наче не про любительство/нелюбительство розмовляємо, а про художню цінність/нецінність творів Джека Лондона :D

[Prophet]

І ти аргументуєш "нецінність" своїм суб'єктивним ставленням?

(а у мене таке собі підсвідоме табу на кшталт "класика не критикується в різко негативному тоні, бо вона класика" - може, це й неправильно)

[Dusk]

Не тільки на своєму ставленні, переважно на ставленні критиків, яких я поважаю, головним чином моєї викладачки зарліт (не передати її зневажливе обличчя, коли вона вимовляла "Джек Лондон" :D , але вона дуже детально обгрунтовувала, чому це так). Та й не зустрічав я в сучасній критиці високої оцінки його творчості, якщо його десь і згадують, то побіжно. Це совєцька традиція вносити його разом з Драйзером до класики. Але, якщо у Драйзера і були якісь цікаві знахідки і певні досягнення, то у Лондона їх не було.

Я (і не тільки я) не вважаю Лондона класикою, як не вважаю класикою Жуля Верна чи Конан Дойля. Хоча, якщо по-справедливості, то Лондон все ж вищий за них в худ.плані.

[Prophet]

Он воно як... А я от вважаю, що подібні висновки можна робити тільки після ознайомлення з усіма точками зору.
Жуль Верн є класиком безперечно. ІМХО.
До речі, те, що викладач дозволяє собі нав'язувати студентам свою точку зору, а не об'єктивно знайомити з усіма концепціями, думками літературознавців тощо, говорить про його непрофесіоналізм.

[Dusk]

Жуль Верн є класиком безперечно. ІМХО.
класиком пригодницького роману, таким же як Желязни, який є класиком фентезі і НФ.

До речі, те, що викладач дозволяє собі нав'язувати студентам свою точку зору, а не об'єктивно знайомити з усіма концепціями, думками літературознавців тощо, говорить про його непрофесіоналізм.
вона нікому нічо не нав'язувала, і знайомила з усіма позиціями, я сам собі нав'язав цю точку зору :D

[Prophet]

Ти знаєш, хлопче, розумна й обізнана людина посилається на літературознавців і першоджерела, а не на викладачів.
А ти усвідомлюєш, що своєю інфантильною самовпевненістю вкрай обмежуєш свої ж можливості пізнання світу?
Співчуваю.

Це ж треба опускати Лондона тільки тому, що від нього якась училка кривилась... Хе.

[ALee]

Дуже перепрошую, пані Prophet, а ви часом не єврейка?
Бо ваша манера вести суперечки щораз більше вражає...
Логіки усе менше та менше... :D
Ще раз перепрошую за офф-топ, за може різкуваті слова, та за вияв непритаманного мені загалом антисемітизму. :8

До речі, а чому ви викладачів літератури не відносите до літературознавців? А хто ж вони тоді по-вашому? :cool:

[Prophet]

А мого генеалогічного дерева тобі не треба? Як бажаєш, то українка з домішками російської та вірменської крові.
А євреї якраз розумні люди, не треба ображати націю через свої тупі хохляцькі стереотипи.

Будь ласкава, приведи-но мені цитати з "нелогічністю" (до речі, якщо ти думаєш, що цей світ побудований і функціонує за якоюсь логікою, то дуже помиляєшся).

Літературознавці - це науковці, які займаються дослідженням літератури. Звісно, вони можуть десь викладати, але далеко не всі викладачі є літературознавцями.

[ALee]

А мого генеалогічного дерева тобі не треба? Як бажаєш, то українка з домішками російської та вірменської крові.
А євреї якраз розумні люди, не треба ображати націю через свої тупі хохляцькі стереотипи.
Ну, про єврейство був просто жарт. :D
Загалом же я людей за національною ознакою не ділю.
Хай я маю паспорт громадянки України (не розумію, як від цього слова можна утворити оте-от ваше "хохляцькі"), усе ж насамперед вважаю себе людиною, а решта - то умовності... :cool:
Будь ласкава, приведи-но мені цитати з "нелогічністю" (до речі, якщо ти думаєш, що цей світ побудований і функціонує за якоюсь логікою, то дуже помиляєшся).
Ну, у чому я помиляюся, а в чому ні, думаю, усе ж не тобі одній судити.
А щодо нелогічності, то, будь ласка, приклад: в темі про масову та елітарну літературу ви, пані, стверджуючи про те, що цей поділ стався у середині ХХ ст, посилаєтесь на свою вчительку літератури, а коли Dusk згадує слова своєї викладачки, то чуємо від вас не дуже чемну фразу "якась училка кривилась".
Та й загалом дивує ваша манера вести "суперечки" - замість аргументування ви часто практикуєте "наїзди", навішування ярликів, а часом і відверті образи, на які, на щастя, розумні люди цього форуму, не дуже-то зважають. І правильно роблять. Бо люди звикли вести розмову у дещо інший спосіб - дійсно добираючи логічних аргументів своїм поглядам та точкам зору, а не волаючи, що "логіки в цім світі немає, все умовно". Думаю, вони (хоч не буду розписуватись за всіх...) цілком свідомі і цієї умовності, і без-логічності світу, та вони, на відміну від вас, переважно утримуються від категоричних заяв та критичних оцінок дій та думок інших, які ви чомусь так любите обгрунтовувати своїм правом на власну життєву позицію. Хіба що ваша позиція якраз і полягає у тому, щоб не всім, але дуже багатьом людям вказувати на їх "невисокі інтелектуальні здібності". Але чи маєте ви на це право - ось тут вже питання...
Літературознавці - це науковці, які займаються дослідженням літератури. Звісно, вони можуть десь викладати, але далеко не всі викладачі є літературознавцями.
Хотілося написати, що тут заперечень немає...
Та, на жаль... Виходячи зі складових слова "літературознавці", таки слід його розуміти, як "знавців літератури", тобто по суті людина, яка викладає літературу, має про неї певні знання, а відтак є літературознавцем. А ті, що досліджують літературу, називаються літературними дослідниками. Звісно, вони є і літературознавцями.
Не всі викладачі літератури є її дослідниками (хоча по ідеї мали би ними бути), але літературознавцями вони таки є. ;)

Дуже перепрошую у всіх за оф-топ, але не сила більше мовчати, читаючи репліки пані Prophet. Якось звикла я до спокійних, сутністних, виважених, а не поверхових та "істеричних" полілогів. Ще раз прошу мене вибачити. :)
І нарешті, пані Prophet, прошу не сприймати цю мою репліку як привід для образ, це просто спроба попросити вас мати трохи більше поваги до учасників форуму та й до людей взагалі.

[Prophet]

А щодо нелогічності, то, будь ласка, приклад: в темі про масову та елітарну літературу ви, пані, стверджуючи про те, що цей поділ стався у середині ХХ ст, посилаєтесь на свою вчительку літератури, а коли Dusk згадує слова своєї викладачки, то чуємо від вас не дуже чемну фразу "якась училка кривилась".
Моя вчителька оповідала загальноприйняту теорію. Dusk же посилається на особисті переконання його викладачки, при цьому не наводячи власних думок щодо теми.
дивує ваша манера вести "суперечки"
Завжди готова пояснити ту чи іншу свою думку. Не бачу сенсу писати монографії з кожного дрібного питання, тому для початку наводжу своє ставлення до предмету розмову без обгрунтування.
відверті образи
Приклади?
звикли вести розмову у дещо інший спосіб - дійсно добираючи логічних аргументів
вони (хоч не буду розписуватись за всіх...) цілком свідомі і цієї умовності, і без-логічності світу
Часом не бачиш тут протиріччя?
своїм правом на власну життєву позицію
А що, хочеш заперечити це моє право?
Хіба що ваша позиція якраз і полягає у тому, щоб не всім, але дуже багатьом людям вказувати на їх "невисокі інтелектуальні здібності". Але чи маєте ви на це право - ось тут вже питання...
Ні, там взагалі про це не йдеться. А право маю. Цілковито.
Виходячи зі складових слова "літературознавці", таки слід його розуміти, як "знавців літератури", тобто по суті людина, яка викладає літературу, має про неї певні знання, а відтак є літературознавцем. А ті, що досліджують літературу, називаються літературними дослідниками. Звісно, вони є і літературознавцями.
Не всі викладачі літератури є її дослідниками (хоча по ідеї мали би ними бути), але літературознавцями вони таки є.
Ніяк не можу погодитись. Будь-яке слово має своє стале значення (ти могла б про це й знати), а твої власні етимологічні припущення тут ні до чого.

Роль бідної овечки тобі не личить.
Тих, кого є за що поважати, я поважаю. І до них відноситься переважна більшість учасників цього форуму.

[Prim]

Dusk,
Почитав твої пости.
Мені стало дещо бридко від твого ставлення до літератури. Давай мивсі скажемо, що Донцова - хаймайстер детективної літератури та майстер слова взагалі? Ти скажеш, що її "література" заслуговує бути світовою? Я тобі теж співчуваю.
Моя тобі порада: зрозумій, що найголовніше в людині - своя власна думка та світогляд.
А Джек Лондон - дійсно яскравий пиклад світової літератури. Читаючи "Біле Ікло", у мене іноді з*являлись сльози на очах.

[ALee]

Супер!
Гідна відповідь. Без жартів.
Приємно читати саме такі репліки від вас, Prophet.
Дякую за вияв поваги.
Зичу найкращого!

[Mercenary]

2Dusk

І взагалі, ще Маяковський пропонував "...скинути класиків з пароплава сучасності" і говорив, що в них "мідні дупи"!
А мені свого часу Д.С.Наливайко (якщо Вам і Вашій викладачці відомо, хто це) на лекціях із зарубіжної літератури щодо Д.Лондона говорив дещо інакше.
Та Джекові від того, що про нього говорять, гірше не буде - його читатимуть!

[tysovska]

Ох, наїхали на Dusk'a цілим кагалом, а він, між іншим, вельми влучні й обґрунтовані речі говорив. :)

[Prophet]

Які саме речі?

[Tim-Lit]

Дуже перепрошую, пані Prophet, а ви часом не єврейка?
Бо ваша манера вести суперечки щораз більше вражає...
Ризикну нагадати Володимира Маяковського:
Марк Аврелий:
Не еврей ли?.. :D
То що в Вас за рівень аргументації?!?!?! Клін Блінтон - не розумію!!!
Щодо теми - то Джек Лондон - це суперкласно з однієї лише причини: як на мене, то "Мартін Іден" - то послання крізь час всім нам, письменникам майбутнього. Я сам багато через що пройшов з того, про що Джек Лондон писав років із сотню тому... :cool:

[Mercenary]

"Мартін Іден" - то послання крізь час всім нам, письменникам майбутнього. Я сам багато через що пройшов з того, про що Джек Лондон писав років із сотню тому... :cool:
І я ж пройшов! І згодний з тим, що пише пан Тім-Літ ( я вже зрозумів, що Ви - пан)! А пригодницькі романи - просто зразок жанру!
Покальчук колись визначив мірилом літературного твору його придатність для передачі власній дитині для читання. Мої діти Д.Лондона читали, й онук читатиме.
Такі справи... :p

[Девор]

А мої діти, діти майбутнього пастуха, вовну збиратимуть і светри в*язатимуть:).
Лондон - Париж, дожди, дожди, дожди:)..
Вибачте за флуд, пробило шось мене:)

[spark]

А я цим літом із задоволенням перечитав Лондонові "Серця трьох" та "Місячну долину".

Тобто не перечитав а прочитав вперше. Добре, коли гарний письменник написав так багато, що під настрій можна читати все життя. Мабуть, справа дійсно в життєвому досвіді, на який проектуються думки Лондона. Наприклад, "Місячну долину" раджу читати в сезон сільгоспробіт на дачі чи городі :)
А "Час не чекає" краще читати, коли займаєшся власним бізнесом і так далі.

У випадку Лондона мене більше всього вражають не самі твори, а його життєвий шлях. Людина, яка створила себе сама. Її кращий взірець. І трагічний фінал цього шляху.

На початку 90-х, під час розгулу контрафактного книгодрукування, якесь російське видавництво перевидало спогади його другої дружини Чарміан, перекладені російською ще в 20-ті роки. Цікаво, що шановна авторка і словом не згадує про "Мартіна Ідена". Мабуть, упізнала себе в не дуже позитивній героїні роману.

Невисока думка жінок-викладачок про Лондона для мене не новина. Саме такої думки була й моя викладачка з іноземної літератури. Можливо, Лондонові не вистачає іноді інтелектуальності. Його захоплення різними модними на той час філософськими теоріями було досить нелибоким. Іноді здається, що черговий роман писався просто для ілюстрації положень Маркса ("Залізна п'ята") чи, навпаки, расових теорій ("Заколот на Ельсінорі"), чи теорій якихось містиків ("Міжзоряний блукалець") тощо. Але його знання людини у скрутних ситуаціях переважує усі філософські теорії кабінетних мислителів. Та щоб зрозуміти це, мало все життя викладати зарубіжну літературу у теплому сухому приміщенні, потрібно самому хоча б раз потрапити в екстремальну ситуацію, яка розставить справжні пріоритети цього життя: коли ковток води чи вовняні шкарпетки дорожчі за усю світову літературу з її Зюськіндами та Сартрами. Лондонові це відчуття справжніх цінностей вдалося передати на папері. Чого ще бажати?

[Mercenary]

2 spark - на допис № 36.

Потужно сказано!
Лондон - учасник і очевидець життя, так про нього і розповідає.
Читаючи його нехитрі начебто оповідки, я фізично відчуваю, як мерзне моє лице на морозі, як рипить сніг під нотами, яка свіжа вода у ополонці. Що поряд зі мною надійний друг, а собаки мої здорові, міцні і витривалі.
Міняю Зюськінда на Сітку Чарлі!

[spark]

За яким курсом міняєте? :)

Мені здається, що Лондон несподівано став знову актуальним для нас на початку 90-х, в період нашого дикого капіталізму, і рушійна сила, яка вергала американських шукачів пригод на Аляску по золото і українських торговок у велотрусах до Стамбулу по шоколад - та ж сама :) Надприбуток. Рахувалися не проценти, а рази. "Потрійний підйом" і таке інше. З цим пов'язаний і бандитизм, і усі інші милі прояви часу, теж досить ретельно Лондоном описані. Щодо суспільних реалій - то просто один в один. І ми розуміємо, який довгий шлях довелося пройти Америці, щоб досягнути сучасного стану речей. І дивуємося, як швидко ми самі через цей дикий капіталізм проскочили, за якихось десять років. І оплакуємо тих, хто не проскочив.

[oddysseus]

" Біле ікло" , "Зов предків", "Мартін Іден"... А що ще можна почитати у Лондона?
Дуже рекомендую оповідання/повість "Мексиканець". І ще "Час-не-чекає": цей твір, як на мене, - краще втілення романтики Лондона. Там є чим захопитись (хоч, мабуть, і можна знайти деякі несуразності з точки зору життєвої правдоподібності)

[spark]

Наприклад? :) Я про недоречності та життєву правдоподібність.

[oddysseus]

Як на мене, неправдоподібне перетворення Харніша на фермера, який кайфує, доячи корів. Такий дієвий характер - і перетворення на сільського обивателя?

[spark]

А як на мене, психологічно виправдана зміна діяльності занадто діяльної людини, яка від своєї бурхливої діяльності трохи заморилася. Але я не сперечаюся з тим, що Лондон дещо ідеалізує принади життя на селі. Просто йому самому в той період здавалося, що це гарний вихід.

[oddysseus]

Нещодавно таки зібрався й почав читати "Мартін Іден", і щось не вражає. Забагато явного романтизму, як на мене. Чи, може, чого в молодості не спробував, того в старості печінка не витримає... Тобто раніше треба було читати, щоби вразило.

[spark]

Від перекладу ще може залежати. Існує декілька російських, і один з них мені теж не пішов свого часу. Видання було кишинівське, досі пам'ятаю. Але якби я його не почав читати, я б ніколи не ідентифікував "Мартіна Ідена" в книжці без обгортки та перших сторінок у ротній вбиральні. Просто ковтнув. Але призвіще перекладача з наведених причин не знаю :) Попробуйте змінити перекаладача, а не автора.

[Isidora]

Доктор Зло запитував що цікавенького можна прочитати у Лондона. Досить багато чого: романи "Пригода", "До Адама", "Маленька господиня великого дому", "Місячна долина"; п`єса "Крадіжка", а також ціла низка північних оповідань та оповідань про золотошукачів, з яких мені найбільше сподобалися "Закон життя", "Одноденна зупинка" та "На берегах Сакраменто".

[Девор]

а рецензію, товаришу Ісідора?:) Я так то без рецензій читати не буду:)

[Isidora]

Як відповідь на твоє запитання можна написати цілу літературно-критичну статтю. Щоб відповісти коротко, можу сказати що на сторінках цих творів присутнє благородство, дружба, кохання, захопливі пригоди..., коротше кажучи, вони написані цілком у стилі Джека Лондона.

[K_D]

А "Біле ікло" выложен где-нибудь в сети? Может кто может подсказать? Заранее спасибо.

[Трамонтана]

Лондон був таким собі самотнім, але страшенно впевненим у своїй неабищості письмеником. Тож кому це відчуття знайоме, той його (Лондона) чита і радить іншим :victory:

[майяр]

Лондон був таким собі самотнім, але страшенно впевненим у своїй неабищості письмеником. Тож кому це відчуття знайоме, той його (Лондона) чита і радить іншим :victory:

А вас пані часом лаври дідуся Фрейда не тривожать?
Чим же він(Лондон) вам так не вгодив,що ви звинувачуєте у самотності всіх, хто його читає.
Так у нього герої є сильними натурами, що багато в чому себе і зовнішні обставини переборюють,але ж почитайте Цвейга його персонажі мають ще "сталевішу натуру.

[Трамонтана]

:victory: Лавровий лист добре смакує до м’яса. І нагадайте, будь ласка, здогадки Фройда на тему смутку і самотності. Нічо про це не пам’ятаю.
А щодо "самотностісили" Лондона і його персонажів, то це суб’єктивні враження. НЕ без претензії на об’єктивність.

[Sitka Charley]

Перший раз прочитав Лондона в дитинстві, другий раз у Мінському СІЗО в 1996 році, і третій раз на Кавказі в 2000 році і кожен раз був цікавим як перший раз. На мою думку його книжки важко зрозуміти людям які не мають авнтюрної жилки.
Не знаю як хто, але мене сильно вразили і "Північні оповідання" і "Оповіді південних морів", "Мартін Іден", "Серця трьох" і інші. Правда не до кінця зрозумів "Залізну п"яту", ще сподобалось (але це трохи інша п"єса "Моряк в сідлі") його біографія.

[майяр]

Я тебе поважаю. :friends: Прочитай ще "Морський вовк"- я впевнений за твоїм відгуком що сподобається.

[Sitka Charley]

"Морський вовк" - також читав. До речі Одеська кіностудія наприкінці 80-х зняла непоганий фільм по цему роману.

[майяр]

Я його таки бачив: дійсно непогано,гарно підібраний актор на роль Вовка Ларсена-крючкуватий ніс важкий погляд спід брів-втілення злої волі.

[Sitka Charley]

А як вам екранізаці "Серця трьох"? Був ще серіал "Аляска Кид" по темі "Смок і Малиш", але я його не бачив. Шкода, що в нас знімають незрозуміло-провальні картини, а шедеври залишаємо північному сусідові.

[син миколи]

УУУУ, зачитуюся, цим письменником.
А улюблений твір- мексиканець, про боксера.
КААААААААЙф

[WhiteSwallow]

Чомусь до Лондона тягне не дуже. Колись прочитала "Біле ікло", а потім - "Любов до життя". Остання книжка, пам'ятаю, вразила реалістичністю описанного. Сподобалася. Таку ж ідею висвітлив і О.Довженко в повісті "Воля до життя". Після таких творів починаєш по-іншому ставитися до життєвих негараздів.

[Hurrem]

Була в захваті від "Біле ікло", "Воля до життя", "Поклик предків"Від останнього навіть рюмсала...
Та десь 2 роки тому потрапив до рук "Мартін Іден"...Що сказать... Я знущалася над тією книжкою...Якщо сторінки можна жувати, то саме те я й робила!!! Неймовірно потворний переклад!Я зробила висновок, що то перекладалося з російської на українську! Та ще й так дослівно, що далі не можна! Книга була видана десь в 1976... Зараз маю ще один переклад, та ліньки перечитувати...

[Перекоти-поле]

А на мене "Мартін Іден" в українському перекладі справив надзвичайно позитивне враження. Хоча не впевнений, що то був той самий переклад що і в Hurrem...

[Малахай]

А на мене "Мартін Іден" в українському перекладі справив надзвичайно позитивне враження. Хоча не впевнений, що то був той самий переклад що і в Hurrem...

На мене тоже "Мартін Іден" справив найбільше враження.

[Квітневі чари]

Чому ніхто не згадує про "Маленькую хозяйку большого дома"???? З того, що прочитала, цей твір мені сподобався найбільше. ну і ше "История, рассказанная в палате для слабоумных"

[Трамонтана]

То (Маленька господиня), впринципі, є одним із найчуттєвіших. Фемінний, навіть, якоююсь мірою. Мені теж подобався, коли читала

[Soul]

ще до всього "Смирительную рубашку"- i вперед читати:=)
безперечно, класик вартiсний.