А давайте щось про себе розповімо... [Архів]

ALee

21.07.2005, 14:07

Ну от що я про себе можу повідати?...
Мені 21. Менш ніж за два місяці буде 22.
Мешкаю в 20 км від Києва...

Доучуюся на 5 курсі на журналіста.

Шалено люблю читати...
Усе намагаюсь українських авторів, а тягне до світових класиків...
Справа в тім, що я до Інституту не любила читати, а відтак маю великий список класнючих книг, який ще не торкались ані мої очі, ані мій розум.
Тож тепер маю ціле життя, щоб надолужити... :)

Намагаючись осягнути світ вітчизняних літераторів, рік тому попхалася на практику в журнал ’’Книжник-review’’. Десь вже рік я у них редактор сайту. Не в сенсі, що я ’’шарю’’ в тегах та прочєй web-азбуке, а в сенсі інформаційного наповнення сайту, яке полягає у суто технічній і зовсім нетворчій роботі, коли тексти й картинки паперового варіанту вивішуються в і-неті.
Нетворчій, бо я - велике ледащо. А ще, бо я нині більше читаю, ніж пишу.
А нещодавно ми з web-освіченим колегою ’’підняли’’ у нас форум, який я досить невдало спробувала тут ’’кустарним методом’’ пропіарити, але Prim вчасно то присік.
-------------------------------------------------------------------------
Ну, власне, сьогодні потрясний день. Світить сонце. І це мене страшенно радує. А ще мене багато що радує. Наприклад, нямати персики. Чи вийти на балкон... Чи залізти на форум...

...я ще багато можу про себе розповідати, але пропоную і іншим долучитися до процесу розказування про себе, щоб не було потім запитань типу ’’А ти що, зі Льова?’’ :)

Цьомаю всіх міцно й по-форумівськи.

АЛЬКА

ovr

21.07.2005, 14:42

розповідаю щось про себе:
можливо(sic!) в суботу буду в Києві

Prophet, привезу тобі Дркіна
ввечері напишу, що в мене є з мп3/аві, може, комусь щось треба

і треба якось домовитись, коли і де зустрітись

Prophet

21.07.2005, 15:56

Обов"язково треба зустрітись!Тільки попередь заздалегідь, ОК? Чи дзвони/пиши СМС...

ovr

21.07.2005, 19:19

Тільки попередь заздалегідь, ОК?
окок

тільки на цих вихідних, мабуть, не вийде в мене, приїду тільки на наступних.
кому, може, треба якоїсь музики чи фільмів, пишіть свої і-мейли, я вам надішлю .xls зі списочком. я би сюди приаттачив, та не можна, наскільки я розумію.

Daw

21.07.2005, 23:02

Привіт журналістам))) тільки я з Дніпропетровська та курс другий))) Ну а розповім про себе... в приватній розмові, мабуть...:) або коли настрій відповідний буде))
Загалом, дуже приємно бути з вами)

Алекс Пелагин

22.07.2005, 17:38

Ну, що про себе розказати?
Мене звуть Олександр, мені 17 років, живу та навчаюся у Дніпропетровську.
Пишу десь вже два роки. Оповідання - у стилі фентезі, вірші - то більше переживання.
Мені взагалі добре жити у цьому світі, але буває дуже гидко. Буває не часто, але факт є. Люблю відвертих людей, які нічого не скривають і ладні поділитися своїми думками з незнайомцем (бо сам такий), ще люблю важку музику, фентезі, свою сестру, батьків, крабовий салат та торт "Муравейник".
От, таке собі описання взагалі. Буде щось цікаве кокретніше - питайте.
================================================== =============
DAW: Салют землякам! Можна сказати, в одному селі живемо... :) Дніпропетровськ - воно ж велике село, де всі одне одного знають. :)

Clever

24.07.2005, 04:51

Именуюсь Андреем, родился в Киеве, возраст - 17 лет. По натуре
своей - холерик\меланхолик, читаю преимущественно философские
и религиозные книги, христианин православного вероисповедания,
неудавшийся протестант. Экуменист и лесбиян ;) . Уважаю людей
умных и искренних, люблю диспуты. Мой идеал - бл. Аврелий Августин.
Учусь в духовной семинарии, авось стану иереем, скоро, впрочем,
эммигрую в Германию. Из музыки нравятся "Эра", Алан Парсон, Крис
Рей, Элвис Пресли и Владимир Высоцкий. В общем, приятно с вами
познакомится.

Gray

24.07.2005, 12:56

Clever
лесбиян
Батенька, а как же целибат? ;)

Clever

24.07.2005, 18:15

Туды его в качель!

Daw

26.07.2005, 02:42

Алекс, привіт-привіт))))

Prophet

26.07.2005, 16:58

Ну що вам розповісти про себе?
Звати Анною. Народилась у Києві, в дитинстві кілька років жила з бабусею в Мелітополі, з п'ятого класу й досі - знов у найкращому місті світу... Була надзвичайно розумною дитиною, ледве не вундеркіндом,але за відсутності достатнього притоку інформації розлінувалася... Так що зараз дівчинка як дівчинка (але, певно, не дурна).
10-11 клас вчилась у гуманітарній групі ліцею "Наукова зміна". Напряжно було дуже, але саме тоді полюбила всією душею літературу та україньку мову. Читати обожнюю.
Зараз працюю контент-менеджером в провідній компанії, що займається веб-дизайном. Вступила в КПІ на заочний, спеціальність "Видавнича справа і редагування".
Завжди знаходжуся в стані осмислення цього світу. Найбільшою цінністю для мене є стосунки з людьми. Дуже (навіть занадто) люблю людей зокрема, але ненавиджу людство в цілому. Песимістка. Кажуть, що в мене завжди сумні очі.
Багато шкідливих звичок. Взагалі правильною дівчинкою мене аж ніяк не назвеш.
Ненавиджу брехню, примітивних суджень, обмежених людей, попсу, безграмотність, байдужість, нудьгу, інкубаторських "троєщинських" дівчат, тушонку і гречку... ага, там далі величенький список.
Люблю рок'н'ролл, Київ, символи і фрази, душевні розмови, затишні паби й прокурені кухні, дощ, персики, чоловіків, мартіні, вірити, бути потрібною... ще багато чого люблю.
А взагалі я дуже добра й надто щира людина. Чого і вам бажаю. Приємно познайомитись ближче :)

ALee

29.07.2005, 12:19

Була надзвичайно розумною дитиною, ледве не вундеркіндом...

...Зараз працюю контент-менеджером в провідній компанії
... і дуже скромною... :rolleyes:
Вступила в КПІ на заочний, спеціальність "Видавнича справа і редагування".
О! Колега! Тільки я вже бакалавр з цієї спеціальнсті, в Шевченка отримала.
Найбільшою цінністю для мене є стосунки з людьми. Дуже (навіть занадто) люблю людей зокрема, але ненавиджу людство в цілому. Песимістка. Кажуть, що в мене завжди сумні очі.
А хіба може бути інакше, якщо ти ненавидиш тих, стосунки з ким є для тебе найбільшою цінністю? :D
Жартую!
...правда, щось ніяк не можу зрозуміти, як це - «занадто любити»... :(
Та й взагалі не розумію, як можна ненавидіти людство в цілому, якщо людей аж 6 млрд, і ймовірно серед них тисячі геніїв, сотні тисяч добрих та розумних людей... Тут можна лишень шкодувати, що ми не всіх з цих чудових істот знаємо вживу...

А песимізм - це не приреченість, а вибір. Вибір ненавидіти людей, замість любити їх. Ненавидіти світ, заміть шукати в ньому красу...
Ненавиджу брехню, примітивних суджень, обмежених людей, попсу, безграмотність, байдужість, нудьгу, інкубаторських "троєщинських" дівчат, тушонку і гречку... ага, там далі величенький список.
Чи не забагато ненависті? :)
А обмежених людей ніхто не любить, от тільки у кожного свої критерії щодо називання інших обмеженими...
А взагалі я дуже добра й надто щира людина.
знову ж таки, що значить «надто щира»...
ти ж сама обираєш міру власної щирості, як же тоді виходить оце-от «надто»?
мабуть, я таки належу до «обмежених» людей, які ніц не розуміють у цьому житті, та ще й примітивного Коельо читають і сміють навіть ним захоплюватись... Жах!

Prophet

29.07.2005, 14:52

Вирішила покопатися в моїй особистості? Для цього треба мати трошки ширший погляд на світ...

... і дуже скромною... :rolleyes:

Якщо ти не завважила, я писала про минуле, і чистісіньку правду. А компанія дійсно провідна. Чому б не пишатися хорошою роботою?

О! Колега! Тільки я вже бакалавр з цієї спеціальнсті, в Шевченка отримала.

Не думаю, що в професії журналіста освіта має значення. Важливо талант+інтелект.

А хіба може бути інакше, якщо ти ненавидиш тих, стосунки з ким є для тебе найбільшою цінністю? :D

Жартую!
...правда, щось ніяк не можу зрозуміти, як це - «занадто любити»... :(
Та й взагалі не розумію, як можна ненавидіти людство в цілому, якщо людей аж 6 млрд, і ймовірно серед них тисячі геніїв, сотні тисяч добрих та розумних людей... Тут можна лишень шкодувати, що ми не всіх з цих чудових істот знаємо вживу...

Перечитай мій пост і спробуй врубитися. Успіху тобі в цій нелегкій справі.
Пам'ятаєш в "Агати Крісті" пісеньку : "Мы слишком люди, мы слишком любим, не видя света других планет..." ? Послухай.
Боюся, мій світогляд - тема не для інету, а для живої розмови.

А песимізм - це не приреченість, а вибір. Вибір ненавидіти людей, замість любити їх. Ненавидіти світ, заміть шукати в ньому красу...

Песимізм - це не ненависть. Наступного разу, коли писатимеш дурниці, перевіряй значення слів у словничку.

Чи не забагато ненависті? :)

Любові більше.

[COLOR=Indigo]знову ж таки, що значить «надто щира»...
ти ж сама обираєш міру власної щирості, як же тоді виходить оце-от «надто»?

Надто - це коли щирість шкодить.

мабуть, я таки належу до «обмежених» людей, які ніц не розуміють у цьому житті, та ще й примітивного Коельо читають і сміють навіть ним захоплюватись... Жах!
Мабуть.

Девор

29.07.2005, 15:13

Юрій Васильович. Дохожу до 17. Валяю в 11 клас. Майбутнє в тумані.
Живу в загидженному книгами Львові.

ALee

29.07.2005, 20:51

Вирішила покопатися в моїй особистості? Для цього треба мати трошки ширший погляд на світ...

я просто спробувала дошукатися логіки у твоїх словах, а ти, як бачу, просто спробувала оцінити мій інтелект і погляд на світ :D
та й не тільки мій... :cool:

Prophet

01.08.2005, 17:06

я просто спробувала дошукатися логіки у твоїх словах, а ти, як бачу, просто спробувала оцінити мій інтелект і погляд на світ :D
та й не тільки мій... :cool:

Людську сутність не можна пояснити логічно. Та й якби можна було, в моєму пості нема протиріч.
А оцінку собі ти дала сама. Завваж, твого інтелекту я не чіпала, й не чула від тебе нічого, що могло б зацікавити мене в твоєму світогляді.

Клевер, це не флуд, нормальна собі розмова по темі. Раджу тобі не перевищувати своїх повноважень.

Liet

02.08.2005, 15:37

2 Клевер
В принципі згоден з Профетом. Вона і справді тільки намагалась пояснити щось про себе.
================================================== =======
2 Профет
Привіт випускнику ліцею "Наукова зміна" :p
================================================== =======
Ну а тепер про себе... :D
Взагалі в ліцеї вчився на економічному відділенні. Але не дуже економіка сподобалась. Це біло точно не моє. Тому зараз навчаюсь (Профет знов дежавю) в КПИ на Факультеті Прикладної Математики.
Я є дуже лінива істота. Можу витратити день на перевстановку Віндовс чи Лінукс, а завтра відправити усе під три чорти.
Взагалі цікавлюсь фентезі, комп'ютерами (дивне поєднання. чи не так?), кіберпанком.
З музики люблю... Не знаю. Люблю усе. Чи майже все. Можу одночасно слухати "Высокостный год" і Linkin Park, Within Temptetion та BoomFunk MC's.
ДУЖЕ-ДУЖЕ-ДУЖЕ люблю допомагати людям.
Отака я дивна звірючка. :D :cool:

Prim

11.08.2005, 16:15

Про себе? Нема питань.
Народився в перший день Зими приблизно за два роки до розвалу Совка.
Мабуть, саме тому і люблю зиму і ненавиджу Совковий дух.
Зараз навчаюсь в школі нумер 58. Це вже четверта школа на моєму рахунку. Ось повний перелік:
- 196 (перший клас)
- 112 (2-8 клас)
- Український гуманітарний ліцей (9-половина 10го. Фігове місце. Нікому не раджу.)
З дитинства мав велике бажання стати... ні, не космонавтом. Пожежником. Чому? Навіть не знаю...
Останні 2-3 роки мрію (і щось для цього роблю) стати режисером ігрового кіно...
Дуже часто виникає бжання щось зробити, але потім я обдумую кожну деталь і ідея йде в мій архів (так, я веду щось типу щоденника. туди я записую цікаві думки та ідеї). Цей форум, власне, і став результатом такої ідеї.
Дуже хочу написати свою книгу, робив багато починань, але дуже швидко набридає. Тепер я зрозумів, чому книги Донцової - такий треш.
Люблю гарне кіно. Якщо хтось каже щось погане про Америку, я одразу ж згадую і порівнюю український та американський кінематограф. Все стає на місця...
Вважаю, що наразі елітарного в Україні немає. Ось так.

Nobody

15.08.2005, 23:22

Хе-хе..Почну радикально: терпіти не можу щось розповідати про себе. Краще частіше зустрічатися і давати можливість людям складати своє враження. Але спробую.
От ше хотіла сказати - шо гуманітарний ліцей це таки гидота, але в ту гидоту іноді заносить класних людей, які використовують її за призначенням - стають особистостями. В тій гидоті такий прогрес набагато простіший, ніж деінде. Сподіваюсь, в мене таки вийшло, але не впевнена.
Не пишу нічого. Тобто майже нічого (за винятком шкільних завдань). Але обожнюю твори своїх друзів.
О! Мені 16 (на вигляд - 13) і я таки вступила в Києво-Могилянську Академію (дуже вже хотіла) на хімію.
Не знаю, ким я хочу бути. Але хочу створити щасливу сім"ю (супер-унікальне бажання=)) і мати чоловіка, в якому б я не розчарувалася через кілька років подружнього життя. Хочу вийти заміж лише один раз у житті і ненавиджу пишні весілля.
Люблю самодостатніх людей. І хлопців, які не летять виконувати кожну мою забаганку - з ними цікаво.
Ну, якби я не любила літературу, мене б тут не було.
Ще я дуже багато розмовляю. І дуже швидко. І я досить придурошна, шоб сказати, шо непередбачувана. Не можу довго ображатися. Піду вибачатися, навіть якшо 100% права.
Люблю холодну зброю і мрію мати автомат Калашнікова. Шоб ходити з ним містом (Київ і СПБ - найулюбленіші міста) і радіти з того, шо ніяки придурки до мене не чіпляються.
Якось вже так склалося, шо більше довіряю хлопцям. Але взагаля я, як вдало висловилася Prophet, надто щира. Тому й люблю таких самих людей.
Ненавиджу гриби, печінку, баклажани й чорнослив.
Не вважаю, шо, якшо людина слухає попсу, вона недорозвинена. Просто скоріше за все мені не буде з нею цікаво.
Це, звісно, не вся я, але, може, краще зустрінемось?
Я ж так намагаюся вам сподобатись)))

Девор

16.08.2005, 12:22

Нтак.. може мені ще щось додати...

Отже:
Майбутній випускник школи намбер 28, з поглибленим вивченням німецької мови.
Подальше майбутнє в тумані, але бачу маятник вдалині.
Стрибаю між київським, Шевченка і львівським, католицьким.
В душі філософ - не часто цинік; люблю кохатись - не люблю кохати; многолюб, але одножон.
Звичка - повторювати свої помилки.
Письменник-стартер, наразі мучу, себе щоб не забивати - до добра не доведе, так і лишусь олухом.

Наразі мені 16. Море амбіцій, харизми, ідейності бла-бла-бла..
Надіюсь колись знайти жінку, що прийме мене таким, яким я є... в кращому випадку одружусь під 30-тку.;)

Слухаю драм&бас, якісний джаз, старттреки з аніме, і Джастіна Тімберлейка;), до того наразі сиджу на клсиці - слухаю Вівальді.

Читаю літературу в якій нема антиутопій, брудного жаргону (який не втему), і стібання.

Обожнюю своїх нових друзів по форуму.. обох: літ і ФРПГ.
В один прекрасний момент, коли я перебував в пошуках спілкування - я натрапив сюди.
Через деякий час мені захотілось втілити свою ідею в життя: якісне форум-рпг, українською мовою. Надіюсь вийшло. От тільки користувачів наразі набираємо.
Так що життя в мене не малина, але й не відстій:)

Liet

16.08.2005, 12:38

Вирішив щось про себе дописати (ну якоюсь стислою в мене вийшла розповідь про себе :D ).
==================================
Взагалі терпіти не можу якісь правила. Вважаю, що правила створені для того, щоб їх порушувати. Але все ж таки інколи притримуюсь їх.
"Я не люблю когда мне лезут в душу. Тем более когда в нее плюют." А якщо хтось буде так робити, то начувайтесь. :) Ображусь. А ображаюсь я надовго.
Недолюблюю тих, хто каже, що ця музика гарна, а ця погана. Тих, хто вважає себе істиною в останній інстанції і намагається нав'язати свою думку іншим.
Люблю Київ. Люблю десь лазити (особливо, якщо я там ще не був).
Трохи ненормальний (усіми трохи того :p ). Завжди роблю усе так, як вважаю за потрібне.

Мелькіадес

23.08.2005, 18:48

Подивіться на мій нік і пригавдайте, звідки він. Отож... Старий циган, який не лінувався пояснювати людям, що Земля кругла, як апельсин. Невдячна справа, але комусь треба.
Про себе. Найбільш докладно - на моєму сайті http.://indept.narod.ru/ хоча це дуже неповна інформація. Головне - я належу до тих, хто знає, чого їм треба (хоча це треба навіть не їм). Пишиіть приватним чином, я обіцяю відповісти на КОЖЕН лист.

СССтаніслав

26.08.2005, 01:30

терпіти не можу, коли мене мають в дупу. люблю і ненавиджу всіх, але парадоксально не до всіх байдужий. вибачте мене за мій сьогоднішній настрій. страшенний егоїст

Mihal

02.10.2005, 21:01

Це особові справи, що вище. Луценка на вас немає. Всіх в тюрягу, ізвращенці й вороги народу! :) Егоїстів з поганим настроєм - у конвоїри. Профет призначити наглядачкою :)

Prophet

03.10.2005, 12:04

За шо? :scared:

Mihal

03.10.2005, 14:26

"За що" посадити чи призначити? :)

Prophet

03.10.2005, 14:59

І те, і те...

Mihal

06.10.2005, 22:29

Ви ліпше, шановні генії, замість того, щоб монітор (мій) даремно мазюкати своїми героїчними автобіографіями, написали б інфи до своїх сторінок на КМД - буде книга по результатах конкурсу (хто потрапить до антології), а про ваші заслуги й імена широкому загалу не буде відомо :)

Mercenary

10.10.2005, 00:49

Всіх в тюрягу, ізвращенці й вороги народу! :) Егоїстів з поганим настроєм - у конвоїри. Профет призначити наглядачкою :)
Витяг з наказу начальника буцигарні?
ЗІ Ізвращенці - це, мабуть, "збоченці"? Яка у вас кумедна говірка!

Tim-Lit

01.11.2005, 13:36

МЕЛЬКІАДЕС навів адресу власного сайту із зайвою крапкою - http.://indept.narod.ru/ замість http://indept.narod.ru/
Відвідав. Подивився. Колего, чом Ви й досі не з нами - тобто, не в розділі "Українська фантастика"?!

Ну, тепер про себе... Аватар бачите? Це моя "фільтрована" фотка: колись у 1-му класі поряд з авіамодельним відвідував гурток художньої чеканки у районному Домі піонерів, тому тепер це - один з моїх найулюбленіших фільтрів у ФОТОШОПі. Хоча їм далеко не завжди попрацюєш...

Основні відомості про мене можна почитати на моєму базовому "народному" сайті http://tim-lit.narod.ru :D - так що тут спробую максимально коротко. :D

Тимур Литовченко. Народився 4 січня 1963 року у Києві. Все життя прожив на Подолі, моя дочка - це вже п’яте покоління сім’ї в одній квартирі (дім побудовано 1900 року, мій прадід з боку матері був там першим двірником). Все життя був круглим відмнником, але оскільки я з Подолу, нікому не раджу зі мною зв’язуватись: у разі потреби порву на британський прапор кого завгодно, не зважаючи на "вагову категорію" (фізичну, грошову, посадову тощо) - звісно, якщо мене не вбити... Знав, що рано чи пізно стану письменником-фантастом, ще з 11 років, тим не менш, вивчився у Київській політехніці на інженера-металурга. До речі, вітаю колежанок по альма-матер, хоча вони навчаються на поліграфічно-видавничому!.. :D

Розхвалювати свою творчість та перераховувати літературних "слонів" не буду: хто захоче - знайде й почитає. Місця продажу моїх свіжих книжок можна знайти і на цьому сайті (через Інет), і на моєму "народному".

Як журналіст - велика паскуда, хоча у періоди відсутності гумору можу бути м’яким, білим, пухнастим і зовсім не паскудним. Мій перший редактор якось охарактеризував мене так: "Може зняти з посади міністра, а може й навпаки". Це, звісно, жарт... в якому присутня частка жарту.

Незнайомим людям намагаюсь довіряти, як самому собі - аби не було заздалегідь упередженого ставлення до когось. Але проаналізувавши конкретні вчинки, здійснені вже за період знайомства, можу зробити конкретні висновки. Часом доволі жорсткі. Двічі прощаю підлості, але на третій раз - начувайтесь...

Потенційно можу видудлити за один раз скільки завгодно спирту, горілки, вина, пива, ракії, лікеру та коньяку (був якось прецедент у моїй біографії - причому після такої мішанини я ще вів "за шкірку" двох товаришів), але після жахливого випадку, коли мене підставили паскудні "бізнюки", підмішавши дещо у "смирновку" так, що я едь не загинув, лишив у питовному меню тільки вино й лікери. Решту обіцяв ніколи більш не пити - обіцяв Йому, Котрий над усіма нами. Люблю також чорну каву та сире молоко.

Всі жінки для мене - крсиві, привабливі, милі, сексуальні. Як жінки. Навіть чоловіконенависниці й лесбіянки. Але є всі жінки - і є моя кохана дружина, котра найкраща у світі. О!..

Гриж

02.11.2005, 11:34

Що я люблю:
-2. Писати вірші.
-1. Розв'язувати важкі задачі.
0. Відвідувати цікаві лекції.
1. Пити пиво.
2. Курити люльку чи кальян.
3. Грати в покер чи преферанс на гроші.
4. Грати в шахи просто так.
5. Робити ставки на футбол. Ніколи не виграю. Але завжди вертаю.
6. Спати більше 10 годин на добу.
7. Гарно і багато попоїсти.
8. Послухати якісну музику.
9. Посперечатись.
Що я не люблю:
-2. Писати вірші.
-1. Розв'язувати важкі задачі.
0. Відвідувати нудні лекції.
1. Холодний душ.
2. Неякісну музику.
3. Відсутніть вільних місць в транспорті.
4. Тупого співрозмовника.
5. Періодичну відсутність грошей.
Що мені все одно:
1. Грін-піс і боротьба за чисту природу.
2. Погана погода.
3. Бородаті жарти.
4. Оцінки на сесії.

Baltis

19.11.2005, 00:00

2 Prophet
Вступила в КПІ на заочний, спеціальність "Видавнича справа і редагування".
я теж але я тільки ще на курсах....

oddysseus

29.11.2005, 14:46

Прокляття!!! :mad: Стільки про себе накатав, а в офісі і-нет глюкнув. Все пропало! Люблю, звичайно, доводити справу до кінця, але набагато більше не люблю повторюватись... :(

Prophet

29.11.2005, 15:30

А я, коли конект поганий був, перед відправкою копіювала.

Буль ласкавий, повтори. Цікаво ж.

oddysseus

29.11.2005, 15:43

У тому, що зникло, було про духовний пошук і тілесність буття, маніакально- депресивний синдром, преференції в напоях і дівчатах, доліки/недоліки, ставлення до слави, грошей і влади, загальна оцінка самого себе і, може, ще щось. Тепер не знаю навіть, про що написати, аби не повторюватись :8

Prophet

29.11.2005, 15:49

Та повторіться ж, невже то так важко?!

oddysseus

29.11.2005, 16:13

Це я докотився до того, щоб панни мене вмовляли. Капєц, яка фігня...

Добре. Той, хто підписується як oddysseus, - натура саркастична, часом цинічна, а часом, як не дивно, сентиментальна (з останніми двома якостями активно борюся). Люблю, коли під час нападу красномовства мені дають висловитись і не чіпають в час небажання говорити. Не люблю коньяк, віскі й інші подібні темні напої. Люблю червоне вино, пиво й горілку під хорошу закуску. Не люблю, наприклад, коли в когось неохайні нігті чи немита голова. Люблю красиві речі, гарних, розумних і трохи стервозних дівчат. Велике ледащо, але те, що розпочинаю, люблю доводити до логічного кінця (як уже казав) - до повної перемоги. Чи повного абсурду. ;) Не люблю понтів. Дізнавшись років два тому про існування такого діагнозу, як маніакально-депресивний синдром, люблю тепер звертати увагу, як у моєму житті депресивна фаза змінюється маніакальною й навпаки. ;) Здається, крім того, oddysseus є духовним шукачем, хоча поки що шукає лише себе в цьому світі. Але не шукати ж відповіді на питання "Навіщо?" - кажуть, зрозумій "як", а зрозумівши це, зрозумієш і "навіщо". Щодо трьох іграшок, якими грається або до яких прагне більшість людей, - слави, грошей, влади, то можу сказати, що на даний момент більш-менш звільнився від прагнення лише до першого.

Ну, це так, коротко. Однаково, що не кажи, а щось важливе забудеш, при цьому вибовкавши щось непотрібне.

P. S. Ще забув похвалитись (для форумчан це, безперечно, фігня, але для мене зараз важливо й приємно): уже четвертий день, як не курю :)

Prophet

02.12.2005, 14:26

Люблю гарних, розумних дівчат
То ти оригінал! :)

oddysseus

02.12.2005, 14:28

То ти оригінал! :)
Це що - кепкування?

LanceloT

02.12.2005, 15:16

Що я люблю:
...

Оце дозволю собі запитати - а чого це ви о це все не розмітили тут?
http://www.litforum.net.ua/showthread.php?t=69

~Pick@chu!!!

06.12.2005, 18:11

не люблю про себе розповідати! =)
і тут не розповім.

не люблю , коли лізуть в душу.

Isidora

10.01.2006, 10:57

Про себе:
Я живу в Києві. Мені майже 17 і я вже бачу фінішну пряму свого нецікавого, позбавленого яскравих спогадів і ганебних вчинків, шкільного життя. Думаю, про переваги та недоліки мого характеру судити не мені... Ну що ще?.... Мрію подорожувати. Не те, щоб я хотіла об`їхати весь світ, просто класно було б відвідати декілька країн і зберегти спогади про ці мандрівки протягом усього життя....Не люблю засмічених вулиць, яскраво фарбованого волосся і пихатих зверхніх людей, котрі принижують інших.
Щодо того, що я люблю:
-люблю холодні літні дні;
-люблю звук потріскування костра та стукіт дощу по листю дерев;
-люблю теплі м`які светри та запах ванільного печива;
-люблю захід сонця;
-шоколадні цукерки з рідкою м`ятною начинкою;
І ще люблю щирі посмішки людей, у серцях яких живе непідробна радість.

Liet

29.01.2006, 00:27

От щодо кольору волосся. Хм. А сідий - це яскравйи колір? Просто в мене була думка перефарбувати волосся в сідий колір.:p :D

oddysseus

31.01.2006, 12:36

Мені майже 17 і я вже бачу фінішну пряму свого нецікавого, позбавленого яскравих спогадів і ганебних вчинків, шкільного життя.
Ех, панно, бачу я себе у вашому віці, - справді, звідки ж візьмуться яскраві спогади без ганебних учинків! :o

oddysseus

31.01.2006, 12:39

Сивий - це класний колір. Особливо, якщо він ще не твій природній. ...Та навіть якщо й природній (суджу з власного досвіду: у свої неповні 23 я вже доволі сивий).

Liet

31.01.2006, 18:20

Дякую, хоч хтось мене підтримав)))

Iryska

10.02.2006, 17:39

Ніколи не задумувались, що ваші власні характеристики не співпадатмуть з тим, що про вас скажуть інші. я от все життя вважала себе трохи стервою. ну, коли чесно, просто стервою!!!! а потім виявилось, що всі думають, що я пухнаста і лагідна. я ж їм не розповідаю, що це стервозна стратегія.
ще я завжди вважала, що не брешу, а просто приховую правду, або не договорюю. а от моя найкоханіша людина заявила, що я прибрехати люблю. і що навіть тоді, коли цього робити не обовязково.
а ще я хочу, щоб ніхто і ніколи не переконав мене в тому, що моя власна впевненість у деякій частці інтелекту та логіки - зовсім помилкова впевненість. як оцінити розум, та ще й власний?
я ніколи не думала, що я з амбіціями. а от якось так вийшло, що вони в мене самі проявляються.
отакі то справи. піду но я виправдовувати власне підвищення на роботі...

Masoret

11.02.2006, 13:37

А давайте щось про себе розповімо...
А давайте. :)
Я хлопець зі Львова. Вік під 30-ть. Не пишу, проте читаю.
Основний мотив чому відвідую цей форум -- не хочу витрачати час на погані книги, і тому прислухаюсь до всіх вас. Основний, проте не єдиний.
Захоплення:
1) психологія у всіх її проявах і напрямках (також і робота. Чудово коли ці "дві" співпадають...Правда?..);
2) книги культового напрямку, я не про релігійну приналежність, а про ті котрі сильно вплинули на суспільство. Приклад: "Пікнік на узбіччі", "Два капітана", "Форест Гамп", "Алмазна колесниця", "Психологія масс", "Капітал", "Біблія" і т.д;
3) Музика. Фактично весь "Пітєрскій" рок починаючи з 60-х років. Особливо "Кіно", "Аліса", "БГ", "Пікнік", "ДДТ", "Нау...". Також "Пінк флойд", "Рейнбоу"...
Довго перераховувати

Девор

12.05.2006, 23:06

!!!!! В 23??? А ти мені нагадав "Вовкодава" Марії Семёнової. Круто.. Кажуть сивість - то мудрість:)

Додам змістовніше про себе. Минулу стільки днів і місяців:)

Мені 17. Львів.Юрко. Закінчив бурхливу фазу свого життя, тепер шукаю грошей, сімейного щастя і творчого спокою в одному з шотландських замків.
Не п*ю, не курю. Часто закохуюсь, але не знаю що воно таке, за те мене і не люблять мої колишні дівчата)). З жадібністю вковтую кожну мить життя. П*ю сонце коли воно заходить і злісно лаюсь коли воно сходить. Люблю нічні зливи, і присмак запаху свіжозмеленої кави, кохаюсь у короткохвилинній тиші дня і п*ю пиво(я писав що не п*Ю?? жах..) на Адонісі(Площа Ринок).

І цілком схожий у смаках в музиці з Masoretom:)

acid drinker

13.05.2006, 00:50

повнолітня))
спудейка києво-могили, корінна волинянка.
мрію посидіти на даху багатоповерхівки, спостерігаючи за тим, як заходить сонце, п'ючи напівсолодке червоне з горла і слухаючи музику. ага... музика - практично все.. від легкого гарного року, фолку і аж до гарного блєєку... аби тільки то все гарне було і змістовне...
крім червоного напівсолодкого, люблю ше темне нефільтроване. люблю свої баста гріпи, чорну джинсу і плюшевого ведмедя. люблю сальвадора далі і яблука. і дихати люблю. трошки графоманю. ну... наче всьо...

Prophet

13.05.2006, 04:13

На кого вчишся?

acid drinker

13.05.2006, 11:19

поки шо філолог начебто... сертифікатка з релігієзнавства і шалене бажання в магістерку піти на журналістику, але й філологія буде не таким страшним виходом...

Sun_4ever

13.05.2006, 13:57

Мені 18. Живу в Києві і обожнюю його, студентка-архітектор. Люблю чудернацький яскравий одяг архітекторів, і коли студенти-будівельники вважають, що в нас не всі вдома.
Люблю притулятися лобом до холодного вікна і слухати музику в темній кімнаті, дивлячись на вогні. Люблю гуляти під дощем, а потім пити чорний солодкий чай... Люблю кавові зерна, але не каву. Люблю слухати море з заплющеними очима. Люблю тишу і вітер перед грозою.Люблю не спати ночі над проектами, і втомлена, писати фрагментами вірші...
Не люблю категоричні судження, егоїзм, пасивність і зверхність.

RockerША

14.05.2006, 13:06

Мені п'ятнадцять, але я виглядаю ззовні доросліною років на три. Та й логіку маю не дитячу:) Маю трохи надокучливого братика - йому три роки... От зараз сидить і чіпляється... Пісеньку хоче... Намагаюсь дивитись на світ очима щасливої людини, намагаюсь помічати саме чудове. Проте, ессе пишу трошки сумні, також про життя. Пишу вірші, малюю, співаю. Закінчила музичну школу по класу фортепіано. З життя, як вже казала, намагаюсь взяти саме найкраще:)

дзвінка

18.05.2006, 02:41

19 років. звати Віка. навчаюся на другому курсі філфаку Полтавського педагогічного. пишу вірші, прозу, перекладаю. мрію вивчити багато мов, поки знаю п"ять, але вже вчу шосту.
люблю своїх батьків, друзів, подорожувати, французьку мову, прогулянки пішки, вермут, захід сонця, ранню весну та пізню осінь, запах цигарок та диму від вогнища, заспиртовані вишні, samvydav.net, розумних людей, комікси, джаз.
не люблю планувати, іспити, холод, гарбузову кашу, їздити в тролейбусах, сварки, валування собак, танцювати, горілку, просити в борг.
улюблені письменники: Фредерік Бегбеде, Мішель Уельбек, Патрік Модьяно, Перес-Реверте, Стефан Цвейг, Василь Стус, Микола Хвильвий.
улюблені фільми:"Jeanne et le garcon formidable", "Dangereous beauty", "Legend of Bugger Vance"

Prophet

04.08.2006, 01:37

Нових учасників багато, а розповідей про себе мало. Не соромтеся, ми хочемо знати вас ближче!

MEOW

04.08.2006, 14:55

Ок, по душам так по душам.

я навчаюсь на спеціаліста зі зв"язків з громадськістю на... (забула якому курсі)... (чесно).
Наразі підсіла на українську літературу, від чого дуже тішусь сама і так само дуже страждають мої кишені. тому що зарубіжну класику можна безкоштовно відшукати в бібліотеці.

Я не люблю людей, котрі думають, що все знають, можуть, і беруть на себе таку високу місію насаджування власних істин на файний грунт чужої свідомості.
Не люблю війну, не визнаю жорстокість заради жорстокості як природню сутність людини. Вважаю жорстокість лиш реакцією на певні впливи, ситуації чи комплекси.
не люблю смак крові.

Люблю плустати незнайомими містами, намагаючись у них загубитись. люблю годинами дивиться на воду. люблю не спати до ранку, а потім зустрічати світанок крізь крихітні шторки на прокуреній кухні в оточенні напіввипитих пляшок пива. Люблю розмови, котрі зазвичай стаються у ранковій темноті прокурених кухонь :) (ах, плагіат).

не вживаю малину.
самогон...
наркотики...
пряники...
фейхую (фейхуа)

люблю знайомитись з людьми, а за годину про них забувати.

Слухаю джаз, рок-н-ролл.. і так, по мєлочам.
Наразі кайфую він нової платівки Estetic Education.

Читаю багато. але більше доводиться писати ніж читати, мої музи - як комарі :)

Stroberynka

13.08.2006, 11:04

Знаєте, як подають оголошення в районні ґазети? "Самотня, кажуть гарна, скромна, не схильна до повноти жіночка середнього віку шукає молодого, матеріально забезпеченого мужчину без шкідливих звичок, etc, який би любив моїх трьох дітей!"
Достеменно не знаю, до чого це я, напевне для розігріву. Та й взагалі дивні асоціації викликає така самопрезентація - практики мало...
Сто років про себе не говорила (тобто не розказувала нічого хорошого-привабливого), але буду намагатися!
Отож, за свої майже 22 нічого особливого не встигла. Мрію розвинути в собі якусь постійність, а то почала одночасно два факультети стаціонарно - виявилося, що занадто важко - втекла до Німеччини. По приїзді, поки закінчила третій курс (з горем пополам), виявилося, що мої однокласники вже й дипломи поотримували. Отже втрачати нічого, тому опинилася в Америці. Але щиро надіюся, що наступний навчальний (з вересня 2007) зможу почати свій (свої) 4 курс (курси).
А ще мрію колись таки потрапити в журналістську магістратуру в Могилянку. Якщо таких туди беруть... (Знаю-знаю, що беруть талановитих і освічених, але помріяти ж можна?)
Якщо про вподобання, то люблю їсти вівсянку з родзинками на сніданок в Карпатах; ліниво пописувати примітивні статейки для одного львівського підліткового видяння на нуднющих лекціях із теорфонетики чи порівняльної граматики; заходити в "бодішопи" і нюхати всякі мазюки до тіла, ароматичні свічки і мило; гладити всіх підряд "городських" котів; вивчати карту нових міст; бігати на реальні побачення із віртуальними знайомими; чорний хліб, оливки і мою сестричку Дзвінку!
А не люблю...коли в мене мокрі ноги і запах квашеної капусти (ще з пренатального - мама казала))
А ще несамовито боюся зміюк!!!!

Доречі, дуже приємно була подивована з юного віку дописувачів форуму.
Ірця

Девор

13.08.2006, 12:13

Юні дописувичі також подивовані, що ти подивована :).

До речі, MEOW, можеш позаздритит, трішки : я був на концерті "естетиків" в одному львівському клубі. Неперевершено! Соліст вискочив на сцену в масці арлекіна і почав всіх поливати шампанським, і далі почалось... До речі перша пісня була присвячена Василю Васильціву :)

Mercenary

14.08.2006, 13:12

2 Девор

Вступив до ВНЗ?

MEOW

14.08.2006, 15:10

До речі, MEOW, можеш позаздритит, трішки : я був на концерті "естетиків" в одному львівському клубі. Неперевершено! Соліст вискочив на сцену в масці арлекіна і почав всіх поливати шампанським, і далі почалось... До речі перша пісня була присвячена Василю Васильціву :)

ааааааах, ну чому так? чому так? от чому не тоді, коли я є у Львові???

я часто потрапляю на їх концертики, і завжди отримую неймовірну кількість позитиву :yahoo:

Anatoliy

17.08.2006, 01:17

ну, я мене звати анатолій. досі ще навчаюся в університеті. навчання не подобається. вчуся добре (хоча все відносне). не люблю брехунів, хоча доводиться терпіти. люблю відвертість. ціную відповідальність та ненавиджу безвідповідальних. людей не поважаю, бо дуже часто розчаровуюся, тому й намагаюся уже ні з ким так не товаришувати, як у школі. зараз друзі далеко, зосталися лише знайомі.

Iryska

17.08.2006, 01:21

люблю відвертість. ціную відповідальність та ненавиджу безвідповідальних. людей не поважаю, бо дуже часто розчаровуюся, тому й намагаюся уже ні з ким так не товаришувати, як у школі. зараз друзі далеко, зосталися лише знайомі.
а відвертих людей ти теж не поважаєш?
а твоя захисна поведінка мені знайома. краще так, ніж розчаровуватися. я, правда, її потім змінила на інший захисний комплекс. але то таке...

Anatoliy

17.08.2006, 01:35

відвертих? вони рідко трапляються, більше бачив "недовідвертих" (хе, якийсь неологізм :) ). до них ставлення нейтральне, але відвертість - це добре, тоді може виникнути довіра, а доки довіри немає, то...

Iryska

17.08.2006, 01:40

як людина надзвичайно потайна і не те що недовідверта, а дуже підступна і маловідверта навіть сама з собою.... гірко зітхаю. :eek:
а довіра то така штука...
ти можеш довіряти, а тобі - можуть не довіряти. або ж навпаки. одним словом - всі ми ховаємся за своїми захисними комплексами.

Anatoliy

17.08.2006, 01:49

ти можеш довіряти, а тобі - можуть не довіряти. або ж навпаки. одним словом - всі ми ховаємся за своїми захисними комплексами.
так і є: ховаємося... захищаємося. просто буває так паскудно, хочеться з кимось поговорити і так далі... взагалі, я довіряю тілики кільком людям, двом - більше ніж собі, але вже й з ними три роки не спілкувався, лише час від часу переписуємося. а чужу довіру я ще ніколи не зрадив. от тільки проблема в тому, що інші можуть бути такими як і ми: вони варті довіри, але самі не довіряють...

Tim-Lit

08.09.2006, 11:01

от тільки проблема в тому, що інші можуть бути такими як і ми: вони варті довіри, але самі не довіряють...
А я на першопочатковій стадії знайомства вірю всім, як самому собі
(Щось подібне колись-то, здається, булгаківський Кіт Бегемот нявкнув?!) - така собі презумпція довіри!
:)
Життя потім саме виявляє брехунів, перед якими я вже надалі вибудовую міцну "загорожу"...
:(
А що поробиш?!

X_EMO_I'mOFucknK

08.09.2006, 19:04

А как для меня то я чуствую когда люди врут, ну это не значит что со мной надо проводить тесты, нет, просто я както замечаю что они врут, ссамого начала знакомства.

А от лгунов не отгораживаюсь, а просто фильтрую в голове то что они говорят, и уже просто не обращаю на это внимания, могу даже сделать вид что верю. У меня был друг который любил поврать, и после долгого общения с ним, у меня к этому имунитет.

Stroberynka

08.09.2006, 21:59

Враження, що у шановного X_EMO_I'mOFucknK жорстока параноя.
Не знаю,особисто я навіть не припускаю думки, що можна дозволити собі не вірити комусь від самого початку знайомства. І тут не в наївності справа, а в ставленні до інших так, як би я хотіла щоб ставилися до мене...

Stroberynka

08.09.2006, 22:05

У меня был друг который любил поврать, и после долгого общения с ним, у меня к этому имунитет.

В таких випадках кажуть, що людина не обманює (чи бреше), а просто має настільки бурхливу фантазію, що часом сама не може відрізнити де реальність, а де її власна вигадка. Тут швидше можна сприймати з усмішкою і розумінням, а не ображатися. Вони ж як діти!
А звідки Ви знаєте, може Ваш друг у майбутньому стане видатним фантастом чи винахідником?

Anatoliy

08.09.2006, 23:28

А я на першопочатковій стадії знайомства вірю всім, як самому собі
(Щось подібне колись-то, здається, булгаківський Кіт Бегемот нявкнув?!) - така собі презумпція довіри!
:)
Життя потім саме виявляє брехунів, перед якими я вже надалі вибудовую міцну "загорожу"...
:(
А що поробиш?!
але до того, як життя виявить брехунів, можна дуже сильно попектися... хоча, як то кажуть, вовка боятися - в ліс не ходити...

Мільбо

12.12.2006, 13:34

А Я ще в школі навчаюсь!Взагалі хороша і мила!

Nike_Велес

12.12.2006, 17:59

якось я сказав собі: "українська мова варта того, щоб нею говорити всім і всюди... коли є що сказати"... і тому я горджусь тим, що зараз є на літфорумі, який уже дехто назвав "крутим"... принаймні я стараюсь, щоб він був живим, попри "певний" супротив "начхальства"... але вони, мабуть, так літфоруму "добра" бажають :)
я народився в селі Лісна Велесниця Івано-Франківської області - і цим багато сказано... мова у нас специфічна, схожа на покутську говірку у творах В. Стефаника, але в Надвірній, де працював, і в Івано-Франківську, де зараз живу і працюю, вибираю оточення таке, яке практично і майже бездоганно володіє українською мовою...
від армії ховався аж у Поляниці, можете зайти на сайт буковель.ком (місцеві кажуть (принаймні казали, коли там працював у 1994-1998 роках) про ту горішню частину Поляниці - "Буков'єна"), зацініть природу... курортний куток...
закінчив Прикарпатський університет (м. Івано-Франківськ) в 1994 р., спеціальність "Фізика, інформатика". Щасливий, бо зараз працюю за спеціальністю.
Ще більше щасливий, бо маю семимісячну дочку і красуню дружину, але то таке...
оптиміст, навіть сам не знаю, якої холєри, - мабуть тому став таким нахабним, бо вдалося "пошлюбити" блондинку... хоча про "інтєлєктуальні" здібності блондинок ходять легенди, але я з ними згоден тільки частково... браття і сестри, не будьте наївними, кожна блондинка знає собі ціну! але "упадання за бл..." удалося, я тепер святкую перемогу уже четвертий рік... не знаю чи вона така ж рада, але мова про мене...
Проте найбільшим досягненням вважаю те, що ще до одруження встиг видати роман "Свідки Абрахама", а також помістити його в Інет. До того спалив декілька повістей і незакінчений роман, через те, що нічого нового ними, мабуть, не сказав би...
отак-от... ну і вистачить про себе...
ПиСи. О, забув ! Нагороди -
1)диплом за зайняте перше місце з підтягування на перекладині (18 разів) - в десятому класі - на шкільному вечорі "Нумо, хлопці", присв. Дню армії
2) диплом за зайняте третє місце на республіканській олімпіаді з фізики серед студентів педвузів - 1992 р.
Всім бажаючим документи дам розглянути.
Маю судимість за крадіжку. :p

acid drinker

12.12.2006, 18:55

А Я ще в школі навчаюсь!
мабуть, так негарно казати, але видно...
кому в підписі своєму поставите чи це такий постмодерний концепт?

Мільбо

12.12.2006, 19:01

Щось я тебе drinker не зрозуміла!Тобі щось не подобається?

Prophet

12.12.2006, 21:46

Найку, тобі попередження за образу адміністрації. Диви, дови***єшся.

Ага, і всі скарги на модерів тощо - в спеціальну тему.

acid drinker

13.12.2006, 00:24

2 Мільбо. я просто мала на увазі, шо вас, дівчинко, дуже незручно читати - без розділових знаків і пробілів письмо взагалі здається трошки неприродним... іноді до таких штук вдаються авангардисти - як до способу деструкції традиційного бачення мистецтва. проте сумніваюся, щоб у вас була така мета. чи могли б ви хоч час від часу ставити пробіли між реченнями і розділові знаки всередині речень? якшо у школі такому зараз навчають, звичайно...

син миколи

13.12.2006, 00:40

про себе, гмммммммм.

Nike_Велес

13.12.2006, 10:49

Ейсід, пробіли краще обзивати по-українськи пропусками, така у мене чуйка :)

acid drinker

13.12.2006, 10:53

я теж про то подумала.. прото те слово дуже на "попуск" схоже - раптом знову не зрозуміють? =)

Nike_Велес

13.12.2006, 11:00

а, теж логічно :)

Мільбо

13.12.2006, 15:38

<видалено модером. прото так. за образу нашої спільноти і модера особисто>

Князь R.

13.12.2006, 16:09

Мільбо - це ти та дівчина, яка шукала квітку?

син миколи

13.12.2006, 23:39

Baltis

13.12.2006, 23:52

Їдб з Європи, мабуть там щось знайдеш, тут воно усе однотипненьке.

син миколи

13.12.2006, 23:57

тре попробувати, от літом може в гамерику виберусь, на статую свободи подивитись:)

Baltis

14.12.2006, 00:03

Ні, ні в якому разі, є можливість що більше до нас не повернетесь!

Mihal

14.12.2006, 13:08

Не суди - да несудим будешь...
А я не знаю, як це - писати про себе :( Приміром, я ніхто, - бо живий ще. Тому все - попереду!!! Наіть якщо жити залишилося мить... Про мене напишуть - але вже лише хороше :D

Василь Триндюк

18.01.2007, 23:14

Познайомимось

Здрастуйте. Ну, що, давайте знайомитися. Звати мене Василь. А прізвище - Триндюк. А по батькові я Терентійович. От і маю: Василь Терентійович Триндюк. Народився у селі над Дніпром. Тут зараз і живу. Довелося пожити й у місті. Навчався спочатку в ПТУ на тракториста. Мало не сів там за бійку. Випадково проходив поряд, а міліція замела разом з усіма. Мене з отієї бурси через 2 роки мама ледь забрала. Вже скільки усього їм вивозила, щоб через вечірку атестат видали. Потім відправила до інституту на історика. Поступив. Отримав диплом. Майже два роки вчителював. Потім, спочатку лікарі, а потім і воєнком, остаточно зневірилися у моїй непридатності до стройової служби й у 24 роки і 11 місяців відправили у армію в стройбат. Де, донабув, такби мовити, на практиці професію тракториста. Після служби повернувся у село до батьків. Не втерпів – майже одразу женився, народив дітей і угруз у землю по самі помідори. Щось на стройбаті у мені змінилося. Пішов працювати трактористом у агрофірму, яка утворилася, як тепер кажуть, на базі колишнього нашого радгоспу “Червоний винороб”. Мабуть зів`яли у мені ще нестійкі паростки інтелігенціі, що намагалися засіятися у ВУЗі та під час вчителювання. Але трішки корінців таки залишилося. Люблю іноді похвалитися незвичним для села слівцем. Живемо у своїй хаті, окремо від батьків. Вдома держу господарство. У спадок від діда отримав автомобіль - старенький Москвич 412. Поважаю сало з цибулею. Буває вип`ю. А можу і не випити. Коротше: живу як усі в нашому селі...

А, Ви?

Tim-Lit

19.01.2007, 11:22

Шановний п.Василю!
Будь ласка, уважніше гортайте сторінки форуму: тут, у "Кахве" є тема "А давайте щось про себе розповімо..." - Ваш допис під неї!!! І буде вірно, якщо шановна генеральна модераторка Prophet перенесе Ваш допис туди, а цю тему закриє...
;)

Prophet

20.01.2007, 16:52

Тім-Літе, не вірно, а правильно!
І припиніть мені розповідати, що я мушу робити.

Zasha

21.01.2007, 17:40

привет. я -Александра.мне 24 года.живу жизнью хуже обычной.но не сдаюсь и не позволяю депреснякам полностью меня загрести.боремся по тихоньку.прошлый год был чуть не лучшим:поездила чутьчуть по украине,купила комп,нашла парня(правда уже и потеряла),поступила вв институт.все время нахожусь в раздумьях:что делать и кто виноват.ужас

Nike_Велес

26.02.2007, 12:41

Познайомимось

Потім відправила до інституту на історика. Поступив. Отримав диплом. Майже два роки вчителював.

А, Ви?

:friends:

Ви хіба не в селі вчителювали, що Вас в армію загребли? Бо я від армії в селі ховався, - допомогло... :) заодно до літератури навернувся...

І чому зараз не хочете працювати вчителем, якщо не секрет???
:thank_you

Писи. ...якщо Ви не стібаєтесь, бо прізвище у Вас - викликає підозру... :)

Василь Триндюк

26.02.2007, 16:03

:friends:
Ви хіба не в селі вчителювали, що Вас в армію загребли?
Спочатку, здоров`я дозволяло й місто. А потім, майже під 27 років, стан його змінився. Але, я все не вірив, що таких стариганів у армію беруть. Тут, очі мені мижиочи й відкрили...
Бо я від армії в селі ховався, - допомогло... :) заодно до літератури навернувся...
Треба й мені було б. Та, всеодно, ні за чим не шкодую.
І чому зараз не хочете працювати вчителем, якщо не секрет???
:thank_you
По-перше, прикипів я вже до трактора свого. А, по друге, в своєму селі не візьмуть та й місць немає. А, до іншого я вже й не поїду. Вік не той.
Писи. ...якщо Ви не стібаєтесь,
Та, начебто, й ні.
бо прізвище у Вас - викликає підозру... :)
Чому ж? У книжках все буває. Й добре, що в мене воно таке промовисте.

Василь Триндюк

26.02.2007, 16:10

привет. я -Александра.мне 24 года.живу жизнью хуже обычной.но не сдаюсь
Коли я перебував у такій скруті, то набув віру в Бога...

Nike_Велес

26.02.2007, 17:35

Коли я перебував у такій скруті, то набув віру в Бога...

а коли я перебував у такій скруті, то фактично позбувся "класичної" віри в Бога, в той же час витворив щось своє... але на традиційну віру воно не тягне... ("звіт" про це читай у "Свідках Абрахама" - вибачте за самопіар:8 )...

тепер я переконаний, що бог повинен кращатися!!! :victory:
але то вже треба в "Релігії..." читати... і писати...

Ircya

26.02.2007, 18:46

Василь Триндюк

26.02.2007, 22:52

а коли я перебував у такій скруті, то фактично позбувся "класичної" віри в Бога, в той же час витворив щось своє... але на традиційну віру воно не тягне... ("звіт" про це читай у "Свідках Абрахама" - вибачте за самопіар:8 )...
Ну, я ж не казав, що моя віра цілком ортодоксальна.
тепер я переконаний, що бог повинен кращатися!!! :victory:
Не згоден. Його просто треба від людського відділити
але то вже треба в "Релігії..." читати... і писати...
Ага.

Cleric_Preston

26.02.2007, 23:58

Я - МАНІЯК, І ЦИМ Я ВСЕ СКАЗАВ.:victory:

valkiria

09.05.2007, 18:39

может, эту тему никто уже не читает, но от компании отбиваться не буду...
в свои 26 успела бросить 3 курс факультета журналистики в ДИСО - стало неинтересно, неактуально все было... может, когда-то решу снова попробовать ...
- родить сына и дочку
- найти на некоторое время свою нишу в области связи (мобильной)
- написать пару-тройку нескладных и неинтересных душеизлияний, некоторые из которых предоставила на Ваш суд
- понять, что "бороться лучше со знакомым злом, чем бегством к незнакомому стремиться"
- выделить врагов и "неврагов"

обожнюю
запах и шум ночного моря
подснежники
читать книги, хотя времени катастрофически не хватает

не люблю когда люди врут, хотя в этом нет никакой необходимости

кажеся, кто-то с Волыни?
я сейчас тоже в этих краях волею судеб обитаю....

Korkuna

10.05.2007, 11:07

розкриваємо карти))

Звати Мар"яна. Актульно 21 рік оглядаю сонечко на цьому світі. Довчаюсь на останніх двох курсах (на раз - індивідуальний спосіб навчання за хороші оціночки) психології (а якщо супер точно, то спеціальність нзивається науки про родину) у Варшаві. Уже с червні планую стати магістром і повернутись на кохану Україну. І цієї події ніяк не можу дочекатись (чесно:)) На Україні живу недалеко Львова (у моєму розумінні недалеко - це біля 70 км :) - збочення від постійних переїздів.
Люблю.... хм купа речей....своє навчання (жалкую тільки, що не зробила другий фукультет - археологію чи журналістику), читати гарні книжечки - в основому пост-модерн, українські Карпати, дітей (іншими словами маленьких піраній) з якими часом волочуся по таборах, десерти з "битою" сметаною, писати гарні статті у погані локальні газети, часом пишу щось, що тільки з натяжкою називається віршиками. Останнім часом пробую писати польською (її знаю дуже давно і дуже добре - яка я скромна - хоч 100% укранка) і сподівюсь осінню мати свій дебют у польському альманасі :) Ага і ще я закінчена патріотка :D
вось і ніби згрубша все

Пухнаста хмаринка

19.05.2007, 20:28

Звуть Юлею. 24 роки. Соціолух за освітою, письменник за покликанням та амбіціями (не знаю, як за талантом). Українською пишу та спілкуюсь рідко, тому цей форум для мене - цінна можливість. Працюю віддалено у Львівському журналі зовсім нелітературного напрямку. Займаюсь рольовими іграми - тож у мене повна шафа всякого стилізованого під старовину мотлоху. Заміжня. Характер кепський. Люблю спілкування.
Чи я сюди вже писала? Інтернетний склероз та схильність до милування собою - також мої характерні риси.

Nice Gothic Girl

19.05.2007, 22:59

я - Поліетиленовий Деміург.просто і зі смаком.алкоголік,псих і любитель брутального.вчусь на хімії.моя всьо сказать.

D.U.

27.05.2007, 12:13

Я, народився у львові, але на відміну від більшості львівян не обожнюю це місто.
люблю звичайно, але...
не бачу себе в ньому.
бував також у києві, тут себе теж не бачу.
варшава, відень, мінськ , стокгольм- був тіки по разу, але теж не моє.
зара перебуваю в любліні, місто класне, маленьке таке, але теж не то.
де мені поселитися????

Ну, Мінськ з Віденен і Стокгольмом в один рядок ставити...
Мені подобається Прага. Але для мене це занадто велике місто.
Найгарніше місто, яке я до тепер бачила - Грац (Австрія)...Архітектурно нагадує Львів (як і все в Австрійській імперії збудоване :) ), але набагато спокійніше, затишніше, чистіше і клімат - супер!.. Та й не велике. Майже усюди пішки за 20-30 хвилин щонайдовше дойдеш... :) Класне місто...

delfineja

03.06.2007, 22:45

Навчаюсь у театральному.
Обожнюю театр. (http://teatral.org.ua/)
Ходжу в гори. (http://delfineja.narod.ru/alpinizm.html)
Катаюсь на велосипеді (http://delfineja.narod.ru/velo.html), сноуборді. (http://delfineja.narod.ru/snowboarding.html)
Граю на гітарі трошки, трошки на ф-но.
Обожнюю квіти (http://delfineja.narod.ru/flowers.html),поезію, (http://delfineja.narod.ru/the_best_poetry.html) море (http://delfineja.narod.ru/diving.html), гори, вітер, сонце й кішечок (http://delfineja.narod.ru/kiti.html) :)
Пишу трохи вірші (http://delfineja.narod.ru/tvorchist.html) й пісні. (http://delfineja.narod.ru/pesni.html)

Наталка

15.06.2007, 11:17

А я от недавно тільки "придбала" інтернет, старший брат порадив зайти на цей форум, мені сподобалось! Не придумувала ніяких імен, звуть мене Наталка. Мені 23. Працюю редактором. Хочу багато встигнути в житті, є кілька мрій, які дуже хочу здійснити. Ціную в людях намагання бути самими собою і сама цього ж прагну.

квітка

06.01.2008, 21:42

Олена, 14 років, зелені очі, чорні брови, незгасаюча та незгасима посмішка.
Мешкаю у Києві, навчаюся в Українському гуманітарному ліцеї.
Народилася 1 серпня в Дніпропетровську, коли на небі сяяла яскрава веселка.
Найщасливіша людина на світі. У мене ніколи немає проблем, бо я не звинувачую у тому, що мені не подобається, нікого (окрім себе!) та не жалію себе. Абсолютно не йду на конфлікт, не маю негативних стосунків ні з ким (зі мною негативні стосунки мають). Не вмію ображатися, бо не знаю механізму, за яким виконується ця дія. Маю досить напружений зв*язок із оточуючою мене дійсністю: я ніколи не знаю, де її межа, за якою починається моя уява.
Люди є найбільшою загадкою цієї планети.
Я довіряю, заздалегідь знаючи, що мене зрадять. Прив*язуюся до людей дуже швидко, потім досить легко їх забуваю (що б мені там не здавалося). Не ховаюся від болю. Навпаки, з витонченим мазохізмом наступаю на ідентичні екземпляри агрокультурного інвентарю.
Читаю з трьох років та читаю багато. Обожнюю Габріеля Гарсіа Маркеса, Хосе Луїса Борхеса, Сашу Соколова та "Маленького принца".
Пишу бороково-постмодерністські прозовані вірші.
Займаюся йогою та їздою верхи (займалася кунґфу, хореографією, художньою та спортивною гімнастикою, театральним мистецтвом, навчалася у фізматі).
Малюю пейзажі аквареллю.
Слухаю старий рок - Кино, Beatles, The Slade, Deep Purple ітд; а також під настрій щось із хардроку або металу.
Обожнюю Сальвадора Далі (читала його щоденник 23 з половиною рази), Кандінського, Малєвіча та імпрессіоністів.
Закохана у серпневі зливи.
Часто мене можна знайти на підвіконні моєї кімнати, що знаходиться на 14 поверсі із книгою на колінах, замріяним поглядом, посмішкою Джоконди, безладом на та у голові, щастям у душі та любов*ю у серці, без жодого натяку на одяг та з шоколадкою "Корона Інтенза" в шлунку.
Люблю життя, люблю Україну,люблю весь світ
Про себе можу говорити багато (та щоразу відкривати щось нове).

Дякую, що прочитали. Успіхів!=)

A-Shoes

07.01.2008, 17:35

Що ж.. Анна, 22. Народилася у Львові, в чудової зеленоокої матері-польки. Вчилася спочатку в гімназії, потім Ставропігійському ліцеї, а тепер, на старість років, в Академії друкарства (спец. "Видавнича справа та редагування", 2 курс, заочн.). Почала працювати з 16 років, змінила багато місць праці, але не встигла здобути вищої освіти через недостатнє фінансове забезпечення сім’ї. Наразі осіла у видавничому відділі УБС НБУ. Одружена :cool: і радію цьому факту.
Зараз надолужую втрачене - тобто пішла вчитись, хоча дуже жалкую, що не на стаціонар - кинути роботу не наважусь..
Люблю читати (переважно зарубіжна класика), хорошою музикою просто живу (рок, блюз... і просто лайтова музичка), цікавлюсь психологією та релігієзнавством. Непосидючка :)

Soul

16.01.2008, 13:04

Люблю світ,людей.Але про себе не люблю говорити,бо постійно різна.
Рада,що маю ВАС ВСІХ!
Кажуть,я рефлексуюча особа;-)але вмію слухати.
Вірю

Anatoliy

17.01.2008, 23:41

Люблю світ,людей.Але про себе не люблю говорити,бо постійно різна.
Рада,що маю ВАС ВСІХ!
Кажуть,я рефлексуюча особа;-)але вмію слухати.
Вірю

а кумедно вийшло би, якби наголос був на МАЮ :dash:

Soul

17.01.2008, 23:54

а кумедно вийшло би, якби наголос був на МАЮ :dash:

Так і думала,що хтось,та підкреслить..хтосем стали Ви!-вітання:)

Володимир_Кажанов

10.03.2008, 17:43

Астроном :)

EvgenyS

18.03.2008, 12:45

Давно не був на форумі Обставини склалися так що я залишив ненависну мою роботу а разом зі всіма радощами бухгалтерії інтернет нашару також і нашу чудову столицю також про що не шкодую
Вибачте що не ставлю розділові знаки бо сиджу я зараз у одному закладі що зветься районна бібліотека до якої нарешті у 2008 р підвели павутину (єдину на весь р-н!!!) і не можу розібратися з клавіатурою та й бажання великого не маю
Привіт всім

Загублена дитина

22.06.2008, 05:43

я - загублена дитина. у свідоцтві про народження - катя. для деяких друзів - морелла/елла (літературне), для деяких - кора (теж літературне, дражнять померлу в мені аристократку).
через кілька тижнів - 15-річна.
на дитячих світлинах - хронічна блакитноока баааришня-блонда у шляпках. потім - басячка і життя по дворовим панятіям: коси - все темніше, очі - все сіріше, брові - все графічніше, язик - гостріше, на колінях - бузкові синці. а потім якось відділилася від старого оточення і пішла по наклонній... докотилася до стабільного відмінництва, але вже в цьому році остаточно перемогла це прокляття!)
змінила три школи, зара/поки вчуся в гуманітарному ліцеї; буду чи юристкою, чи журналісткою, чи якимсь там критиком... обставини поки складаються непередбачувано) потім - хочу в могилянку)
мізантропка з талантами сестри милосердя. багата фантазія, словниковий запас і уїдливість - мої мовні характеристики) люблю парасольки, Індію, перлинки і перламутр, книжки про хворих чи мертвих, чи книжки Фаулза; люблю емо- та поп-рок, Цвєтаєву, Ренуара, англіцький стиль Лори Ешлі і серіал "Твін пікс" за його мегапридурковатість; розводжу метеликів, терпіти не можу каву і тим паче чай, бо какао - рулить)
терпіти не можу ходити голяка по квартирі, наштовхуватися на старі блокноти, фоткатися.
хочу перестати дивитися тєлік, навчитися робити професійні світлини, малювати аніме, стріляти, танцювати індійські танці.
пишу текстики, з якими ходжу вже аж місяць)) на літстудію.
все задумане здійснюю. цілеспрямована егоїстка. легко знаходжу потрібних мені людей, швидко звикаю до них, довіряю їм і вони - мені, але заразом нєвінно використовую їх і до того ж - дуже мнітєльна, тому з усіма сварюся, створюю собі проблеми, шоб потім їх мужньо долати)
маю молодшого брата-репера і тата, який будує літачки.
вчора почала нове життя)
що ще?)

Anatoliy

20.11.2008, 23:33

хм... колись писав уже кілька рядків про себе, але, здається, багато чого змінилося з того часу.
зараз я звичайний собі хлопець, який почав заплутуватися у всьому. докотився до цього дуже просто. спочатку був скромнягою, якого світ не бачив. потім перетворився на дуже веселу та щиру людину (коли вперше закохався). потім, здається, закохався вдруге. після чого знову перевтілився, так би вомити, з хлопаки, у якого була купа друзів, на хлопаку, у якого та купа друзів залишилася, але нових друзів він не захотів заводити. потім став недовірливим до всіх і вся. імовірно, занадто чутливий і вразливий (що є страшенним мінусом, бо водночас поєднується з ненависною мені мною моєю імпульсивністю, якої я намагаюся позбутися, ігноруючи чи пригнічуючи сплески емоційності). хронічно розчаровуюся. це теж мінус. дуже комунікабельний, але ставати другом комусь боюся, тому все зводиться переважно до щирості, яку не намагаюся якось підкріпити емоційністю. але бувають винятки. переконаний, що мати багато друзів - неможливо. можна мати купу знайомих. ліміт друзів я вичерпав, тому залишається ще вичерпати запас знайомих.
в дитинстві дуже любив читати, особливо фантастику. любив географію, біологію, метеликів, але найбільше любив вазонки і всякі рослинки. а ще обовжнював фотки природи австралії та водопади. любив зображення джунглів. а ще любив кидати камінці у воду. любив плавати у річці, але за останні три роки купався тільки разів 5, хоч жив від річки за менш ніж кілометр.
а ще у мене були равлики. багато равликів. любив, як вони повзають по руках. було лоскотно. і приємно.
захоплювався всяким конструюванням іграшкових кораблів (все хотів зробити з пап'є-маше корабля з мотором та на батарейках). каркас корабля у мене ще заливився, залишився й моторчик, але так і не спромігся вставити туди батарейки, які теж купив. ще хотів зробити гелікоптер, коли був десь у шостому класі, але виявилося, що справа марна, бо не було підходящого мотора - електричний не годився, а купити нормального на керосині - занадто дорого для дитини, тому довелося відмовитися від мрії.
ще хотів завжди мати іграшковий електричний поїзд із хоча би двома вагонами, який би міг щось возити. мені чомусь хотілося завжди возити щось важке ))) мріяв потім про машинку на дистанційному керування, яка теж була занадто дорога. але таки татовий друг купив мені танка на пульті. класна штука була. він навіть через поріг переїхати міг, але мій сусід його поламав і розібрав. неприємний спогад.
а ще я любив будувати всякі замки з глини. найкраще то виходило з глини, яку можна знайти на вулиці після дощу. тоді вода з пагорбів стікає, а коли пагорб з глини - то так утворюється дуже гладенька кірка. я її акуратно різав ножем на такі собі блоки, з яких потім будував замки ))) потім я покривав їх ще глиною іншого кольору. там навіть були котельні, які працювали - диміло там порохно, яке я запалював лінзою, бо батьки сірників не давали, хоча я й сірниками бавився )))
мрії закінчилися згодом. потім три роки ліцею - перший з яких був жахливим. зміна оточення, до якого я швидко пристосувався, але таки оточення було не дуже. потім оточення змінилося, люди помінялися, а третій рік був раєм. на жаль, рай теж минув і почалося те, що триває й досі. безмрійність.
а ще я, мабуть, трошки фетишист. фетиш дивний - люблю словники. побачу гарний словник - мені слина котиться. обов'язково хочеться потримати його, погортати. але ще більше люблю електронні словники. ще в дитинстві була в мене дуже дивна мрія - зробити словник. не знаю, звідки вона взялася, але то було десь ще з класу шостого. поки мрія не здійснилася і навряд чи здійсниться.
а ще все життя мріяв про гарний будинок, бо старий був жахливим. але я то усвідомив пізніше - коли став старшим. став соромитися запрошувати друзів додому. то стало причиною того, що ненавиджу свій день народження. хоча знаю, що в людей бувало й гірше. але так цього відчуття й не зміг перебороти. боюся, мабуть, здатися неповноцінним чи не таким, яким би мене хотіли бачити друзі. найгірше те, що у більшості друзів були гроші, у мене ж їх не було, а мені не хотілося, щоб на мене тицяли пальцями. а ще менше хотілося, щоб мене жаліли. здається, що все досить сильно змінилося, будинок ніби набагато кращий, але будь-який недолік викликає знову ж те саме відчуття, що було колись. тобто сором за той недолік.
а ще я, незважаючи на свою недовірливість, маю достатньо дурості, щоб довіряти людям. це один з небагатьох уроків, які я ніяк не можу засвоїти, але сподіваюся, що засвою. колись.
а ще я любив програмувати. любив усякі комп'ютерні штуки. ще другий маленький фетиш - побачу гарну залізяку до компутира - слина котиться.
ще я маю деякі речі, як мені нагадують минуле та людей з минулого. то ланцюжки, картини, паперові листи (багато листів), електронні листи, записи розмов аською, вітальні листівки, фігурки, чашка, книжка, щоденник. люблю згадувати, хто мені що з цього подарував чи дав. люблю згадувати тих людей. люблю свою чашку тому, що з неї пили кілька моїх друзів. люблю думати, що вони щасливі. приємно думати, що вони щасливі. про деяких з цих людей у мене неприємні спогади, але я люблю і їх, бо вони були частиною мого життя. ще я живу минулим, не бачу змісту теперішнього і боюся майбутнього.
люблю щирих людей. люблю відвертих людей. люблю людей, які говорять правду і нічого не приховують. люблю людей, які люблять таких людей, яких люблю я.
люблю допомагати людям.
ще я хочу почитати фауста в оригіналі.
але найбільше хочу - бути щасливим.
а ще - боюся помилок.