Показати повну версію : Мій любий КОЕЛЬО
Люди, прочитала місяць тому ’’ЗАЇР’’.
Давно не отримувала такого допінгу для думок та переосмислень.
Дуже яскраво написано! ’’Ох..ть, дайте две!’’
Словом, хочу про це поговорити.
Чи хтось зі мною ще розділяє захоплення цим геніальним бразильцем?
ПС: після АЛХІМІКА з ВЕРОНІКОЮ я заріклася читати ТАКЕ ще. ’’Баян’’ то все. А потім потрапила мені до рук ’’11 хвилин’’ и понеслась...
Ця книга свого часу багато що змінила в моєму житті.
А тоді був ’’Дьявол и сеньорита Прим’’. Нє зацепіло!
’’Книгу воїна світла’’ не читала.
ВИСНОВОК: Коельо дуже різний. І якщо хотіти, то у нього можна знайти близькість... Люблю його. Але без фанатизму.
Попса. Повна. Не скажу, що поганий письменник, але читати казочки .... Краще вже щось більш інтелектуальне.
Я його до рук не беру, бо є надто багато цікавішої літ-ри...
фігня, щоб не сказати гірше.
взагалі, дуже добре сказав tenderreaper:
Любая книга - максимум подспорье во внутренней работе. Если с ней в порядке - можно читать хоть Коэлью, хоть Л-ко. Пофиг.
Если нет - никакой Коэлья не спасёт, а наоборот даже - обеспечит ложной иллюзией понимания каких-то там истин. Коэлья, кстати, этому весьма способствует ещё и мудротой изложения.
А як же ти формуєш свою думку про "неінтелектуальних" письменників та їхню літературу? З відгуків та переказів інших читачів? Казати: "я (такого-то) не беру до рук" - це, на мою думку, ніщо інше як прагення показати свою вищість над рештою. Так не можна. Я, наприклад, читав одну його книжку. Погоджуюсь, що це масова література, але це не означає, що не варто з нею ознайомлюватись взагалі. Так можна і взагалі обмежити свій кругозір до однієї людини.
Дякую.
(без претензій та закидів)
Почав читати Алхіміка, бо чув хороші відгуки. Але якось не заділо і я кинув...
tysovska
22.07.2005, 11:11
Прочитала "Алхіміка", більше не змогла. Ідеї дале-е-еко не нові, та ще й мова (чи то перекладу, чи, радше, оригіналу теж) примітивна. Ні, більше не читатиму. Я краще детективчик Дженет Іванович прочитаю - там хоч посміятися можна :)
Та я ж і кажу, що АЛХІМІК - то далеко не найкраща його книжка. Чому з нею так носяться - не знаю. Це як зводити увесь сучукрліт до Забужки, з якої багато хто починає входити в український літературний дискурс і... на тому й спиняються...
Спробуйте почитати ще... Я переконана, що цей бразильський дядько дуже різний.
Не варто будувати свої судження про його творчість на одній чи кількох книгах. Не будьмо ’’народними критками’’ радянських часів, коли цькувалися твори без прочитання, лиш на витягнутих з контекста цитатах, а то й взагалі без них, на самих лише чужих судженнях...
Я вірю лише собі. І пробую читати. При чому не одну книгу... А більше.
Я шукаю своє... Намагаюсь знайти в кожного щось свое, щось близьке.
А взагалі він дуже просто пише про те, про що ми чомусь не встигаємо у наш бурхливий час навчитись. + він не дає готових відповідей на вічні запитання, він просто надихає замислитись над ними і вирішити щось для себе.
Рекомендую прочитати http://www.zn.kiev.ua/ie/show/547/50044/
ДУже гарно і фахово сказато зокрема про ЗАЇР.
До цієї статті я і не збиралася навіть брати до рук цю книжку, а потім передумала... Заінтригували мене. І я не була розчарована текстом.
Одна дівчина, яка повністю прочитала Коельо казала, що ’Книга воїна світла’’ найкраща, а все решта фігня...
Мелькіадес
23.07.2005, 13:42
Дозвольте вставити кілька слів, хоча я складаю собі звіт, що це буде моє суб"єктивне враження і не більше. Тобто, нічого не нав"язую.
Мене спочатку цікавило, чому Коельо, взагалі кажучи, такий популярний. Відповідь сформувалась така: бо він торкається вічних філософських тем, які бодай трішечки присутні в кожній людській душі. Спосіб авторського "торкання", як на мене, одноманітний (це я не про фабули різних книг, хоча й тут можна знати чимало спільного). Він міг би написати тільки "Алхіміка", або тільки "Заїр", або тільки "П"яту гору" - і цього б вистачило. Складається враження, що автор, продовжуючи писати навіть на вічні теми, товче воду в ступі. "Воїн світла" навряд чи може бути зарахований до художньої літератури: думки у більшості нормальні, а виклад... словом, я собі не так його уявляв, судячи з назви та попереднього знайомства з іншими творами.
Резюме: Коельо знайшов те, що було потрібно знайти, але продовження його пошуків тими ж засобами і в тому ж місці починає відштовхувати читачів. А може - тільки мене?
А я рада, що він не перестав писати після АЛХІМІКА.
Тоді не було б його геніальних (імо) 11 ХВИЛИН та ЗАЇРА.
Ці його дві останні книги, певно, мають завдячувати усім його попереднім літ-пошукам та писанині. Дякую бразильцю за те, що він не спинився на кількох книжках. :D
Алхімік свого часу, в принципі, сподобався, але сліду не лишив, бо важко згадати про що там було. Вероніку читав з півроку тому - теж сподобалась, але мабуть тому, що так вже чомусь вийшло, що тематика психів мені вельми близька :) не знаю навіть чому. Але тим не менш бажаня читати ще щось не було і нема. Однозначно лише можу сказати, що Р. Бах з його "Чайкою" сподобався набагато більше :P
Вот уж не подумал бы, Грей, что ты читаешь сюси-пуси для шестнадцати-летних девочек-дилетантов! Позор.
Клевер, я что просил тебя давать оцеку?
Не мог удержатся, увы... шок был слишком большой.
А як же ти формуєш свою думку про "неінтелектуальних" письменників та їхню літературу? З відгуків та переказів інших читачів? Казати: "я (такого-то) не беру до рук" - це, на мою думку, ніщо інше як прагення показати свою вищість над рештою. Так не можна. Я, наприклад, читав одну його книжку. Погоджуюсь, що це масова література, але це не означає, що не варто з нею ознайомлюватись взагалі. Так можна і взагалі обмежити свій кругозір до однієї людини.
Дякую.
(без претензій та закидів)
Ти не так зрозумів. Я читала десь штук 6 його книжок. Перші, які читала років зо 5 тому, ще якось сприймалися. Ну а далі... я вже писала свою думку. Малось на увазі, що до рук не беру його зараз, нові твори...
Ти не так зрозумів. Я читала десь штук 6 його книжок. Перші, які читала років зо 5 тому, ще якось сприймалися. Ну а далі... я вже писала свою думку. Малось на увазі, що до рук не беру його зараз, нові твори...
Як на мене, то це якраз і не правильно - не читати його нові (!) твори.
Краще було раніші його тексти не читати... :8
Не треба бути такої впертою. Зрозумій, що є люди, яких не цікавить масова література.
Не треба бути такої впертою. Зрозумій, що є люди, яких не цікавить масова література.
Це то і так ясно, що є такі люди. Бо ж різні люди бувають.
Я от лиш хотіла почути критерії, за якими ви, пані, літературу відносите до масової. Невже лиш за одним - якщо її масово читають багато людей?
:rolleyes:
Розумно, глибоко і водночас просто, ясно і доступно кожному - чи це не геніальність? ;)
Ні, це не геніальність.
хотіла почути критерії, за якими ви, пані, літературу відносите до масової
За загальноприйнятим визначенням.
tysovska
28.07.2005, 16:07
Prophet, мушу вас розчарувати: за загальновизнаними критеріями Коельо не потрапляє до означеного жанру. Адже масова (або популярна) література включає (за американською класифікацією):
Gothic Fiction
Mystery and Detective Fiction
Spy Fiction
Science Fiction
Western Fiction
Де ж тут місце Коельо? (Хоча я його не захищаю, прекрасно розуміючи, що то не надто високого рівня читання).
Я не знаю, що каже американська класифікація, бо вивчала теорію та історію літ-ри за українськими та російськими джерелами. І "масовість" визгначається не за жанром твору, а за його фабулою, побудовою, метою написання і т.д. В першу чергу за наявністю провідних ідей.
tysovska
28.07.2005, 16:35
А ви не могли б мені назвати кілька українських джерел, де можна почитати, що таке масова літ-ра? Бо коли я вчилася, ми взагалі не знали, що таке масова літ-ра - чи то взагалі такого поділу не було, чи то ним викладачі тоді нехтували.
І "масовість" визгначається не за жанром твору, а за його фабулою, побудовою, метою написання і т.д. В першу чергу за наявністю провідних ідей.
Цікаво, а яка ж, по-вашому, література не є масовою?
Яка у неї має бути фабула, мета та особливості побудови?
Яка тематика? Яка аудиторія?
І чи точно ви відрізняєте популярність від масовості?
І що поганого в популярності текстів?
А ще - що поганого у тому, що людей спонукають замислитись про близькість, про самотність, про відвертість?
Що поганого в тому, що багато хто з людей справді починає про це замислюватись - масово починають нарешті замислюватись про важливі речі, про свої цінності, дошукуватись глибини почуттів та їх справжності?
Одна справа - шаблонні сюжети та персонажі, які не зачіпають аніжодної звивини вголові, а інша - коли тебе знов і знов надихають переосмислювати здавалося б вічні питання, але ж хіба наше життя - то не є постійний рух, щомиттєвий пошук все нових і нових відповідей на незмінні запитання?
І знову ж наостанок - чи читали ви два останні твори Коельо, щоб так впевнено стверджувати, що це «масовий отстой»? Якщо ні, то - повторюся - не судіть не читаючи... :cool:
Погано нічого. Читайте на здоров'я. Просто ця література не для мене.
Привіт!!! Tysovska;)
Раджу тобі прочитати його книги: "Заїр", "Вероніка вирішує вмерти", "Диявол і сеньйоріта Прим".Основний зміст його філосовських думок мсітиться у діалогах дійових осіб, і якщо в них вдумуватись можна збагнути стільки всого того, про що він пише, присутнє у нашому повсякденному житті.
До речі "Алхімік мені не сподобався також", бо не люблю я читати вигаданих історій.
Не "диявол і сеньорита Прим", а "Чорт і панна Прим".
Книжки ідіотичні і позбвлені розумної думки. Навіть гірші за мої графоманські оповідки;)
Коельо, канєшно, попса, але хороша попса. Якісна, десь на рівні Ролінг :D . Алхімік і Вероніка мені трохи сподобались, але не особливо. "Чорт і панна Прим" і шо-я-та-ше-читав не сподобалось. Але Ролінг рулить набагато більше! А от Бах фігня, імхо.
(не помітив другу сторінку, хе)
ALee, Коельо таки масова, але значно вищого рівня, ніж наприклад Желязни. "шаблонні сюжети та персонажі" - це про нього, тільки шаблони він бере не з классики жанру (фанастика, фентезі і т.д.) а з більш серйозної літератури. "філософія" у нього поверхова, як то кажуть "для домогосподарок".
Навіть гірші за мої графоманські оповідки
Ні, не мрій навіть, не такий він і паскудний. Як для попси - навіть дуже пристойно.
А от Бах фігня
Баха читала в дитинстві. "Ілюзії" запам'ятались як дуже кльовий твір. Хоч зараз не перечитувала б, але своїй дитині дала б почитати...
"Чайка" - це класика (майже). А от решта - дійсно фігня.
Якщо мова не вкрай метафорична і з читачем не ведеться вишукана гра смислами - це називається "поверхова філософія для домогосподарок"?
Навіть якщо написане про ЛЮБОВЬ в усьому розмаїтті цього слова, а не лише міжстатево-сльозливому?
Ну, не знаю.
Я думаю, що для того треба мати великий талант - писати про глибінь життя так, що навіть і домогосподарці буде те зрозуміло.
А загалом - це просто моя любов до текстів (при чому, двох останніх) цього автора живить мою переокнаність у його геніальності.
Все.
Прошу не сприймати мої висловлювання як спробу навязати свою точку зору, я просто хочу висловити її до кінця :cool:
"Чайка" - це класика (майже).
Це класика комерційної літератури, як "Алхімік" Коельо чи "Гаррі Поттер" Ролінг :D . Тільки у жанрі пропагандистської протестантської літератури (інші твори жанру, наприклад, "Поліанна" Е.Портер) :D
Якщо мова не вкрай метафорична і з читачем не ведеться вишукана гра смислами - це називається "поверхова філософія для домогосподарок"? Просто Коельо повторює загальновідомі прописні істини, ніяких власних ідей у нього нема, він оформлює якісь філософські чи містичні ідеї зрозуміло для простих людей, розжовує їх. А от, наприклад, у "Сторонньому" Камю нічого особливо метафоричного і заплутаного нема, хоч це майже філософський трактат за змістом. "Стороннього" читають учні у школі і прекрасно розуміють його сюжет, але для того, щоб зрозуміти справжній зміст, необхідно знайомитись з екзистенціалізмом. А у Коельо ніякого підгрунтя немає, називати його постмодерністом смішно.
ЛЮБОВЬ в усьому розмаїтті цього слова, а не лише міжстатево-сльозливому
Ти що за одностатеву? Нє, ну шо це таке, на кожному форумі... Ніхто не довіряє тлумачному словнику, де сказано, що "кохання - це глибоке сердечне почуття до особи ПРОТИЛЕЖНОЇ статі".
Є поняття кохання, є поняття любов. Вони різні, хоч друге включає в себе перше. Тут українська мова виграє перед багатьма іншими. У тому, що ці поняття розрізняє.
До речі, ми були б дуже бідними в плані мови, якщо б використовували слова тільки в тих значеннях, які подає тлумачний словник.
Даруйте за офтоп.
Prophet, мені здалось, що ти вжила слово "любов" у значенні "кохання", тому я й так відреагував. Але Коельо там взагалі описує все це у дуже вузькому розумінні, як і більшість західних письменників. У них трохи інший світогляд, тому й слова ці у їхніх мовах рідко розрізняються.
Я не вживала. То наче ALee була :)
Природне запитання до вельмишановного Duskа:
чи читали ви ЗАЇР та 11 хвилин Коельйо? :cool:
ALee, нєа, але сумніваюсь що вони сильно відрізняються від його інших творів. Одна людина не в змозі писати дуже різні речі. Скільки б Ролінг не билась, вона ніяк не напише інтелектуальну книгу. Те ж і про Коельо. Хоча треба буде почитати, назву Заїр він у Борхеса спер чи як?
Просто Коельо повторює загальновідомі прописні істини, ніяких власних ідей у нього нема, він оформлює якісь філософські чи містичні ідеї зрозуміло для простих людей, розжовує їх.
Ну, як на мене, він їх таки не повторює, а органічно вплітає в сюжетні лінії, в роздуми своїх героїв.
А взагалі він просто говорить те, що хоче сказати світов - мало задумуючись на тим, чи це вже хтось до нього сказав чи ні. Комусь він нагадує про щось, а комусь відкриває істини.
А слово "загальновідомі" власне у мене викликає великі сумніви.
По-перше, якби всім людям були відомі ідеї, які несуть тексти Коельйо, повірте, ми б жили в іншому світі.
По-друге, загальновідомість ще треба довести. Бодай якимось соцдослідженням.
А от щодо відсутності власних ідей, то а чи хіба у ідей любові, щастя, радості можуть бути власники?
І ще - дивно, що Коельйо називають "комерційним" письменником.
"Комерційність" - це коли ти пишеш те, що користується попитом, і це - основний стимул і дороговказ у творчості.
А Коельйо, на мою думку, все ж пише про те, про що йому найбільше самому кортить розповісти, нагадати людям, поділитись з ними.
Його тексти мають "внутрішній посил". Добрий та світлий посил, маю сказати.
Після його книжок багато людей, згадавши чи дізнавшись про щось дуже їм важливе, починають ЖИТИ.
Його тексти не мають на меті розважити вас черговим порожньо- захопливим сюжетом. Вони скоріше нагадують приємну бесіду з гарною та приємною людиною, яка розповідає про своє чи чуже життя, розмірковуючи та замислюючись над тим, про що розповідає.
Словом, я б не відносила Коельйо до літературної "попси".
Я б зарахувала його до доброї літератури, яка, на щастя, є масово популярною.
Так, це не постмодернізм чи інтелектуалізм, але вельми приємна та якісна література.
Ти що за одностатеву? Нє, ну шо це таке, на кожному форумі... Ніхто не довіряє тлумачному словнику, де сказано, що "кохання - це глибоке сердечне почуття до особи ПРОТИЛЕЖНОЇ статі".
Ну, не думаю, що любов - це тільки до протилежної статі, і взагалі що любов - це так вузько, як визначено вашим тлумачним словником.
Думаю, що розповім якось про те, що таке любов на мою власну думку, але не тут і не зараз і не в цій темі.
До речі, проти одностатевості нічого проти не маю. Але і нічого особливого "за" теж.
Хоча...
Вам подобається цілуватись з дівчатами та жінками? То чому б і мені не було це приємно - ніжні та лагідні жіночі вуста (а не кількаденна щетина та груба шкіра)?... М-м-м... :D
"Комерційність" - це коли ти пишеш те, що користується попитом, і це - основний стимул і дороговказ у творчості.
Це ж саме про Коельо! Хіба Рансмайр чи Джойс заробляли скільки як він?
То чому б і мені не було це приємно
Мдя... На кожному форумі я розумію - натурали вже давно у меншості...
tysovska
28.09.2005, 17:09
Одна людина не в змозі писати дуже різні речі. Скільки б Ролінг не билась, вона ніяк не напише інтелектуальну книгу. Чому? Написав же Акунін твір про письменника і самогубство, а потім почав пописувати шаблонні твори. Написав Толстой "Аеліту", "Гіперболоїд..." - і "Ходіння..."
Написав же Акунін твір про письменника і самогубство, а потім почав пописувати шаблонні твори. Написав Толстой "Аеліту", "Гіперболоїд..." - і "Ходіння..."
на жаль я не читав серйозних творів ні Акуніна, ні того Толстого, тому нічого сказати не можу. Але я не знаю письменників які о одночасно писали інтелектуальну і розважальну літературу. Якщо це серйозний письменник, то розаважальна в нього виходитиме інтелектуальною (Толкін), якщо це письменник комерційний, то серйозна в нього виходитиме поверхово. Хоча є одне виключення чи, швидше, курйоз - Йен Бенкс. Я ніяк не зрозумію, що він пише - чи комерційну чи інтелектуальну. Але свої суто комерційні (начебто) НФ-романи він видає під псевдонімом, а серйозні (начебто) твори під власним ім'ям... Проте його серйозні романи на три голови вищі за Коельо.
tysovska
28.09.2005, 18:13
Так само можна навести і приклад Томаса Кінга. Детективи - під псевдонімом, серйозні романи й оповідання - під власним іменем. Але його серйозні речі я читала, затамувавши подих, - жодних детективів не треба.
Я читав всі книжки Коельо. В кожній є щось своє неповторне. Після прочитання Заїру я подумав- "напевне Коельо вже старий і пише не цікаво." Пройшов місяць і я знову взяв Заїр до рук... прочитав кілька сторінок і побачив те, чого раніше не бачив. Думаю, що Коельо перейшов на новий рівень творчості. Тепер потрібно осмислювати його книги на багато серйозніше і є в них багато прихованого змісту...
Не знаю, з Коельо мені більш - менш сподобалась лише "П"ята гора" . Решта просто гарні казки - притчі...і не більше. А щодо несерйозних - серйозних речей: Бальзак писав любовні романи, і хто їх зараз знає. А Дойль писав серйозні історичні романи і несерйозні "Пригоди Шерлока Холмса...", які до речі не дуже любив, але завдяки яким став відомим.
П*ята гора? Це та книга, що про знедолених мучеників-євреїв?... уф..
читали-читали..
П*ята гора? Це та книга, що про знедолених мучеників-євреїв?... уф..
читали-читали..
Може я якось не так читала, але на знедолених мучеників - євреїв уваги не звернула. Просто там були викладені думки суголосні моєму настрою на той час і моєму ставленню до християнської релігії взагалом.
*Учтиво вклонившись відійшов на другий план..* :)
Як скажеш.
На мою думку Коельо - філософія для дітей або тих, хто не хоче думати. Його книжки дійсно не спонукають до активної мозгової діяльності. Але задоволення від них отримати можна.
~Pick@chu!!!
09.11.2005, 18:54
або тих, хто не хоче думати
не хочу. 9 майже всього автора перечитав в метро 4и в маршрутці. а там 9 не хо4у думати.
oddysseus
09.11.2005, 19:06
Як на мене, в Коельо одна книжка справді класна. Це "Алхімік". Там і форма хороша (проста - але це ж притча!), і зміст мені особисто близький. Інше - або непогані думки, але форма слабенька (як "Книга воїна світла" чи "Мактуб" - останній узагалі якась добірка цитат :confused: ), або, може, й цікаво написані, але за змістом - попса попсувата (як "11 хвилин": нічого не маю проти повій, у літературі зокрема, але виводити їх як героїнь, які - єдині! - збагнули сенс кохання (чи любові - як кому подобається називати) й життя - перебір). Щоправда, читав я не все з Коельо. "Заїр", наприклад, до рук не потрапляв
Якраз те, що майже ніхто із вас не в'їхав у зміст його творів, доводить, що це не масова література
Якраз те, що майже ніхто із вас не в'їхав у зміст його творів, доводить, що це не масова література
Ай, тримайте мене!!! :D
Те, що він тоннами розкупається домогосподарками і прочімі любителями мила, це, звісно, не показник. А ми всі такі тут тупенькі, ги-ги, не в'їжджаємо у глибокий зміст... Мабуть, інтелекту не стачає... Таварісчі, як ми до такого докотилися? :D
Чому це ти вирішила, що всі домогосподарки такі тупі, що читають лише кулінарні книги і мило?!
І ще, я думаю, мабуть, інтелекту не стачає!
silverfish
13.12.2005, 13:09
Коельйо - хороший письменник для приізотеричених часописів. Той, хто читав Кастанеду і Баха, навряд чи оцінить його високо. Інтелекту для того, щоб його зрозуміти, багато не треба. Він сам до кінця не все розуміє. І страшенно тащиться від цього. Але зрідка у нього бувають і хороші речі...
Але що попса - то попса....
Щодо езотерики - не скажу,не моє,а от як прозаїк Коельо досить посередньо пише, ну ні в яке порівняння з такими північноамериканцями,як той же Ділені,хоч убийте!
Маленька
30.12.2005, 20:26
Я не змогла змусити дочитати себе "Вероніку..".
ТО було непосильним завданням. :scared:
Мені, наприклад, багато сказала новина про кількість "відвідувань" психіатричних лікарень.
Не вважаю, що така людина може щось розумне та цікаве повідомити людству.
Ой, тільки не треба зараз про його геніальність і те, що його ніхто не розуміє.
Все банальніше: за твердженням самого Коельо у нього із батьками були прекрасні стосунки, а отже, якщо вони ж відправили його на лікування, то причини тому були і дуже вагомі.
"Вероніка..." була першою книгою Coelho, яку я прочитала. Сподобалися деякі фрази, але сам твір видався геть банальним. Потім викладачка, порадам якої довіряю, порекомендувала прочитати "Диявол та..." і "Одинадцять хвилин", але я ще раз впевнилася, що ці твори нічого нового для мене сказати не можуть. Тож останній роман кинула десь на сотій сторінці. Мабуть, таке чтиво не для мене. :rolleyes:
Хто читав хоч одну книжку письменника Пауло Куельо? ("Заїр", "11 хвилин", "Алхімік"...)
Які враження? Пишіть!
Читав колись Коелiо "Книга воина света" - сподобалось.
Кiнг молодець. Був дуже врежаний вiд його "Туман" та "Бегущий человек"
На рахунок Кінга я теж так думаю!!!!
Хто читав хоч одну книжку іспанського письменника Пауло Куельо? ("Заїр", "11 хвилин", "Алхімік"...)
Які враження? Пишіть!
А відколи цей псевдо-філософ став іспанцем? Свої враження я висловила у темі: "Мій любий Коельо" :D
Маленька
14.01.2006, 03:15
А відколи цей псевдо-філософ став іспанцем? Свої враження я висловила у темі: "Мій любий Коельо" :D
Аналогічно.
oddysseus
10.02.2006, 12:21
Бразилець він. Свої враження висловив там само, де й панни Дзвінка та Маленька
Alehandro
14.02.2006, 23:28
Читав "11 хвилин" і "Алхімік". Щодо останнього то ідея не погана але описана вже якось дуже примітивно, це видно навіть з того що він не використовує складних речень, воно то зрозуміло книга розрахована на широке коло читачів. Якось почув розмову двох жінок біля книжкової крамниці де на вітрині лежало кілька книг Коельо, і одна з них розповідала іншій, що ось ця книга не для "Средних умов", а як на мене то саме так і є.
Ну прочитала я "Алхіміка". Розповіла б вам про враження, але, здається, їх у мене не було. Це одна із тих книжок, від яких нічого не лишається. Тобто там, звісно, була ідея і Коельо ніби намагався зміст зробити повчальним, але мене якось не вражає чувак, який намагався на вітер перетворитися, попри розуміння неможливості цього вчинку і жучка за Бога приймав (надто вже відчайдушна віра у знаки).
Aureliano
01.04.2006, 16:34
Говоря о книгах Коэльо невольно хочется вспомнить слова Ф.Ф. Преображенского "В печку его!!!"
Говоря о книгах Коэльо невольно хочется вспомнить слова Ф.Ф. Преображенского "В печку его!!!"
Ну, так радикально, мабуть, не потрібно. Все ж таки декому Коельо подобається, але до почесного місця на поличці моєї улюбленої літератури йому далеко. :)
Я прочитала всі книжки Коельо, крім Воїна, мені сподобалось.
дуже не сподобався Заїр, хоча ідея покладена в основу близька мені.
а так, враження були, але не тепер. дуже давно це було.
Щойно прочитав Алхіміка.
Чудова книга.
Зараз в моєму житті проходять "процеси" схожі на ті, що були у книзі.
Знаки...
acid drinker
25.05.2006, 00:57
звиняйте, але коельо - опопсована філософія. мене вразила хіба вероніка, та й то лишень тому, шо в той період хотілося захотіти жити...
опопсована? хи...
а чим вам всім, шановні, попса не подобається?
Розшифровую:
Попса (від popular - популярний) - щось популярне. Вам быльше подобаэться щось завумне? Читаючи завумні трактати відчуваєш семе розумнішим? Вагомішим? Ну-ну.
acid drinker
25.05.2006, 12:04
нє, прім, ні разу... просто коли людина абсолютно інтуїтивні знання - до яких я дійшло саменьке класі так у сьмому - починає видавати за істини, або коли пише типовий жіночий роман (я про одинадцять хвилин, якшо хтось не в курсі) з претензіями на філософське навантаження... робиться чи то сумно, чи то смішно. і діло навіть не в тому, шо мну вумнічати подобається - але серед більшості моїх справді начитаних знайомих мало таких, у кого б томик коельо не викликав співчутливого погляду. дядько гарно влаштувався - от і все. до речі, не першим додумався до цього банального прийому типу філософствування, але, мабуть, піар був таки непоганим.
я не кажу, шо його взагалі не можна читати - та серйозною літературою не вважаю.
acid drinker
25.05.2006, 23:39
я? хи-хи... якшо ти іронізуєш, мушу розчарувати - геніальною я себе вважаю в іронічному сенсі слова й сама, шоб ті, хто мені це умудриться заявити, оригінальними не були... а вважати коельо примітивним - далеко не геніїв справа, просто людинок, які читали не лишень донцову етцетера, а й інші книжки, які тут завумними обізвано було чогось - хоча б умберто еко, чи шо...
Я зрозумів чому ця книга така неоднозначна.
Бо починаєш "відчувати" її, коли у тебе в житті стається щось схоже.
acid drinker
26.05.2006, 21:52
мабуть шо так... то як з більшістю релігій - коли трапляється якась відверта фігня, яка вибиває землю з-під ніг, починаєш шукати хоч шось, у шо ше можна вірити... і посередня література така ж - ти її сприймаєш тоді, коли можеш спроектувати на себе і зробити висновки, які чи дозволять себе пожаліти, чи будуть достатньо оптимістичними, чи...
У мене враження, що книжками Коельо треба "перехворіти" десь у підлітковому віці, коли якраз з них ще можна почерпнути якісь скажімо практичні рекомендації. Хоча особисто (у тому ж віці)) перечитала практично все.
acid drinker
10.06.2006, 03:04
правильне враження... тобто "перехворюють" ними зазвичай тоді. не узагальнюю, бо різне буває, але зараз, коли я трошечки підросла, значно приємніше читати хоча б країну мумі-тролів. і написано дотепніше, і на месіанство не претендує...
От ваша київська "Софія" недавно видала "Дневник мага" - перша книга Коельо. Цікаво, блін, не пошкодував гроші.
[QUOTE=ALee][COLOR=Indigo][B]
А слово "загальновідомі" власне у мене викликає великі сумніви.
По-перше, якби всім людям були відомі ідеї, які несуть тексти Коельйо, повірте, ми б жили в іншому світі.
По-друге, загальновідомість ще треба довести. Бодай якимось соцдослідженням.
Ce prosto gumoreska jakas :) vsi chytajte koelio i vsit bude krashchyj :)
І ще - дивно, що Коельйо називають "комерційним" письменником.
"Комерційність" - це коли ти пишеш те, що користується попитом, і це - основний стимул і дороговказ у творчості.
А Коельйо, на мою думку, все ж пише про те, про що йому найбільше самому кортить розповісти, нагадати людям, поділитись з ними.
Його тексти мають "внутрішній посил". Добрий та світлий посил, маю сказати.
Ot dijsno shcho ce lyshe na vashu subjektyvnu dumku. A na moji subjektyvnu dumku cil pysanyny Koelio same komercijna
Вони скоріше нагадують приємну бесіду з гарною та приємною людиною, яка розповідає про своє чи чуже життя, розмірковуючи та замислюючись над тим, про що розповідає.
Jakos meni ta prostytutka iz 11 hvylyn ni garna ni pryjemna :)
Darujte za vypad, ale koelio ne dostojnyj takyh pohvalnyh pisen.
Ce bula vidpovid dlia pani Alee
matikkita
25.04.2007, 14:50
Привіт всім! Вперше приймаю участь у обговоренні якогось питання на форумі, але оскільки мова йде про мого улюбленого письменника я не можу мовчати.
бачу що тут комусь, як і мені, він змінив життя своїми творами а декого "не зацепив". Ну що ж, ми всі різні.
Але для мене його книги є можливістю краще зрозуміти себе, прислухатись до себе, що всасне я спавді хочу від життя. Я прочитала майже усі відомі його твори. Усі які лише змогла знайти у книжкових магазинах мого міста. І ще одне, після прочитання його творів у мене від думок, які наче розбуджуються, народжується свій твір на таку ж філософську тему. (а взагалі я пишу казки та пригоди для дітей)
Вибачте, якщо образила. Просто висловила свою думку.
Дякую.
Espresso
25.04.2007, 15:40
Люди, ну як можна серйозно обговорювати коельо? Примітив, попса, масовка. Хто потребує світлих філософських творів - такого вистачає. Але ж коельо просто популяризує езотеричні "істини". Якось не полінуюся, зроблю сюди підборочку його "високодуховних" цитат :).
Не буду розводитися про одноманітність фабул, скажу щось саме про текст. Читала "Щоденник мага" майже в оригіналі (іспанською). Після 10-ї сторінки слів нових майже не траплялося (я ледве не запишалася знанням мови :)). Для порівняння: зара читаю іспанською "Полковнику ніхто..." Маркеса, таким багатством лексики давно не милувалася... Читати важко, але ж цікаво!
Усім бажаю читати добре та вічне, а не чтиво для електричок.
Veronika Pyatnitskaya
25.04.2007, 18:04
Знаєте, як на мене, то Коельо непогано пише, він пише дуже просто і водночас складно, він мені дуже подобається своїм "Алхіміком", я його читала аж 2 рази, тому, що деякі його думки перечитувала, а потім переосмислювала. Інші твори вже не такі... Схожі на повторення написаного. А стосовно знаків, так вони постійно кожній людині даються... Тільки, чи вміємо ми їх розгадувати?
Говоря о книгах Коэльо невольно хочется вспомнить слова Ф.Ф. Преображенского "В печку его!!!"
Прямо в десятку!
Або ще є пропозиція - оселедці загортати, як за старих добрих :) часів
acid drinker
25.04.2007, 21:16
малоформатний він як для оселедців... =(
Варнінг, Коркуно! Не можна продукти харчування в папір, де сидить отой збудник псевдосеміотичної пандемії. Шукатимете потім знаки долі всюди, аж до уніт... :D
Не претендую на звання естета, чесно, але ж Коельо... Усьому є межа! :bu:
Veronika Pyatnitskaya
26.04.2007, 13:47
Знаєте, на вкус и цвет... Нема товаришів... І кожному своє: кому Коельо, а кому Борхес...
Читав "Вероніка бажає померти", вірніше прочитав десь половину, а потім кінцівку...
Ще читав збірку "Подібно до ріки..." Це вже було краще. Більше не читав нічого. І не бажаю.
Все ж таки Коельо зайняв свою певну нішу, знайшов аудиторію, і за це його варто поважати.
acid drinker
26.04.2007, 15:53
Знаєте, на вкус и цвет... Нема товаришів... І кожному своє: кому Коельо, а кому Борхес...
тільки чомусь мені більше подобаються оті другі...
саме так, EvgenyS'е, ви правильно висловилися. коельо має свою екологічну нішу, свою аудиторію, тобто, і, в принципі, на більше не варто розраховувати. для певної аудиторії навіть коельо занадто круто... я не каюся, шо в дитинстві його читала - це був один з етапів моєї маленької еволюції. але ж переросла... я надто вірю в людство, шоб сумніватися, шо воно це теж колись переросте.
Veronika Pyatnitskaya
26.04.2007, 15:59
Я теж переросла Коельо, але у мене до нього нема такої агресіїї як у інших. Є такий автор, комусь подобається, нехай читає... Бо кожен знаходить щось своє... в книжках, піснях та фільмах.
малоформатний він як для оселедців... =(
Так оселедці були ж маленькі))))
в Коельо нема нічого поганого й нічого хорошого, в принципі, теж. він просто вміло заробляє гроші. дуже простий і хитрий прийом: показати читачеві, який він (читач) розумний. довірливий читач радіє і з нетерпінням чекає на нову книгу. хто ж не любить почуватись розумним і навіть мудрим.
так і робить Коельо - у "філософському" вбранні подає загальновідомі "основи буття". і будь-яка домогосподарка, знайшовши на сторінках щось надзвичайно близьке, звичайно, зрадіє. і, безперечно, почне пишатися тим, що розуміє "філософську прозу". ну і на здоров"я. домогосподарки, зрештою, - наша надія і опора.
untitled
04.05.2007, 18:16
та.то що з нього зробили попсу то правда...комерційно,але для тих хто вжитті не читав нічого путнього - алхімік рулить!філософія:)
Особисто мені Коельо давно не становить якогось екстраординаного явища. Розкрутився, то й хай. Запопсувався!
врешті, на це хибує чи не вся сучасна література!
Я вважаю що його основний недолік це завелика пафосність, зображає з себе особливо духовно продвинуту людину а пише прописні істини з такою подачею ніби відкриває Америку, мене це страшенно дратує. Зразуж виникає враження, що автор вважає свого читача недалеким і дурненьким. В принципі він не погано пише просто я не можу таке читати.
Якщо читач недалекий... то він до подібних істин написання книг ніколи б не дійшов. Честь і хвала таким читачам!
dvi najkrash4i jogo knugu- Zair ta 11 hvylyn(osoblyvo ).
Андрон Кобила
14.07.2007, 13:23
dvi najkrash4i jogo knugu- Zair ta 11 hvylyn(osoblyvo ).
11 хвилин, хе-х, згадаєш - і приємно))
11 хвилин, хе-х, згадаєш - і приємно))
"Алхімік" значно глибща та змістовніша книга!
11 хвилин--майже чтиво...
Люди, прочитала місяць тому ’’ЗАЇР’’.
Давно не отримувала такого допінгу для думок та переосмислень.
Дуже яскраво написано! ’’Ох..ть, дайте две!’’
Словом, хочу про це поговорити.
Чи хтось зі мною ще розділяє захоплення цим геніальним бразильцем?
ПС: після АЛХІМІКА з ВЕРОНІКОЮ я заріклася читати ТАКЕ ще. ’’Баян’’ то все. А потім потрапила мені до рук ’’11 хвилин’’ и понеслась...
Ця книга свого часу багато що змінила в моєму житті.
А тоді був ’’Дьявол и сеньорита Прим’’. Нє зацепіло!
’’Книгу воїна світла’’ не читала.
ВИСНОВОК: Коельо дуже різний. І якщо хотіти, то у нього можна знайти близькість... Люблю його. Але без фанатизму.
Перечитую і зачитуюся "Книга Воина Света","Алхімік", "Вероника решает умереть", "Дьявол и сеньорита Прим", Допомагає іноді при депресіях. А де можна почитати "Заїр", електронний варіант є? Підкажіть сайтик...
Veronika Pyatnitskaya
09.08.2007, 18:36
Мені у Коельо тільки "Алхімік" і "Вероніка..." подобалися... і то, то було дуже давно... зараз я його вже не читаю... чомусь воно все однакове... як клоноване...
А де можна почитати "Заїр", електронний варіант є? Підкажіть сайтик...
Пропоную винести трохи сміття з Альдебарану ;) Клацаємо тутечки (http://lib.aldebaran.ru/author/koyelo_paulo/).
Перечитую і зачитуюся...
:D
Коэльо открыл дверь и увидел Свет.
Коэльо закрыл дверь и Свет погас.
Коэльо опять открыл дверь, и снова воссиял Свет.
Коэльо, обалдев, закрыл дверь, и Свет снова погас!
Что это за фигня, удивился Коэльо.
И Путь ответил ему Знаками (на двери): это холодильник.
И обратился Коэльо к воину:
–Ты видишь этот свет? – указал он на настольную лампу, накрытую красным абажуром. Нажал на выключатель.
–Воин, ты думаешь, этот свет исчез? Не-е-ет, это только иллюзия. Душа мира не может погаснуть. Знаешь ли ты, где сейчас свет?
Воин покачал головой.
–Вот он! - воскликнул Коэльо, открывая дверцу холодильника.
И стал Свет.
звиняйте, але коельо - опопсована філософія. мене вразила хіба вероніка, та й то лишень тому, шо в той період хотілося захотіти жити...
Які ж ми сучасні!!! Інтелектуали всі без виключення і не признаємо "попси" хай вона навіть і філософська!!! А так поглянути на вас на всіх і запитати для порядку - ота купа,яка зараз зібралася і точить язики - ото і є попса!!! Народ! Ну, читайте філософію у подлінніках, ну читайте і ламайте голову над незрозумілим! А я читала і буду читати ТАКУ попсу. Особисто для мене - Коельо, Блаватська, Реріхи - це ті люди, які спеціально для таких розумах(!!), які "не люблять попсу" оце все й створили - читайте, людоньки, формуйтеся свідомими, вихованими, будьте людьми! а ви тепер обізвали їх "попсистами", совість є?
Пропоную винести трохи сміття з Альдебарану ;) Клацаємо тутечки (http://lib.aldebaran.ru/author/koyelo_paulo/).
:D
Коэльо открыл дверь и увидел Свет.
Коэльо закрыл дверь и Свет погас.
Коэльо опять открыл дверь, и снова воссиял Свет.
Коэльо, обалдев, закрыл дверь, и Свет снова погас!
Что это за фигня, удивился Коэльо.
И Путь ответил ему Знаками (на двери): это холодильник.
И обратился Коэльо к воину:
–Ты видишь этот свет? – указал он на настольную лампу, накрытую красным абажуром. Нажал на выключатель.
–Воин, ты думаешь, этот свет исчез? Не-е-ет, это только иллюзия. Душа мира не может погаснуть. Знаешь ли ты, где сейчас свет?
Воин покачал головой.
–Вот он! - воскликнул Коэльо, открывая дверцу холодильника.
И стал Свет.
Дякую за сайтик, бо вже перечитую вдруге і втретє те, що в мене є на компі, тепер ще й новенького почитаю
Veronika Pyatnitskaya
10.08.2007, 13:30
Які ж ми сучасні!!! Інтелектуали всі без виключення і не признаємо "попси" хай вона навіть і філософська!!! А так поглянути на вас на всіх і запитати для порядку - ота купа,яка зараз зібралася і точить язики - ото і є попса!!! Народ! Ну, читайте філософію у подлінніках, ну читайте і ламайте голову над незрозумілим! А я читала і буду читати ТАКУ попсу. Особисто для мене - Коельо, Блаватська, Реріхи - це ті люди, які спеціально для таких розумах(!!), які "не люблять попсу" оце все й створили - читайте, людоньки, формуйтеся свідомими, вихованими, будьте людьми! а ви тепер обізвали їх "попсистами", совість є?
Да, не ображайтеся ви так... Просто кожна людська істота, вважає себе розумнішою, інтелектуальнішою... ніж ті, котрих ви перелічили... Але, погодьтеся, що Блаватську дуже важко сприймати... Вона начебто спеціально шифрувала інформацію... прям як в Біблії...
А потім... ще одне... Коельо знають майже всі... а чи хто знає тих письменників та письменниць які тут тусуються... і так критикують попсу?... тобто Коельо... котрого знає весь світ...
Я за нього тільки рада! Хай пише... і хай його читають...
Чого і всім шановним форумцям бажаю! Щоб вас читали!
acid drinker
10.08.2007, 13:49
Які ж ми сучасні!!! Інтелектуали всі без виключення і не признаємо "попси" хай вона навіть і філософська!!! А так поглянути на вас на всіх і запитати для порядку - ота купа,яка зараз зібралася і точить язики - ото і є попса!!! Народ! Ну, читайте філософію у подлінніках, ну читайте і ламайте голову над незрозумілим! А я читала і буду читати ТАКУ попсу. Особисто для мене - Коельо, Блаватська, Реріхи - це ті люди, які спеціально для таких розумах(!!), які "не люблять попсу" оце все й створили - читайте, людоньки, формуйтеся свідомими, вихованими, будьте людьми! а ви тепер обізвали їх "попсистами", совість є?
совісті нема. атрофувалася внаслідок контактів з різними цікавими і не дуже особистостями, які її надто часто згадували.
розумієте, в чому проблема... "попса, хай навіть і філософська" - то, по-перше, неправильне формулювання, бо починати треба зі слова "філософія" (попса - то більше атрибутив); по-друге, вона все одно лишається попсою. "бунт мас" читали? от якраз для мас і вигадане. беруться прописні істини, акуратненько жуються, кладуться на симпатичну тарілочку з блакитними бережками і подаються масам як великі філософські досягнення. не страшно було б, якби автор сам вірив у те, шо це велике філософське досягнення (і це ше одна причина, з якої не треба порівнювати коельо з реріхами чи блаватською - моветон, панове, моветон...) - нє, він же чудово знає, чого варті його тексти, і не менш гарно знає, шо їх читатимуть масово - бо коельо досить мудра людина і усвідомлює, чого варті маси ака читачі його текстів.
в принциіп, ліпше читайте це, ніж донцову... але не претендуйте на знання істини - як і в донцової, у текстах коельо її й близько не ночувало (на жаль, я не знаю місця, де ночувала істина... :().
/звертання - до всіх поціновувачів коельо скопом, не потрібно на це реагувати як на особисту образу і починати кричати, шо донцову не читаємо - то були метафори і риторика, вони чудово обійдуться без відповіді.../
А потім... ще одне... Коельо знають майже всі... а чи хто знає тих письменників та письменниць які тут тусуються... і так критикують попсу?... тобто Коельо... котрого знає весь світ...
Я за нього тільки рада! Хай пише... і хай його читають...
Чого і всім шановним форумцям бажаю! Щоб вас читали!
[іронія]о, ви нас розкусили... ви вдарили в найболючіше місце... ви зрозуміли, шо ми тут прагнемо тільки слави і тому голосно топимо всіх совїх можливих суперників - як графоманів з майстерні креативу, так і геніальних класиків типу коельо... [/іронія] (теги проставляю про всяк випадок - раптом ви це надто всерйоз сприймете?)
дякую за щирі побажання... але якшо мене читатимуть поціновувачі коельо, я не буду надто щаслива...
Veronika Pyatnitskaya
10.08.2007, 14:28
[іронія]о, ви нас розкусили... ви вдарили в найболючіше місце... ви зрозуміли, шо ми тут прагнемо тільки слави і тому голосно топимо всіх совїх можливих суперників - як графоманів з майстерні креативу, так і геніальних класиків типу коельо... [/іронія] (теги проставляю про всяк випадок - раптом ви це надто всерйоз сприймете?)
дякую за щирі побажання... але якшо мене читатимуть поціновувачі коельо, я не буду надто щаслива...[/QUOTE]
Просто я веду до того, що у кожного письменника чи поета, є своя читацька аудиторія... Гарно, коли така велика кількість графоманів... кожен читач вибирає, що йому до душі... тільки є відомі , а є поки що не відомі широкому колу читачів творці...
Хай, вас Айсід, читають ті читачи, котрим ваша творчість подобається...
Які ж ми сучасні!!!
На щастя, акурат навпаки. То комерційна "творчість" сеньйора Коельо сучасна. Типова, топорно зроблена "ілюстрація часу". Ярмарково-лубочна. Екзотичний сувенір для недалеких цайтґеноссе та їхніх нащадків . Бо підстав, які дозволили би поставити її над часом, нема.
Інтелектуали всі без виключення …
Розвиваємося в міру скромних сил своїх.;) Бачу, ви протиставляєте себе інтелектуалам і при цьому почуваєтеся перфектно. Користаєтеся з того, що маєте в синхронному стані. Ну та, ну та… Пан Ортега-і-Гасет має для таких от "задоволених" відповідне визначення. Як є бажання, поцікавтеся.
Вам, либонь, дивно, як же можна прагнути більшого. На кшталт усіх цих зарозумілих, зухвалих, претензійних інтелектуалів, що повсякчас потребують вдосконалення, і їм, невдячним, уже не досить Коельо з його "пренатальною" картиною світу. Ну сорьтє, пжлста. :8 Так уже сталося.
не признаємо "попси" хай вона навіть і філософська!!!
Не існує такого жанру "попса" (філософська!:confused:). Це конвеєрний продукт фансервісу. Було би дивно "визнавати" борщ з галушками так само, як ми визнаємо "Таємну вечерю".
А так поглянути на вас на всіх і запитати для порядку - ота купа,яка зараз зібралася і точить язики - ото і є попса!!!
Гм… не простежую послідовності. Надто в сенсі колективної неідентифікованої дії з язиками.
А я читала і буду читати ТАКУ попсу. Особисто для мене - Коельо, Блаватська, Реріхи - це ті люди, які спеціально для таких розумах(!!), які "не люблять попсу" оце все й створили - читайте, людоньки, формуйтеся свідомими, вихованими, будьте людьми! а ви тепер обізвали їх "попсистами", совість є?
Не розумію, з якого дива ЧИЄСЬ сумління має відповідати за ЧИЙСЬ вільний вибір зокрема перед ВАМИ, пані.
[іронія]о, ви нас розкусили... ви вдарили в найболючіше місце... ви зрозуміли, шо ми тут прагнемо тільки слави і тому голосно топимо всіх совїх можливих суперників - як графоманів з майстерні креативу, так і геніальних класиків типу коельо... [/іронія] (теги проставляю про всяк випадок - раптом ви це надто всерйоз сприймете?)
дякую за щирі побажання... але якшо мене читатимуть поціновувачі коельо, я не буду надто щаслива...
Просто я веду до того, що у кожного письменника чи поета, є своя читацька аудиторія... Гарно, коли така велика кількість графоманів... кожен читач вибирає, що йому до душі... тільки є відомі , а є поки що не відомі широкому колу читачів творці...
Хай, вас Айсід, читають ті читачи, котрим ваша творчість подобається...[/QUOTE]
Та я і не ображаюсь... Просто обридло бачити навколо себе самовпевнених і сповнених слави, котрої, не заслуговують... Говорити всі мастаки, а ось подібне щось чи можуть створити? Впевнена, ні...
Графоманство народилося раніше людства, але одні вважають за честь не бути у цій армії, а деякі дуже круто на знайомих істинах роблять собі славу та ім’я... Так, я теж читаю і розумію для кого пишеться така література, а Ви хіба Ви не бачите куди котиться наш світ? Інтелектуалів народжується менше, а "крутих" з грошима але без "пана" в голові все більше, до того ж ми давно стали духовними виродками всі без виключення... Думаймо, панове, куди котимося і кого читаємо і для кого пишемо... До речі, Донцову не читаю,
Графоманство народилося раніше людства...
Бляха! А ми тут голови ламаємо, звідки ж стільки макулатури взялося! Виявляється, динозаври наваляли!
Так, я теж читаю і розумію для кого пишеться така література…
А як тоді бути з "перечитую й зачитуюся"? Якось визначайтеся, "де ліхтар, а де янгол".
Говорити всі мастаки, а ось подібне щось чи можуть створити? Впевнена, ні [...] ми давно стали духовними виродками всі без виключення...
Ну та, для прикладу: … Тарас Прохасько, Ларс фон Трієр, Дмитро Хворостовський, Торгні Ліндгрен, Умберто Еко, Єжи Пільх, Віктор Єрофєєв, Костянтин Панфілов, Денис Мєзєнцев, Федір Гіренок… – така собі маленька купка виродків, блін, з нині живих, яким, звісно, зась до духовності Коельо. А взагалі-то авторитетна цьоця особисто знайома з шістьма з половиною мільярдами людей.
P.S. Чорт, не втрималася. Надалі спробую ігнорувати вишукану жіночу логіку пані К., котра, за власним зізнанням, є духовним виродком.
Бляха! А ми тут голови ламаємо, звідки ж стільки макулатури взялося! Виявляється, динозаври наваляли!
А як тоді бути з "перечитую й зачитуюся"? Якось визначайтеся, "де ліхтар, а де янгол".
Ну та, для прикладу: … Тарас Прохасько, Ларс фон Трієр, Дмитро Хворостовський, Торгні Ліндгрен, Умберто Еко, Єжи Пільх, Віктор Єрофєєв, Костянтин Панфілов, Денис Мєзєнцев, Федір Гіренок… – така собі маленька купка виродків, блін, з нині живих, яким, звісно, зась до духовності Коельо. А взагалі-то авторитетна цьоця особисто знайома з шістьма з половиною мільярдами людей.
P.S. Чорт, не втрималася. Надалі спробую ігнорувати вишукану жіночу логіку пані К., котра, за власним зізнанням, є духовним виродком.
А ви з цими людьми особисто знайомі? не знала, що таке можливо... До чого тут вишукана жіноча логіка? Якщо ви янгол небесний, то квіти вам під ваш вами особисто створений прижиттєвий пам’ятник... Почитайте Роттердамського "Похвала глупоті" чи не впізнаєте себе і собі подібних? Якщо дива не станеться - то ви й справді варті погруддя...
Ха-ха! Динозаври? Кльово! А як на мій погляд графоманством страждають всі і у всіх сферах не тільки у літературі, ми тільки те й робимо, що наступаємо на одні і ті ж граблі
А ви з цими людьми особисто знайомі? не знала, що таке можливо... До чого тут вишукана жіноча логіка?
Я – ні. Особисто. Хоча то була би неабияка честь. Це ви стверджуєте, що всі без винятку… ну… той… Отже, мусите погодитися, що і ці названі – також. Хоча для подібних звинувачень (образ, як на мене) мусили би бути прийнятні аргументи, ага. То так по-жіночому – поставити все з ніг на голову, а потім відхреститися: "До чого тут?" Та ось, власне, до того. Чого ж ви дивуєтеся?
Імплікація "якщо пані К. – духовний виродок, то все населення планети – духовні виродки" є хибною. В загальноприйнятому розумінні. Це так званий паралогізм. Ненавмисна логічна помилка. Призводить до непорозумінь -- що й маємо.
Якщо ви янгол небесний, то квіти вам під ваш вами особисто створений прижиттєвий пам’ятник...
Ех! "Де ліхтар, а де янгол" -- це цитата, тому й у лапках. Означає ситуацію, коли людина не може визначитися. От як ви. Кажете, що розумієте, на яку авдиторію розраховані твори Коельо, і тут же вимагаєте, щоб незадоволені ними пред’явили своє сумління.
А пов’язаний з невинною цитатою асоціативний віраж щодо прижиттєвого пам’ятника, який я буцімто собі створила, суперечить моєму прагненню до постійного самовдосконалення, про яке було згадано вгорі. "Будьмо уважні!" – сказав би Найк Велес. Неприємно читати очевидний абсурд.
Почитайте Роттердамського "Похвала глупоті"
Перед тим, як в такому тоні пропонувати співрозмовникові почитати класичний філософський твір (який вивчають другокурсники усіх ВНЗ), не зле було би пересвідчитися, чи він, бува, не здатен взяти на озброєння ваш же стратегічний запас. Інакше ваша позиція виглядає отак-о:
"Та й не чекає ніхто, щоб я (йдеться, нагадую, про уособлену глупоту), за прикладом посередніх риторів, стала пропонувати вам тут точні визначення і обґрунтування".
Тепер уже не чекає. Я зачарована вашою істерично-алогічною манерою спілкуватися.
… чи не впізнаєте себе і собі подібних?...
**_:*№;%№;%! Хотілося б дізнатися, на якій підставі ви дозволяєте собі плювати в душу мені і мені подібним? Натяк: на особистості ліпше переходити в приваті.
Ха-ха! Динозаври? Кльово! А як на мій погляд графоманством страждають всі і у всіх сферах не тільки у літературі, ми тільки те й робимо, що наступаємо на одні і ті ж граблі
Блін, я теж скоро ставитиму теги, як Ейсід.
Висловлення "графоманія з’явилася раніше людства" позбавлене сенсу, оскільки суб’єкт (графоманія) в даному формулюванні визначається й розкривається предикатом (поява людства) в такий спосіб, що порушується логічний закон, а саме причинно-наслідковий зв’язок подій. Діяльність людини (в широкому розумінні) аксіоматично не може існувати до виникнення людини як суб’єкта власної діяльності. Інакше графоманами слід визнати певних представників не-людей, що населяли Землю до появи гомо розумного. Зокрема, динозаврів. Сподіваюся, більше непорозумінь не буде. Якщо ви, звісно, не заперечуватимете логічних законів.
І хто такі "ми"? У ваших віршах є рядок про "я" нівельоване в "ми" чи шось таке на кшталт. Так от: це виключно ваше бачення, яке навряд чи слід екстраполювати на усіх інших представників виду.;)
І все на цьому. Побажання й обурення -- в приват. Якщо ваша ласка.
буду неоригінальною: пан коельо мені не подобається. хоча місцями він досить кумедний, особливо коли довго і нудно розвиває якусь одну простеньку думку, щоб не дай боже читач не витлумачив якесь його висловлювання хибно. коельо нічогісінько не залишає в підтексті, усе витягує на поверхню, усе розжовує і розкладає на полички, аби його зрозуміли ПРАВИЛЬНО. і всі його думки мають відтінок "уже десь було багато разів". а ще коельо пише простенькими фразами, які легко читати, легко сприймати, і забувати теж легко.
у підсумку маємо істини тисячолітньої давності (перевірені часом, хороші, добротні істини!), викладені у дуже зручній для сприйняття формі. зрештою, хіба то погано? це як розчинна кава: майже той самий смак, що в натуральної, майже самий аромат, але готувати набагато зручніше, та й кофеїну менше, можна навіть на ніч пити... крім того, продається дуже успішно.
Р.S.така моя думка. не претендую, що то є істина, не хочу нікого образити. і взагалі, який би там не був ЛЮБИЙ чи НЕЛЮБИЙ коельо, але ж навіщо переходити на особистості? :)
Хто – Ви..?
Ви – ті, хто ховається за малюночки і боїться показати своє справжнє обличчя? Ви мудруєте один поперед одним, один поперед одного вихваляєтеся кожен своїми (?!) істинами…
Та Ваше Псевдо краще за все видає Вас із головою і показує хто і чого кожен з вас варт…
Сторінки 104 – 108 «Заїру» Коельо досконало характеризує наш світ
і нас із Вами. Усіх без виключення.
Тому так легко читати Твори цього пана. Бо ми всі це бачимо!!!
"Десять процентов — это «партнеры»: люди с правом решающего голоса, выходящие из дому ради Банка Услуг, внимательные и чуткие ко всему, что может вознаградить их за труды, знающие, где заработать, куда вложить. Они мгновенно понимают, сулит ли «мероприятие» выгоду или нет, и в последнем случае без колебаний уходят, причем — в числе самых первых. Даром времени они не тратят.
Два процента составляют «таланты», у которых и в самом деле — многообещающее будущее, они уже сумели преодолеть кое какие препоны, уже проведали о существовании Банка Услуг и числятся его потенциальными клиентами: они уже могут оказать важные услуги, но еще не стали теми, кто принимает решения. Они со всеми любезны и учтивы, поскольку в точности не знают, с кем именно разговаривают, и куда более открыты по сравнению с «партнерами», ибо, по их мнению, любая дорога куда нибудь да приведет.
Три процента составляют те, кого я в честь древнего и воинственного уругвайского племени назвал «тупамарос»: эти умеют внедриться в любую среду, их хлебом не корми — дай пообщаться, они вечно сомневаются, оставаться ли тут или идти на другой вечер, имеющий быть одновременно, они тщеславны и желают с ходу продемонстрировать свои дарования, однако их никто сюда не звал, они, так сказать, еще в предгорьях, и люди перестают обращать на них внимание, как только понимают, с кем имеют дело.
Ну и наконец, 85 процентов — это «подносы», ибо как не бывает вечера без этого предмета утвари, так и без этих людей ни один праздник не обходится. Они не знают толком, по какому случаю торжество, но убеждены в важности своего на нем появления и значатся в списках устроителей, потому что успех всякой затеи зависит и от того, сколько народу примет в ней участие. Как правило, это бывшие — бывшие банкиры, бывшие директора, бывшие мужья какой нибудь знаменитой дамы, бывшие жены какого нибудь господина, находящегося в зените могущества. Это — титулованные особы из стран, где давно нет монархии, принцессы и маркизы, сдающие в аренду свои замки. Они перепархивают с празднества на торжество, с приема на ужин, и я неустанно спрашиваю себя — как их еще не тошнит от всего этого?
Єдине, що відрізняє мене від Вас – (ну не вчили мене хитрувати, вихвалятися і ставити себе понад усе в цьому світі) – не вмію я маскуватися за іменами відомих усім чи невідомих нікому письменників чи філософів."
Є такий вираз «Дурень, що сказав на себе «дурень» уже не дурень». (Це – за духовного виродка на мою адресу).
Хто ви? (тепер з маленької літери). Бо хотілося знайти однодумців, а знайшла… Виявляється, увесь світ – тюрма?
Ні! Увесь світ – пустеля… Заїр?
У кожного з Вас є свій заїр… Ви просто боїтеся це зрозуміти і признати…
Мої вибачення всім, кого образила і хто образився...
Не хотів втручатися, але вже :) (радикально-войовничо налаштованим а ля пані Клина - не буду ;) ). Як і всі читав твори цієї "багатогранної" людини, проте досить давно (ще будучи студентом університету, 2 чи 3 курсу - не пригадую). Зауважу, усі дописи у цій темі не читав, тому завчасно прошу вибачення, якщо щось невпопад (начхати мені на те, що "розповідь" так не прийнято починати). Нового нічого не скажу, але треба визнати, що, не дивлячись на ту простоту, про яку говорилось у дописі maris, вона полюбилась і сприйнялась багатьма. Це не дивно, адже, погодьтесь, ми не залізні, ми не енерджайзери, інколи слід перепочити від настирливого свердління стіни нашого (інколи більше, інколи менше) нікчемного життя. Ті істини-одкровення, які навіть не треба шукати на сторінках творів Коельо, є бальзамом (та не слід зловживати, як у випадку пані Калини) на рани. Хіба зле, що після усіх труднощів, негараздів, падінь... тобі вдається прояснити ситуацію, остаточно визнати те, що знав, але боявся прийняти. Так, абсолютно нічого "новаторського" у Коельо не спостерігаємо. Але це не дивно, адже уже у творчості Шекспіра наявні усі відомі "світові сюжети".
І насамкінець, планується екранізація "Алхіміка", реж. Лоуренс Фішберн...
acid drinker
13.08.2007, 14:59
пані калино, про аватари і псевда ми вже спілкувалися з пані веронікою - як бачу, схильність наступати на вже давно позначені стрілочкою граблі вам таки властива. почитайте кілька попередніх сторінок теми про аватари - і зрозумієте, чому ми "ховаємося за малюночками" і "боїмося показати своє справжнє обличчя" =) але то не до теми.
цитата із "заїру" ще раз доводить, що претензії коельо на універсалізм просто смішні. а до якої групи належите, на вашу думку, ви? чи взагалі належите ви до якоїсь групи? а в якій групі будемо ми, якшо так судити? такі гарні відсоткові співвідношення... цікаво, він соціальні дослідження проводив? смішно, панове, смішно... мені вже більше подобається класифікація стронговського - принаймні, її автор не претендує на серойзність та істинність...
Гкх... Не хоче пані К. в приваті спілкуватися. Ну гаразд. Коли вже тут така розлога цитація Коельо в хід пішла, модератори не кусатимуть за міжособистісний офф-топ :).
Вибачення не приймається, бо воно показне. Образа, якщо її нашвидкуруч причепурити евфемізмом, не припиняє принижувати гідність. "Ви мудруєте один поперед одним, один поперед одного вихваляєтеся кожен своїми (?!) істинами…" – звучить як "ви – бундючні посередності". Тобто не краще.
Та Ваше Псевдо краще за все видає Вас із головою і показує хто і чого кожен з вас варт…
Моє псевдо (зокрема) – це моє ім’я, власне кажучи. Акронім. Ви теж, либонь, не Калина, а Людмила, га? Не бачу зв’язку з вартістю. А взагалі про ніки є тема в кахве, де вам радо влаштують прийнятний лікнеп без інтелектуальних незручностей. Те ж саме стосується малюночків, які неспроста звуться аватарами. Хоча про аватари краще читати індуїстську міфологію. Якщо дозволите собі спуститися до аналогій і не сприймати все буквально.
«Дурень, що сказав на себе «дурень» уже не дурень». (Це – за духовного виродка на мою адресу).
Я так і подумала, що висловлення "ми всі виродки" чи шось таке -- то було імпліцитне протиставлення, бо ви ж нібито визнали свою е… гм… "духовну неповноцінність" (чи як воно там формулюється?), а інші -- ні. Тому мене й зачепило ваше хамство. Нехитрий логічний аналіз був лише тактичним ходом для висвітлення та демонстрації нічим не виправданого, як на мене, протиставлення "пані К. vs людство". Хід виявився вдалим.
З.І. Класифікація людства просто смішна. Поверхова. Навіть під терміном "чєл_овєкі" люди є набагато складнішими сутностями й відповідають опису названих класів хіба що на один відсоток. А де всі інші? "Досконалість" передбачає повний аналіз фактичного матеріалу.
Втім, наведення класифікації, безперечно, сприяє згоді між нами. Тепер мені ясно зрозуміла онтологія вашого всюдисущого "ми". Забіякуватий займенник більш мене не зачіпатиме, тож спілкування, врешті, вважаю результативним. :thank_you
Дістав уже серйоз у темі з таким предметом! Краще піду чайку заварю і перечитаю "Часотрус".:D
І насамкінець, планується екранізація "Алхіміка", реж. Лоуренс Фішберн...
Це Морфей? :)
Хто – Ви..?
Хто ви? (тепер з маленької літери). Бо хотілося знайти однодумців, а знайшла… Виявляється, увесь світ – тюрма?
Ні! Увесь світ – пустеля… Заїр?
У кожного з Вас є свій заїр… Ви просто боїтеся це зрозуміти і признати…
Мої вибачення всім, кого образила і хто образився...
та не переймайтеся, я думаю, ніхто не образився насправді. це вже ви вибачте, що не всі тут люблять коельо... але ж так само не всі люблять маркеса, андруховича, воннегута, і навіть пушкіна й шекспіра не всі люблять... чи варто, з"ясувавши, що в когось інші уподобання, ніж у Вас, оголошувати весь світ тюрмою? :)
Дістав уже серйоз у темі з таким предметом! Краще піду чайку заварю і перечитаю "Часотрус".
оце розумна думка!:aga:
Це Морфей? :)
Угу! :) http://www.kinomania.ru/stars/l/Laurence_Fishburne/news.shtml
Не знаю... Моє оточення (так і хочеться гукнути: Люди, Ви де?!) мене просто дістало вже... Як Ви, GIZA, кажете "бундючні посередності"? Так... Саме так і можна назвати їх... Отож, вибачте усі, це мені до них треба кричати, а не звинувачувати шановне товариство Літфоруму; сама винна, що у свій час не змогла вирватися з "болота" своєї місцевості...
Veronika Pyatnitskaya
13.08.2007, 17:03
Не знаю... Моє оточення (так і хочеться гукнути: Люди, Ви де?!) мене просто дістало вже... Як Ви, GIZA, кажете "бундючні посередності"? Так... Саме так і можна назвати їх... Отож, вибачте усі, це мені до них треба кричати, а не звинувачувати шановне товариство Літфоруму; сама винна, що у свій час не змогла вирватися з "болота" своєї місцевості...
А мені, здається, шановна пані Калино, що це все всередині вас... Оточення саме таке, як і ви... В природі є закон, який діє. Закон "відображення"... як ми до світу, так і він до нас...
А "болото"... то воно скрізь... Але, мабуть, тре'ба знайти в собі сили стати над цим "болотом" чи сприймати це все не так надто емоційно... Можна і не тре'ба звертати уваги на ці всі "посередності"... а шукати десь іншого... воно є і може зовсім поруч... тут на літфорумі...
А мені, здається, шановна пані Калино, що це все всередині вас... Оточення саме таке, як і ви... В природі є закон, який діє. Закон "відображення"... як ми до світу, так і він до нас...
А "болото"... то воно скрізь... Але, мабуть, тре'ба знайти в собі сили стати над цим "болотом" чи сприймати це все не так надто емоційно... Можна і не тре'ба звертати уваги на ці всі "посередності"... а шукати десь іншого... воно є і може зовсім поруч... тут на літфорумі...
Я не спілкуюся з цим світом... Просто так виходить, що вони мене дістають... А не емоційно я не можу... Сил більше немає, тут рік за два...
Veronika Pyatnitskaya
13.08.2007, 17:22
Знаєте, може і мене хтось десь дістає... Але це як провокація... Навіщо на неї звертати уваги? Псувати собі нерви.... через це все... мінливе... Якщо оточуючий світ, це суцільна ілюзія... театр, гра з акторами... то як можна на це все ображатися... Спробуйте пересилити себе...
Солодко ніде не буває...
Хорошо саме там, де нас нема... Але там де ви є... повинно бути ще краще! Тому, що ви там є!
Оце вчора погортала "Заїр", аби дізнатися, що ж там такого надгеніального -- і дізналася (ще один негативний досвід на свою голову!), що ідея внахалку злямзена у Борхеса, до того ж, трактування (популяризація?) суфійського терміну аль-захір (заїр) -- це поверхове, як усе в Коельо, перебріхування. Борхес хоча би спробував розібратися, що таке потьмарення (або ж -- як реверс монети -- просвітлення) і чому воно відбувається в свідомості. Бо є інтерпретація, а є -- російською (бо при перекладі губиться каламбур) -- интертрепация.
Оце вчора погортала "Заїр", аби дізнатися, що ж там такого надгеніального -- і дізналася (ще один негативний досвід на свою голову!), що ідея внахалку злямзена у Борхеса, до того ж, трактування (популяризація?) суфійського терміну аль-захір (заїр) -- це поверхове, як усе в Коельо, перебріхування. Борхес хоча би спробував розібратися, що таке потьмарення (або ж -- як реверс монети -- просвітлення) і чому воно відбувається в свідомості. Бо є інтерпретація, а є -- російською (бо при перекладі губиться каламбур) -- интертрепация.
усе геніальне - просто. Може в цьому суть, як ви кажете, "перебріхування"? На свій сором не читала Борхеса, так сталося, у бібліотеці немає... У свій час прогавила, а тепер теж ніколи... Але ж, до чого я веду, усе геніальне - просто! Деградація людства продовжується, не знаю, як де, а я бачу це у власному місті. Буваю у школах, відслідковую (у певних межах, звичайно) як і чому вчать дітей, подача матеріала (будь-якого!!) це як книжка-картинка для дорослих-маленьких дітей, то може хай буде і Коельо? Це як переклад, якщо не знаеш мови, тобі перекладають дослівно, передаючи суть...
Тоді "Одинадцять хвилин" схоже на Маркіз Де Сад, або ж ще нижче "Сексологія під мікроскопом" не пам’ятаю, польська авторка, сексолог... Десь так... Гарне слово "интертрепация", смачне, але здається Ви занадто...
acid drinker
17.08.2007, 10:50
усе геніальне - просто...
...але не все просте - геніально. =)
ви будуєте неправильні силогізми, пані...
...але не все просте - геніально. =)
ви будуєте неправильні силогізми, пані...
Пробачте, якщо Коельо "перебріхує" (ваші слова?) Борхеса...
А потім - це не мої силлогізми,
"В книге "Simply Brilliant: Все гениальное просто" все сводится к простым истинам, которыми зачастую пренебрегают в поиске ответов на сложные вопросы. Несмотря на опыт и профессионализм, у многих людей отсутствует такой жизненно важный навык, как здравый смысл. Эта книга поможет найти его, а также изменит к лучшему и облегчит вашу жизнь. Здесь изложены семь принципов здравого смысла, с помощью которых можно решить множество проблем, ежедневно возникающих перед вами как на работе, так и вообще в жизни. Суть данной книги: чтобы стать мудрецом, умному человеку необходимо понять, что совершенство скрыто в простоте."
acid drinker
17.08.2007, 12:08
не мої слова. але я з ними навіть погоджуюся =)
те, шо він сцапав ідеї в хорошого автора, зовсім не значить, шо він їх доніс у первозданному сенсі. /скоро почуватимусь як "люди с забинтованными лбами" із пісні талькова/.
а от щодо книги... ууу... тоді це вони будують дуже неправильні силогізми - ліпше, мабуть, все-таки читати коельо. це випадково не з циклу "дзен-буддизм за 40 хвилин" та іже з ним?
книга - ульот! мені просто раптом стало цікаво, шо то за сім принципів здорового глузду. надибала таке:
Задания не выполняются, если люди их не выполняют.
Вещи либо есть, либо их нет.
(ахтунг!) Просите людей объяснять вам все так, как будто вам всего шесть лет от роду.
а ви говорите про деградацію людства..
не хочу вас образити, просто дві тези:
усе геніальне - просто! Деградація людства продовжується одна біля одної мене вбили наповал, як і їх аргументація плюс патетика висловлювання плюс (ймовірніше за все[оскільки ви посилаєтесь на дану книгу як на цінне джерело інформації] і що, власне, не може не дивувати з огляду на ваше постійне невдоволення деградованим людством) дотримання процитованих вище порад.
йой, не хотіла встягати в цю дискусію, чєссло..
Aureliano
17.08.2007, 18:19
Лев Данилкин в одном из своих интервью по-моему очень удачно высказался о феномене Коэльо:
<<Вопрос: Уважаемый Лев, на ваш взгляд, в проекте «Паоло Коэльо» чего больше - писательского таланта или усилий издателей и маркетологов?
- Мне кажется, в нем больше веры людей, которые купили очередной этот набор трюизмов, в то, что книга, которую прочли миллион человек, не может же быть совсем плохой. Этот феномен описан социологом Гладуэллом в гениальной книжке «Переломный момент». Огрубляя, существует нечто вроде социальных эпидемий, результатами которых становится повальная мода - массовый интерес - на вещи, сравнительная ценность которых не может быть объяснена рационально. Коэльо - один из вирусов; безобидный, но экземплярный, замечательно подтверждающий теорию Гладуэлла. >>
Коэльо - это вирус, который возможно побороть только прививкой качественной литературы...
Лев Данилкин в одном из своих интервью по-моему очень удачно высказался о феномене Коэльо:
<<Вопрос: Уважаемый Лев, на ваш взгляд, в проекте «Паоло Коэльо» чего больше - писательского таланта или усилий издателей и маркетологов?
- Мне кажется, в нем больше веры людей, которые купили очередной этот набор трюизмов, в то, что книга, которую прочли миллион человек, не может же быть совсем плохой. Этот феномен описан социологом Гладуэллом в гениальной книжке «Переломный момент». Огрубляя, существует нечто вроде социальных эпидемий, результатами которых становится повальная мода - массовый интерес - на вещи, сравнительная ценность которых не может быть объяснена рационально. Коэльо - один из вирусов; безобидный, но экземплярный, замечательно подтверждающий теорию Гладуэлла. >>
Коэльо - это вирус, который возможно побороть только прививкой качественной литературы...
Підкажіть джерело, де про це - докладніше...
Aureliano
17.08.2007, 20:02
Підкажіть джерело, де про це - докладніше...
Гладуэлл о социальных эпидемиях http://www.advertology.ru/article31507.htm
а вот аннотация к его книге http://www.expert.ru/printissues/ukraine/2007/06/book_gladuel_malkolm/print
интервью Данилкина: http://www.bigbook.ru/smi/detail.php?ID=3169
усе геніальне - просто. Може в цьому суть, як ви кажете, "перебріхування"? Це як переклад, якщо не знаеш мови, тобі перекладають дослівно, передаючи суть...
Дослівний переклад і той, який передає лише суть, – різні речі, а перебріхування (мало би бути зрозуміло зі значення слова) – це не спрощення ідеї, а її вульгаризація та спотворення. До того ж, ознака простоти у визначенні геніальності – це не побутовий симпліцизм, як ви його собі уявляєте, а елементарність у розумінні базового компоненту: щоб дістатися до "простої" істини (побачити, усвідомити), тре спочатку ускладнитися на кілька терабайтів теоретичного знання, перевіреного практичним досвідом і, звісно, навчитися використовувати власний талант (за наявності) як когнітивний засіб.
Бо якщо пояснювати, наприклад, нейронну теорію мови, спираючись на словниковий запас шестирічної дитини, як радить згаданий тут Фергус О’Коннел, вийде приблизно таке: ти вмієш розмовляти, бо маєш мозок.
Щодо "Simply Brilliant": мені просто шкода часу на коментар. Залишаю в полі для роздумів отаке:
1. Многие вещи просты. 2. Важно иметь представление о том, что вы собираетесь сделать. 3. Всегда существует последовательность событий 4. Задания не выполняются, если люди их не выполняют. 5. Редко все получается так, как ожидалось. 6. Вещи либо есть, либо их нет. 7. Взгляните на проблему с точки зрения других людей
Тоді "Одинадцять хвилин" схоже на Маркіз Де Сад, або ж ще нижче "Сексологія під мікроскопом" не пам’ятаю, польська авторка, сексолог... Десь так...
"Десь так" – це в розумінні "одна баба балакала"? Є таке поняття – авторський дискурс, що відмежовує одного письменника від іншого. Тому з цілком конкретних причин його "садистська світлість" (с) маркіз Франсуа Донасьєн аж ніяк не здається мені "схожим" на сеньйора Коельо за творчою манерою. Коли двоє людей одночасно працюють над однією ідеєю – це нормальний процес, бо ідеї, як відомо, річ летка і зазвичай витають у повітрі. Але якщо в інтерпретації одного автора ясно простежується хід думок іншого, а підхід все ж подається як відкриття – це справляє однозначно негативне враження.
А "Шлюб під мікроскопом" Малгожати Кінесси – це науково-популярний твір, що автоматично робить його непридатним для порівняння з художнім через геть інші завдання, які ставить перед собою автор, та спосіб викладу матеріалу.
Ось що мені ще спало на думку стосовно схильності до симпліцизму: мабуть, ситуація в нинішньому суспільстві складається така ж, як у 5-4 ст. до н.е. в Античній Греції. Сократ (а далі сократичні школи), що бачив сенс буття в пізнанні себе як елементу всесвіту, в якому зосереджений сам всесвіт (тобто шукав "просту" істину), жив у постійному антагонізмі до софістів, чия філософія означається зміщенням інтересу від пошуку абсолютної істини буття до визначення прагматичних рецептів поведінки людини в соціумі. Особливо софісти знані як засновники лінгвістичної теорії "переконливого мовлення", що базується на принципі доступності. Отже, маємо пошук "фундаменту" світу (гомеомерій, атомів, ейдосів) версус доступність, відчутність, негайно видимий результат. Тутечки й теперечки. Нічого не змінилося. Слово "софізм" благополучно набуло негативного значення й зафіксувалося в такому вигляді в авторитетних тлумачниках, а охлос уперто живе за настановами софістів і, більше з тим, сам складає софізми.
Роздуми стосуються також побудови невірних силогізмів, що доведено мною ж трохи вище і підтверджено Acid і Ryukole, та пов’язаної з цими силогізмами сумнівної життєвої позиції спрощенства, яка суб’єктом (зокрема пані К.) не усвідомлюється.
От. Це все навіяло мені вчорашнє невдале полювання (вечірній літ був нікудишній), коли я засідала з ружбайкою в кущах і, за відсутності качки, втикала в небо.
Aureliano
19.08.2007, 21:08
Нічого не змінилося. Слово "софізм" благополучно набуло негативного значення й зафіксувалося в такому вигляді в авторитетних тлумачниках, а охлос уперто живе за настановами софістів і, більше з тим, сам складає софізми.
Право же сравнить софистов с доном Пабло было бы огромным комплиментом последнему... Все-таки софисты - это скорее предтечи нынешних Ронов Хаббардов и деятелей из Форекса (тех которые с плакатов обещают научить зарабатывать миллионы на колебааниях валютных курсов) - они не предлагают панацеи для того чтобы найти свое счастье - ибо счастье для них не отделимо от богатства и влияния в обществе. Думается что если говорить о феномене дона Пабло - то он гораздо ближе своему тезке - апостлоу Павлу и христианскому мировоззрению в исконном его значении. Это простая философия масс не требующая особых размышлений, не терпящая кртических взглядов, но обещающая "рай" при минимальных уссилиях (или вообще без осуществления оных). Точно также этой философии близок и коммунизм обещающий "от каждого по способности, каждому по потребности", а корни всех этих доктрин одни и те же - обещание ответа на вопрос "как стать счастливым не прилагая уссилий".
Вы чуть неправильно поняли, Аурелиано. Это не совсем сравнение Коэльо с софистами. Скорее определение точки смещения жизненных ценностей. Мне интересно, почему человек так яростно (с оскорблениями) защищает то, что мне кажется до смешного поверхностным. Его аргументы с логической точки зрения не выдерживают критики. Это, конечно, не софизмы, строго говоря, паралогизмы скорее, недостаток продуманности из-за эмоционального шума, но сцепка с софизмами натолкнула меня на мысль. Да еще отсутствие в моем секторе уток :D.
Сократики и софисты – только единичный пример смещения с успешным вовлечением масс, так как софисты пользовались известным авторитетом, а "Большой Мухе" пришлось выпить яду. В конечном итоге.
Однако же меня радует такой поворот в разговоре! Вы чувствуете, чем мы занялись здесь? Не просто обсуждением литературных предпочтений отдельно взятых людей, а ретроспективным анализом общественных идеологий как причин этих предпочтений, что значительно обогащает убогий по сути топик.
Aureliano
20.08.2007, 13:57
Это, конечно, не софизмы, строго говоря, паралогизмы скорее, недостаток продуманности из-за эмоционального шума, но сцепка с софизмами натолкнула меня на мысль. Да еще отсутствие в моем секторе уток :D.
Сократики и софисты – только единичный пример смещения с успешным вовлечением масс, так как софисты пользовались известным авторитетом, а "Большой Мухе" пришлось выпить яду.
Не сомневаюсь, что собственноручно добытая и хорошо приготовленная сочная утка с яблоками послужила бы хорошим утешением от мыслей о ветренности толпы и иных недостатках общества, которые впрочем, по словам Жванецкого, можно устранить лишь вместе с самим общестовом. Однако если углубиться в размышлениях во времена античности, то конечно же и там можно встретить охочую до эмоций и сильных впечптлений толпу, пренебрегающую мудрыми мыслями и опосредованно влившего цикуту в сократические уста. Вот, к примеру, любопытная выдержка из Диогена Лаэртского описАвшего некоторые фрагменты из жизни своего знаменитого тезки:
<<Однажды [на агоре] он рассуждал о важных предметах, но никто его не слушал; тогда он принялся верещать по-птичьему; собрались люди, и он пристыдил их за то, что ради пустяков они сбегаются, а ради важных вещей не пошевелятся.>> Ведь очень может быть что и софисты были для подобной толпы на агоре пусть хитрыми пргматиками и словоблудами, но все же чуждыми элементами. Если брать времена сегодняшние - наверное софистов можно было бы уподобить (кроме форексовцев) еще и политтехнологам, умело эквилибрирующих общественным мнением, укзывающим что нынче модно, за кого голосовать и кто виноват. Личности же подобные Коэльо, Минаеву или например Робски - это пена формирующаяся на поверхности социума под воздействием тех или иных общественных тенденций, преобретающих порою форму вирусной эпидемии. Вирус как правило поражает слабые, незащищенные имунитетом организмы, точно также действуют и всевозможные "коэльчики" - поражают разум людей, которым зачастую не привито критическое мышление, естественнонаучная картина мира и некоторые весьма мудрые идеи философско-эмпирического толка мыслителей прошлого. Современные глобализационные процессы отнюдь не приветсвуют вышеозначенных прививок обществу - ибо экономический успех современного общества зиждется на потреблении, способности продавать, впаривать те или иные продукты потребления (например календарики с профилем светской лошади К. Собчак) - критическое мышление покупателей способно весьма существенно навредить рынку... Поэтому общество фактически отказывается от достижений Вольтера в угоду простейшим человеческим слабостям и порокам, которые как известно зачастую используют невежество а качестве питательной среды.
Печально, что г-же К. это все вряд ли доступно. Она, вероятно, воспримет последние посты как личное оскорбление (естесс…, еще бы, с госпитальным-то "мы"), обвинит в том, что Ви мудруєте один поперед одним, один поперед одного вихваляєтеся кожен своїми (?!) істинами… или, в лучшем случае, назовет эразмовскими глупцами и проткнет парой-тройкой восклицательных знаков.
Робски и Минаев пока не так масштабны, как Коэльо, что радует.
Wendetka
09.10.2007, 01:24
Філософія для домохазяйок, літературний ширвжиток, який просовується жіночими виданнями найнематюкаюсяякими. не варте читання ВЗАГАЛІ!
Філософія для домохазяйок, літературний ширвжиток, який просовується жіночими виданнями найнематюкаюсяякими. не варте читання ВЗАГАЛІ!
Кхе-кхим, а ви багато його творів читали, щоб робити такі різкі заяви?
Я читав мало, "Вероніку...", "Книгу воїна світла" та "Щоденник мага".
Сприймаю Коельо не як філософа, а як чудового автора, який розуміє світ і людей в ньому"
"Щоденник мага" - його перша книга, біографічна, гадаю, є кращою з його книг. Нуль вигадки, просто опис переосмислення життєвих цінностей і розвитку себе у духовному плані.
пхе. я не страждаю на снобізм, але Коельо - псевдолітературна псевдофілософія.
Phoenix_Ukraine
08.11.2007, 21:59
А мені подобається!
А все ж аж надто стереотипна думка про Коельо в більшості. Здається, багато хто й не читав нічого з нього. Так, це не постмодерн, не інтелектуальне чтиво, але чому, наприклад, не хороші твори для підлітків? От мені якраз здається, що десь мід 10 й 15 роками він багато чого може дати. Особливо якщо людині важко читати "серйозні" книжки.
я читала його саме в віці років 14, 3 книги мінімум, може більше - пам2ятаю лише перше. Знаєте, як дегустаторам не радять обжиратися всілякої гидотищі, так я б не дала своїм дітям ні пана Пауло, ні, упаси боже, Річарда Баха, не можна так знущатися з нерозвиненої психіки... Власне, є ж класична література, яку непогано було б саме у 15 читати, для бази...
Зараз скажу єретичну для, так би мовити, поціновувача постмодерну (ггг), річ, але більшість тої класики не дає поштовху до духовних шукань, як це робить Коельо чи Бах.
Я не вважаю їхню творчість надто майстерною абощо, але не бачу пересторог щодо читання цих книжок дітьми. Усе ж не можна цих письменників зараховувати до однієї когорти з тією ж Донцовою та іншою белетристикою. Знову ж таки, нехай люди, які серйознішої літератури не сприймають, ліпше читають Коельо, ніж бульварну гидотинку чи взагалі нічого.
У заяві про "знущання з нерозвиненої психіки" вбачаю серйозну упередженість без очевидних підстав.
І чого ж Ви читали аж три чи більше книжок, якщо Вам не подобається? Я ж от теж нормально сприймала Коельо тоді, але нізащо не взялася б читати зараз, але ж це не привід плюватися на письменника.
єм.. заява про знущання - стьоб. Я майже ніколи не буваю не іронічною, як би серйозно і що я не казала
я не люблю постмодерну
читала аж три книги тому що:
1. їхала в автобусі
2. про них всі захоплено воисловлювалися, мені хотілося скласти власну думку
3. мені хотілося скласти власну думку, а за одним твором цього не зробиш.
4. він мені як тоді так і зараз не подобається.
класика надихає і підштовхує не менше, а більше, протсо потребує глибшої, серйознішої душевної роботи. Та й белетристика буває значно кращою...
п.с. це все лише власна думка, а не войовничі позиція. Я не агітую читати чи ні. І не кажу, що на сто відсотків парва, бо кожна людина права лише в даній точці прочсторово-часового континуму з коєфіцієнтом викривленн n, ну і.т.д. А в одній точці поміщається тільки одна людина, тому правих не буває)))
4esterfielter
05.12.2007, 19:27
Коельо - чудовий психолог, а от виходить в нього шось на межі літератури та шоу( чи шо?)-бізнесу і підручників з метафізики з психологією... Читав і я три книги - "Алхімік", "Книга воїна світла", "Вероніка вирішує померти". Звідтам цитат можна нагребти. Але то не як ХУДОЖНЯ література. Це хороший посібник по життю, хоча багато в чому Пауло не має рації, багато де в нього розмитий стиль, інколи жує гуму... Нема сенсу зараз викладати приклади, я навіть не згадаю, чого саме я не приймаю з його філософії.
Ні, Даро, це не можна порівнювати з белетристикою. Він буквально підіймає людей із прірви своїми книгами. Бо пише він легко і з смислом. А от Донцова нічому не повчає...
ІМНО
Цей бразильський мужичок займається простою популяризацією свого імені. Його твори не є чимось особливим у сучасному процесі,,і ніякого новаторства він не вніс. Його,так кажучи, "глибока" філософія є вже давно сформованими істинами,,які він вдягнув у гарне вбрання для читачів. Але я б не сказала,що в цьому є щось погане,або небезпечне для молодого покоління. На рівні 14 років ця література буде досить цікавою,бо людині поки не вистачає досвіду,щоб порівнювати з більш вагомими шедеврами класичної прози.
Вибачте, не вистачило терпіння читати всі пости. З приводу книг Коельо: жодної з тих, що брала до рук, не дочитала до кінця. Не захоплюють вони мене чомусь... І глибинної філософії я там не бачу, все якось просто, все на поверхні...
Але ж, дійсно, краще хай наше молоде покоління читає Коельо, аніж взагалі нічого - це абсолютно вірно тут зауважили. Звичайно, краще б вони Маркеса, наприклад, почитали, однак про це годі й мріяти - тож хай читають принаймні Коельо.
Так, "11 хвилин" - це бомба!!! Але "Книга воїна світла" - просто лажа. Але, якщо взагалі, то Пауло - просто звір!!!
Так, "11 хвилин" - це бомба!!! [...] якщо взагалі, то Пауло - просто звір!!!
:rolleyes: :D
Шкода, що на цьому форумі не можна постити самі лише смайли.
acid drinker
10.12.2007, 19:29
цікаво, яку частину теми юнак прочитав, шо розпочав свій пост зі ствердного вигуку?
/в патєрє.../
Якщо ви не знайшли для себе філософського погляду на життя в творах Коельо, значить або погано читали, або у вас своя філософія. Я не хочу нав"язувати вам свою точку зору, але й ви мені, будь-ласка, свою не нав"язуйте.
ну ви ж нав'язуєте =)
судячи з того, що варіанта "в творах коельо філософського погляду на життя — нема" ви не вказали.
Справді, хто такий Коельо? А "Алхімік" це просто повний примітив....І шо за дибіли переклали його 52 мовами, і дали Нобелівську премію. Їй-богу людоньки. Це ми просто всі тут настільки розумні зібрались, що хоч з хати не виходь. І Алхімік у нас казочка, і Коельо - легка література.А те що він став почесним радником ЮНЕСКО, членом міжнародного економічного фонду, і що він отримував і продовжує отримувати найпрестижніші світові премії - це все ФІГНЯ! Хто ви такі щоб судити цю видатну людину? Пауло Коельо після смерті залишить після себе світлу память в серцях мільйонів людей, його книги будуть купляти ще задовго після його смерті, і за допомогою них багато хто переоцінить своє життя і захоче змінити його на краще. А ми тут, розумієш, зібрались всі дружньо, філософи срані, які після себе залишуть хіба що кучку гною під землею.
acid drinker
18.12.2007, 16:24
А ми тут, розумієш, зібрались всі дружньо, філософи срані, які після себе залишуть хіба що кучку гною під землею.попрошу говорити тільки за себе =)
/залишать, між іншим. вже потиху залишають/.
знаєте, посади і нагороди шановного пана коельо не значать, шо він обов'язково мусить писати хорошу літературу. бо інакше я би мала фанатіти від усього соцреалізму вкупі. (а... яке відношення має міжнародний економічний фонд до літератури? бррр... шось я не шарю цих глибинних зв'язків).
ваші слова звучать приблизно як "в лайні шось є - не можуть же мільярди мух помилятися!" мільйони читачів коельо якраз помиляються. так само, як і мільйони читачів гаррі поттера (от про поттера - то не моя думка, а блумова, але вона від того не гіршає ;)). а чи після смерті коельо довго простоїть його "памятник нерукотворный" (пам'ятаєте, чиє? =)) - побачимо після смерті коельо. шось мене мучать сумніви з приводу тривкості його мистецтва у віках...
нобелівській премії я б на вашому місці тим більше не довіряла... але то вже зовсім інша історія.
Як це пафосно звучить "не можуть же мільйони мух помилятись", брррррр. Для того щоб так судити про справді видатних людей, потрібно в цьому житті хоч чогось добитись, я вже не кажу прославитись. А геніїв завжди критикували всякі вискочки, які думають, що в них незнати який талант! Тільки "талант" свій вони можуть заховати..(догадайтесь куди). А звязок МЕФ і літератури не треба розуміти. Просто людина розвинена не тільки в одному напрямку. В такому віці та й при всіх своїх досягненнях він міг би забити болт на все та на всіх і жити - не тужити, але людина продовжує розвиватись і в інших сферах діяльності.
І, доречі, література Т.Г. Шевченка також є досить легкою. Вона легко сприймається, легко запамятовується. Там теж немає нічого "свєрхестественного", але все ж ми любим нашого Кобзаря. І, взагалі, життя складається з простих речей. Навчимося розуміти їх - зрозумієм істину.
acid drinker
18.12.2007, 17:34
Як це пафосно звучить "не можуть же мільйони мух помилятись", бррррррце не пафосно, це такий афоризм вікової давності, не чули раніше? =(
і, між іншим, його вигадали доволі мудрі люди, раз він так довго проіснував... подивимося, шо протягне довше - неперевершена цінність текстів коельо чи одна влучна думка якогось невідомого героя ;)
Для того щоб так судити про справді видатних людей, потрібно в цьому житті хоч чогось добитись, я вже не кажу прославитись. А геніїв завжди критикували всякі вискочки, які думають, що в них незнати який талант!ну добре. донцову теж не можна критикувати за вашим принципом. втім, невелика різниця... вона, кажуть, останнім часом теж у фільозофію вдарилася - ви уявляєте, як то файно, глибокофільозофські детективи...
а з іншого боку (я страшенно не люблю цього говорити, проте ви так автивно напрошуєтеся...), для того, шоб сперечатися з освіченими людьми (до яких я себе, може, трохи самовпевнено, але відношу), варто хоча би правопис підтягнути =(
І, доречі, література Т.Г. Шевченка також є досить легкою. Вона легко сприймається, легко запамятовується. о, ви знайшли зразок справді неперевершеної літератури... перепрошую, але триндець повний. ви більше ніц не читали, крім шкільнгої програми до дев'ятого класу і коельо? сумно ж як...
І, взагалі, життя складається з простих речей. Навчимося розуміти їх - зрозумієм істину.ви така оптимістка, дівчино... але знаєте - зазвичай цією фразою прикриваються ті, кому не під силу осягнути складні речі. так, інформація для роздумів.
і дали Нобелівську премію.
Цікаво, коли сталась ця вікопомна подія. Ніяк не можу знайти його в списку лауреатів. (http://noblit.ru/content/section/4/33/)
4esterfielter
19.12.2007, 14:36
я знову стану на захист пана П.К. - література для "мас" має бути легкою, щоб люди змиінювалися в кращу сторону. фішка вся в тому, що його твори тре розуміти буквально - отоді й той, що не вміє мислити, зможе творити власне щастя... хіба це погано?
нобелівська премія, справді, чую вперше...
acid drinker
19.12.2007, 14:59
з хімії теж не йому дали...
може, економіка? та нє...
підозрюю, це зробили якісь, цитуючи один з дописів, "дибіли"...
/хм, а я ж теж завтикала, треба було одразу спитати, а то шановна пані образилася і пішла насавсєм, здається.../
я читала його саме в віці років 14, 3 книги мінімум, може більше - пам2ятаю лише перше. Знаєте, як дегустаторам не радять обжиратися всілякої гидотищі, так я б не дала своїм дітям ні пана Пауло, ні, упаси боже, Річарда Баха, не можна так знущатися з нерозвиненої психіки... Власне, є ж класична література, яку непогано було б саме у 15 читати, для бази...
А може саме зараз і потрібно дітям читати Коельо... Сьогоднішня їхня свідомість і психика у більшості направлена на те, щоб досягнути усього швидко й безболісно, грошей заробити швидко і без труда, жити заможно, а працювати якнайменше... Перепрошую, не всі такі, але більшість із них саме такі. Краще вже Коельо ніж бойовики та детективи, де вчать мистецтву убивати і виживати. А жити коли, а закохуватися? А любити ближніх?
Вибачте, не вистачило терпіння читати всі пости. З приводу книг Коельо: жодної з тих, що брала до рук, не дочитала до кінця. Не захоплюють вони мене чомусь... І глибинної філософії я там не бачу, все якось просто, все на поверхні...
Але ж, дійсно, краще хай наше молоде покоління читає Коельо, аніж взагалі нічого - це абсолютно вірно тут зауважили. Звичайно, краще б вони Маркеса, наприклад, почитали, однак про це годі й мріяти - тож хай читають принаймні Коельо.
Знаєте, звичайно Маркес набагато глибший з точки зору психології, мабуть, значить Ви давно "виросли" з Коельо. Хоча... Як сказати. Кожен знаходить у ньому своє. На мій погляд, років через кілька Ви теж знайдете в ньому корисне для себе і саме у потрібний (гіркий, важкий, нестерпний) для вас період
я знову стану на захист пана П.К. - література для "мас" має бути легкою, щоб люди змиінювалися в кращу сторону. фішка вся в тому, що його твори тре розуміти буквально - отоді й той, що не вміє мислити, зможе творити власне щастя... хіба це погано?
нобелівська премія, справді, чую вперше...
Згодна з вами! Сьогодні йде таке технічне удосконалення, що ой! а з духовністю у людства усе навпаки - рух іде у мінус. А у Коельо є відповіді на всі запитання, або ж - майже на всі... Той, хто хоче, той знайде. Звичайно, хотілося б, щоб книжки пана Коельо були у кожній бібліотеці, у свій час мені здорово допомогли книги Володимира Леві, звичайно, порівнювати не буду, але таки щось у них схоже є...
А у Коельо є відповіді на всі запитання, або ж - майже на всі...
Невибагливі ж у Вас запитання...
е-е....
коли мені було 9 років, прочитала "Алхіміка". тоді ця книга вразила мене глибиною думок =)))))))))))))))))))
зараз мені 14 =) і на мою думку, Коельо - це попса... щоправда, у незвичній формі. думки розумні, от тільки дещо сплагіатовані в агентинських класиків (до речі, моїх улюблених).
Андрон Кобила
05.01.2008, 17:47
Коельо - це попса... думки розумні, от тільки дещо сплагіатовані
Не просто правильна - позитивна думка! )
От тільки це попса звичайна ))) Принаймні за формою, про думки не сперечатимусь ))
Мне кажется что некоторые слишком перегнули. Коэльо классный писатель. Конечно серьёзного многие могли не понять, но ведь делая выводы, они глобальны! Учитесь читать между строк!
___
читал правда только "Алхимика", конечно легче не придумаешь читать, но всё-же не все эзотерики, хоть читать я рекомендую всем!
Aureliano
15.07.2008, 15:13
Мне кажется что некоторые слишком перегнули. Коэльо классный писатель. Конечно серьёзного многие могли не понять, но ведь делая выводы, они глобальны! Учитесь читать между строк!
а между строк у него цифры - это прибыли, которые мистер Коэльо зашибает с наивных своих поклонников...
Кстати интересно - что такого серьезного можно найти в том же Алхимике?
acid drinker
15.07.2008, 15:23
мммм... шшас. цитую з пам'яті.
"якшо шось сталося один раз, воно може ніколи не повторитися. якшо шось сталося двічі - воно обов'язково повториться втретє".
про вчетверте там не сказано, але я так розумію, шо відбуватиметься воно до нескінченності.
Diva Dii
15.07.2008, 20:54
Кстати интересно - что такого серьезного можно найти в том же Алхимике?
Вічні цінності, вічні проблеми звичайної думаючої людини:
Пошуки себе і свого шляху.
Важливість простих речей.
Повернення до самого себе.
...
...і ще багато чого.
Просто і багатозначно.
Загублена дитина
16.07.2008, 03:23
а мені воно не подобається... таки попса...
Diva Dii
17.07.2008, 22:51
"Заїр" - це точно не попса.
І взагалі - Коельо у кожній книжці ставить кілька проблем, розглядає їх... Проблеми - загальнолюдські. Або такі, які є актуальними для багатьох людей.
Причому стиль книг - різний.
Я ще збираюсь найближчим часом дещо його читати.
Загублена дитина
18.07.2008, 06:32
майже всі письменники у своїх книжках згадують про якісь загальнолюдські проблеми.....
Diva Dii
18.07.2008, 09:06
Серйозно?!
То про які загальнолюдські проблеми розповідає, наприклад, Бушков у серії про піранью?
А скільки взагалі книжок, які тільки на одне придатні... - на те, про що у пристойному товаристві краще не згадувати...
Там не те що загальнолюдських... - там взагалі ніяких проблем нема, крім запилювання мозку на декілька годин.
А Коельо проблеми таки ставить, розглядає їх, показує, яким чином спробували вирішити чи навіть справді вирішили ці розповсюджені проблеми його герої.
Якщо Коельо - попса, то "Анна Каренина", "Преступление и наказание" - взагалі абсолютна попса.
Загублена дитина
18.07.2008, 09:19
порівнювати коельо з достоєвським? недоречно.
саме тому, що коельо був (є) після достоєвського. ІМХО.
Aureliano
18.07.2008, 15:27
"Заїр" - це точно не попса.
І взагалі - Коельо у кожній книжці ставить кілька проблем, розглядає їх...
вопрос не в том что Коэльо рассматривает какие-то проблемы, а в том КАК он это делает... в отличие от упомянутого вами Достоевского он дает ясные и четкие ответы на "вечные" вопросы (на которые впринципе не может быть ответа), что показывает именно попсовость и недалекость дона Коэльо. Хуже всего то, что его глупые и наивные поползновения "научить жить" воспринимаются некоторыми (главным образом молодежью не читавшей ни Достоевского ни Толстого) всерьез, а сам бывший пациент наркологической клиники и писатель-проповедник в одном лице представляется эдаким гуру, которому верят и которого (увы!) читают "массы".
Загублена дитина
18.07.2008, 15:55
ауреліано: +1
абсолютно погоджуюся. у бульварних жіночих романах теж піднімається загальнолюдське питання кохання... =/
Diva Dii
18.07.2008, 19:34
он дает ясные и четкие ответы на "вечные" вопросы (на которые впринципе не может быть ответа), что показывает именно попсовость и недалекость дона Коэльо. Хуже всего то, что его глупые и наивные поползновения "научить жить" воспринимаются некоторыми (главным образом молодежью не читавшей ни Достоевского ни Толстого) всерьез, а сам бывший пациент наркологической клиники и писатель-проповедник...
Ясні та чіткі відповіді?
Де?
В "Алхіміку" чи в "Заїрі"? :/
Чи можливо, в "11 хвилинах"? Чи у "П'ятій горі"?
Де Ви побачили в Коельо ясні та чіткі відповіді?
Можливо, у "Книзі воїна світла"? Ось про це не буду сперечатися. Дійсно, мені вона здалася надто прямолінійною і через це нудною.
Мені також досить багато притч сподобалося з "Мактубу". Там можна сказати - є відповіді. Але ж і питання та проблеми які красиві!
Єдине, що можна закинути "Мактубу", - те, що він багато у чому "передраний" з буддизму та ісламської філософії.
Проте там багато є красивих історій, які належать перу саме Коельо. Там, де він пише про письменника-мандрівника - тобто розповідає історії з власного життя.
Не можу утриматися.
Цитую "Мактуб".
--------
Журналист Уолтер Карелли брал интервью у аргентинского писателя Хорхе Луиса Борхеса. Когда интервью закончилось, они стали говорить о языке, который существует за словами, и о человеческой способности понимать других. «Я приведу вам пример», сказал Борхес. И он стал говорить на странном языке. Затем он остановился и спросил журналиста, что он сказал. Прежде, чем Карелли смог ответить, фотограф, который с ним был, сказал: «Это 'Отче Наш'» «Точно», сказал Борхес. «Я цитировал это по-фински».
--------
Зимой 1981 года путешественник гулял со своей женой по улицам Праги, когда увидел мальчика, который делал за