Показати повну версію : Улюблена дитяча книга
Цікаво знати, які книги є найулюбленішими з вашого дитинства. Що вперше прочитали самостійно і відчули, що отримуєте кайф від процесу читання?
"Карлсона" перечитала в дитинстві разів з 5, в "недитинстві" - ще стільки ж, а оце недавно читала "Діти з Буллербю" (теж Астрід Ліндгрен) - ТАКЕ!!! Заздрю тим, хто читатиме це вперше. А ще дитячі поезії Вінграновського - !!!!!!!!
Наприклад:
Мизатий хлопчик, як горобчик,
З таким, як сам, до річки йде.
Іде над хлопчиками дощик,
Іде над ними й більш ніде.
А фіолетово, а синьо
При хаті півники цвітуть,
Цвіте над півниками слива,
І абрикоса пахне тут.
:-)))))))))))))))))
Дзвінка-Рутенка
27.04.2006, 18:38
Я мало пам"ятаю про себе маленьку. Я не пам"ятаю колір тодішнього маминого волосся, не кажучи вже про улюблені книжки. Але дещо все ж таки лишилось. До цього часу відчуваю емоції від читання німецької казочки про Грибочок, але там не було тексту, точніше, він був, але німецькою. Тож я просто роздивлялася картинки і мучала маму: "Ну розкажи ще раз!" Як буде нагода, обов"язково відсканую ту казочку - покажу широкому загалу.
До цього часу переглядаю діафільм "Храбрый портной". Друзі з мене кепкують, кажуть, що в мене затримки у розвитку. Не знаю... Хіба здатність відчувати звичайну радість від простих і добрих книжок - це ознака дегенеративності? :)
Пам*ятаю як мама читала мені Хоббіта.
Також згадується бабусине читання українських народних казок.
Діафільми - то взагалі казка. До сих пір є проектор і кілька стрічок...
LanceloT
27.04.2006, 18:50
Я вже і забув
Дзвінка-Рутенка
27.04.2006, 19:06
Пам*ятаю як мама читала мені Хоббіта.
Також згадується бабусине читання українських народних казок.
Діафільми - то взагалі казка. До сих пір є проектор і кілька стрічок...
Клас!!! А які в тебе є діафільми?
Поділись, чи що? :)
Піду пізніще подивлюсь і запишу.
Якщо ти з Києва, то можу дати подивитись.
Але тільки подивитись, бо це ж "реліквія"
Дзвінка-Рутенка
27.04.2006, 19:33
Звичайно ж, тільки подивитись. Сама знаю, що це реліквія...
Що прочитала вперше - не пам'ятаю, але читала дуже багато і якось швидко перескочила на "дорослу" літературу. А якщо згадувати улюблене - одразу на думку спадає "Країна Мумі-тролів" (якщо воно саме так називається...) Туве Янсон. І ще "Волшебник страны Оз" (теж не певна із правильністю назви). Любила я багатотомники :)
"Муфтик, Півчеревичок і Мохобородько"!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
(Ено Рауд)
Про кумедних чоловічків, які живуть у фургоні, яким і подорожують.
Весело, прикольно і цікаво, як у дитинстві :)
Першу прочитану самостійно книжку, на жаль, не пам"ятаю. Найдужче в дитинстві подобалося читати "Таємничий сад", "Маленька принцеса" Френсіс Бьорнет, "Пенрод", "Пенрод і Сем" - це трилогія Буса Таркінтона, але назви третьої книжки пригадати не можу, "Роликові ковзани" Рут Сойєр, "Леді Джен" Сесіль Джемісон, "Поліана" Елінор Портер, казки Астрід Ліндгрен, Туве Янсон, Андерсена. Ну звісно, Нестайкові "Тореадори...", "Звук павутинки" Близнеця. Всього одразу й не згадати.
Aureliano
29.04.2006, 23:16
А я вот добрым словом вспоминаю странное полу-фантастическое, полу-сюрреалистическое произведение Евгения Велтистова "Голубятня на желтой поляне", я прочитал эту книгу лет в 9 или в 10, она меня тогда очень впечатлила, до сих пор под впечатлением :-)
моя улюблена дитяча книга - "Вінні-Пух і всі-всі-всі" Алана Мілна...хоча не можу сказати чого..в мене лежить 10-томник Астрід Ліндгрен, яку я постійно перечитую - подобається мені вона..але щоберезня маю хоча б один раз перечитати Вінні..мама, коли до пологового їхала зі мною, читала цю книжку..може, воно тому так передалося..хто зна? але книжка гарна :)
acid drinker
05.05.2006, 12:34
минулого року їздила на пари у всяких метальних шмотках і з хроніками нарнії))
а зараз вияилося, шо найвічніше з усього, мною прочитаного - казки андерсена. воно гарне. ну, ще мене проперла маленька книжечка під назвою "чарлі і шоколадна фабрика", абсолютно відмінна від фільму річ.
Раджу почитати "Канікули в простоквашино" (Едуард Успенський). Ще веселіше, ніж мультик. Недавно читала зі своєю племінницею - так нареготалися :-)
RockerША
08.05.2006, 12:06
Я дуже любила читати усілякі книжки, і навіть більше розповіді, ніж казки. Найулюбленішою книгою була "Мері Поппінс". Я її знала напам'ять))) цитати видавала гостям на святах.
Найулюбленішою книгою була "Мері Поппінс". Я її знала напам'ять))) цитати видавала гостям на святах.
Цілком погоджуюся. Книга справді суперова. До речі подобалася мені набагато більше, ніж фільм.
моя улюблена дитяча книга - "Вінні-Пух і всі-всі-всі" Алана Мілна
О, як же я про нього забула? Теж обожнювала цю книжку й досі люблю.
Найпершою книжкою був "Робінзон Крузо", страшенно сподобалися "Пригоди Тома Соєра", ну а стара дружбачка "Пеппі Довгопанчоха", то взагалі -- the best!!!
[QUOTE=J...а оце недавно читала "Діти з Буллербю" (теж Астрід Ліндгрен) - ТАКЕ!!! Заздрю тим, хто читатиме це вперше....[/QUOTE]
А у мене ця книжка на поличці стоїть, чекає наступного Різдва, щоб я її вперше прочитала. Так приємно чути про неї хороший відзив!!! :)
RockerША
08.05.2006, 16:26
Цілком погоджуюся. Книга справді суперова. До речі подобалася мені набагато більше, ніж фільм.
Дійсно, Андрєйченко актриса хороша, але фільм надто нудний
Sun_4ever
08.05.2006, 16:58
А якщо згадувати улюблене - одразу на думку спадає "Країна Мумі-тролів" (якщо воно саме так називається...) Туве Янсон. І ще "Волшебник страны Оз" (теж не певна із правильністю назви).
Здається "Волшебник изумрудного города". Це моя найулюбленіша дитяча
книга. Пам"ятаю, в 1-ому класі прочитала її, товстезну, за 2 дні. А потім різко погіршився зір(((((
А Туве Янсон "Мумі-троль і комета"... Я недавно хотіла її знову перечитати!!! Класна штука.
А ще я дуже любила томи казок різних народів... Навіть десь є корейські :D
Туве Янсон "Мумі-троль і комета"...
а решта казок про Мумі-тролів читала? вони всі такі класні, особливо в українському перекладі...і життєві дуже)))от нещодавно нарешті вийшов 3 том (і поки останній) у видавництві Старого Лева..помилки є, але читається приємно)))
Sun_4ever
09.05.2006, 14:32
а решта казок про Мумі-тролів читала?
Ні...Я була впевнена в тому що то єдина і неповторна казка :) І книжка та у мене була з пречудовими малюнками!
Смішно, але хочеться тепер прочитати всі казки:D
Пам'ятаю, що колись давно взяла в бібліотеці книгу "Мальчик со шпагой". Сподобалася вона мені надзвичайно. Що найсмішніше - досі не знаю автора. І не знаю, як її знайти. Хотілося б перечитали ще раз.
Також ніяк не можу роздобути книгу Всеволода Нестайка "Загадка старого клоуна". А шкода...
Смішно, але хочеться тепер прочитати всі казки
Не смішно. Я от хочу український переклад купити (три томи) і перечитати. Мумі-тролі кльові, це варто почитати!
та то справді варте уваги)))
долина мумі-тролів - чудове місце, де кожен знайде собі друзів;)
туве янсон таки справді зробила велику справу, створивши цей мікросвіт))
а я Джанні Родарі зачитувалася. в мене була товстезна книжка з червоними обкладинками. там було багато творів - казки по телефону. джедьсоміно, а ще старі мотиви на новий лад - попелюшка там жила в космічну епоху, їздила на бал на марс, закохалася в зеленоволосого принца... так що я навіть зараз перечитую ці казки. фантазія у автора - просто супер.
ага, ще згадала. любила Георгія Почепцова... всі-всі книги... від "Золотой шар" до... та всі, які тільки виходили - всі читала. в бібліотеці замордувала бібліотечних працівників...
а мені в дитинстві найбільше зподобалась розповідь про молоду бабау ягу з книжки водяничок. чесно кажучи майже не памятаю.
і ше мені подобався "Золотий шар" Георгія Почепцова. мені його сестричка читала коли я з температурою в ліжку лижав! класна книжка.
Я з дитинства пам"ятаю геть усе. І книжки, і казки, що дід розказував, і фільми, і радіопостановки... Дуже любила "Каруселі над містом", "Маленького принца"...Слухала їх по радіо усе дитинство...Уявляєте - тоді крутили по радіо дитячі вистави!!!
Ну а книжки...Якщо їх зараз усі називати - то теми не вистачить.
Але скажу, що моя читацька "кар"єра" почалася так само у 7 років з "Волшебника Изумрудного города" з малюнками Леоніда Владимирського. Мені навіть не так давно пощастило зустрітися з цим художником особисто і подякувати йому за малюнки.
А далі - пішло-поїхало. Читала безупинно весь час.
З цікавістю прочитав цю тему. Маю єдину заувагу - усі згадані автори і книги це класика, книжки нашого дитинства. Хотілося б сучасних авторів, яких не було у ті часи.
То ж після спілкування із десятирічною донькою назву двох таких авторів:
Джеремі Стронг "Ракета на чотирьох лапах" - дуже смішна і дотепна річ.
"Мій тато і зелений алігатор"
Люк Бессон (той що знімав Леона Кіллера)- сага про мініпутів (там пять книг, назв не памятаю) - дитяче фентезі.
Mercenary
02.08.2006, 11:08
Пам'ятаю, що колись давно взяла в бібліотеці книгу "Мальчик со шпагой". Сподобалася вона мені надзвичайно. Що найсмішніше - досі не знаю автора.
Владислав Крапивин. Ще є "По колено в траве", "Алые перья стрел", "Штурман Коноплев"...
Verba2006
03.08.2006, 02:46
[QUOTE=JAA]"Карлсона" перечитала в дитинстві разів з 5, в "недитинстві" - ще стільки ж, а оце недавно читала "Діти з Буллербю" (теж Астрід Ліндгрен) - ТАКЕ!!! Заздрю тим, хто читатиме це вперше. А ще дитячі поезії Вінграновського - !!!!
Ой, я вже декілька років шукаю щось таке, підкажіть, де знайти!!! :thank_you
Verba2006
03.08.2006, 02:57
Хіба здатність відчувати звичайну радість від простих і добрих книжок - це ознака дегенеративності? :)
Впевнена вже багато років, що для дітей люди пишуть то найкраще, що є в їхніх душах. Так що, це свідчить лиш про добрий смак і здатність відгукуватись на добро...
Люк Бессон (той що знімав Леона Кіллера)- сага про мініпутів (там пять книг, назв не памятаю) - дитяче фентезі."Артур і.... щось-там-таке"...Ще не читала, але хочу!
а мені в дитинстві найбільше зподобалась розповідь про молоду бабау ягу з книжки водяничок. чесно кажучи майже не памятаю. Отфрід Пройслер! Дякую, що нагадали про нього! І про маленького привида, і про малу Бабу-ягу, і про водяничка...Але найбільше - "Крабат"! Отут такий...таке...така...Словом, дуже!!!
А ще, а ще, а ще!!! Пауль Маар, "Семь суббот на неделе"! ТОді ще перекладу не було, це тепер "Що не день, то субота", а тоді ми кожного вечора у дворі вголос читали про Субастика, поки не зачитали книжку до дірок...Я якось узурпувала її на тиждень і ніяк не могла себе примусити віддати... Але я була чемна дівчинка і повернула. Вірші звідти пам"ятаю досі...:D
Дитяча поезія - Мозенс "Пригоди котика Кікі". Чудова річ, дитиною зачитана до дірок і добровільно завчено напамять величезні уривки.
Дуже цікаві і кумедні книжки-подушки для найменших. Їх можна гризти, на них можна спати, мабуть можна прати. http://www.artvertep.dp.ua/shop/books/196/3117.html
Мабуть любов до книжки потрібно виховувати саме з такого віку. :aga:
А днями подивилася бартонівську "Шоколадну фабрику", пішла та й купила книжечку. Приємна казка, а фільм - ще кращий!;)
Stroberynka
24.08.2006, 07:59
Най-най улюбленіша - "Пеппі Довгапанчоха", потім "Мауглі", а ще любила, коли тато читав переклад "Гобіта на вітрі" (хобіта - по-"нашому") і "Хроніки Нарнії".
Stroberynka
24.08.2006, 08:08
Пригадала момент, коли недавно у Букві на Петрівці натрапила серед російської попси на великоформатну абабагаламагівську книжечку "Улюблені віршики" - просто забилася в куточок (щоб не відібрали) і перечитала всі до останнього дійсно МОЇ улюблені з дитинства віршики, особливо той, про зайчика і ялинку, "Раз я взувся в чобітки..."! Сплакалася на ніц!:)
З дитинства найбільше запам'яталася книга "Чарівник Смарагдового міста" і вірші "А-БА-БА...". "Хроніки Нарнії" чудові, але потрапили в руки уже не в дитинстві, а майже в повнолітті.
Дуже дякую Mercenary за нагадування про Крапівіна. Ой, з яким захватом я перечитала "Мальчик со шпагой"!!! Таке враження, ніби тобі знову 10 років.
А ще хотіла нагати про серію "Казок народів світу" з гарними ілюстраціями і такими милими казочками.
Всеволод Нестайко, "Тореадори з Васюківки", трилогія
Самые любимые - "Муми-троль", вся Астрид Линдгрен (особенно "Шестеро из Бюлербю" и "Приключения Эмиля из Леннеберги"), а также мифы Древней Греции. А вот интересно, разделяют ли ваши литературные пристрастия ваши дети? Мои мальчишки обожают Гарри Потера, а мифы читать не хотят :confused:
ДИТЯЧИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ САЙТ ІГОРЯ СІЧОВИКА
Завітайте на новий літературний сайт Ігоря Січовика Словограй, який познайомить Вас з його веселими дитячими творами, а також з двома повістями "Неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена в Україні" (де в розділі "Як я в українське пекло проник" є згадка про жертви кучмівського пекла Гонгадзе, Тимошенко та інших) та політичною сатиричною - "ДУРИЛЛО" (Сповідь президентського песика).
http://slovogray.narod.ru/
в дитинстві мама мені читала казки пушкіна - кожне читання було для мене святом. з того, що читала сама найбільш пам'ятаю монгольські казки. дуже мені сподобалася "роня, дочка розбійника" (кіплінга?). а з 8-9 років підсіла на фантастику - "тарзан" берроуза - моя найбільша дитяча любов, причому, найбільш подобалися усі частини після першої (перша сама нефантастична), "марсіанські хроніки" того ж берроуза справили на мене величезне враження. (я ціле дитинство мріяла стати космонавтом чи астрономом :) ). дуже подобалися твори олександра беляєва - "людина, що знайшла своє обличчя", "викрадачі повітря", "аеліта". ну і ще страшенно любила кира буличова та його алісу селезньову, особливо повість "полонені астероїда" (по-моєму, назва саме така).
"марсіанські хроніки" того ж берроуза справили на мене величезне враження (по-моєму, назва саме така).
Вибачте за неуважність, поплутала твори фантастів. :) (Бредбері теж люблю). Твір Берроуза, пор який я згадала, наз. "Марсіанські трилогії".
Факт: Мій син (12років) з захопленням читає "Металом об метал" Радутного.
Питання: Чи можна це вважати дитячою книгою? :yahoo:
А мені на новий рік подарували омріяні три томи Мумі-тролів в українському перекладі!
Першу книгу вже майже дочитала. Думаю, що б такого зробити, щоб читати повільніше - розтягнути задоволення.
Які ж вони кльові!!!
Verba2006
03.01.2007, 20:28
А я з 4 років і дотепер читаю всіх улюблених дитячих авторів, Астрід Ліндгрен, Андерсена, братів Грім, інших німецьких авторів, і всіх сучасних також, Джоан Роллінгз, до прикладу, і дуже люблю все казкове і чарівне!
Вітаю всіх з Різдвяними Святами!
acid drinker
05.01.2007, 19:55
2 Prophet - вітаю. пам'ятаю, як ти їх хотіла =)
хм... зараз я полюбила втечу звірів галини пагутяк. правда, ніяк не дочитаю - але в цьому й чарівність дитячих книжок... до них можна повернутися коли завгодно.
таємниця
07.01.2007, 12:23
Люблю"Маленького принца",досі вию як читаю:( .Бо воно таке...безпосереднє,дитяче і справді глибоке..
Авітенцій
08.01.2007, 14:14
Люблю"Маленького принца",досі вию як читаю:( .Бо воно таке...безпосереднє,дитяче і справді глибоке..
В дитинстві "Маленький принц" Екзюпері зовсім несподобався.
Через декілька років вивчали в школі. Тут вже поставлено оцінку цікавенько.
Зараз згадую, як щось ніжне і дорогоцінне.
"Пролітали" думки, щодо побудови ресторану з семи залів. Кожен зал, то кожна планета з своїми прикрасами/правилами/звичаями/цікавинками. Офіціанти були закріплені за певними залами і назви в меню були відповідними. До того додати зал для людей, котрі проходитимуть квест. Квест не по "Принцу", а за схожими подіями на великому екрані, щоб могло багато люду задіяно. ... До того змінювати кожень тиждень/місяць дизайн і задумку всього місця, але основа твір Де Сент Екзюпері.
Може хто читав казки з багатогранністю, наче алмаз: філософія, логіка, фантазія, любов, цікавість, Добродушність?
До речі про казки. Якось до рук потрапила книга Естес "Та, що біжить з вовками". Читала з величезним задоволенням. Абсолютне переосмислення казок, які пам'ятала ще з дитинства, новий погляд, нові думки.
Раджу всім прочитати.
А я шалено люблю повісті Нестайка (типу "Тореадорів з Васюківки"). До речі, якщо хтось знає, де знайти у Києві інші його книжки (я читала в дитинстві багато повістей і оповідань Нестайка, а тепер чомусь ніде вони мені не трапляються, навіть у букіністів), то поділіться інфою! Була би вам дуже вдячна.
Маю на компі повість Нестайка "Загадка старого клоуна". Одна з моїх улюблених дитячих речей. Можу скинути на електронку. А ще вдома є дитячі твори "Скринька з секретом", "Пригоди в лісовій школі" та ще ціла купа всього. Якщо треба, можу відсканувати у вільний час.
Ой, як класно! Скиньте, будь-ласка, на irinda@list.ru. А щодо сканування, ну, то був би вже надто геройський вчинок. Просто буду вам тихенько заздрити))
В дитинстві захоплювався Туве Янсон, Джанні Родарі та Астрід Лінгред,хоча Карлсон мені не дуже сподобався.А років з 11 почав зачитуватись Джеком Лондоном,Ернстом Сентон-Томпсоном та Олівером Кервудом(за твором останнього нещодавно навіть бачив фільм "Ведмідь",рекомендую подивитись якшо трапиться).
Люблю радянських письменників.
Люблю Анне-Кат. Вестли "Папа, мама, восемь детей и грузовик"
Люблю Миколу Трублаїні "Шхуна колумб"
Ту ж саму Лінгред, дитячі оповідання Кіплінга, А. Волкова (який, до речі був звернутим математиком)
Люблю все!
в дитинстві любила книжечку "Молочний зуб дракона Тішки". також дуже сподобалася казка Отто Пройслера "Крабат". звичайно ж, яке може бути дитинство без "Вінні Пуха" й "Пеппі Довгапанчохи"... недавно перечитувала "Алісу в країні чудес", і то є безподобно. Гаррі Поттер теж непогано, але йому не вистачає безпосередньості й абсурдності, як на мій смак.
А от моя найулюбленіша книга дитинства це "Карлсон" Астрід Ліндгрен.
Нещодавно переглядала свою книжкову шафу, так випадково натрапила на цю книгу - виявилась вона в досить поганому стані:( (але ж улюблена все таки).
Авітенцій
13.02.2007, 10:07
А от моя найулюбленіша книга дитинства це "Карлсон" Астрід Ліндгрен.
Здивований.
В дитинстві бачив мультфільм.
Нещодавно знайшов україномовного
Карлсона і вирішив прочитати.
Не сподобалась книжка, ще й відніс її до класу:
"відео краще за літеру".
(Роздуми: може це все український переклад?!)
Здивований.
В дитинстві бачив мультфільм.
Нещодавно знайшов україномовного
Карлсона і вирішив прочитати.
Не сподобалась книжка, ще й відніс її до класу:
"відео краще за літеру".
(Роздуми: може це все український переклад?!)
Може й переклад. Якщо чесно, українською мовою не бачила. В дитинстві читала російською. Але книжка чудова і також була моєю найулюбленішою. Я цілими блоками напам'ять могла розказувати. І взагалі, для мене Карлсон книжковий і Карлсон мультяшний - абсолютно різні речі. Так само і Вінні-Пух. Окремо люблю книгу, окремо - мультик.
Авітенцій
14.02.2007, 10:39
Якщо є електронний варіант, то поділіться, будь ласка, україномовним/російськомовним Вінні-Пух*ом.
Висилаю. Вже є на Вашій електронці :aga:
Verba2006
18.02.2007, 02:37
Здивований.
В дитинстві бачив мультфільм.
Нещодавно знайшов україномовного
Карлсона і вирішив прочитати.
Не сподобалась книжка, ще й відніс її до класу:
"відео краще за літеру".
(Роздуми: може це все український переклад?!)
Я маленькою читала Карлсона на українській. За совітів це настільки було приємно, що я знала напам'ять цілі сторінки. Мені дотепер, коли кажуть про російський мультик, то на ум спадають тільки моралізаторські асоціації. А книжка, і саме на українській, була настільки неспотвореною. І переклад передав дух твору, і маса там слів дуже приємних. То вже зараз можна трохи крутити носом, перекладаючи не пилесос, а пилевсмоктувач, а тоді було дуже приємно прочитати не кориця, а цинамон, не димар, а комин і т.д.
Попросту, на мою думку, коли людина читає щось хороше вперше на одній мові, пізніше важко перелаштувати на сприйняття того ж твору на іншій мові, принаймі деколи. Хоча... Я спочатку бачила купу фільмів про Пеппі, на російській, довго її не любила, тоді прочитала на українській, і зовсім інакше сприйняла. Книжка тепер улюблена.
У квітні 1996 року міжнародна преса повідомила про смерть, мав 75 років, Крістофера Робіна Мілна, увічненого в книзі його батька: "Пригоди Вінні Пуха".
Я, Вінні Пух, несподівано мушу думати про справи, заскладні для мого маленького розуму. Я ніколи не задумуваався, що там за нашим лісом, у якому поселився я, Паць, Кролик, Ослик Іа-Іа разом з нашим приятелем Крістофером Робіном. Тобто ми живемо тут далі і нічого не змінилося, і я ось з'їв з барильця меду свій невеличкий десерт, тільки-но Крістофер відійшов на хвилинку.
Мудра Сова говорить, що одразу за нашим лісом починається Час, а це такий колодязь, у який коли хтось впаде, то летить і летить додолу і невідомо, що з ним потім відбувається. Я трохи переживав за Крістофера Робіна, щоб він бува туди не впав, але він повернувся і тоді я його запитав про той колодязь. "Пуше, - сказав він, - я був ц ньому і падав, і падаючи змінювався, мої ноги стали довгими, я був великим, носив штани до самої землі, у мене виросла борода, потім я посивів, згорбився, ходив з паличкою і нарешті помер. Мабуть, це мені тільки снилося, бо було якесь несправжнє. Завжди для мене був справжнім тільки ти, Пуше, і наші спільні забави. Тепер вже ніколи не відійду, навіть коли б мене кликали на підвечірок".
Всеволод Нестайко з його "Тореадороми" - був майже мій бог...
"Волшебник Изумрудного города" Волкова - ну це ващще...:) Досі обожнюю.
Вінні - Пух і всі, всі, всі..." Мілна
І книги Е. Успенського ("Крокодил Гена", "Гарантійні чоловічки", "Простоквашино" і те де і те пе)...
Я й досі інколи, під настрій, дещо перечитую...:)
книги про "Мумми-троллей" Туве Янссон - то, что пришло первым на ум... Жаль, но по-моему не весьцикл удалось прочитать( Зато недочитанное компенсировалось мультфильмами)
КАРЛСОН! кАРЛСОН!!! І ІЩЕ РАЗ КАРЛСОН!!!!!!!!!!!!!!!!!
не знаю, скільки разів я його читала, знаю тільки, що дуже багато, і що можу цитувати його сторінками. А ще я переконана, що звідти можна знайти цитати на всі випадки життя, що й доводжу час від часу своїм друзям.
Нещодавно знайшов україномовного
Карлсона і вирішив прочитати.
Не сподобалась книжка, ще й відніс її до класу:
"відео краще за літеру".
(Роздуми: може це все український переклад?!)
Не знаю. Для мене Карлсон, причому саме український Карлсон - то святе. Російською він інший, він не той. Український рідніший. Якщо переклад Ольги Сенюк, то я просто не розумію. По-моєму, геніальний переклад. Скажімо, Хатній Цап, як на мене, зрозуміліше і смішніше, ніж Фрекен Бок+домомучительница. І ще ціла купа таких моментів.
Verba2006
10.05.2007, 11:34
КАРЛСОН! кАРЛСОН!!! І ІЩЕ РАЗ КАРЛСОН!!!!!!!!!!!!!!!!
Скажімо, Хатній Цап, як на мене, зрозуміліше і смішніше, ніж Фрекен Бок+домомучительница. І ще ціла купа таких моментів.
Повністю підтримую!!!
Espresso
11.05.2007, 13:17
Із читаного мені батьками найулюбленішим був "Вінні-Пух", із читаного вже самостійно запали в душу так, що й не відшкрябати: "Поліанна" Елінор Портер та "Братец Лис и Братец Кролик. Из сказок дядюшки Римуса" Джоеля Харріса
Бетсі Байєрс "Чорна лисиця". Однозначно.
Квітневі чари
27.05.2007, 20:43
Найулюбленіші твори в дитинстві - серія пригод Мумі-троля.
Дуже не любила Андерсена - за сумні, часом просто неприємні історії
Wendetka
09.10.2007, 01:29
Пеппі Довгапанчоха однозначно! Мене завжди радувало те, що дівчинка мого віку живе сама і досить непогано)))
"Волшебник Изумрудного города" всі книги! Перечитувала безліч разів, і зараз навіть іноді буває)
Книги Всеволода Нестайка :-)
Перше, що можу згадати - це "Колобок".
А потім понесло: Нестайко, Носов, Волков, Стельмах (має чудові оповідання для дітей).
Але досі на першому місці - "Тореадори з Васюківки"!:aga:
Перше, шо відклалось в моїй дитячій свідомості це "Чарівник смарагдового міста".Це мені ше мама читала, а потім до рук якось потрапили "хроніки Нарнії". ПРочитала їх, коли було лиш 6 років. Настільки вразило, шо часом перечитую й дотепер. Памятаю після Хронік навіть сама почала писати в цьому стилі. Та згодом зрозуміла, шо писати в стилі фентезі мені ше зарано. Тут треба володіти великим деміургічним талантом( тобто талантом "творця світів").
Гі, а мені оце тільки цим літом пощастило прочитати Хроніки Нарнії... Боже, вони такі класні!!! Взагалі дитячі книжки вражають своєю безпосередністю, простотою, доступністю і ДОБРОТОЮ... Так хочеться їм вірити...
Verba2006
22.10.2007, 14:34
Пеппі Довгапанчоха однозначно! Мене завжди радувало те, що дівчинка мого віку живе сама і досить непогано)))
Класний допис. Геніальна книжка, і я не бачила жодного вдалого кіносценарію.
Verba2006
22.10.2007, 14:35
[QUOTE=Ket;39038]Гі, а мені оце тільки цим літом пощастило прочитати Хроніки Нарнії... Боже, вони такі класні!!!
Вони ду-уже класні, і Льюїс Клайв класний. І ще він пише про чортів, але вже не так класно.
Маю на компі повість Нестайка "Загадка старого клоуна". Одна з моїх улюблених дитячих речей. Можу скинути на електронку. А ще вдома є дитячі твори "Скринька з секретом", "Пригоди в лісовій школі" та ще ціла купа всього. Якщо треба, можу відсканувати у вільний час.
Нестайко - це наше минуле. Це примітивний писака радянських часів. Космополіт. У своїй писанині він знущався з українських дітей, показуючи їх дурниками. А зараз його перевидають заради заробітку, бо існує Піар ще з тих часів. Перечитайте зараз ці опуси і ви вжахнетеся. На жаль, українці мало думають і легко піддаються рекламі.
Загублена дитина
10.03.2008, 04:30
1) "Червона Шапочка". не можу зрозуміти чому.
2) пригоди Вінні-Пуха. хвилини морального єднання з татом. перші роздуми про те, чи варто починати читати.
3) "Дівчинка з сірниками" Андерсена. насправді не така вже й плоска. сірники - це символ бажань, що не здійснилися і спалили нас із середини, коли ми уявили, як би все могло бути.
Ненавиділа "Колобка" і "Ріпку".
Black3012
10.03.2008, 10:41
А.Ліндгрен "Брати Лев"яче Серце"
Цікаво знати, які книги є найулюбленішими з вашого дитинства. Що вперше прочитали самостійно і відчули, що отримуєте кайф від процесу читання?
мені чомусь здається, що книги з дитинства запам’ятовуються не від читання, а від переглядання!
малюнки
напр., кілька років тому почав шукати книгу
"Земля світлячків" В. Близнеця
шукав не знаючи назви й автора: http://ukrcenter.com/forum/message.asp?message_id=41397&search=YES#41397
а коли знайшов, й пішов пересвідчитись в книгозбірню, що то вона, то був прикро вражений: нема малюнків у виданні 200х року .... :( нема вже турботи про духовність дітей?
тих малюнків, які згадуються мені, попри майже відсутню випадкову пам’ять [зорову]
отже головне: :paint:
і навпаки: ті страхітливі, химерні-сюрреалістичні «витвори» (початку XXст) якогось Бурячка з книзі Шипшинка й досі отруюють спогади про дитячі книги :(
"Карлсона" перечитала в дитинстві разів з 5, в "недитинстві" - ще стільки ж, а оце недавно читала "Діти з Буллербю" (теж Астрід Ліндгрен) - ТАКЕ!!! Заздрю тим, хто читатиме це вперше. А ще дитячі поезії Вінграновського - !!!!!!!!
Астрід Ліндгрен
не дитяча письменниця (ну може в повістині Міо мій Міо розсюсюкалась). А в решті вона неперевершена; я собі завантажені з Інету її книги лишив на солодке :)
А.Ліндгрен "Брати Лев"яче Серце"
ага...
і тут теж мало її справжньої :(
...
а може то просто для найменшеньких
тоді не все втрачено ... років в 70-т ще мож бде перечитати :)
Пеппі Довгапанчоха однозначно! Мене завжди радувало те, що дівчинка мого віку живе сама і досить непогано)))
... і ще б’є здорованів :)
певно теж про це мрієте ? :)
Нестайко - це наше минуле. Це примітивний писака радянських часів. Космополіт. У своїй писанині він знущався з українських дітей, показуючи їх дурниками. А зараз його перевидають заради заробітку, бо існує Піар ще з тих часів. Перечитайте зараз ці опуси і ви вжахнетеся. На жаль, українці мало думають і легко піддаються рекламі.
якось я намагався оцінити чистоту мови творів:
http://ukrcenter.com/forum/message.asp?message_id=69407&search=YES#69407
Тореадори з Васюківки - Всеволод Нестайко ( www.ukrcenter.com\library\read.asp?id=1182 )
Ванькоо-о!
ви одійдіть за
У них взагалі вся сім’я інтересна.
Городські мисливці, що «Волгами» з Києва
— Опозогив! — Вона букву «р» не вимовляє. —
Вроді футбола.
і ловко вивертатися,
Крім того, наведені з «Тореадорів» вирізки з початку тексту належать переважно дітям. Також можна це виправдати схильністю автора до реалізму (власною або навіть насадженою «доброзичливцями»).
забагато московізмів :(
ну добре, визнаю, Городські може й русизм, а решта? :(
Black3012
11.03.2008, 18:54
Коли я був малий, малюнки мене мало цікавили. Кайфу від споглядання колобка і лисички сестрички я не отримував. Хіба що то були фото з космосу, або малюнки танків-літаків-кораблів. Техніка мене вабила ще відтоді.
Я хотів читати цікаві книжки. В бібліотеку я був записаний, але половини книг так і не читав, просто брав заради красивої обкладинки. А "Брати Лев"яче серце" мене якраз і зачепили. Може ця книга і дійсно не для маленьких (проблему смерті важко пояснювати дітлахам), але я хотів швидше вирости, тому читав літературу серйозну. Після Ліндрен на одному з днів народжень дуже цікавий пан (учитель фізики) порадив мені Росоховатського. Відтоді, зі збірочки "Зворотній зв"язок", і почалась моя хвороба на фантастику.
Я намагався відповісти на запитання, яке поставили на початку форуму, але аж ніяк не збирався дискутувати на тему що таке дитяча література і чи дитяча та чи інша книжка. Не ставтеся до дітей, як до імбіцилів, вони розуміють набагато більше, ніж здається.
Загублена дитина
12.03.2008, 04:28
Останнє, про дітей - то правда. Мій молодший брат набагато краще відчуває слова і прихований за ними зміст, ніж дорослі. Не одну книжку, перечитавши її з ним, я зрозуміла по-іншому. А взагалі, щодо дитячої літератури, то він - не прихильник. Він любить книжки практичного застосування - про вирощування кролів тощо. І я знаю багато дітей (таке в мене завдяки братику коло спілкування) приблизно з такими ж поглядами. Така от тенденція.
читаю сестрі Карлсона з даху- обидві насолоджуємося( а сцена з купівлею пса- аж сльози підступили), хоча не думаю, що це улюблена книжка- їх справді багато...
Verba2006
18.03.2008, 18:21
А як кому сподобався новий мультик про Карлсона? Особливо була б цікавою думка про переклад і трактування.
Взагалі обожнюю дитячу літературу - але з глибоким змістом... !
Улюблені:
"Маленький Принц" Екзюпері
"Аліса..." Керрола (щоправда, її б і дорослому збагнути)
Казки Івана Франка
Українські народні казки
Твори для дітей шкільного віку Всеволода Нестайка
redaktor
03.11.2008, 02:08
У сім’ї злих та кровожерливих вовків – лихо. Маленький Вовчик вчасно лягає спати, не гарчить на молодшого братика, охайно зачісує шерсть і…о ні! – регулярно чистить зуби! Одним словом, цей Малий – противнючий чемнюсик. Його негайно треба перевиховати, а це може зробити лише грізний Вовчило-Хижачило, директор Школи Поганців, де відзнаки вручаються за мерзенну поведінку, підлі вчинки та погані звички. Маленький Вовчик вирушає у далеку подорож, аби вивчити 9 капосних правил і отримати Значок Злого Вовка.
Здається, знайомий мотив… Та стривайте, це лише зав’язка! У книжці на вас чекає ціла купа несподіванок, кумедних ситуацій та приколів. А головне: Маленький Вовчик «сам розповість» вам про свої веселі пригоди, адже повість написана у формі листів й подорожніх заміток. Дотепний стиль цього юного зовсім-не-хижого «літератора» не залишить байдужими ні дітей, ні дорослих! Маленькі Вовчики здатні не лише на хитрощі й пустощі, кмітливі жарти та вигадки, але й забезпечують вечір чудового настрою, веселого реготання й вибухового сміху... гм, а чому саме вибухового зрозумієте в кінці історії.
До цієї капосної книжечки так і тягнуться руки. Український портрет Маленького Вовчика намалював відомий дитячий художник Олег Петренко-Заневський, а «замальовки на полях» належать олівцю британця Тоні Росса. Книжиця видана у зручному форматі, трохи більшому за кишеньковий, що, гадаю, є дуже органічним для дитини. Родзинкою цього видання, безперечно є оригінальний гумор. Англійський дитячий письменник Іан Вайброу написав понад 60 книжок, які видані у 25 країнах світу. А Маленький Вовчик уже «говорить» 13 мовами! І ще одна особливість видання – «Добра читальня» закликає батьків читати дітям уголос і дає поради, як це можна зробити цікаво й з користю. Не дивно, що такі рекомендації з’явилися саме у першій друкованій книжечці видавництва, адже до цього часу «Добра читальня» випускала у світ аудіо книги, які заміняючи батьківське читання, розвивають уяву, пам'ять, творчі здібності та є незамінними в подорожі. «Капосна книжка Маленького Вовчика» - чудова книга для читання вголос, перевірте і веселий настрій вам гарантовано!
Загублена дитина
04.11.2008, 20:46
джек і бобове дерево.
Загублена дитина
19.11.2008, 00:36
любов до трьох апельсинів.
vBulletin версії 3.7.0 Beta 3, © 2000-2008, Jelsoft Enterprises Ltd.
Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2008