Муракамі-таракамі. Хто це?

[ALee]

Народ, розкажіть, чи варто його читати.
Я оце-от у свої 21, живучи майже в столиці і будучи частим візитером Петрівки, і досі цього дядьку не читала.
Поділіться думками і враженнями.
Наперед вдячна.

[ovr]

знайомий читав, каже, події і герої уявляються, ніби анімешні %)

[Девор]

тому варто йти купляти хороше аніме:). а не читати списані сценарії з гомосексуальної манги.
От такий я категоричний:)

[Viking]

Читав декілька творів - дійсно чимось схоже на аніме, залишає в душі приємні враження.

[sunny_girl]

На отечественном книжном рынке есть два писателя с такой фамилией - Харуки Мураками и Рю Мураками. Книг Харуки Мураками переведено, на русский точно, около 10, начинать лучше со "Страны чудес без тормозов или конец света", нравиться многим. напоминает фэнтези. Если хочется что-то про любовь то тогда "К югу от границы на запад от солнца" и "Норвежский лес". А вот самые известные "Охота на овец", "Дэнс, дэнс, дэнс", "Пинбол 73" лучше оставить на потом. А "Хроники заводной птицы" читать будешь когда втянешься :)
Про Рю Мураками ничего сказать не могу, так как ещё не читала. Но говорят, что совсем другой стиль и другие темы.

[RockerША]

Я починала читати "Хроники заводной птицы". Чесно кажучі, мені не сподобалось. Певно, тому що у японській літературі існує якась незрозуміла мені специфіка.

[Joan72]

Я починала читати "Хроники заводной птицы". Чесно кажучі, мені не сподобалось. Певно, тому що у японській літературі існує якась незрозуміла мені специфіка.

Навряд чи Муракамі можна вважати японською літературою. Він сам себе не вважає, а японські літератори його ненавидять. (це майже цитати з одного його інтерв'ю). Я в захваті від "Країни чудес без гальм...". Але першою прочитала "Вівцю" - класно. А от продовження "Вівці" вважаю туфтою і мене ще ніхто не переконав у протилежному.

[Yana]

Він прикольний. Варто спробувати :)

[Cleric_Preston]

Якось не дуже цікаво таке читати, коли люди нікого й нічого не соромляться і сприймають всі дії, як належне. Ніхто нічим не переймається, не думає, що слова його можуть призвести до небажаних наслідків. З одного боку, можливо, специфіка творів вчить тому, що не треба зашорюватися і боятися - бо так і життя може пройти повз тебе. А з іншого - це прокламація усіляких дурниць і бездумного існування, немов пише людина, позбавлена дорослої психології. Проте ми живемо не в дитячому світі. Тому, як на мене, читати не дуже й варто - нічого, в принципі, хорошого й не нахапаєшся. До того ж, пише нуднувато.

[Isidora]

Читала лише оповідання Харукі. Кілька досить глибоких і добре написаних, сподобалися:aga: ; а решта - якісь або невнятні або й огидні:bu: . Та загалом стиль написання в нього особливий...хм, на те вони й письменники, щоб кожен чимось відрізнявся від інших.

[Андрон Кобила]

"Хроники заводной птицы" читать будешь когда втянешься :)
Почав з "Хроники заводной птицы" , і нормально.
Оцінив, сподобалося.
Але більше Мурокамі не хочу.

Правда переглядав ше "Джазовие Портрети" - раджу почитати.
(Перш за все мені самому:rolleyes: )

[Cleric_Preston]

А кого ще з японців ви читали і кого порадите? Мені, зокрема, дуже подобається Кобо Абе.

[oleksus]

взагалі японцям більше личить бути самураями, ніж оцей "культурний бєспрєдєл" останніх часів, до якого вони дедалі більше вдаються (тлєтворноє вліяніє заходу чи шо?). Оці всі токіо-шок-бойз, мураками... фе. встидоба та справді, схоже на якісь больнуваті дитячі витівки.
Це їм технологічна революція, мабуть, виходить боком.

А яка насолода і натхнення читати листування самурайських вчителів, або "Таємницю летючої жінки", або вже того ж Акутагаву Роноске! Треба шукати у глибині японського середньовіччя, там є багато цікавого.

[AnastasiUA]

Мені не подобається... Не моє.
Подрузі нічого наче...
А друг обожнює...
Так що кожен вирішує для себе са