Лірична збірочка

[Анастасія]

Мої зіроньки
Ось небо зоряне дрімає,
Щось тихо марить уві сні,
Нічого кращого немає,
Ніж знов наснитися тобі.
Я подивлюся у віконце,
Закрию очі, а тоді...
...Зійде палке, яскраве сонце,
Затьмарить зіроньки ясні.
Настане день і зникне нічка,
А я чекатиму того,
Що ввечері не ляжу в ліжко,
А все дивитимусь в вікно.
Чиї ж то оченята сірі
На мене дивляться з зірок?
Невже моє кохання миле
Небесних досягло висот?
Чому ж це вітерець легенький
Шепоче голосом твоїм,
І колиханочку тихенько
Всю ніч наспівує мені?

...І зорі поглядом твоїм
Мене все будуть колихати,
І вітер схоче щось сказати,
Та я, напевне, буду спати...
22.03.2005 (П.О.)


Поцілунок
За обрій сонечко сідало,
Я чула тихий голос твій.
Хвилинок знов не вистачало,
Щоб усвідомити: "Ти мій..."
Я зазирнула в твої очі,
А ти їх знов сховав кудись.
Аж ось вуста мої дівочі
З твоїми солодко злились.
Вже небом зорі пролітали,
І місяць тихо їм світив.
...Ти поцілунком між зірками
Мене щасливою робив...
І в тому сяєві казковім
Співало серденько моє.
Згадалось щастячко чудове,
Забулось, хто і де я є...
Вуста уже не так палають,
Не лине зірка до землі,
Але ти досі пам'ятаєш
Щасливі усмішки мої.
3.04.2005 (П.О.)


Діалог
"Кохай мене, бо я піду,
Розвіюсь вітром серед квітів...
І не нагадуй про журбу,
Люби понад усе у світі.
Цінуй мене, щоб чути знов
Мої легкі тихенькі кроки",-
Так розум думав про любов,
А серце скаржилось нівроку.
"Кохай мене! Цілуй! Люби!"-
Так серденько моє кричало.
"Ти лиш вуста мої знайди",-
Воно так жадібно благало...
Суперечка ця тривала,
Доки ти пристрасно дивився...
...і поки відповідь шукала...
Та розум серцю підкорився!
29.04.2005р. (П.О.)


Цвіт серця
Чи знаєте, як пахне квітка,
Що після зливи розцвіта?
Так серце розквітає рідко,
Якщо прийшла любов свята.
В душі моїй була і злива,
Й тумани, сніжні холоди,
Та серця квітка нещаслива
Не розквітала й восени.
Бувало, що й веселка грала,
Така прозора, ледь сумна,
Та й пісня в серці щебетала,
Але порожньою була...
Як божевільно і нежданно
Лунає грім у літню ніч,
Зойкнуло серце невблаганне,
Зустрівшись з щастям віч-на-віч.
І сльози серцем покотились,
Мов рясний дощ, лилися знов,
І все веселково світилось...
Я ж не чекала на любов!..
Але, коли вже не шукаєш
Троянд-лілей в садку чужім,
Тоді лише любов пізнаєш
В розквітлім серденьку своїм.
22.10.2005р. (П.О.)


Врятуй мене
Врятуй мене, сховай і захисти,
Дозволь мені забути сьогодення.
Благатиму тоді, щоб відпустив,
Та не зважай - я втратила натхнення!

Сховай мене. Лише не слухай тих,
Що кажуть :"Щастя? Ні, то не для неї!"
Прислухайся - то натовп дикий стих,
Помітивши, що розтоптав лілеї.

Не дозволяй буденності життя
Душити й нівечити мої мрії,
Не дозволяй слабких сліз пролиття,
Хоч очі і благатимуть крізь вії.
9.04.2006р. (П.О.)


Очі... Біль...
Незацікавлено і легко
Все місто дихало, співало...
Проміння соковито-тепле
Хапало жадібно. Чимало

Очей усміхнених, яскравих
Так сяяли, неначе роси
І сонця світло відбивали.
Але на мить мені здалося

(Неначе голкою штрикнуло!),
Що крізь розпатлане волосся
На мене дивиться Минуле...

Поблідли посмішки, і очі -
Блакитні, карі і зелені -
Тьмяніти стали неохоче
В моїй уяві. Так шалено

Вбивали поглядом ті очі,
Які на тлі веселки стали
Чорнішими за темні ночі;
У них життя не вирувало...

Крізь них лиш біль струмочком лився,
Неначе з чорної безодні...
Безжалісно на світ дивився
Якийсь перевертень... І жодні

Ласкаві, ясно-сині очі
Не спромоглися зупинити
Той біль, що вилився охоче
У натовп. Голови схилити

Примусив всіх, хто перш сміявся...
Паралізована натхненням
І жахом, котрий розростався,
Я пам'ятаю достеменно

Ті очі, вирвані з безодні...
Думки скалічені, "порожні",
Лихі... Та, може, не мерзотні?
Тортурам Вічності тотожні?..

Серед юрби він - білий ворон,
Який спаскудив світлий ранок.
"Як ти посмів?"- кричали хором
Щасливі очі... Наостанок

Згадалося лише прозріння,
Яке майнуло понад болем:
"Ти не такий, як ми... Невинний...
Тож не картайся своїм горем!"
21-25.04.2006р.


На захист кохання
Я виплакала своє горе,
Свою самотність і печаль,
Та на шляху моїм затори,
Що пригальмовують, на жаль...

Коли співається кохання,
Я не зважаю на життя.
Але чому за це бажання
Хтось вимагає каяття?

Я не мовчу, коли кохаю.
Чи я небіжчик? Я жива!
Я почуттів не зневажаю,
Хоч в цьому я і не нова.

Ніхто не боронив кохати -
Людині щастя не спинить.
Тому не соромно писати,
Як серце солодко бринить.

Я почуття вкладаю в вірші,
Як згадку про щасливу мить.
Хто не кохає - пише інше,
Хай лиш мені не боронить.
29.04.2006р. (Злісному Критикові)


Вільна
Не чекай мене, любий, сьогодні -
Я сьогодні, мов відьма мала.
Я безпечне життя віддала,
Щоб кружляти в танку у безодні.

Хочу пити із неба безмежність,
Щоб дістати життя для душі,
Прослизнути краєчком межі,
Що розрізнює скутість-відвертість.

Я стурбовано-вільна. Незвично...
Безпритульна. Притулок мій там,
Де шепочуть сузір'я вітрам
Трепетливі секрети одвічні.

Дріб'язкова, захмарена дійсність
Не для мене існує, бо я -
Волелюбна чаклунка твоя -
Зневажаю буденності кількість.

Я Шляхом неозорим Чумацьким
Змию всю безпорадність життя.
Я летітиму у небуття,
Доки сяєво зникне зненацька.

Як зникає свавілля останнє,
Коли змовниця-ніч відліта,
Я до тебе, омита й свята,
Повернуся зорею світання.
30.04.2006р. (П.О.)

[Девор]

Гарна лірична збірочка, тільки ви помилку зробили, що тут розмістили її, все одно егоїсти обминуть дорогою до кабаку , роблячи вигляд, що у них літсобраніє:)

[RockerША]

А мені хотілося б спитати, чи є можливість опублікування віршів неповнолітніх?

[Prim]

Звичайно є!

[Девор]

всі ми в душі неповнолітні і в кінцевому результаті стаємо ними в старості:)

[acid drinker]

яке значення має вік, коли тут - ПОЕЗІЯ? ;)
потрібно стукати у всі двері... заскочити на якусь літтусівку, поговорити хоча б з герасим'юком - він, здається, курує сучасність, друкує там усяких юних талантів... та блін, можливостей купа... викинься на самвидав - там критика просто унікальна, проте воно того варте. та ще й вони іноді роблять паперові альманахи своїх віртуальних текстів.

[RockerША]

Зрозумійте вразливу дитячу душу :) Я хочу стати журналістом, хочу писати, й пишу. Але немає куди!!! Немає видань, що взяли б мене як робітника, бо я немаю вищої освіти:(

[Sun_4ever]

2 RockerША
Немає видань, що взяли б мене як робітника, бо я немаю вищої освіти
Робітником навряд чи, а позаштатним робітником- можливо! Будуть платити дуже символічний гонорарчик, якщо будуть, звісно, але, як я розумію- головне практика... Тільки треба обійти купу видань. До речі, я в 15 років змогла знайти таке видання.

[Sun_4ever]

2 Анастасія
Думаю, неправильно залишати написані на форумі вірші без оцінки.
Скажу коротко суб'єктивне враження. Думку потрібно зробити в віршах більш концентрованою, бо рядки в яких просто опис дії ("дивитимусь в вікно", "За обрій сонечко сідало") не приносять нічого нового і їх можна викинути. Задача поета- сказати сильно і новаторськи.
На мою думку, недоречні зменшувано-пестливі слова ("колиханочку","хвилинок", "зіроньки ясні" ,"серденько моє",щастячко чудове"). По-перше, речі серйозні не можуть бути виражені такими словами, по-друге, це 19 ст. в укр.літ.
Але є речі цікаві і нові("сльози серцем покотились" " веселково світилось" "Проміння соковито-тепле"), а ще вірш "Вільна".
Бажаю індивідуальних образів і творчих успіхів!

[RockerША]

Робітником навряд чи, а позаштатним робітником- можливо! До речі, я в 15 років змогла знайти таке видання.
Це якраз те,що я шукаю, але продивилась періодичні видання, хоча б і для молоді, та там немає потрібних мені вакансій. Тобі, випадково,не відомі такі видання? Руки так і просять писати. І, якщо можна, ще питаннячко - чи хороша робота репортера,кореспондента? Батьки кажуть що не дуже прибуткова... Але чомусь мене захоплює писати статті про якісь події, брати своєрідні інтерв'ю.

[Девор]

блін, я в 14 років зробив матеріал про гурт Кому Вниз. в 16 інтерв*ю з карпатським мольфаром, і ще куча матеріалчьиків про ігри, розваги і т.д:)
якщо писатимеш якісно то вік немає значення!
Просто вишли редактору матеріал.

[RockerША]

Воно б добре....та де знайти редактора....хай йому грець........

[Prim]

Прочитав усі вірші.
Стиль трошки попсовий. Але рима подобається.
Чуттєво так. Вибачайте, я на поезії не знаюсь добре.
З приводу журналістики.
Світ відкритий!
У свої 14 я писав у журнал "МіК" як позаштатник.
у 15 я вже писав у російський "Мир Фантастики", теж як позаштатник. Платня пристойна. Зараз від цієї теми трохи відійшов, тому не пишу.
RockerША, давай разом шукати? Пиши в приват.

[LanceloT]

Я писав вже з цього приводу, повторюсь - гарно загалом.
Ну а хто "не подобає" напишіть краще ось тоді і посперечаємось ;-)

[Рабат]

всі ми в душі неповнолітні і в кінцевому результаті стаємо ними в старості:)

Оба-на!
Молодий чоловіче, коли, у Вашому розумінні, настає старість?

[Девор]

Язик рветься швидше мозку - коли з*являються перші маразми, тоді вітай свою старість:)

[ProrokArkadij]

Мої зіроньки
Ось небо зоряне дрімає,
Щось тихо марить уві сні,
Нічого кращого немає,
Ніж знов наснитися тобі.Як менi злетiти
I хмару обiйняти?
Що менi зробити,
Щоб тебе дiстати? :)

[Tantro]

Місцями наївно, але мені сподобалося. На жаль не можу дати якихось конкретних зауважень, бракує відповідної освіти.

[ProrokArkadij]

Місцями наївно, але мені сподобалося. На жаль не можу дати якихось конкретних зауважень, бракує відповідної освіти.Тяжко жити на Вкраїнi -
Так бракує всiм освiти.
Одна тiльки є надiя -
Що втечуть на Захiд дiти. :D