Як щодо поговорити про кохання? [Архів]

acid drinker

09.05.2006, 02:24

ррр... хто говорить коханим занадто мало теплих слів? та нє, іноді таке враження, шо я трошки перегинаю палку... особливо, коли телефоную тільки для того, шоб видихнути в слухавку "сонце, я вас лЮблю"...
не можна надто часто говорити про кохання - бо страшно, шо то перетвориться на звичку... як на мене, нема ніц кращого, ніж о третій ночі, валяючись у ліжку вдвох, раптом почути тихе - і дещо налякане - "котику... а можна... я тебе буду трошки любити?..."

кошеня

09.05.2006, 03:41

кохання - то так гарно, що іноді просто подих перехоплює, щоб шось ще говорити)))а взагалі слова-зізнання в коханні чуються і говоряться постійно, з ритмом нашого серцебиття...

Sun_4ever

09.05.2006, 14:27

Особисто я просто боюсь слів!!! Особливо коли йде мова про кохання. Я думаю, що означити- значить обмежити (це про слова, які можуть все зіпсувати).
Кохання справжнє не потребує щоденних лагідних слів (воно таким чином стає якоюсь попсою), до того ж все можна зрозуміти по очах . :o

RockerША

09.05.2006, 19:26

Очі говорять багато. Іноді навіть більше ніж слова, але хіба не приємно отримати перед сном повідомлення "Щасливих тобі снів, кошенятко!"? Гадаю, що іноді так хочеться чути і говорити такі слова...

Девор

09.05.2006, 20:57

татаататтататат! адназначна! але, цо за дужо, то нє здрово.

RockerША

09.05.2006, 21:06

Хм.....дійсно, перебор буде непотрібен але все ж таки..... я намагаюсь частіше говорити такі слова, й це подобається моїй коханій людині" :)

RockerША

09.05.2006, 21:11

Добренько, а як щодо кохання у стилі сада-маза :eek: або одностатевої любові? Чи мають вони місце у нашому житті?
Цікаво, чи було б мені приємно, якщо мені в рота всунули клаптик тканини, прив'язали б до ліжка і дивилися б на мене з палицею у руці.... :8 Бррр......жах пробіг табором мурашок по моїй шкірі.....
А як воно вам???

Aureliano

09.05.2006, 22:13

а по-моему романтичные стихи - лучше всего подходят в этой ситуации

RockerША

09.05.2006, 22:59

В ситуації чого? Звичайного кохання? Але важко уявити якогось хулігана, що читає вірші про кохання.... Хоча, може це своєрідна виправна колонія...

кошеня

09.05.2006, 23:02

відносно садо-мазо....уявити легше, ніж спробувати;) просто то вже настільки особисте, яким не кожен захоче ділитися...

RockerША

09.05.2006, 23:04

Певно, але все ж таки....Брррр...... Ні, краще вже приємні слова говорити......

Aureliano

09.05.2006, 23:49

В ситуації чого? Звичайного кохання? Але важко уявити якогось хулігана, що читає вірші про кохання.... Хоча, може це своєрідна виправна колонія...

Ну хулиганы и не читают... они свою любовь вероятно доказывают по другому, но ведь на всяк товар найдется свой купец

кошеня

10.05.2006, 01:18

ну а це вже залежить від того, кого ви вважаєте хуліганом)))
бо якшо в поняття хуліганства вписується таке собі патлате створіння з гітарою і в дертих джинсах, то якраз воно і спроможне на читання романтичних віршів)))

acid drinker

10.05.2006, 11:01

кілька ремарок.
по-перше... рокерші - про садо-мазо. біль - то не завжди тільки боляче, насолода - то не завжди тільки приємне. не бачу тут нічого страшного. тим більше, шо люди, котрі займаються бдсм"ом, в реальності дуже часто просто золоті сонця. головне, мабуть, - не перегинати палку.
знову ж рокерші - про хуліганів. кошеня таки має рацію, але я спробую перевести то на рівень загальніший. зірвиголови зазвичай тому так і поводяться, шо великий цинізм світу будить у них всередині опір. чи розбити скло балкону коханої, шоб вона, вже третій день сидячи під домашнім арештом з повною забороною вилазити в нет і знімати слухавку, могла таки отримати листа з признанням у найсвітліших почеттях, - це хуліганський вчинок? чи хуліганський вчинок - розбудити увесь квартал, о четвертій ночі співаючи серенади під вікном коханої? та блін, не в тому діло - чи зважаться на них НЕ хулігануті істоти?;) по-моєму, набагато важче уявити звичайного цивільного гопника, який цитує дівчині хоча б - не претендуючи на надто широку обізнаність - асадова.
і про слова любові... для кошеняти. чи буде словами любові те, шо я зараз скажу? вирішувати тільки тобі. коли я сьогодні приїхала додому.. віриш, хотілося, шоб ти ше спала. а тебе вже не було. пробач за те, шо я не повернулася на ніч - попри обіцянки і навіть для профілактики залишені ліки. малечка, по-іншому я б не зробила, навіть якби у мене був ше один шанс. але я люблю тебе, чуєш? без тебе у цьому дурацькому світі було б не так сонячно... от бачиш - тебе нема, і там дощ...

RockerША

10.05.2006, 19:08

Хм....та я ж не про тих милих створінь, що з гітарою та подертих джинсах - багато з них романтики. А взагалі я щодо гопів.....ото страшні люде....І не розумію, як вони можуть по-справжньому кохати. Був у мене один знайомий гоп...кохати він не здатен, дівчина його кинула, та й він дещо...кулаками махає...

acid drinker

10.05.2006, 19:13

а я колись з гопами пиво на троєщині пила... просто додому повертатися не хотілося - мирні якісь попалися, один навіть на гітарі грати трошечки умів... не думаю, шо варто вішати однозначні ярлики, хоча сама тим часто займаюся;)
дівчата кидають навіть гарних хлопців, іноді то й на краще... для хлопців. бо дівчата - то теж страшні істоти. от ми говоримо, шо часто не чути слів про любов, шо минули часи кави в ліжко і квітів під ноги - блін, це ж теж треба заслужити... треба багато віддавати, а жінки на то часто нездатні...

Sun_4ever

10.05.2006, 22:33

треба багато віддавати, а жінки на то часто нездатні...
Знаєте, якщо багато віддавати, безкорисно, не просячи нічого взамін, особливо дівчатам...На це не звертають уваги і вважають проявом якоїсь слабкості... Та що там!!! Це чомусь стає просто нецікаво... Треба обов"язково тримати інтригу недомовками, щоб інтерес коханої дюдини підігрівати!!! Висновок: коли ти щирий на 100% кохання перетворюється на мильну оперу... :p

acid drinker

10.05.2006, 22:58

а я й не кажу, шо необхідно бути розкритою книгою - то таки справді нудно... інтрига повинна лишатися, шо б там не було. але недомовки можуть і попсувати стосунки - знову ж таки, потрібно вибирати правильні недомовки. от про нездатність до цього я й казала - дуже часто жінкам просто влом над собою працювати.
раджу почитати веллера, разбиватель сердец і приключения майора звягина. там про то гарно написано, я настільки чітко висловлюватися не вмію...

RockerША

13.05.2006, 09:54

А я гадаю, що віддавати і брати повинні обидві сторони - інекше що ж це за кохання. Особисто я, для своєї коханої людини стала потрошки змінюватись:я треную свою колись не ідеальну фігуру, я позбавилась багатьох комплексів, і я дуже щаслива, що змогла це зробити. А він у школі почав вчитись, хоча раніше того не було, і ті непогані оцінки що в нього є - то моя :o заслуга:)

Девор

13.05.2006, 14:10

Відкрита книга це дійсно.. ніяк якось. Але коли вона за сімома печатями, то звичайно вибачте мені дівчата, але до дупи такі ви здались хлопцям:).
Як то не бути щирим?????? Сонце?!!! ти і таке сказала?? жах!:)
А до не повної щирості відноситься малеесенька зрада? о-т-о-ж-б-о й-в-о-н-о

RockerША

13.05.2006, 16:14

Ти таки правий! прихованим у дівчині повинно бути дещо, а не все. Якщо вона не хоче показувати тобі свій ліфчик, то це не означає, що не повинна соромитись і своїх дитячих фотографій.... :)

Девор

13.05.2006, 21:05

Ну не знаю, ліфчики і дитячі фоти - то єдине, що я хочу від дівчини:)

RockerША

13.05.2006, 21:44

LIFE for SEX.SEX for LOVE.LOVE for YOU.YOU for ME. чи згодні ви з цим? :p

Девор

13.05.2006, 22:31

Можна зробити афгітєльну перестановку - Life for Love. Life for sex. Sex for me=)

RockerША

13.05.2006, 22:53

Хм.....можна й так.... але то для тих, хто себе любить:)

RockerША

14.05.2006, 12:54

На що ви здатні заради кохання, що ви спроможні змінити у собі? Та як можете змінити кохану людину, щоб розуміти один одного ще краще?

Девор

14.05.2006, 14:09

Якщо почнеш змінюватись заради когось - це не правильно, а ще гірше коли хтось змінює тебе для себе..
але я завжди ЗА за позитивні зміни:)

RockerША

14.05.2006, 15:52

Якщо обидві сторони "за", то чому ж ні? Головне не перебільшити із змінами:)

кошеня

15.05.2006, 13:55

нє, ну знаєте, то таки приємно, коли переконана релігійна людина заради тебе відступається від своїх принципів, бо для неї вічність - ніщо без своєї половини))
для такої людинки я змінююся дуже багато в чому - і то приємно, це як перетирання двох коліщаток шестерінок - спочатку рух важкий і скрипучий, а з часом - швидкий, тихий і безперешкодний)))
в коханні дійсно важливо вміти поступатися своїми принципами задля коханої людинки)

Helen

15.05.2006, 16:41

А мені от просто захотілося почути якусь пораду!Я зустрічаюся з хлопцем вже 1.5 роки. Спочатку це було шалене кохання, але потім воно раптом кудись зникло, залишилося лише почуття певної близькості, спорідненості.мені дуже добре з цією людиною в усьому!але водночас якось боляче за нього,адже на відміну від нього, який навіть не дивиться ні на кого крім мене, я мрію про майбутнє, але без нього!

кошеня

15.05.2006, 16:50

мало хто в такій ситуації може порадити щось вартісне, але особисто мені здається, що у коханні головне - слухатися свого серця...у свій час я таку людинку кинула...і зараз про це не шкодую, бо насправді дуже щаслива, та і він знайшов собі половинку)))
у селінджера було:"в житті саме ТОЙ хлопець зустрічає саме ТУ дівчину"..
якшо це не твоє, то ліпше щось міняти...

acid drinker

16.05.2006, 00:48

якшо кохання раптом зникає - байдуже, через два дні, чи через півтора року... тікай, сонце, тікай...
колись після другого і останнього поки шо у своєму житті готік парті я лишилася з одним чуваком... йому було під двадцять шість, у нього вже півтора року була дружина, з якою до того вони зустрічалися років шість.. і ми довго говорили - в тому числі й про кохання. і про стосунки просто. і про життя. і не тільки говорили, але то історія зовсім інша. а місяці через чотири він мені написав - про то, шо розлучився, шо нарешті вільний, шо здійснив ті зміни у своєму житті, яких прагнув. я досі шкодую, шо не маю його координат - хоча усвідомлюю, шо власну місію в його житті виконала і більше туди лізти не треба. АЛЕ. чи шось схоже тобі потрібне? змінювати своє життя тільки тоді, коли стане зовсім нестерпно? після півтора року кохання зовсім не зобов'язане зникати - я, наприклад, досі іноді плачу, коли чую від свого щастя, з яким ми вже рік і п'ять з половиною місяців, шо він мене божевільно любить. бо я це теж відчуваю. все. краще скажи йому зараз...

Helen

16.05.2006, 11:43

Це просто супер, коли можна поговорити отак з усіма, нічого не соромлячись!Дякую вам!Але суть не в тому, що моє кохання пройшло(так, воно пройшло), але в тому, що мені просто дуже хороше з цією людиною.я знаю про те, що не схочу жити без того, що є в мене зараз:без слів "Я кохаю тебе", без турботи про мене.Мені соромно за те, що я не віддаю і не можу віддати цій людині те, що вона віддає мені.Соромно від того, що задивляюся на інших, що мрію про інше життя, що знаю, що ніколи не вийду за нього заміж.хоча так не хочеться, щоб це все закінчувалося!але дуже боляче від того, що він мене кохає до нестями.від цього стає так гірко, що навіть не знаєш іноді, як із цим боротися.

acid drinker

16.05.2006, 12:54

піти до когось завжди легше, ніж піти від когось... розумієш?

Emdi

17.05.2006, 23:20

Слухайся свого серця поки не пізно, бо як кажуть "серцю не прикажеш". :(

Кохати - означає жити життям того, кого любиш.

RockerША

18.05.2006, 00:16

Може трошки наївною буде фраза "а давай залишимось друзями?" , але чи дійсно вона так недоречна? Наскільки я зрозуміла, ти відчуваєш "дещо" до колись коханої людини, але не кохаєш. Просто тобі приємно чути солодкі та ніжні слова. Подумай, чого ти саме хочеш:чути ці слова від цього хлопця, чи шукати іншого. Можливо, ти десь у глибині душі боїшся, що довго не будеш чути ціх слів, відчувати себе коханою? Гадаю, що якщо пройшло кохання, то варто людину відпустити. Можна запропонувати лишитись друзями, але спершу потрібно спитати, чи не буде боляче колишньому спілкуватись з тобою і далі. В мене був друг, який кохав мене 2 роки, і зараз досі кохає. Мої почуття до нього були суто дружніми. Коли він освідчився мені, я запропонувала лишити все як є. Ми спілкувались друзями рік, але згодом я зрозуміла, що це нестерпоно, боляче для нього. І я його відпустила. Прикро звичайно, що так обірвалась дружба, бо я завжди знала, що він не дасть мене скривдити, але він ніколи не казав мені ніжних слів, бо знав, що я його не покохаю.

LanceloT

19.05.2006, 15:11

"Воєнний гон!"

Sun_4ever

19.05.2006, 18:29

На мою думку, краще зробити йому боляче зараз, ніж розвивати почуття і давати надію, якщо для тебе і так все вже вирішено...
Це буде менш боляче, ніж коли він в програмі "Все для тебе" спуститься з рожевого парашуту з купою рожевих троянд, освідчиться, а ти йому на всю Україну відріжеш категоричне "Ні!" :eek:
Але все ж треба обміркувати... Просто сісти і зважити всі "за" і "проти"

LanceloT

20.05.2006, 14:15

Все як завжди дуже просто і дуже складно одночасно.
Зробіть паузу на 12 місяців - повну паузу...

acid drinker

20.05.2006, 14:28

Зробіть паузу на 12 місяців - повну паузу...
і все))
його попустить, тебе не їстиме совість. після таких пауз зазвичай рідко повертаються...

LanceloT

20.05.2006, 15:40

Не знаю який у Вас буде з Ним ефект, але це дуже багато речей поверне на місця і прояснить до "притулу" все сумлінно приховане

oberon

29.05.2006, 21:57

мій рецепт: продовжуйте відносини поки не трапиться 1 з 2х:
1. посеретесь і розійдетесь - це відповідь на ситуацію
2. не дивлячись на чварочки кохання переможе - тоді одружуйтесь собі спокійно.
умови проведення експерименту:
1. час - не менше року
2. температура - від 0 до 30 градусів
3. тиск - не застосовувати
4. середовище кисло-відновне. краще відновлювати стосунки, ніж закислювати

кошеня

01.06.2006, 01:15

а по-моєму, не варто так довго то все ще перетасовувати...і він, і вона за цей час могли б зустріти своїх справжніх половинок, а не односторонні стосунки...

RockerША

01.06.2006, 21:06

Якщо люди дійсно різні,то вони розійдуться одразу, якщо їх щось тримає разом, то вони мають зробити вибір. Один мій друг був закоханий у мене протягом 2,5 років. Він мені не подобався і ми просто були друзями. Але нещодавно ми зрозуміли, як важко так спілкуватися, коли один кохає, а інший - ні. Тому ми перестали спілкуватися.

oberon

09.06.2006, 15:32

ясно. у кожного свій сценарій.
в моєму житті час розставив всіх по своїх позиціях.
було таке кохання... воно зараз заміжнє і з дитиною. але спокійно ми спілкуватись не можемо - осад старих емоцій спливає нагору. тому ми і не спілкуємось на даний момент.

Mihal

09.06.2006, 18:26

Це найгірше. Значить, ви ще небайдужі один до одного, ще хтось (чи обоє) хотіли б повернути все назад і переграти по-іншому. А осад - це і є внутрішнє перегравання долі - от якби зробили не... А назад повернцути вже неможливо. Час усе лікує. Це аксіома.

acid drinker

09.06.2006, 22:27

oberon

09.06.2006, 23:10

oberon

09.06.2006, 23:13

нє, не думаю, шо єдина причина - бажання повернути назад те, чого повертати не варто. по-моєму, фішка в іншому - ти надто гарно знаєш людину, людина надто гарно знає тебе, і вам аж якось трошки незручно від своїх слабкостей одне перед одним. або просто дивишся на того, хто з істотою поруч, і думаєш - і мене на отаке поміняти??? не підвищує самооцінку. або відчуваєш, шо говорити нема про шо. іноді з просто старими знайомими таке буває. причин є безліч.
самооцінка тут ні при чому. просто кохання було справжнім - відповідні і рани. незручності немає від слабкостей, навпаки, єдине що стримувало від імпульсивної помилки - наявність сили волі у одному випадку і наявність людей в іншому.

acid drinker

09.06.2006, 23:17

а я й не претендувала на то, шо наведені мною причини будуть істинними у цій конкретній ситуації... кожен має право вигадати власні.

Mihal

15.06.2006, 19:44

Час - двояка штука. З одного боку вын умерщвляє спогади, відчуття, почуття. Не за день-два, а відстань - рік, десять.
А з іншого боку - він оживляє. Це спогади про ТОЙ час, коли був щасливий. Варто акцентуватися на його першій властивості.

І найголовніше - у нас залишається біль, так, але не від жалю за людиною, з якою був щасливий, а станом, образом, який тоді існував. За безтурботністю.
Ми хочемо повернути назад людину - і це помилка, це ми думаємо, що повернувши цю людину, повернемо й минуле щастя. Так не буває. Треба шукати іншого.

JAA

19.06.2006, 14:27

І найголовніше - у нас залишається біль, так, але не від жалю за людиною, з якою був щасливий, а станом, образом, який тоді існував. За безтурботністю.
Ми хочемо повернути назад людину - і це помилка, це ми думаємо, що повернувши цю людину, повернемо й минуле щастя. Так не буває. Треба шукати іншого.

Колись чула чийсь вислів "Ностальгія - це коли пам"ятаєш, як затишно було біля каміну, але не пам"ятаєш, як збирав дрова для вогню"