Рабат
12.05.2006, 11:22
Оба-на! Дожилися! Дочекалися! Дослужилися народові!
Голанський професор Рута Венховен відкрив мені очі! Шкода, що тільки мені – простому смертному, чи то плебсові, необтяженому депутатським мандатом і приватизаційним сертифікатом, зате ощасливленому інтернетом. Це ж треба, щоб у цій напіврукотворній припівнічноморській країні, яку цілком запросто можна розташувати на наших одещині з миколаївщиною (ще й місце залишиться), якийсь професор (з одним “ф” – може тому й допер?) докумекав визначити найщасливішу націю. А, згідно з другим законом Ньютона і цілим сонмом законів Паркінсона – і найнещаснішу на нашій блакитній планеті.
Що ж це виходить (згідно з його “індексом задоволення власним життям”)?
Що найщасливішим серед землян є населення середземноморської Мальти, 74% якого вважає, що має щасливе життя.
А хто ж відповідно, найнещасніший? Може краще не писати? Ні, таки напишу. Це, виявляється: Танзанійці, Зімбабвійці, Молдавани і... Угу... От вам і угу – Українці!
Тішить, що не ми одні такі. І що не лише вихідці з африканських нетрів очолили хвіст переліку. Що є ще наші сусіди – молдавани з своїми 20 % задоволених життям, і гордовито складають нам “веселу” компанію. Ото обгадилися! На весь світ!
Навіть старшенький наш браточок, і той більше життям задоволений. Може нам бракує свого ліліпутіна? Чи за комір слід регулярніше...
Нічого не залишається у цьому лайні незадоволеному українцеві, як встати рано, потерти чоло і прохрипіти:
– У, блін!.. І на хріна мені ота ненька?
Рвонути скоренько до найближчого турагенства, зіжмакавши у кулаці позичені в родині бакси. А вже за кілька тижнів вирушити на ту ж таки Мальту, чи (у варіантах): Ізраїль, Бундес, Італія, Греція і ін. Щоб за кілька сот зелених папірців продати своє тіло на чорні роботи. І калатає ті бакси, шекелі, євро до бездонної кишені, і вже й “сало” почати писати з великої літери, а “батьківщина” – з маленької...
Отак і живемо. Отак і стає нас з п'ятидесяти двої мільйонів, заледве сорок сім. І тішимося... За зароблені родичами за кордонами бакси...
Воістину мав рацію той, хто вперше сказав, що "Україна - це країна романтиків та невдах... правда, є ще жлоби, які до жодної з цих категорій не належать".
Голанський професор Рута Венховен відкрив мені очі! Шкода, що тільки мені – простому смертному, чи то плебсові, необтяженому депутатським мандатом і приватизаційним сертифікатом, зате ощасливленому інтернетом. Це ж треба, щоб у цій напіврукотворній припівнічноморській країні, яку цілком запросто можна розташувати на наших одещині з миколаївщиною (ще й місце залишиться), якийсь професор (з одним “ф” – може тому й допер?) докумекав визначити найщасливішу націю. А, згідно з другим законом Ньютона і цілим сонмом законів Паркінсона – і найнещаснішу на нашій блакитній планеті.
Що ж це виходить (згідно з його “індексом задоволення власним життям”)?
Що найщасливішим серед землян є населення середземноморської Мальти, 74% якого вважає, що має щасливе життя.
А хто ж відповідно, найнещасніший? Може краще не писати? Ні, таки напишу. Це, виявляється: Танзанійці, Зімбабвійці, Молдавани і... Угу... От вам і угу – Українці!
Тішить, що не ми одні такі. І що не лише вихідці з африканських нетрів очолили хвіст переліку. Що є ще наші сусіди – молдавани з своїми 20 % задоволених життям, і гордовито складають нам “веселу” компанію. Ото обгадилися! На весь світ!
Навіть старшенький наш браточок, і той більше життям задоволений. Може нам бракує свого ліліпутіна? Чи за комір слід регулярніше...
Нічого не залишається у цьому лайні незадоволеному українцеві, як встати рано, потерти чоло і прохрипіти:
– У, блін!.. І на хріна мені ота ненька?
Рвонути скоренько до найближчого турагенства, зіжмакавши у кулаці позичені в родині бакси. А вже за кілька тижнів вирушити на ту ж таки Мальту, чи (у варіантах): Ізраїль, Бундес, Італія, Греція і ін. Щоб за кілька сот зелених папірців продати своє тіло на чорні роботи. І калатає ті бакси, шекелі, євро до бездонної кишені, і вже й “сало” почати писати з великої літери, а “батьківщина” – з маленької...
Отак і живемо. Отак і стає нас з п'ятидесяти двої мільйонів, заледве сорок сім. І тішимося... За зароблені родичами за кордонами бакси...
Воістину мав рацію той, хто вперше сказав, що "Україна - це країна романтиків та невдах... правда, є ще жлоби, які до жодної з цих категорій не належать".