Рабат
12.05.2006, 11:32
Шкода, що мама з татом не навчили мене крити матом. Так смачно, з приспівом, як я чував у північносусідській країні. У якій саме таке спілкування з малими дітьми вважається нормою поведінки. Хочеться зацитувати, але якось язик не повертається. А треба було б. Особливо, коли залізеш в інеті на такий собі сайтик “Я anti orange ”. Я заліз. Здуру...
Є що почитати. Одне іншого краще.
Хоч той сайтик і має “ua” на кінчику хвоста, але зі всіх щілин, як лайно з сільського виходка, коли туди вкинути пачку дріжджів, нахабно пре саме “ru”. Пре у всьому, у банерах з триколоровою символікою і общипаним орлом, у якого від надмірної маньки величі на дві голови аж три корони. У “Єдіном отєчєствє” з “ісконно русскімі банямі церков” на атеїстичних мізках. А особливо у публікаціях.
Під статейкою з багатообіцяючою назвою “Послєдніє судорогі оранжізма: пожар в борделє” поставив свій підпис якийсь Владімір Павлєнко (щось дуже нагадує тезку недоросля-президента). Згадуватиму його далі під ініціалами ВП.
Схоже, що пан ВП саме в борделі писав свій опус. Спалюючи перші варіанти, спричинив пожежу. За що його по голівці не погладили. Не виключено, що взагалі заборонили відвідувати улюблений заклад. Тож пре тепер зіпсуте сім'я, не витримуючи внутрішнього тиску. А пре куди? Звісно ж на оточуючих. А, оскільки називає себе українцем (може через прізвище?), то оточують його звісно українці. Себто ми. Себто пробує він виплюснути підіпсуту сперму саме на нас, розбавляючи її літрами жовчі. Хоч добре розуміє, що нормальної орієнтації людина не сприймає такої суміші, але відробляти “деревяні” треба. І то ретельно.
Замріявшись про улюблену дешевеньку лярву з підпаленого борделю (на дорожчу за таку писанину, вряд чи вистачить капусти), відірве втомлену руку від свого окремо вже не стоячого маяка, вхопиться за перо і строчить чергову сентенцію. Як же інакше можна пояснити вперете нерозуміння того, що той же ялтинський маяк не є власністю Росії і навіть ніколи не передавався їй в оренду? Тільки збочені мізки можуть спродукувати висновок, що якщо невідомо, кому належить згаданий маяк: портовикам чи гідрографам, то звідси виходить, що маяк не може належати нікому іншому, окрім чорноморського флоту. Це ж виходить, що посварилися припустимо, два сусіди, за загаджену дріжджо-лайновою сумішшю з спільного виходка межу, чубляться за неї, а тут вже тут-як-тут русскіє морпєхі на БТеРах і встановлюють свою юрисдикцію. А ВП вже теоретичну базу підвів. Прецедент створив. Обгрунтував і опублікував. І так далі: з миру по гівнинці, а “вєлікой і нєдєлімой” – чергове “собіраніє зємєль”. Зате вдобрених.
А далі ще краще! Далі, змучений саморобною еякуляцією ВП, сверджує що оскільки МЗС робить заявить заяви, що українське майно належить українській державі, то з цього випливає, що в Україні відсутня влада. І тут же ощасливлює спантеличеного читача висновком: добре, що хоч у Москві є мудрі люди і зможуть закерувати нами!
Отак! Договорився! Хоча... Чого можна очікувати від чоловіка, якого вже давно не підпускали до борделю?
Може не робити поспішних висновків, а просто пошкодувати нещасну людину?..
Є що почитати. Одне іншого краще.
Хоч той сайтик і має “ua” на кінчику хвоста, але зі всіх щілин, як лайно з сільського виходка, коли туди вкинути пачку дріжджів, нахабно пре саме “ru”. Пре у всьому, у банерах з триколоровою символікою і общипаним орлом, у якого від надмірної маньки величі на дві голови аж три корони. У “Єдіном отєчєствє” з “ісконно русскімі банямі церков” на атеїстичних мізках. А особливо у публікаціях.
Під статейкою з багатообіцяючою назвою “Послєдніє судорогі оранжізма: пожар в борделє” поставив свій підпис якийсь Владімір Павлєнко (щось дуже нагадує тезку недоросля-президента). Згадуватиму його далі під ініціалами ВП.
Схоже, що пан ВП саме в борделі писав свій опус. Спалюючи перші варіанти, спричинив пожежу. За що його по голівці не погладили. Не виключено, що взагалі заборонили відвідувати улюблений заклад. Тож пре тепер зіпсуте сім'я, не витримуючи внутрішнього тиску. А пре куди? Звісно ж на оточуючих. А, оскільки називає себе українцем (може через прізвище?), то оточують його звісно українці. Себто ми. Себто пробує він виплюснути підіпсуту сперму саме на нас, розбавляючи її літрами жовчі. Хоч добре розуміє, що нормальної орієнтації людина не сприймає такої суміші, але відробляти “деревяні” треба. І то ретельно.
Замріявшись про улюблену дешевеньку лярву з підпаленого борделю (на дорожчу за таку писанину, вряд чи вистачить капусти), відірве втомлену руку від свого окремо вже не стоячого маяка, вхопиться за перо і строчить чергову сентенцію. Як же інакше можна пояснити вперете нерозуміння того, що той же ялтинський маяк не є власністю Росії і навіть ніколи не передавався їй в оренду? Тільки збочені мізки можуть спродукувати висновок, що якщо невідомо, кому належить згаданий маяк: портовикам чи гідрографам, то звідси виходить, що маяк не може належати нікому іншому, окрім чорноморського флоту. Це ж виходить, що посварилися припустимо, два сусіди, за загаджену дріжджо-лайновою сумішшю з спільного виходка межу, чубляться за неї, а тут вже тут-як-тут русскіє морпєхі на БТеРах і встановлюють свою юрисдикцію. А ВП вже теоретичну базу підвів. Прецедент створив. Обгрунтував і опублікував. І так далі: з миру по гівнинці, а “вєлікой і нєдєлімой” – чергове “собіраніє зємєль”. Зате вдобрених.
А далі ще краще! Далі, змучений саморобною еякуляцією ВП, сверджує що оскільки МЗС робить заявить заяви, що українське майно належить українській державі, то з цього випливає, що в Україні відсутня влада. І тут же ощасливлює спантеличеного читача висновком: добре, що хоч у Москві є мудрі люди і зможуть закерувати нами!
Отак! Договорився! Хоча... Чого можна очікувати від чоловіка, якого вже давно не підпускали до борделю?
Може не робити поспішних висновків, а просто пошкодувати нещасну людину?..