М.Матіос!

[Helen]

Привіт!Дуже хотілося б почитати М. Матіос "Солодка Даруся"!Але ніде не знайти!Чи не підкажете щось?Може у когось є електр.варіант! :o

[acid drinker]

ну, можу підказати страшну банальність - зайди в либідь, там вона, коли була, шось у районі двадцятки коштувала...

[Helen]

ну, можу підказати страшну банальність - зайди в либідь, там вона, коли була, шось у районі двадцятки коштувала...
Thanks, але купувати не дуже й то хочеться!Бідні студенти, самі розумієте! :8

[acid drinker]

розуміємо... ну... мушу розчарувати - справдешню українську літературу в нет не часто викидають... от психопопс є, а шевченківських лауреатів - ма...
/до речі, з польською становище ше страшніше. хотіла знайти їхнє "pod mocnym aniolem", нашукала купу обкладинок і рецензій, а от книжку купувати треба... там практично ніц в неті не лежить на шару:)/

[belle6]

напишіть мені на belle6@ukr.net, я Вам надішлю

[ALee]

кльово! і звідки маєш?

[belle6]

Якось випадком надибала в неті :)). Перед тим чесно спробувала знайти в магазині ( з компа читати теж не люблю).

[LanceloT]

Привіт!Дуже хотілося б почитати М. Матіос "Солодка Даруся"!Але ніде не знайти!Чи не підкажете щось?Може у когось є електр.варіант! :o


От як би знайти контакти до пані Марії! Мо хто підкаже?

Текст є тут http://www.BIBLOS.ternopil.net/

[веселка]

"Солодку Дарусю" можна почитати на сайті www.ukrcenter.com/library/display.asp?avt=Матіос&an=Марія

[Tantro]

Цю річ не завадило б в шкільну програму вставити. А декого з твердолобих політиків і не тільки треба зобов"язати прочитати.
Власне із-за цієї книжки я зареєструвалася на форумі. Тільки дочитала, надибала форум, тема "що почитати?", зареєструвалась, щоб підказати, дивлюсь краще, а народ виявляється вже в курсі. А хто ще не читав, ОБОВ"ЯЗКОВО читайте.

[Iryska]

Шановно Тантро!!!!
саме через твій цей допис я сьогодні врочисто і пафосно придбала Солодку Дарусю...
чому пафосно? бо пояснювала в магазині, що таке сучасна українська література і що у відділі з Донцовою та ще там кимось (при всій моїй повазі до Донцової загалом :D , і до детективів зокрема :p ) книги Марії Матіос навряд чи стоять на поличці.
а врочисто, та так собі просто врочисто, бо вирішила прислухатись до порад, прочитати і висловити своє враження.
чумадани спаковано. я та солодка Даруся завтра вирушають в москву...
продовження - обовязково буде.

[Iryska]

у мене замало слів.
дарусю починала читати разів пять - няк не виходило... все щось заваджало.
але це звершилося. книга - вище за будь-які захоплені слова. захват. сльози.
щире "дякую" літфоруму і форумчанам за те, що ви є. і що є така тема - інакше я б не читала цієї книги.
окрема подяка Тантро.
РАДЖУ ВСІМ!!!

[Кам.Ю]

Марія Матіос - найбільш цікавий і сильний прозаїк сучасної української літератури. Ії ім'я навіть трохи реабілітувало цю сумнозвісну Шевченківську премію.
Що мене найбільше дивує у творчості М.Матіос - це те, що усі її твори завжди дуже різні, навіть часом виникає враження, що вони писані різними людьми.
Іриско, прочитайте "Щоденники страченої". Крім усьго, книжечка гарно видана - у формі щоденника.

[Mercenary]

Марія Матіос - найбільш цікавий і сильний прозаїк сучасної української літератури.
Згоден. І дуже цікавий поет.
А щодо премії... Її давали не знати за якими критеріями як майстрам (Римарук, Герасим"юк тощо), так і нікому не відомим (або - маловідомим) особам. Як на мене, ця премія у наявному вигляді нікого ані звеличити, ані зганьбити не може. А певну суму - дає. І додаток до пенсії... ;)
Матіос блискучий колорист, чудовий знавець мови, добрий стиліст. Ці якості були у неї і до премії. "Нація" і "Солодка Даруся" (мені більше подобається перша назва - "Трояка ружа") - вершини української прози останніх років (на моє скромне ІМХО :rolleyes: ).
А от "Щоденник страченої" мені щось не дуже... Мабуть, не моє.
За останні 15 -20 проків з"явилося багато імен, що прикрасили б будь-яку літературу: Андрухович, Прохасько, Іздрик, Дереш і іже з ними, ім"я їм - легіон... Дивний парадокс: багато цікавих і по-справжньому талановитих письменників, а книжка - в д@пі...

[Iryska]

Обовязково прочитаю Щоденники страченої, щоб вирішити, з ким із шановних панів згоджуватися :)
але Солодка Даруся - це щось. зараз буде читати моя мама, а там далі роздаватиму всім, хто дослухається моєї думки.
Трояка ружа - теж гарна назва. але Солодка Даруся мені звичніше. а щодо композиції, драма на три життя - щоденна, поепередня і найголовніша - справді, чудово!!!

[Кам.Ю]

"Нації" вже немає в продажу, весь наклад розпродано. :(. Доведеться чекати перевидання. Хто читав "Фуршет", поділіться враженнями.

[Mercenary]

"Нації" вже немає в продажу, весь наклад розпродано. :(. Доведеться чекати перевидання. Хто читав "Фуршет", поділіться враженнями.
Фуршет - він і в Африці фуршет. Там усе: і літературні твори, і рецепти, і фота юної Марії...
Найприкольніше: літ.герої їдять якусь страву, а потім подано тієї страви рецепт... Ця книга - предмет моєї найбільшої спірки з авторкою. Вона дає рецепт котлет із м"яса з квасолею, а я кажу, що у такому випадку соя краща! От прочитаєте - самі скажете.
Книжка і цікава, і корисна (тим, хто займається біля плити творчістю, а не відбуває примусові роботи).

[Кам.Ю]

Із і-нет відгуків - це найбільш неоднозначна книга М.Матіос. Від цілковитого захвату до повного несприйняття. Дещо здивувала дуже висока ціна цієї книжки.

[jull]

Оце правда!!! ТРЕБА!! ДО ДАРУСЮ ДО ПРОГРАМИ ВНЕСТИ!!!

[Stroberynka]

Маю найновіше оповідання Марії Матіос "Апокаліпсис" - вартує почитати. Якщо в когось є таке бажання - напишіть на stroberynka@yahoo.com і я перешлю.

[Кам.Ю]

Придбав друге видання "Нації" на форумі. надзвичайно потужна проза - жорстока, реалістична, стилістично довершена. мова жива і образна - дивовижний сплав літературної із буковинським діалектом, що із однієї сторони передає буковинський колори, а з іншої - легко читається. Національно-визвольна тематика ще не мала таких авторів - це не агітки того часу однієї чи іншої сторони, персонажі рельєфні і людяні. Герої - вмотивовані і сильні (полумяний привіт постмодерністам). Мабуть це краще, що я читав українською. Мені видається, що згодом про наш сучасний літпроцес говоритимуть - епоха Марії Матіос.

[Hurrem]

Читала "Щоденник страченої"...Мм-м-м-м... Талановито написана книжка збільшує читача в 5-6 раз...починаєш, ніби надуватися, а потім заповнюєш всю кімнату, залітаєш в кожний прошарок меблів, розчиняєшся, зникаєш, тоді вже не дишеш... навіть не читаєш, то якийсь інший стан:легкості, прийняття, розуміння, ковтання. Подібне цьому відчувала( лише подібне, бо словами важко...)

[Mercenary]

Марія Матіос - найбільш цікавий і сильний прозаїк сучасної української літератури. Ії ім'я навіть трохи реабілітувало цю сумнозвісну Шевченківську премію.
Що мене найбільше дивує у творчості М.Матіос - це те, що усі її твори завжди дуже різні, навіть часом виникає враження, що вони писані різними людьми.
Іриско, прочитайте "Щоденники страченої". Крім усьго, книжечка гарно видана - у формі щоденника.
Попри те, що я люблю і поважаю Марію як автора і як людину, хочу спитати: а імена Римарука і Герасим"юка що, не реабілітували, по-Вашому?
"Діва Обида" і "Поет у повітрі" - не вартісні талановиті твори?

[Mercenary]

Придбав друге видання "Нації" на форумі. надзвичайно потужна проза - жорстока, реалістична, стилістично довершена. мова жива і образна - дивовижний сплав літературної із буковинським діалектом, що із однієї сторони передає буковинський колори, а з іншої - легко читається. Національно-визвольна тематика ще не мала таких авторів - це не агітки того часу однієї чи іншої сторони, персонажі рельєфні і людяні. Герої - вмотивовані і сильні (полумяний привіт постмодерністам). Мабуть це краще, що я читав українською. Мені видається, що згодом про наш сучасний літпроцес говоритимуть - епоха Марії Матіос.

Не виключено. Ви придбали друге видання, "Піраміди"? Там є новела, якої раніше не було, присвячена Мойсееві Фішбейну (назва вилетіла). Суперова, на рівні "Дарусі".
До речі, "Нація" 2000-го номінувалася на Шевченківську і - не пройшла.

[Кам.Ю]

Попри те, що я люблю і поважаю Марію як автора і як людину, хочу спитати: а імена Римарука і Герасим"юка що, не реабілітували, по-Вашому?
"Діва Обида" і "Поет у повітрі" - не вартісні талановиті твори?

Ця премія зрідка потрапляла у достойні руки і у совіцькі часи. Винятки були навіть тоді. До цих імен додам ще й Ліну Костенко. Але загалом авторитет цієї премії вкрай низький. (варто надбрати в Гуглі "Шевченківська премія" і почитати камєнти).

Я читав саме друге видання, але на посв'яту уваги не звернув. Мабуть Ви мали на увазі останню новелу в цій збірці?

[Йолга]

Оце читаю відгуки і очі мені від здивування все ширшають і ширшають... Може, у мене не та книжка, шо у вас?
Я вже тричі за "Солодку Дарусю" бралася. 30 сторінок - це мій рубіж. Далі не можу. Нууудно.
Що ж, буду пробувати :)

[Svitozara]

Нещодавно прочитала "Солодку Дарусю"... Особливо не вразило... Ще один з романів "про бідний, знедолений, пригноблений, згвалтований" український народ... Набридли ці скиглення. Хтось пропонує вставити цей роман у шкільну програму?! Ага, саме там йому й місце, щоб поглиблювати комплекс національної неповноцінності в "молодих ерудитів"...
Сама сюжетна лінія непогана, особливо десь після 40-ї сторінки... Але надто давить якимсь академізованим трагізмом... Кінець традиційний - всі плачуть:( ... Гасло традиційне - "Кляті узурпатори!"
Оце навіть замислилася: а чи багато я читала оптимістичних творів в українській літературі?...

[Кам.Ю]

Оце навіть замислилася: а чи багато я читала оптимістичних творів в українській літературі?...

Насамперед, усім без виключення подобається лише банкнота у сто долярів, а "Сододка Даруся", безперечно, нею не є.
Почитайте нєтлєнки офіційних укрсовлітераторів. Це література не далі як двадцятилітньої давності. Там оптимізм аж зашкалює. Та й популярні школьно-прикольні молодіжні романи знаних і жваво обговорюваних на цьому форумі авторів не напрягають академічним трагізмом.
До слова, Марія Матіос у цьому романі (нмд) якраз уникла зайвого пафосу і сентиментальних шмарклів, характерних більшості авторів, що торкалися цієї теми.

[celica]

Для мене Марія Матіос почалася з "Нації". Чесно зізнаюся, якби ця книга не була куплена іншим членом моєї сім'ї, мені б і на думку не спало взяти в руки щось із НАСТІЛЬКИ жахливою обкладинкою. Але ж це як раз яскравий приклад невідповідності Форми Змісту.
Книга увійшла в мене так, як ніщо і ніколи з сучукрліт (не боюся таких голосних слів, бо література Матіос для мене тепер стоїть просто зовсім на іншому, окремому рівні). Мова авторки - жива, гостра, солодка, справжня - влучає в душу кожним другим словом. Якщо не кожним першим. А щодо сюжетних ліній... Я і сама, як Svitozara, жахливо втомилася від нездорового цинізму та песимістичного ниття із присмаком комплексу меншовартості, що вже стали певною характерною ознакою нашої літератури. Але Матіос - інша! Вона спокійна, мудра, часом навіть холодна, інколи - емоційно й по-жіночому гаряча, але саме її проза як раз вільна від тих хронічних болячок, про які йшлося вище. Принаймні, я так думаю.

[SS.]

Я вже тричі за "Солодку Дарусю" бралася. 30 сторінок - це мій рубіж. Далі не можу. Нууудно.

Нещодавно прочитала "Солодку Дарусю"... Особливо не вразило... Ще один з романів "про бідний, знедолений, пригноблений, згвалтований" український народ... Набридли ці скиглення.

І ви не побачили яка гарна мова і не думали, чому Матіос часом називають "Стефаником у спідниці"? Щодо народа, то з ним там по різному, без особливого скиглення. імхо. А цю книжку порівняв би з Параджановськими Тінями.

[Svitozara]

І ви не побачили яка гарна мова і не думали, чому Матіос часом називають "Стефаником у спідниці"?

Ох, хтось бовкнув, що Матіос - це "Стефаник у спідниці", і тепер вона ніяк не зможе позбутися цього ярлика. Недарма вона сердиться, коли її так "величають". Бо що хорошого в тому, коли твою манеру письма порівнюють з манерою письменника кінця 19 - поч. 20 століття,.. так чи інакше це пов'язано з "вторинністю"...
Мова в "Дарусі" і справді гарна, питань нема. Та й роман сам по собі хороший. Але аж надто типовий для нашої літератури... У цьому вся "проблема"...

P.S. Нещодавно прочитала в есе "Чи не погодитися з Явориським?" Андруховича "страшну" річ, яка мене неабияк "підвантажила":
"Нас наче не існує, - пише він [себто Яворський]. - Як це не дивно, але діяльність 50-мільйонної маси українців практично не помітна на Землі. Певно, не знайти у світі жодного народу, який з такою поважною людською масою мав би такий мізерний резонанс".

Жахливо! :eek: Треба щось терміново креативити!:aga:

[SS.]

Ох, хтось бовкнув, що Матіос - це "Стефаник у спідниці", і тепер вона ніяк не зможе позбутися цього ярлика. Недарма вона сердиться, коли її так "величають". Бо що хорошого в тому, коли твою манеру письма порівнюють з манерою письменника кінця 19 - поч. 20 століття,.. так чи інакше це пов'язано з "вторинністю"... Так, до Стефаника вона, очевидно, не дотягує, бо ж то просто дуже висока вершина. Але зрозуміло також, що їй хочеться бути просто Матіос, а не повторенням кимось. Але це все навкололітературщина, а книжка справді чудова. імхо.

[AnastasiUA]

Бо що хорошого в тому, коли твою манеру письма порівнюють з манерою письменника кінця 19 - поч. 20 століття,.. так чи інакше це пов'язано з "вторинністю"...
Мова в "Дарусі" і справді гарна, питань нема. Та й роман сам по собі хороший. Але аж надто типовий для нашої літератури... У цьому вся "проблема"...

Ой, ну вибачте, але думаю, це велика честь бути порівняним із Стефаником... "Вториність"? Навряд... У них досить багато різних елементів у творчості... І стиль, до речі, теж різний...

Щодо "типовості"... Не знаю ,я іноді втомлююся від епатажу... І чи варто відкривати нове, коли старе ще не відкрите сповна?

[AnastasiUA]

Свого часу почала читати її саме завдяки одному повідомленню на цьому форумі... ЗАраз прочитала 4 її книги... і хочу ще... Дивує певна традиційність, але непередбачуваність... Взагалі, полюбила її...

[Mercenary]

Показує усім язика і дає посилання: http://litforum.net.ua/showthread.php?t=284

[oleksus]

Жахливо! :eek: Треба щось терміново креативити!:aga:

А може, краще перекладати цікаві речі українською? А то стільки нерозкритого потенціялу. Росі(й)ська вже просто зачмарила.

[Mercenary]

Свого часу почала читати її саме завдяки одному повідомленню на цьому форумі... ЗАраз прочитала 4 її книги... і хочу ще... Дивує певна традиційність, але непередбачуваність... Взагалі, полюбила її...
А я читав усі її книжки.
Я насмілююсь стверджувати: у особі Марії Василівни Матіос ми маємо видатного майстра!
Гарну жінку.
Непересічну особистість.
Час відкине романи про "містерів Ю" і "Бульварнні романи".
"Нація" і "Солодка Даруся" (вона ж - "Трояка ружа") будуть в історії української літератури, поки буде така література.
Пох усі "мейнстріми" та "інші літератури"! Є одна література - справжня. І належність до неї не визначається належністю до будь-якої течії сучасної української літератури, а визначається тільки мірою таланту!
Сподіваюся, багато хто з сучасних літераторів залишиться на роки (як не на віки), але Марія - обов"язково.

[Mercenary]

А може, краще перекладати цікаві речі українською? А то стільки нерозкритого потенціялу. Росі(й)ська вже просто зачмарила.
Не зрозумів. Це - про що? ( Особливо - у сенсі даної теми)

[Ket]

Як на мене, то Марія Матіос - просто чудова письменниця. Після "Солодкої Дарусі" захопилася.
А "Нація" переконує закорінілих скептиків. Ось вона - сила літератури!

А ще от таке питання, бо у нас із друзями ціла дискусія вийшла: як правильно наголошувати її прізвище?

[Йолга]

МатіОс. На останньому складі. Джерело - сама письменниця. Минулого року вона була у нас в університеті і на зустрічі зі студентами про це згадувала. Говорила, що її прізвище часто неправильно наголошують, тож вона спеціально придумала віршик: "Я Марія Матіос - мати бджіл і мати ос" :)).

[Ket]

"Я Марія Матіос - мати бджіл і мати ос" :)).
Супер!!!:cool:

[AnastasiUA]

НАйменше сподобався Фуршет.. КОмпозиція не кожному підходить...

[Sashka]

Цікаво було б дізнатись вашу думку стосовно творчості цієї письменниці

[Veronika Pyatnitskaya]

Збираюся почитати. Деякі, хто читав кажуть, що дуже гарні твори.

[acid drinker]

подивіться сюди...
http://litforum.net.ua/showthread.php?t=478
надалі шукайте краще, домовилися?

[Sashka]

Упс....:8

[LanceloT]

Привіт!Дуже хотілося б почитати М. Матіос "Солодка Даруся"!Але ніде не знайти!Чи не підкажете щось?Може у когось є електр.варіант! :o

http://www.biblos.org.ua/dowonload/download.php?ncat=13&nFi=../datas/hudlit/history_drams/drams/MM_Darusia.html&nFiCF=003004.dil

[AnastasiUA]

Якщо у когось є електронний варіант хоч якихось (бажано найкращих) поезій Марії Матіос, будь ласка, викладіть. Одну-дві хоча б! Дуже треба!

[мишеня]

Нажаль, електронного варіанту не маю. Хоча її твори читала. Найкраще, звісно ж "Солодка Даруся". Можна почитати ще "Містер і місіс UA", "Життя коротке- книга прози" а решта... Читала я ще вірші... Скажімо, не найкраще, але читабельно."Бульварний роман" - щось на кшталт Покальчука чи Винничука, "Щоденник страченої" теж особливих емоцій не викликає. Хоча мова і написання на високому рівні.

[Ket]

"Щоденник страченої" теж особливих емоцій не викликає.

Не знаю. Мені з першого разу не пішло. Але коли взялася вдруге... А взялася, до речі, коли не хотілося жити, а хотілося видерти серце з грудей і викинути подалі, щоб не боліло (може, пафосно, може банально, може, попсово, даруйте, але так було), то прочитала на одному диханні. Коли ти переживала всі ті почуття, то сприймаєш ту книжку зовсім інакше.

[мишеня]

Не знаю. Мені з першого разу не пішло. Але коли взялася вдруге... А взялася, до речі, коли не хотілося жити, а хотілося видерти серце з грудей і викинути подалі, щоб не боліло (може, пафосно, може банально, може, попсово, даруйте, але так було), то прочитала на одному диханні. Коли ти переживала всі ті почуття, то сприймаєш ту книжку зовсім інакше.

Можливо... Але якось то всьо було так... Ніби героїня отримувала кайф від того, що її постійно кидають. Я не можу того зрозуміти.

[Ket]

Ні, то мабуть скоріше кайф від жаління себе.

[мишеня]

Може й так. Все-одно мені книжечка не пішла. Я витратила купу часу для того, щоб її знайти, коли вона лише з'явилась і, пам'ятаю, була дуже розчарована.

[mandrivnyk]

Нещодавно прочитала "Солодку Дарусю"... Особливо не вразило... Ще один з романів "про бідний, знедолений, пригноблений, згвалтований" український народ... Набридли ці скиглення. Хтось пропонує вставити цей роман у шкільну програму?! Ага, саме там йому й місце, щоб поглиблювати комплекс національної неповноцінності в "молодих ерудитів"...
Сама сюжетна лінія непогана, особливо десь після 40-ї сторінки... Але надто давить якимсь академізованим трагізмом... Кінець традиційний - всі плачуть:( ... Гасло традиційне - "Кляті узурпатори!"
Оце навіть замислилася: а чи багато я читала оптимістичних творів в українській літературі?...


Цілком згоден з автором цих рядків...Досить цих пісень- які починаються з "ОЙ"..Знову хтось винен в усіх наших бідах..:mad: Ну можна ще відвертіше, на кшталт: Якщо б не вони..було би усе гаразд.

Світозара, браво!!!

[Кам.Ю]

Українська література з двадцятий років минулого століття аж десь до початоку девяностих - суцільний життєстверджуючий оптимізм, контрольований людьми у цивільному - читати - не начитатися. Вміли люди бачити світле навіть у найтемніші часи. Ось Тичина написав "Партія веде" у 1934р., коли лютува Голодомор. Що Ви бачите світлого у житті буковинця у другій половині сорокових? Яке було життя - такі і пісні.

[mandrivnyk]

Українська література з двадцятий років минулого століття аж десь до початоку девяностих - суцільний життєстверджуючий оптимізм, контрольований людьми у цивільному - читати - не начитатися. Вміли люди бачити світле навіть у найтемніші часи. Ось Тичина написав "Партія веде" у 1934р., коли лютува Голодомор. Що Ви бачите світлого у житті буковинця у другій половині сорокових? Яке було життя - такі і пісні.

Та я ж кажу про те саме.Тільки іншими словами.У згаданій Вами літературі також є багато про страждання робітників та селян...та їх героїчну боротьбу проти панівного класу,ну і звичайно після важкої перемоги будівництво світлого майбутнього..А про що писати у ті роки? А точніше як писати, коли тобі вказують зверху: ЩО та ЯК. Так, це була література на замовлення..політичне замовлення.Не можна розглядати окремо взятий твір без згадки про те, коли і де і в який час він був написаний.І тому твори,які відображають політику того часу в який вони були написані, м'яко кажучи не зовсім цікаві.Тому зараз споглядаєм ТАКЕ ставлення до тієї літератури, яку ви згадали..Наприклад, Хвильовий в мене викликає повагу не тільки як митець,але також як людина..Людина спротиву..Він не такий як усі.І нехай це некорисно,і нехай це вельми небезпечно, але він не зрікатиметься своїх переконань до самої смерті.
Щодо "Дарусі" на жаль вона написана у наші часи, а не наприклад десь так років ..дцять.Сьогодні- це ті самі двадцяті- час історичного нігілізму.І все що було до 1991-було марним, а навіть трагедією усього народу..Лише недобросовісна людина може казати, що не було трагичних сторінок у нашій історії.Так! Вони були.Так ось..пробачте за деяку категорічність,в цій книзі нема нічого нового-вона повторює те, що ми чуємо день у день з наших телевізорів: моя знедолена націє..і усі винні у нашіх бідах і т.п. Щоб про це почути не треба відкривати книги.
Без сумнівів "Даруся" написана майстерньою рукою: цікаво побудована сюжетна лінія, стилізація..але сюжет, вибачте.
Про світле у житті буковинця у ті часи..Ну навіщо узагальнювати.Даремно казати, що у не всіх була така доля.Світле? Народилася дитина, зібрали добрий врожай...Не треба малювати все у чорних кольорах. Можна казати й про наш час, що все л...,але це буде дуже односторонньо-одним словом неправда.

[Кам.Ю]

Загалом ми майже однодумці, :). Ваша аналогія сьогодення із двацятими роками вельми влучна. Однак, зауважу, що у двадцяті окрім епатажних і галасливих футуристів були ще неокласики, які лишили глибший слід у літературі.
Та епоха - час циклопічних цивілізаційних зсувів, грандіозних світових подій майже не лишила сліду в нашій літературі, окрім двох-трьох вартісних творів. "Солодка Даруся" - це історична память, те що переказують старі дітям і онукам, з тим настоєм, із реальними, не вигаданими новелками. Я з Волині, однак ці відчуття на диво схожі. Мені навпаки бракує літератури про ту добу, особливо від автора такого рівня, як Марія Матіос.

[Mercenary]

Без сумнівів "Даруся" написана майстерньою рукою: цікаво побудована сюжетна лінія, стилізація..але сюжет, вибачте.


Вибачити не можу (даруйте за булгаківський боян)!
Марія Матіос - унікальне явище, а "Солодка Даруся" - найліпше, що з"явилося у нашій літературі останніми роками.
Або Ви неуважно читали роман, або - геть зовсім нічого не зрозуміли, ба й не дуже добре знаєте історію Закарпаття ХХ ст. :(
І ще: це - не просто стилізація. Це природня мова, що побутує у гуцульському селі Розтоки, де, до речі, і народилася майстриня. Тільки блискуче творчо опрацьована.
Я дивуюся, панове!
Якщо усі такі втаємничені і просунуті, покажіть ВАШІ "Націю" і "Дарусю"!
Ні, Ви дійсно так думаєте?

Ви переконані, що народження дитини, яка буде рабом, для раба - світлий день?
Що добрий врожай, більшу частину якого забере румун, для буковинця - велика радість?
Що для українця, якому щодня наказують: "Парларе (їбучою) рум...кою мовою" - цей кожен день може бути світлим?

Знаєте, Ви маєте право на власну думку, але я маю право її не поважати!
Банальна істина: народ, який не пам"ятає власного минулого, приречений на його повторення.
Марія написала про те, що їй болить! ВИ не відчули її біль - то Ваша проблема!
І, знаєте, не треба отут постити бояни про тематику укр. літ!
Ще у 70-і, коли я вчився на філфаці, був такий анекдот:
"Основні теми укр. літ:
1. Багатостраждальний український нарід.
2. Мало землі.
3. Дівчина стала покриткою.
4. А землі все одно мало! "
То коли приблизно оічкувати на Ваш національно-оптимістичний шедевр?

ЗІ А чому Ви не поставили кому після "без сумнівів"?

[Mercenary]

"Солодка Даруся" - це історична память, те що переказують старі дітям і онукам, з тим настоєм, із реальними, не вигаданими новелками. Я з Волині, однак ці відчуття на диво схожі. Мені навпаки бракує літератури про ту добу, особливо від автора такого рівня, як Марія Матіос.

РЕСПЕКТ!

[Вікі]

Читала "Солодку Дарусю" і можу сказати тільки те, що залишилися в мене від цього твору дуже приємні враження. Особливо зважаючи на те, що авторка - представниця суч.укр.літ.
На жаль, інші твори читати не довелося, але не через небажання, а через те, що:
- в інтернеті не можу їх знайти;
- купити книжку також не можу, бо у нас в місті взагалі важко знайти щось із сучасної української літератури (бо живу я на східній Україні - а там же всі - "кляті москалі").

[Йолга]

Читала "Солодку Дарусю" і можу сказати тільки те, що залишилися в мене від цього твору дуже приємні враження. Особливо зважаючи на те, що авторка - представниця суч.укр.літ.
На жаль, інші твори читати не довелося, але не через небажання, а через те, що:
- в інтернеті не можу їх знайти;
- купити книжку також не можу, бо у нас в місті взагалі важко знайти щось із сучасної української літератури (бо живу я на східній Україні - а там же всі - "кляті москалі").

Книги Матіос можна замовити в багатьох інтернет-книгарнях. Від Бамбуку до Петрівки. Для мешканця східної України, де "всі - кляті москалі" - це вихід :)

[Вікі]

Книги Матіос можна замовити в багатьох інтернет-книгарнях. Від Бамбуку до Петрівки. Для мешканця східної України, де "всі - кляті москалі" - це вихід :)
Хм, незважаючи на це, знайшла її книжки лише у трьох інет-магазинах: в одному - "тимчасово (і наскільки це тимчасово?) немає", в іншому (згадувана Петрівка) - в російськомовному варіанті - це взагалі жах!, з третього вже декілька діб чекаю повідомлення про активізацію свого аккаунту (без регістрації замовити книгу не можна). Ось так. Пошуки продовжуються!

П.С. Вже знайшла!

[Ars Longa]

А, тобі мабуть уже надіслали

[Ket]

А хто читав "Майже ніколи не навпаки"? Просто шикарна книжка! Відірватися, доки не дочитаєш до кінця фактично неможливо. Безперечно, одна з найсильніших її книг. Почитайте, не пошкодуєте. Рівень Солодкої Дарусі.