Протилежності притягуються: союз гуманітарія та технаря

[Iryska]

Союз фізика і лірика, гуманітарія і технаря, філолога, лінгвіста, перекладача, літературознавця і програміста, комп'ютерщика, сисадміна тощо... :D
чи викликає такий союз шалені комплекси через свою непридатність до практичного використання у реальному житті.
чи навпаки відбувається гармонічне поєдання жіночого і чоловічого яня та іня... чи іня та яня?
мій коханий - комп'ютерщик. і я вважаю, що відносини з таким - діагноз. адже існує певна специіка... в дечому негативна - багато витрат на незрозуміло кому потрібний апгрейд і так цілковито нормального і достойного компа, - в більшості випадків - позитивна - все, що дущенька забажає відразу ж скачується з інету, дістаються рідкісні книжки, програми дресируються ним і я отримую вже чіткі вказівки як їх приручати... ну і ще багато чого...
а в кого ще що цікаве відбувається?
і чи буває навпаки - дівчина - компутеризована прогресивна і технічно-спрямована, а хлопець - лінгвістично-підкований літературоман?

[Semelena]

Я думаю, що у мене чоловік за складом гуманітарій, хоча за професією й програміст. Він дуже добре (на мій погляд) знає історію, памятає, мабуть, міжнародні й спортивні новини з часів свого дитинства - фамілії лідерів держав і хто що робив, досягнення всіх видів спорту. Але найфантастичніше: він читає фентезі, частину цих книжок читала й я - але чоловік пам'ятає імена персонажів і події, мабуть, з кількох сотень отаких книжок. Я, наприклад, і з Достоєвського крім Настасії Пилипівни і князя Мишкіна нікого не згадаю - хіба що в загальних рисах.
Комп він собі не вдосконалює, підручники досить дорогі купував колись - але, що мене дивує, лише як довідники по тому, що він уже вивчав в універі. По-моєму, мій чоловік не відчуває особливого екстазу від спеціальності, бо коли продивляється при черговій зміні місця роботи вакансії - відкидає всі, де хоча б один програмний ресурс йому незнайомий - ну хіба ж не цікаво було б вивчити щось нове? Я сама попутно працювала програмістом-користувачем півтора роки, хоча, звісно, мене не вчили такому конкретно програмуванню в інституті на спеціальності "бухоблік". Я розумію, що у чоловіка більш складний рівень роботи - та для когось же ці вакансії існують! Тож вечорами сидить і пише коментаторські звіти для віртуального спортивного клубу. Істинний, що й казати, технарюга!
А я, наприклад, можу робить ремонт - дрилити стіни, класти кахель, сама все штукатурити, шпаклювати, фарбувати і т.п. Тобто взагалі сама. Крім мене навіть необхідність цього ніхто не вбачає.

[Iryska]

Я думаю, що у мене чоловік за складом гуманітарій, хоча за професією й програміст.
прикольне поєднання... в мене не так... тут повний технарюга і я - повний гуманітарій. хоча, взаємовплив відчувається ;) і це вважаю вельми корисним.
Комп він собі не вдосконалює, підручники досить дорогі купував колись .
повезло, бо в мене від слова апгрейд перед очима постає картина нашого мізерного і голодного майбуття... хоча, як згадаю, скільки він мені книжок, недешевих, понакуповува... і norton anthology з літератури і підручники з психології англійською... так що доводиться миритися, що за хороші речі доводиться платити.
а з ремонтом ти молодець... от я правда, теж би не вбачала необхідність робити його... тут в мені жіноче начало мовчить, як рибо об лід... а мій навпаки, все би щось от таке втнути, вікно там помити... чи пофарбувати рами... поки що знімаємо кімнатку, так що потім буду розвивати такі його нахили. а поки що обмежуюся прибиранням...

які в кого ще думки з заданої теми?

[Tim-Lit]

які в кого ще думки з заданої теми?Я давно казав, що у змаганнях "фізиків" та "ліриків" насамкінець перемогли... "бугалтери".

А якщо серйозно, то подібні протиставлення - це пережиток минулого. У древніх суспільствах панували "гармонійно розвинені особистості". Якщо це якийсь Піфагор, то він і філософ, і математик, і в панкратії "на кулаках" перемогти може.

В середньовіччі почалась диференціація людей як за професіями... точніше, за ремеслами, так і всередині ремісничих цехів. Якщо це майстер - то це майстер, а помічники виконують чорнову роботу, але будь-яку. Далі спеціалізація посилилась, і через мануфактуру людство прийшло до промислового виробництва. Хоча у творчих "цехах" середньовічний уклад зберігався (майстер-живописець + учні, наприклад). А ще раніше, за часів Відродження поняття гармонійно розвиненої особистості відродилось. он Леонардо да Вінчі був і інженером, і художником, і скульптором, і філософом, і... і... і...

Але з початком ХХ століття таке відродження тільки зміцнюється. Царина спеціалізованих наук дедалі біднішає, а всі видатні відкриття робляться на стику дисциплін: фізхімія, радіобіологія, генна інженерія... З іншого боку, з переходом до постіндустріального, а нині - інформаційного суспільства зайнятість у сфері виробництва скорочується, натомість виростає зайнятість у сфері нематеріальній та сервісній. А тут є багато професій, які фахівці й досі відносять "швидше до мистецтва, ніж до якоїсь дисципліни". Перукар, дизайнер (навіть веб-дизайнер), стиліст... можна продовжувати.

І цивілізоване людство повертається до повсюдного збільшення тих самих "гармонійно розвинених особистостей". "Чеський соловей" Карел Готт малюй картини, що коштують десятки тисяч доларів. Бард Віктор Цой знімався в кіно. А про письменників-фантастів ще в радянські часи можно було писати: "Його звання інженера людської душі підкріплене званням кандидата технічних наук"...

Це об’єктивний процес - ми нікуди від нього не дінемось. І абсолютно діалектичний, до речі...

Про себе, красивого: я - інженер-металург за освітою, й мені звідусіль доводиться чути - що ти робив 6 років у політехніці?! Адже ти - природжений письменник і журналіст! Хоча в школі вчителі навіть чути не хотіли, що я колись стану письменником-фантастом. Хоча мої шкільні твори незмінно потрапляли в колекції вчительок мови та літератури, а "нульове" оповідання я прочитав у 9-му класі перед усією школою. Проте на своєму прикладі я точно знаю, що технічна освіта надзвичайно дисциплінує розум і волю, а "стара школа" вузу (моєму НТУУ "КПІ" - вже понад 100 років) - не порожній звук.

І моя дружина. Вона - теж інженер-металург (хоча я - спецелектрометалург, вона - металознавець). Проте по натурі вона - природжений дизайнер. бачили б ви, які вона речі шиє собі й нашій дочці! І переважно - з "відходів": назбирає клаптики шкіри на виставках, розсипані буси - на Андріївському узвозі, десь ниток прикупить... Сумки, жилетки, гаманці - що завгодно! Їй би салон відкрити... Бо за сумку їй по $200 пропонують, наприклад. І очі в "клієнтів" горять.

А ми ж обидва - "технарі"!..

[Iryska]

ура, шановний Tim-Lit поділився враженнями... вельми приємно...
А тут є багато професій, які фахівці й досі відносять "швидше до мистецтва, ніж до якоїсь дисципліни". Перукар, дизайнер (навіть веб-дизайнер), стиліст... можна продовжувати.


от і я кажу, що цей мій запропонований поділ швидше не за тим фактором, ким людина працює, а тим, до чого в неї душа лежить.... тому, шановний Tim-Lit, ви і ваша дружина - займаєтесь мистецтвом. що ще більше, мабуть, зміцнює ваші стосунки.
повністю згідна, що в наш вік інформації розмивається чітке розмежування на фізиків і ліриків. зараз і письменники володіють комп'ютером на достойному рівні, щоб писати. однак як залишається поділ на сов і жаворонків, що відіграє свою роль при спільному проживанні, так і грубий розділ на технарів і гуманітаріїв за покликанням впливає на духовне життя пари. а деколи і на фізичне, особливо коли його від компа не відтягнеш :)

[acid drinker]

я - гуманітарій. типовий. моє кохання - абсолютний програміст (такий собливий підвид преабсолютних технарів). і нічого, півтора року витримали вже, поки шо ніхто не жаліється.
колись чула, шо для гарних тривалих стосунків у пари мають бути спільні погляди на три речі: політику (взагалі-то схожі, але я трошки радикальніша права), музику (теж начебто в одному руслі, тільки у моїх плейлістах зазвичай речі на порядок важчі) і секс (тут ми навіть ближче, ніж у двох попередніх пунктах, навіть у поглядах на стосунки зійшлися, до речі, шо з нашими поглядами трошки незвично;)). про поєднуваність/непоєднуваність фізиків і ліриків розумний дядько, який придумав той перелік, мовчав - теж думаю, шо різниці особливої нема.

[Iryska]

ага, я теж про те, що для тривалих стосунків потрібні три речі - спільні погляди на політику, секс, а от третє щось інше було... тільки не музика, але забула що....
поєднуваність - однозначно є. вона, так само як і непоєднуваність, не залежить від гуманітарного чи технічного нахилів... мене більше цікавить специфіка саме такої от поєднуваності протилежностей. в мене в групі всі вважали мене найбільш комп'ютерно грамотною, бо я зустрічалася з компутерщиками. я ще тоді задумалася, який позитивний вплив...
а ще мій класифікується як абсолютний компутерщик, підвид hardware-любитель... ну і адмінить він... мережі... о...

[acid drinker]

а ше у мене з тим є смішна історія...
буквально вчора - я собі в асю поставило нову аватару, шось маленьке, рогате і червоне, коротше, схоже на чортеня:)
а моє щастя вчора питає - ой, а де ти такого чортика взяла?;) а я кажу, шо знайшла... а він мені - а ти наєш, відки це?... коротше, виявляється, шо то символ операційної системи фрі бсд - не повірите, мені хотілося сказати, шо то звідти, але подумала, шо якось воно дико і моє щастя сміятиметься... коротше, підсвідомий обмін досвідом, скоро я придумаю, як працювати з базами даних і почну у сні писати проги... :eek:

[Semelena]

ага, я теж про те, що для тривалих стосунків потрібні три речі - спільні погляди на політику
Гм.. Щось я навіть і пар таких не згадаю, де були б однакові погляди на політику. Серед моїх безпосередньо близьких знайомих - ті що вже по 25, 50 років разом - люди просто навчилися мовчати коли треба. Націоналіст і фанатка радянського минулого. Вдумливий інтелігент і щиросердна прихильниця харизматичних лідерів.

[Iryska]

Гм.. Щось я навіть і пар таких не згадаю, де були б однакові погляди на політику. Серед моїх безпосередньо близьких знайомих - ті що вже по 25, 50 років разом - люди просто навчилися мовчати коли треба.
ну в нас то точно різні погляди. не діаметрально протилежні, але досить різні. якось вони для мене не грають важливої ролі в нашому спільному житті. хоча, вміння мовчати - хороша річ.
а от комп'ютер я деколи хочу розбити. або принаймні понівечити. а деколи хочеться його з-за столу випхати і самій за компом сидіти...

[Prophet]

Яке розповсюджене явище :)
У мене хлопець теж програміст. А я така вся захоплена літературою, філологією і власною графоманією... І нічого, добре між собою розуміємось. Думаю, таке поєднання таки на користь, коли професійні інтереси в різних сферах. Так цікавіше ;)