quibble
01.06.2006, 00:22
ось, знайшла сьогодні у себе в компі. була приємно здивована. це ж треба було мені ТАКЕ написати! :eek:
СИМВОЛИ РАДЯНСЬКОЇ МУЛЬТИПЛІКАЦІЇ
(або бабця Шапокляк, як причина моральної деградації людства)
Я знаю чого ми всі виросли поколінням уродів. Це все через бабцю Шапокляк. Точніше через тих, хто її створив, хто її малював, хто писав для неї пісні. Бо, власне, Шапокляк являє собою зброю масового знищення. Вона – то потужна і нещадна гвинтівка, що влучає у несформовані дитячі мізки своєю вічною фразою “харошимі діла-а-амі праславіцца нільзя”. Бо фраза ця, власне, криє в собі концепцію сього світу, основну формулу людського лідерства та успіху.
Найгіршим є те, що Шапоклячка цілком права. Вона, ця весела та цинічна бабця, відкриває малим дітям їх заліплені цензурою очі. Вона показує нам світ таким, яким він є насправді. Вона своєю алегоричною парасолькою вказує нам на численні помилки та недоліки нашого безглуздого світу. Вона з’являється з-за спини, вона з’являється непомітно, вона регоче над нами, явно натякає на те, які ми йолопи, співає пісеньку і зникає.
Власне, бабця Шапокляк – такий символічний персонаж, шо просто п*****ь. Її шляпа ховає обличчя в таємничій напівтіні, наводячи нас на думку, шо ся клята бабця насправді може мати пику самої Долі. Шапоклячка завжди має при собі пацюка – одну з найрозповсюдженіших домашніх тварин. Усі нормальні тверезомислячі малі діти не відчувають до таких милих істоток, як пацюки, жодної огиди. Натомість, навпаки, діти люблять пацючків, діти ловлять їх у захопливо-таємничих і смердючих підвалах, діти саджають їх у трилітрові банки з-під яблучного соку чи маринованих огірків, діти годують пацюків, миють вищезгадані банки від пацючого лайна, загалом, діти довіряють пацюкам як найліпшим друзям.
Коротше кажучи, бабця Шапокляк – персонаж п*****ь який символічний. І парасолька також у неї символічна. А ім’я в неї – взагалі таке символічне, шо ну його на х*й. Воно каже нам про те, що бабцина “шапа” – то є великий “кляк”. Ну, це очевидно, шо “шапа” – то символічна назва головного убору бабці, а “кляк” – це клякса (з рос. – “пляма”) чоловічої статі (стать клякси, до речі, також дуууже символічна). Тобто, шапоклякчин капелюх – це клякса, яка (який, цебто) криє під собою у-у-у шось такеее, просто жах. Ну, про обличчя ви вже знаєте. Про надприродній інтелект і, відповідно, глибини надлюдської мудрості я вже не кажу, бо про таке, власне, не говорять.
А чому “кляк”, а не клякса – це теж дуже просто. Річ у тім, шо Господь спочатку створив Кляка, а потім зрозумів, що Кляк криє під собою значно більше, ніж деякі речі цього потребують. Кляк у глибині своєї чорнильної плями приховує най-найглибші таємниці, приховує, власне, всю суть. Тоді Господь зробив із ребра Кляка Кляксу, яка здатна тільки до поверхневого прикриття, суть поняття Клякса приховувати не спроможна, як не спроможна приховувати і справжні надприродні таємниці. Власне, тому вона і застосовується в побуті, в той час, як Кляк призначений для особливих випадків, таких як обличчя бабці Шапокляк, наприклад.
Ще переконливіше бабця виглядає на тлі двох радянських даунів-невдах Чебурашки та Гєни. Чебурашка (від розм. “бульбулятор”) – символ руйнівної сили радянської наркоманії. Гєна (від рос. “гавно”) – символ руйнівної сили радянського лайна. Загалом, Чебуратор і Гєвно символізують собою атмосферу неминучого руйнування наддержави, в якій ми зростали. І як контраст до цієї похмурої картини – Шапокляк, представник веселої та оптимістичної анархічної інтелектуальної еліти. От такі-от справи.
Загалом, таким чином промивали нам мізки хитрожопі радянські мультиплікатори, вороги народу та здорового глузду. В результаті СРСР розвалили, в новоствореній Україні панує цілковита анархія, а ми виросли даунами, наркомани, алкоголіками, дебілами та моральними потворами (зовсім як кумири нашого дитинства Гєна і Чебурашка). І все це тому, що Шапокляк була БАБОЮ.
СИМВОЛИ РАДЯНСЬКОЇ МУЛЬТИПЛІКАЦІЇ
(або бабця Шапокляк, як причина моральної деградації людства)
Я знаю чого ми всі виросли поколінням уродів. Це все через бабцю Шапокляк. Точніше через тих, хто її створив, хто її малював, хто писав для неї пісні. Бо, власне, Шапокляк являє собою зброю масового знищення. Вона – то потужна і нещадна гвинтівка, що влучає у несформовані дитячі мізки своєю вічною фразою “харошимі діла-а-амі праславіцца нільзя”. Бо фраза ця, власне, криє в собі концепцію сього світу, основну формулу людського лідерства та успіху.
Найгіршим є те, що Шапоклячка цілком права. Вона, ця весела та цинічна бабця, відкриває малим дітям їх заліплені цензурою очі. Вона показує нам світ таким, яким він є насправді. Вона своєю алегоричною парасолькою вказує нам на численні помилки та недоліки нашого безглуздого світу. Вона з’являється з-за спини, вона з’являється непомітно, вона регоче над нами, явно натякає на те, які ми йолопи, співає пісеньку і зникає.
Власне, бабця Шапокляк – такий символічний персонаж, шо просто п*****ь. Її шляпа ховає обличчя в таємничій напівтіні, наводячи нас на думку, шо ся клята бабця насправді може мати пику самої Долі. Шапоклячка завжди має при собі пацюка – одну з найрозповсюдженіших домашніх тварин. Усі нормальні тверезомислячі малі діти не відчувають до таких милих істоток, як пацюки, жодної огиди. Натомість, навпаки, діти люблять пацючків, діти ловлять їх у захопливо-таємничих і смердючих підвалах, діти саджають їх у трилітрові банки з-під яблучного соку чи маринованих огірків, діти годують пацюків, миють вищезгадані банки від пацючого лайна, загалом, діти довіряють пацюкам як найліпшим друзям.
Коротше кажучи, бабця Шапокляк – персонаж п*****ь який символічний. І парасолька також у неї символічна. А ім’я в неї – взагалі таке символічне, шо ну його на х*й. Воно каже нам про те, що бабцина “шапа” – то є великий “кляк”. Ну, це очевидно, шо “шапа” – то символічна назва головного убору бабці, а “кляк” – це клякса (з рос. – “пляма”) чоловічої статі (стать клякси, до речі, також дуууже символічна). Тобто, шапоклякчин капелюх – це клякса, яка (який, цебто) криє під собою у-у-у шось такеее, просто жах. Ну, про обличчя ви вже знаєте. Про надприродній інтелект і, відповідно, глибини надлюдської мудрості я вже не кажу, бо про таке, власне, не говорять.
А чому “кляк”, а не клякса – це теж дуже просто. Річ у тім, шо Господь спочатку створив Кляка, а потім зрозумів, що Кляк криє під собою значно більше, ніж деякі речі цього потребують. Кляк у глибині своєї чорнильної плями приховує най-найглибші таємниці, приховує, власне, всю суть. Тоді Господь зробив із ребра Кляка Кляксу, яка здатна тільки до поверхневого прикриття, суть поняття Клякса приховувати не спроможна, як не спроможна приховувати і справжні надприродні таємниці. Власне, тому вона і застосовується в побуті, в той час, як Кляк призначений для особливих випадків, таких як обличчя бабці Шапокляк, наприклад.
Ще переконливіше бабця виглядає на тлі двох радянських даунів-невдах Чебурашки та Гєни. Чебурашка (від розм. “бульбулятор”) – символ руйнівної сили радянської наркоманії. Гєна (від рос. “гавно”) – символ руйнівної сили радянського лайна. Загалом, Чебуратор і Гєвно символізують собою атмосферу неминучого руйнування наддержави, в якій ми зростали. І як контраст до цієї похмурої картини – Шапокляк, представник веселої та оптимістичної анархічної інтелектуальної еліти. От такі-от справи.
Загалом, таким чином промивали нам мізки хитрожопі радянські мультиплікатори, вороги народу та здорового глузду. В результаті СРСР розвалили, в новоствореній Україні панує цілковита анархія, а ми виросли даунами, наркомани, алкоголіками, дебілами та моральними потворами (зовсім як кумири нашого дитинства Гєна і Чебурашка). І все це тому, що Шапокляк була БАБОЮ.